НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1447 від 02.12.2008Про затвердження Змін до Плану діяльності Міністерства фінансів України з підготовки регуляторних актів на 2008 рік
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
2.42. Майнові права організації мовлення можуть бути також
передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку
внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.
2.43. Допускаються використання виконань, фонограм,
відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення
до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм,
відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених ст. 2.21
цих методичних рекомендацій щодо обмеження майнових прав авторів
літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються
такі умови:
а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з
метою навчання чи наукових досліджень;
б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї
частини, не поширюється на експорт відтворених примірників
фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території
України;
в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на
справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених
примірників.
2.44. Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та
іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права,
здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості
обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або)
імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням
яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у
домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах,
крім:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не
призначених для використання в домашніх умовах;
б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за
митну територію України;
в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною
особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без
комерційної мети.
2.45 Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років
від дати першого запису виконання.
2.46. Особисті немайнові права виконавців охороняються
безстроково.
2.47. Права виробників фонограм і відеограм охороняються
протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми
(відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо
фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного
часу.
2.48. Організації мовлення користуються наданими цим Законом
правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення
передачі.
2.49. Авторське право на мистецький і науковий твір виникає
внаслідок факту його створення. Здійснення авторського права, його
використання і презумпція авторства згідно з Законом України "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) від 11 липня 2001 р.
N 2627 ( 2627-14 ) мають певні особливості.
2.50. Автор твору, спадкоємці та особи, яким автори чи
спадкоємці передали свої авторські майнові права у будь-який час
протягом терміну їх дії, можуть для засвідчення авторського права
зареєструвати його в Українському агентстві з авторських та
суміжних прав (надалі УААСП) - за формою заяви про реєстрацію
авторського права на твір науки, літератури, встановленої цим
відомством. Водночас необхідно сплатити збір за підготовку до
державної реєстрації авторського права від юридичних (фізичних)
осіб та оформлення і видачу свідоцтва про реєстрацію авторського
права.
2.51. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво, яке
чинне протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.
Немайнові права автора охороняються безстроково.
2.52. У випадках виникнення спору реєстрація визнається судом
як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною.
2.53. Об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути продукт
(пристрій тощо) та процес, а також нове застосування відомого
продукту або процесу:
пристрій - машини, механізми, прилади, деталі, вузли або
сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів;
процес - виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами)
за допомогою матеріальних об'єктів.
2.54. Винахід вважається придатним для набуття права
інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим, має
винахідницький рівень (неочевидність) і придатний для промислового
використання.
2.55. Корисна модель вважається придатною для набуття права
інтелектуальної власності на неї, якщо вона є новою і придатною
для промислового використання.
2.56. Набуття майнового і немайнового права інтелектуальної
власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом та
його відповідною реєстрацією.
2.57. Строк дії патенту на винахід становить 20 років,
корисної моделі - 10 років від дати подання заявки до Державного
департаменту інтелектуальної власності за умови підтримання його
чинності.
2.58. Майновим правом інтелектуальної власності на винахід і
корисну модель є:
право на використання винаходу чи корисної моделі;
виключне право дозволяти використання винаходу, корисної
моделі (видавати ліцензію);
виключне право перешкоджати неправомірному використанню
винаходу, корисної моделі, в тому числі забороняти таке
використання.
2.59. Немайновим правом на винахід і корисну модель є:
особисте право авторства, яке належить винахіднику та
охороняється безстроково і не переходить до правонаступника на
відміну від майнових прав;
перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної
власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця
об'єкта права інтелектуальної власності;
особисті немайнові права інтелектуальної власності не
залежать від майнових прав інтелектуальної власності і не можуть
відчужуватись або передаватись.
2.60. Немайнові права на ОПІВ, створені у зв'язку з
виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив
цей об'єкт.
2.61. Майнові права на ОПІВ, створений у зв'язку з виконанням
трудового договору, належать спільно автору винаходу або корисної
моделі та юридичній або фізичній особі, у якого він працює, якщо
інше не визначено договором, складеним між ними.
2.62. Майнові права на винахід, корисну модель, створені за
дорученням чи замовленням роботодавця, належать роботодавцю, якщо
він протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника
повідомлення про створення ОПІВ подає до Укрпатенту заявку на
отримання патенту. У цей же строк роботодавець повинен укласти з
винахідником письмовий договір щодо умови та виплати йому
винагороди відповідно до економічної вигоди, яка може бути
одержана роботодавцем.
2.63. Якщо у створенні винаходу (корисної моделі) брали
участь декілька фізичних осіб, то всі вони визнаються
винахідниками і користуються належними правами, що мають бути
обумовлені в угоді між ними.
2.64. Інші особи, які надавали лише технічну, організаційну,
матеріальну чи юридичну допомогу або допомогу у проведенні
дослідницької роботи та виготовленні технічної документації, не
належать до авторського колективу створення ОПІВ.
3. Визначення вартості об'єктів права
інтелектуальної власності
3.1. Оцінці підлягають всі об'єкти, що належать конкретному
підприємству, незалежно від дати їх створення. При чому для ОПІВ
кінопромисловості бажано, крім загальноприйнятих показників, які
враховувалися при визначенні об'єктів, приймати до уваги історичну
цінність, яка визначається моментом введення об'єкту в
експлуатацію. При цьому слід керуватися Методикою грошової оцінки
документів Національного архівного фонду, затвердженою наказом
Державного комітету архівів України та Фонду державного майна
України N 34/683 ( z0692-05 ) від 28.03.2005 та зареєстрованою у
Міністерстві юстиції України 25.06.2005 за N 692/10972.
3.2. Для проведення оцінки ОПІВ та послідуючого взяття їх на
облік необхідно виконати підготовчі роботи:
а) провести ревізію всіх наявних ОПІВ, що зберігаються у
державних та приватних архівах, з тим, що дія законодавчих актів
розповсюджуватиметься лише на ті з них, які належним чином
оформлені і взяті на облік;
б) вважати, що дія Закону України "Про авторське право і
суміжні права" ( 3792-12 ) розповсюджуватиметься на всі об'єкти
інтелектуальної власності, які були створені у попередні роки і на
які відсутні належним чином оформлені документи, якщо ОПІВ оцінені
та взяті на облік при належному оформлені права використання.
3.3. Для первісної оцінки та взяття на облік ОПІВ, що
вироблені у попередній період і належать підприємству, установі чи
приватній особі, дозволяється застосовувати спрощений варіант
документального оформлення оціночних операцій. Замість акту
оцінки, що має складатися на кожен об'єкт, комісії дозволяється за
певний день заповнювати відомість на групу однорідних об'єктів. У
відомості мають бути зафіксовані дані по кожному об'єкту та
підстави для обгрунтування його оцінки (Додаток А).
3.4. Основна мета оцінки - визначення основного потоку
очікуваного доходу, який забезпечує використання передових
високоефективних технологічних процесів та виробництва сучасної
конкурентоспроможної продукції, а також введення бухгалтерського
обліку нематеріальних активів.
3.5. Для оцінки ОПІВ застосовуються переважно три основних
підходи - витратний, прибутковий та ринковий, кожному з яких
притаманні свої методи.
3.5.1. Витратний підхід оцінки вартості інтелектуальної
власності передбачає, що потенційний покупець (користувач) володіє
відповідною інформацією (кошторисом витрат) про предмет купівлі.
При цьому підході використовують:
3.5.1.1. Метод первісних витрат. Вартість ОПІВ, що
визначається цим методом, базується на фактично здійснених
витратах на їх створення, інформація міститься в бухгалтерській
звітності підприємства. У разі необхідності раніш зроблені витрати
можуть бути скориговані з урахуванням часу створення оцінюваного
об'єкта та реальних умов господарської діяльності підприємства
(метод приведених витрат).
PV = S PV + R - A, (1)
o ev
де: PV - поточна вартість оцінюваного об'єкта;
PV - вартість первісних витрат на створення оцінюваного
o
об'єкта;
R - підприємницький прибуток;
ev
A - знос оцінюваного об'єкта;
S - знак суми.
На практиці цей метод використовують за умов, що витрати на
створення ОПІВ здійснювалися нещодавно й, відповідно, немає
необхідності коригувати їх з урахуванням фактора часу.
3.5.1.2. Метод вартості заміщення передбачає вибір об'єкта,
еквівалентного до оцінюваного за своїми функціональними
можливостями та варіантом використання. Вважається, що максимальна
вартість ОПІВ визначається мінімальною ціною, яку варто заплатити
під час купівлі об'єкта з аналогічною споживчою вартістю.
3.5.1.3. Метод вартості відтворення передбачає визначення
поточної вартості витрат на створення нової точної копії такого ж
самого ОПІВ у цінах на дату до вирахування всіх видів зношення та
є найбільш прийнятним під час оцінки вартості унікальних об'єктів.
Варто зауважити, що ОПІВ на відміну від матеріальних об'єктів, не
мають фізичного, функціонального, економічного та морального
зносу.
3.5.1.4. У цілому витратний підхід передбачає встановлення
реальної вартості ОПІВ шляхом визначення первісної вартості
оцінюваного об'єкта (з урахуванням усіх удосконалень за час його
використання). Цей підхід досить об'єктивний, коли можливо точно
оцінити витрати на створення аналогічного продукту за обов'язкової
умови відносної рівноваги попиту та пропозицій на ринку.
3.5.1.5. Витратний підхід обов'язково використовується, якщо
розробники виконували розробки за угодою із замовником за плату.
3.5.2. Прибутковий підхід означає, що покупець ОПІВ очікує у
майбутньому одержати від його використання певний прибуток. Оцінка
вартості ОПІВ за прибутком виходить з уявлення, що вартість
оцінюваного об'єкта в грошовому виразі можна ототожнити з
капіталом (інвестицією) визначених розмірів, який спроможний
"генерувати" додатковий прибуток підприємства, за умови
ефективного використання цього об'єкта.
3.5.2.1. В основу прибуткового підходу покладено
прогнозування майбутніх показників ефективності використання
оцінюваного об'єкта, а саме: прибутку підприємства, рентабельності
тощо.
3.5.2.2. Майбутні вигоди підприємства переводять у сьогоденну
вартість ОПІВ методами прямої капіталізації прибутку від його
використання, дисконтування чистих грошових потоків прибутків чи
звільнення від роялті, які відображають послідовність одержання
прибутків, їх зміну та відповідну норму віддачі.
3.5.2.3. Метод прямої капіталізації прибутків полягає в тому,
що загальна вартість капіталу й одержуваний від його використання
прибуток пов'язані між собою позиковим відношенням, яке передбачає
повернення капіталу (амортизацію) та одержання прибутку від його
використання. Завдяки капіталізації прибуток від використання
оцінюваного об'єкта включаються у його вартість.
Згідно з цим методом поточна вартість оцінюваного об'єкта
визначається шляхом ділення щорічного прибутку, що одержується від
комерційного використання оцінюваного об'єкта, на так звану "норму
капіталізації":
CF
i
PV = S ------, (2)
K
де: PV - поточна вартість оцінюваного об'єкта;
CF - грошовий потік щорічного прибутку;
K - норма капіталізації;
S - знак суми.
3.5.2.3.1. Норма капіталізації розраховується за допомогою
коефіцієнта дисконтування шляхом вирахування очікуваних
середньорічних темпів зростання прибутку або грошового потоку
(залежно від того, яка величина капіталізується). Якщо відомий
коефіцієнт дисконтування (1), норма капіталізації визначається за
формулою:
K = Ig, (3)
де: K - норма капіталізації;
I - коефіцієнт дисконтування;
g - довгострокові темпи зростання прибутку або грошового
потоку.
3.5.2.3.2. Метод прямої капіталізації прийнятний у випадках,
коли прибуток від використання оцінюваного об'єкта протягом
тривалого терміну є більш-менш стабільним (або темпи його
зростання є постійними). Отже, цей метод найбільш прийнятний під
час оцінки вартості вже функціонуючих об'єктів зі стабільними і
такими, що добре прогнозуються, величинами прибутків. Враховуючи,
що ці методичні рекомендації стосуються бюджетних установ УААН,
цей метод оцінки повинен використовувати у виняткових випадках.
3.5.2.4. Метод дисконтування чистих грошових потоків
базується на аналізі грошових потоків за весь період володіння
ОПІВ. Співвідношення між поточною та майбутньою вартістю активу
визначають за формулою:
CF
j
PV = ------- (4)
t
(1 + I)
де: PV - поточна вартість оцінюваного об'єкта;
CF - щорічні майбутні грошові потоки;
j
I - коефіцієнт дисконтування;
t - час.
Визначення ставки дисконтування - найскладніше місце цього
методу, оскільки падіння вартості грошей у часі є універсальною
властивістю, яка пов'язана з певними ризиками, нестійкістю,
протиріччями, властивими виробничим відносинам як об'єктивному
фізичному явищу. Безперечно, що на безризикові капіталовкладення
ставка дисконтування буде мінімальною, а на високоризикові -
максимальною.
3.5.2.4.1. Практичний інтерес має метод звільнення від
роялті, який ґрунтується на припущенні, що ОПІВ, який використовує
підприємство, нібито йому не належить, а додатковий прибуток,
призначений для сплати у вигляді роялті власникам цього об'єкту як
винагороди, залишається на підприємстві. При розрахунках
визначають: розміри щорічних надходжень додаткового прибутку
(роялті) як певний відсоток від планованих обсягів промислової
реалізації ліцензійної продукції за гіпотетичною ліцензійною
угодою; щорічні дисконтовані (капіталізовані) на дату оцінки
грошові потоки додаткового прибутку (роялті); встановлюють як
основу ціни гіпотетичної ліцензії ринкову вартість ОПІВ у вигляді
їх суми за формулою:
t t
PV = CF / (1 + I) = P * V * R / (1 + I) , (5)
R RJ t t t
де: PV - поточна вартість грошових потоків додаткового
R
прибутку (роялті);
CF - прогнозовані грошові потоки додаткового прибутку
RJ
(роялті);
P - ціна одиниці ліцензійної продукції за гіпотетичною
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
