НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 63 від 10.02.2003Про визнання такими, що втратили чинність, наказу Міністерства вугільної промисловості України від 23.06.99 N 295 та наказу Міністерства енергетики України від 04.09.99 N 282
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 4
10. Підстави й порядок вибуття затриманих і взятих під варту
осіб зі спеціально відведених місць для тимчасового тримання
(ізоляторів тимчасового тримання)
10.1. Затримані і взяті під варту особи вибувають зі
спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів
тимчасового тримання) у зв'язку зі звільненням з-під варти,
переведенням в установи для попереднього ув'язнення. Затримані і
взяті під варту особи, які померли, також уважаються вибулими.
10.2. Підставами для звільнення з-під варти є:
затриманих - у разі необрання як запобіжного заходу взяття
під варту - після закінчення 72 годин тримання під вартою;
узятих під варту осіб - скасування запобіжного заходу, зміни
запобіжного заходу, закінчення передбаченого законом строку
тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не
продовжено в установленому законом порядку.
Звільнення затриманих і взятих під варту осіб здійснюється на
підставі постанови органу дізнання, слідчого, судді, прокурора, у
провадженні яких перебуває кримінальна справа, ухвали суду.
10.3. Звільнення з-під варти проводить начальник ВЗДС СБУ
(сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу,
до складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, лише на
підставі належно оформленого документа, підписаного відповідною
посадовою особою і засвідченого гербовою печаткою відповідного
органу.
10.4. Перед звільненням начальник ВЗДС СБУ (сектору
забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до
складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, повинен
переконатись в достовірності поданого документа і в тому, що
звільняється саме та особа, стосовно якої він надійшов. Документ
повідомляється звільненому під розписку і долучається до
матеріалів затримання або особової справи.
10.5. При надходженні документа, не засвідченого гербовою
печаткою чи з анкетними даними, що не відповідають наявним даним
на особу, яка підлягає звільненню, а також у разі виникнення
сумніву в справжності документа виконання його зупиняється.
Начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або
керівник підрозділу, до складу якого він входить) зобов'язаний
негайно вжити заходів для одержання нового, належним чином
оформленого документа чи письмового підтвердження від органу, з
якого надійшов документ. Про причини затримання звільнення
начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або
керівник підрозділу, до складу якого він входить) негайно
повідомляє орган чи особу, у провадженні яких перебуває
кримінальна справа, сповіщає прокурора, складає про це довідку і
долучає її до матеріалів затримання або особової справи.
10.6. Звільнення затриманих і взятих під варту осіб
проводиться негайно після надходження до ВЗДС СБУ (сектору
забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого
він входить) документа про їх звільнення.
10.7. Наявність будь-якої заборгованості, несвоєчасне
проведення зі звільненим розрахунків та інші причини не можуть
бути підставою для затримання звільнення.
10.8. Звільненим повертаються належні їм документи, гроші,
цінності, нагороди і документи до них, що були на зберіганні в
спеціаліста (бухгалтера) або у фінансовому підрозділі. Нагороди і
документи до них повертаються таким особам під розписку на копії
квитанції про вилучення нагород і документів до них. Одержання
документів, речей, грошей і цінностей затриманий підтверджує своїм
підписом на протоколі особистого обшуку, а особа, узята під варту,
- з внутрішнього боку другої обкладинки особової справи.
10.9. Звільнені відбувають до місця проживання в своєму одязі
і взутті, а якщо їх немає, - у виданому у ВЗДС СБУ (секторі
забезпечення досудового слідства). Видані одяг і взуття списуються
у встановленому порядку.
10.10. Звільненим зі спеціально відведених місць для
тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання) особам на
їх прохання може бути видана довідка про час перебування в
спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах
тимчасового тримання).
10.11. Затримана або взята під варту особа, яка захворіла на
час звільнення із спеціально відведених місць для тимчасового
тримання (ізоляторів тимчасового тримання), передається родичам
або направляється в лікувальний заклад органів охорони здоров'я.
10.12. У разі смерті затриманих і взятих під варту осіб
начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або
керівник підрозділу, до складу якого він входить) негайно
повідомляє про це керівництво відповідного підрозділу Центрального
управління, регіонального органу СБУ, який здійснював затримання,
орган чи особу, у провадженні яких перебувала кримінальна справа,
і сповіщає прокурора.
Факт смерті із зазначенням її можливих причин засвідчується
лікарським свідоцтвом про смерть, яке складається в день смерті, і
засвідчується особистим підписом лікаря та гербовою печаткою ВЗДС
СБУ (регіонального органу СБУ). Причина смерті встановлюється за
результатами судово-медичного дослідження трупа. При виявленні
ознак насильницької смерті за рішенням керівництва підрозділу
Центрального управління, регіонального органу СБУ за
підпорядкованістю проводиться службове розслідування і
сповіщається прокурор. Лікарське свідоцтво про смерть складається
в 3 примірниках: один - для направлення в орган реєстрації актів
цивільного стану, другий - для долучення до кримінальної справи,
третій - для долучення до матеріалів затримання або особової
справи. Висновок судово-медичного експерта складається на
затриманих і взятих під варту осіб у двох примірниках: перший -
долучається до кримінальної справи, другий - до матеріалів
затримання або особової справи.
Труп, як правило, видається для захоронення родичам
померлого. Якщо смерть настала від інфекційної хвороби, видача
трупа проводиться з дозволу органу охорони здоров'я. У разі, коли
затримані й особи, узяті під варту, покінчили життя самогубством
чи померли в результаті насильницьких дій, питання про видачу їх
трупів вирішується керівництвом відповідного підрозділу
Центрального управління, регіонального органу СБУ і прокуратури.
Керівництво ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або
підрозділу, до складу якого він входить) сповіщає про смерть
близьких родичів померлого і надсилає повідомлення в орган
реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання, а за
відсутності цих даних - за місцезнаходженням спеціально
відведеного місця для тимчасового тримання (ізолятора тимчасового
тримання).
Родичам померлого повідомляється про можливість видачі трупа
і в який орган реєстрації актів цивільного стану належить
звернутись для одержання свідоцтва про смерть.
Передача трупа оформляється актом, на якому родич
розписується про його одержання. Якщо протягом 48 годин з моменту
повідомлення родичів про смерть затриманого і особи, узятої під
варту, труп не буде одержаний чи передача трупа не буде дозволена,
захоронення проводиться силами і за рахунок СБУ на загальному
кладовищі.
Про захоронення складається акт із зазначенням анкетних даних
померлого, місця і дати захоронення, номера могили. Акт
складається в одному примірнику, підписується представниками ВЗДС
СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до
складу якого він входить) і кладовища.
Акт про передачу трупа або акт про захоронення разом з копією
повідомлення відправляється до органу реєстрації актів цивільного
стану, копія долучається до матеріалів затримання або особової
справи.
Залишені у ВЗДС СБУ (секторі забезпечення досудового
слідства) після смерті затриманих і взятих під варту осіб гроші,
цінності і речі видаються родичам померлого, а за відсутності
близьких родичів і запиту на гроші, цінності і речі - передаються
на користь держави в установленому порядку.
11. Підстави і порядок застосування заходів фізичного впливу,
спеціальних засобів і вогнепальної зброї
11.1. Співробітники ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового
слідства) мають право застосовувати до затриманих і взятих під
варту осіб заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну
зброю та заходи щодо примусового харчування у випадках і в
порядку, передбачених чинним законодавством.
11.2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних
засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини,
передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи
фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть
застосовуватись, коли виникла безпосередня загроза життю чи
здоров'ю співробітників або інших осіб.
11.3. У разі неможливості уникнути застосування заходів
фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для
виконання покладених на ВЗДС СБУ (сектор забезпечення досудового
слідства) обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої
шкоди здоров'ю осіб, до яких були застосовані заходи фізичного
впливу. У разі необхідності співробітники зобов'язані негайно
надати допомогу потерпілим.
11.4. Співробітники ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового
слідства) мають право застосовувати заходи фізичного впливу і
спеціальні засоби, у тому числі прийоми рукопашного бою,
наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини,
світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та
інші технічні засоби для припинення фізичного опору, насильницьких
дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам
адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання
покладених на ВЗДС СБУ (сектор забезпечення досудового слідства)
обов'язків.
11.5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність
його застосування визначаються з урахуванням обставин, що
склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.
Співробітник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового
слідства), який діє індивідуально, у разі явного нападу приймає
рішення про використання засобів активної оборони самостійно.
В інших випадках рішення про застосування цих засобів
приймають начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового
слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить),
заступник начальника ВЗДС СБУ, начальник чергової зміни, начальник
конвою.
11.6. У випадках, коли особи, які тримаються у спеціально
відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового
тримання), виявляють буйство або чинять інші насильницькі дії, з
метою запобігання заподіянню ними шкоди оточенню або самим собі
допускається після консультування з медичним працівником і за його
присутності поміщати їх до камери для заспокоєння буйних осіб.
11.7. Співробітник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового
слідства), який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні
засоби, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника із
зазначенням: коли, де, проти кого і за яких обставин було
застосовано заходи фізичного впливу або спеціальних засобів та
наслідків застосування.
11.8. Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або
середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок
застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а
також про всі випадки застосування вогнепальної зброї керівництво
ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу,
до складу якого він входить) доповідає у встановленому порядку
безпосередньому керівництву та негайно письмово повідомляє
прокурора, а також особу або орган, у провадженні яких перебуває
кримінальна справа.
11.9. Забороняється:
застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і
вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб
похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та
неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що
загрожує життю або здоров'ю співробітників ВЗДС СБУ (сектору
забезпечення досудового слідства), інших осіб, або збройного
опору;
завдання ударів гумовою палицею по голові, шиї, ключичній
області, животу, статевих органах.
11.10. Спеціальними засобами, що можуть застосовуватися, є:
спеціальні засоби індивідуального захисту:
шоломи (стальні армійські, спеціальний титановий, каска
захисна пластмасова); бронежилети; протиударні щити;
спеціальні засоби активної оборони:
наручники; гамівні сорочки; гумові палиці; електрошокові
пристрої; балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з
препаратами сльозоточивої та дратівної дії.
11.11. Спеціальні засоби застосовуються при:
відбитті нападу на співробітників ВЗДС СБУ (сектору
забезпечення досудового слідства) та інших осіб;
відбитті нападу на приміщення, транспортний засіб, у якому
перебувають затримані і взяті під варту особи;
звільненні заручників;
припиненні масових заворушень і групової непокори, що
супроводжуються насильством;
затриманні осіб, які втекли з-під варти, чинять збройний опір
або переховуються у важкодоступних місцях.
11.12. Наручники застосовуються за розпорядженням керівництва
ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу,
до складу якого він входить), начальника чергової зміни або
начальника конвою у випадках:
учинення фізичного опору, проявів буйства чи безчинства - до
заспокоєння затриманих і осіб, узятих під варту;
відмови слідувати для проведення слідчих дій, до суду, іншого
місця попереднього ув'язнення; затримання при спробі втечі чи
після неї, а також до осіб, щодо яких є інформація про їхній намір
утекти, учинити напад на співробітників охорони чи самогубство;
конвоювання в транспортному засобі (у разі потреби) - на час
конвоювання;
нападу на затриманих і взятих під варту осіб та інших осіб чи
спроби завдати шкоди оточуючим чи самим собі - на час, необхідний
для приборкання цих дій.
11.13. Руки з одягненими на них наручниками повинні
перебувати в положенні "за спиною". Через дві години наручники
знімаються на 5-10 хвилин і, якщо є потреба, після висновку
медичного працівника про безпечність для здоров'я затриманої чи
взятої під варту особи надягаються знову. Знімають наручники за
вказівкою особи, яка прийняла рішення про їх застосування, чи
старших начальників. На час уживання їжі, відправлення природних
потреб, у разі раптового захворювання, а також при виникненні
реальної загрози для життя особи, до якої застосовані наручники,
вони знімаються конвоєм самостійно.
11.14. Гамівну сорочку застосовують за наказом керівництва
ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу,
до складу якого він входить) з дозволу медичного працівника і за
його присутності (протягом усього часу застосування).
Гамівну сорочку може бути застосовано тільки за відсутності
перешкод медичного характеру (згідно з медичним висновком про стан
здоров'я затриманої і взятої під варту особи) у тих випадках, коли
інші заходи щодо припинення буйства чи безчинства були вичерпані і
виявились безрезультатними.
За наявності достатніх підстав уважати, що через психічний
стан особи застосування до неї наручників не забезпечить
припинення буйства чи безчинства, до неї може бути застосована
відразу гамівна сорочка.
11.15. Перед надіванням гамівної сорочки затримана чи взята
під варту особа поміщається до вільної камери чи іншого
приміщення. Коли гамівну сорочку буде надягнено на взяту під варту
особу, її руки, перехрещуючи на грудях, заводять за спину, а кінці
рукавів сорочки зав'язують вузлом спереду. Ноги перев'язують у
витягненому положенні. Підтягувати їх до рук забороняється.
Затримана чи узята під варту особа вкладається горілиць на матрац
на підлозі й тримається до заспокоєння, але не більше двох годин.
Якщо після розв'язання рук буйство відновлюється, рукава гамівної
сорочки зав'язують знову до заспокоєння.
Розпорядження медичного працівника про дострокове зняття
гамівної сорочки підлягає негайному виконанню.
Про кожен випадок застосування гамівної сорочки складається
акт, який долучається до матеріалів затримання чи особової справи,
а також негайно повідомляється прокурору.
11.16. Застосування зброї допускається як крайній захід:
для відбиття групового, збройного чи іншого нападу на
співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства)
або інших осіб, якщо їх життю загрожує небезпека;
для відбиття нападу на спеціально відведені місця для
тимчасового тримання (ізолятори тимчасового тримання);
для затримання затриманих і взятих під варту осіб, які
намагаються втекти з-під варти.
11.17. Застосуванню зброї повинно, якщо дозволяють обставини,
передувати попередження про такий намір. Попередження здійснюється
окликом "Стій, стріляти буду!" та пострілом угору.
11.18. Зброя застосовується співробітниками ВЗДС СБУ (сектору
забезпечення досудового слідства) як самостійно, так і за наказом
старшого начальника.
11.19. Усі особи, щодо яких було застосовано зброю,
підлягають обов'язковому медичному огляду.
11.20. Без попередження зброя застосовується:
якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю
співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства)
чи інших осіб;
по затриманих і взятих під варту особах, які втікають зі
зброєю або на транспортних засобах;
при втечі вночі, за умов поганої видимості;
при затриманні осіб, які втекли і чинять збройну протидію.
11.21. Забороняється застосування зброї:
до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або
з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків
учинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю
співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства)
та інших осіб, чи збройного опору;
при втечі з-під варти жінок і неповнолітніх;
при значному скупченні людей, якщо від цього можуть
постраждати сторонні особи;
у напрямку вогненебезпечних і вибухонебезпечних складів
(сховищ).
11.22. За порушення порядку застосування зброї, а також за
незастосування її, коли це було необхідно і можливо, винні особи
притягуються до відповідальності відповідно до законодавства
України.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
