НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова від 23.04.1970Залишення судом позову без розгляду з мотиву відсутності відповідних доказів суперечить вимогам ст. 229 ЦПК
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПРЕЗИДІЯ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
23.04.1970
(Витяг)
У січні 1969 р. К. Р. пред'явила позов до Л. Р. та О. про
визнання права власності на третину будинку та поділ його в
натурі. Позивачка зазначала, що у червні 1957 р. зареєструвала з
О. Р. шлюб і вони разом почали споруджувати будинок на земельній
ділянці, відведеній його матері - Л. Р. для будівництва жилого
будинку. Спорудження цього будинку було закінчено у грудні 1958 р.
В листопаді 1967 р. О. Р. залишив її з дитиною.
Посилаючись на те, що в даний час вона не веде спільного
господарства з відповідачами й останні не визнають за нею права
власності на частину будинку, позивачка просила визнати за нею
право власності на третину будинку та виділити їй в натурі дві
кімнати розміром 11,33 і 9,13 кв. м, коридор площею 8,42 кв. м та
половину сараю.
Рішенням народного суду м. Мелітополя від 21 лютого 1969 р.
за позивачкою визнано право власності на 1/6 будинку. Позов про
поділ будинку залишено без розгляду. В решті позову відмовлено.
Ухвалою судової колегії Запорізького обласного суду від 21 березня
1969 р. рішення народного суду залишено без зміни.
У протесті заступник Голови Верховного Суду УРСР просить
рішення народного суду та ухвалу обласного суду щодо залишення
позову без розгляду скасувати та справу в цій частині надіслати на
новий розгляд.
Протест підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи позов
про поділ будинку без розгляду, народний суд послався на
відсутність висновку бюро технічної інвентаризації про можливість
виділення позивачці в натурі частини будинку відповідно до
належної їй ідеальної частки. З цього виходила і судова колегія
обласного суду, залишаючи рішення народного суду без зміни. Проте
залишення позову без розгляду може мати місце з підстав,
зазначених у ст. 229 ЦПК ( 1502-06 ). Залишення позову без
розгляду з мотивів, що у суду немає висновку з приводу можливості
виділити позивачці реально частину будинку відповідно до належної
їй ідеальної частки, законом не передбачено. Якщо суд при
вирішенні позову про визнання права власності на частину будинку
не мав можливості вирішити одночасно і позовні вимоги про поділ
будинку, оскільки сумісний розгляд утруднює вирішення справи, він
вправі був відповідно до вимог ст. 145 ЦПК постановити ухвалу про
роз'єднання цих позовів та виділити позов про поділ будинку в
самостійне провадження, а не залишати його без розгляду.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.
<< Назад |
<<< Главная страница
|