НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 30 від 16.02.2004Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 2
г) у разі непрохідності цервікального каналу перенесення
ембріонів може бути виконано через стінку матки
(трансміометрально). Голка з мандреном може бути введена в
порожнину матки трансвагінально, трансабдомінально або
трансуретрально.
3.7. Підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального
циклу
а) підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального
циклу проводиться препаратами прогестерону або його аналогів;
б) за відсутності ризику синдрому гіперстимуляції яєчників
(далі - СГСЯ) підтримка лютеїнової фази циклу може включати також
введення препаратів ХГ, які призначаються в день переносу
ембріонів, а потім 2 - 4 рази з інтервалом в 2 - 4 дні;
в) дози та частоту введення препаратів визначає лікар з
урахуванням індивідуальних особливостей конкретної пацієнтки.
3.8. Діагностика вагітності ранніх строків
а) діагностика вагітності за рівнем бета-ХГ у крові або в
сечі здійснюється через 14 - 16 днів від дня ембріотрансферу;
б) ультразвукова діагностика вагітності проводиться не раніше
21 дня після перенесення ембріонів.
4. Можливі ускладнення при проведенні ЗІВ:
- СГСЯ;
- алергічні реакції, пов'язані з введенням препаратів для
контрольованої суперовуляції і підтримки лютеїнової фази
стимульованого менструального циклу;
- кровотеча;
- гостре запалення або загострення хронічного запалення
жіночих статевих органів;
- позаматкова вагітність;
- багатоплідна маткова і гетеротопічна вагітність.
5. Після завершення лікувальної процедури за наявності
залишку невикористаних ооцитів пацієнтка за Заявою пацієнтки про
використання ооцитів (додаток 4) може прийняти поінформоване
рішення про використання цих ооцитів для лікувальних програм інших
пацієнтів.
6. Дані про залишок ооцитів та про їх використання
записуються до Журналу обліку, зберігання та використання ооцитів
пацієнток (додаток 5).
7. Ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (далі - IКСІ
від міжнародної назви методу ICSI-Intacytoplasmic Sperm Injection)
проводиться за допомогою інвертованого мікроскопа, оснащеного
мікроманіпуляторами, з використанням спеціальних мікроінструментів
та живильних середовищ.
7.1. Показання до ІКСІ:
патоспермія;
наявність аглютинатів сперміїв;
азооспермія (у разі отримання сперміїв маніпуляційними
методами);
незадовільне (відсутнє) запліднення ооцитів у попередніх
спробах ЗІВ.
7.2. Методика проведення ІКСІ складається з таких етапів:
- підготовка ооцитів;
- позбавлення руху спермія шляхом порушення цілісності
мембрани хвоста;
- порушення цілісності зовнішньої цитоплазматичної мембрани
ооцита;
- введення спермія в цитоплазму ооцита за допомогою скляної
мікроголки;
- культивування та інші етапи, як при ЗІВ.
7.2.1. Підготовка ооцитів
а) перед виконанням методики ІКСІ проводиться денудація
(видалення клітин променевого вінця) ооцитів;
б) мікроманіпуляцію проводять лише на зрілих ооцитах.
7.2.2. Отримання сперміїв:
а) спермії для ІКСІ можна отримати з еякуляту або
маніпуляційними методами;
б) вибір оптимального способу отримання сперміїв здійснюється
лікарем, що має спеціальну підготовку;
в) методика підготовки сперміїв з еякуляту або аспірату,
отриманого із яєчка або його придатка, обирається ембріологом
індивідуально, залежно від кількості і якості сперміїв. Спермії
для ін'єкції в яйцеклітину можуть бути отримані з еякуляту при
патоспермії. Може бути використана методика ІМСІ
(інтрацитоплазматичне введення в цитоплазму ооцита магніфікованого
спермія, відібраного при 6 000- кратному збільшенні), від
міжнародної назви IMSI - Intracytoplasmic Magnificant Sperm
Injection;
г) при азооспермії та патоспермії можуть бути використані
такі маніпуляційні методи:
- мікрохірургічна аспірація сперміїв з придатка яєчка (МЕЗА,
від міжнародної назви MESA- Microsurgical epididymal Sperm
Aspiration);
- черезшкірна аспірація сперміїв з придатка яєчка (ПЕЗА, від
міжнародної назви PESA - Percutaneus Sperm Aspiration);
- аспірація сперміїв з тканини яєчка (ТЕЗА, від міжнародної
назви TESA - Testicular Sperm Aspiration);
- екстракція сперміїв з тканини яєчка (ТЕЗЕ, від міжнародної
назви TESE - Testicular Sperm Extraction);
ґ) маніпуляцію проводять у день пункції фолікулів та забору
ооцитів у жінки. За умови необхідності проведення процедури
сперміями з придатка яєчка маніпуляція може здійснюватись протягом
12 - 24 годин, тестикулярними - протягом 48 - 72 годин;
д) у разі використання кріоконсервованих сперміїв з аспірата
яєчка чи епідідімуса процедуру отримання сперміїв проводять
заздалегідь незалежно від дня пункції фолікулів яєчників жінки;
е) показаннями до здійснення маніпуляцій для отримання
сперміїв є обструктивна азооспермія та первинна тестикулярна
недостатність;
є) протипоказаннями до здійснення маніпуляцій для отримання
сперміїв є наявність гострих інфекційних захворювань будь-якої
локалізації;
ж) обсяг обстеження перед проведенням процедури для отримання
сперміїв здійснюється відповідно до глави 2 цієї Інструкції;
з) при проведенні процедури необхідно здійснювати заходи щодо
виникнення ускладнень: гематома мошонки або інтратестикулярні
гематоми, інфікування операційної рани.
8. Перенесення гамет, зигот або ембріонів до фаллопієвої
труби (ГІФТ, ЗІФТ і ЕІФТ) здійснюється за відсутності умов для
проведення ЗІВ, ІКСІ.
8.1. Обов'язковою умовою для використання цих методів є
наявність хоча б однієї функціонально повноцінної маткової труби.
8.2. Перенесення гамет, зигот або ембріонів до фаллопієвої
труби може здійснюватись трансабдомінально за допомогою
лапароскопії або трансцервікально під ультразвуковим контролем.
8.3. Показання для ГІФТ, ЗІФТ і ЕІФТ:
- олігоастенозооспермія;
- безпліддя нез'ясованої етіології;
- цервікальний фактор;
- зовнішній генітальний ендометріоз;
- неефективні внутрішньоматкові інсемінації (4 і більше).
8.4. Протипоказання для ГІФТ, ЗІФТ і ЕІФТ визначаються
відповідно до пункту 15 глави 1 цієї Інструкції.
8.5. Обсяг обстеження пацієнтів, як і при проведенні методик
ЗІВ, ІКСІ, але з обов'язковою оцінкою стану маткових труб.
4. Внутрішньоматкова інсемінація
1. Внутрішньоматкова інсемінація (далі - ВМІ) спермою
чоловіка (далі- ІСЧ) чи спермою донора (далі - ІСД) є однією з
форм лікування безпліддя і може бути проведена шляхом введення
підготовлених (капацитованих) сперміїв у порожнину матки в період
овуляції.
2. Рішення про використання ВМІ спермою чоловіка чи донора
приймається пацієнткою за порадою лікаря залежно від кількісних та
якісних характеристик еякуляту.
3. Процедура ВМІ заноситься до Журналу проведення
внутрішньоматкових інсемінацій спермою чоловіка (ІСЧ) (додаток 6)
або до Журналу проведення внутрішньоматкових інсемінацій спермою
донора (ІСД) (додаток 7).
4. Процедура ВМІ здійснюється в умовах природного
менструального циклу або з використанням індукторів овуляції.
5. При проведенні ВМІ спермою чоловіка використовується
нативна капацитована сперма.
6. При проведенні ВМІ спермою донора застосовується
кріоконсервована сперма. Використовується розморожена донорська
сперма після повторних негативних результатів аналізів на ВІЛ,
сифіліс та гепатити В, С (через 3 місяці після отримання
донорської сперми).
7. Для пацієнтки донор може бути відомим або анонімним.
8. Показання для проведення ВМІ спермою чоловіка:
з боку чоловіка:
- субфертильна сперма;
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- ретроградна еякуляція;
- гіпоспадія;
- гіпоспермія (малий об'єм еякуляту);
- висока в'язкість сім'яної плазми;
- антиспермальні антитіла;
- безуспішні спроби проведення інтрацервікальної інсемінації
(4 і більше спроб);
- використання кріоконсервованої сперми;
- стан після хіміотерапії або вазектомії;
з боку жінки:
- безпліддя нез'ясованого генезу;
- цервікальний фактор безпліддя;
- структура цервікального каналу після маніпуляцій на шийці
матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія,
кріотерапія);
- наявність антиспермальних антитіл;
- овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
- алергія на сперму;
- вагінізм.
9. Показання для проведення ІСД:
з боку чоловіка:
- безпліддя (азооспермія);
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- несприятливий медико-генетичний прогноз;
з боку жінки:
- бажання жінки;
- відсутність умов запліднення природним шляхом.
10. Протипоказання для проведення ІСД визначаються відповідно
до пункту 15 глави 1 цієї Інструкції.
11. Умови для проведення ВМІ:
з боку чоловіка:
- дві спермограми, що підтверджують наявність більше 10 млн.
сперміїв в еякуляті;
з боку жінки:
- підтверджена прохідність хоча б однієї маткової труби;
- передбачуваність овуляторного циклу (двофазна крива
базальної температури, тривалість лютеїнової фази не менше 12
днів, рівень прогестерону в сироватці крові всередині лютеїнової
фази більше 35 nmol/l, підтвердження овуляції при ультразвуковому
дослідженні);
- нормальний ендокринний профіль на 2-3-й день менструального
циклу.
12. Обсяг додаткового обстеження пацієнтів перед проведенням
ВМІ:
для жінки:
- біопсія ендометрія;
- цитологічне обстеження шийки матки;
- дослідження на наявність антиспермальних та
антифосфоліпідних антитіл.
13. Методика проведення ВМІ:
а) рішення про використання сперми чоловіка або донора
приймається пацієнтами за рекомендацією лікаря, що залежить від
кількісних та якісних характеристик еякуляту;
б) ВМІ може застосовуватися як в умовах природного
менструального циклу, так і з використанням індукторів овуляції;
в) введення сперми здійснюється в периовуляторний період. Для
ВМІ можуть використовуватись тільки капацитовані спермії;
г) частоту проведення процедури та інтервали між ними
визначає лікар індивідуально;
ґ) можливе використання нативної або кріоконсервованої сперми
чоловіка, а також кріоконсервованої сперми донора;
д) кількість спроб ВМІ визначається лікарем.
14. Можливі ускладнення при проведенні ВМІ:
- алергічні реакції, пов'язані з введенням препаратів для
стимуляції овуляції;
- шокоподібна реакція при введенні нативної сперми в
порожнину матки;
- синдром гіперстимуляції яєчників;
- гостре або загострення хронічного запалення органів жіночої
статевої сфери;
- виникнення багатоплідної або ектопічної вагітності.
5. Донація гамет та ембріонів
1. Донація гамет або ембріонів - це процедура, за якою донори
за письмово оформленою, добровільною згодою надають свої статеві
клітини - гамети (сперму, ооцити) або ембріони для використання в
інших осіб у лікуванні безпліддя.
Застосування імплантації ембріона здійснюється за медичними
показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за
умови наявності письмової згоди пацієнтів, забезпечення
анонімності донора та збереження лікарської таємниці.
2. Донори гамет не можуть брати на себе батьківські обов'язки
щодо майбутньої дитини.
3. Донорство гамет та ембріонів здійснюється за наявності
Заяви донора ооцитів (додаток 8), Заяви донора сперми (додаток 9),
Заяви донорів ембріонів (додаток 10).
4. У разі виникнення ускладнень під час проведення процедури
донації гамет заклад охорони здоров'я забезпечує надання пацієнтам
медичної допомоги в повному обсязі.
5. Донорами ооцитів можуть бути:
- знайомі особи жіночої статі, родички;
- анонімні добровільні донори;
- пацієнтки програм ДРТ, які за письмово оформленою,
добровільною згодою надають реципієнту частину своїх ооцитів.
6. Вимоги до донорів ооцитів:
- жінка віком від 20 до 32 років;
- наявність народженої здорової дитини;
- відсутність негативних фенотипічних проявів;
- задовільне соматичне здоров'я;
- відсутність протипоказань для участі в програмі донація
ооцитів (далі-ДО);
- відсутність спадкових захворювань;
- відсутність шкідливих звичок: наркоманія, алкоголізм,
токсикоманія.
7. Показання для проведення ЗІВ з використанням донорських
ооцитів:
- відсутність ооцитів, обумовлена природною менопаузою;
- синдром передчасного виснаження яєчників;
- стан після оваріоектомії, проведення радіо- або
хіміотерапії;
- аномалії розвитку статевих органів (дісгенезія гонад,
синдром Шерешевського-Тернера);
- ризик передачі спадкових захворювань, пов'язаних зі статтю
(гемофілія, міодистрофія Дюшена, іхтіоз, міотрофія
Шарко-Марі-Труссо);
- невдалі повторні спроби ЗІВ (4 і більше) при недостатньому
відклику яєчників на індукцію суперовуляції, неодноразовому
отриманні ембріонів низької якості.
8. Протипоказання для проведення ДРТ з використанням
донорських ооцитів визначаються відповідно до пункту 15 глави 1
цієї Інструкції.
9. Обсяг обстеження донорів ооцитів та пацієнтів
(реципієнтів) такий самий, як і при проведенні процедури ЗІВ
(пункти 1 та 2 глави 2 цієї Інструкції).
10. Перелік необхідних документів для здійснення донації
ооцитів:
- договір з донором ооцитів про усвідомлену, добровільну,
інформовану письмову згоду донора на участь у програмі ДО та
проведення контрольованої стимуляції овуляції і пункції яєчників;
- заява, де надається письмова згода чоловіка;
- анкета донора ооцитів (додаток 11);
- особиста картка донора ооцитів (додаток 12);
- каталог донорів ооцитів з антропометричними і фенотипічними
даними.
Анкета донора заповнюється і кодується лікарем. Схема
кодування - вільна. Роботу з донорами веде лікар, який проводить
медичний огляд донора перед кожною спробою ЗІВ, здійснює контроль
за своєчасним проведенням і результатами лабораторних обстежень
відповідно до календарного плану обстеження.
11. Алгоритм здійснення програми донації ооцитів:
- лікар проводить медичний огляд донора перед кожною спробою
ЗІВ, здійснює контроль за своєчасним проведенням і результатами
лабораторних досліджень відповідно до календарного плану
обстеження;
- проводиться синхронізація менструальних циклів або
підготовка кріоембріонів для ембріотрансферу в запланованому
менструальному циклі;
- методики ЗІВ, ІКСІ (за показаннями);
- спостереження лікарем донора ооцитів до початку
менструації, очікуваної за циклом ДО.
12. Донором сперми може бути чоловік віком від 20 до 40 років
за наявності народженої здорової його дитини.
12.1. У донора сперми повинні бути відсутні негативні
фенотипічні прояви.
12.2. Донорство сперми дозволяється за умови відсутності
соматичних та спадкових захворювань, які можуть негативно вплинути
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
