НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 888 від 14.12.2005Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 11
лівому положенні по крену, виникають в області правої або лівої
ключиці. Можливий також удар правою або лівою тім'яно-скроневою
областю голови.
Як видно з викладеного, первинні ушкодження на тілі пілотів
від дії у нейтральному положенні по крену РЦКГ при зміні її
положення по тангажу від "крайнього на себе" до "крайнього від
себе" зміщуються уверх до мечоподібного паростка грудини до
лобно-тім'яної області голови. При фіксованому положенні РЦКГ по
тангажу та послідовній зміні її положення по крену управо та уліво
відбувається зміщення ушкоджень відносно середньої лінії на
передній поверхні грудної клітки або на голові (в залежності від
положення РЦКГ по тангажу).
5.2. Моделювання дії перенавантаження гальмування у площині
X-Z вертольота під кутом 45 градусів до осі X у напрямку справа
наліво та зліва направо
Первинні ушкодження у пілотів локалізуються як на передній,
так і на бокових поверхнях тіла та голови. Крім РЦКГ та приладної
дошки, слідоутворюючим об'єктом у ряді випадків є каркас верхньої
частини кабіни екіпажу. Ушкодження у командира повітряного судна
та другого пілота не завжди ідентичні. Через те, що тіло одного з
пілотів рухається до ближчого борту кабіни, а другого усередину
її, то і слідоутворюючі об'єкти, які зустрічаються на шляху руху
тіл, не завжди однакові.
У "крайньому на себе" положенні РЦКГ та нейтральному
положенні по крену первинні ушкодження у командира та другого
пілота виникають від РЦКГ на боковій поверхні грудної клітини в
області 5-го ребра справа або зліва. Ушкодження виникають в
тім'яній області голови або від дії приладної дошки при
інерційному зміщенні тіла усередину кабіни або від дії стояка
каркаса верхньої частини кабіни при рухові тіла у сторону до
ближчого борту.
У крайніх положеннях РЦКГ по крену (вправо або вліво) при
рухові тіла у сторону, протилежну відхиленню рукоятки, травм від
неї не виникає, тільки відбувається співудар тім'яною областю
голови з боковими стояками каркаса верхньої частини кабіни з
приладною дошкою. Слід відзначити, що на вертольотах Ка-26, Мі-8 у
пілотів від удару об РЦКГ травмується одна з нижніх кінцівок при
умові руху тіла у сторону, протилежну відхиленню рукоятки. Так, у
пілотів вертольоту Ка-26 травмується внутрішня поверхня колінного
суглоба, а у пілота вертольоту Мі-8 - внутрішня поверхня стегна у
середній треті, причому можливий перелом цієї кінцівки, тому що
нога, яка фіксована педаллю, упирається у РЦКГ, а тіло продовжує
рухатись у напрямку дії перенавантаження гальмування.
У крайніх положеннях РЦКГ по крену та при рухові тіла пілота
у сторону її відхилення травма від дії рукоятки виникає в області
5-го ребра за кологрудинною лінією справа або зліва. Потім у
залежності від напрямку руху тіла, відбувається удар тім'яною
областю голови об боковий стояк кабіни або приладну дошку.
У нейтральному положенні РЦКГ по тангажу та по крену первинні
ушкодження у пілотів локалізуються на зовнішній поверхні плеча у
верхній треті від дії РЦКГ і у тім'яній області голови при ударі
об приладну дошку або каркас верхньої частини кабіни екіпажу.
На вертольоті Мі-2 відзначається трохи інша локалізація
ушкоджень: від дії РЦКГ вони виникають на передній поверхні
плечового суглоба.
У крайніх положеннях РЦКГ по крену та при рухові тіла у
сторону, протилежну відхиленню рукоятки, травм від її дії не
виникає, а тільки відбувається співудар тім'яної області голови з
боковими стояками або з приладною дошкою.
У крайніх положеннях РЦКГ по крену та при рухові тіла пілота
у сторону її відхилення загальна травматизація пілотів на
вертольотах Мі-8, Мі-6 та Ка-32, при умові, що переміщення тіла до
ближчого борту кабіни; ушкодження від дії РЦКГ не виникає, тому що
раніше відбувається співудар тім'яної області голови з каркасом
верхньої частини кабіни, що перешкоджає переміщенню тулуба у
напрямку до РЦКГ.
При переміщенні тіла пілота усередину кабіни ушкодження від
дії РЦКГ (на вертольотах усіх типів, за винятком Мі-2) виникають у
області 5-го ребра на боковій поверхні грудної клітки, а потім
відбувається співудар тім'яної області голови з приладною дошкою.
На вертольоті Мі-2 (одномісний варіант) у пілота виникає
ушкодження від дії РЦКГ у вилученій області, а також у області
грудинно-ключинних зчленуваннях, а потім відбувається удар
тім'яної області об приладну дошку.
На вертольоті Ка-26 ушкодження у пілотів від дії РЦКГ
виникають у області V ребра на боковій поверхні грудної клітини.
У "крайньому від себе" положенні РЦКГ на вертольотах усіх
типів (за винятком вертольоту Мі-8), незалежно від положення
рукоятки по крену, травм від її дії не виникає: завжди травмується
тім'яна область голови від удару об приладну дошку або бокові
стояки каркаса верхньої частини кабіни екіпажу.
На вертольоті Мі-8 при максимальному відхиленні РЦКГ у
сторону руху тіла від співудару з нею травмується зовнішня
поверхня плеча у верхній треті.
На вертольоті Ка-32, окрім тім'яної області голови, при
рухові тіла пілота до ближчого борту кабіни та при ударі об каркас
верхньої частини кабіни травмується зовнішня поверхня ліктьового
суглоба. Крім того, при рухові тіла командира повітряного судна
усередину кабіни лікоть правої руки ударяється об стоп-крани.
5.3. Моделювання дії перенавантаження гальмування по осі Z
вертольота
При дії перенавантаження гальмування у напрямку справа наліво
у пілотів виникають ушкодження на лівій боковій поверхні грудної
клітини від дії рукоятки "крок-газ", якщо остання знаходиться під
кутом не менше 45 градусів відносно горизонтальної площини
вертольотуа
Якщо рукоятка "крок-газ" знаходиться під кутом менше
45 градусів відносно горизонтальної площини вертольота, у
командира вертольота виникають ушкодження на лівій боковій
поверхні тіла у результаті удару об каркас верхньої частини кабіни
екіпажу. У другого пілота характерних травм не виникає.
При дії перенавантаження у напрямку зліва направо другий
пілот ударяється правою боковою поверхнею тіла об каркас верхньої
частини кабіни, а у командира вертольота характерних травм не
виникає.
5.4. Моделювання утворення ушкоджень у пілотів вертольотів
при роботі основними органами управління
Повздовжнє та поперечне управління вертольотом здійснюється
переміщенням РЦКГ. При цьому змінюється циклічний крок лопастей,
що приводить до виникнення управляючої сили. Управління загальним
кроком гвинта здійснюється одночасно зміною кута установки усіх
лопастей несучого гвинта з допомогою важеля загального кроку
(рукоятки "крок-газ") і служить для зміни величини сили тяги
несучого гвинта. Шляхове управління здійснюється зміною загального
кроку рульового гвинта за допомогою педалей та служить для
повороту вертольота відносно вертикальної осі за рахунок зміни
тяги рульового гвинта.
5.4.1. Рукоятка циклічного кроку гвинта
Права рука пілотів у процесі польоту постійно знаходиться на
РЦКГ. Для положення руки на РЦКГ характерна тупа травма долонної
поверхні кисті (синяки, рани, переломи п'ясних кісток). Можлива
наявність слідів-відбитків рифованої поверхні рукоятки на шкірі
долоні, а також утворення рваної рани шкіри між I та II пальцями.
При зісковзуванні руки з РЦКГ у результаті удару об виступаючі
частини приладної дошки утворюються ушкодження в області основних
фаланг II-IV пальців на тильній поверхні кисті (на вертольоті
Ка-26 у командира ушкодження при зісковзуванні руки з РЦКГ
виникають тільки у крайньому правому положенні рукоятки, а у
другого пілота - у крайньому лівому її положенні). Крім того, при
максимальному відхиленні РЦКГ уперед (кінцівка повністю випрямлена
у ліктьовому суглобі) виникають ушкодження, характерні для дії
сили повздовж кісток передпліччя та плеча. При маніпуляціях
тримером можливі ушкодження кінцевої фаланги I пальця.
5.4.2. Рукоятка "крок-газ"
Ліва рука пілотів у процесі польоту періодично переноситься
на рукоятку "крок-газ" для зміни величини сили тяги несучого
гвинта. Для положення руки на рукоятці "крок-газ" характерні
ушкодження поверхні долоні (синяки, розриви шкіри) при умові
положення рукоятки під кутом більше 30 градусів відносно
горизонтальної площини вертольота. У командира вертольота можливо
також виникнення ушкоджень в області основних фаланг II-IV пальців
у результаті удару об патрубок, який знаходиться попереду рукоятки
"крок-газ".
5.4.3. Педалі
Робочі дії педалями здійснює командир вертольота та другий
пілот. У процесі польоту нижні кінцівки постійно знаходяться на
педалях. Для положення ніг на педалях характерні такі ушкодження
взуття та ступнів: сліди ребристої поверхні педалей або сковзання
на підошві черевиків, крововиливи у м'які тканини склепіння
ступні, рани м'яких тканин склепіння ступні, переломи
передплюсневих кісток.
За характером локалізації та ступенем вираження ушкоджень
нижніх кінцівок можна зробити висновок і про положення педалей.
Так при нейтральному положенні педалей ушкодження на обох
кінцівках будуть однаково виражені та симетрично розташовані,
зокрема ушкодження в результаті ударів гомілками об нижній край
приладної дошки (у середній або нижній треті).
На вертольотах Ка-26 і Мі-2, в залежності від напрямку дії
перенавантаження гальмування, не завжди виникає співудар гомілок з
нижнім краєм приладної дошки. Це необхідно враховувати при аналізі
фактичних даних у кожному конкретному випадку події.
Асиметрія ушкоджень нижніх кінцівок, зокрема ушкоджень
гомілок, може свідчити про відхід одної з педалей вперед.
5.5. Остаточні висновки за результатами медико-трасологічних
досліджень ґрунтуються на підставі аналізу фактичних даних про
подію, аналізу ознак пози та робочих дій екіпажу з врахуванням
даних, одержаних при експериментальному моделюванні і повинні
включати відповіді на такі запитання:
5.5.1. Яке положення займали пілоти у кабіні екіпажу
вертольота у момент зіткнення його з перешкодою?
Вирішення цього питання ґрунтується на виявленні ушкоджень,
які характерні для положення пілота на місці командира вертольота
або другого пілота. Провідне значення мають результати
експериментального моделювання виникнення ушкоджень у пілота на
конкретних робочих місцях. Труднощі виникають при подібності
устаткування робочих місць пілотів і при дії преренавантаження
гальмування по осі X вертольота. У таких випадках необхідно
звертати особливу увагу на виявлення специфічних
"слідів-відбитків" на тілі та одежі та слідів-накладень на деталях
арматури, а при деформації кабіни - на виявлення травм об
деформовані частини.
5.5.2. Чи використовувались пілотами прив'язні ремені?
При знаходженні на тілі пілота характерних ознак пошкоджуючих
дій прив'язних ременів можна однозначно стверджувати, що пілот був
фіксований на робочому місці. Якщо такі ознаки відсутні, то
необхідне уважне дослідження прив'язних ременів (наявність
розривів, стан замків, кріплень та інше), тому що відсутність
слідів пошкодуючої дії прив'язних ременів ще не свідчить про те,
що пілот не користувався ними у польоті. Сліди можуть бути
відсутніми при невеликих за величиною перенавантаженнях
гальмування, при наявності товстого прошарку одежі між ременем і
тілом пілота, при недостатній міцності ременів та інше.
5.5.3. Чи наявні у пілотів ознаки активної робочої пози (руки
на РЦКГ та на рукоятці "крок-газ", ноги на педалях)?
Наявність і виразність ознак активної робочої пози залежить
від напрямку та величини перенавантаження гальмування. Про активну
робочу позу свідчать ушкодження верхніх кінцівок, характерні для
положення правої руки на РЦКГ, лівої руки на рукоятці "крок-газ",
і ушкодження нижніх кінцівок, характерні для положення ніг на
педалях, а також специфічні сліди-відбитки поверхні педалей на
підошвах взуття. Якщо у одного з пілотів наявні ознаки робочої
пози, а у другого вони відсутні, то з великим ступенем імовірності
можна говорити про те, що останній не знаходився в активній
робочій позі у момент зіткнення вертольота з перешкодою.
5.5.4. Яке було положення основних органів управління (РЦГ,
рукоятки "крок-газ", педалей)?
Положення РЦКГ по крену і по тангажу оцінюється за
локалізацією ушкоджень від рукоятки на тілі пілотів з врахуванням
напрямку дії перенавантаження гальмування. Оцінка положення
рукоятки "крок-газ" проводиться на підставі виявлення ушкоджень на
поверхні долоні лівої кисті, які виникають при умові положення
рукоятки "крок-газ" під кутом більше 30 градусів відносно
горизонтальної площини вертольота. Оцінка положення педалей
проводиться тільки при наявності ушкоджень, характерних для
положення ніг на педалях, і основана на виявленні симетрії або
асиметрії ушкоджень правої і лівої нижніх кінцівок.
Директор департаменту сертифікації
авіаційного персоналу
та навчальних закладів
Державіаслужби О.І.Лісняк
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11
<< Назад |
<<< Главная страница
|
