НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1704 від 26.10.2007Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
лікування не допускаються до роботи по епідеміологічним
показанням.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних
заходів - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на алопеції
Код МКХ-10: L63 - ГНІЗДОВА АЛОПЕЦІЯ
Код МКХ-10: L63.0 - ТОТАЛЬНА АЛОПЕЦІЯ
Код МКХ-10: L63.1 - УНІВЕРСАЛЬНА АЛОПЕЦІЯ
Код МКХ-10: L63.2 - ГНІЗДОВА АЛОПЕЦІЯ (СТРІЧКОПОДІБНА ФОРМА)
Ознаки та критерії діагностики
Гніздова алопеція - захворювання з колоподібним, нерубцевим
випадінням волосся на волосяній частині голови, обличчі та інших
ділянках гладкої шкіри.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Тотальна та універсальна
форми алопеції та форми алопеції, що дають прогресування
захворювання на фоні лікування підлягають госпіталізації. Інші
форми лікують в умовах поліклініки.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін,
АсТ, АлТ, загальний білок, глюкоза, холестерин, лужна фосфатаза);
серологічне дослідження (РВ, РМП);
аналіз крові на вміст кортизолу (при плануванні застосування
системних кортикостероїдів до лікування і через 3 тижні після
закінчення терапії);
аналіз крові на вміст статевих гормонів (естрадіол,
тестостерон, ФСГ, ЛГ);
аналіз крові на вміст гормонів щитовидної залози (Т3, Т4,
ТТГ).
Інструментальні дослідження
флюорографічне дослідження;
оглядова рентгенографія черепа або томографія;
реовазоенцефалограма;
ультразвукове дослідження щитовидної залози (за показанням);
мікроскопія волосся, що епільовані з крайової зони осередка
(до лікування);
мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби -
зішкряби зі шкіри (до лікування).
Консультації суміжних спеціалістів (за показанням)
ендокринолог;
невропатолог;
отоларинголог;
гінеколог;
терапевт.
Лікувальна програма:
1. Усунення спалахів хронічної інфекції.
2. Корекція виявленої супутньої патології.
Системна терапія
- засоби, що покращують мікроциркуляцію (пентоксифілін,
ксантинолу нікотинат, тиклопідин, нікотинова кислота).
- седативні засоби (валеріана, 3% розчин натрію броміду,
пустирник, півонія).
За необхідності призначають антистресорні адаптогени
(гліцин), у тяжких випадках - транквілізатори (гідазепам).
- вітаміни та мікроелементи (кальцію пантотенат, тіамін,
нікотинова кислота).
- біогенні стимулятори (алое, метилурацил, екстракт плаценти,
натрію нуклеїнат).
- засоби, що покращують мозковий кровообіг (за показанням)
(цинаризин, вінпоцетин).
- анаболічні гормони (за показанням) (ретаболіл, феноболіл).
- фітотерапія (відвари хвощу, череди, деревію, споришу,
кропиви).
- фізіотерапевтичні заходи (електросон, фонофорез,
дарсонваль, кріомасаж, ПУВА-терапія).
Зовнішня терапія
- внутрішньошкірно введення кортикостероїдних препаратів у
осередки ураження (бетаметазон, триамцинолон).
- подразнюючі засоби (настоянка стручкового перцю, сок
цибулі, часнику, настоянка коріння лопуха, хрону, втирання
кортикостероїдних препаратів для зовнішнього використання).
Тривалість лікування
Лікування легких форм гніздової алопеції проводиться протягом
2-4 місяців амбулаторно. Лікування стаціонарно проводять хворим з
тотальною та універсальною алопецією протягом 30-45 днів з
подальшим амбулаторним лікуванням до 6 місяців.
Очікувані результати лікування
Відновлення росту волосся (з початку пушкових, надалі -
остистих).
Критерії якості лікування
Пожвавлення фолікулярного апарату, припинення випадіння
волосся, зростання волосся.
Можливі побічні дії та ускладнення
У разі внутрішньошкірного введення кортикостероїдних
препаратів у осередки ураження можлива поява ділянок атрофії у
місцях введення засобу. Можлива індивідуальна непереносимість
препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню
терапію. Посилення терапії супутньої патології. Можлива
трансплантація волосся. Пацієнти підлягають диспансерному нагляду
за місцем проживання. Повторення курсу лікування 2-3 рази на рік.
Необхідний контроль стану спалахів хронічної інфекції та
інтеркурентних захворювань. Після проведення курсу стаціонарного
лікування хворим доцільно призначати адаптогени і
загальнозміцнюючі засоби, зовнішню терапію з використанням
фізіотерапевтичних процедур.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Без обмежень. Їжа повинна бути збагачена вітамінами та
мікроелементами.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Протипоказана праця, що пов'язана з контактом з агресивними
хімічними речовинами, радіоактивними речовинами, а також
психоемоційними перевантаженнями. Режим відпочинку без обмежень.
Систематичне диспансерне обстеження суміжними спеціалістами за
показанням: невропатолог, ендокринолог, гінеколог,
гастроентеролог, отоларинголог, стоматолог. Алопеція не впливає на
загальний стан, але створює косметичну проблему, тому такі хворі
підлягають психологічній реабілітації.
Ступінь наукової доказовості - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на анафілактичний шок
Код МКХ-10:
T78.2 - анафілактичний шок неуточнений
T78.0 - анафілактичний шок на харчові продукти
T80.5 - анафілактичний шок на введення сироватки
T88.6 - анафілактичний шок на адекватно призначений
медикаментозний препарат
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
Анафілактичний шок - системна генералізована реакція
негайного типу на повторне введення алергену у зв'язку з масивним
IgE опосередкованим виділенням медіаторів. Анафілактичний шок - це
гострий стан, який супроводжується небезпечними для життя
клінічними проявами з порушенням гемодинаміки, що приводить до
недостатності кровообігу та гіпоксії усіх важливих для життя
органів.
Найчастіше причинами анафілактичного шоку є медикаментозна,
харчова та інсектна алергія.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога.
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в
спеціалізованих закладах - шкірно-венерологічних диспансерах
(районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках
науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в
амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні
кабінети.
Профіль відділення - дерматологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Діагностична програма.
Основні клінічні прояви типової форми анафілактичного шоку:
- порушення гемодінамики;
- порушення дихання;
- порушення діяльності шлунково-кишкового тракту;
- шкірний висип.
При гемодинамічному варіанті на перший план виходять симптоми
порушення: діяльності серцево-судинної системи; при асфіктичному
варіанті - діяльності дихальної системи; при церебральному
варіанті - діяльності центральної нервової системи; при
абдомінальному варіанті - симптоми подразнення очеревини.
Лікувальна програма
Хворі з анафілактичним шоком підлягають обов'язковій
госпіталізації.
- Припинити вплив етіологічних факторів - алергенів і
видалити з організму залишки цих алергенів;
- Накласти при можливості джгут вище місця введення
медикаменту чи обколоти місце введення препарату 0,1% розчином
адреналіну або норадреналіну в дозі 0,3-0,5 мл із 4-5 мл
фізіологічного розчину;
- Провести венепункцію/венесекцію та почати внутрішньовенне
введення препаратів:
- в/в крапельно: дофамін з поступовим зниженням,
тривалість введення визначається гемодинамічними
показниками;
- глюкокортикостероїдні препарати (гідрокортизон,
преднізолон, дексаметазон);
- антигістамінні препарати (клемастин) при систолічному
артеріальному тиску вище 90 мм рт.ст.;
- плазмозамісні препарати в/в крапельно або струменево;
- амінофілін (еуфілін) 2,4% розчину в/в на фізіологічному
розчині - при виникненні бронхообструктивного синдрому.
- Ввести пресорні аміни (0,1% розчин адреналіну підшкірно з
інтервалами 5-10 хв);
- Оксигенація;
- Корекція кислотно-лужного стану;
- Терапія гострої дихальної недостатності, переведення на
штучну вентиляцію легенів та транспортування хворого до
реанімації;
- Симптоматична терапія.
При неефективності терапії продовжити лікування у відділенні
реанімації та інтенсивної терапії.
Тривалість лікування
Становить від 1 до 10 діб у стаціонарі.
Очікувані результати лікування
Покращення загального стану хворого.
Критерії якості лікування
Відсутність рецидивів. Повне одужання і відновлення
працездатності.
Можливі побічні дії та ускладнення
Набряк легенів, серцево-судинна недостатність, летальний
кінець.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Проводиться 2 рази на рік диспансерізація. В процесі
диспансерізації виявляють етіологічний фактор захворювання за
допомогою специфічних імунологічних та біофізичних тестів;
усувають, по можливості, фактори ризику, що сприяють розвитку
сенсибілізації; проводять санацію вогнищ фокальної інфекції;
призначають протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для
кожного хворого призначається строго індивідуально з включенням
переважно немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія,
психотерапія, електросон та ін.), ентеросорбентів,
імуномодуляторів (під контролем імунограми), препаратів
антиоксидантного ряду (вітаміни C, A, E).
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутьому порушенні
шлунково-кишкового тракту доцільні дієти N 2, 3, 5, при супутньому
захворюванні нирок - дієта N 7, при супутньому цукровому діабеті -
дієта N 9, при серцево-судинній недостатності - дієта N 10.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до
алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких
вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції.
Ступінь наукової доказовості - Б.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на артропатичний псоріаз
Код МКХ-10: L 40.5 - АРТРОПАТИЧНИЙ ПСОРІАЗ
Ознаки та критерії діагностики
Артропатичний псоріаз - важка форма псоріазу з ураженням
шкіри та одного або кількох дрібних суглобів кистей та стоп і/або
хребта.
Переважно уражаються дистальні суглоби, діапазон клінічних
проявів дуже великий: від незначних артралгій до інвалідизуючих
форм.
Можливі рентгенологічні зміни:
- деструктивні зміни кінцевих фаланг, іноді до повного
руйнування;
- білясуглобний остеопороз;
- звуження суглобних щілин;
- остеофіти;
- кістозні просвітлення кісткової тканини;
- ерозії кісток.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, сечова кислота,
сечовина, глюкоза, холестерин, тригліцериди, загальний білірубін,
загальний білок, лужна фосфатаза, кісткова фракція лужної
фосфатази, рівень кальцію та фосфору в сироватці крові, креатинін,
коагулограма, сіалові кислоти, глікопротеїни, глікозаміноглікани,
хондроїтинсульфати) (за необхідності дослідження повторюють);
біохімічне дослідження добової сечі (кальцій, фосфор,
оксипролін, креатинін);
серологічне дослідження (РМП, РВ);
флюорографічне дослідження;
аналіз крові на ревмофактор та С-реактивний білок.
Інструментальні методи дослідження:
Обов'язкові:
рентгенографія кісток кистей, стоп, кісток тазу та інших
відділів кістяка (за показанням).
Рекомендовані:
томографія;
денситометрія;
ультразвукове дослідження.
Консультації спеціалістів:
терапевт, ревматолог, окуліст (при плануванні
фотохіміотерапії), ендокринолог, отоларинголог, стоматолог.
Додаткові дослідження і консультації спеціалістів проводять
за показаннями.
Лікувальна програма:
Лікування шкірних проявів псоріазу (див. розділ псоріаз).
Системна терапія.
- нестероїдні протизапальні засоби (індометацин, піроксикам,
диклофенак, напроксен, німесин плюс, сульфасалазин). Препарати
використовуються тривало для симптоматичного лікування болів у
суглобах та лихоманки.
- цитостатики (не бажано призначати до 16 років)
(метотрексат).
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
