НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1704 від 26.10.2007Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 12
- іхтіол, 2-5% саліцилова мазь протягом 7 днів.
- протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол,
тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що
містить кетоконазол та саліцилову кислоту.
Тривалість лікування
У середньому 30 днів як при амбулаторному, так і
стаціонарному лікуванні.
Очікувані результати лікування
Клінічне та мікологічне одужання.
Критерії якості лікування
Розв'язання клінічних проявів, відсутність люмінесцентного
світіння, негативні результати мікроскопічного дослідження
(3 аналізи з п'ятиденним інтервалом при ураженні волосяної частини
голови і триденним інтервалом при ураженні гладкої шкіри).
Можливі побічні дії та ускладнення
Можлива індивідуальна непереносимість призначених зовнішніх
засобів. У разі використання системних антимікотиків можливе
ураження гепато-біліарної системи.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Після завершення лікування пацієнт повинен перебувати під
диспансерним наглядом протягом 3 місяців, якщо осередки трихофітії
локалізувалися на волосяній частині голови і при ураженні волосся
в осередках ураження на гладкій шкірі і 1 місяць при ураженні
гладкої шкіри без ураження пушкового волосся. Продовжити нанесення
антимікотичних засобів на уражені ділянки шкіри протягом двох
тижнів після негативації триразових мікологічних досліджень.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Гіпоалергенна дієта з виключенням жирного, смаженого,
копченого, гострого та екстрактивних блюд.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Режим праці та відпочинку без обмежень. Важливим заходом
профілактики є своєчасне виявлення, ізоляція і лікування
захворілих на цей мікоз. Диспансерний метод передбачає обов'язкову
реєстрацію з повідомленням ф. N 089/о ( z0405-02 ) "Повідомлення
про хворого з вперше встановленим діагнозом активного
туберкульозу, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми".
Усі речі, що належать хворому, підлягають дезинфекції. У квартирі
проводиться дезинфекція за допомогою 5% розчину хлораміну.
Необхідно здійснювати ветеринарний контроль за тваринами. Важливо
в кожному конкретному випадку виявити не тільки джерело зараження,
але й за допомогою відповідних служб здійснити дератизаційні та
дезинфекційні протиепідемічні заходи. При зоонозній трихофітії
особливу увагу треба приділити великій рогатій худобі (телята,
корови), бо саме вони часто служать джерелом інфекції. Обов'язкова
наявність індивідуальних засобів особистої гігієни.
Ступінь наукової доказовості - А, Б.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на обмежену склеродермію
Код МКХ-10: L94.0 - ОБМЕЖЕНА СКЛЕРОДЕРМІЯ
Ознаки та критерії діагностики
Обмежена склеродермія - хронічне захворювання з ураженням
сполучної тканини і перевагою фіброзно-склеротичних, запальних і
судинних порушень, переважно в шкірі і підшкірній клітковині.
За клінічними проявами поділяють на локалізовану склеродермію
(бляшкова, ідіопатична атрофія шкіри, бузкова поверхнева,
плямиста, глибока, генералізована), лінійну склеродермію,
склеродактилію.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Поява декількох свіжих
бляшок на шкірі, патологія в клінічних та біохімічних аналізах
крові є показанням до госпіталізації. Диспансерний нагляд в
поліклініці.
Діагностична програма:
Обов'язкові лабораторні дослідження:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
біохімічний аналіз крові;
серологічне дослідження (одноразово);
кров на антитіла до ДНК реактивні та денатуровані;
кров на антитіла до органонеспецифічних і органоспецифічних
антигенів;
флюорографічне дослідження;
кал на яйця глистів.
Консультації суміжних спеціалістів:
терапевт;
ревматолог.
Рекомендовані лабораторні дослідження:
гістологічне дослідження шкіри (у сумнівних випадках).
Рекомендовані інструментальні дослідження:
ЕКГ;
УЗД органів черевної порожнини і нирок;
рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.
Рекомендовані консультації фахівців:
офтальмолог (при ФХТ і лікуванні амінохіноліновими
препаратами обов'язково);
ендокринолог;
гастроентеролог;
кардіолог;
гінеколог;
отоларинголог
невропатолог.
Лікувальна програма:
- Дієта N 5, 15.
Лікування повинне бути комплексним, з урахуванням можливих
етіологічних і патогенетичних факторів, а також супутніх
захворювань. Залежно від стадії і форми захворювання у лікувальний
комплекс включають засоби, що мають протизапальну й антифіброзну
дію, поліпшують мікроциркуляцію крові і метаболічні процеси в
шкірі.
- антибіотики (бензилпеніцилін);
- пеніциламін - призначають при тяжких формах обмеженої
склеродермії;
- кортикостероїди (преднізолон);
- гіалуронідаза.
- антималярійні препарати (похідні хлорохіну)
(гідроксихлорохін, хлорохін).
- комплексони (унітіол, димеракоптопропансульфонат натрію).
- препарати, що покращують периферичний кровообіг (ксантинолу
нікотинат, пентоксифілін, дротаверин, ніфедипін).
- антиоксиданти (вітамін E, C).
- трифосфаденін
Фізіотерапія:
- фотохіміотерапія (загальна або локальна, залежно від
поширеності і тяжкості шкірного процесу) із зовнішнім або
пероральним застосуванням фотосенсибілізаторів. Повторний курс ФХТ
проводять залежно від перебігу захворювання і кількості процедур,
отриманих хворим на першому курсі лікування.
- електрофорез або фонофорез гіалуронідази, гідрокортизонової
мазі.
- ультразвукова терапія.
- низькоінтенсивна лазерна терапія гелій-неоновим або
інфрачервоним лазером.
Зовнішнє лікування:
- аплікації диметилсульфоксиду.
- гепарин-натрієва, солкосерилова, актовегінова,
індометацинова мазі, гель троксерутину, гель індовазин.
- бальнеотерапія (сірководневі або радонові (рапні) ванни).
Санаторно-курортне лікування можливе поза активною фазою
захворювання або в період мінімальних ознак активності.
Тривалість лікування
20-30 днів.
Очікувані результати лікування
Клінічна ремісія або покращення.
Критерії якості лікування
Припинення прогресування захворювання, розв'язання або
зменшення запальних і фіброзно-склеротичних змін, усунення
негативних суб'єктивних відчуттів.
Можливі побічні дії та ускладнення
Можливі індивідуальна непереносимість застосованих
препаратів. У разі використання нестероїдних протизапальних
засобів можливе ураження шлунково-кишкового тракту внаслідок
ульцерогенної дії препаратів, токсико-алергічні ефекти,
пригнічення кровотворення. У разі використання системних
глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром
Іценка-Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна
гіпертензія тощо). У разі використання препаратів
амінохінолінового ряду можливі ускладнення з боку органів зору
(набряк роговиці, відкладення в ній препарату, незворотні зміни
сітківки (звуження артерій, набряк і атрофія жовтої плями,
плямиста дегенерація, скотома), порушення кровотворення.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти
підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців. Під час
огляду звертається увага на дотримання рекомендацій, наданих при
виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними
спеціалістами (терапевтом, офтальмологом, ревматологом). Шкіра
потребує постійного догляду, що включає креми або мазі, які при
необхідності містять судинозміцнюючі, розсмоктуючі та пом'якшуючі
засоби.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
У період лікування - дієта N 5, 15. У період ремісії - без
обмежень.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Протипоказана робота на відкритому повітрі у холодну пору
року та у неопалювальних приміщеннях. Необхідна медична і
соціальна реабілітація хворих (напрямок на МСЕК, працевлаштування
тощо). Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні
осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси,
переохолодження, інсоляція тощо). При водних процедурах слід
застосовувати нейтральні або кислі мила.
Ступінь наукової доказовості - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на пітиріаз рожевий
Код МКХ-10: L42 - ПІТИРІАЗ РОЖЕВИЙ (ЖІБЕРА)
Ознаки та критерії діагностики
Пітиріаз рожевий - еритематозно-сквамозний дерматоз, що
виявляється дисемінованими висипаннями у вигляді рожевих плям
після початкової появи великої "материнської бляшки".
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Генералізована,
везикульозна, геморагічна форми захворювання підлягають
госпіталізації. Інші клінічні форми рожевого лишаю Жибера
лікуються в умовах поліклініки.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін,
загальний білок, глюкоза);
серологічне дослідження (РВ, РМП).
Інструментальні дослідження
флюорографічне дослідження;
гістологічне дослідження біоптатів шкіри (за необхідності).
Консультації суміжних спеціалістів (за показанням)
отоларинголог;
гінеколог;
терапевт.
Лікувальна програма:
1. Усунення спалахів хронічної інфекції.
2. Корекція виявленої супутньої патології.
Дієтотерапія
- обмеження вуглеводів, виключення копчених і екстрактивних
продуктів, спецій.
З метою скорочення терміну перебігу хвороби у рясних висипань
необхідно провести антибіотикотерапію.
- гіпосенсибілізуючі засоби (тіосульфат натрію, кальцію
глюконат, кальцію хлорид, магнію сульфат).
- антигістамінні засоби (хлоропірамін, клемастин,
мебгідролін, дифенгідрамін).
Зовнішнє лікування.
При проявах екзематизації призначають глюкокортикоїдні креми
(мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, крем бетаметазону
валерат).
Тривалість лікування
У середньому 5-6 тижнів. У разі подразнювальної місцевої
терапії при розвитку екзематизації хвороба може затягувати
від 12 тижнів до 2-3 місяців.
Очікувані результати лікування
Клінічне одужання.
Критерії якості лікування
Відсутність нових елементів, розв'язання висипань.
Можливі побічні дії та ускладнення
У разі використання агресивних неадекватних методів
зовнішньої терапії можлива дисемінація шкірного висипу, що
ускладнюється свербежем.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
За відсутності ефекту лікування посилюють системну та
зовнішню терапію. Посилення терапії супутньої патології.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Обмеження вуглеводів, виключення копчених і екстрактивних
продуктів, спецій.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Режим праці без обмежень. Не рекомендується перебування на
протязі та робота, що супроводжується підвищеною пітливістю.
Обмежують прийом водних процедур, зокрема купання з використанням
мочалок, виключають ношення білизни із синтетичних і вовняних
тканин.
Ступінь наукової доказовості - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на пруриго
Код МКХ-10: L28 - ПРУРИГО
Ознаки та критерії діагностики
Пруриго - хронічний дерматоз, що характеризується
папульозними, папуловезикульозними, вузлуватими висипаннями, що
супроводжуються сильним свербежем.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Хворі з тяжким, завзятим
перебігом дерматозу, з відсутністю ефекту від амбулаторного
лікування підлягають госпіталізації не менше 2 разів на рік.
Діагностична програма:
Обов'язкові лабораторні дослідження:
загальний аналіз крові - однократно (при виявленні будь-яких
змін дослідження повторюють);
загальний аналіз сечі;
біохімічний аналіз крові, включаючи ACT, АЛТ, загальний
білірубін;
глюкоза крові
серологічне дослідження (РМП, РВ);
флюорографічне дослідження;
кал на яйця глистів.
Рекомендовані лабораторні дослідження:
імунологічні дослідження крові;
аналіз калу на дисбактеріоз;
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
