Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа

НАЙТИ ДОКУМЕНТ

Наказ № 434 від 16.07.2008

Про організаційно-економічні заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати на економічно активних підприємствах державної форми власності

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 3

виділень.
     При появі   ознак   відділення   плаценти   (ознаки  Шредера,
Альфельда,   Клейна,    Кюстнера-Чукалова),    жінці    пропонують
"натужитись", що призведе до народження посліду.
     За відсутності ознак відділення плаценти протягом  30  хвилин
після  народження  плода  проводять  ручне  відділення плаценти та
виділення посліду.
     У разі  виникнення  кровотечі  ручне  відділення  плаценти та
видалення посліду проводять негайно під адекватним знеболенням.
 
     Огляд нижніх відділів пологових шляхів обережно проводять  за
допомогою   тампонів   після  пологів.  Показанням  до  огляду  за
допомогою вагінальних дзеркал є наявність  кровотечі,  оперативних
вагінальних пологів, стрімких пологів, або пологів поза лікарняним
закладом.
 
     Оцінка стану  новонародженого  та   послідовність   дій   при
здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.
 
     Після закінчення  пульсації  пуповини,  але  не пізніше 1 хв.
після народження дитини,  акушерка, замінивши стерильні рукавички,
перетискає  та  перетинає  пуповину  за  умови  задовільного стану
дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого).
     Акушерка здійснює    медичне    спостереження    за    станом
новонародженого протягом перебування дитини у пологовій залі.  При
порушенні     стану     новонародженого     інформує     про    це
лікаря-педіатра-неонатолога,     а     за     його     відсутності
лікаря-акушера-гінеколога.
     За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина  піднімає
голову,  відкриває  широко  рот,  шукає  груди  матері),  акушерка
допомагає здійснити  перше  раннє  прикладання  дитини  до  грудей
матері.
     Через 30 хв.  після народження  дитини  акушерка  електронним
термометром  вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній
ділянці  та  записує  результати  термометрії  у  карті   розвитку
новонародженого (ф. 097/о ( va184282-99 ).
     Після проведення контакту матері і дитини "очі  в  очі"  (але
не пізніше першої години життя дитини), акушерка після обробки рук
проводить новонародженому профілактику офтальмії із  застосуванням
0,5% еритроміцинової  або  1%  тетрациклінової  мазі відповідно до
інструкції застосування одноразово.
     Контакт "шкіра-до-шкіри"  проводиться  не  менше  2  годин  у
пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.
     Після завершення     контакту    "шкіра-до-шкіри"    акушерка
перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл,  здійснює обробку
та  клемування  пуповини,  вимірювання  зросту,  обводу  голови та
грудної клітини, зважування.
     Лікар-педіатр-неонатолог, а      за      його     відсутності
лікар-акушер-гінеколог,  перед переведенням  дитини  та  матері  в
палату  спільного  перебування здійснює первинний лікарський огляд
новонародженого
     Акушерка (медична   сестра)   одягає  дитині  чисті  повзуни,
сорочечку,    шапочку,    шкарпетки,    рукавички.    Дозволяється
використовувати чистий домашній одяг.
     Дитина разом з матір'ю накривається ковдрою і переводиться  в
палату   спільного   перебування   з  дотриманням  умов  теплового
ланцюжка.
 
     Тепловий ланцюжок.
     Найважливішою умовою    дотримання   теплового   ланцюжка   є
забезпечення температури у пологовій залі (операційній)  не  нижче
ніж 25 град.C.
 
     Організаційні умови    забезпечення    підтримки    теплового
ланцюжка.
     Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після
народження  дитини  з  метою  зменшення   втрат   тепла   у   всіх
новонароджених.  Невиконання  хоча б одного з цих заходів розриває
тепловий ланцюжок та  ставить  новонароджену  дитину  під  загрозу
переохолодження.     Межами     нормальної     температури    тіла
новонародженого слід вважати 36,5-37,5 град.C  при  вимірюванні  в
аксілярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик
розвитку у новонародженого  гіпоглікемії,  метаболічного  ацидозу,
інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи
(крововиливи, судоми).
 
     Десять кроків теплового ланцюжка.
     1) Тепла пологова кімната (операційна) (B).
     Приміщення повинно бути чистим  та  теплим,  без  протягів  з
відчинених   вікон,   дверей   та   кондиціонерів  (вентиляторів).
Оптимальною  (безпечною)   для   матері   та   дитини   вважається
температура навколишнього середовища 25-28 град.C.
     Все необхідне  для  зігрівання  дитини   (пелюшки,   шапочка,
шкарпетки,   сорочечки,  повзунки,  ковдра)  треба  підготувати  і
підігріти завчасно.
     2) Негайне обсушування дитини (B).
     Відразу після народження (до перетинання  пуповини)  акушерка
повинна  обсушити  тіло  та  голову  дитини  стерильними,  сухими,
попередньо підігрітими пелюшками.
     Викласти дитину  на  живіт  матері  і  закінчити обсушування.
Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і
шкарпетки та накрити чистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою.
     3) Контакт "шкіра-до-шкіри" (C).
     Контакт "шкіра-до-шкіри"  запобігає  втратам  тепла та сприяє
колонізації організму  дитини  флорою  матері.  На  грудях  матері
дитина  накривається  чистою  попередньо  підігрітою  пелюшкою  та
спільною з матір'ю ковдрою і  знаходиться  там  до  переведення  в
палату спільного перебування не менше 2 годин.
     З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка  перше
вимірювання температури  тіла  новонародженого  здійснюється через
30 хвилин  після  народження  в  аксілярній  ділянці   електронним
термометром.
     4) Грудне вигодовування (A).
     Грудне вигодовування  треба починати як можна раніше протягом
першої  години  після  народження,  коли  дитина  проявляє  ознаки
готовності  до  початку  годування  та  знаходиться  з  матір'ю  в
контакті "шкіра-до-шкіри". Не треба примушувати дитину розпочинати
перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак.
     5) Відкласти зважування та купання (B).
     Купання та    зважування    новонародженого   відразу   після
народження призводить до втрат тепла (21), тому ці процедури треба
відкласти.
     Кров, меконій частково видаляються зі  шкіри  новонародженого
при обсушуванні    після    пологів.    Залишки   родової   змазки
не видаляються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома.
     Зважування та  антропометрію дитини необхідно проводити після
здійснення контакту "шкіра-до-шкіри" перед переведенням  в  палату
спільного перебування.
     6) Правильно одягнути та загорнути дитину (A).
     Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує
ефективність  підтримання  тепла  дитиною,  обмежує  рухи  дитини,
обмежує дихальні рухи.
     У зв'язку з цим  дитину  необхідно  одягнути  в  чисті  теплі
повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.
     7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини (A)
     За умови   відсутності   протипоказань  новонароджена  дитина
повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні.
Спільне  перебування  матері  та  дитини  забезпечує  годування на
вимогу,     профілактику      гіпотермії      та      профілактику
внутрішньолікарняної інфекції.
     8) Транспортування в теплих умовах (B)
     Якщо дитину  треба транспортувати в інше відділення (палату),
медичні працівники зобов'язані забезпечити підтримку  та  контроль
температури  тіла для запобігання виникнення гіпотермії.  В палату
спільного  перебування  новонароджений  повинен   транспортуватися
разом з матір'ю.
     При народженні    дитини    шляхом    кесарського    розтину,
новонароджений  транспортується  в  кувезі або в дитячому ліжечку,
вкритий теплою ковдрою.
     9) Реанімація в теплих умовах.
     Новонароджена дитина з асфіксією не може  виробляти  достатню
кількість  тепла,  в  зв'язку  з чим підвищується ризик виникнення
гіпотермії.  Тому  важливо  забезпечити  проведення  реанімаційних
заходів у теплих умовах.
     10) Підвищення рівня підготовки та знань.
     Всі медичні  працівники повинні мати відповідну підготовку та
навички з принципів дотримання теплового ланцюжка.
     Члени сім'ї    інформуються   медичними   працівниками   щодо
важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.
 
     Післяпологовий період  - починається відразу після закінчення
пологів і триває протягом 8 тижнів.
     Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній:
     Ранній післяпологовий  період  починається з моменту вигнання
посліду та триває 2 години.  В цей період породілля знаходиться  у
пологовому   відділення,   що   пов'язано   з  ризиком  виникнення
ускладнень,  насамперед,  кровотечі.  Цей період є дуже важливим і
його  треба  розглядати як термін швидкої адаптації функціональних
систем після великого навантаження під час вагітності та пологів.
     Пізній післяпологовий  період  настає  через  2  години після
пологів  і  триває  впродовж  8  тижнів.  Під  час  цього  періоду
відбувається  зворотний  розвиток  всіх  органів  та  систем,  які
змінилися у зв'язку з вагітністю та пологами.
 
     Післяпологовий догляд
     Основні принципи післяпологового догляду.
     1. Забезпечення доброго самопочуття матері та дитини:
     - Оцінка стану матері, вимірювання та реєстрація температури,
артеріального  тиску,  визначення  характеру  та  частоти  пульсу.
Звертають  увага на молочні залози:  визначають їх форму,  можливе
нагрубання, стан сосків, наявність тріщин на них.
     - Постійний контроль за післяпологовими виділеннями (лохіями)
та інволюцією матки.
 
      Інтервали часу:
      протягом перших двох годин         - кожні 15 хвилин
      протягом третьої години            - кожні 30 хвилин
      протягом наступних трьох годин     - кожні 60 хвилин
      протягом подальшого перебування
      в післяпологовому відділенні       - один раз на добу.
 
     - Виконання вправ післяпологової гімнастики.
 
     2. Підтримка раннього грудного вигодовування:
     - Контакт   "шкіра   до   шкіри"   та    раннє    прикладання
новонародженого  до грудей,  цілодобове сумісне перебування матері
та новонародженого,  заохочення  матері  вибрати  ту  позицію  при
грудному  вигодуванні,  яка буде найбільш комфортною,  як для неї,
так і для дитини,  сприяє тривалому та успішному  вигодуванню.  Це
забезпечує   емоційний   контакт  та  надає  породіллі  можливість
висловлювати свої материнські почуття.
     - Захищає новонародженого від інфекцій.
 
     3. Підтримка у матері відчуття впевненості в собі:
     - Надання матері  точної  та  вичерпної  інформації  протягом
всього   післяпологового   періоду  відносно  її  стану  та  стану
новонародженого,   придбані   навички    якісного    догляду    та
спостереження за дитиною підвищать відчуття впевненості в собі,  а
також нададуть можливість своєчасно звернутись за допомогою в разі
необхідності.
 
     4. Проведення  консультування  з  питань  планування сім'ї та
догляду за дитиною після виписки.
     Виписка породіллі зі стаціонару проводиться після:
     - Об'єктивної оцінки стану матері:
         - відсутність скарг;
         - стабільні показники гемодинаміки;
         - відсутність кровотечі;
         - відсутність ознак інфікування.
 
     Не існує   доказів   на   користь   необхідності    рутинного
ультразвукового   обстеження   органів   малого   тазу   жінок   в
післяпологовому періоді.
     - Коли мати навчена догляду та нагляду за дитиною.
 
      При   відсутності   відхилень  від  фізіологічного  перебігу
післяпологового  періоду породілля з новонародженим виписується на
3 добу додому.
     - Коли   мати   проконсультована   з    питань    вигодування
новонародженого,    післяпологової    контрацепції   та   основним
загрозливим симптомам післяпологового періоду.
 
     Загрозливі симптоми у жінок в післяпологовому періоді:
 
     Загрозливі симптоми  у  жінок  в   післяпологовому   періоді:
     - вагінальна  кровотеча;  (використання  2-3   прокладок   за
30 хв.);
     - підвищення температури тіла;
     - утруднення дихання;
     - біль у животі;
     - біль молочних залоз та сосків;
     - біль у промежині;
     - нетримання  сечі,  біль/утруднення  при сечовиділенні;
     - гнійні/з неприємним запахом виділення з піхви.
 
     Загрозливі стани дитини, при яких потрібна допомога:
     - дитина погано смокче груди;
     - дитина млява або збудлива;
     - у дитини виникли судоми;
     - у дитини порушення дихання;
     - у дитини гіпертермія, або гіпотермія;
     - визначається набряк,  гіперемія  або  нагноювання  пупкової
ранки;
     - у дитини блювота або діарея.
 
 
                                      Додаток 1
 
 
                     ВИКОРИСТАННЯ ПАРТОГРАМИ
 
 
     Партограма - це графічне відображення результатів динамічного
спостереження під час пологів за процесом розкриття шийки матки та
просування голівки плода,  пологовою діяльністю,  станом матері та
плода.
     Результати проведеного  ВООЗ   мультицентрового   дослідження
ефективності партограми  для  ведення пологів (1990-1991 роки),  у
якому прийняли участь більш,  ніж 35000 жінок,  надали  можливість
зробити наступні висновки:
     Впровадження та  правильне  використання  партограми   значно
покращує  якість  спостереження  за роділею та результати пологів.
Використання партограми дозволяє:
     - рано виявити незадовільний прогрес у пологах;
     - попередити розвиток тривалих пологів (більше 16 годин);
     - рано  виявити  тазо-головну  диспропорцію (клінічно вузький
таз);
     - своєчасно  прийняти  обґрунтоване  рішення  щодо  подальшої
тактики ведення пологів;
     - визначити обсяг необхідних втручань;
     - знизити частоту кесарського  розтину  та  полого-підсилення
окситоцином;
     - зменшити частоту інтранатальної загибелі плода.
 
     Використання партограми є обов'язковим на всіх рівнях надання
акушерської  допомоги  та  виключає  одночасні  записи  в  історії
пологів.
 
     Правила використання партограми
     - Партограма   використовується   під   час  першого  періоду
пологів.
     - Ведення  партограми  слід  розпочати за наявності наступних
умов:
         - дві  або  більше  перейми  протягом  10  хвилин,  кожна
           тривалістю 20 секунд або більше;
         - відсутні   ускладнення   вагітності   та  пологів,  які
           вимагають термінових лікувальних заходів або екстреного
           розродження.
     - Партограма заповнюється під час  пологів,  а  не  після  їх
закінчення;
     - Партограма має знаходитись у пологовій кімнаті;
     - Заповнення  та  інтерпретацію  партограми здійснює навчений
медичний персонал (лікар або акушерка);
     - Ведення партограми припиняється,  якщо виникли ускладнення,
що потребують негайного розродження і  подальші  записи  ведуть  в
історії пологів.
 
     Складові частини партограми
     Партограма складається з трьох основних компонентів:
     I -  стан  плода - частота серцевих скорочень,  стан плідного
міхура та навколоплідних вод, конфігурація голівки.
     II - перебіг пологів - темп розкриття шийки матки,  опускання
голівки плода, скорочення матки.
     III -  стан  жінки - пульс,  артеріальний тиск,  температура,
сеча (об'єм, білок, ацетон), режим введення окситоцину та ліки, що
вводяться під час пологів.
     Паспортна частина містить інформацію про:  прізвище,  ім'я та
по   батькові  роділлі,  порядковий  номер  вагітності,  кількість
пологів в анамнезі,  дату та час надходження до пологової  палати,
тривалість  безводного проміжку на момент надходження до пологової
палати (якщо плідний міхур цілий,  ставлять  прочерк),  N  історії
пологів.
     Шкала "Час" відображає реальній час (годин/хвилин) з  моменту
надходження до пологової палати та протягом пологів.
     Кожна з 24 клітин представляє собою проміжок часу в 1 годину.
     Значення часу  відображається  зліва  від вертикалі,  якій це
значення відповідає.
     Відповідно до   цієї   шкали   здійснюються   всі  записи  на
партограмі у графах,  що розташовані вище  та  нижче  шкали  "Час"
(дивись Рис 2).
 
     I - Стан плода
 
     Частота серцевих скорочень
     Вертикальна вісь графи відображає частоту серцевих  скорочень
плода за хвилину. Більш темні горизонтальні лінії, що відповідають
110 та 170 уд./хв.  нагадують про межі нормальної ЧСС плоду. Кожна
клітина  по  горизонталі  представляє собою проміжок часу в 15 хв.
Ділянки графи нижче 100 уд.  хв.  та вище 180 уд./хв.  вказують на
"тяжку брадикардію" та "тяжку тахікардію" відповідно,  які, в свою
чергу, є ознаками дистресу плода.
     Підрахування частоти    серцевих   скорочень   плода   шляхом
періодичної аускультації здійснюється  за  допомогою  акушерського
стетоскопа   або   ручного   доплерівського  аналізатору  серцевої
діяльності плоду.
     Частоту серцевих  скорочень  плода підраховують і заносять до
партограми кожні 15 хвилин.
     Починати аускультацію   слід  одразу  після  закінчення  фази
найбільш  інтенсивного  скорочення  матки  під  час   перейми   та
здійснювати впродовж не менш ніж 60 секунд, жінка при цьому лежить
на боці.
     Відображається у  вигляді  позначки  (),  яка  наноситься на
перехрестя між горизонталлю,  що відповідає значенню ЧСС плоду, та
вертикаллю, що відповідає реальному часу на момент реєстрації ЧСС.
Всі позначки  з'єднуються  лініями,  утворюють  графік.  (Рис.   2
( va624282-08 )
 
     Навколоплідні води
     Кожна клітина графи відповідає проміжку часу в 30 хв.
     Стан плідного   міхура  оцінюється  та  записується  під  час

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 |

<< Назад | <<< Главная страница