НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 2/5 від 12.01.1999Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 8
"напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони
(сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю
8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.
Апаратна фізіотерапія
Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним
спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз.
Електростимуляція - проводять контактну дію на
паравертебральні м'язи з опуклої сторони при збільшенні сили
струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до
24 сеансів.
Натомість електростимуляції можна використовувати
індуктотермію (індуктор фіксують на 1-1,5 см від поверхні
ділятованих м'язів, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс -
10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по
5 хвилин на зону ділятованих м'язів щоденно курсом
10-12 процедур).
Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.
Критерії ефективності лікування: зменшення деформації або
збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення
фізичного розвитку дитини.
Можливі побічні дії та ускладнення Чине. - 2-е изд., - М.:
ГЭОТАР - МЕД, 2003. - 1248 с.) відсутні, за винятком можливої
індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування юнацького
остеохондрозу голівки стегнової кістки
(хвороба Легга-Кальве-Пертеса), коксартрозу
1. Шифр по МХК-10:
Юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки
(Легга-Кальве-Пертеса) - M91.1; коксартроз - M16
2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз голівки
стегнової кістки - остеохондропатія проксимального епіфізу
стегнової кістки - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини
голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве Пертеса; ХЛКП);
виникає в результаті порушення локального кровопостачання на
ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової
речовини з подальшою локальною реструктуризацією; найбільш часто
спостерігається у дітей віком 7- 12 років.
Класифікація
Стадії ХЛКП:
1 стадія - асептичний некроз
2 стадія - несправжній склероз
3 стадія - фрагментація
4 стадія - відновлення
5 стадія - наслідки, у т.ч. коксартроз
Види ХЛКП:
а) ураження передньої порції епіфізу
б) ураження передньо-медіальної порції епіфізу
в) ураження латеральної та задньо-латеральної порції епіфізу
г) тотальне ураження епіфізу
Форми ХЛКП: однобічна, двобічна
Фактори ризику виникнення коксартрозу: латеральна екструзія,
метафізарні кісти, горизонтальне розташування росткової зони,
осифікація латеральної порції епіфізу.
Показання до санаторно-курортного лікування
1. ХЛКП на етапі консервативного лікування
2. ХЛКП після хірургічного лікування (не раніше ніж через
2 місяці після оперативного втручання)
3. Діагностика на санаторно-курортному етапі
Основні клінічні критерії
Діти кульгають, скаржаться на втомлюваність, нестійкий біль у
стегні або в ділянці коліна, біль посилюється після фізичних
навантажень і вщухає вночі, поступово біль посилюється,
з'являється вкорочення кінцівки (у 1 стадії функціональне,
відносне), котрактура у кульшовому суглобі (обмеження відведення
та внутрішньої ротації), з часом (2 та 3 стадії) вкорочення
кінцівки стає абсолютним, приєднується атрофія м'язів.
Обов'язкові лабораторні дослідження
Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без
особливостей.
При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі
повторюють через 5-7 днів.
Обов'язкові консультації фахівців
Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.
Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження
Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться
при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при
виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.
Додаткові консультації фахівців
Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями
при інтеркурентних захворюваннях.
4. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення
локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних
процесів
Санаторний режим - 1 (ощадливий)
Кліматотерапія:
аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С
геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С
таласотерапія - при температурах більших 19 град.С
Дієтотерапія - Загальна або за показаннями
Руховий режим - II-III ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)
Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки
або без навантаження) визначається ортопедом
Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова),
ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та
механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому
розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження
Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний
Тракційна терапія - манжеткове витягання або застосування
розвантажувальних пристроїв проводять у 2-4 стадіях ХЛКП
Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн
температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин
у режимі через добу призначається у всіх стадіях ХЛКП,
бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією.
Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію
у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.
Пелоїдотерапія
Зональні аплікації у вигляді "напівплавок" ( при двобічній
хворобі - "плавок") температурою 38-40 град.С тривалістю
8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.
Апаратна фізіотерапія
Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним
спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози, доводячи
поступово до 3 біодоз
Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи
електроди поперечно над кульшовим суглобом у 1-2 стадіях ХЛКП -
з 0,5-1% розчином ацетилсаліцилової кислоти, 5% розчином
новокаїну, вітамінами, ферментами, хондропротекторами,
остеотропними препаратами (щільність постійного струму -
0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс -
10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала
пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію,
хондропротекторами, у 4 стадії - з хондропротекторами, вітамінами
Магнітотерапія - у всіх стадіях ХЛКП здійснюють контактне
зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл,
тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур
Натомість лікарського електрофорезу можна використовувати
фонофорез з тими ж препаратами
Натомість магнітотерапії можна використовувати
магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення
низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням
тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)
Загальна терапія
У 1-2 стадіях ХЛКП використовують донатори
окислювально-відновлювальних процесів, хондропротектори,
інгібітори протеолізу, біогенні стимулятори, у 3-4 стадіях -
хондропротектори, остеотропні препарати та препарати кальцію,
у всіх стадіях - вітамінотерапію.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.
Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур,
покращення локомоторної функції
Протипоказання - перші 2 місяця після оперативного втручання
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком
можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
остеохондропатій та остеонекрозів у дітей
1. Шифр по МХК-10:
Хондропатії - M91-M92; Юнацький остеохондроз тазу - M91.0;
Юнацький остеохондроз плечової кістки - M92.0; Юнацький
остеохондроз променевої та ліктьової кісток - M92.1; Юнацький
остеохондроз кисті - M92.2; Юнацький остеохондроз надколінка -
M92.4; Юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток -
M92.5; Юнацький остеохондроз передплесни - M92.6; Юнацький
остеохондроз плесни - M92.7; Остеонекроз - M87; Хвороба
Шоєрмана-Мау - M42.0
2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз - асептичний
некроз кісткової та хрящової тканини - остеохондропатія (ОХП); ОХП
виникає в результаті порушення локального кровопостачання на
ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової
речовини з подальшою локальною реструктуризацією; ОХП найбільш
часто спостерігається у дітей віком 7-12 років.
Класифікація
Види ОХП:
1. Остеохондропатія епіфізів:
а) голівки стегнової кістки (хвороба Легг-Кальве-Пертеса)
б) голівки 2 та 3 плесневих кісток (хвороба Келлера II)
в) грудинного кінця ключиці
г) фаланг пальців кистей
2. Остеохондропатія коротких губчатих кісток:
а) човноподібної кістки передплесни (хвороба Келлера I)
б) човноподібної кістки зап'ястка (хвороба Прайзера)
в) півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)
г) тіла хребця (хвороба Кальве)
д) надколінника (хвороба Синдінга-Ларсена)
е) таранної кістки (хвороба Діаца)
3. Остеохондропатія апофізів
а) великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шляттера)
б) п'яткової кістки (хвороба Гаглунда-Шинца-Севера)
в) хребців (хвороба Шоєрмана-Мау)
г) V плеснової кістки (хвороба Ізеліна)
д) тазових кісток (хвороба Соррела)
е) ліктьової кістки (хвороба О'Коннора)
Стадії ОХП: 1
5 стадія - наслідки стадія - асептичний некроз
2 стадія - несправжній склероз
3 стадія - фрагментація
4 стадія - відновлення
Форми ОХП: однобічна, двобічна
Показання до санаторно-курортного лікування
1. ОХП на етапі консервативного лікування
2. ОХП після хірургічного лікування (не раніше ніж через
2 місяці після оперативного втручання)
Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання
3. Діагностика на санаторно-курортному етапі
Основні клінічні критерії
Остеохондропатії епіфізів:
Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (плечовий
суглоб, плесно-фалангові суглоби тощо), біль посилюється після
фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні
визначається локальна припухлість, болючість при пальпації,
обмеження обсягу рухів у "зацікавленому" суглобі.
Остеохондропатії апофізів та коротких губчатих кісток:
Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (гребінь
клубової кістки, надколінка, горбистість великогомілкової кістки,
п'ятка тощо), кульгають при ураженні нижньої кінцівки; біль
посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при
клінічному дослідженні визначається локальна припухлість,
болючість при пальпації.
Хвороба Шоєрмана-Мау
Визначається дорсалгія, яка посилюється після фізичних
навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні
визначається гіперкіфоз, болючість при пальпації та порушення
рухливості грудного відділу хребта.
Обов'язкові лабораторні дослідження
Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без
особливостей.
При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі
повторюють через 5-7 днів.
Обов'язкові консультації фахівців
Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.
Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження
Рентгенографія та сонографія проводяться при погіршенні
ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень
або інтеркурентних захворювань.
Додаткові консультації фахівців
Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями
при інтеркурентних захворюваннях
4. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення
локомоторної функції, поліпшення трофічних процесів, крово- та
лімфообігу
Санаторний режим - 1 (ощадливий)
Кліматотерапія:
аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С
геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С
таласотерапія - при температурах більших 19 град.С
Дієтотерапія - Загальна або за показаннями
Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)
Ортопедичний режим - хода на милицях з навантаженням кінцівки
або без навантаження, з ортезами або без них, з корсетом або
коректором постави (при хворобі Шоєрмана-Мау) - визначається
ортопедом
Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова),
ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та
механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому
розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження. При хворобі
Шоєрмана-Мау тракційну терапію (розвантаження хребта на похилій
площині, комбіновану кінезотерапію на профілакторі Євменова)
проводять за призначенням ортопеда.
Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний
Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн
температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у
режимі через добу призначається у всіх стадіях ОХП, бальнеотерапію
доцільно чергувати з пелоїдотерапією Натомість бальнеотерапії
можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в
поєднанні з кінезотерапією.
Пелоїдотерапія
Зональні аплікації на ділянку ОХП температурою 38-40 град.С
тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.
Апаратна фізіотерапія
Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним
спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози доводячи
поступово до 3 біодоз.
Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи
електроди поперечно над зоною ОХП у 1-2 стадіях - з 5% розчином
новокаїну, вітамінами, ферментами, (щільність постійного струму -
0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс -
10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала
пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію ,
у 4 стадії - з вітамінами
Магнітотерапія - у всіх стадіях ОХП здійснюють контактне
зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-20 мТл,
тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур
Натомість лікарського електрофорезу при вертебральних ОХП
(хвороба Шоєрмана-Мау) можна використовувати фонофорез з
хондропротекторами, електростимуляцію м'язів спини,
діадинамотерапію.
Натомість магнітотерапії можна використовувати
магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення
низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням
тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)
Загальна терапія
У всіх стадіях ОХП використовують остеотропні та
хондропротекторні препарати, препарати кальцію та вітамінотерапію.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.
Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур,
покращення локомоторної функції.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком
можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей
з хронічним остеомієлітом
1. Шифр по МХК-10:
Хронічний остеомієліт з норицею - M86.3; Хронічний
остеомієліт без нориці - M84.4; Первинно-хронічний остеомієліт -
M86.6
2. Назва захворювання - остеомієліт - запалення кісткового
мозку, кістки та окістя. Гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) -
гостре запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Хронічний
гематогенний остеомієліт (ХГО) - хронічне запалення кісткового
мозку, кістки та окістя.
Класифікація
Форми ГГО:
1. за клінічним перебігом - токсична (адинамічна),
септико-піємічна, локальна
2. за топікою ураження - метаепіфізарний, метадіафізарний
Ускладнення ГГО:
патологічний перелом, дистензійний або деструктивний вивих
стегна, дефект кістки, вкорочення кінцівки, несправжній суглоб,
ХГО, остеоартроз
Форми ХГО:
1. Вторинно-хронічний гематогенний остеомієліт (після
перенесеного ГГО).
2. Первинно-хронічний гематогенний остеомієліт: абсцес
Brodie, остеомієліт Garre, альбумінозний остеомієліт Ollier,
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
