Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 619 від 19.09.2001

Про внесення змін та доповнень до деяких наказів Держмитслужби


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 1





              МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
                УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
 
                            Н А К А З
 
                       18.07.2008  N 440/71
 
 
             Про затвердження Методичних рекомендацій
                 щодо оптимального співвідношення
            сільськогосподарських культур у сівозмінах
             різних ґрунтово-кліматичних зон України
 
 
 
     З метою  реалізації  положень  Земельного   кодексу   України
( 2768-14  ),  законів України "Про землеустрій" ( 858-15 ),  "Про
охорону  земель"  (  962-15  )  щодо   збереження   продуктивності
сільськогосподарських угідь,  підвищення їх екологічної стійкості,
збереження  і  відтворення  родючості  ґрунтів  та   запровадження
системи  і  механізмів  раціонального  та ефективного використання
земель сільськогосподарського призначення,  а  також  забезпечення
виконання  пункту  7  Порядку  використання  у  2008  році коштів,
передбачених у державному  бюджеті  для  фінансування  заходів  із
захисту,    відтворення    та    підвищення   родючості   ґрунтів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25  червня
2008 року N 579 ( 579-2008-п ), Н А К А З У Є М О:
 
     1. Затвердити   Методичні   рекомендації   щодо  оптимального
співвідношення сільськогосподарських культур у  сівозмінах  різних
ґрунтово-кліматичних зон України, що додаються.
 
     2. Департаменту  ринків  рослинництва  (Демидов О.А.) довести
цей наказ до  відома  Міністерства  аграрної  політики  Автономної
Республіки  Крим,  головних  управлінь  агропромислового  розвитку
обласних державних адміністрацій та  управління  промисловості  та
агропромислового   розвитку   Севастопольської  міської  державної
адміністрації.
 
     3. Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим,
головним  управлінням агропромислового розвитку обласних державних
адміністрацій  та  управлінню  промисловості  та  агропромислового
розвитку Севастопольської міської державної адміністрації:
 
     3.1. Забезпечити інформування суб'єктів господарювання різних
форм власності,  які займаються вирощуванням сільськогосподарських
культур,  щодо  зазначених Методичних рекомендацій і рекомендувати
їм організовувати виробничу діяльність відповідно до їх  положень,
як   передумови   отримання   окремих  видів  державної  бюджетної
допомоги.
 
     3.2. Спільно з регіональними центрами наукового  забезпечення
агропромислового  виробництва  УААН та іншими науковими установами
надати допомогу сільгоспвиробникам у розробці та освоєнні  науково
обґрунтованих  сівозмін,  адаптованих  до  конкретних регіональних
особливостей,      та      з       урахуванням       спеціалізації
сільськогосподарського виробництва.
 
     4. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра   аграрної   політики   України    Мельника    С.І.    та
віце-президента Української академії аграрних наук Безуглого М.Д.
 
 Міністр аграрної
 політики України                                      Ю.Ф.Мельник
 
 Президент Української
 академії аграрних наук                                 М.В.Зубець
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Мінагрополітики,
                                      УААН
                                      18.07.2008  N 440/71
 
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
                 щодо оптимального співвідношення
            сільськогосподарських культур у сівозмінах
             різних ґрунтово-кліматичних зон України
 
                           Київ - 2008
 
     УДК 631.1 : 631.11 : 631.4 : 551.49 (477)
 
     Методичні рекомендації   щодо   оптимального   співвідношення
сільськогосподарських  культур   у   сівозмінах   розраховані   на
керівників  сільських  господарств  різних форм власності та інших
організаторів  сільгоспвиробництва  в  Україні,   зацікавлених   у
запровадженні в нашій країні високої культури землеробства.
     Лише при  застосуванні  науково   вивірених   і   апробованих
сівозмін  та  ефективних  агротехнічних прийомів можна реалізувати
генетичний  потенціал  сортів  і  гібридів   сільськогосподарських
культур,  що  особливо  важливо  в  нинішніх  умовах при виконанні
програми щодо забезпечення продовольчої безпеки нашої держави.
     У рекомендаціях     узагальнено    результати    багаторічних
досліджень учених наукових установ Української  академії  аграрних
наук,   показано,   як  необхідно  формувати  сівозміни  у  різних
природно-кліматичних  зонах  України  в  сучасних  умовах  ведення
землеробства.
     Рекомендовано до тиражування  на  засіданні  бюро  Відділення
землеробства,  меліорації  та  агроекології  УААН 18 липня 2008 р.
(протокол N 2).
 
     За редакцією
     М.Д.Безуглого - академіка УААН,
     А.С.Заришняка - члена-кореспондента УААН
     Відповідальні за випуск:
     А.С.Заришняк -  академік-секретар  Відділення   землеробства,
меліорації та агроекології УААН, член-кореспондент УААН,
     В.А.Жилкін -  начальник  відділу   загального   землеробства,
хімізації та меліорації земель Мінагрополітики України
 
              Міністерство аграрної політики України
 
     Ю.Ф.Мельник - член-кореспондент УААН, С.І. Мельник - кандидат
е.наук, О.А. Демидов - кандидат с.-г.наук, В.А. Жилкін
 
                Українська академія аграрних наук
 
     М.В.Зубець, В.П.Ситник,       М.Д.Безуглий,        В.М.Круть,
М.М.Гаврилюк -    академіки   УААН,   В.В.Адамчук,   А.С.Заришняк,
В.С.Сніговий,  І.В.Гриник - члени-кореспонденти УААН,  В.Є.Дишлюк,
В.А.Кононюк, В.В.Макаренко - кандидати с.-г.наук
 
                 ННЦ "Інститут землеробства УААН"
 
     В.Ф.Сайко, Г.А.Мазур    -    академіки    УААН,    П.І.Бойко,
М.М.Єрмолаєв - доктори с.-г. наук
 
            ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії
                    ім. О.Н.Соколовського" УААН
                  А.І.Фатєєв - доктор с.-г. наук
 
               Інститут зернового господарства УААН
                    Є.М.Лебідь - академік УААН
 
          Інститут землеробства південного регіону УААН
               А.М.Коваленко - кандидат с.-г. наук
 
                  Інститут цукрових буряків УААН
                  Я.П.Цвей - кандидат с.-г.наук
 
          Інститут сільського господарства Полісся УААН
               А.О.Мельничук - кандидат с.-г. наук
 
               Інститут землеробства і тваринництва
                      західного регіону УААН
                 О.Й.Качмар - кандидат с.-г. наук
 
       Сумський інститут агропромислового виробництва УААН
                  М.Г.Собко - кандидат с.-г.наук
 
                       Інститут кормів УААН
              В.Ф.Петриченко - член-коресподент УААН
 
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
                 щодо оптимального співвідношення
            сільськогосподарських культур у сівозмінах
             різних ґрунтово-кліматичних зон України
 
 
                              Вступ
 
     Перехід до ринкових відносин і вступом України до СОТ зумовив
необхідність   орієнтуватись   у   ринкових   умовах   виробництва
сільськогосподарської    продукції,    ефективно    розпоряджатися
виробничими,     кадровими      та      фінансовими      ресурсами
сільгосппідприємств,  кваліфіковано оцінювати кон'юнктуру ринку та
запобігати можливим негативним чинникам навколишнього  середовища.
Розуміння цих проблем, правильна маркетингова стратегія, ефективне
використання  всього  ресурсного   і   технологічного   потенціалу
аграрних підприємств можуть принести позитивні результати.
     Завдяки економічно  обґрунтованому   розширенню   асортименту
сільськогосподарської продукції, упровадженню сучасних технологій,
систем сівозмін та  нових  сортів  сільськогосподарських  культур,
налагодженню  нових  каналів збуту продукції товаровиробники мають
можливість забезпечити прибутковість свого виробництва.
     Нині виробництво  конкурентоспроможної  сільськогосподарської
продукції  можливе   лише   на   основі   всезростаючої   культури
землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для
запровадження   передових    агротехнологій    за    раціонального
використання   місцевих   ґрунтово-кліматичних  ресурсів,  засобів
інтенсифікації та системи сівозмін.
     У сучасному     землеробстві    з    поглибленням    процесів
спеціалізації та концентрації виробництва роль  сівозмін  зростає.
Ні  добрива  та  зрошення,  ні  пестициди,  що  застосовуються при
вирощуванні сільськогосподарських  культур,  не  дають  можливості
повністю  позбавитись  від бур'янів,  шкідників та хвороб.  Більше
того,  чим краще  удобрюються,  зрошуються  земельні  угіддя,  тим
сприятливіші умови створюються для розвитку бур'янів і хвороб.
     Зниження врожаю багатьох культур за  відсутності  сівозмін  є
наслідком   однобічного   використання  поживних  речовин  ґрунту,
накопичення в ньому шкідників і збудників хвороб,  а також  різних
токсичних  речовин  - продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових
мікроорганізмів.
     Недостатня кількість  інформації  та  науково  обґрунтованого
пояснення причин негативних наслідків порушення правил  чергування
культур,  що  призводить  не  лише  до  зниження  врожаю,  а  й до
погіршення його якості сільгосппродукції,  спричинили необхідність
підготовки   цих   методичних   рекомендацій.  У  них  узагальнено
передовий досвід та  результати  багаторічних  досліджень  в  усіх
ґрунтово-кліматичних  зонах  України  з  урахуванням спеціалізації
господарств.
     Результати досліджень   Інституту   землеробства   та   інших
науково-дослідних  установ  Української  академії  аграрних   наук
показують,   що   науково   обґрунтована   сівозміна   є   основою
землеробства,  запорукою  його  стабільності,   оскільки   істотно
впливає на водний,  поживний, біологічний режими ґрунту, швидкість
детоксикації шкідливих речовин,  які надходять у ґрунт  в  процесі
сільськогосподарського  виробництва.  Розроблено  і  рекомендовано
системи сівозмін,  що ґрунтуються на зональному принципі  розвитку
землеробства   в   Україні.   Ці   системи,  які  пройшли  тривале
випробування,  можуть  бути  використані  в  господарствах  різної
спеціалізації.  Вони  здатні  допомагати не лише виростити хороший
урожай,  а й забезпечити охорону довкілля,  зберегти  й  підвищити
природну   родючість   ґрунтів.  Отже,  ці  розробки  будуть  дуже
корисними  для  тих  умілих  господарів  нового  тисячоліття,  які
орієнтуються  на  новітні технології вирощування зернових (зокрема
пшениці озимої,  кукурудзи на зерно,  ячменю) та  олійних  культур
(соняшнику, сої, ріпаку озимого і ярого) тощо.
     Методичні рекомендації   щодо   оптимального   співвідношення
сільськогосподарських    культур    у    сівозмінах    у    різних
ґрунтово-кліматичних  зонах  (далі   -   Методичні   рекомендації)
підготовлені  з  метою  надання  допомоги суб'єктам господарювання
різних    форм    власності,    які    займаються     вирощуванням
сільськогосподарських культур, в організації виробничої діяльності
яка      може      забезпечити      збереження      продуктивності
сільськогосподарських угідь,  підвищити їх екологічну стійкість та
родючість ґрунтів.
 
                        1. Основні терміни
 
     Терміни, що  використовуються  у  Методичних   рекомендаціях,
мають таке значення:
     Сівозміна - чергування сільськогосподарських культур (і пару)
у  часі  і на території згідно з науково обґрунтованими для певних
культур  нормами  періодичності,  що  базуються  на   особливостях
біологічної взаємодії культур та впливу їх на родючість ґрунту.
     Схема сівозміни - набір сільськогосподарських культур і  пару
у порядку їх науково обґрунтованого чергування в сівозміні.
     Система сівозмін -  раціональне  поєднання  різних  сівозмін,
спрямоване   на  продуктивне  використання  земель  відповідно  до
спеціалізації господарства.
     Типи сівозмін  -  сівозміни  різного виробничого призначення,
які різняться за видом основної рослинницької продукції.
     Терміни, що   визначені  ДСТУ  "Посіви  сільськогосподарських
культур. Оцінка попередників та періодів чергування у сівозміні".
     Класифікація попередників      -      поділ      попередників
сільськогосподарської культури в сівозміні  на  класи  за  бальною
оцінкою їх ефективності.
     Попередник найкращий  -   попередник,   який   за   будь-яких
агротехнічних  і  кліматичних  умов забезпечує найвищу урожайність
наступної культури порівняно до інших її попередників.
     Попередник хороший  -  попередник,  який стабільно забезпечує
високу  врожайність  наступної  культури  порівняно  до  інших  її
попередників.
 
     Примітка. Рівень урожайності культури після цього попередника
нижчий за найкращого попередника не біль, ніжна 10%.
 
     Попередник допустимий - попередник, який не гарантує сталості
врожайності  наступної  культури, а за екстремальних умов зумовлює
різке зниження її продуктивності.
     Попередник умовно допустимий - попередник,  після якого умови
вирощування для наступної культури помітно погіршуються.
     Попередник недопустимий - попередник, після вирощування якого
створюються  вкрай  негативні  умови  водно-фізичного,  поживного,
фітосанітарного  стану  ґрунту  для наступної культури,  а також з
агротехнічних причин,  коли  попередник  дозріває  значно  пізніше
строків   сівби   культури,  або  (в  разі  багаторічних  трав)  -
попередник не може бути використаний як покривна культура.
 
        2. Загальні положення. Обґрунтування необхідності
            впровадження раціональної системи сівозмін
 
     Основні причини  зниження  врожайності  і  погіршення  якості
врожаю за беззмінного  вирощування  сільськогосподарських  культур
пов'язані  з  однаковим  використанням  поживних  речовин  ґрунту,
значною  забур'яненістю  посівів,  їх  ушкодженням  шкідниками   і
хворобами,  накопиченням  у  ґрунті  різних  токсичних  речовин  -
продуктів життєдіяльності рослин і мікроорганізмів.
     Сівозміни є основою стабільності землеробства,  оскільки вони
позитивно впливають на всі важливі  ґрунтові  режими,  насамперед,
поживний  і  водний,  а  також  повітряний  і  тепловий,  сприяють
активній детоксикації шкідливих речовин,  визначаючи, таким чином,
весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішою
складовою якого є зелені рослини.
     Наукові принципи  побудови  сівозмін  передбачають правильний
підбір попередників та оптимальне поєднання одновидових культур із
дотриманням  допустимої періодичності їх повернення на одне й те ж
поле.  За такої побудови сівозміни перш за все  виконують  основну
біологічну   функцію  -  фітосанітарну  і  дозволяють  максимально
зменшити обсяги застосовуваних хімічних засобів захисту рослин.
     До порушень        встановлених        вимог       чергування
сільськогосподарських культур у сівозмінах або  навіть  беззмінних
посівів спонукає кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції
яка диктує виробництво,  у  першу  чергу,  "прибуткових"  культур.
Проте   розвиток  землеробства  в  нашій  країні  загалом  повинен
базуватися  на  впровадженні  раціональної  системи   сівозмін   -
польових, кормових і спеціальних.
     За існуючого рівня економічного розвитку в процесі формування
структури  посівних площ і порядку розміщення культур у сівозмінах
слід  керуватися  матеріально-технічними  можливостями  конкретних
виробників    та    необхідністю    адаптації    виробництва    до
природно-кліматичних умов регіонів.  За  показниками  атмосферного
зволоження  вони  поділяються  на  підзони достатнього (560-600 мм
опадів),  нестійкого (480-500 мм)  і  недостатнього  (350-450  мм)
зволоження,   що   обумовлює   особливості  складу  (насичення)  і
чергування  культур  у  сівозмінах,   потребує   диференційованого
підходу до організації і побудови сівозмін.
 
               3. Основні принципи побудови науково
                      обґрунтованих сівозмін
 
     Результати досліджень  зарубіжних   та   вітчизняних   учених
свідчать   про   зростання   ролі   сівозмін   як  організуючої  і
функціональної моделі системи землеробства  у  вирішенні  основних
проблем  його  розвитку - високої,  сталої продуктивності сівозмін
при  забезпеченні  відтворення   родючості   ґрунтів   і   охорони
навколишнього  середовища.  За  умов  повного  освоєння  зональних
науково обґрунтованих сівозмін у комплексі з іншими технологічними
заходами   можна   підвищити   продуктивність   землі  на  40-50%,
забезпечивши   при   цьому   відтворення   родючості   ґрунтів   і
збереженість навколишнього середовища.
     У зв'язку  з  вище  викладеним  на  значну  увагу  заслуговує
організація  сівозміни  у  різних господарських формуваннях,  яким
необхідна вузька спеціалізація виробництва на різних за  величиною
площах землекористування з короткими ротаціями. Тривалість ротації
сівозміни зумовлює культура,  яка має найдовший період  повернення
культур  на попереднє місце в сівозміні.  Наприклад,  для цукрових
буряків цей період становить 3-4 роки і  їх  можна  вирощувати  на
одному полі чотирипільної сівозміни з насиченням іншими культурами
і з меншим періодом.  У сівозмінах з короткою  ротацією  соняшнику
слід  відводити  половину одного поля,  щоб забезпечити необхідний
період  поетапного  повернення  цієї  культури.  Або  ж  необхідно
розміщувати цю культуру спочатку в одній сівозміні, потім в іншій.
 
                    3.1. Організація території
                    при впровадженні сівозмін
 
     Створення нових господарств,  у тому числі й  фермерських  та
різних  агрофірм,  починається  з відводу землі.  Від якості орних
земель (родючості) залежить ефективність майбутньої  господарської
діяльності.  Основні  ґрунтово  кліматичні зони України мають свої
особливості, характерні  для  кожної  з  них.   Так,   особливість

Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner