НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 2/5 від 12.01.1999Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 17
G56.0 Синдром каналу зап'ястка
G56.1 Інші ураження серединного нерва
G56.2 Ураження ліктьового нерва
G56.3 Ураження променевого нерва
G57 Мононевропатії нижньої кінцівки:
G57.0 Ураження сідничного нерва
G57.1 Парестетична мералгія (синдром бічного шкірного нерва
стегна)
G57.2 Ураження стегнового нерва
G57.3 Ураження бічного підколінного нерва (параліч
малогомілкового нерва)
G57.4 Ураження серединного підколінного нерва
G57.5 Синдром заплеснового каналу
G57.6 Ураження підошовного нерва (метатарзалгія Мортона)
G57.8 Інші мононевропатії нижньої кінцівки (міжпальцьова
неврома нижньої кінцівки)
G57.9 Мононевропатія нижньої кінцівки, неуточнена
G58 Інші мононевропатії:
G58.0 Міжреберна невропатія
G58.7 Множинний мононеврит
G58.8 Інші уточнені невропатії
G58.9 Мононевропатія, неуточнена
G59 - Мононевропатії при хворобах, класифікованих в інших
рубриках (діабетична мононевропатія, травматичні та інші)
Мононейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований
підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені
захворювання об'єднані у єдиний протокол.
3. Діагностика на санаторному етапі
Основні клінічні критерії: порушення чи випадіння функції
нерву (нижче рівня ураження) - сенсорні та моторні дефекти: в'ялий
парез чи параліч м'язів, які інервуються ураженим нервом,
гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення
чутливості у зонах інервації; при тунельних невропатіях - локальна
болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура,
чуттєві та вегетативні порушення у зоні інервації.
Розрізняють такі ступені ураження нерву за H. Seddon, 1943
(з урахуванням динамічного клінічного спостереження):
1) нейрапраксія - переважне ураження мієлінової оболонки,
не призводяще до гібелі аксону. Найчастіше має місце при компресії
нерва чи при травмі легкого ступеню.
Прояви: зниження вібраційної, пропріоцептивної, іноді -
тактильної чутливості (больова чутливість страждає значно рідше),
а також рухові порушення та парестезії.
Симптоми поступово регресують по мірі відновлення мієліну
(може продовжуватися до 6 місяців);
2) аксонотмезіс - переважне ураження чи загибель аксону при
збереженні епіневрія, периневрія, ендоневрія та швановських
клітин. Виникає при травмі, компресії, розтягуванні нерву.
Прояви: більш виразні рухові порушення, а також порушення
чуттєвої та вегетативної функцій нерву.
Відновлення функцій не завжди повне, може продовжуватися на
протязі багатьох місяців, іноді рік та більше.
3) нейротмезіс - розрив нерву з перетином аксону та оболонок.
Прояви: повна утрата перелічених функцій нерву. Через
2-3 тижні після розриву нервового стовбура на центральному кінці
образується травматична неврома.
Прогноз відновлення функцій несприятливий.
Обов'язкові лабораторні дослідження
- Загальний аналіз крові (1 раз у 10 днів)
- Реакція Васермана (RW),
- Цукор крові
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові
фракції, сечовина, ферменти крові)
Обов'язкові інструментальні дослідження
- рентгенологічне дослідження хребта та кінцівок - за
показаннями
- електронейроміографія (ЕНМГ) - за показаннями
- КТ хребта та спинного мозку (за показаннями)
Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження,
консультації спеціалістів проводяться залежно від супутніх
захворювань і тяжкості основного захворювання.
Консультації фахівців: лікаря-ортопеда (за показаннями)
4. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення або
покращення функції нерва.
Дієта: вільна (при діабетичній невропатії - N 9).
Санаторний режим: II-IV
Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія,
талассотерапія).
Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим
підбираються індивідуально - в залежності від характеру та
локалізиції ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень,
загального стану хворого:
- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів,
які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з
чиненням до них опору;
- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності
рухів в уражених м'язах;
- активна лікувальна гімнастика з полегшенням - з поступовим
зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування
м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим
зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування
м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;
- розвиток практичних навичок;
- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою.
За показаннями - лікування положенням за допомогою
підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення
середньофізіологічного положення кінцівок). Вони знімаються для
проведення ЛФК та масажу.
Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи
паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які
призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких
контрактур.
Масаж: класичний по загальноприйнятій методиці (назначається
при відсутністі больового синдрому та набряків ураженої кінцівки);
при невральному міодистрофічному синдромі класичний масаж
доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні
класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та
вібрацію. Тривалість масажу у ділянці локальної болючості
підбирається індивідуально: у середньому від 20 секунд до
2-3 хвилин у кожній точці. Сила впливу та тривалість процедури
поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому
тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від
переносимості кожної процедури, стану хворого крапковий масаж
проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування
призначається від 10 до 15-20 процедур.
Бальнеотерапія: включається у курс лікування у період регресу
симптомів у підгострій стадії процесу та стадії неповної ремісії
захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими проявами
остеохондрозу хребта і травматично-компресійними нейропатіями.
Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен
базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим
необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність
клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттеві та
вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні
соматичні захворювання.
- Радонові ванни: оказують найбільш виразний
болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний
кровообіг, стан нервово-м'язового апарату. Застосовують природні
та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні
1,5-3 кБк/л; T води 36-37 град.С; тривалість процедури від 10 до
15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.
- Скипідарні ванни: оказують гарний болезаспокійливий дефект,
релаксуючий, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується
біла скипидарна емульсія у кількості 30 мл на 200 мл води, T води
37-38 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс
лікування 10-15 процедур, які проводяться через день або 2 дні
підряд з перервою на 3-й день.
- Сірководневі ванни: оказують рефлекторно-резорбтивну дію на
різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню
периферійні нервові структури. Концентрація сірководню -
50-100-150 мг/л; T води 35-37 град.С; тривалість процедури від 8
до 12 хвилин; на курс лікування 12-14 процедур, які проводяться
2 дні підряд з перервою на 3-й день.
Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у період
регресу симптомів у підгострій стадії процесу та стадії неповної
ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими
проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресійними
нейропатіями, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь
накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та
відповідний сегмент спинного мозку; T грязі 38-40 град.С;
тривалість процедури від 15 до 30 хвилин, на курс 10-15 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- СМС (при відсутності М-відгуку при проведенні
електродіагностики): роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см
фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта при
ураженні верхніх кінцівок та плечового поясу та на
нижньогрудному - поперековому відділі хребта при ураженні нижніх
кінцівок. Електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на
передній чи задній поверхні передплічь чи гомілок, в залежності
від ураження згинальної чи розгинальної групи м'язів. Режим
змінний, III ((ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій
30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервово- м'язового
апарату, глибина модуляцій 75-100%, сила струму 8-20 мА,
тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс
лікування - 12-15 процедур, щоденно.
- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються
портативні ультразвукові апарати; один чи два флакони лідази по
64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою
шприца наносять краплями на зону проекції компресії нервового
ствола і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар
вазелинової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким
шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на
шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика
контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів
4-10 мс; інтенсивність 0,1-0,8 Вт/кв.см в залежності від зони дії
та стадії захворювання; тривалість дії на поле 5 хвилин; загальна
тривалість процедури - до 15 хвилин; на курс лікування
10-15 процедур, щоденно.
- Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск
встановлюють на область V-D при ураженні нервів верхніх
С II
кінцівок або D -L при ураженні нервів нижніх кінцівок, при
X II
використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку
у 2-2,5 витка; вихідна міцність (апарату індуктотермії ІКВ-4) -
2-4 ступінь; травалість процедури - 15-20 хвилин; курс лікування
10-15 процедур, через день.
- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати
АМИТ-01, АВИМП): магнитна індукція 150 мТл на зони ураження
(дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно
або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс
лікування - 10-12 процедур.
- Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання
червоного 0,63 мкм та інфрачервоного 0,78 мкм діапазону, доза на
проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на кв.см, щоденно, на курс
14-15 процедур.
- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після
електродіагностики (при значному болевому синдромі назначається по
мірі його зникнення): малий електрод розташовують на
електрорухальній ділянці ураженого нерва або м'яза, інший електрод
площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні
відповідних сегментів спинного мозку; при двополюсній методиці
2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на
електрорухальній ділянці нерва, а другий - у місці переходу м'яза
у сухожилля. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість
імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів
більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим
меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і
тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують
експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза
проводисться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається
відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.
Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.
Критерії якості лікування: зменшення або повна ліквідація
патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень)
при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів -
при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення
показників стимуляційної електроміографії; покращення чи
відновлення рухової активності; повне відновлення
соціально-побутової активності.
Протипоказання: загальні протипоказання для
санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі
порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному
пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім
хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб
хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує
хірургічної корекції.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком
можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей
з поліневропатіями та іншими ураженнями
периферичної нервової системи
1. Шифр по МКХ-10: G61-G64.
2. Назва захворювання - Поліневропатії та інші ураження
периферичної нервової системи
Класифікація: G61 - Запальна поліневропатія:
G61.0 - Синдром Гійєна-Барре - гострий (після-) інфекційний
поліневрит
G61.1 - Сироваткова невропатія
G61.8 - Інші запальні поліневропатії
G62 - Інші поліневропатії:
G62.0 - Медикаментозна поліневропатія
G62.1 - Алкогольна поліневропатія
G62.2 - Поліневропатія, спричинена іншими токсичними
речовинами
G62.8 - Променева поліневропатія
G63 - Поліневропатія при хворобах, класифікованих в інших
рубриках:
G63.0 - Поліневропатія при інфекційних та паразитарних
хворобах, класифікованих в інших рубриках
G63.1 - Поліневропатія при новоутвореннях
G63.2 - Діабетична поліневропатія
G63.3 - Поліневропатія при інших ендокринних хворобах та
порушеннях обміну речовин
G63.4 - Поліневропатія при недостатності харчування
G63.5 - Поліневропатія при системних ураженнях сполучної
тканини
G63.6 - Поліневропатія при інших кістково-м'язових ураженнях
G64 - Інші розлади периферичної нервової системи
Полінейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований
підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені
захворювання об'єднані у єдиний протокол.
3. Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: порушення чутливості за
полінейритичним типом (симетричні множинні дистальні) та рухові
порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах
кінцівок)
Обов'язкові лабораторні дослідження
- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми
дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)
- реакція Васермана (RW)
- цукор крові (повторюють у динамиці за показаннями)
- загальний аналіз сечі
Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження
проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного
захворювання:
- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові
фракції, сечовина, гострофазові показники, печінкові проби,
коагулограма, ліпідограма) - за показаннями, з урахуванням
етіології захворювання
- Електроміографія (ЕМГ) - за показаннями
Консультації фахівців на предмет визначення спеціальних
методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші)
проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням
етіології захворювання
4. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення
чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану,
поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів,
соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.
Дієта: вільна (при діабетичній поліневропатії - обмеження
цукру).
Санаторний режим: II-IV
Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія,
талассотерапія), в залежності від загального стану хворого.
Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим
підбираються індивідуально - в залежності від характеру та
локалізиції ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень,
загального стану хворого:
- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів,
які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з
чиненням до них опору;
- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності
рухів в уражених м'язах;
- активна лікувальна гімнастика з полегшенням - з поступовим
зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування
м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим
зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування
м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;
- розвиток практичних навичок;
- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою.
За показаннями - лікування положенням за допомогою
підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення
середньофізіологічного положення кінцівок). Вони знімаються для
проведення ЛФК та масажу.
Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи
паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які
призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких
контрактур.
Масаж: класичний стимулюючий по загальноприйнятій методиці
(назначається при відсутністі больового синдрому та набряків
уражених кінцівок, коли на перший план виступають симптоми
нервово-м'язового та вегетативного випадіння); доповнюється
рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні
прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію, а
також лінійним масажем кінцівок в центрострімкому напрямі з
використанням тонізуючих прийомів. Сила впливу та тривалість
процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в
середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В
залежності від переносимості кожної процедури, стану хворого масаж
проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування
призначається від 10 до 15-20 процедур.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
