НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1704 від 26.10.2007Про зняття з продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, які не користуються попитом
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 8
Лікування хворих на гонорею:
Медичну допомогу хворим надають в спеціалізованих
лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних
кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних
диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту
дерматології та венерології АМН України, в клініках вищих
навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний.
Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.
Антибіотики: пеніцилінового ряду, макроліди, тетрацикліни,
цефалоспоріни.
Лікування вагітних:
Проводиться в любому терміні гестації за схемами ускладненої
гонореї. Препаратами вибору є препарати пеніцилінового ряду,
макроліди, цефалоспоріни.
Тривалість лікування: 3-7 діб амбулаторно, 3-10 діб
стаціонарно
Очікувані результати лікування:
клінічне та мікробіологічне одужання.
Критерії якості лікування
Клінічне та мікробіологічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При вживанні макролідів (азитроміцину, кларитроміцину,
джозаміцину) - можливі нудота, блювання, біль у животі, метеорізм,
діарея, рідко-алергійні реакції, нейтропенія, транзіторне
підвіщення активності трансаміназ; тетрациклінів (доксицикліну
гідрохлорид, доксицикліну моногідрат) - нудота, блювання,
анорексія, глосит, езофагіт, алергійні реакції,
фотосенсибілізація, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія,
розвиток кишкового дисбактеріозу; фторхінолонів (офлоксацину,
ципрофлоксацину) - нудота, біль у животі, головна біль,
фотосенсибілізація, кристалурія; пеніцилінів можливі кропив'янка,
гарячка, артралгії, ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема,
ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок, стоматит, глосит,
суперінфекція. За умов швидкого вшутрішньовенного введення
препаратів у дозі вище за 10000000 МО можна спостерігати
гемолітичну анемію, тромбоцитопенію, лейкопенію або нефропатію з
альбумінурією та гематурією. Окремі випадки олігурії або анурії
звичайно минають через 48 годин після припинення лікування; діурез
може бути відновлений застосуванням 10% розчину манітолу;
цефалоспорінів алергійні реакції, нудота, блювання, анорексія,
діарея, розвиток кишкового дисбактеріозу, нейтропенія, лейкопенія.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Статевих партнерів варто лікувати від гонореї, переважно
після тестування на інфекції, набуті статевим шляхом. В лікування
варто включити: партнерів із симптоматичною гонореєю; всіх
статевих партнерів за останні 14 днів чи останнього статевого
партнера, якщо інтервал після останнього статевого контакту склав
більше 14 днів; у безсимптомних випадках всіх статевих партнерів
за попередні 90 днів. Клініко-лабраторний контроль після лікування
гонореї проводиться через 7-10 днів після закінчення лікування.
Якщо існує можливість, то при цьому призначається не тільки
бактеріоскопічне, а також й бактеріологічне обстеження або
обстеження методом імуноферментного аналізу на антигени гонококу і
полімерна ланцюгова реакція (ПЛР). Повторний контроль проводиться
через 1 місяць після першого, після чого хворий знімається з
диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Харчовий раціон вагітним хворим на сифіліс складають з
урахуванням особливостей загального стану організму, його
реактивності, характеру ураження органу, ускладнення з боку інших
органів. Дієта N 15.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Особливих вимог до режиму праці та відпочинку, реабілітації
немає.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних
заходів - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на дерматофії кистей та стоп
Код МКХ-10: B35.2 - ДЕРМАТОФІТІЯ КИСТЕЙ
B35.3 - ДЕРМАТОФІТІЯ СТОП
Ознаки та критерії діагностики
Дерматомікоз шкіри кистей і стоп - грибкове захворювання,
спричинене грибами дерматофітами (Trichophyton, Epidermophyton).
Характеризується поліморфізмом елементів: свербіжні висипання, що
лущаться, на нерізко гіперемованій і злегка інфільтрованій шкірі
кистей (стоп); також ексудативні дисгідротичні,
ериматозно-сквамозні елементи, іноді виражений гіперкетоз.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки (при застосуванні
системних препаратів 1 раз на 10 днів);
мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби -
зішкряби з шкіри гриби (встановлення діагнозу та контроль
вилікуванності);
культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).
Лікувальна програма:
- Дієта N 15. При дисгідротичних та екзематизованих формах -
дієта N 9. При вживанні системних антимікотиків - дієта N 5.
При гострих запальних проявах рекомендуються ванночки,
розчини калію перманганату 1:10000, відвар дубової кори, відвар
ромашки, примочування з борною кислотою (0,5%), резорцином (2%),
таніном (2%), нітратом срібла (0,25-0,5%).
Після ліквідації гострозапальних явищ на уражену шкіру
наносяться анілінові барвники, спиртовий розчин йоду 2%, а також
зовнішні протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол,
тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що
містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні
хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.
При сквамозно-гіперкератотичних формах попередньо проводиться
відшарування епідермісу із застосуванням кератолітичних засобів:
саліцилово-бензойний пластир, 2-5% саліцилова мазь та крем, що
містить сечовину.
При екзематизації і мокнутті використовують мазь, що містить
міконазол, мірамістин, комбіновану мазь, що містить триамцинолону
ацетонид та мірамістин, примочування з дезинфікуючими і в'яжучими
складами (танін, борна кислота, нітрат срібла).
При приєднанні піококової флори застосовуються препарати, до
складу яких входять антибактеріальні засоби, комбіновані мазі, що
містять кортикостероїди та антибактеріальні засоби.
При ускладнених формах також призначають внутрішньо
антигістамінні, десенсибілізуючі препарати, антибактеріальні
препарати (у разі приєднання вторинної бактеріальної флори),
імуномодулятори, ангіопротектори, вітаміни.
Тривалість лікування
Амбулаторно - 3-4 тижні, у стаціонарі (ускладнені форми) -
18-21 день.
Очікувані результати лікування
Клінічне та мікологічне одужання.
Критерії якості лікування
Розв'язання клінічних проявів, негативний результат
мікроскопічного дослідження на гриби.
Можливі побічні дії та ускладнення
Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів.
У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження
гепато-біліарної системи.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню
антимікотичну терапію, а при подальшій відсутності ефекту
призначають системну антимікотичну терапію, призначають системну
терапію: тербінафін 250 мг 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів або
ітраконазол 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 15, при необхідності вживання системних
протигрибкових засобів - дієта N 5. При ускладненні піодермією та
екзематизацією - дієта N 9.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає
як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів
належить:
- при відвідуванні басейнів, лазень з метою профілактики
застосування зовнішніх антифунгальних засобів;
- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни,
спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція
проводиться хлорвмісними дезинфектантами;
- санітарно-просвітницька робота.
До індивідуальних заходів відносять:
- кип'ятіння шкарпеток, рушників з наступним прасуванням;
- обробка взуття 25% розчином формаліну (у взуття поміщають
ватний тампон, змочений у розчині формаліну, а потім саме взуття
герметично упаковують у целофановий пакет на 24 години);
- не рекомендується користуватися чужим взуттям;
- наявність власного рушника для ніг;
- боротьба з підвищеною пітливістю кистей та стоп.
З метою підвищення резистентності організму вживання
загальнозміцнюючих препаратів.
Ступінь наукової доказовості - А, Б.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на дерматофії тулуба
Код МКХ-10: B35.4 - ДЕРМАТОФІТІЯ ТУЛУБА
Ознаки та критерії діагностики
Дерматофітія тулуба - грибкове ураження шкіри тулуба,
зумовлене дерматофітами (Trichophyton rubrum). Характеризується
наявністю на шкірі тулуба великих осередків ураження зі схильністю
до злиття з фестончатими обрисами. По периферії осередків ураження
гіперемований валик, що складається з вузликів, пухирців і
корочок.
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки;
мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби -
зішкряби зі шкіри гриби (встановлення діагнозу та контроль
вилікуванності);
культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).
Лікувальна програма:
- Дієта N 15. При вживанні системних протигрибкових
препаратів - дієта N 5.
Зовнішнє лікування.
Застосовують зовнішні протигрибкові зовнішні засоби, що
містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол,
комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову
кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.
При розповсюджених ураженнях шкіри призначають системні
протигрибкові препарати (тербінафін, ітраконазол, кетоконазол).
Тривалість лікування
Від 1-2 до 3-5 тижнів.
Очікувані результати лікування
Клінічне та мікологічне одужання.
Критерії якості лікування
Розв'язання клінічних проявів, негативний результат
мікроскопічного дослідження на гриби.
Можливі побічні дії та ускладнення
Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів.
У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження
гепато-біліарної системи.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню
антимікотичну терапію.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Дієта N 15, при необхідності вживання системних
протигрибкових засобів - дієта N 5. При ускладненні піодермією та
екзематизацією - дієта N 9.
Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає
як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів
належить:
- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни,
спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція
проводиться хлорвмісними дезинфектантами;
- санітарно-просвітницька робота.
До індивідуальних заходів відносять:
- гігієнічний догляд за шкірою;
- кип'ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;
- наявність власного рушника;
З метою підвищення резистентності організму вживання
загальнозміцнюючих препаратів.
Ступінь наукової доказовості - А.
Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
08.05.2009 N 312
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим
на дерматофітію нігтів
Код МКХ-10: B35.1 Дерматофітія нігтів (Оніхомікоз)
Код МКХ-10: B37.2 Кандидоз нігтів.
Ознаки та критерії діагностики
Оніхомікоз - грибкове ураження нігтів стоп і кистей,
зумовлене дерматофітами, грибами роду Candida, плісневими
грибами. Характеризується змінами від кольору нігтьових пластин,
появою білих плям до тотального ураження нігтьових пластин з
вираженим гіперкератозом і навіть до повного руйнування нігтьової
пластини залежно від форми (дистально-латеральної, поверхневої
білої, проксимальної піднігтьової, тотальної дистрофічної).
Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та
міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних
районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль
спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.
Діагностична програма:
Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження
повторювати 1 раз на 10 днів);
аналіз сечі (2 рази);
біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів);
мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби -
зрізів нігтів гриби (встановлення діагнозу та контроль
вилікуванності);
культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).
Лікувальна програма:
Місцева терапія показана:
- при ураженні менше 30% нігтьової пластинки,
- за відсутності чи малої вираженості гіперкератозу,
- при наявності протипоказань до системної терапії.
Проводиться попереднє видалення нігтьових пластинок за
допомогою оніхолітичних засобів:
- оніхопласт (50 г),
- уреапласт,
- набір для лікування нігтів, що містить 1% біфоназолу і 40%
сечовини.
Після видалення нігтьової пластини використовують:
- лаки з антимікотичною дією (циклопірокс, аморолфін)
2-3 флакони;
- протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол,
тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що
містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні
хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.
Системна терапія показана:
- при ураженні більше 50% нігтьової пластинки,
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
