НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 170/5 від 10.04.2007Про внесення змін до Інструкції про проведення виконавчих дій
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 1
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Н А К А З
Міністра оборони України
27.07.2006 N 465
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 серпня 2006 р.
за N 921/12795
Про затвердження Інструкції
про провадження дізнання у Збройних
Силах України
На виконання вимог Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Закону України "Про
Військову службу правопорядку у Збройних Силах України"
( 3099-14 ) та з метою зміцнення законності, правопорядку та
військової дисципліни у Збройних Силах України Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію про провадження дізнання у Збройних
Силах України, що додається.
2. Наказ Міністра оборони України від 20.08.95 N 235
( z0413-95 ) "Про затвердження Інструкції про проведення дізнання
у Збройних Силах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції
України 20.11.95 за N 413/949, уважати таким, що втратив чинність.
3. Наказ Міністра оборони України від 29.05.2006 N 297 "Про
внесення Змін до Інструкції про проведення дізнання у Збройних
Силах України" скасувати.
4. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Міністр оборони України А.С.Гриценко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністра оборони
України
27.07.2006 N 465
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 серпня 2006 р.
за N 921/12795
ІНСТРУКЦІЯ
про провадження дізнання
у Збройних Силах України
1. Загальні положення
1.1. Відповідно до статті 101 Кримінально-процесуального
кодексу України ( 1002-05 ) (далі - КПК України) органами дізнання
у Збройних Силах України є: начальники органів управління
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх
заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини,
вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та
військовозобов'язаними під час проходження ними зборів,
працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових
обов'язків або в розташуванні військової частини; командири
(начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових
установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм
військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження
ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками
Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових
обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання,
установи чи на військових об'єктах;
командири кораблів - у справах про злочини, вчинені
підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини,
вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням
ними службових обов'язків під час походу за межами України.
1.2. Дізнанням є провадження передбачених чинним
законодавством заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, що
його вчинили.
1.3. Для провадження дізнання наказом командира військової
частини призначаються дізнавачі строком на два роки з числа
найбільш підготовлених для цього офіцерів. Один з них, який має
досвід і навики у провадженні дізнання, призначається старшим
дізнавачем. Копія наказу про призначення дізнавачів направляється
військовому прокурору.
Дізнавачі призначаються з розрахунку:
на бригаду, полк (корабель 1 рангу) - 3-4 дізнавачі; на
окремий батальйон (корабель 2 рангу, 3 рангу) - 2-3 дізнавачі; на
окрему роту (корабель 4 рангу) - 1-2 дізнавачі; на управління та
штаби (вище полку) і установу (військовий навчальний заклад) - 2-3
дізнавачі.
2. Керівництво дізнанням і нагляд
за виконанням законів у діяльності органів дізнання
2.1. Керівництво провадженням дізнання здійснює начальник
органу дізнання, який порушив кримінальну справу. Як орган
дізнання, він зобов'язаний давати вказівки дізнавачу про те, що
саме підлягає встановленню і в якому обсязі, які слідчі дії
необхідно провести у визначений строк.
2.2. З метою поліпшення якості провадження дізнання начальник
органу дізнання вивчає роботу дізнавачів і вживає заходів щодо
усунення недоліків, організовує заняття з правової підготовки
дізнавачів. Для отримання практичних навиків з розслідування
злочинів дізнавачі за планом начальника органу дізнання,
узгодженого з військовим прокурором, беруть участь у навчальних
зборах дізнавачів, і протягом 10 діб на рік проходять стажування у
військовій прокуратурі.
Відрядження дізнавачів до військових прокуратур здійснювати
відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) та
Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних
Сил витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої
наказом Міністра оборони України від 17 січня 2000 року N 9
( z0058-00 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
1 лютого 2000 року за N 58/4279.
2.3. Старші командири і начальники зобов'язані дбати про
підвищення правової підготовки органів дізнання, уключати її в
плани командирського навчання, щорічно підбивати підсумки роботи
органів дізнання і вживати заходів щодо її вдосконалення.
У разі виявлення порушень кримінально-процесуального
законодавства під час провадження дізнання старший командир
повідомляє про це військового прокурора.
2.4. Згідно зі статтею 227 КПК України ( 1002-05 ) нагляд за
виконанням законів органами дізнання у Збройних Силах України
здійснюють відповідні військові прокуратури.
2.5. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені
прокуророві та до суду.
Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги
заносяться до протоколу, який підписується заявником і особою, яка
прийняла скаргу. Дізнавач зобов'язаний протягом доби через орган
дізнання направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом
із своїми поясненнями.
У разі відмови прокурора скасувати постанову органу дізнання
про відмову в порушенні кримінальної справи ця постанова може бути
оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її
представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 КПК
України ( 1002-05 ).
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються
судом першої інстанції під час попереднього розгляду справи або
під час розгляду її по суті, якщо інше не передбачено КПК України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ).
Скарга на постанову органу дізнання про відмову в порушенні
кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона
стосується, або її представником до районного (міського) суду за
місцем розташування органу дізнання або роботи посадової особи,
яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії
постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні
постанови (стаття 236-1 КПК України ( 1002-05 ).
3. Обов'язки і права дізнавача
3.1. Дізнавач зобов'язаний:
проводити дізнання у відповідності з вимогами
кримінально-процесуального законодавства і цієї Інструкції;
складати план розслідування, визначати послідовність
проведення слідчих дій і вживати всіх необхідних заходів для
всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин скоєного
злочину;
не розголошувати дані дізнання;
доповідати органу дізнання про всі виявлені в процесі
дізнання порушення законодавства, а також інші порушення в
організації служби та виконанні військовослужбовцями й іншими
особами своїх службових обов'язків, які сприяли скоєнню злочину.
Дізнавач несе відповідальність за своєчасне і законне
проведення слідчих дій.
3.2. Під час провадження дізнання дізнавач має право:
проводити допити військовослужбовців та інших громадян, які є
свідками чи потерпілими в кримінальній справі;
ознайомитись в розташуванні військової частини з необхідними
документами і отримувати за письмовим запитом їх оригінали чи
копії для долучення до кримінальної справи;
самостійно приймати рішення про проведення необхідних слідчих
дій та проводити їх, за винятком випадків, якщо законом
передбачено отримання санкції від прокурора чи згоди від суду;
доповідати безпосередньо начальнику органу дізнання про хід
проведення дізнання.
На час провадження дізнання дізнавач звільняється від
виконання службових обов'язків і забезпечується за необхідності
автотранспортом і засобами зв'язку.
4. Порядок проведення дізнання
4.1. За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган
дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами КПК
України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), проводить слідчі дії не
більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка
його вчинила. Після цього орган дізнання, додержуючи строків,
передбачених частиною 1 статті 108 КПК України, складає постанову
про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для
затвердження. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється
з додержанням вимог, передбачених статтею 209 КПК України.
4.2. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий або
особливо тяжкий злочин він зобов'язаний передати її слідчому через
прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах
строків, передбачених частиною 2 статті 108 КПК України
( 1002-05 ), дізнання провадиться у строк не більше десяти днів з
моменту порушення справи.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу в порядку,
передбаченому статтею 165-2 КПК України ( 1002-05 ), дізнання
провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання
запобіжного заходу.
Якщо у справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин, що
передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган
дізнання продовжує виконувати розшукові дії і повідомляє слідчого
про їх наслідки.
Класифікація злочинів за ступенем їх тяжкості проводиться
згідно з вимогами статті 12 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ) (далі - КК України).
4.3. Орган дізнання, за наявності ознак злочину, що не є
тяжким, порушує кримінальну справу і, керуючись правилами КПК
України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) проводить слідчі дії до
встановлення особи, яка його вчинила (додаток 4, 5, 6, 7, 11, 12
до Інструкції). Після цього орган дізнання, додержуючи строків,
передбачених частиною 1 статті 108 КПК України, складає постанову
про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження
(додаток 8, 13 до Інструкції).
У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин
він зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після
виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених
частиною 2 статті 108 КПК України ( 1002-05 ).
Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не
встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує
виконувати розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
4.4. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання
негайно повідомляє військового прокурора.
Отримавши повідомлення про скоєний злочин, орган дізнання в
той самий день порушує кримінальну справу, про що виноситься
постанова. У постанові мають бути вказані час, місце, ким вона
складена, привід і підстави порушення справи, стаття КК України
( 2341-14 ), за ознаками якої вона порушується і кому доручено
провадження дізнання в даній кримінальній справі. Ця постанова
оформлюється відповідно до зразка (додатки 1, 9, 14 до
Інструкції).
Дізнавач перед початком провадження дізнання виносить
постанову про прийняття справи до свого провадження (додатки 2, 10
до Інструкції).
Копії цих постанов орган дізнання протягом доби направляє
прокуророві.
4.5. Дізнавач не може брати участі в провадженні дізнання і
його кандидатура підлягає відводу, якщо він проходить службу в
тому самому підрозділі і за своїм службовим станом є прямим
начальником або підлеглим особи, щодо якої порушено кримінальну
справу, а також за наявності підстав, указаних у статті 60 КПК
України ( 1001-05 ).
За наявності цих підстав особа, яка провадить дізнання,
повинна заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. На цих
підставах відвід особі, яка провадить дізнання, може бути
заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником,
цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками.
Питання про відвід особи, яка провадить дізнання, вирішується
прокурором на підставі її заяви про відвід або самовідвід.
4.6. На орган дізнання покладається обов'язок ужити
необхідних, передбачених чинним законодавством заходів з метою
розкриття злочину і встановлення осіб, що їх скоїли. Дізнання має
бути проведено повно й об'єктивно. Підлягають дослідженню
обставини як такі, що обвинувачують, і такі, що виправдовують
обвинуваченого, а також усі обставини як обтяжуючі, так і
пом'якшуючі його відповідальність.
У процесі провадження дізнання орган дізнання зобов'язаний
виявляти причини та умови, які сприяли скоєнню злочину.
4.7. Під час провадження дізнання підлягають доказуванню:
подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення
злочину);
винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також
обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та
обтяжують покарання;
характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір
витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування
потерпілого від злочинного діяння.
4.8. Особа, яка провадить дізнання в справах, що перебувають
в її провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому
статтею 66 КПК України ( 1001-05 ), будь-яких осіб як свідків і як
потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків;
вимагати від підприємств, установ, організацій, службових
(посадових) осіб і громадян пред'явлення предметів і документів,
що можуть встановити необхідні у справі фактичні дані; вимагати
проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх
громадян, підприємств, установ і організацій.
Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, їх
захисниками, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним
відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами,
підприємствами, установами і організаціями.
У передбачених законом випадках особа, яка провадить дізнання
в справах, які перебувають в її провадженні, вправі доручити
підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для
отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальній
справі.
5. Огляд
5.1. З метою виявлення слідів злочину та інших речових
доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин,
які мають значення для справи, дізнавач проводить огляд
місцевості, приміщення, предметів та документів.
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути
проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при
наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно
після огляду місця події.
Про результати огляду дізнавач складає протокол.
5.2. Під час проведення зовнішнього огляду трупа обов'язково
запрошується судово-медичний експерт, а за неможливості його
участі - найближчий лікар.
5.3. Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і,
як правило, удень.
Дізнавач може запросити для участі в огляді спеціалістів, не
заінтересованих в результатах справи.
В необхідних випадках дізнавач проводить вимірювання, складає
план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по
можливості фотографує їх.
Органи внутрішніх справ зобов'язані подавати дізнавачу
допомогу в проведенні огляду.
Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця
події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх
підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий
проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це
неможливо, за місцем провадження у справі.
5.4. Про результати огляду дізнавачем складається протокол, у
якому описується все виявлене в такий послідовності, в якій
проводився огляд. У протоколі огляду вказуються: місце і дата
проведення огляду, час його початку і закінчення, військове звання
і прізвище дізнавача, прізвище, ім'я, по батькові, адреса кожної
особи, яка брала участь в огляді, яка територія чи приміщення були
оглянуті, їх розміри, точне місцезнаходження предметів, виявлених
Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
