НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова від 18.09.1987Особа, яка оспорює своє батьківство, повинна довести, що вона не є батьком дитини, при реєстрації народження якої вона записана як батько
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
П О С Т А Н О В А
від 18.09.87
Особа, яка оспорює своє батьківство, повинна довести, що вона
не є батьком дитини, при реєстрації народження якої вона
записана як батько
(Витяг)
Ш. звернулася з позовом до Ш. про стягнення аліментів на сина
і на себе, посилаючись на те, що з відповідачем у березні 1981 р.
зареєструвала шлюб, а до цього перебувала у фактичних шлюбних
відносинах з ним і народила 10 вересня 1981 р. від нього сина С.,
батьком якого при реєстрації народження записано відповідача.
Відповідач пред'явив зустрічний позов про оспорення
батьківства, зазначаючи, що оскільки дитина народилась доношеною
через 8 місяців після реєстрації шлюбу він не є її батьком.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням судової колегії в цивільних справах Донецького
обласного суду від 21 вересня 1985 р., залишеним без зміни ухвалою
судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від
27 листопада 1985 р., задоволене позов Ш. про стягнення аліментів,
а у позові відповідача про оспорення батьківства відмовлено.
У протесті заступника Прокурора УРСР ставиться питання про
скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий
розгляд.
Пленум Верховного Суду УРСР знайшов, що протест підлягає
задоволенню з таких підстав.
Присуджуючи на користь позивачки аліменти і відмовляючи у
позові про оспорення батьківства, суд першої інстанції, з яким
погодилась судова колегія Верховного Суду УРСР, виходили з того,
що хоча сторони шлюб зареєстрували 7 березня 1981 р., інтимні
відносини вони підтримували з 9 січня 1981 р., і експерти не
виключають можливості народження позивачкою 10 вересня 1981 р.
дитини з встановленими антропометричними даними. Суд не взяв до
уваги висновки додаткової експертизи від 23-26 вересня 1985 р. і
від 2 грудня 1982 р. - 17 лютого 1983 р. про зачаття дитини у
грудні 1980 р., пославшись на те, що викладене в них не відображає
дійсних обставин.
Однак такі висновки не можна визнати достатньо
обгрунтованими, оскільки вони зроблені на суперечливих доказах
щодо походження дитини від відповідача.
З матеріалів справи видно, що сторони 7 березня 1981 р.
зареєстрували шлюб, а 10 вересня 1981 р. позивачка народила сина
С., батьком якого записано відповідача. На підтвердження доводів
про батьківство відповідача позивачка посилалась на те, що до
реєстрації шлюбу з 9 січня 1981 р. вони були у близьких стосунках,
що не оспорювалось відповідачем.
За змістом ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю ( 2006-07 )
особа, яка оспорює батьківство, повинна довести, що вона не є
батьком дитини, при реєстрації народження якої вона записана як
батько. Оспорюючи своє батьківство, Ш. послався на те, що дитина
народилася через 8 місяців після реєстрації шлюбу і в історії
пологів вказано, що вона народилась доношеною при строку
вагітності матері 38 тижнів.
З метою перевірки доводів сторін судом призначалось декілька
судово-медичних експертиз, запитувалась думка
спеціалістів-гінекологів, частина з яких не заперечувала
можливість народження дитини від зачаття 9 січня 1981 р., інші
вважали, що в такому випадку пологи мали настати 20 вересня
1981 р. За висновком проведеної 23-26 вересня 1985 р. додаткової
експертизи, вага дитини при народженні, довжина й інші дані
свідчать про зачаття її в третій декаді грудня 1980 р., тобто коли
сторони ще не були в близьких стосунках. Поряд з викладеним, у
судовому засіданні експерти не виключали можливості народження
дитини від зачаття 9 січня 1981 р.
Оскільки у висновках експертів по основних питаннях є
суперечливі дані і припущення про строк вагітності позивачки, суду
необхідно було більш повно з'ясувати обставини, пов'язані з
походженням дитини від відповідача і навести у рішенні переконливі
докази на підтвердження своїх висновків.
З приєднаного до протесту заступником Генерального прокурора
консультативного висновку судово-медичної експертизи Міністерства
охорони здоров'я УРСР вбачається, що зачаття дитини у Ш. могло
відбутися у II-III декаді 1980 р. Зачаття дитини у січні 1981 р. з
наведеними в історії пологів і історії розвитку народженого
антропометричними даними виключається, оскільки при вагітності
35 тижнів дитина повинна мати іншу довжину тіла і масу, мати інші
ознаки недозрілості.
Зазначений висновок не досліджувався і не оцінювався, хоча
має значення для правильного вирішення спору щодо походження
дитини.
Виходячи з наведеного Пленум Верховного Суду УРСР скасував
судові рішення і справу направив на новий розгляд.
Бюлетень законодавства і юридичної практики України,
1995, N 3, с. 114-115
<< Назад |
<<< Главная страница
|
