НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 790 від 06.12.2007Про закупівлю термоіндикаторних карток для забезпечення умов "холодового ланцюга"
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 2
1.15. Виконання робіт на висоті з використанням
вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог
чинного закондавства.
1.16. Не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих
місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі
або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також
у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура
повітря вище плюс 35 град.С або нижче мінус 20 град.С. Невідкладні
роботи на висоті в більш складних погодних умовах (при інших
температурах тощо) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому
в ПВР слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають
цим умовам.
1.17. Під час виконання робіт на висоті для запобігання
можливому падінню інструменту, матеріалів тощо слід
використовувати спеціальні сумки або пристрої для їх надійного
зберігання (тримання).
1.18. Оцінку важкості та напруженості праці на висоті
здійснюють на підставі обліку всіх наявних показників відповідно
до вимог чинного законодавства.
2. Визначення термінів
2.1.Терміни та визначення, що вживаються у цих Правилах,
мають такі значення:
пояс запобіжний лямковий (далі - ПЛ) - засіб індивідуального
захисту від падіння з висоти, призначений для підтримки людини під
час роботи та в разі падіння;
пояс запобіжний безлямковий (далі - ПБ) - засіб
індивідуального захисту, призначений для виконання функції
тримання працівника на робочому місці під час виконання роботи на
висоті, а також при підніманні (на щоглах, опорах повітряних ліній
електропередавання тощо) до робочого місця та спуску з нього;
роботи на висоті - роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і
більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, у
тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на
відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і
більше; основним засобом індивідуального захисту під час виконання
робіт є запобіжний пояс ПЛ або ПБ;
роботи верхолазні - роботи, що виконуються безпосередньо з
елементів конструкцій, обладнання або з монтажних пристосувань,
тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих
платформ підйомників і механізмів, у безопорному просторі тощо на
висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого
настилу; основним засобом індивідуального захисту під час
виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс ПЛ;
амортизатор - елемент страхувальної системи (поглинач
енергії), який знижує до безпечної величини динамічне
навантаження, що діє на тіло людини при зупинці його падіння;
карабін - пристрій, призначений для приєднання засобів
страхування до місць їх закріплення за опору, безпосереднього
закріплення стропа, а також для приєднання (блокування) елементів
верхолазного спорядження до опор та кріплення;
запобіжний строп - елемент страхувальної системи (ланцюжок),
призначений для з'єднання ПБ або ПЛ із опорою, кріпленням,
верхолазним спорядженням;
приладдя - карабіни, запобіжні стропи (далі - стропи),
амортизатори та інші елементи засобів страхування, які
використовуються як елементи страхувальних систем разом із
запобіжними поясами;
безпечна відстань - найменша відстань між людиною і джерелом
небезпечного і (або) шкідливого впливу, на якій цей вплив
відсутній або не перевищує допустимого рівня;
страхувальна система (ланцюжок) - з'єднані між собою в певній
послідовності страхувальні засоби й верхолазне спорядження,
призначені для забезпечення безпеки працівника під час виконання
роботи на висоті й тримання його після зупинки падіння;
безопорний простір - простір навколо (усередині) конструкції,
спорудження тощо, де у зв'язку з відсутністю (недостатніми
розмірами) простору для організації робочого місця
використовується спеціальна технологія виконання верхолазних робіт
із застосуванням верхолазного спорядження й спеціального
оснащення, при цьому піднімання (спускання) працівника до робочого
місця й робота на висоті здійснюються з використанням опорного
каната;
страхувальний канат - синтетичний, бавовняний (пеньковий) або
металевий канати (мотузки), призначені для страхування (тримання)
працівника (працівників) від падіння з висоти;
опорний канат - плетений синтетичний шнур, що
використовується для піднімання (спускання) працівника під час
виконання робіт на висоті в безопорному просторі;
пристрій для спускання по опорному канату - пристрій,
призначений для здійснення керованого, з можливістю регулювання
швидкості руху працівника по опорному канату та його зупинки на
будь-якому етапі спускання;
пристрій для піднімання по опорному канату (затискач) -
пристрій (механічні затискачі, вузли, що самозатягуються), що
використовується для піднімання працівника (вантажу) по опорному
канату;
засоби з'єднання - верхолазне спорядження, за допомогою якого
допоміжні опори з'єднуються (блокуються) між собою;
кріплення - сукупність основних (допоміжних) опор і засобів
з'єднання, до яких кріпиться строп ПЛ, опорний або страхувальний
канат;
верхолазне спорядження - спеціальне оснащення (опорні канати,
затискачі, пристрої для спуску, засоби з'єднання, технологічне
пристосування тощо), що використовується при підготовці робочого
місця й виконанні робіт на висоті в безопорному просторі;
опора - конструкція (споруда), елемент конструкції (споруди),
до яких закріплюються працівники стропами запобіжних поясів,
елементи засобів страхування, канати та елементи верхолазного
спорядження;
опора основна - опора, що витримує навантаження 15 кН і
більше;
опора допоміжна - опора, що витримує навантаження не менше
7 кН;
вузол - спосіб з'єднання синтетичних канатів (шнурів),
стрічок, спосіб в'язання петель для закріплення канатів, іншого
верхолазного спорядження й оснащення;
вузол, що самозатягується, - вузол, за допомогою якого
здійснюється кріплення працівника до вертикального страхувального
каната для забезпечення його безпеки при падінні у результаті
самостійного затягування вузла;
робоче сидіння - підвісне сидіння, з'єднане з пристроєм для
спуску по опорному канату, з якого працівник виконує роботу на
висоті в безопорному просторі;
наряд-допуск - складене на спеціальному бланку виробниче
завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст,
місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад
бригади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи;
розпорядження - виробниче завдання (усне або письмове) на
безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час
початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і
осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи;
відтяжка - синтетичний шнур або металевий канат, призначений
для зміщення опорного (страхувального) каната від місць можливого
тертя з елементами будівлі, конструкції тощо під час виконання
робіт на висоті, а також якщо місця кріплення канатів перебувають
осторонь від необхідного (робочого) положення;
запобіжник (протектор) - пристосування, що використовується
для захисту канатів від механічних або інших ушкоджень;
фактор падіння - відношення висоти падіння до довжини
страхувальної системи (ланцюжка, стропа), які тримають працівника
у випадку його падіння; при факторі падіння, що дорівнює двом,
динамічне зусилля, що виникає на тілі працівника в момент зупинки
його падіння, буде максимальним;
ділянка страхувального каната - відстань між двома сусідніми
проміжними (основною та проміжною) опорами, до яких кріпиться
страхувальний канат.
Інші терміни та визначення, що вживаються у цих Правилах,
використовуються у значеннях, наведених у Законі України "Про
охорону праці" ( 2694-12 ) та ДСТУ 2293-99.
3. Вимоги безпеки до робочих місць під час
виконання робіт на висоті
3.1. Огородження, що встановлюються на робочих місцях,
і проходи до них на висоті мають відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.059-89.
3.2. Межі небезпечних зон поблизу частин машин, що рухаються,
визначаються відстанню не менше 5 м, якщо немає інших підвищених
вимог у документах з експлуатації виробників.
3.3. У разі одностороннього примикання настилів (перекриття)
до стін слід огороджувати прорізи в стінах, якщо їх нижній край
розташований на висоті менше 0,7 м від рівня настилу (перекриття).
3.4. Межі небезпечних зон в місцях, над якими переміщуються
вантажі вантажопідіймальними кранами, а також поблизу будівель і
споруд під час здійснення будівництва, монтажу (демонтажу)
конструкцій і обладнання, ремонту, реконструкції, експлуатації
тощо об'єктів та під час виконання електрозварювальних робіт на
висоті зазначені у СНиП III-4-80*.
3.5. Площадки та драбини мають відповідати вимогам
ГОСТ 26887-86.
3.6. Драбини чи скоби, що використовуються для підіймання або
опускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті
більше 5 м, мають бути обладнані пристосуваннями для закріплення
стропа запобіжного пояса (канат з уловлювачем та ін.). Запобіжні
пояси застосовуються відповідно до п. 4.2 цих Правил.
3.7. Кожна драбина повинна бути міцною, надійно закріпленою і
мати достатню довжину, щоб забезпечувати надійну опору для рук та
ніг працівників у будь-якому робочому положенні.
3.8. Небезпечна зона навкруги щогл (веж) визначається
відстанню від центра щогли (вежі), яка дорівнює 1/3 її висоти.
3.9. Проходи, проїзди, переходи до робочих місць, а також
сходи, площадки тримають справними і чистими, а розміщені просто
неба - необхідно очищати від снігу і льоду та посипати піском.
Настили площадок і переходів, а також поручні до них надійно
закріплюються. На період проведення ремонтних робіт замість знятих
поручнів слід установлювати тимчасові справні огородження.
Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях
встановлюється не менша 0,6 м, а висота проходів - не менша 1,8 м.
3.10. Прорізи в перекриттях, які призначаються для монтажу
обладнання, ліфтів, сходів тощо, до яких можливий доступ людей,
слід закрити суцільними настилами або обладнати огородженнями із
вивішеними на них відповідними плакатами та знаками безпеки.
Кожний отвір в робочій площадці обладнується відповідними
засобами для запобігання падінню людей чи предметів.
3.11. На робочих місцях не допускається розміщувати та
накопичувати матеріали, що не використовуються для роботи.
Матеріали, вироби, елементи конструкцій тощо під час
приймання і складування на робочих місцях, що знаходяться на
висоті, знаходяться у кількості, яка необхідна для поточної
роботи, і складуються таким чином, щоб не захаращувати робочі
місця і підходи до них. При цьому враховуються розрахункові
значення допустимих навантажень на настили, площадки тощо.
3.12. Металеві риштування, що використовуються під час
виконання робіт на висоті, заземлюються.
3.13. У разі одночасного виконання робіт по одній вертикалі
робочі місця, що розташовані нижче, обладнуються зверху
відповідними захисними пристроями (настилами, сітками, козирками
тощо), які встановлюються на відстані не більше 6 м по вертикалі
від вищерозташованого робочого місця.
4. Вимоги до засобів колективного
та індивідуального захисту
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та/або
небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із
забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих
метеорологічних умовах, залежно від умов праці і прийнятої
технології виробництва забезпечуються відповідно до встановлених
норм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок
забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям
та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом
Державного комітету України з нагляду за охороною праці
від 29.10.96 N 170 ( z0667-96 ) і зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (далі -
НПАОП 0.00-4.26-96), ГОСТ 12.4.011-89, а також мийними та
знешкоджувальними засобами.
4.1.2. Засоби захисту вводяться в експлуатацію і
застосовуються лише в тому разі, якщо вони відповідають вимогам
чинного законодавства.
4.1.3. Засоби захисту мають бути безпечними для життя та
здоров'я споживачів за умови їх застосування за призначенням з
урахуванням правильного обслуговування й використання.
4.1.4. Засоби захисту працівників повинні забезпечувати
запобігання або зменшення дії небезпечних і шкідливих виробничих
факторів, відповідати вимогам стандартів, технічної естетики та
ергономіки.
4.1.5. Експлуатація засобів колективного та індивідуального
захисту дозволяється за умови:
наявності технічної документації (документів з експлуатації)
з відміткою служби (відділу) технічного контролю (далі - СТК)
виробника;
своєчасного проведення необхідних експлуатаційних
випробувань, якщо це вимагається нормативно-технічною
документацією виробника;
проведення щоденного огляду засобів захисту перед початком
робіт щодо справності, відсутності пошкоджень та дефектів, які
можуть погіршувати їх захисні властивості.
4.1.6. Типи, перелік необхідних засобів захисту та порядок
безпечного виконання робіт на висоті зазначаються у наряді та ПВР.
4.1.7. Засоби захисту приводяться у готовність до початку
роботи. При цьому перевіряється їх стан та відповідність
документам з експлуатації виробників.
4.1.8. Засоби захисту розміщуються в приміщеннях об'єктів,
підрозділів, дільниць або в складах інвентарного майна бригад
відповідно до прийнятої на підприємстві системи організації
експлуатації, норм комплектування та місцевих умов.
4.1.9. Засоби індивідуального захисту застосовуються тоді,
коли безпечність робіт не може бути забезпечена конструкцією
обладнання, організацією виробничих процесів,
архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного
захисту.
4.1.10. Вибір спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту проводиться з урахуванням вимог безпеки
для кожного конкретного виду робіт, характеру та умов праці, виду
і тривалості дії небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів.
4.1.11. Засоби індивідуального захисту від падіння з висоти
проходять оцінку відповідності згідно з Технічним регламентом з
підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту,
затвердженим наказом Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики України
від 27.09.2004 N 208 ( z1307-04 ) і зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 13.10.2004 за N 1307/9906 (далі - Технічний
регламент).
4.1.12. До засобів захисту від падіння з висоти належать:
пояси запобіжні;
каски;
страхувальні канати;
запобіжні верхолазні пристрої;
уловлювачі з вертикальним канатом;
огородження, захисні сітки, знаки безпеки тощо;
верхолазне спорядження, яке використовується разом із
вищезазначеними засобами захисту.
4.1.13. Засоби індивідуального захисту від падіння з висоти
забезпечуються системою ременів для кріплення їх до тіла споживача
і системою кріплення до надійної опори. У передбачуваних умовах
експлуатації такі засоби індивідуального захисту обмежують шлях
вертикального падіння працівника таким чином, щоб запобігти його
зіткненню з перешкодами. Гальмівне зусилля, що виникає при цьому,
не повинно завдавати тілесних ушкоджень працівнику або виводити з
ладу засоби індивідуального захисту.
4.1.14. Перед початком роботи на висоті необхідно
переконатися в міцності опор, до яких буде закріплюватися стропом
запобіжного пояса працівник (працівники), та елементів
верхолазного спорядження. Вони повинні надійно витримувати
зусилля, яке може виникнути при падінні людей.
4.1.15. Після закінчення роботи, а також перед зберіганням
засоби захисту необхідно очистити від бруду, просушити, протерти
металеві деталі, а деталі зі шкіри - змастити жиром, розташувати
їх в місцях збереження.
4.1.16. Засоби захисту слід зберігати і перевозити з
дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог виробників. Вони
повинні бути захищені від механічних пошкоджень, зволоження,
забруднення, впливу мастил, бензину, кислот, лугів та розчинників,
а також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання
пристроїв, що виділяють тепло.
4.1.17. В підрозділах підприємств, які застосовують засоби
захисту, необхідно вести Журнал обліку та зберігання засобів
захисту (додаток 4 до цих Правил).
4.1.18. У разі виявлення непридатних для застосування засобів
захисту їх необхідно вилучити з експлуатації.
4.2. Вимоги до поясів запобіжних
4.2.1. Пояси запобіжні мають відповідати вимогам стандартів
та технічним умовам на пояси конкретних конструкцій.
Безпосередньо на кожному поясі відповідно до ГОСТ 12.4.089-86
наносяться:
товарний знак підприємства-виробника;
розмір та тип пояса;
дата виготовлення;
позначення стандарту або технічних умов;
клеймо СТК.
4.2.2. Усі запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації,
повинні мати інвентарні номери. Допускається використовувати
заводські номери як інвентарні. Типи поясів запобіжних та приладдя
до них вибираються, виходячи із конкретних умов праці та видів
робот.
4.2.3. Перед початком роботи та під час застосування
контролюється стан поясів та приладдя до них згідно з вимогами
чинного законодавства та технічної документації (документів з
експлуатації) виробників.
4.2.4. При роботах на висоті не дозволяється використовувати
запобіжні пояси та приладдя до них, у яких:
відсутні відмітки про проведення періодичних випробувань;
є порушення цілісності металевих деталей, які знижують їх
міцність;
порушено нормальне функціонування їх деталей, яке може
призвести до відмови у їх роботі;
є порушення швів у вузлах з'єднання, розірвані нитки у
структурі стрічок та канатів, надрізи, розплетення, пропалення,
промаслення на синтетичних стрічках та канатах та інші дефекти,
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
