Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 304/490 від 26.08.2008

Про затвердження Плану заходів


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





              МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

                            Н А К А З
 
                         14.02.2008  N 69
 
 
                    Про затвердження Положення
               про організацію навчального процесу
             у вищих навчальних закладах МВС України
 
 
     Відповідно до вимог Законів України "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про  вищу  освіту"  (  2984-14  ),  "Про  міліцію"  (  565-12  ),
нормативних  актів  Міністерства  освіти  і  науки  України,   які
регламентують      організацію      навчального     процесу     за
кредитно-модульною системою,  та  з  метою  вдосконалення  порядку
підготовки фахівців   у  вищих  навчальних  закладах  МВС  України
Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу у
вищих навчальних закладах МВС України (додається).
 
     2. Керівникам вищих навчальних закладів МВС України:
 
     2.1. Забезпечити  організацію  навчального процесу відповідно
до вимог Положення про організацію  навчального  процесу  у  вищих
навчальних закладах МВС України (далі - Положення).
 
     2.2. Про  проведену  роботу  щороку  до  1  липня інформувати
Департамент освіти та науки МВС України.
 
     3. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра Вербенського М.Г.
 
     4. Наказ надіслати за належністю.
 
 Міністр                                               Ю.В.Луценко
 
 ПОГОДЖЕНО:
 
 Міністерство освіти
 і науки України
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства
                                      внутрішніх справ України
                                      14.02.2008  N 69
 
 
                            ПОЛОЖЕННЯ
               про організацію навчального процесу
             у вищих навчальних закладах МВС України
 
 
     Соціально-економічні й   політичні    зміни    в    сучасному
українському  суспільстві  охоплюють  усі  сфери  життєдіяльності,
включаючи й вищу  освіту.  Україна  чітко  визначила  орієнтир  на
входження   в   освітній   і  науковий  простір  Європи,  здійснює
модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських  вимог.
Однією  з  передумов входження України до єдиної Європейської зони
вищої освіти є  реалізація  системою  вищої  освіти  України  ідей
Болонського процесу.
     Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського  процесу
є:  якість  підготовки  фахівців;  зміцнення довіри між суб'єктами
освіти;  відповідність  європейському  ринку  праці;  мобільність;
сумісність  кваліфікації  на етапі підготовки у вищому навчальному
закладі та після його закінчення; посилення конкурентоспроможності
Європейської системи освіти.
     Основним завданням ВНЗ МВС України у  контексті  реформування
вітчизняної  системи  вищої  освіти  є  запровадження передбаченої
Болонською декларацією ( 994_525 ) системи  академічних  кредитів,
аналогічній  TCTS (найбільш поширеній у європейських університетах
системі   взаємного   зарахування   (трансферу)   та   накопичення
кредитів).   Важливим   моментом   запровадження  цієї  системи  є
можливість ураховувати не тільки навчальне навантаження,  а й інші
досягнення курсанта, студента (слухача).
     Це Положення    регламентує    навчальні,    методичні     та
організаційні  аспекти  діяльності  системи  ВНЗ  МВС  України  та
спрямоване  на  самореалізацію  особистості,  забезпечення  потреб
суспільства  і  держави  у  кваліфікованих  фахівцях  для  органів
внутрішніх справ та інших галузей правової системи України.
 
                      1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     1.1. Основні терміни, поняття та їх визначення
     У цьому  Положенні  терміни  та  поняття  вживаються у такому
значенні:
     кредит -  одиниця  виміру трудомісткості вивчення дисципліни;
уніфікована  одиниця   виміру   виконаної   курсантом,   студентом
(слухачем)  сукупної  аудиторної та самостійної навчальної роботи,
що  становить  1/60  від  його  загального   річного   навчального
навантаження.  Система  кредитів  передбачає  взаємне  зарахування
останніх, так само, як і їх накопичення;
     рейтинг -  це  комплексний показник якості навчання курсанта,
студента  (слухача)  та   його   розвитку,   що   є   інструментом
інтегрованого оцінювання досягнень курсантів, студентів (слухачів)
з усіх навчальних дисциплін;
     бакалавр -   освітньо-кваліфікаційний   рівень  вищої  освіти
особи,  яка на основі повної загальної  середньої  освіти  здобула
базову  вищу освіту,  фундаментальні й спеціальні уміння та знання
щодо узагальненого об'єкта  праці  (діяльності),  достатнього  для
виконання   завдань   та   обов'язків  певного  рівня  професійної
діяльності,  що передбачені для первинних  посад  у  певному  виді
економічної  діяльності;  перша  ступінь  вищої  освіти  в єдиному
Європейському     освітньому     просторі.      Для      отримання
освітньо-кваліфікаційного  рівня  "бакалавр" необхідно навчатися у
ВНЗ 3-4 роки;  у процесі навчання випускник повинен,  як  правило,
набрати 240 академічних кредитів ECTS;
     модуль - це цілісна,  чітко  структурована  змістова  частина
системи  навчальних  елементів навчальної дисципліни,  яка повинна
бути засвоєна курсантом, студентом (слухачем);
     Європейська кредитно-трансферна   система  (ECTS  -  European
Credit Transfer System) - забезпечує прозорість системи підготовки
фахівців  з  вищою  освітою  і  сприяє  накопиченню  та  трансферу
(перезарахуванню) кредитів;
     порівняльна шкала   оцінювання  ECTS  -  європейська  система
оцінювання успішності засвоєння  курсантом,  студентом  (слухачем)
кредитних модулів, яка передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E,
FX, F) і подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок;
     інформаційний пакет - пакет документів, який містить загальну
інформацію про вищий  навчальний  заклад  і  відповідний  інститут
(факультет);  відомості  про кваліфікацію,  яку набуває випускник;
відомості про  організацію  навчального  процесу;  повний  перелік
пропонованих  нормативних  та вибіркових навчальних дисциплін,  їх
коротку анотацію;  назву напрямів, спеціальностей (спеціалізацій);
відомості  про  форми  та  умови  проведення контрольних заходів і
систему оцінювання якості освіти тощо;
     кваліфікація -   здатність   особи   виконувати  завдання  та
обов'язки в процесі здійснення відповідної професійної діяльності;
кваліфікація  вимагає  отримання певного освітньо-кваліфікаційного
рівня та визначається через назву професії;
     кредитно-модульна система   організації  навчального  процесу
(КМСОНП)  -  це  модель  організації  навчального   процесу,   яка
ґрунтується  на поєднанні модульних технологій і залікових одиниць
(залікових кредитів),  охоплює зміст,  форми та засоби навчального
процесу,  форми  контролю  якості  знань  і  вмінь  та  навчальної
діяльності курсанта,  студента (слухача) у процесі як  аудиторної,
так і самостійної роботи;
     магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи,
яка  на  основі  освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула
повну вищу освіту;
     модульна технологія   навчання   -   це   одна   з   сучасних
педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову
навчального  матеріалу  та  його  засвоєння  шляхом послідовного й
ґрунтовного опрацювання навчальних модулів,  мотивацію навчання на
основі  визначення цілей,  значну самостійну навчально-пізнавальну
діяльність  курсанта,  студента  (слухача),   різноманітні   форми
діагностики рівня його знань і вмінь;
     навчальний триместр (семестр) - складова частина  навчального
часу  курсанта  (студента,  слухача),  що закінчується підсумковим
контролем;
     програма навчальної  дисципліни - це складова стандарту вищої
освіти,  яка  визначає  роль  і  місце  навчальної  дисципліни   в
підготовці   фахівців,   мету  й  основні  завдання  її  вивчення,
розкриває   механізм   реалізації   мети,   змістові   модулі   та
інформаційний  обсяг  навчальної дисципліни,  рівень сформованості
вмінь  і  знань,   перелік   рекомендованих   підручників,   інших
дидактичних   та   методичних   матеріалів,   критерії  оцінювання
успішності  навчання,  форми  та  засоби   діагностики   засвоєння
змістових модулів;
     рейтинговий показник -  це  числова  величина,  яка  дорівнює
відсотковому  співвідношенню  суми  балів  з усіх модулів з кожної
дисципліни до суми максимально можливих балів;
     рейтинг (рейтингова  оцінка)  - це оцінка досягнень курсанта,
студента  (слухача)  за  багатобальною  шкалою   за   результатами
виконання ним визначеної сукупності навчальних завдань;
     рейтингова система  оцінювання  -  система,  в  основу   якої
покладено  поопераційний  контроль і накопичення рейтингових балів
за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність курсанта,  студента
(слухача) з певного кредитного модуля навчальної дисципліни.
 
     1.2. Основні   засади   організації   навчального  процесу  у
ВНЗ МВС України
     1.2.1. Навчальний процес у ВНЗ МВС України (далі - навчальний
процес)  -  це  система  організаційних  і  дидактичних   заходів,
спрямованих    на    реалізацію    змісту    освіти   на   певному
освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів
освіти  та  нормативних  вимог  до  професійної кваліфікації посад
Міністерства внутрішніх справ України.
     Навчальний процес  здійснюється  відомчими вищими навчальними
закладами  державної  форми  власності   відповідно   до   чинного
законодавства України.
     1.2.2. Метою навчального процесу є  підготовка  фахівців  для
потреб системи МВС України, а також інших галузей правової системи
держави шляхом забезпечення умов,  необхідних для отримання особою
вищої освіти.
     Вища освіта в системі  МВС  України  покликана  сформувати  в
особи  в  процесі  навчання  систему  професійних,  світоглядних і
громадянських якостей,  обумовлену цілями  та  потребами  особи  й
суспільства.
     1.2.3. Навчальний процес та його організація  ґрунтується  на
принципах:
     - поваги до кожної людини,  забезпечення її  прав  і  свобод,
зокрема, права на освіту;
     - неухильної      відповідності      Конституції      України
( 254к/96-ВР ),  чинному законодавству,  що регламентує освітню та
правоохоронну діяльність;
     - науковості, гуманізму, демократизму;
     - ступеневості, наступності, нерозривності;
     - органічної       єдності       навчальної,      методичної,
науково-дослідницької та виховної роботи;
     - гуманізації  освіти  як  невід'ємної  складової  суспільної
діяльності;
     - нерозривної  єдності  форм  і  змісту  навчання  та  потреб
правоохоронної діяльності;
     - незалежності  від  утручання  будь-яких  політичних партій,
інших громадських та релігійних організацій.
     1.2.4. Навчальний  процес  організується  відповідно  до форм
навчання:
     - денної;
     - екстернату;
     - заочної (дистанційної).
     Терміни навчання   за   відповідними   формами   визначаються
освітньо-професійними   програмами   підготовки  фахівців  певного
освітньо-кваліфікаційного рівня.
     1.2.5. Метою    впровадження    кредитно-модульної    системи
організації навчального процесу (далі - КМСОНП) є:
     - адаптація   навчального   процесу  до  вимог  Європейського
освітнього простору;
     - стимулювання   систематичної  роботи  курсантів,  студентів
(слухачів) протягом усього періоду навчання та  підвищення  якості
їх знань;
     - створення  сприятливого  психологічного  режиму   співпраці
викладача  з  курсантом,  студентом (слухачем) протягом навчання у
вищому навчальному закладі;
     - формування  у  курсантів,  студентів  (слухачів) навичок до
самоосвіти, освіти протягом всього життя;
     - створення здорової конкуренції в навчанні;
     - підвищення  об'єктивності   оцінювання   знань   курсантів,
студентів (слухачів);
     - виявлення  та  розвиток   творчих   здібностей   курсантів,
студентів (слухачів).
     1.2.6. Особливістю КМСОНП є планування навчального процесу  в
кредитних   модулях,  що  має  забезпечити  досягнення  сумісності
програм підготовки та навчання  курсантів,  студентів  (слухачів),
можливості    студентської    мобільності,   полегшує   міжнародне
академічне визнання дипломів і кваліфікацій.
     1.2.7. Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра
трудомісткості та  якості  навчальної  роботи  курсанта,  студента
(слухача).
     1.2.8. Система залікових кредитів є основою:
     - індивідуально-орієнтованої організації навчального процесу,
визначення послідовності засвоєння певних дисциплін;
     - формування   та   постійного  розвитку  навчальних  планів,
програм;
     - розширення  академічних  свобод  усіх учасників навчального
процесу.
     1.2.9. Навчальний    час    курсанта,    студента   (слухача)
визначається кількістю  облікових  одиниць  часу,  відведених  для
здійснення        програми       підготовки       на       певному
освітньо-кваліфікаційному рівні.
     Обліковими одиницями   навчального  часу  курсанта,  студента
(слухача) є академічна година, навчальний день, тиждень, триместр,
семестр, рік.
     Академічна година   -   це   мінімальна   облікова    одиниця
навчального  часу.  Тривалість  академічної  години становить,  як
правило,  45  хвилин.  Дві  академічні   години   утворюють   пару
академічних годин (далі - пара).
     Навчальний день - складова частина навчального часу курсанта,
студента (слухача) тривалістю не більше 9 академічних годин.
     Навчальний тиждень  -  складова  частина   навчального   часу
курсанта,  студента  (слухача) тривалістю не більше 54 академічних
годин.
     Навчальний триместр   -  складова  частина  навчального  часу
курсанта,  студента   (слухача),   що   закінчується   підсумковим
контролем. Тривалість триместру визначається навчальним планом.
     Навчальний семестр  -  складова  частина   навчального   часу
курсанта,   студента   (слухача),   яка  закінчується  підсумковим
семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним
планом.
     Навчальний рік  складається  з   навчальних   днів   і   днів
проведення   рубіжного   (модульного)   і  підсумкового  контролю,
навчальних (ознайомчих) практик,  стажування,  державної атестації
та канікул (включає 52 тижні).
     1.2.10. ECTS - система базується на врахуванні трудомісткості
(навчального  навантаження) курсанта,  студента (слухача) протягом
одного навчального року, що складає не менше 60 кредитів.
     Згідно з  визначеними  Міністерством  освіти  і науки України
нормами,  один кредит ECTS (кр.)  складає  36  академічних  годин.
ECTS-кредит  є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи та
визначає обсяг змісту програми підготовки,  який курсант,  студент
(слухач)  може засвоїти за 36 годин навчальної роботи.  Навчальний
рік містить 40 навчальних тижнів. Загальна трудомісткість навчання
для  одержання  ступеня  бакалавра,  що  нормативно триває 4 роки,
складає не менше 240 кредитів.
     1.2.11. Трудомісткість   навчального  навантаження  курсанта,
студента (слухача) в термінах  ECTS  включає  час,  витрачений  на
відвідування аудиторних занять,  практичну підготовку,  самостійну
роботу (підготовку до занять  та  контрольних  заходів,  виконання
індивідуальних завдань,  підготовку дипломної роботи),  а також на
підсумковий  контроль.  Залікові  кредити  є  способом  визначення
кількісних результатів навчання курсанта, студента (слухача).
     КМСОНП передбачає обов'язкове планування  змісту  самостійної
роботи курсантів, студентів (слухачів), диференціацію її обсягу за
формами навчальних занять та  індивідуальних  завдань,  принципову
можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної та
самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від педагогічної
методики,   що   застосовується  викладачем,  регулярний  контроль
виконання завдань для самостійної  та  індивідуально-дослідницької
роботи.
 
     1.3. Учасники навчального процесу у ВНЗ МВС України
     1.3.1. Основними  учасниками  навчально-виховного  процесу  у
вищих навчальних закладах МВС України є:
     - науково-педагогічні (педагогічні) та наукові працівники;
     - особи, які навчаються у ВНЗ: курсанти, студенти (слухачі);
     - працівники ВНЗ (старші лаборанти,  начальники  (завідувачі)
навчальними    лабораторіями,    викладачі-методисти,   начальники
полігонів, тирів та інші).
     1.3.2. В   умовах   упровадження   КМСОНП  особливе  місце  у
структурі вищого навчального закладу посідають координатори ECTS.
     Координатором ECTS  від  університету є,  як правило,  перший
проректор з навчальної та методичної роботи,  який  відповідає  за
виконання  вищим  навчальним  закладом  норм  ECTS.  До  загальних
обов'язків координатора належить сприяння поширенню та практичному
втіленню  ECTS  і  надання підтримки координаторам від факультетів
(інститутів), координація їх роботи.
     Координатори ECTS  від  інституту  (факультету)  - начальники
(директори,   декани)   інститутів   (факультетів)    забезпечують
організацію  навчального  процесу  та  взаємодію  між  курсантами,
студентами (слухачами) та викладацьким складом кафедр і займаються
переважно  практичними  й  навчальними  аспектами реалізації ECTS.
Вони  інформують  курсантів,  студентів   (слухачів)   про   ECTS,
пояснюють процедуру визнання освіти й оформлення документів та ін.
     Координатори від  інституту   (факультету)   координують   та
контролюють   програми   підготовки,  відповідають  за  підготовку
інформаційних пакетів за  базовими  бакалаврськими  програмами  та
програмами  професійного спрямування,  готують звіти та аналізують
програми  підготовки  фахівців  за   кредитно-модульною   системою
навчання,   уносять   пропозиції  щодо  вдосконалення  організації
зазначеної роботи.
     Координаторами навчального   процесу   з   кожної  навчальної
дисципліни  є  провідні  викладачі,  як  правило,  професори   або
доценти,   які  контролюють  та  коригують  виконання  курсантами,
студентами   (слухачами)   програми   підготовки   з   відповідної
дисципліни.
 
                    2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
                    ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ
                 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
 
     2.1. Нормативна база
     2.1.1. Навчальний  процес  здійснюється  на  підставі   вимог
Конституції України  ( 254к/96-ВР ),  Законів України "Про освіту"
( 1060-12  ),  "Про  вищу  освіту"  (  2984-14  ),  "Про  міліцію"
( 565-12 ),  державних стандартів вищої освіти,  нормативних актів
МОН і МВС та інших  нормативно-правових  актів  України  з  питань
освіти.
     2.1.2. Організація навчального процесу за  кредитно-модульною
системою  регламентується  наказами  Міністерства  освіти  і науки
України:
     - від  23.01.2004  N  48  (  v0048290-04  )  "Про  проведення
педагогічного   експерименту    з    кредитно-модульної    системи
організації навчального процесу";
     - від 23.01.2004 N  49  (  v0049290-04  )  "Про  затвердження
Програми  дій  щодо  реалізації  положень  Болонської декларації в
системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки";
     - від  20.10.2004  N  812  (  v0812290-04  ) "Про особливості
впровадження кредитно-модульної  системи  організації  навчального
процесу";
     - від 30.12.2005 N 774  (  v0774290-05  )  "Про  впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу",
     а також:
     - від 02.06.93 N 161 ( z0173-93 ) "Про затвердження Положення
про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах";
     - від  31.07.98  N  285 ( v0285281-98 ) "Про порядок розробки
складових  нормативного  та   навчально-методичного   забезпечення
підготовки фахівців з вищою освітою" та іншими.
 
     2.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОН
     2.2.1. Організаційно-методичне забезпечення КМСОН  передбачає
розроблення  та  використання  документів,  регламентованих чинною
нормативною базою щодо вищої освіти, до яких належать:
     - освітньо-кваліфікаційна характеристика;
     - освітньо-професійна програма;
     - засоби діагностики знань;
     - діаграма структури програми навчання;
     - навчальний план;
     - робочий навчальний план;
     - програми навчальних дисциплін;
     - робочі програми дисциплін.
     Освітньо-кваліфікаційна характеристика   (далі   -   ОКХ)  та
освітньо-професійна  програма  (далі  -  ОПП),  а   також   засоби
діагностики   знань   (далі   -  ЗДЗ)  складаються  з  нормативної
(галузевий компонент) та варіативної (компонент вищого навчального
закладу МВС України) частин.
     Нормативні частини ОКХ, ОПП та ЗДЗ розробляються відповідними
методичними комісіями, затвердженими МОН.
     Варіативні частини  ОКХ,  ОПП  та   ЗДЗ   розробляються   МВС
(замовником)  і  ВНЗ  МВС України.  Варіативна частина ОПП включає
дисципліни за вибором курсанта, студента (слухача).
     Розроблення нормативної  та  варіативної  частин здійснюється
відповідно до вимог наказу МОН від 31.07.98 N 285 ( v0285281-98  )
"Про     порядок     розробки     складових     нормативного    та
навчально-методичного забезпечення  підготовки  фахівців  з  вищою
освітою".
     2.2.2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика
     2.2.2.1. ОКХ   -  державний  нормативний  документ,  у  якому
узагальнюється  зміст  освіти,  тобто  відображаються  цілі  вищої
освіти  та  професійної  підготовки,  визначаються місце фахівця у
структурі галузей правової  системи  держави  та  вимоги  до  його
компетентності,   інших   соціально   важливих   якостей,  система
виробничих функцій і типових завдань діяльності  й  умінь  для  їх
реалізації;
     2.2.2.2. Структура   та   зміст   ОКХ   повинні   відповідати
методології  суб'єктно-діяльнісного  підходу та наступним основним
вимогам:
     - ОКХ   має   статус  основного  нормативного  документа,  що
узагальнює зміст освіти та відображає цілі підготовки;
     - структура  варіативної  частини  ОКХ  розробляється  вищими
навчальними  закладами  й  узгоджується  з  МВС  України,  повинна
складатися  з  системи типових професійних та соціально-виробничих
завдань,  умінь і здатностей,  які зазначені в "Довіднику  типових
професійно-кваліфікаційних     характеристик     основних    посад
працівників МВС України".
     2.2.3. Освітньо-професійна програма
     2.2.3.1. ОПП  -  державний  нормативний  документ,  у   якому
узагальнюється  зміст  навчання,  установлюються вимоги до змісту,
обсягу та рівня освітньої  й  професійної  підготовки  фахівця  за
певною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
     2.2.3.2. ОПП  є  складовою   стандартів   вищої   освіти   та
використовується при:
     - розробленні  відповідних  навчальних  планів   та   програм
навчальних дисциплін;
     - розробленні   засобів   діагностики   відповідного    рівня
освітньо-професійної підготовки;
     - визначенні змісту навчання як бази для оволодіння наступним
освітньо-кваліфікаційним рівнем або іншими спеціальностями;
     - визначенні змісту навчання в системі спеціалізації.
     2.2.3.3. ОПП складається з нормативної та варіативної частин,
які мають однакову структуру та включають такі основні складові:
     - загальні об'єкти професійної діяльності;
     - загальні види професійної діяльності;
     - розподіл    змісту    освітньо-професійної    програми   та
навчального часу за циклами підготовки;
     - перелік навчальних дисциплін;
     - змістові модулі, що входять до навчальних дисциплін;
     - блоки   змістових   модулів,   що  виносяться  на  державну
атестацію.
     2.2.4. Засоби діагностики знань
     ЗДЗ, як складова стандарту, використовуються при:
     - визначенні рівня кваліфікації та рівня освітньої підготовки
випускників ВНЗ;
     - державних   атестації   та   акредитації   ВНЗ,   атестації
науково-педагогічних кадрів, сертифікації фахівців і ВНЗ;
     - визначенні ефективності методик підготовки та навчання;
     - професійній орієнтації та професійному відборі.
     2.2.5. Діаграма структури програми навчання
     2.2.5.1. Діаграма структури програми навчання (далі - ДСПН) -
документ, який визначає природно-логічні відносини передування між
кредитними  модулями  програми  навчання;   ДСПН   вносить   певні
обмеження  послідовності засвоєння кредитних модулів при складанні
індивідуальних навчальних планів курсантів, слухачів (студентів).
     2.2.5.2. ДСПН     є     необхідною     умовою    впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу,  також
складовою   інформаційного   пакета   інституту   (факультету)  та
забезпечує можливість реалізації послідовності вивчення навчальних
дисциплін (кредитних модулів).
     ДСПН, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за
базовою  бакалаврською  або  магістерською  програмою та за певною
програмою професійного спрямування.
     2.2.5.3. На  першому  етапі  складання ДСПН зміст навчання за
певною програмою розподіляється на кредитні модулі.
     2.2.5.4. Під  час  складання  ДСПН  необхідно  врахувати,  що
нормативний термін навчання за програмою підготовки  бакалавра  за
денною   формою  навчання  становить  4  роки.  Нормативні  модулі
(нормативна  складова)  є  загальними  в  межах   певної   базової
бакалаврської програми.  Орієнтовний обсяг нормативної складової -
140-145 кредитів (до 60 +- 5% від загальної кількості кредитів).
     2.2.5.5. За вибором курсантів, студентів (слухачів) уводяться
певні блоки кредитних  модулів  для  бажаючих  спеціалізуватися  у
визначеній галузі знань (наприклад, для виконання дипломної роботи
або отримання поглибленої підготовки з іноземної мови тощо).
     2.2.5.6. Усі модулі розподіляються:
     - за      циклами      підготовки      (гуманітарної       та
соціально-економічної,    природничо-наукової,    професійної   та
практичної);
     - за статусом (нормативні, за вибором ВНЗ, за вільним вибором
курсантів, студентів (слухачів)).
     2.2.5.7. У  ДСПН  має  бути  закладена  логічна послідовність
засвоєння кредитних модулів,  що передбачає передування  кредитних
модулів,  володіння  інструментарієм  яких необхідно для розуміння
всіх зв'язаних тем.
     За допомогою  ДСПН  забезпечується  утворення масиву освітніх
траєкторій (індивідуальних навчальних планів),  за  якими  можливе
навчання курсантів, студентів (слухачів).
     2.2.6. Навчальний план
     2.2.6.1. Навчальний   план  (далі  -  НП)  -  це  нормативний
документ вищого навчального закладу,  який складається  на  основі
освітньо-професійної   програми   та   структурно-логічної   схеми
підготовки і  визначає  перелік  та  обсяг  навчальних  дисциплін,
послідовність  їх вивчення,  конкретні форми проведення навчальних
занять,  їх обсяг,  графік навчального процесу,  форми  та  засоби
проведення поточного й підсумкового контролю.
     2.2.6.2. У НП навчальні дисципліни (із зазначенням  кредитів)
структуруються за статусом (нормативні дисципліни,  за вибором ВНЗ
та за вільним вибором курсантів,  студентів (слухачів), а також за
відповідними      циклами      підготовки     (гуманітарної     та
соціально-економічної,   природничо-наукової    (фундаментальної),
професійно-практичної)).
     Склад дисциплін за вибором ВНЗ і вільним  вибором  курсантів,
студентів (слухачів) у НП може не зазначатися.
     НП розробляється   інститутом   (факультетом)    спільно    з
навчально-методичними   центрами   (відділами),   погоджується   з
методичною та вченою радами ВНЗ і затверджується керівником вищого
навчального закладу.
     2.2.7. Робочий навчальний план
     2.2.7.1. Робочий   навчальний   план  складається  на  кожний
навчальний рік на підставі навчального плану з  метою  деталізації
планування  та  вдосконалення навчального процесу,  затверджується
першим проректором з навчальної та методичної роботи.
     2.2.7.2. При складанні робочих навчальних планів:
     - окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки
(у  тому числі,  перелік навчальних дисциплін або блоки модулів за
вільним вибором курсантів, студентів (слухачів));
     - до робочого навчального плану вносяться кредитні модулі, що
структуруються за статусом і за циклами відповідно до їх розподілу
за семестрами (триместрами).
     2.2.8. Індивідуальний  навчальний  план  курсанта,   студента
(слухача)
     2.2.8.1 Індивідуальний навчальний план складається курсантом,
студентом  (слухачем)  особисто за допомогою координатора ECTS від
факультету (інституту) на  навчальний  рік  на  підставі  робочого
навчального плану.
     2.2.8.2. Індивідуальний навчальний  план  курсанта,  студента
(слухача)    відображає    індивідуальну    траєкторію   виконання
навчального плану та рівень засвоєння  кожного  кредитного  модуля
навчальної дисципліни за семестрами (триместрами).
     2.2.9. Програма навчальної дисципліни
     2.2.9.1. Програма навчальної дисципліни є складовою стандарту
вищої освіти вищого навчального  закладу.  Вона  визначає  роль  і
значення   відповідної   навчальної  дисципліни  в  підготовці  та
майбутній професійній діяльності фахівця;  основні риси навчальної
та  науково-творчої  діяльності,  необхідні  для  успішної  роботи
фахівця,  а  також  характер  навчально-пізнавальних   проблем   і
завдань,  що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні
ідеї  та  категорії,  які  підлягають  засвоєнню   на   конкретній
змістовій   основі;   зміст   навчання   з  дисципліни;  очікувані
результати навчання,  тобто систему умінь, якими повинні оволодіти
курсанти, студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості.
     Компоненти навчальної  програми  є  конкретним  відображенням
цілей  навчання,  що  визначаються  ОКХ і ОПП,  на досягнення яких
повинні бути спрямовані зусилля науково-педагогічних працівників і
курсантів, студентів (слухачів) у процесі навчання.
     2.2.9.2. Навчальні програми дисциплін розробляються згідно  з
вимогами   відповідних   освітньо-професійних  програм  підготовки
фахівців і навчальних планів.  Програми навчальних дисциплін мають
містити   відповідні  змістові  модулі,  забезпечувати  формування
здатностей та умінь, зазначених у ОПП.
     При розробленні   навчальних   програм  ураховуються  основні
перспективні напрями розвитку та досягнення  відповідної  науки  й
галузі   знань;   забезпечується   наступність   та   необхідність
міждисциплінарних зв'язків, мотивація навчання, виховання інтересу
до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї праці.
     Навчальні та    робочі    навчальні    програми     дисциплін
розробляються відповідно  до  наказу  МОН  від  30.12.2005  N  774
( v0774290-05 ).
     2.2.9.3. Навчальні    програми   розробляються   відповідними
кафедрами,  розглядаються  методичною  та  вченою  радами  ВНЗ   і
затверджуються  першим  проректором  з навчально-методичної роботи
(начальником інституту).
     Для забезпечення     цілісності     навчального    матеріалу,
професійної спрямованості змісту навчання,  попередження можливого
дублювання,   урахування   міждисциплінарних   зв'язків  навчальні
програми розглядаються методичною радою університету.
     2.2.10. Робоча навчальна програма
     2.2.10.1. Робоча навчальна програма (далі - РНП)  є  основним
методичним  документом,  що визначає зміст і технологію навчання з
навчальної дисципліни за певною формою навчання.  РНП  складається
на  основі  відповідної навчальної програми і робочого навчального
плану певної форми навчання.
     2.2.10.2. Робоча   навчальна   програма   містить  викладення
конкретного змісту кредитних модулів дисципліни  з  розподілом  на
окремі   види   навчальних  занять,  визначає  форми  їх  вивчення
(навчальні заняття,  виконання індивідуальних семестрових завдань,
практична  підготовка,  самостійна  робота),  розподіл  навчальних
годин за видами занять,  форми і засоби поточного та  підсумкового
контролю, інформаційно-методичне забезпечення.
     Структурні складові робочої навчальної програми:
     - тематичний план;
     - анотація навчальної дисципліни;
     - розподіл   матеріалу   навчальної  дисципліни  на  змістові
модулі;
     - структура залікового кредиту курсу;
     - теми семінарських, практичних, лабораторних занять;
     - завдання для самостійної роботи;
     - індивідуальні навчально-дослідні завдання;
     - критерії  оцінювання  різноманітних видів навчальної роботи
курсантів,  студентів  (слухачів)  (поточний  контроль,   письмові
роботи,        тестування,        оцінки        за       виконання
індивідуально-дослідницьких  і  самостійних  завдань,   підсумкові
тести тощо);
     - шкала оцінювання  академічних  успіхів  курсанта,  студента
(слухача)  за ECTS (100-бальною системою) та національною системою
оцінювання знань;
     - інформаційне та методичне забезпечення.
     2.2.10.3. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються  та
затверджуються на засіданнях кафедр. Суттєві зміни й доповнення до
робочої програми,  у разі необхідності, можуть уноситися кафедрами
за   умови  схвалення  методичною  радою  та  їх  затвердження  на
засіданні вченої ради ВНЗ.
     2.2.10.4. Робочі  навчальні  програми  належать  до комплексу
навчально-методичної документації відповідної кафедри.
 
                  3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
 
     3.1. Основними  формами  організації  навчального  процесу  в
умовах КМСОНП є:  лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та
індивідуальні заняття,  усі види практик і консультацій, виконання
самостійних  завдань  курсантами,  студентами  (слухачами) та інші
форми  й  види  навчальної  та  науково-дослідницької   діяльності
курсантів,  студентів (слухачів).  Ці форми визначені наказами МОН
від 02.06.93  N  161  (  z0173-93   ),   від   23.01.2004   N   48
( v0048290-04 ).
 
     3.2. При  необхідності  перелік  форм організації навчального
процесу може бути змінений та доповнений ВНЗ.
 
                      4. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ
 
     4.1. Загальні положення
     4.1.1. Контроль  успішності  навчальної  діяльності курсанта,
студента (слухача) поєднує контрольні заходи й аналітичну  роботу.
Академічні  успіхи  курсанта,  студента  (слухача) визначаються за
допомогою контрольних заходів,  передбачених навчальним планом,  з
обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали
та шкали ECTS.
     4.1.2. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний
(рубіжний) та підсумковий контроль.
     4.1.3. Аналітична   робота  проводиться  з  метою  визначення
якості навчального процесу;  результати  аналізу  використовуються
для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної
роботи учасників навчального процесу.
 
     4.2. Поточний контроль
     4.2.1. До форм поточного контролю належить оцінювання:
     - рівня знань під час семінарських,  практичних, лабораторних
занять;
     - якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.
     Поточний контроль    здійснюється    під    час    проведення
семінарських,  практичних та лабораторних занять  і  має  за  мету
перевірку  засвоєння знань,  умінь і навичок курсантом,  студентом
(слухачем) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. У ході
поточного  контролю проводиться систематичний вимір приросту знань
і їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем
до  журналів  обліку  відвідування  занять курсантами,  студентами
(слухачами) та їх успішності.
     4.2.2. Бали за виконання індивідуальних завдань виставляються
в  журнали  обліку  відвідування  занять  курсантами,   студентами
(слухачами)  та  їх  успішність  окремою  графою.  Результати цієї
роботи враховуються  під  час  виставлення  підсумкових  модульних
оцінок.
     4.2.3. Підсумкова    атестація    із    залікового    кредиту
(модуль-контроль)  - це форма контролю знань курсантів,  студентів
(слухачів) після вивчення логічно  завершеної  частини  навчальної
програми  дисципліни  (залікового  модуля),  який повинен уключати
питання,  що розглядалися протягом вивчення відповідного модуля, з
урахуванням   зв'язку   з  попередніми  модулями.  Модуль-контролі
передбачаються   графіком   навчального   процесу.   Вони   можуть
проводитися   у  формі  усної  співбесіди  (індивідуальної  або  в
мікро-групах  по  3-5   осіб),   письмової   контрольної   роботи,
тестування тощо.
     Бажано, щоб   кількість   модульних   контролів   відповідала
кількості кредитів,  відведених на вивчення дисципліни, проте така
відповідність не є обов'язковою (наприклад,  можна проводити від 2
до  4  модуль-контролів  при  вивченні  дисципліни  обсягом  до  3
кредитів уключно, та від 4 модуль-контролів, якщо дисципліна має 3
кредити і більше).
     4.2.4. Бали за підсумками  атестації  із  залікового  кредиту
(модуль-контролю)  виставляються  в  журнали  обліку  відвідування
занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.
     У випадку,  коли  у  процесі  складання  модульного  контролю
курсант,  студент  (слухач)  виявив  незадовільні   знання,   йому
виставляється   незадовільна   оцінка   з  обов'язковим  наступним
перескладанням.  Перескласти модуль-контроль потрібно  обов'язково
до початку наступного модуль-контролю.
 
     4.3. Рубіжний модульний контроль
     4.3.1. Рубіжний  модульний  контроль  із  залікового  кредиту
проводиться  за  результатами  вивчення залікових модулів протягом
навчального триместру.
     4.3.2. Рубіжний  модульний контроль визначає якість виконаної
курсантом,  студентом  (слухачем)  навчальної  роботи  з   певного
залікового   модуля   та  виставляється  за  сукупними  підсумками
поточної  успішності,  уключаючи  виконану  самостійну  роботу  та
складений модуль-контроль (позитивна оцінка якого є обов'язковою).
 
     4.4. Підсумковий контроль
     4.4.1. Підсумковий контроль з кожної дисципліни виставляється
як  сума  оцінок  з  усіх  модулів  цієї  навчальної дисципліни та
обраховується,  як  правило,  як  середнє  арифметичне   складових
залікових модулів.
     4.4.2. Перескладання    модулів    у    випадку     отримання
незадовільної  оцінки  та доопрацювання модулів з метою підвищення
рейтингової   оцінки   здійснюється   відповідно    до    графіка,
затвердженого керівництвом ВНЗ.
     4.4.3. Для  обліку  результатів  рубіжного  (модульного)   та
підсумкового   контролю   використовується  поточно-накопичувальна
інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять
курсантами,  студентами  (слухачами) та їх успішності.  Результати
підсумкового  контролю  з   дисциплін   відображуються   також   у
заліково-екзаменаційних відомостях,  навчальних картках курсантів,
студентів (слухачів), залікових книжках.
     4.4.4. Кафедри   повинні  забезпечити  прозорість  оцінювання
якості знань курсантів,  студентів (слухачів); останні мають право
знати всі поточні, модульні та підсумкові результати оцінювання їх
знань.
     Науково-педагогічні працівники  кафедри зобов'язані розробити
чіткі  критерії  оцінювання  модулів  (роботу   на   семінарських,
практичних,  лабораторних  й інших аудиторних заняттях,  виконання
самостійних  навчальних   та   індивідуальних   творчих   завдань,
модуль-контролів   за   шкалою  ECTS)  та  довести  їх  до  відома
курсантів, студентів (слухачів) на початку вивчення дисципліни.
 
     4.5. Державна атестація
     4.5.1. Державна  атестація  курсантів,  студентів  (слухачів)
здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК)  після
завершення  навчання  на певному освітньому рівні або його етапі з
метою  встановлення  фактичної   відповідності   рівня   освітньої
підготовки вимогам ОКХ.
     4.5.2. ДЕК   перевіряє   науково-теоретичну   та    практичну
підготовку   випускників,   вирішує   питання  про  присвоєння  їм
відповідного освітнього рівня,  видання державного  документа  про
освіту,    опрацьовує   пропозиції   щодо   вдосконалення   якості
освітньо-професійної підготовки спеціалістів у ВНЗ.
     4.5.3. Голова   ДЕК  призначається  Міністерством  внутрішніх
справ за пропозицією ректора ВНЗ з  числа  провідних  спеціалістів
органів внутрішніх справ та науково-педагогічних працівників.
     До складу державної комісії входять: ректор ВНЗ або проректор
з  навчальної та методичної чи наукової роботи,  начальник (декан)
інституту (факультету) або його заступник, начальники (завідувачі)
кафедр,    професори,   доценти   профілюючих   кафедр,   провідні
спеціалісти  органів  внутрішніх  справ  та  інших  правоохоронних
органів.
     4.5.4. Порядок роботи ДЕК визначається  наказом  Міністерства
освіти  і  науки  України  від  02.06.93  N  161 ( z0173-93 ) "Про
затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих
навчальних закладах".
 
                 5. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
 
     5.1. Рейтингова   система   оцінювання   успішності  навчання
(далі -  РСО)  та  визначення  академічного  рейтингу   курсантів,
студентів  (слухачів)  забезпечує реалізацію дидактичного принципу
свідомого ставлення курсантів, студентів (слухачів) до навчання.
 
     5.2. В  основу  РСО  покладено   поопераційний   контроль   і
накопичення  рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну
діяльність курсантів, студентів (слухачів) у процесі навчання.
 
     5.3. Метою впровадження рейтингової системи оцінювання є:
     - інтенсифікація  навчального  процесу  та  підвищення якості
підготовки фахівців;
     - підвищення  мотивації  курсантів,  студентів  (слухачів) до
активного,  свідомого навчання,  систематичної самостійної  роботи
протягом  семестру  та  відповідальності  за результати навчальної
діяльності;
     - установлення   постійного   зворотного   зв'язку  з  кожним
курсантом,  студентом (слухачем)  та  своєчасне  коригування  його
навчальної діяльності;
     - забезпечення  змагальності  та   здорової   конкуренції   в
навчанні;
     - підвищення  об'єктивності   оцінювання   рівня   підготовки
курсантів, студентів (слухачів);
     - зменшення психологічних, емоційних і фізичних перевантажень
у період екзаменаційних сесій.
 
     5.4. Рейтинг курсанта, студента (слухача) з кожної дисципліни
визначається кількістю набраних  балів  у  ході  її  вивчення  (за
100-бальною шкалою).
     Підсумковий за  весь  період  навчання  у  ВНЗ   інтегральний
рейтинг   використовується   для   вирішення   таких  питань,  як:
рекомендація  курсантів,  студентів  (слухачів)  для   продовження
навчання     в     ад'юнктурі     (аспірантурі),    першочергового
працевлаштування  на  відповідних  посадах   у   ВНЗ,   практичних
підрозділах ОВС та на замовлення організацій, підприємств, фірм.
 
     5.5. Конкретний  механізм обліку рейтингу курсанта,  студента
(слухача) з окремих дисциплін  та  інтегральний  рейтинг  за  весь
період  навчання розробляється ВНЗ з урахуванням Рекомендацій щодо
структури залікового  кредиту  та  порядку  оцінювання  навчальних
досягнень курсантів,  студентів (слухачів),  затверджених наказами
МОН від 30.12.2005 N 774 ( v0774290-05 ),  від  20.10.2004  N  812
( v0812290-04 ).
 
                   6. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
 
     6.1. Відповідно   до   наказу   МОН   від  20.10.2004  N  812
( v0812290-04 ) "Про особливості  впровадження  кредитно-модульної
системи  організації  навчального процесу" вищі навчальні заклади,
що використовують ECTS,  випускають інформаційні пакети з  кожного
напряму  (спеціальності)  як  довідники  для курсантів,  студентів
(слухачів)  і  викладацького  складу  та  потенційних   партнерів.
Призначення  інформаційних  пакетів  полягає  у тому,  щоб сприяти
прозорості  освітньо-професійної  програми,  сприяти  орієнтуванню
курсантів,  студентів  (слухачів)  на  вибір  відповідних  програм
підготовки фахівців і плануванню подальшого навчання, у тому числі
в інших ВНЗ.
 
     6.2. Інформаційні  пакети  ВНЗ  МВС України є довідниками для
комплектуючих підрозділів ОВС,  абітурієнтів, курсантів, студентів
(слухачів) і науково-педагогічних працівників,  інших зацікавлених
осіб.
 
     6.3. До інформаційного пакета ВНЗ уходять:
     - правила прийому до ВНЗ МВС України;
     - повна назва й адреса, контактна інформація;
     - стисла історія та загальна характеристика ВНЗ;
     - контактна інформація щодо координатора ECTS від ВНЗ;
     - характеристика  графіка  навчального  процесу  (академічний
календар);
     - інформація  про  умови  проживання,  медичне страхування та
обслуговування;
     - позанавчальна діяльність і дозвілля.
 
     6.4. Інформаційний   пакет   інституту  (факультету)  містить
загальний опис навчального підрозділу (його структури),  уключаючи
кафедри,    науково-педагогічного    складу,    основні    напрями
науково-дослідної  роботи,  перелік  та   характеристику   програм
навчання;   методики  й  технології  викладання,  форми  та  умови
проведення  контрольних  заходів,  опис  системи   оцінювання   та
реєстрації  успіхів курсанта,  студента (слухача);  форм державної
атестації;  контактну  інформацію  щодо  координатора   ECTS   від
факультету (інституту).
 
     6.5. ECTS-інформаційний     пакет     також    вміщує    опис
освітньо-професійних програм підготовки та  їх  структурно-логічну
схему,  а також опис кредитних модулів (дисциплін) кожної програми
із  зазначенням  їх  обсягів.  Вимоги  до  змісту   та   структури
інформаційного  пакета  інституту (факультету) подано в додатку до
наказу МОН від 20.10.2004 N 812 ( v0812290-04 ).
 
     6.6. Інформаційні пакети подаються українською та англійською
мовами   та   розміщуються  в  Інтернеті  на  сайті  університету.
Інформаційні пакети повинні систематично (щороку) оновлюватися.
 
               7. УМОВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ,
            ПОНОВЛЕННЯ КУРСАНТІВ, СТУДЕНТІВ (СЛУХАЧІВ)
                    ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХ НАВЧАННЯ
 
     7.1. Загальний порядок переведення,  поновлення студентів  та
переривання  їх навчання визначається наказами Міністерства освіти
і науки від 15.07.96 N 245 ( z0427-96 ) та  від  23.01.2004  N  48
( v0048290-04 ).
     Переведення, поновлення курсантів (слухачів)  та  переривання
їх  навчання  здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових
актів Міністерства внутрішніх справ, які регламентують проходження
служби курсантами та слухачами ВНЗ МВС України.
 
     7.2. При  переведенні  студент додатково додає до заяви копію
договору  про  навчання  в   попередньому   навчальному   закладі,
академічну   довідку   за  весь  період  навчання  з  обов'язковим
зазначенням назв дисциплін,  загальної кількості годин,  залікових
кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.
     При позитивному   розгляді   заяви   ректором    здійснюється
перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння
кількості  залікових  кредитів  і  обсягу  змістових  модулів   та
визначається  академічна  різниця нормативних змістових модулів (у
кредитах  та  годинах),  яка  не  повинна  перевищувати  10%   від
загальної кількості.
     При переведенні курсант (слухач) додатково додає  до  рапорту
копію  договору  про  навчання в попередньому навчальному закладі,
академічну  довідку  за  весь  період  навчання   з   обов'язковим
зазначенням назв дисциплін,  загальної кількості годин,  залікових
кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.
     При позитивному    розгляді    рапорту    ректором    порядок
перезарахування  результатів   навчання   не   відрізняється   від
відповідного порядку для студента.
 
     7.3. Курсант,  студент  (слухач)  може  бути  відрахований  з
вищого навчального закладу в таких випадках:
     - за власним бажанням;
     - за невиконання навчального  плану:  незадовільне  складання
іспитів і заліків протягом семестру (триместру); отриманні під час
екзаменаційної сесії більше двох незадовільних  оцінок;  отриманні
незадовільної  оцінки  під час складання державного екзамену,  при
захисті дипломної роботи або результатів стажування;
     - за порушення умов договору про навчання;
     - при невиконанні обов'язків, визначених Законом України "Про
освіту" (  1060-12  ),  постановою  Кабінету Міністрів України від
5 вересня 1996  року  N  1074  (  1074-96-п  )  "Про  затвердження
Положення про державний вищий навчальний заклад".
     Відрахування здійснюється відповідно до положень,  зазначених
наступними  нормативними  документами:  Законом  України "Про вищу
освіту" ( 2984-14 ),  наказами МОН від 15.07.96 N 245 ( z0427-96 )
"Про затвердження Положення про порядок переведення,  відрахування
та поновлення студентів вищих закладів освіти" (норми  зазначеного
положення стосуються  тільки  студентів)  та  від  02.06.93  N 161
( z0173-93  )  "Про   затвердження   Положення   про   організацію
навчального     процесу     у    вищих    навчальних    закладах",
нормативно-правовими актами  Міністерства  внутрішніх  справ,  які
регламентують  проходження  служби курсантами та слухачами ВНЗ МВС
України.
     Відрахування курсанта,   студента   (слухача)  за  академічну
неуспішність здійснюється  у  випадках  незарахованих  результатів
семестрових  контролів  більше  двох  змістових  модулів дисциплін
(відповідно до наказу МОН від 20.10.2004 N 812) ( v0812290-04 ).
 
     7.4. Студент  може  взяти  перерву  в  навчанні   (академічну
відпустку,  повторний курс), згідно з порядком надання академічної
відпустки  та  повторного  курсу,  зазначеного  в  Положенні   про
академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти,
затвердженому наказом МОН від 06.06.96 N 191 ( z0325-96 ).
     Перерва в  навчанні  може бути надана курсантові,  студентові
(слухачеві) відповідно   до   Закону   України   "Про   відпустки"
( 504/96-ВР  ),  за  рішенням  керівництва  ВНЗ  та  у  зв'язку  з
вагітністю та пологами,  для догляду за дитиною до досягнення  нею
трирічного віку.
     Після завершення  терміну   зазначених   відпусток   курсант,
студент  (слухач)  надає  керівництву  вищого  навчального закладу
рапорт (заяву) про продовження навчання (із зазначенням дати).
 
              8. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ НАВЧАЛЬНОГО
                     НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ
 
     Особливості розрахунку  навчального  навантаження  викладачів
регламентуються наказом МОН від 07.08.2002 N 450 ( z0698-02 ) "Про
затвердження  норм  часу для планування і обліку навчальної роботи
та переліків основних видів методичної,  наукової й організаційної
роботи   педагогічних  і  науково-педагогічних  працівників  вищих
навчальних закладів".
     Крім того, установлюються норми часу:
     - для  проведення   підсумкової   атестації   із   залікового
кредиту - 0,25 годин на одного курсанта, студента (слухача);
     - за керівництво (куратору) - 4 години на  кожного  курсанта,
студента (слухача) за навчальний рік.
 
 Начальник ДОН МВС України
 полковник міліції                               В.Я.Горбачевський




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner