НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1704 від 26.10.2007Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на багатоформну ексудативну еритему
Код МКХ-10: L51 - Багатоформна ексудативна еритема
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
Багатоформна ексудативна еритема - гостре захворювання, для
якого характерні поліморфні висипки на шкірі і слизових оболонках,
циклічність перебігу і схильність до рецидивів, переважно навесні
і восени.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога.
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в
спеціалізованих закладах - шкірно-венерологічних диспансерах
(районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках
науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в
амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні
кабінети.
Профіль відділення - дерматологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Діагностична програма.
Лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- IgE загальний та IgE специфічний;
- у хворих з підозрою на медикаментозну алергію - специфічні
імунологічні тести з медикаментами.
Консультації суміжних спеціалістів:
- оториноларинголог;
- стоматолог;
- гінеколог;
- уролог;
- алерголог.
Лікувальна програма:
- при виявленні вогнищ локальної інфекції обов'язкове їх
лікування;
- дезинтоксикаційна терапія (полівідон, натрію хлорид, калію
хлорид, кальцію хлорид, магнію хлорид, натрію гідрокарбонат);
- десенсибілізуюча терапія (розчин натрію тіосульфату 30%,
розчин кальцію глюконата 10%, розчин магнію сульфату 25%);
- глюкокортикоїдні препарати (при важкій формі - преднізолон,
дексаметазон, тріамцинолон, бетаметазон);
Зовнішня терапія: розкриття великих пухирів з наступною
обробкою аніліновими барвниками (фукорцином або метилтіонінію
хлоридом тощо).
Хворі підлягають стаціонарному лікуванню в гострій стадії
захворювання або при загостренні захворювання.
Тривалість лікування.
15-20 днів у стаціонарі.
Очікувані результати лікування.
Повне одужання, ремісія захворювання - нормалізація
загального стану, зникнення елементів висипки.
Критерії якості лікування.
Відсутність рецидивів.
Можливі побічні дії та ускладнення.
Алергічні реакції на лікарські засоби, розвиток
анафілактичного шоку.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги.
Проводиться диспансерізація 2 рази на рік.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.
Дотримання дієти N 15, при виявленні сенсибілізації до
медикаментів - гіпоалергічна дієта.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації.
Реабілітація направлена на санацію вогнищ фокальної інфекції,
виключення контакту з алергенами.
Ступінь наукової доказовості - Б.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на бородавки
Код МКХ-10: A.63.0 Бородавки (венеричні) анальної ділянки та
статевих органів (ГК-гостроконечні кондиломи)
Загальна частина
Кондиломи являють собою доброякісні аногенітальні бородавки,
викликані вірусом папіломи людини (ВПЛ), причому генотипи 6 і 11
вірусу виявляються більш ніж у 90% випадків. Пацієнти з видимими
бородавками можуть бути одночасно інфіковані ВПЛ високого ступеня
онкогенного ризику типів 16 і 18, що є джерелом субклінічних
уражень, що асоціюються з внутрішньоепітеліальною неоплазією (ВЕН)
і аногенітальним раком.
Медична допомога хворим надається в спеціалізованих
лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних
кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних
диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту
дерматології та венерології АМН України, в клініках вищих
навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Діагностична програма
Клінічна діагностика
Кондиломи з'являються на ділянках, травмованих під час
статевого контакту і можуть бути поодинокими, однак звичайно
виявляють від 5 до 15 і більш вогнищ діаметром від 1 до 10 мм.
Елементи можуть зливатися у великі бляшки.
Існують три основних типи кондилом:
Гострі бородавки
Переважно локалізуються на епітелії слизових, включаючи
слизову препуциальній порожнині, зовнішнього отвору сечівника,
малих статевих губ, входу в піхву, шийці матки, ануса й анального
каналу, але можуть також спостерігатися й у паховій області,
промежині й анальній області. Ці пальцеобразні випинання мають
сильно васкуляризовані ділянки, що дають типовий
крапково-плямистий і/чи петлеподібний малюнок за винятком тих
випадків, коли судини сховані через виражену кератинізацію.
Бородавки у вигляді папул
Найчастіше локалізовані на кератинізованому епітелії
(зовнішній листок крайньої плоті, тіло статевого члену, мошонка,
латеральна ділянка вульви, лобок, промежина і періанальна
область). Характерними для таких бородавок є гіперкератоз і
пігментація.
Ураження у вигляді плям виявляються на слизових у виді
незначної зміни кольору (сірувато-білі, рожево-червоні чи
червоно-коричневі плями).
Проба з оцтовою кислотою
Після обробки 5%-ним розчином оцтової кислоти поразки,
викликані ВПЛ, на кілька хвилин стають сірувато-білими.
Гістологічне дослідження
Біопсія рекомендується для диференціальної діагностики при
атипових проявах і у всіх випадках, коли доброякісна природа
папульозних чи плямистих уражень викликає сумнів.
Лікувальна програма
Недоліком сучасних терапевтичних методик є те, що ні однієї з
них не вдається цілком вилікувати бородавки, зберегти тривалу
ремісію й усунути вірус. Частота рецидивів, включаючи появу нових
вогнищ складає 20-30%.
Терапія ВПЛ зводиться до симптоматичного лікування і
спрямована на вилучення дільниць зміненого епітелію. Застосовують
таки методи:
електрокоагуляцію, рідкий азот, лазер;
хімічні речовини: азотну, трьохлороцетну та інші органічні
кислоти,
цитотоксичні препарати: подофілін, подофілотоксин
імунотерапія - як специфічна (вакцини), так і неспецифічна
(інтерферони). Часто застосовують комбіноване лікування.
Тривалість лікування:
амбулаторно та в стаціонарі - 1-10 діб.
Очікувані результати лікування:
клінічне одужання.
Критерії якості лікування
Скорочення кількості рецидивів захворювання, клінічне
одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
Частота рецидивів, включаючи появу нових вогнищ, часто
складає 20-30%. Крім того, усі наявні способи лікування викликають
місцеві реакції на шкірі, включаючи свербіж, печіння, ерозії і
біль. Побічні ефекти звичайно виникають лише під час першого курсу
лікування. Рідким, але серйозним ускладненням після лікування
множинних бородавок крайньої плоті є затруднення натягування
крайньої плоті на голівку статевого члена через болючі ерозії і
набряк. Необхідно пацієнтам звертатися до лікаря, якщо таке
ускладнення виникне. Лікування складається з щоденного промивання
крайньої плоті фізіологічним розчином і нанесення під неї
кортикостероїдного крему до поліпшення стану. Шкірні реакції на
подофілотоксин звичайно розвиваються на третій день лікування. У
більшості випадків вони спонтанно дозволяються протягом декількох
днів після відміни препаратів.
Для нейтралізації трьохлороцетної кислоти при надлишковому
нанесенні чи випадковому попаданні на здорову шкіру необхідно
використовувати бікарбонат натрію.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
При проведенні консультації необхідно звернути увагу на
причини захворювання, проінформувати про очікувані результати і
можливі ускладнення лікування. При необхідності проводять
додаткову терапію.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 15
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Особливих вимог до режиму праці та відпочинку, реабілітації
немає.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних
заходів - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на висівкоподібний лишай
Код МКХ-10: B36.0 - ВИСІВКОПОДІБНИЙ ЛИШАЙ
Ознаки та критерії діагностики
Різнокольоровий пітиріаз - поверхневе захворювання шкіри,
зумовлене дріжджоподібними грибами Malassezia furfur (Pityrosporum
orbiculare). Характеризується появою на шкірі шиї, груді плям від
рожево-коричневого до буруватого відтінку, що висівкоподібно
лущаться зі схильністю до злиття.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки (у разі використання
системних антимікотиків 1 раз на 10 днів);
мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби -
зішкряби зі шкіри гриби (при необхідності).
Інструментальні дослідження:
люмінесцентне дослідження (золотисто-жовте світіння осередків
ураження при опроміненні люмінесцентною лампою);
Лікувальна програма:
- Дієта N 15. При вживанні системних антимікотиків - дієта
N 5.
Системна терапія.
Рекомендується проводити при хронічних рецидивуючих
розповсюджених формах захворювання:
- системні антимікотики (флюконазол, кетоконазол,
ітраконазол, тербінафін).
Зовнішнє лікування:
- обробка осередків ураження (25% крем бензилбензоату, 3-5%
сірчана або дігтярна мазі, 5% саліциловий спирт, 5% саліцилова
мазь, спрей тербінафін 1-2 рази протягом 7-10 днів або
антифунгальними мазями, що містять клотримазол, міконазол,
кетоконазол, біфоназол.
Тривалість лікування
У стаціонарі або амбулаторно - 3-4 тижні.
Очікувані результати лікування
Клінічне та мікологічне одужання.
Критерії якості лікування
Розв'язання клінічних проявів, негативний результат
мікроскопічного дослідження на гриби.
Можливі побічні дії та ускладнення
Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів.
У разі використання системних антимікотиків можливі ускладнення з
боку шлунково-кишкового тракту, зокрема гепато-біліарної системи.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню
антимікотичну терапію.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 5 використовуються у стаціонарних умовах та при
використанні системних антимікотиків амбулаторно. У подальшому
обмежується вживання рафінованих вуглеводів та жирів.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
У період лікування протипоказано перебування на пляжах, у
басейнах та лазнях, а також праця, що пов'язана із забрудненням
шкіри і потребує щоденного відвідування душу. Режим відпочинку без
обмежень. Реабілітація включає як загальні, так і індивідуальні
заходи. До загальних заходів належить:
- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни,
спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція
проводиться хлорвмісними дезинфектантами;
- санітарно-просвітницька робота.
До індивідуальних заходів відносять:
- гігієнічний догляд за шкірою;
- кип'ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;
- наявність власного рушника;
- не рекомендується носити чужу білизну.
- лікування вегето-судинних розладів та підвищеної
пітливості;
- використання мила із сіркою і шампунів з кетоконазолом,
водно-сольові чи водно-оцтові обтирання, застосування спиртового
розчину, що містить саліцилову кислоту.
Ступінь наукової доказовості - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на вітиліго
Код МКХ-10: L80 - ВІТИЛІГО
Ознаки та критерії діагностики
Вітиліго - хронічне захворювання, що виявляється
депігментованими плямистими висипами на шкірі з чіткими контурами,
облямованими зонами гіперпігментації різної вираженості.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Для уточнення діагнозу, при
великій розповсюдженості патологічного процесу, при проведенні
селективної фототерапії хворих госпіталізують в стаціонар. Інші
хворі лікуються в умовах поліклініки.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
Обов'язкові:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі.
Рекомендовані:
- біохімічний аналіз крові (загальний білок, лужна фосфатаза,
білірубін, холестерин, трансамінази, глюкоза);
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
