НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1647 від 17.08.1999Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомспорту від 10.02.97 N 254 та від 09.04.99 N 714
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 4
|Магістральні машини | 31 | 35 | 38 | 40 | 42 |
|----------------------------+-------+------+------+------+------|
|Тротуарні машини | 10 | 13 | 16 | 19 | 21 |
------------------------------------------------------------------
7. Експлуатаційну продуктивність плужно-щіткових
снігоочисників, тис.кв.м/год; рекомендується визначати за
формулою:
П = uBK K (А13);
В век
де: u - робоча швидкість руху, км/год.;
B - ширина смуги, що очищується, м;
K - коефіцієнт перекриття смуги, що очищується;
B
K - коефіцієнт використання машин на лінії.
вик
8. Експлуатаційну продуктивність снігонавантажувачів, куб.м
за зміну, рекомендується визначати за формулою:
- -
| t |
| 0 |
П = П ТK K |1 - -------| (А14);
Т З.П вик| t + t |
| H 0|
- -
де:
П - технічна продуктивність, куб.м/год.;
Т
Т - тривалість робочої зміни, год.;
K - коефіцієнт зниження продуктивності снігонавантажувача;
З.П
t - час припинення роботи снігонавантажувача у разі заміни
0
самоскидів, які надходять під навантаження, хв.;
t - час навантаження снігу до самоскиду, хв. (
Н
60V
c
t = ------
H П K
Т З.П
де V - об'єм снігу, що навантажують до самоскиду, куб.м).
c
9. Втрати часу в роботі снігонавантажувачів (хв.) під час
заміни самоскиду під навантаженням, як правило, залежать від
інтенсивності руху транспорту у сусідній смузі (авт/год.) та
дорівнюють:
при відсутності руху - 0,83 хв.;
при 200 авт/год. - 0,88 хв.;
при 400 авт/год. - 0,97 хв.;
при 600 авт/год. - 1,1 хв;
при 800 авт/год. - 1,28 хв.;
10. Коефіцієнт зниження продуктивності снігонавантажувача
рекомендується приймати за табл. А2.
Таблиця А2. Коефіцієнт зниження продуктивності
снігонавантажувача
------------------------------------------------------------------
| Середня висота сніжного валу, м | Коефіцієнт К при ширині |
| | З.П |
| | сніжного валу, м |
| |-----------------------------|
| | 1 | 1,5 | 2 | 2,5 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 0,5 | 0,17 | 0,3 | 0,42 | 0,55 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 0,6 | 0,21 | 0,36 | 0,51 | 0,66 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 0,7 | 0,24 | 0,42 | 0,60 | 0,77 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 0,8 | 0,28 | 0,48 | 0,68 | 0,88 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 0,9 | 0,31 | 0,54 | 0,77 | 1 |
|----------------------------------+-------+-------+------+------|
| 1 | 0,35 | 0,6 | 0,85 | 1 |
------------------------------------------------------------------
11. Необхідну кількість самоскидів C для забезпечення
безперервної роботи одного снігонавантажувача рекомендується
визначати за формулою:
120l
c
t + -------
b іпсілон
С = 1 + ------------- (А15);
t + t
n 0
де:
t - час вивантаження снігу із самоскиду, хв.;
b
l - відстань до снігозвалища, км.;
с
іпсілон - транспортна швидкість самоскиду, км/год.
12. Кількість робітників, які прибирають покриття вручну,
рекомендується визначати за формулою:
в
F
P = ------------- (А16);
П + K K
р З.П вик
де:
в
F - розрахунковий обсяг щоденного прибирання вручну, кв.м;
П - продуктивність робітника при прибиранні покриття вручну,
р
кв.м/год;
t - тривалість робочого дня, год.;
K - коефіцієнт зниження продуктивності;
З.П
K - коефіцієнт використання робочого часу.
вик
13. Продуктивність робітника Пр при прибиранні вручну, як
правило, становить, кв.м/год.:
підмітання покриття - 400-500;
миття покриття поливальним шлангом - 500-600;
очищення покриття при висоті шару розсипчастого снігу, мм
- 50-200-250;
- 100-100-150;
- 150-60-80;
- 200-30-45.
сколювання льоду та ущільненого снігу - 15-25;
посипання покриття фрикційними матеріалами - 600-750.
Зниження продуктивності прибирання покриття вручну внаслідок
втомленості (K ), як правило, залежить від тривалості виконання
З.П
технологічної операції, год:
при тривалості 1 год. - 1;
при тривалості 2 год. - 0,9;
при тривалості 3 год. - 0,75;
при тривалості 4 год. - 0,55;
при тривалості 5 год. - 0,3.
Коефіцієнт використання робочого часу kвик характеризує
ефективний час прибирання покриття. Для робітників, які протягом
дня виконують різноманітні роботи, K становить 0,2-0,3; для
вик
робітників, які протягом дня займаються тільки прибиранням
покриттів, K становить 0,55-0,65.
вик
Додаток 2
Рекомендований розрахунок
потрібної кількості операцій прибирання
1. Кількість прибирань за добу рекомендується визначати за
формулою:
U
c
P = ---- (Б1);
GK
n
де: U - інтенсивність накопичення вуличного змету, г/кв.см
c
за добу,
G - норма допустимої засміченості покриття, г/кв.м,
Kn - коефіцієнт якості прибирання (
(Q - Q )
0
K = K = --------,
n n Q
де Q та Q рівень засміченості до і після прибирання,
0
г/кв.м).
Для сучасних підмітально-прибиральних машин K = 0,85-0,92,
n
поливально-мийних - 0,75-0,85, для прибирання вручну - 0,3-0,4.
2. Розрахункові обсяги прибиральник робіт з прибирання
внутрішньоквартальних проїздів та тротуарів, а також для окремих
операцій прибирання проїзної частини території - оброблення
покриття технологічними матеріалами, згрібання та підмітання снігу
миття проїзної частини, рекомендується визначати за формулами:
n m1 1 1
F = E E S * P (Б2);
1 i=1 j=1 j j
n m2 2 2
F = E E S * P (Б3);
2 i=1 j=1 j j
де:
E - сума;
F , F - розрахункові обсяги робіт механізованого прибирання
1 2
та вручну, кв.м за добу;
n - кількість ділянок;
m та m - кількість зон з різними режимами механізованого
1 2
прибирання та вручну на ділянці;
та - площі покриття для механізованого та ручного прибирання
j-ї зони, кв.м;
та - кількість прибирань j-ї зони за добу (механізованим
способом та вручну).
3. Розрахунковий щоденний обсяг робіт з механізованого
підмітання або миття лотків проїзної частини рекомендується
визначати за формулою:
n m
L = E E L P (Б4);
i=1 j=1 i i
де:
E - сума;
L - протяжність лотків проїзної частини з періодичністю
i
прибирання P , км.
i
4. Обсяги робіт з оброблення покриття технологічними
матеріалами доцільно планувати для кожного виду матеріалів, що
використовуються під час боротьби із зимовою слизькістю покриття.
Для цього спочатку визначають покриття, які доцільно обробляти
хімічними реагентами та фрикційними матеріалами, а потім
обчислюють їх площу.
5. Добовий обсяг снігу, що випав за один снігопад і підлягає
вивезенню, тис.куб.м за добу, рекомендується визначати за
формулою:
S
i=3 ci
Q = hK E ----- (Б5);
ущ i=1 T
i
де:
E - сума;
h - товщина шару снігу, що випав, м;
K - коефіцієнт ущільнення снігу (K = 0,33-0,4);
ущ ущ
- категорія вулиць за строками перевезення снігу;
S -площа покриття вулицьi-ї категорії, тис.кв.м;
ci
T - строк перевезення снігу з вулицьi-ї категорії, доби.
i
6. Необхідну кількість кожного виду технологічних матеріалів
для боротьби із зимовою слизькістю покриття на весь сезон, т,
рекомендується визначати за формулою:
Q = 0,001 S nn q K (Б6)
m n n a
де:
S - площа покриття, тис.кв.м;
n
nn - кількість посипання за сезон;
q - щільність посипання, г/кв.м;
n
K - коефіцієнт, який враховує аварійний запас матеріалів
a
(K = 1,2-1,3).
Додаток 3
Рекомендовані заходи
щодо зниження впливу хлоридів
на зелені насадження
1. У разі появи на листі "опіків" по краям рекомендується
водна меліорація ґрунту як найбільш ефективний і радикальний засіб
боротьби з його засоленням. Найдоцільніше проводити меліорацію в
кінці травня - початку червня, коли починається інтенсивне
надходження в рослини солей, але ще не встановився високий рівень
їх вмісту в тканинах;
2. Меліорацію ґрунтів доцільно здійснювати за допомогою
поливально-мийної машини шляхом подачі води в пристовбурні лунки
або майданчики, зайняті газонами, згідно з нормами, розрахованими
на промив метрового шару ґрунту. Норми, як правило, встановлюють
залежно від фізико-механічних властивостей ґрунтів; для супіщаних
ґрунтів норма поливу 100-110 л на 1 кв.м площі пристовбурної лунки
або газону, для суглинних - 120-160 л;
3. У разі зміни реакції ґрунтового середовища у бік лужності
і підвищенні pH ґрунтового розчину (до pH 8-9) рекомендується
гіпсування ґрунтів: під насадженнями по поверхні ґрунту розкидають
гіпс з розрахунку 0,3 кг/кв.м, який потім закладають на глибину
10-20 см; найдоцільніше вносити гіпс до ґрунту навесні один раз у
8-10 років;
4. Якщо необхідна швидка зміна реакції ґрунтового середовища,
рекомендується проводити обробку ґрунту слабою сірчаною кислотою
(0,3%): восени, після уповільнення активного зростання рослин або
навесні до початку вегетації у пристовбурних лунках дерев роблять
4-6 щілин завглибшки до 40-50 см і вносити до них розбавлену
сірчану кислоту (0,3%) з розрахунку 20 л під одне дерево;
5. З метою видалення продуктів обміну, після внесення
меліорантів і їх взаємодії з ґрунтом, промивають ґрунт водою;
кратність промивання рекомендується визначати концентрацією
ґрунтового розчину; в більшості випадків достатньо одноразового
промивання в 2-3 роки за умови проведення постійних вегетаційних
поливів; перед промиванням навколо дерев або чагарників по межі
пристовбурних лунок рекомендується влаштовувати загороджувальний
вал заввишки 5-7 см;
6. Для запобігання повторному внесенню хлору в ґрунт з опалим
листям, що містить значну його кількість, листя з газонів і
пристовбурних лунок доцільно прибирати до моменту закінчення
листопада;
7. Для збереження газонів, які насамперед піддаються
контактній дії хлоридів, в місцях випадання і відмирання газонних
трав рекомендується систематично підсівати насіння рослин, та
заздалегідь рясно поливати і розпушувати місце посіву;
8. Для отримання ґрунту легшого механічного складу для
забезпечення кращої фільтрації, перед посадкою зелених насаджень
рекомендується в ґрунт додавати пісок;
9. При плануванні смуги під зелені насадження доцільно
створити ухил 3-5% у напрямі від тротуару до проїжджої частини
вулиці для забезпечення стоку талої води до проникнення в ґрунт;
10. Оскільки існує прямий зв'язок між вмістом органічних
речовин в ґрунті і стійкістю рослин до солей, під рослини, що
знаходяться в умовах підвищених концентрацій хлористих солей,
рекомендується вносити органічні добра (гній, компост);
рекомендовані норми внесення: 8-10 кг на одне дерево і 3-5 кг на
чагарник; рекомендований час внесення добрив - рання весна або
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|