НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 223 від 01.10.2007Про затвердження Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 9
поверхонь".
2.1.10. Ремонтні роботи всередині печей необхідно проводити
за нарядом-допуском після охолодження робочого майданчика.
2.1.11. Під час проведення ремонту гарячої печі температура
внутрішніх поверхонь печі не повинна перевищувати плюс 43 град.С.
2.2. Вимоги до печей ковпакових, шахтних, прохідних та з
висувним подом
2.2.1. Ковпакові печі повинні бути обладнані свічами,
виведеними з приміщення. Випуск захисного газу з-під муфеля
виконується забірними газоводами за межі приміщення цеху. Підвали,
розташовані під ковпаковими печами, повинні бути обладнані
припливно-витяжною вентиляцією.
2.2.2. Герметичність муфелів, установлених на стендах,
повинна забезпечуватися затворами (пісковими, водяними,
комбінованими тощо).
2.2.3. Стенди ковпакових печей повинні бути заземлені.
Коробки для електропідключення нагрівачів ковпака повинні
автоматично закриватися під час його піднімання.
2.2.4. Для ремонту муфелів і ковпаків повинен бути
передбачений майданчик.
2.2.5. Затвори ковпакових печей повинні бути такими, щоб
унеможливлювали вихід захисного газу назовні та підсмоктування
повітря у робочий простір печі.
2.2.6. Розташування підводів і відводів захисного газу
повинно бути таким, щоб забезпечувалась ефективна продувка печі та
унеможливлювалось утворення в них застійних зон.
2.2.7. Піч повинна бути обладнана приладами, що контролюють
об'єми використаного захисного газу.
2.2.8. Шахтні печі по верхній крайці повинні мати суцільне
огородження заввишки не менш ніж 0,2 м.
2.2.9. Під робочим майданчиком шахтних печей і
охолоджувальних колодязів повинні бути передбачені проходи
заввишки не менше ніж 1,9 м та завширшки не менше ніж 0,8 м.
2.2.10. Під час спорудження охолоджувальних колодязів з
водяним охолодженням повинен бути передбачений пристрій для
відведення води в каналізацію на випадок її переливу через краї
колодязів чи виходу із ладу колодязів і системи водопроводу.
2.2.11. Конструкція котлів з кришками, що охолоджуються
водою, повинна виключати проникнення води усередину пічної шахти.
2.2.12. Під час ремонту чи огляду кришок печей і колодязів
біля робочого майданчика передбачаються резервні кришки (не менше
двох - для печі та колодязя).
2.2.13. Конвеєрні печі з роликовим і крокуючим подом повинні
бути обладнані пристроями, що запобігають надходженню в цех
продуктів згоряння і захисних газів.
2.2.14. Прохідні садочні печі повинні бути обладнані
механізмами для завантаження і вивантаження металу.
2.2.15. Складування металу на висувній платформі повинно
виключати його падіння. Заслінки печі повинні щільно зачинятися.
2.2.16. Для керування платформою під час її пересування
повинні бути встановлені пульти керування з обох протилежних боків
печі. Керування повинно здійснюватись одним працівником. Пульти
керування повинні бути розташовані так, щоб забезпечувати хорошу
видимість вздовж усього шляху пересування платформи.
2.2.17. Печі з висувним подом повинні мати звукову
сигналізацію та пристрої блокування відчинення дверей під час руху
поду.
2.2.18. Кришки для закриття вікон печі повинні бути
футерованими та за необхідності мати водяне охолодження.
2.2.19. Кришки печей, які вертикально відкриваються або
закриваються, повинні бути оснащені пристроями, що забезпечують
утримання кришки в будь-якому положенні без застосування
фіксаторів.
2.2.20. На порозі печі, в місці виходу прутків, повинен бути
встановлений бар'єр, що має упори.
2.2.21. Над вікнами завантажування та видачі металу повинні
бути встановлені місцеві відсмоктувачі. Гази перед викидом їх в
атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок.
2.3. Вимоги до патентувальних, випалювальних та
гартувально-відпускних агрегатів
2.3.1. На вході та виході з протяжних агрегатів повинні бути
пристрої для уловлювання чи спалювання газу під час подачі
захисного газу в муфелі агрегатів.
2.3.2. Ванни патентувальних агрегатів повинні бути обладнані
контрольно-вимірювальною апаратурою та пристроями автоматичного
регулювання температури. Температура рідин у ваннах з нітратом
натрію (натрієва селітра) не повинна бути вище ніж
плюс 550 град.С.
2.3.3. Ванни з нітратом натрію патентувальних агрегатів
повинні бути обладнані кришками і механізмами для їхнього
підняття. Конструкція і кріплення кришок повинні унеможливлювати
падіння їх у ванну.
2.3.4. Відстань від підлоги до бортів селітрових та свинцевих
ванн повинна бути не менше ніж 0,9 м.
2.3.5. Ванни з нітратом натрію можна експлуатувати за умови
їхнього покриття вапняною пушонкою і якщо вони обладнані місцевими
відсмоктувачами. Покриття можна виконувати коксовим дрібняком
заввишки 0,15 м, а також вермикулітом заввишки не менше ніж 0,07 м
без влаштування місцевої вентиляції над зоною покриття з цих
матеріалів.
2.3.6. У термічних відділеннях, де розташовані ванни з
розплавами свинцю, повинні бути передбачені вакуумні пилососні
пристрої або вологе прибирання підлоги.
2.3.7. Роботи з очищення дзеркала розплаву ванн від
свинцевого глету виконуються із застосуванням індивідуальних
засобів захисту органів дихання.
2.3.8. Свинцевий глет необхідно зберігати в закритих
ємностях.
2.3.9. Під час патентування дозволяється замість
розплавленого свинцю використовувати суміші солей азотнокислого
натрію (90-95%) та хлористого натрію (5-10%).
2.3.10. Для гартувальних ванн патентувальних агрегатів
необхідно застосовувати сухий, без домішок, нітрат натрію.
Допустима кількість нітрат натрію, для зберігання біля
патентувальних агрегатів, визначається технологічною інструкцією,
затвердженою керівництвом підприємства.
2.3.11. Випалювальні та гартувально-відпускні агрегати, які
мають масляні ванни, повинні бути обладнані пристроєм, що
автоматично забезпечує температуру мастила не вищою ніж плюс
85 град.С. Ванни для мастила гартувально-відпускних агрегатів
повинні мати прилади для контролю температури. Мастило, яке
використовується у технологічному процесі гартування-відпуску,
повинно мати температуру спалаху пари не нижче ніж плюс
170 град.С.
2.3.12. Гартувально-відпалювальні агрегати повинні бути
обладнані централізованою системою подачі та зливу мастила.
2.3.13. Гартувальний агрегат повинен мати:
автоматизований завантажувальний пристрій з регульованим
дозуванням подавання виробів у піч;
витяжні зонти над вікнами печей і місцями виділення парів
мастила та емульсії;
термометр контролю гартувального середовища з позначкою на
шкалі граничного значення температури;
сигналізатор рівня мастила.
2.3.14. Ванни для мастила повинні бути обладнані рівнемірами
мастила, зблокованими зі звуковою сигналізацією на зупинку
агрегату під час зниження рівня мастила нижче допустимого.
2.3.15. Ванни для мастила повинні бути обладнані місцевими
відсмоктувачами.
2.3.16. Для аварійного зливання мастила повинні бути
передбачені спеціальні ємності. Запірний вентиль для зливу мастила
повинен бути розташований у доступному і безпечному місці.
2.4. Вимоги під час термічної обробки та підготовки поверхні
дроту до волочіння та для виготовлення кріпильних виробів і
стрічки
2.4.1. Термотравильні агрегати (комбайни) повинні мати
світлозвукову сигналізацію, що сповіщає про пуск механізмів, та
аварійні вимикачі з обох боків намотувальних і розмотувальних
агрегатів.
2.4.2. Конструкція сушильної камери термотравильного агрегату
повинна передбачати зручне і безпечне заправлення дроту під час
завантаження термотравильного агрегату.
2.4.3. Електротермічні установки повинні бути обладнані
необхідними блокуваннями, що забезпечують безпечне обслуговування
електроустаткування та механізмів цих установок.
2.4.4. На щитах керування повинна бути сигналізація про
увімкнення та вимкнення електротермічних установок.
2.4.5. Величини напруженості електромагнітного поля високої
частоти, періодичність випромінювання і граничні значення
щільності потоку енергії та засоби захисту від них повинні
відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ).
2.4.6. Агрегати для термічної обробки кріпильних виробів
повинні бути обладнані засобами механізації.
2.4.7. Перед термічною обробкою всі кріпильні вироби, що
пройшли технологічні операції із застосуванням мастил та емульсій,
повинні бути знежирені в мийних машинах.
2.4.8. Вихідний лоток з гартівної печі та гартівна ванна
повинні мати герметичне покриття, з'єднане з примусовою
всмоктувальною системою вентиляції. Нижній кінець вихідного лотка
повинен занурюватися в гартівну ванну нижче рівня рідини на 0,2 м.
В укритті вихідного лотка повинен бути патрубок для гасіння
гартувальної рідини вогнегасником у разі її загоряння, який
закривається люком.
2.4.9. Вилучення з гартівних ванн виробів повинно
виконуватись при температурі виробів, що унеможливлює інтенсивне
пароутворення гартівної рідини на їх поверхнях.
2.4.10. Приготування гарячих знежирювальних розчинів повинно
здійснюватись в установках, обладнаних теплообмінниками. Подавання
розчинів у мийні машини повинно здійснюватися трубопроводами.
2.4.11. Формування садки для відпалення здійснюється за
допомогою спеціальних пристроїв. Ковпаки та муфелі печей повинні
бути обладнані пристосуваннями для надійного їхнього переміщення
кранами без ручного причеплення і відчеплення вантажу.
2.4.12. Щільність прилягання муфелів, які встановлено на
піддонах, повинна забезпечуватися піщаним або масляним затвором.
2.4.13. Над ваннами з розплавленим свинцем для гартування та
відпуску повинні встановлюватися щільні кожухи з витяжними
зонтами. Для огляду та роботи зі стрічкою кожухи (коробки) повинні
мати дверцята, що зачиняються після огляду чи закінчення роботи.
2.4.14. Розділення рулонів, що з'єдналися під час
випалювання, необхідно виконувати за допомогою столу-вібратора.
2.5. Вимоги до намотувальних та розмотувальних пристроїв
агрегатів для обробки дроту в нитку
2.5.1. На агрегатах для термічної обробки та нанесення
покриттів повинні застосовуватися апарати безперервного знімання
чи приймання дроту на котушки.
Знімання мотків дроту з барабанів намотувальних апаратів для
зручності наступного ув'язування мотка повинно бути механізованим.
2.5.2. Намотувальні апарати термотравильних агрегатів повинні
бути обладнані пристроєм безпечного заправлення кінця дроту на
барабан і приймальну котушку під час їхнього обертання.
2.5.3. Для аварійного вимкнення намотувального апарата
повинен бути передбачений аварійний вимикач чи кнопка. У разі
дворядного розташування барабанів аварійний вимикач повинен бути
встановлений з кожного боку.
2.5.4. Конструкція напрямних роликів повинна виключати
потрапляння дроту в простір між сусідніми роликами.
2.5.5. Для різання дроту діаметром більше ніж 0,005 м під час
знімання готового мотка чи під час інших операцій необхідно
застосовувати спеціальні ножиці. На намотувальних апаратах, що
розробляються, повинні бути передбачені спеціальні пристосування
для механічного різання дроту на барабані та котушках.
2.5.6. На намотувальних апаратах для змотування надто міцного
дроту повинні бути встановлені рихтувальні пристрої.
2.5.7. Експлуатація діючих намотувальних апаратів
допускається за наявності індивідуального відключення барабанів.
Спиці барабанів повинні мати пристрої для запобігання
скиданню витків дроту. Кріплення спиць до передньої зірочки
барабана повинно бути потайним.
2.5.8. Розмотувальні пристрої повинні бути розташовані з
урахуванням зручного і безпечного обслуговування і мати гальма,
які забезпечують рівномірний натяг дроту й утримання його витків
на котушці та розмотувальних пристроях.
3. Вимоги під час нанесення захисних покриттів
3.1. Нанесення захисних і спеціальних покриттів на дріт,
стрічку (лудіння, оцинкування, міднення, лакування тощо) повинно
виконуватись на установках безперервної дії.
3.2. Установки повинні бути забезпечені звуковою
сигналізацією, що надійно діє під час :роботи привода, а також
аварійними вимикачами для екстреної зупинки приводу з будь-якого
місця вздовж агрегату та з пульта керування.
3.3. Борти ванни з розплавом металу для забезпечення їх
укриття повинні підніматися над рівнем підлоги робочого майданчика
не менше ніж на 0,3 м.
3.4. Для аварійного зливу розплаву повинні бути передбачені
резервні ємності.
3.5. Після оцинкування дріт повинен проходити через пристрій
для його охолодження.
3.6. Гальванічні, цинкувальні, лудильні, фарбувальні та інші
дільниці антикорозійних і декоративних покриттів кріпильних
виробів повинні бути розміщені в окремих приміщеннях.
3.7. На дільницях покриттів кріпильних виробів необхідно
дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів.
3.8. На дільницях гальванічного оцинкування (лудіння)
кріпильних виробів проміжки між ваннами на рівні бортів повинні
бути перекриті лотками для стікання у ванни розчинів під час
переміщення кошика з виробами з однієї ванни в іншу.
3.9. Під час гарячого оцинкування необхідно використовувати
ванни з укриттям для забезпечення ефективного видалення оксидів
цинку і запобігання термічним опікам розплавленим цинком.
3.10. Завантажування кріпильних виробів у ванни та
вивантажування їх звідти повинні бути механізованими. Для
завантаження таких виробів необхідно використовувати спеціальні
ємності, а для деталей великих розмірів - спеціальні загальні
пристосування.
IV. Вимоги безпеки під час зберігання
матеріалів та виробів
1. Вимоги під час складування заготовок і готової продукції
1.1. Склади розташовують в окремих приміщеннях або прогонах,
обладнаних відповідними підіймально-транспортними засобами.
1.2. Складування заготовок і готової продукції виконується
згідно з розробленою на підприємстві та затвердженою його
керівництвом схемою з урахуванням вимог цих Правил та
ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие
требования безопасности".
1.3. Роботи з транспортування готової продукції на складах
повинні бути механізованими.
1.4. Укладання мотків дроту, порожніх котушок та котушок з
дротом повинно виконуватися способом, що унеможливлює їх падіння.
1.5. Ширина проходів між стелажами, відсіками, нішами та
контейнерами повинна бути не менше ніж 1 м.
1.6. Ширина проходів для транспортування дроту і котушок
підлоговими машинами повинна перевищувати ширину транспорту не
менше ніж на 1,2 м.
1.7. Під час ручної зачіпки чалочними пристроями вироби з
каліброваного металу необхідно складувати в стелажі або в штабелі
заввишки не більше ніж 2 м за умови укладання його навхрест.
Під час механізованого укладання без участі помічника
кранівника висота складування повинна визначатися можливостями
механізованих пристроїв, що застосовуються для зачеплення і
транспортування металу.
1.8. Під час штабелювання дроту в мотках у спеціальній тарі
або на котушках, а також барабанів з канатами повинна бути
забезпечена стійкість штабеля за рахунок опорних бар'єрів, стояків
і покладних рам.
1.9. Між рядами штабелів повинен бути прохід не менше ніж
0,8 м.
1.10. Склади готової продукції канатних цехів необхідно
забезпечити машинами для кантування барабанів. Кантувати барабани
з канатами за допомогою крана не дозволяється.
1.11. Перевозити барабани з канатами на автотранспорті та
іншому цеховому транспорті необхідно в стійкому положенні, коли
вісь барабана вертикальна, а на ребордах та дисках - із
застосуванням спеціальних підкладок і розтяжок, що унеможливлюють
скочування і падіння барабанів.
1.12. Барабани діаметром до 1,2 м із канатами необхідно
складувати не більше ніж у три яруси, барабани діаметром
1,2-2,5 м - не більш ніж у два яруси, а барабани діаметром понад
2,5 м - лише в один ярус.
1.13. Котушки з дротом, за умови їхньої установки на диски,
необхідно складувати не більше ніж у два яруси, котушки з
погнутими дисками - лише в один ярус. Під час складування котушок
із дротом на стелажах висота штабеля не повинна перевищувати
2,5 м.
1.14. Складувати рулони стрічки необхідно на стійкі та
горизонтально розташовані стелажі з упорами. Допустимо укладати
рулони у кілька рядів, але не більше ніж у три.
Під час укладання рулонів окремими штабелями їхня висота не
повинна перевищувати 3 м за умови можливості транспортування
вантажів над штабелями зазначеної висоти. Рулони необхідно
встановлювати надійно.
1.15. Кантувати рулони стрічки необхідно спеціальними
кантувачами.
1.16. Сітку в рулонах, крім зварної арматурної, необхідно
складувати:
штабелями з рулонів однакової довжини з перехрещенням у рядах
та заввишки не більше ніж 2 м;
у піддонах, що мають фіксатори для стійкої установки;
у тарі штабелями не більш ніж у три ряди та не вище 4 м;
у дерев'яних чи металевих піддонах без фіксаторів штабелями
не більше ніж у два ряди по висоті.
1.17. Планування приміщень таких складів повинно
передбачувати можливість екстреної евакуації працівників з
приміщення під час аварійної ситуації.
2. Вимоги під час зберігання агресивних рідин
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
