Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 1704 від 26.10.2007

Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 16

     Хворі з     цими     синдромами    підлягають    обов'язковій
госпіталізації.
 
     Тривалість лікування
     20-25 днів у стаціонарі.
 
     Очікувані результати лікування
     Нормалізація температури тіла,  поліпшення загального  стану,
зникнення   елементів   висипки  на  шкірі  і  слизових  оболонках
порожнини рота і геніталій.
 
     Критерії якості лікування
     Повне одужання, відсутність рецидивів.
 
     Можливі побічні дії та ускладнення
     Анафілактичний шок.
 
     Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
     Проводиться 2 рази на рік диспансерізація.
 
     Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
     Дотримання гіпоалергічної  дієти.  При  супутьому   порушенні
шлунково-кишкового тракту доцільні дієти N 2, 3, 5, при супутньому
захворювані нирок - дієта N 7,  при супутньому цукровому діабеті -
дієта N 9, при серцево-судинній недостатністі - дієта N 10.
 
     Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
     Реабілітація направлена  на  попередження  сенсібілізації  до
алергенів,  їх  елімінацію та лікування захворювань,  на фоні яких
вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції.
 
     Ступінь наукової доказовості - Б.
 
 Директор Департаменту
 розвитку медичної допомоги                            М.П.Жданова
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МОЗ України
                                      08.05.2009  N 312
 
 
                             ПРОТОКОЛ
           надання медичної допомоги хворим на сифіліс
 
 
     Код МКХ-10 (A51-A53.9)
 
     Загальна частина
     Сифіліс підрозділяється на дві групи:  набутий та  вроджений.
Набутий  сифіліс  у  свою  чергу  поділяється  на ранній і пізній.
Ранній сифіліс підрозділяється на первинний,  вторинний  і  ранній
латентний (набутий  до  2  років).  Пізній сифіліс (набутий більше
2 років) поділяється на:  пізній латентний,  третинний,  включаючи
гумозний, кардіоваскулярний та нейросифіліс.
 
     Медична допомога    хворим    надається   в   спеціалізованих
лікувально-профілактичних закладах:          шкірно-венерологічних
кабінетах багатопрофільної    поліклініки,   шкірно-венерологічних
диспансерах  (районні,   міські,   обласні),   клініці   інституту
дерматології   та  венерологіії  АМН  України,  в  клініках  вищих
навчальних закладів.  Профіль відділення -  дерматовенерологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
 
     Діагностична програма
     Клінічна діагностика
     Інкубаційний період:  10-90  днів  до появи шанкру (первинний
сифіліс).  Вторинний сифіліс розвивається через 3-6  тижнів  після
появи шанкру.
     Первинний сифіліс:  виразка (шанкр), зазвичай із регіональною
лимфаденопатією.  Виразка поодинока,  безболісна і щільна з чистим
дном,  що   виділяє   прозору   світлу   рідину,   розташована   в
аногенітальній області.  Будь-яка аногенітальна виразка вважається
сифілітичною, якщо не доведене інше походження.
     Вторинний сифіліс:    мультисистемне    ураження    внаслідок
бактеріемії,  що  може  рецидивувати.  Генералізована  несвербляча
поліморфна  висипка,  що  часто  вражає  долоні і підошви,  широкі
кондиломи,  вогнища на  слизових,  генералізована  лімфаденопатія.
Рідше:  вогнищева  алопеція,  передній  увеїт,  менінгіт,  параліч
черепно-мозкових  нервів,  гепатит,  спленомегалію,  періостит   і
гломерулонефрит.
     Латентний сифіліс: позитивні серологічні тести на сифіліс без
клінічної картини трепонемної інфекції.
     Пізній сифіліс  включає:  гумозний  сифіліс:  типові   вузли,
бляшки     чи     виразки;    нейросифіліс:    менінговаскулярний,
паренхіматозний (загальний парез,  tabes dorsales);  безсимптомний
(аномальна спиномозкова рідина); кардіоваскулярний сифіліс: аортит
(безсимптомний), стенокардія, розширення висхідного відділу аорти,
стеноз  вусть коронарних артерій,  аневризма аорти (головним чином
грудного відділу).
     Серорезистентність - стан,  коли після повноцінного лікування
раннього сифілісу КСР залишаються позитивними більше ніж 1,5  року
для  дорослих  і  більше  ніж 9 місяців для дітей без тенденції до
зниження  титрів.  В   цьому   випадку   призначається   додаткове
лікування.  Позитивні  серореакції  після  повноцінного  лікування
сифілісу зі строком зараження більше 2  років  серорезистентностью
не  вважаються і не потребують додаткового специфічного лікування,
якщо немає інших показань.
     Лабораторна діагностика:   виявлення   Treponema  pallidum  з
вогнищ ураження  чи  інфікованих  лімфовузлів  при  мікроскопії  в
темному полі;  реакції зв'язування комплементу з кардіоліпіновим і
трепонемним   антигенами   та    мікрореакція    преципітації    з
кардіоліпіновим    антигеном   (стандартний   комплекс   класичних
серореакцій -  КСР);  реакція  імунофлуоресценції  (РІФ);  реакція
імобілізації   трепонем   (РІТ);   імуноферментний  аналіз  (ІФА);
полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
 
     Лікувальна програма
     Лікування проводиться  амбулаторно,  при наявності ускладнень
стаціонарно.
     Загальні принципи.   Пеніциліни   є   основними   лікарськими
засобами для лікування сифілісу.  В практиці лікування сифілісу  в
Україні  використовуються  препарати  біосинтетичного  пеніциліну:
бензилпеніциліну  натрієва  сіль,  пеніциліну  G  натрієва   сіль,
препарати    бензатинбензилпеніциліну,    комбіновані    препарати
пеніциліну.
     При непереносимісті     препаратів     пеніцилінового    ряду
застосовуються  антибіотики  резерву:   тетрацикліни,   макроліди,
цефалоспорини.
     Превентивне лікування проводиться особам  які  мали  статевий
або  тісний  побутовий  контакт з хворим на заразні форми сифілісу
якщо з моменту контакту пройшло не більше 3 місяців.  Особам,  які
мали контакт з хворим на сифіліс більше 3 місяців тому проводиться
повне серологічне обстеження  (КСР,  ІФА,  РІФ,  РІТ),  і  в  разі
негативного   результату  лікування  не  проводиться.  Превентивне
лікування       проводиться       амбулаторно.       Призначається
бензатінбензилпеніцилін,   комбіновані   препарати  пеніциліну.  В
умовах стаціонару використовується натрієва сіль бензилпеніциліну.
 
     Тривалість лікування: 7 діб.
     Превентивне лікування  реципієнта,  якому  було перелито кров
хворого на сифіліс,  проводять  аналогічно,  але  курсові  дози  -
тривалість лікування - збільшується в два рази.
     Набутий сифіліс з строком зараження до 3 місяців  (первинний,
вторинний   свіжий,   прихований):  використовують  натрієву  сіль
бензилпеніциліну. В разі злоякісного перебігу (гігантські шанкери,
алопеція,  ранні  вісцеральні  та  неврологічні  прояви)  або  при
наявності  супутньої  патології  строки  лікування   подовжуються,
використовують       пеніциліну       G       натрієву       сіль,
бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну.
     Тривалість лікування: 14-18 діб.
     Набутий сифіліс  з  строком  зараження  від  3  до  6 місяців
(вторинний свіжий, рецидивний, прихований): призначається натрієва
сіль     бензилпеніциліну,    пеніциліну    G    натрієва    сіль,
бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну.
     Тривалість лікування: 16-21 діб.
     Набутий сифіліс з строком зараження від 6 місяців до  1  року
(вторинний рецидивний,  прихований):  застосовується натрієва сіль
бензилпеніциліну, пеніциліну G натрієва сіль.
     Тривалість лікування: 16-21-28 діб.
     Набутий сифіліс зі строком зараження більше 1 року (вторинний
рецидивний,  неуточнений,  або пізній прихований),  а також ранній
сифіліс (до 1 року) зі злоякісним перебігом та  вісцеральними  або
неврологічними   ураженнями   (лікування   проводиться   в  умовах
стаціонару):  натрієва  сіль  бензилпеніциліну  -  два   курси   з
інтервалом  1  місяць,  при  необхідності  проводять  третій курс,
пеніциліну G натрієва сіль - два курси з інтервалом 1 місяць.
     Тривалість лікування: 28-34 діб.
     Хворим на прихований сифіліс та активний сифіліс  зі  строком
зараження  більше  1  року,  або з невстановленим строком показане
лікворологічне обстеження.  При наявності  раннього  нейросифілісу
перевага   віддається   внутрішньовенному   уведенню   пеніциліну.
Паралельно зі специфічною  терапією  слід  проводити  неспецифічну
патогенетичну   терапію   з  урахуванням  рекомендацій  терапевта,
невропатолога, окуліста та ін.
     Тривалість лікування: 28-42 діб.
     Лікування серорезистентності проводиться двома-трьома курсами
з перервою 2-3 місяця за  однією  із  схем  лікування  сифілісу  з
строком зараження більше одного року, з обов'язковим неспецифічним
(патогенетичним) лікуванням.
 
     Очікувані результати лікування: одужання.
 
     Критерії якості  лікування:   клінічне   та   бактеріологічне
одужання.
 
     Можливі побічні дії та ускладнення
     При вживанні   препаратів   пеніцилінового    ряду    можливі
кропив'янка,    гарячка,   артралгії,   ангіоневротичний   набряк,
поліморфна еритема,  ексфоліативний дерматит,  анафілактичний шок,
стоматит,     глосит,     суперінфекція.    За    умов    швидкого
вшутрішньовенного введення препаратів у дозі вище за  10000000  МО
можна спостерігати гемолітичну анемію, тромбоцитопенію, лейкопенію
або нефропатію  з  альбумінурією  та  гематурією.  Окремі  випадки
олігурії   або  анурії  звичайно  минають  через  48  годин  після
припинення лікування;  діурез може бути відновлений  застосуванням
10% розчину манітолу.
     При вживанні макролідів  можливі  нудота,  блювання,  біль  у
животі,  метеорізм,  діарея, рідко-алергійні реакції, нейтропенія,
транзіторне підвіщення активності трансаміназ.
     При вживанні   цефалоспорінів   можливі   діарея,  анорексія,
нудота,  блювання,   кандидоз,   головний   біль,   запаморочення,
сонливість,  алергійні  реакції  (медикаментозна  гарячка,  шкірна
висипка,  свербіж,  еозинофілія,  алергійний нефрит, анафілактичні
реакції),  нейтропенія,  лейкопенія,  оборотна гіпопротромбінемія,
транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ.
     При вживанні    тетрациклінів   можливі   нудота,   блювання,
анорексія,  глосит,  езофігіт, алергійні реакції, ангіоневротичний
набряк,  фотосенсибілізація, нейтропенія, еозинофілія, гемолітична
анемія, кандидоз, дисбактеріоз.
 
     Рекомендації щодо  подальшого  надання  медичної  допомоги  -
клініко-серологічний  контроль  хворих  після  лікування сифілісу:
клінічне обстеження і постановка комплексу  серологічних  реакцій,
реакції  імобілізації  трепонем (РІТ),  реакції імунофлуоресценції
(РІФ), імуноферментного аналізу (ІФА).
     Періодичність та  обсяг серологічного обстеження залежить від
форми   сифілісу   та   динаміки   негативації.   По    закінченні
клініко-серологічного   нагляду  всі  хворі  незалежно  від  форми
сифілісу підлягають обстеженню терапевта, невропатолога, окуліста,
отоларинголога.
 
     Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
     Харчовий раціон вагітним,  хворим  на  сифіліс,  складають  з
урахуванням   особливостей   загального   стану   організму,  його
реактивності,  характеру ураження органу, ускладнення з боку інших
органів. Взагалі призначають дієту N 15.
 
     Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
     Особливих вимог до  режиму  праці,  відпочинку,  реабілітації
немає. Особи,    що    належать   до   декретованого   контингенту
не допускаються до роботи по епідеміологічним показанням.
 
     Ступінь наукової    доказовості    запропонованих    медичних
заходів - А.
 
 Директор Департаменту
 розвитку медичної допомоги                            М.П.Жданова
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МОЗ України
                                      08.05.2009  N 312
 
 
                             ПРОТОКОЛ
                 надання медичної допомоги хворим
                       на уроджений іхтіоз
 
 
     Код МКХ-10: Q80 - УРОДЖЕНИЙ ІХТІОЗ
 
     Ознаки та критерії діагностики
     Вроджений іхтіоз  -  гетерогенна   група   захворювань,   яку
об'єднує   патологічне   ороговіння,   що   клінічно   виявляється
потовщенням рогового шару  епідермісу,  сухістю  шкіри,  лущенням,
запальною реакцією, іноді з утворенням пухирів.
 
     Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери  в  сільських  та  міських  адміністративних
районах.  Тип  закладу - шкірно-венерологічне відділення.  Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.  При наявності генералізації
шкірного  процесу,  еритродермії  хворі підлягають госпіталізації.
Інші хворі лікуються в умовах поліклініки.
 
     Діагностична програма:
     Лабораторні дослідження:
     клінічний аналіз   крові   (при   необхідності    дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
     аналіз сечі (2 рази);
     зішкряб на ентеробіоз;
     аналіз калу на яйця глистів;
     біохімічні дослідження функції печінки;
     гістологічне дослідження патологічного матеріалу (бажано).
 
     Консультації спеціалістів (за показаннями):
     - терапевт,
     - окуліст,
     - ендокринолог,
     - отоларинголог,
     - генетик,
     - невропатолог
     - психіатр.
 
     Лікувальна програма:
     Лікування курсове,    тривале.    Стаціонарному     лікування
підлягають тяжкі форми захворювання.
     - Дієта N 15.
     - препарати вітаміну A (ретинолу ацетат, ацитретин).
     - гепатопротектори (тіотриазолін,  метіонін, ліпоєва кислота,
ессенціальні фосфоліпіди).
     - стимулююча терапія (алое, тималін, циклоферон).
     - полівітаміни, що містять вітаміни групи B, C, PP.
     - у    тяжких    випадках    кортикостероїди    (преднізолон,
полькортолон) та анаболічні гормони (ретаболіл, феноболіл).
     Зовнішнє лікування.
     - проведення  примочувань  або  ванн:  молочно-масляних  ванн
(молоко - 0,5-1 літр,  оливкове масло -  2-3  столові  ложки),  1%
ванни з повареною сіллю,  10%  ванни з висівками, 10% крохмалем, з
відваром ромашки,  з відваром шавлії з розрахунку 1 столова  ложка
на 1  склянку  води  N  10 з наступним змиванням шкіри кремом,  що
містить 3-5%  натрію  хлориду  або  1-2%  сечовини,  1%   молочної
кислоти.
     - мазі з 5-10% натрію хлориду, 5-10% сечовини.
     - мазі з пом'якшуючою дією, що містять фіторечовини,
     - комбіновані   мазі,   що   містять    кортикостероїди    та
кератолітичні засоби,
     - мазь нафталан.
 
     Тривалість стаціонарного лікування
     20-30 днів.
 
     Очікувані результати лікування
     Клінічне покращення.
 
     Критерії якості лікування
     Покращення, значне   покращення  стану  дерматозу:  зменшення
лущення,  гіперемії,  сухості,   епітелізація   тріщин.   У   разі
ускладнень екзематизацією та піодермією - регрес цих проявів.
 
     Можливі побічні дії та ускладнення
     Можлива індивідуальна      непереносимість       застосованих
препаратів.
 
     Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
     Продовжувати використання    індиферентних     кремів     або
кератолітичних  засобів,  ванн.  При  досягненні клінічної ремісії
пацієнти підлягають диспансерному  нагляду  1  раз  на  6  місяців
(навесні  та  восени).  За відсутності ефекту лікування підсилюють
стимулюючу терапію і додають дезинтоксикаційну  терапію.  Під  час
огляду  звертається  увага  на  регулярність  обстеження суміжними
спеціалістами: отоларингологом,  стоматологом не рідше 1  разу  на
6 місяців.
 
     Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
     Без обмежень. Їжа, збагачена вітамінами, зокрема вітаміном A.
 
     Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
     Не рекомендується контакт шкіри з подразнюючими речовинами, а
також праця в умовах підвищених температур, запиленості, пов'язана
з  тиском  на  долоні,  тертям.  Усунення чинників,  що провокують
погіршення   стану    (хронічні    осередки    інфекції,    гострі
респіраторно-вірусні інфекції, стреси). Психологічна реабілітація.
Показано санаторно-курортне лікування (південні регіони країни).
 
     Ступінь наукової доказовості - Б.
 
 Директор Департаменту
 розвитку медичної допомоги                            М.П.Жданова
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МОЗ України
                                      08.05.2009  N 312
 
 
                             ПРОТОКОЛ
                 надання медичної допомоги хворим
                         на фотодерматози
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner