Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 295 від 14.09.2006

Про визнання наказу Міністерства економіки України від 07.06.2001 N 123 таким, що втратив чинність


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 2

спеціалізованих   підприємств,   організацій    балансоутримувачів
об'єктів    благоустрою   зеленого   господарства   державної   та
комунальної власності.
 
     5.2. Балансоутримувач   забезпечує   належне   утримання   та
своєчасний  ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на
конкурсних   засадах   залучати   інші   підприємства,   установи,
організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником
об'єкта.
 
     5.3. На  території  об'єктів  відповідно   до   містобудівної
документації   можуть   бути   розташовані   будівлі   та  споруди
торговельного,  соціально-культурного,   спортивного   та   іншого
призначення.   Власники   цих   будівель   та  споруд  зобов'язані
забезпечити належне утримання  наданої  їм  земельної  ділянки,  а
також   на   умовах  договору,  укладеного  з  балансоутримувачем,
забезпечувати належне  утримання  закріпленої  за  ними  прилеглої
території або брати пайову участь в утриманні об'єкта.
 
     5.4. На  об'єктах  державної  чи  комунальної  власності межі
закріпленої території та обсяги пайової участі визначають  місцеві
органи влади, а в м. Києві та Севастополі державні адміністрації.
 
     5.5. Відповідальними   за   збереження  зелених  насаджень  і
належний догляд за ними є:
     на об'єктах  благоустрою державної чи комунальної власності -
балансоутримувачі цих об'єктів;
     на територіях установ,  підприємств, організацій та прилеглих
територіях - установи, організації, підприємства;
     на територіях   земельних   ділянках,   які   відведені   під
будівництво, - забудовники чи власники цих територій;
     на безхазяйних   територіях,   пустирях   -   місцеві  органи
самоврядування;
     на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або
користувачі.
 
     5.6. Елементи  благоустрою   входять   до   складу   об'єктів
благоустрою,  за  винятком  меморіальних  комплексів  та  об'єктів
монументального мистецтва, фонтанів.
 
     5.7. Загальноміські    інженерні    мережі    водопостачання,
водовідведення, кабельні електромережі, телефонізації та інші, які
проходять через територію об'єкта благоустрою,  не входять до його
складу  і  перебувають  на  балансі  та обслуговуванні відповідних
підприємств, організацій.
 
     5.8. Догляд за  зеленими  насадженнями  на  вулицях,  площах,
бульварах,    майданах    повинен   проводитися   спеціалізованими
підприємствами,   організаціями   зеленого    господарства,    які
укомплектовані     спеціальною     технікою     та    механізмами,
кваліфікованими    спеціалістами,    на    умовах    договору    з
балансоутримувачем.
 
          Розділ 6. Права та обов'язки балансоутримувача
            об'єктів благоустрою зеленого господарства
             державної чи комунальної форми власності
 
     6.1. Балансоутримувач     об'єкта     благоустрою    зеленого
господарства має право:
     брати участь   у  розробленні  планів  соціально-економічного
розвитку населених пунктів;
     брати участь  в  обговоренні  проектів  законодавчих та інших
нормативно-правових актів з питань озеленення населених пунктів;
     залучати на  договірних  засадах  підприємства  і організації
незалежно  від  форм  власності  до  виконання  окремих  робіт  на
об'єктах   зеленого   господарства,   у   тому   числі  проведення
інвентаризації;
     звертатись з   позовом  до  суду  на  відшкодування  збитків,
заподіяних унаслідок пошкодження об'єктів зеленого господарства.
 
     6.2. Балансоутримувачі об'єкта зобов'язані:
     утримувати в   належному  санітарно-технічному  стані  об'єкт
благоустрою (виконання заходів,  затверджених  місцевими  органами
самоврядування);
     не допускати   внесення   змін   в   архітектурно-планувальне
рішення, зокрема фарбування монументів, пам'ятників, скульптур без
погодження з відповідними органами;
     дотримуватись технологій  догляду,  експлуатації  та ремонту,
регулярно проводити заходи щодо запобігання  передчасному  зносові
об'єктів;
     усувати пошкодження інженерних мереж,  які обслуговують даний
об'єкт, наслідки аварій, стихійного лиха;
     проводити інвентаризацію    та     паспортизацію     об'єктів
благоустрою  відповідно  до планів та в межах виділених державними
адміністраціями в м.  Києві та органами  місцевого  самоврядування
коштів;
     брати участь у роботі  комісій  з  прийняття  в  експлуатацію
нових реконструйованих та капітально відремонтованих об'єктів;
     брати участь у роботі комісій з обстеження зелених  насаджень
з метою їх знесення;
     розробляти перспективні  та  пріоритетні   напрями   розвитку
об'єктів благоустрою зеленого господарства;
     контролювати дотримання технології  виконання  робіт,  правил
охорони  зелених  насаджень  підрядними  організаціями на об'єктах
благоустрою;
     готувати зведені   звіти   з  питань  розвитку  та  утримання
об'єктів   благоустрою   та   надання    їх    місцевим    органам
самоврядування;
     визначати обсяги збитків,  заподіяних  внаслідок  пошкодження
об'єктів благоустрою зеленого господарства.
 
               Розділ 7. Охорона зелених насаджень
 
     7.1. Охороні  та відновленню підлягають усі зелені насадження
в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності,
крім  зелених  насаджень,  які  висаджені  або виросли самосівом в
охоронних зонах повітряних  і  кабельних  ліній,  трансформаторних
підстанцій,   розподільчих  пунктів  і  підприємств  та  своєчасно
видалені.  У разі несвоєчасного видалення  насаджень  в  охоронних
зонах,  коли  дерева  біля кореневої шийки досягли діаметра 5 см і
більше, їх відновна вартість стягується в установленому порядку.
 
     7.2. Охорона,  утримання та відновлення зелених насаджень  на
об'єктах   благоустрою,  а  також  видалення  дерев,  які  виросли
самосівом,  здійснюються  за  рахунок  державного   або   місцевих
бюджетів  залежно  від  підпорядкування об'єкта благоустрою,  а на
земельних  ділянках,  переданих  у  постійне  користування  або  в
оренду,  -  за  рахунок  їх  власників або орендарів відповідно до
нормативів, затверджених у встановленому порядку.
 
     7.3. Генеральний  план  розвитку  населених  пунктів  України
розробляється  і  реалізується з урахуванням вимог захисту зелених
насаджень.
 
     7.4. Містобудівна діяльність у населених пунктах  проводиться
з дотриманням вимог охорони зелених насаджень.
 
     7.5. Господарська    та   інша   діяльність   проводиться   з
урахуванням  коштів,  необхідних   для   охорони,   утримання   та
відновлення зелених насаджень і міських лісів. Кошти передбачають:
місцеві  органи  самоврядування  на  утримання  об'єктів  зеленого
господарства    комунальної    форми    власності,   підприємства,
організації,  установи   на   утримання   зелених   насаджень   на
територіях,  які  їм належать на правах власності,  довгострокової
оренди,  власники  чи  користувачі  земельних  ділянок,  на   яких
розташовані зелені насадження.
 
     7.6. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці,
на якій залишились зелені насадження, забудовник:
     огороджує дерева на території будівництва;
     у процесі виконання робіт щодо будівництва доріг,  тротуарів,
асфальтування дворів тощо залишає місця (лунки) для посадки дерев,
а також утворює лунки довкола наявних дерев;
     копає канави  глибше 1 м для прокладання підземних інженерних
мереж і фундаментів на віддалі не менше 2 м від дерева  та  1,5  м
від чагарника;
     не допускає засипання ґрунтом чагарників та стовбури дерев;
     зберігає верхній   родючий   шар  ґрунту  на  всій  території
забудови,  організовує його зняття,  складування  та  залишає  для
подальшого використання чи передачі спеціалізованому підприємству,
визначеному  місцевим  органом  влади  для  використання  під  час
створення зелених насаджень;
     не допускає складування будівельних матеріалів, стоянки машин
і  механізмів  на  відстані  не менше 2,5 м від дерева і 1,5 м від
чагарника.
 
              Розділ 8. Створення зелених насаджень
 
     8.1. Зелене будівництво -  це  комплексний  процес  створення
нових міських насаджень і реконструкція наявних, включає такі типи
робіт:
     вертикальне планування території;
     прокладання водостоків і дренажів;
     прокладання мереж каналізації;
     прокладання електричних кабелів;
     будівництво водойм;
     влаштування сходів і підпірних стін;
     будівництво доріг і майданчиків;
     будівництво огорож,  містків,  пергол,  трельяжів,  альтанок,
павільйонів та інших споруд;
     обладнання території   диванами,    лавами,    інформаторами,
указівниками, урнами для сміття;
     декорування території фонтанами, скульптурами, вазами тощо.
     Агротехніка озеленення включає:
     підготовку ґрунту для садіння і посіву;
     садіння і пересаджування дерев та чагарників (додаток 2);
     влаштування газонів і квітників;
     догляд за наявними зеленими насадженнями;
     біологічний і хімічний захист рослин від шкідників та хвороб.
     Виконання тих   чи  інших  робіт  залежить  від  особливостей
садово-паркового об'єкта.
 
     8.2. Підбір і підготовка посадкового матеріалу
     Створення довговічних,  здорових і високодекоративних зелених
насаджень  вимагає  проведення  робіт,  які   включають   в   себе
підготовку посадкового матеріалу, садіння і догляд за рослинами.
     Вимоги до якості саджанців дерев  і  чагарників  викладені  в
державних стандартах. Саджанці мають бути здоровими, без зовнішніх
ознак пошкоджень - механічних чи хворобами,  а також  мати  цілком
визрілі бруньки і здерев'янілі пагони. Коренева система рослин має
бути розвинутою,  особливо її мичкувата частина з  усмоктувальними
корінчиками.
     Стандартами для листяних дерев повинні  бути  такі  параметри
саджанців:
     висота і діаметр штамба;
     діаметр штамба на висоті 1,3 м;
     кількість скелетних гілок;
     діаметр і довжина кореневої системи.
     Саджанці залежно від розмірів і віку можуть бути  з  оголеною
кореневою  системою,  із глибою ґрунту різної величини,  які також
регламентує стандарт.
     Для саджанців хвойних порід регламентується:
     висота;
     діаметр крони;
     розмір глиби ґрунту.
     Обов'язковою вимогою  є одновершинність і симетричність крони
саджанців.
     Для саджанців  чагарників,  які  переважно  висаджують у віці
3-5 років, стандартом визначаються такі параметри:
     - висота;
     - кількість скелетних гілок;
     - довжина кореневої системи;
     - симетричність крони;
     - симетричний штамб.
 
     Чагарники мають   бути  здорові,  без  видимих  пошкоджень  і
захворювань.
     Посадковий матеріал дерев та чагарників, який висаджується на
озеленювальних територіях населених пунктів,  повинен  відповідати
державним стандартам.
 
     8.3. Викопування посадкового матеріалу
     Викопування саджанців  у  розсаднику   проводять   восени   і
навесні.
     Великорозмірні дерева,  а також  усі  хвойні  для  літньої  і
зимової  посадки  потрібно  викопувати з глибою ґрунту.  Розміри і
форми глиби ґрунту визначаються  віком  дерева,  його  виглядом  і
наявністю  пакувального  матеріалу.  Найпоширеніші  розміри  глиби
ґрунту: кругла,  діаметром  0,6   або  0,8 м,   глибина   (висота)
0,4-0,5 м;  квадратна,  розміром  0,8  х  0,8  м;  1  х  1  м  або
1,2 х 1,2 м, глибина (висота) 0,6-0,8 м.
 
     8.4. Приймання посадкового матеріалу
     Саджанці дерев  і чагарників після викопування приймає відділ
технічного контролю  підприємства,  яке  їх  вирощує.  Спеціалісти
відділу встановлюють групу і вид (сорт) рослин. Саджанці приймають
партіями.
     Партія  -  це  будь-яка  кількість  дерев і чагарників одного
ботанічного виду і сорту,  оформлену  одним  приймально-здавальним
документом, в якому мають бути зазначені:
     найменування, місцезнаходження      і       підпорядкованість
підприємства-постачальника;
     найменування саджанців, їх кількість за товарним сортом;
     назва стандарту, вимогам якого вони мають відповідати.
     Приймання саджанців  покупцем   відбувається   у   розсаднику
постачальника.  Одержувач  має право провести контрольну перевірку
відповідності  якості  саджанців   вимогам   стандарту,   яким   і
визначаються  методи  контролю  (метод  випадкового  відбору 1-10%
саджанців,  їх огляду, замірів). У разі виявлення розбіжностей між
постачальником  і  покупцем  проводять  повне розбирання партії та
заміри саджанців.
 
     8.5. Пакування і транспортування саджанців
     Глиби ґрунту із саджанцями упаковують у мішковину,  рогожу чи
поліетиленову плівку і обв'язують мотузками.  В  окремих  випадках
використовують    спеціальні   ящики-контейнери.   Транспортування
саджанців з глибою ґрунту у замороженому  стані  допускається  без
упаковки.  У разі транспортування залізницею чи водним транспортом
коріння саджанців з оголеною кореневою системою упаковують в  тюки
з мішковини, рогож чи іншого матеріалу з попереднім обмочуванням у
глиняній чи земляній "бовтанці" та  перекладають  коріння  вологим
мохом або соломою.
     Без упаковки саджанці перевозять на автомобілях з додержанням
відповідних вимог.
     Найкраще перевозити  і  висаджувати  посадковий  матеріал   у
холодну, похмуру і вологу погоду.
 
     8.6. Збереження посадкового матеріалу
     Збереження саджанців до їх посадки  буває  короткотривалим  і
тривалим.
     8.6.1. Короткотривале зберігання застосовують  відразу  після
викопування  або  перевезення.  Саджанці  прикопують  в нахиленому
стані так,  щоб їх коренева шийка була нижче рівня поверхні ґрунту
на 5-10 см. ґрунт систематично поливають.
     8.6.2. Тривале (5-6-місячне) зберігання практикують у зимовий
період.  Саджанці  прикопують у незатоплених і захищених від вітру
місцях із забезпеченням вільного розташування кореневої системи.
     За умови   прикопування  саджанців  у  траншеї  їх  необхідно
вкладати так, щоб етикетки з видовими назвами були зверху.
 
     8.7. Строки і норми садіння
     Садіння деревних   рослин,   як   листяних,  так  і  хвойних,
здійснюють навесні й восени. Вибір пори року залежить від:
     організаційних можливостей;
     біологічних особливостей виду;
     типу ґрунтів.
     Сучасна агротехніка дає змогу проводити  садіння  як  взимку,
так і влітку.
     8.7.1. Листяні деревні рослини найкраще  висаджувати  весною,
особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре
переносять і осінню посадку.
     8.7.2.  Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових
приростів,  тобто від половини квітня до половини  травня.  Осіння
посадка  хвойних,  крім  модрини,  триває  від  серпня  до початку
жовтня.
     8.7.3. Більшість  вічнозелених дерев і кущів висаджують у той
самий період, що й хвойні.
     Хвойні та   вічнозелені   листяні   є   більш   уразливі   до
пересаджування  від  листопадних.  Види  з  поверхневою  кореневою
системою краще переносять пересаджування.
     8.7.4. Осіннє садіння розпочинають,  щойно припиняється  ріст
рослин  і  розпочинається  листопад.  Завершують  садивні роботи з
першими заморозками.
     8.7.5. Строки  пересаджування хвойних рослин - або дуже рання
весна, або середина літа та зима.
     Весною дерева  висаджують  після  появи в бруньок конуса,  що
свідчить про завершення періоду спокою.
     8.7.6. У  регіонах  з тривалим теплим осіннім періодом дерева
краще садити восени.
     8.7.7. На  легких  ґрунтах  висаджують  дерева  восени,  а на
важких - весною.  Навесні слід  висаджувати  рослини,  чутливі  до
морозів.
     8.7.8. Хвойні,  а також вічнозелені дерева і кущі слід садити
тільки з грудкою землі.
     8.7.9. Розташування посадкових місць і віддалі  між  ними  та
різними об'єктами регламентуються будівельними нормами і правилами
- ДБН 360-92.
     8.8. Основні вимоги при садінні дерев і чагарників
     Порушення технології садіння дерев і  чагарників  у  багатьох
випадках   є  причиною  низької  декоративності,  недовговічності,
захворювань та загибелі рослин.
     8.8.1. Садивні  ями  та  траншеї  викопують  за  7-10 днів до
висаджування.  Ями  для  зелених  насаджень  найкраще   викопувати
восени,  утеплюючи  їх на зиму опалим листям або соломою.  Готуючи
ями,  верхній шар землі відкидають в  один  бік,  а  нижній,  менш
родючий  -  в інший.  Після висаджування рослин ями засипають так,
щоб нижній шар землі був зверху.  Дно ями і траншей розпушують  на
глибину 15-20  см;  у  розпушених піщаних ґрунтах на дно укладають
шар глини завтовшки до 10 см.
     Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних
рослин.  Середня глибина ями для дерева  становить  70-120 см, для
чагарників - 30-70 см.
     Відстань від оголених коренів до дна і стінок  ями  має  бути
10-15 см. У  разі висаджування з глибою ґрунту яма повинна бути на
20-30 см більшою від глиби.
     8.8.2. Для   створення  живоплотів  із  чагарників  викопують
траншеї:  для однорядних живоплотів - розмірами  50  х  50 см, для
дворядних - 70 х 50 см і для трирядних - 90 х 50 см.
     8.8.3. Унесення в яму компосту чи перегною використовують:
     при посадці  високодекоративних  і  красивоквітучих  дерев  і
чагарників на бідних ґрунтах;
     на дуже   бідних   ґрунтах  з  незначним  родючим  шаром  (на
відвалах, кам'янистих розсипах), а також на вулицях.
     Для хвойних  дерев  і  кущів,  а  також вічнозелених листяних
бажано додавати до ям торф, що сприяє кращому вкоріненню рослин.
     Для кращої  приживлюваності великих саджанців деревних рослин
їх кореневу систему вмочують у сметаноподібну "бовтанку" з глини і
торфового  дрібняку  з домішкою стимуляторів росту (гетероауксину,
лентехніну, триману-1 тощо).
     8.8.4. Перед садінням у дно ями забивають по 3 кілки (краще з

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner