НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 45 від 29.01.2009Про скасування спеціальних санкцій, що застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 16
відповідного типу кабелю.
2.8. При геофізичних роботах повинен застосовуватись кабель,
який не має порушень броньового покриття. Цілісність броні повинна
періодично перевірятись, а після робіт в агресивних середовищах
кабель повинен випробуватись на розривне зусилля.
2.9. При проведенні ПВР не дозволяється застосовувати
вибухові патрони з незахищеними системами електропідривання або
без блокувальних пристроїв.
3. Геофізичні роботи при бурінні свердловин
3.1. При каротажі пробуреного стовбура свердловини підйомник
і лабораторія повинні встановлюватись так, щоб забезпечувалися
огляд устя свердловини, вільний прохід працівників на містки та
сигналізаційний зв'язок між працівниками, які перебувають на
підйомнику, біля устя та в лабораторії.
3.2. Підвісний блок повинен бути надійно закріплений на
талевій системі бурової установки і піднятий над устям свердловини
на висоту, яка забезпечує спуск кабелю з приладами в свердловину
по її осі.
3.3. Перед початком геофізичних робіт повинна бути перевірена
справність гальмівної системи каротажного підйомника,
кабелеукладача, захисних загороджень, цілісність заземлювального
проводу і з'єднувальних кабелів.
3.4. Спуск і підйом кабелю повинні проводитись з контролем
глибини, натягу та зі швидкостями, які обираються залежно від
конструкції свердловини і рекомендовані для відповідних типів
апаратури і пристроїв.
3.5. При непроходженні приладу до інтервалу досліджень або до
вибою допускається проведення каротажу через буровий інструмент,
низ якого обладнаний спеціальною воронкою, а також із
застосуванням технології синхронного спуску геофізичного кабелю та
бурового інструменту.
3.6. При випробуванні і дослідженні свердловин ВПК, а також
при гідродинамічних дослідженнях підготовка до спуску ВПК повинна
проводитись на містках бурової на спеціальних підкладках.
Розгерметизація пробовідбірників ВПК на свердловині
допускається лише з застосуванням спеціальних пристроїв.
3.7. Проведення робіт із трубними пластовипробувачами
допускається в свердловинах при справних буровому інструменті,
насосах. Випробування об'єктів залежно від їх завдань може
проводитись без та з випуском рідини доливу і пластового флюїду на
поверхню.
3.8. При випробуванні свердловини з виведенням пластового
флюїду на поверхню необхідно:
а) розрахувати колону бурильних труб на надлишковий
внутрішній і зовнішній тиски, які можуть виникнути в процесі
випробування, а також на розтяжне зусилля;
б) обладнати бурильну колону кульовим краном і спеціальною
устьовою головкою, опресувавши їх на тиск, який на 10% перевищує
очікуваний в процесі операції;
в) провести обв'язку устя з маніфольдом бурових насосів та
викидною лінією превенторної установки;
г) забезпечити можливість прямого і зворотного закачування
бурового розчину в свердловину;
ґ) погодити схему обв'язки устя з територіальним органом
Держгірпромнагляду;
д) обладнати устя свердловини робочою площадкою для
екстреного закриття аварійного крана на спеціальній устьовій
головці при піднятті бурильної колони з елементами обв'язки над
столом ротора;
е) забезпечити на буровій у місцях виходу пластового флюїду
активну вентиляцію.
3.9. Не дозволяється вести роботи з трубними
пластовипробувачами в свердловинах без обладнання їх превенторною
установкою.
3.10. Проведення робіт з трубними пластовипробувачами в
умовах поглинання промивної рідини і слабкому прояві свердловини
допускається при вжитті додаткових заходів, які забезпечують
безаварійність і безпеку робіт.
3.11. Геофізичні дослідження в обсадженому стовбурі
свердловини повинні забезпечувати одержання інформації про
здатність кріплення заколонного простору, унеможливити перетік між
пластами та вихід флюїду на поверхню.
3.12. Станція геолого-технічних досліджень повинна
встановлюватися за типовою схемою прив'язки її до бурової
установки. З'єднувальні кабелі та газоповітряна лінія повинні бути
підвішені на опорах або розміщені в охоронних пристроях.
3.13. Ділянка жолобної системи, де встановлюються дегазатор і
датчики контролю параметрів бурового розчину, повинна бути
освітлена в темний час доби.
3.14. Перед початком проведення досліджень начальник партії
(загону) геолого-технічних досліджень разом з буровим майстром
повинні провести цільовий інструктаж працівників бурової бригади і
партії геологічних досліджень щодо безпечних методів експлуатації
геофізичного обладнання і взаємодії під час виконання
технологічних операцій з записом у журналі проведення інструктажів
з охорони праці.
3.15. Керівник бурової бригади зобов'язаний інформувати
начальника геофізичної партії (загону) про відхилення від
проектного технологічного режиму буріння і фізико-хімічного складу
промивної рідини.
3.16. Після закінчення буріння перед геофізичними
дослідженнями циркуляція повинна бути продовжена до повного
вирівнювання параметрів бурового розчину. При знаходженні вибою
свердловини перед підняттям бурильного інструменту за 50 м до
розкриття продуктивних горизонтів, а також при розкритих
продуктивних горизонтах промивання продовжується до повного
вирівнювання параметрів бурового розчину, але не менше ніж
протягом одного циклу.
3.17. Черговий оператор станції геолого-технічних досліджень
(газокаротажної станції) зобов'язаний оперативно інформувати
бурильника, а після нього і майстра про всі відхилення показників
від нормальних (вмісту газу в розчині, витратах розчину на виході
та його механічну швидкість тощо) з наступним записом про це у
вахтовому журналі.
4. Геофізичні роботи при експлуатації свердловин
4.1. Геофізичні дослідження в процесі експлуатації свердловин
проводяться відповідно до вимог проектів розробки та планів
дослідно-промислової розробки на підставі поточних планів
дослідних робіт.
4.2. Геофізичні дослідження в процесі розробки родовища
проводяться у всіх категоріях свердловин за наявності робочих
площадок, які забезпечують безпечне проведення робіт з геофізичним
гирловим обладнанням.
4.3. При проведенні дослідних робіт у свердловинах через НКТ
їх низ повинен бути обладнаний спеціальною воронкою.
4.4. При дослідженнях у нагнітальних свердловинах для
спуску-підняття приладів допускається короткочасне стравлювання
тиску. Скидна вода, що використовується як робочий агент, повинна
відводитись до спеціально підготовленого приймача.
4.5. При дослідженнях у видобувних свердловинах рідина, що
просочується через герметизатор кабелю, повинна відводитись у
спеціальну ємність, яка доставляється до устя свердловини
замовником і встановлюється біля устя свердловини.
4.6. Свердловини з високим тиском на усті повинні
досліджуватись з застосуванням пересувного лубрикаторного
обладнання.
4.7. У всіх випадках дослідження свердловини через НКТ і за
міжтрубним простором швидкість підняття кабелю повинна знижуватись
при підході до башмака НКТ, глибинного насоса і устя свердловини.
4.8. Працівникам геофізичної партії (загону) дозволяється
керування центральною засувкою фонтанної (запірної) арматури в
процесі проведення робіт на свердловині. Відкривати і закривати
засувки необхідно повільно, не допускаючи гідроударів при зміні
тиску.
4.9. Роботи із застосуванням геофізичних методів впливу на
привибійну зону як у робочому режимі свердловини, так і при
перебуванні її у капітальному ремонті повинні здійснюватись за
індивідуальною програмою.
5. Перфорація обсадних колон
5.1. Прострілочно-вибухові роботи у свердловинах проводяться
відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.17-92.
5.2. Заходи безпеки, що випливають з прийнятої технології
ПВР, повинні бути зазначені в технічному проекті на виконання ПВР
по кожній конкретній свердловині. Розроблений геофізичною
організацією (підрядником) технічний проект на виконання ПВР
повинен бути погоджений з підприємством (замовником).
5.3. Керівник підрозділу з виконання ПВР (начальник партії,
загону) повинен мати право відповідального керівництва підривними
роботами. Керівник підривних робіт, які виконуються із
застосуванням електропідривання, повинен пройти навчання з
електробезпеки з присвоєнням кваліфікаційної групи не нижче III.
5.4. Безпосередню роботу з ВМ можуть виконувати лише
підривники (каротажники), що мають Єдину книжку підривника, форма
якої наведена в НПАОП 0.00-1.17-92.
Окремі операції щодо роботи з ПВА, які не пов'язані з
поводженням із засобами ініціювання, монтажем і перевіркою
електропідривної мережі, поводженням з ПВА, що відмовила, можуть
виконувати проінструктовані в установленому порядку працівники
геофізичних партій (загонів) під безпосереднім керівництвом
підривника або керівника підривних робіт.
5.5. Обслуговувальний негеофізичне обладнання персонал, що
залучається для виконання спуско-підйомних операцій і
обслуговування пристроїв, які спускаються на насосно-компресорних
або бурильних трубах, повинен бути проінструктований керівником
підривних робіт у частині заходів безпеки і працювати під
керівництвом його та бурового майстра.
5.6. Геофізичні організації повинні мати експлуатаційну
документацію на всі типи ПВА, які застосовуються ними, вироби з
вибухових речовин, прилади вибухової справи і керуватися цією
документацією на всіх стадіях поводження з ними.
5.7. Умови застосування ПВА в свердловинах (максимальні
температура і гідростатичний тиск, мінімальний прохідний діаметр
та ін.) повинні відповідати умовам, що допускаються
експлуатаційною документацією на конкретну ПВА. У свердловинах з
температурою і тиском в інтервалі перфорації (інтенсифікації) на
рівні граничнодопустимих (+- 10%) для апаратури, яка
використовується, обов'язкове проведення вимірів цих параметрів
перед спуском ПВА.
5.8. Приступати до виконання ПВР на свердловині дозволяється
лише після закінчення робіт з підготовки її території, стовбура і
обладнання до ПВР.
5.9. При виконанні ПВР устя свердловини повинне обладнуватись
запірною арматурою, що забезпечує герметизацію при спуску,
спрацьовуванні та піднятті ПВА.
5.10. Контрольне шаблонування стовбура свердловини необхідно
виконувати спуском на кабелі шаблона, діаметр, маса і довжина
якого повинні відповідати габаритно-масовим технічним
характеристикам застосовуваної ПВА. При використанні ПВА
нежорсткої конструкції (безкорпусних перфораторів, порохових
генераторів тиску, шнурових торпед та ін.) обмеження по довжині
шаблона, виготовленого з крихкого, що легко розбурюється, металу,
не встановлюються.
5.11. Незалежно від наявності електроустановок усі
металоконструкції свердловини повинні мати надійний металевий
зв'язок між собою і заземлюватись на єдиний заземлювальний
пристрій (контур заземлення свердловини).
5.12. На свердловині повинні бути підготовлені площадки для
робіт зі спорядження і заряджання ПВА. Ці площадки повинні бути
віддалені від житлових і побутових приміщень, які розміщені в
межах виробничої зони, та від устя свердловини не менше ніж
на 50 м.
При неможливості забезпечення зазначених відстаней
розташовувати площадку необхідно з урахуванням мінімального ризику
за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду і
зазначенням у проекті на виконання ПВР.
5.13. Навколо місць роботи з ВМ і ПВА повинні бути виставлені
знаки позначення меж небезпечних зон підривних робіт:
а) місць спорядження ПВА - радіусом не менше ніж 20 м;
б) устя свердловини - радіусом не менше ніж 50 м.
5.14. Для приєднання окремих заземлювальних провідників
геофізичного обладнання на металоконструкції свердловини в
легкодоступному, добре видимому місці знаком "Земля" повинна бути
позначена точка підключення.
5.15. При виконанні ПВР у темний час доби на свердловині
повинне бути освітлення, виконане з урахуванням вимог
НПАОП 0.00-1.17-92.
5.16. При використанні електричного методу підривання повинні
вживатись заходи щодо захисту від блукаючих струмів. При
неможливості їх виконання роботи із ЗІ та з монтажу ЕПМ необхідно
проводити з дотриманням спеціальних заходів, які розробляються
геофізичними організаціями і зазначених в технічному проекті на
виконання ПВР. Дозволяється використання технічних засобів захисту
від блукаючих струмів, допущених Держгірпромнаглядом до постійного
застосування.
5.17. Перевірка справності цілком змонтованої ЕПМ повинна
виконуватись замірюванням опору електричного кола допущеним для
цієї мети Держгірпромнаглядом приладом після спуску апарата на
глибину не менше 50 м. Після цього радіус небезпечної зони навколо
устя свердловини може бути зменшений керівником підривних робіт.
5.18. При піднятті задіяної ПВА у разі відсутності
апаратурного контролю за фактом і повнотою підривання, аж до
огляду ПВА підривником, режим небезпечної зони навколо устя
свердловини повинен зберігатися.
5.19. Прострілочно-вибухові роботи у свердловині повинні
виконуватись безперервно. При тривалих роботах повинні бути, як
мінімум, дві зміни їх виконавців.
5.20. Через 48 годин після першого прострілу перфорація
повинна бути припинена для проведення шаблонування та промивки
свердловин з метою дегазації бурового розчину та приведення його
параметрів у відповідність до плану робіт.
5.21. При виникненні переливу бурового розчину та зростанням
його інтенсивності необхідно терміново відрубати каротажний кабель
за допомогою спеціального пристрою та загерметизувати устя.
VIII. Додаткові вимоги безпеки
при розробці родовищ нафти
і газу, що містять сірководень
1. Загальні вимоги
1.1. Додаткові вимоги з урахуванням вимог інших глав цих
Правил поширюються на об'єкти нафтових і газових родовищ, у
продукції яких міститься сірководень у кількостях, достатніх (з
урахуванням інтенсивності викиду) для утворення на території
об'єктів і за їх межами загазованих зон з концентрацією
сірководню, що перевищує граничнодопустимі санітарні норми.
Виконання вимог повинно гарантувати безпеку персоналу і
населення, запобігти виникненню аварійних ситуацій.
1.2. Виробничі об'єкти розвідування та облаштування нафтових,
газових і газоконденсатних родовищ, що містять сірководень та інші
шкідливі речовини, повинні бути ідентифіковані за класами
небезпеки можливих викидів і витоків пари та газів в атмосферу
відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.21-02 ( 956-2002-п ) та стандарту
"ССБТ. Вредные вещества, классификация и общие требования
безопасности" (ГОСТ 12.1.007-76).
Вимоги цього розділу Правил поширюються на виробничі об'єкти,
що містять джерела можливих викидів та витоків в атмосферу
шкідливих речовин і сумішей, що належать до третього і більш
високих класів небезпеки. Для таких об'єктів повинна бути
встановлена буферна (захисна) зона.
1.3. Роботи з розкриття продуктивного пласта, перфорації,
викликання припливу, гідродинамічні дослідження та інші небезпечні
операції необхідно проводити за планом під керівництвом
відповідальної особи, що призначається наказом по підприємству.
1.4. На кожному технологічному об'єкті повинен бути ПЛАС, у
якому передбачається розділ про роботу в сірководневому
середовищі.
1.5. У ПЛАС, пов'язаних з можливою появою в повітрі робочої
зони токсичних речовин, концентрацією вище ГДК, повинні бути
визначені схеми розміщення та шляхи евакуації людей, під'їзні
дороги, порядок контролю робочої зони, місцезнаходження засобів
захисту працівників і аварійних засобів, заходи безпеки і
обов'язки працівників при виникненні аварійних ситуацій.
З ПЛАС і сигналами тривоги повинен бути ознайомлений під
підпис весь виробничий персонал.
1.6. Нафтогазодобувне підприємство повинно розробляти план
заходів щодо захисту населення і довкілля у межах
санітарно-захисної зони, а також у межах контуру родовища.
1.7. Ліквідація відкритих нафтових і газових фонтанів та
аварій, пов'язаних з можливим викидом в атмосферу газу, що містить
сірководень, повинна здійснюватись спеціалізованою
аварійно-рятувальною службою, на яку також покладено проведення
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
