НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова від 04.07.1969Рішення, яким суд зменшив розмір відшкодування за ушкодження здоров'я при дорожньо-транспортній події з посиланням на грубу необережність потерпілого, скасовано, оскільки суд не з'ясував ступінь вини потерпілого
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПРЕЗИДІЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
04.07.1969
(Витяг)
Г. пред'явила позов до М. про відшкодування шкоди у зв'язку з
каліцтвом. Позивачка зазначала, що 1 серпня 1966 р. автомашиною
"Волга", належною відповідачу, їй було заподіяно тілесні
ушкодження. Внаслідок цього до 1 січня 1967 р. вона перебувала в
лікарні і стала інвалідом II групи. До нещасного випадку працювала
медичною сестрою з заробітком 78 крб. Оскільки пенсія, яку вона
одержує, повністю не компенсує ці суми, позивачка просила стягнути
з відповідача 1349 крб. одноразово і по 46 крб. щомісяця.
Рішенням народного суду Дергачівського району від 6 січня
1969 р. постановлено стягнути з М. на користь Г. 1107 крб.
одноразово і по 35 крб. щомісяця, починаючи з 1 січня 1969 р. до
30 жовтня 1970 р. Ухвалою судової колегії Харківського обласного
суду від 10 лютого 1969 р. рішення залишено без змін.
У протесті заступник Голови Верховного Суду УРСР просив
судові рішення скасувати, а справу надіслати на новий розгляд.
Протест підлягав задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 454 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), якщо груба
необережність самого потерпілого сприяла виникненню або збільшенню
шкоди, то залежно від ступеня його вини розмір відшкодування
повинен або зменшуватися, або у відшкодуванні шкоди слід
відмовляти. Крім того, суд може зменшити розмір відшкодування
заподіяної громадянином шкоди залежно від його матеріального
стану.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що нещасний
випадок стався внаслідок грубої необережності самої позивачки, яка
порушила правила вуличного руху. Обгрунтовував він це висновком
автотехнічної експертизи та постановою слідчого військової
прокуратури Харківського гарнізону від 31 серпня 1966 р., якою
закрито кримінальну справу щодо військовослужбовця М., який
керував автомашиною в день, коли стався нещасний випадок. Крім
того, відповідач посилався на те, що має на утриманні трьох дітей,
а одержує 65-70 крб. на місяць, тому відшкодувати шкоду позивачці
він не має змоги.
Народний суд у рішенні зазначив, що позивачка допустила грубу
необережність, що є підставою для зменшення розміру відшкодування,
однак, усіх обставин, пов'язаних з нещасним випадком, та ступінь
її вини не з'ясував. Питання про матеріальний стан відповідача
народний суд також не обговорив.
Судова колегія обласного суду на допущені народним судом
порушення не звернула уваги.
За наведених обставин судові рішення підлягають скасуванню.
Тому президія Харківського обласного суду протест заступника
Голови Верховного Суду УРСР задовольнила. Рішення народного суду
Дергачівського району та ухвалу судової колегії Харківського
обласного суду скасувала, а справу направила до народного суду на
новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.
<< Назад |
<<< Главная страница
|