НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1647 від 17.08.1999Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомспорту від 10.02.97 N 254 та від 09.04.99 N 714
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
Зібраний сніг доцільно зрушувати із тротуарів на проїзну
частину в прилоткову смугу, а у дворах - до місць складання.
Зрушений із внутрішньоквартальних проїздів сніг
рекомендується укладати в купи й вали, розташовані паралельно
бортовому каменю, або складати уздовж проїзду за допомогою, як
правило, роторних снігоочисників.
На тротуарах шириною більше 6 м, відділених газонами від
проїзної частини вулиць, допускається зрушувати сніг на вал на
середину тротуару для подальшого вивезення.
З метою забезпечення безпеки руху пішоходів роботи з
укладання снігу у вали й купи доцільно закінчувати на тротуарах I
та II класів не пізніше 6 години із моменту закінчення снігопаду,
а на інших територіях - не пізніше 12 години.
У випадку, коли тротуари та проїзну частину вулиці прибирають
різними машинами, сніг, зібраний із тротуарів, рекомендується
переміщати на прилоткову смугу до укладання й формування валів
снігу на проїзній частині вулиць. Коли тротуари та проїзну частину
прибирають тими самими машинами, черговість прибирання
рекомендується призначати залежно від інтенсивності руху на
тротуарах, класу тротуарів і значимості вулиць.
За умов забезпечення збереження зелених насаджень, сніг, що
збирають у дворах, на внутрішньоквартальних проїздах і, з
урахуванням місцевих умов, на окремих вулицях, допускається
складати на газонах і на вільних територіях.
Ділянки тротуарів і дворів, вкриті ущільненим снігом,
рекомендується прибирати в найкоротший термін, наприклад,
сколювачами-рихлювачами ущільненого снігу. Згрібання й збирання
відколу доцільно проводити одночасно зі сколюванням або негайно
після нього. Відкол рекомендується складати разом зі снігом.
4.4. У весняний період прибирання може включати такі заходи:
промивання й розчищення канавок для забезпечення відтоку води
в місцях, де це потрібно для нормального відводу поталих вод;
систематичний згін талої води до люків і прийомних колодязів
зливової мережі;
загальне очищення дворових територій після закінчення танення
снігу, збирання й видалення вуличного змету, що залишився, снігу і
льоду.
5. Прибирання територій будівель та споруд
інженерного захисту територій
5.1. До будівель і споруд інженерного захисту територій
зазвичай відносять: протизсувні, протиобвальні споруди;
протиселеві споруди; противолавинні споруди; берегозахисні
споруди; споруди для захисту від підтоплення; споруди для захисту
від затоплення.
5.2. Прибирання територій будівель та споруд інженерного
захисту територій може включати в себе:
- загальне прибирання території;
- своєчасне очищення від снігу та льоду, посипання інертними
матеріалами та піщано-сольовою сумішшю;
- копання та прочищення канавок, лотків для стікання води,
дренажних пристроїв;
- очищення території, зайнятої зеленими насадженнями, та
такої де було проведено заходи з агромеліорації для збільшення
стійкості схилів (укосів), відповідно до загальних вимог.
5.3. Прибирання територій будівель та споруд інженерного
захисту територій рекомендується проводити так, щоб забезпечувати
нормальну роботу вказаних будівель та споруд - безпечний та
безперервний рух транспорту та пішоходів, підтримку належного
зовнішнього вигляду споруд тощо.
6. Прибирання території підприємств,
установ, організацій
6.1. Прибирання території підприємств, установ, організацій
може включати такі заходи:
- загальне прибирання доріг тротуарів, доріжок між частинами
території, майданчиків, території навколо адміністративних
будинків та споруд;
- своєчасне очищення від снігу та льоду тротуарів, доріжок,
посипання їх інертними матеріалами та піщано-сольовою сумішшю;
- промивання урн, встановлених на території;
- збирання та перевезення твердих побутових відходів;
- прибирання громадських туалетів;
- доглядання за зеленими насадженнями;
- утримування у належному стані малих архітектурних форм.
6.2. Збирання, зберігання, видалення та знешкодження
промислових відходів на промислових підприємствах, у т.ч.
відходів, що є токсичними речовинами, здійснюється згідно з
ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з
промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для
здоров'я населення" ( v0029588-99 ) та іншими правилами і нормами
роботи з такими речовинами.
Додаток 1
Рекомендований розрахунок потреби
в прибиральній техніці та витрат ручної праці
1. Для здійснення систематичних робіт з прибирання об'єктів
благоустрою кількість прибиральних машин М рекомендується
визначати добовим обсягом робіт:
F
М = ---------- (А1);
П K K
S ЗМ в.п.
L
М = ---------- (А2);
П K K
L ЗМ в.п.
Q
d
М = ---------- (А3);
П K K
Q ЗМ в.п.
F, L та - добовий обсяг прибиральних робіт, відповідно
тис.кв.м за добу, км за добу і тис.куб.м за добу;
Q , П , П , та П - експлуатаційна продуктивність
d S L Q
прибиральних машин, відповідно тис.кв.м за зміну, км за зміну і
тис.куб.м за зміну;
K - коефіцієнт змінності;
ЗМ
K - коефіцієнт випуску прибиральних машин на лінію.
в.п.
2. Необхідну кількість машин для виконання кожної операції
протягом директивного часу для здійснення періодичних робіт, у
тому числі операцій зимового прибирання, рекомендується визначати
за формулою:
S
М = ----------- (А4);
ПТ K
дир в.п.
де:
S - площа покриття, яка підлягає механізованому прибиранню
(тобто обробленню технологічними матеріалами, згрібанню та
підмітанню снігу), тис.кв.м;
П - експлуатаційна продуктивність прибиральних машин,
тис.кв.м/год.;
Т - час виконання операцій прибирання, год.,
дир
3. Рекомендований час виконання операцій прибирання:
- снігоочищення при інтенсивності снігопаду до 30 мм/год. -
3 год.;
- снігоочищення при інтенсивності снігопаду понад
30 мм/год. - 2,75 год.;
- розподіл хімічних реагентів - 1 год.;
- розподіл піщано-сольової суміші - 1,5-2 год.
4. Експлуатаційна продуктивність підмітально-прибиральних
машин, як правило, залежить від витрати часу на виконання всіх
елементів робочого циклу машини, холостих переїздів на ділянки
прибирання, впливу різних факторів на режим роботи машини, витрати
часу на заправляння пальним, підготовку механізмів до роботи тощо.
Експлуатаційну продуктивність підмітально-прибиральних машин,
тис.кв.м за зміну, рекомендується визначати за формулою:
ТK K
в вик
П = ----------------------------------------------------------
S - - - -
| K + K l | qt QK | 2l |
1 | 1 х b b | b n | c t |
-- | -- + --------- | + ------- + ------- | ------- + c |
В | u іпсілон | 0,001V 1000V p | іпсілон |
- - b c - -
(А5);
У разі підмітання лотків та осі проїзної частини
експлуатаційну продуктивність підмітально-прибиральних машин, км
за зміну, рекомендується визначати за формулою:
П
S
П = ---- (А6);
l B
де:
Т - тривалість робочої зміни, год.;
B - ширина підмітання, м;
u і іпсілон - відповідно робоча та транспортна швидкість руху
прибиральної машини, км/год.;
q - питома витрата води на зволоження вуличного змету у зоні
підбирання його робочими органами машини, л/кв.м;
t - час заправляння бака водою, год.;
b
V - місткість бака для води, л;
b
t - час вивантаження вуличного змету із бункера, год.;
c
V - корисна місткість бункера для вуличного змету, куб.м;
c
Q - рівень засміченості покриття, г/кв.м;
p - щільність вуличного змету, г/куб.см;
l - відстань між пунктами заправляння водою, км;
b
l - відстань від ділянки прибирання до місця вивантаження
c
вуличного змету, км;
K - коефіцієнт холостих переїздів на ділянках прибирання;
x
K - коефіцієнт переїздів на заправляння водою;
b
K - коефіцієнт якості прибирання;
n
K - коефіцієнт, який враховує ширину покриття;
в
K - коефіцієнт використання машин на лінії.
вик
K приймається 0,15-0,2 у разі прибирання внутрішньо
x
квартальних проїздів і 0,03-0,07 - у разі прибирання лотків та
середини проїзної частини вулиць.
K для підмітально-прибиральних машин магістрального типу -
в
0,11, для тротуарних - 0,3.
5. Експлуатаційна продуктивність поливально-мийних машин, як
правило, залежить від періоду часу, необхідного для прибирання
покриття при одному заправлянні цистерни водою, відстані від
пункту заправляння водою, робочої та транспортної швидкості руху.
Експлуатаційну продуктивність поливально-мийних машин,
тис.кв.м за зміну, рекомендується визначати за формулою:
при митті лотків проїзної частини
- -
| t |
| з |
П = uТK |1 - -------| (А7);
l вик | t + t |
| м з|
- -
при суцільному поливанні й митті покриття
П = П ВК (А8);
s l b
u - робоча швидкість руху, км/год.;
Т - тривалість робочої зміни, год.;
K - коефіцієнт використання машини на лінії;
вик
t - час миття (поливання) при одному заправлянні цистерни
м
водою, год.;
t - час, витрачений на заправляння цистерни водою, год;
з
B - ширина поверхні миття (поливання), м;
K - коефіцієнт перекриття смуги, що миється (поливається);
b
V
М
t = ------- (А9);
м 1000qBu
де:
V - місткість цистерни, л;
M
q - питома витрата води при митті (поливанні) покриття,
л/кв.м;
2L
в
t = t + ---- (А10);
з в v
де:
t - час наповнення цистерни водою, год.;
в
L - середня відстань до пункту заправляння водою, км;
в
v - транспортна швидкість, км/год.
Середню відстань до пункту заправляння водою, км,
рекомендується визначати за формулою:
L = l + l (А11);
в 0 x
де:
l - відстань від пункту заправляння водою до границі ділянки
0
прибиральних робіт, км;
l - середня відстань холостих переїздів усередині ділянки,
x
км.
Експлуатаційну продуктивність розподільників технологічних
матеріалів, тис.кв.м/год., рекомендується визначати за формулою:
- -
| t |
| 3 |
П = uBK |1 - -------| (А12);
вик | t - t |
| 0 3|
- -
де:
B - ширина посипання, м;
t - час завантаження машини технологічними матеріалами, год.
3
2L
в
t = t + --------
з H іпсілон
де: t - тривалість навантаження технологічних матеріалів до
H
бункера машини, год.;
L - відстань від місця роботи машини до бази технологічних
в
матеріалів, км;
t - час обробки покриття технологічними матеріалами при
0
одному завантаженні бункера машини, год.
- -
| p |
| t = 1000V ----|,
| 0 м q Bu|
| H |
- -
де:
V - корисна місткість бункера машини, куб.м;
м
p - щільність технологічних матеріалів, т/куб.м;
q - щільність посипання, г/кв.м;
H
6. Середню транспортну швидкість прибиральник машин
рекомендується визначали середньою відстанню між перехрестями
вулично-дорожньої мережі (табл. А1).
Таблиця А1. Середня транспортна швидкість прибиральних машин,
км/год.
------------------------------------------------------------------
| Тип прибиральної техніки |Середня відстань між перехрестями, |
| | км |
| |-----------------------------------|
| | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 1,0 | 1,2 |
|----------------------------+-------+------+------+------+------|
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
