НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1704 від 26.10.2007Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 15
дисбактеріозу в лікувальний комплекс включають протигрибкові
препарати і еубіотики.
Одночасно лікування призначається статевим партнерам, у яких
немає клінічних ознак інфекції.
Профілактика
Консультування пацієнтів, надання їм інформації і
психологічна підтримка є найважливішими умовами ефективного
лікування.
При проведенні консультації необхідно звернути увагу на
причини захворювання, проінформувати про очікувані результати і
можливі ускладнення лікування.
Тривалість лікування:
Лікування неускладненого урогенітального трихомоніазу
амбулаторно - 5-10 діб.
Лікування ускладненого урогенітального трихомоніазу
проводиться в умовах стаціонару тривалістю до 14 діб.
Очікувані результати лікування: клінікобіологічне одужання.
Критерії якості лікування
Скорочення кількості рецидивів захворювання,
клініко-біологічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При вживанні метронідазолу можливо розвиток побічної дії:
нудота, блювання, неприємне відчуття в епігастральній ділянці,
діарея, відчуття печіння язика, металевий присмак у роті, кандидоз
слизової оболонки порожнини рота і кишечника, головний біль,
запаморочення, сонливість, порушення координації, депресія; у разі
застосування високих доз - периферійна нейропатія, що проявляється
міалгією, парестезіями; лейкопенія, алергійні реакції (шкірна
висипка, гарячка).
При вживанні орнідазолу можливі запаморочення, головний біль
і діспепсичні розлади; інколи - симптоми сенсорної або змішаної
периферійної нейропатії, у рідкісних випадках - порушення збоку
ЦНС (тремор, ригідність, порушення координації рухів, судоми,
сплутанність свідомості).
При вживанні тинідазолу можливі нудота, блювання, анорексія,
діарея, металевий присмак у роті, наліт на язику, шкірна висипка,
свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, транзиторна
лейкопенія, головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення,
атаксія, периферійна нейропатія (парестезії, порушення
чутливості), забарвлення сечі в темний колір, у рідкісних
випадках - судоми.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
При проведенні консультації необхідно звернути увагу на
причини захворювання, проінформувати про очікувані результати і
можливі ускладнення лікування. При необхідності проводять
додаткову терапію.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 15
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Особливих вимог до режиму праці та відпочинку, реабілітації
немає.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних
заходів - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на сечостатевий хламідіоз
Код МКХ-10: A56.0 Інфекція нижнього відділу сечостатевого
тракту, спричинена хламідіями
Хламідійний:
Цервіцит
Цистит
Уретрит
Вульвовагініт
Код МКХ-10: A56.1 Хламідійні інфекції органів малого тазу та
інших сечостатевих органів
Хламідійні:
Епідидиміт
Запальні захворювання органів малого тазу в жінок
Орхіт
Код МКХ-10: A56.2 Хламідійна інфекція сечостатевого тракту,
не уточнена
Код МКХ-10: A56.3 Хламідійна інфекція заднього проходу та
прямої кишки
Хламідіоз:
Неускладнений
Ускладнений
Персистуючий чи носійство хламідій, коли у хворих відсутні
клінічні ознаки захворювання, але виявляються збудники хвороби.
Медична допомога хворим надається в спеціалізованих
лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних
кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних
диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту
дерматології та венерологіії АМН України, в клініках вищих
навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Діагностична програма.
Клінічна діагностика
Ознаки і симптоми обумовлені головним чином цервіцитом і
уретритом, а також ускладненнями.
Жінки
Урогенітальна інфекція приблизно в 30% випадків перебігає з
наступними симптомами:
Слизисто-гнійний цервіцит
Гнійні виділення з піхви
Біль у нижній частині живота
Посткоітальна чи міжменструальна кровотеча
Дизурія
Ознаки запального захворювання органів малого таза, хронічний
біль в органах малого тазу
Чоловіки
Приблизно в 75% випадків урогенітальная інфекція перебігає з
наступними симптомами
Виділення з уретри
Дизурія
Ознаки епідидиміту чи простатиту
Симптоми, характерні як для чоловіків, так і для жінок:
Аноректальні виділення і дискомфорт
Кон'юнктивіт
Артралгія
Лабораторна діагностика:
Культура кліток
Чутливість при використанні зразків із шийки матки й уретри
варіює в межах 40-85%.
Переваги: висока специфічність, має істотне значення для
судово-медичної експертизи.
Недоліки: вимагає наявності досвідченого персоналу, підходить
лише для невеликої кількості інвазивних зразків (із шийки матки й
уретри)
Пряма імунофлуоресценція (ПІФ)
Чутливість складає 50-90%, залежить від досвідченості
персоналу і кількості елементарних тіл у зразку.
Переваги: підходить як для інвазивних так і для неінвазивних
зразків (наприклад, сечі).
Недоліки: не підходить для дослідження великої кількості
зразків, займає багато часу.
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Чутливість складає 20-85%, залежить від виду аналізу.
Переваги: можливість тестування великої кількості зразків
швидкість, автоматизація, низька вартість.
Недоліки: специфічність висока тільки при підтвердженні
позитивних результатів, підходить тільки для інвазивних зразків
(із шийки матки, з уретри)
Метод ампліфікації нуклеїнових кислот (МАНК)
Чутливість складає 70-95%
Переваги: висока специфічність (97-99%), можливість
тестування великої кількості зразків, можливість використання як
інвазивних (із шийки матки, з уретри), так і неінвазивних (сеча,
проби матеріалу з вульви і піхви) зразків.
Недоліки: висока вартість у лабораторіях необхідна особлива
старанність для запобігання контамінації, інгібітори можуть
створити проблему, особливо для зразків сечі.
Взяття зразків
Жінки
Для тестів без ампліфікації нуклеїнових кислот
використовується інвазивне взяття матеріалу (із шийки матки, з
уретри) для методів, заснованих на ампліфікації нуклеїнових кислот
використовується матеріал, взятий як інвазивним, так і
неінвазивним способом (перша порція сечі і зразки виділень, узяті
тампоном у входу в піхву, чи з уретри) з використанням МАНК.
Чоловіки
Для методів дослідження без ампліфікації нуклеїнових кислот
використовується матеріал, взятий тампоном з уретри, а для
методів, заснованих на МАНК, використовується матеріал, взятий як
інвазивним способом, так і неінвазивним (перша порція сечі).
Показання для проведення тестування
Симптоми, що є результатом інфекції нижніх статевих шляхів,
викликаної C. trachomatis.
Кон'юнктивіт, викликаний C. trachomatis.
Ускладнення, що можуть бути викликані C. trachomatis
(запальні захворювання органів малого таза, придбаний статевим
шляхом реактивний артрит, хронічна біль в області малого таза,
трубна безплідність, епідидиміт, орхіт, кон'юнктивіт у дорослих).
Виявлення контактів/оповіщення партнерів.
Скринінг жінок молодше 25 років.
Скринінг осіб, що мають нових чи кілька статевих партнерів і
не використовують чи використовують нерегулярно засоби бар'єрної
контрацепції.
Скринінг вагітних жінок.
Виключення інфекції перед медичним втручанням (переривання
вагітності, штучне запліднення, уведення внутрішньоматкових
контрацептивів).
Лікувальна програма
Показання для призначення лікування
Підтвердження очної чи генітальної інфекції, викликаної
C. trachomatis.
Інфекція, викликана C. trachomatis, у статевого партнера.
Якщо немає можливості провести лабораторні тести на
C. trachomatis у пацієнта з підтвердженою інфекцією Neisseria
gonorrhoeae.
Якщо немає можливості провести лабораторні тести на
C. trachomatis у пацієнта з клінічними ознаками хламідійної
інфекції.
Групи антибактеріальних препаратів:
Тетрацикліни (доксицикліну гідрохлорид, доксицикліну
моногідрат)
Макроліди (азитроміцин, кларитроміцин, джозаміцин)
Фторхінолони (офлоксацин, ципрофлоксацин)
Лікування вагітних жінок
Макроліди (еритроміцин)
Медична допомога в випадку неускладненої хламідійної інфекції
нижнього відділу сечостатевого тракту надається в амбулаторних
умовах.
Тривалість лікування - 10 діб.
Медична допомога в випадку ускладненої хламідійної інфекції
органів малого тазу та інших сечостатевих органів надається в
стаціонарних умовах . Тривалість лікування - 14-20 діб.
Очікувані результати лікування - бактеріологічне та клінічне
одужання.
Критерії якості лікування
Бактеріологічне та клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При вживанні макролідів (азитроміцину, кларитроміцину,
джозаміцину) - можливі нудота, блювання, біль у животі, метеорізм,
діарея, рідко-алергійні реакції, нейтропенія, транзіторне
підвіщення активності трансаміназ; тетрациклінів (доксицикліну
гідрохлорид, доксицикліну моногідрат) - нудота, блювання,
анорексія, глосит, езофагіт, алергійні реакції,
фотосенсибілізація, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія,
розвиток кишкового дисбактеріозу; фторхінолонів (офлоксацину,
ципрофлоксацину) - нудота, біль у животі, головна біль,
фотосенсибілізація, кристалурія.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Рекомендується утримуватися від статевих зносин протягом
7-10 днів після завершення одноразової терапії чи до завершення
7-денного курсу лікування, а також доти, поки всі статеві партнери
пацієнта не пройдуть відповідний курс лікування.
Особливі моменти для ВІЛ-інфікованих пацієнтів
Обличчя з ВІЛ-інфекцією і хламідійною інфекцією повинні
одержувати таке ж лікування, що і пацієнти без ВІЛ-інфекції.
Пацієнтів варто проінформувати про те, що їхні статеві
партнери повинні бути обстежені, протестовані та проліковані.
Необхідно обстежувати статевих партнерів, що мали контакт із
даним пацієнтом протягом 60 днів з моменту появи симптомів
захворювання чи постановки діагнозу; вони повинні пройти
тестування і лікування.
Партнерів, що мали ризик зараження, варто повідомити про це,
запросити для обстеження і запропонувати лікування за
епідеміологічними показниками, навіть якщо тести на наявність
хламідійної інфекції виявилися негативними.
Пацієнтам та їх партнерам варто порекомендувати утримуватися
від статевих контактів, доки вони не завершать відповідний курс
лікування (протягом 7-10 днів після одноразового прийому препарату
чи до завершення 7-денного курсу).
Наступне спостереження
Тимчасові інтервали проведення тестів на вилікованість:
методика культури кліток, ПІФ, ІФА, МАНК: через 3-4 тижні після
закінчення лікування.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 15
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Особливих вимог до режиму праці та відпочинку,реабілітації
немає.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних
заходів - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєла
Код МКХ: L51.1, L51.2 - синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєла
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
Синдроми Лайела та Стівенса-Джонсона - важкі варіанти
багатоформної ексудативної еритеми або прояв побічної дії на
медикаментозні препарати, що протікають з порушенням загального
стану і великою поразкою шкіри, слизових оболонок переважно в
області природних отворів.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога.
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в
спеціалізованих закладах - шкірно-венерологічних диспансерах
(районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках
науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в
амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні
кабінети.
Профіль відділення - дерматологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Діагностична програма.
Лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- IgE загальний та IgE специфічний;
- у хворих з підозрою на медикаментозну алергію - специфічні
імунологічні тести з медикаментами;
- біохімічний аналіз крові, включаючи цукор крові, білірубін,
креатінін;
- АЛТ, АСТ;
- гістологічне дослідження біоптата шкіри (при необхідності);
Консультації суміжних спеціалістів:
терапевт; стоматолог; отоларинголог; уролог, гінеколог;
окуліст; алерголог.
Лікувальна програма:
- виявлення і скасування причинного фактора, що викликав
захворювання;
- глюкокортикоїдні препарати (за вибором) (преднізолон,
дексаметазон, тріамцинолон);
- дезінтоксікаційна терапія (полівідон, натрію хлорид, калію
хлорид, кальцію хлорид, магнію хлорид, натрію гідрокарбонат,
ізотонічний розчин натрію хлориду);
- десенсибілізуюча терапія (розчин натрію тіосульфату 30%,
розчин кальцію глюконату 10%, розчин магнію сульфату 25%);
- антигістамінна терапія (фексофенадин, лоратадин, ебастин,
алергін, кларитін, перітол, фенкарол, тавегіл, супрастин,
піпольфен, телфаст, еріус, лоризан, лорано, алерон);
- антибіотики при ускладненні інфекцією (на вибір)
(цефалексин, еритроміцин, азитроміцин, доксициклін,
ципрофлоксацин, моксифлоксацин, левофлоксацин).
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
