НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 888 від 14.12.2005Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 4
Як правило, речення стають довшими, виникають нестандартні
терміни, повторюються окремі слова, виникають "паузи нерішучості"
та інше. Структура та побудова фраз губиться, скорочується або
взагалі зникають позивні та інше.
У складній обстановці при наявності дефіциту часу пілоти
зазнають складнощів у суміщенні робочих операцій та веденні
радіопереговорів, що у деяких випадках може привести до припинення
радіопереговорів. Цю обставину необхідно враховувати при
розслідуванні авіаційних подій.
Медичний аналіз радіообміну включає:
- вивчення хронометражу радіопереговорів;
- визначення індивідуальної належності голосів;
- оцінку можливих дій на того мовця, хто говорить,
екстремальних факторів польоту (перенавантаження, гіпоксії та
інше);
- ідентифікацію звукових сигналів, які є на записі;
- оцінку нервово-емоційного стану того мовця, хто говорить;
- зіставлення даних радіообміну з даними розшифровки запису
польоту (спільно з спеціалістами льотної підкомісії).
Аналіз магнітофонного запису радіопереговорів починається з
прослуховування їх змісту разом із спеціалістами, які добре знають
правила проведення радіопереговорів. На цьому етапі необхідно дати
загальну оцінку адекватності поведінки та дій екіпажу в аварійній
ситуації. Звертається увага на відхилення від встановлених правил
радіообміну.
На етапі прослуховування визначаються також характер та час
появи зареєстрованих на записі звукових сигналів (визначається їх
належність, сигналізація найбільшого крену, пожежі та інше).
На наступному етапі проводиться оцінка нервово-емоційного
стану членів екіпажу за їх мовними сигналами. Спочатку необхідно
вирішити питання про належність голосів на досліджуваному записі
тому чи іншому члену екіпажу. Крім того, необхідно мати також
записи мови цих осіб у свідомо спокійному стані (фоновий запис).
Як фоновий запис можливо використати запис радіопереговорів до
початку аварійної ситуації або у період підготовки до польоту
(читання контрольних карт, запит виконавчого старту, дозвіл на
запуск двигунів, на зліт та інше).
8.5. Аудиторський метод аналізу записів радіообміну
Це самий простий метод. Для оцінки нервово-емоціонального
стану мовця залучається група експертів з 5-7 осіб, які добре
знають термінологію радіообміну та мають досвід щодо оцінки
нервово-емоціонального стану за мовою. Основними критеріями, за
якими виноситься висновок, є суб'єктивне шкалювання. В основі
цього методичного прийому лежить обґрунтоване допущення того, що
людина володіє здібністю певним чином класифікувати пред'явлені
мовні сигнали та кількісно оцінювати виразність напруги вимовляння
фрази.
Шкала суб'єктивних оцінок має такі категорії виразності
напруги вимовляння:
- відсутня;
- ледве помітна;
- слабка;
- чітко помітна;
- виразна;
- сильна;
- максимальна.
Для об'єктивності оцінки ступеня виразності нервово-емоційної
напруги необхідне попереднє прослуховування фонового запису, тому
що ступінь виразності нервово-емоційної напруги мови має чіткий
індивідуальний характер.
8.6. Інструментальний аналіз записів радіообміну
Інструментальний метод аналізу записів радіообміну на відміну
від аудиторського дозволяє отримати більш об'єктивні результати
щодо дослідження мовних сигналів для оцінки нервово-емоційної
напруги мовця. Записи радіообміну підлягають дослідженню з
використанням спеціального комплекту, який дозволяє виділити з
мовного сигналу ознаки нервово-емоційного стану. Інструментальним
методом проводиться визначення амплітудно-часових характеристик
мови (латентний час мовної реакції, темп мови, індекс паузації),
спектральний аналіз мови (динаміка зміни частоти основного тону та
зміна центроїда спектра).
8.7. Визначення амплітудно-часових характеристик
Амплітудно-часовий аналіз проводиться за графічним
зображенням (огинаючим) мовного сигналу, яке одержано шляхом
пропускання мовного сигналу через самописець рівня електричних
коливань. За цією кривою розраховуються часові характеристики та
рівень інтенсивності мовного сигналу. У процесі дослідження
необхідно врахувати, що зміна амплітудно-часових характеристик
мови має неоднакову спрямованість у різних людей, тому результати,
які одержані при аналізі дослідженого запису, повинні
співвідноситись з результатами аналізу фонового запису.
8.8. Латентний час мовної реакції
Латентний час визначається як відстань між стихаючою гілкою
передостаннього викиду на кривій мовного сигналу диспетчера та
наростаючою гілкою другого викиду на кривій мовного сигналу члена
екіпажу, який веде радіообмін. Останній викид на кривій мови
диспетчера та перший викид на кривій мови члена екіпажу виникають
відповідно при відпусканні та натисненні тангенти переговорного
пристрою і до уваги не беруться.
При вираженій нервово-емоційній напрузі пілота, як правило,
спостерігається збільшення латентного періоду його мовної реакції
у півтора-два рази.
8.9. Темп мови
Темп мови (темп артикуляції) визначається як відношення числа
складів у межах аналізуємої фрази до часу її вимови. При
підвищенні нервово-емоційної напруги темп мови, як правило, має
тенденцію до збільшення (у середньому в півтора рази), але може і
сповільнюватись. Висновок за цим показником виноситься при
порівнянні з фоновими даними.
8.10. Індекс паузації
Індекс паузації визначається як відношення часу пауз у межах
однієї фрази до часу "чистої мови". При підвищенні
нервово-емоційної напруги спостерігається помітне збільшення цього
показника (у 3-4 рази). Поява великої кількості пауз пов'язана з
тим, що мовна діяльність проходить на фоні діяльності щодо
управління повітряним судном в умовах, відмінних від стереотипних,
тобто в екстремальних.
8.11. Спектральний аналіз мови
При спектральному аналізі мови за допомогою аналогових
улаштувань та ЕВМ для виявлення ступеня виразності
нервово-емоційної напруги доцільно дослідити головноударні голосні
звуки, які є найбільш інформативними у плані вирішуємої задачі.
Головноударним голосним звуком є голосний звук ударного складу в
слові, на яке падає наголос у рамках досліджуваної фрази або
частини фрази. Таких слів на дослідній ділянці запису може бути
декілька. Вибір їх визначається, виходячи з умов виконання
найбільш якісного аналізу з урахуванням рівня шуму, можливості
зіставлення з "фоном" та інше.
8.12. Динаміка зміни частоти основного тону
Під частотою основного тону розуміється частота скорочення
голосових зв'язок людини, яка характеризує тембр його голосу.
Виділення основного тону голосних звуків проводиться за
допомогою вузькосмугового спектроаналізатора. Частота настройки
аналізатора змінюється за ступенями у діапазоні частоти основного
тону та визначається за максимумом напруги на виході аналізатора.
У рамках фраз, які вимовляються у стані нервово-емоційної
напруги, виявляється як збільшення частоти основного тону
(на 200-300%), так і більша швидкість його зміни в порівнянні з
"фоновими" даними. Зміна частоти основного тону є дуже
інформативним показником виникнення нервово-емоційної напруги.
Виділення основного тону голосу та розпізнавання
емоціонального стану можуть здійснюватись також за допомогою ЕВМ
за спеціальною програмою, в основу якої покладено алгоритм
автокореляційного аналізу часових процесів.
8.13. Зміна центроїда спектра
Попереднім аудиторським аналізом у безперервному мовному
матеріалі виділяються ділянки з різними емоційно-пофарбованими
відтінками, потім на цих ділянках відбирається однорідний мовний
матеріал (наприклад, слова "зрозумів", "виконую"), який і підлягає
спеціальному аналізу.
Центроїд спектра визначається за формулою
f x P
M = -------,
P
де M - центроїд спектра;
P - напруга на виході і-го фільтра;
f - частота настройки і-го фільтра.
Визначення центроїда здійснюється за допомогою
вузькосмугового спектраналізатора. При цьому враховуються тільки
ті фільтри, напруга сигналу на виході яких перевищує (на 2-4 дб)
вихідний рівень фільтра з максимальною середньою напругою.
Збільшена величина M у порівнянні з "паспортними" даними
засвідчує підвищення нервово-емоційної напруги мовця.
Таким чином, дослідження та аналіз магнітофонних записів
радіообміну екіпажу з наземними пунктами УПР та радіопереговорів
між членами екіпажу дозволяє висловлювати об'єктивні міркування
про нервово-емоційний стан членів екіпажу в екстремальній
ситуації.
Далі наводяться орієнтовні критерії оцінки ступеня виразності
нервово-емоційної напруги за мовою.
Зміни всіх показників приведені до стану оперативної уваги,
для якої величини показників прийняті за 1.
8.14. Орієнтовні критерії оцінки нервово-емоційного стану
пілотів щодо мови
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Нервово- | Радіообмін | Робоча діяльність |
| емоційний |-----------------------------| |
|стан пілота | характеристика мови | |
| |-----------------------------| |
| |латен-|темп| ін- |час- |зміна| |
| | тний |мови|декс |тота |цент-| |
| | час | |пау- |осно-|роїда| |
| | | |зації|вного|спек-| |
| | | | |тону | тра | |
|------------+------+----+-----+-----+-----+---------------------|
|Оперативна | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |Робочі дії |
|увага | | | | | |відповідають |
|(нормальний | | | | | |виробленому |
|стан при | | | | | |стереотипові |
|виконанні | | | | | | |
|польоту без | | | | | | |
|ускладнень) | | | | | | |
|------------+------+----+-----+-----+-----+---------------------|
|Підвищена |1,5-2 |1,5 | 3-4 | 2,5-| 5-3 |Зберігається високий |
|нервово- | | | | 3,2 | |рівень працездатності|
|емоційний | | | | | |за рахунок |
|напруга | | | | | |мобілізації |
| | | | | | |внутрішніх резервів |
| | | | | | |організму. |
| | | | | | |Відзначається висока |
| | | | | | |концентрація уваги на|
| | | | | | |діях, які |
| | | | | | |виконуються. Час |
| | | | | | |відповідної реакції |
| | | | | | |збільшується на 20% |
------------------------------------------------------------------
Продовження орієнтовних критеріїв оцінки
нервово-емоційного стану пілотів щодо мови
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| Нервово- | Радіообмін | Робоча діяльність |
| емоційний | | |
|стан пілота| | |
|-----------+------------------------------+---------------------|
|Надмірна |Зміна фізичних характеристик |Рухи стають |
|нервово- |мови перевищує вказані цифри. |некоординованими, |
|емоційна |Порушується стандартна |різкими, |
|напруга |фразеологія радіообміну |несвоєчасними. |
| |(пропуск позивних, поява |Порушується |
| |повторів, слів-паразитів, |плавність, |
| |заїкання та інше). Радіообмін |збільшується |
| |між екіпажем та пунктом УПР |амплітуда рухів. |
| |може припинитись, переговори |З'являються зайві |
| |між членами екіпажу набувають |компоненти рухових |
| |безладного характеру, |реакцій. Можливе |
| |супроводжуються викриками та |виникнення рухового |
| |інше. |стопора - повна |
| | |відсутність рухів. |
------------------------------------------------------------------
9. Організація та проведення медичного дослідження авіаційних
подій
9.1. Огляд місця події при авіаційних подіях, які пов'язані з
ударом літака об землю (чи іншу перешкоду) на великій швидкості
або з вибухом, раніше всього починається зі встановлення напрямку
падіння літака, розшуку частин тіл та уламків літака.
Напрямок падіння можливо встановити при відкиданні вперед
частин перешкоди, з якою він зіткнувся. При падінні літака, який
горить при достатньому зближенні його з землею, на землі можуть
бути знайдені сліди гару у вигляді темної смуги. Вирва, яка
утворюється у результаті вибуху, має більш підритий край,
звернутий у сторону падіння.
У результаті вибуху частини тіла можуть бути розкидані у
радіусі до 500 м та більше від місця вибуху, причому ці частини, а
також більшість частин зруйнованого літака відкидаються уперед на
декілька метрів у сторони за напрямком руху літака. У зв'язку з
тим, що при таких авіаційних подіях частини органів та тканин
можуть інколи закидатись на дерева, будинки, тому на місці події
підлягають огляду всі високі предмети у зоні можливого розкидання
частин тіла.
При дотиковому ударі повітряного судна об землю він може
сковзатися поверхнею протягом 1 км та більше, при цьому
відбувається руйнування авіаційного судна та значні ушкодження тіл
членів екіпажу та авіапасажирів, включно до розчленування.
Якщо повітряне судно руйнується у повітрі на значній висоті,
то розкидання частин повітряного судна та тіл може спостерігатись
на площині до 10 км і більше.
Після того, як визначено напрямок розкидання уламків
повітряного судна та частин тіл, доцільно з
спеціалістом-геодезистом розбити площу, яку необхідно оглянути, на
квадрати завдовжки 25 м та послідовно обстежувати їх.
9.2. Для огляду місця події необхідно мати:
- пластмасові мішки для збору тіл та їх останків;
- металеві або дерев'яні палиці із номерами для маркування
квадратів обстеження;
- етикетки з номерами для позначення частин тіл при
фотографуванні;
- дерев'яні, пластмасові або з картону маркувальні талони для
маркування мішків з тілами та останками;
- вимірювальну рулетку;
- фотоапарат з теле- та ширококутовим об'єктивом;
- лампу-фотоспалах;
- лупу з великим збільшуванням;
- джерело ультрафіолетових та інфрачервоних променів.
9.3. Кожен квадрат місцевості маркується палицею з порядковим
номером. Усередині квадрата описуються пронумеровані частини тіла
та трупи, відмічається їх розташування відносно уламків
повітряного судна.
Якщо знаходять окремі частини, то визначаються їх анатомічні
назви, виявляються та описуються особливості будови їх, які
допоможуть надалі при установленні особи, якщо є сліди дії
полум'я, відмічати, на яких поверхнях вони є.
Незруйновані тіла членів екіпажу та авіапасажирів оглядаються
та описуються відповідно до звичайних правил. При цьому ретельно
описуються трупні зміни, а при можливості визначені суправітальні
реакції, ступінь яких дозволить орієнтовно визначити час настання
смерті.
При авіаційних подіях з вантажними, спортивними літаками,
вертольотами на місці падіння їх знаходять тіла або останки тіл
членів екіпажу. У цих випадках точно фіксується положення кожного
тіла у кабіні літака або вертольота, поміж уламками, відносно
приладів, органів управління та інших частин кабіни, а також
відносно один одного.
Доцільно у кожному наступному квадраті проводити нумерацію
тіл або останків не на початку, а продовжувати її за відношенням
до попереднього квадрата. При цьому кожному тілу, частині його або
іншим останкам надається номер і помилка буде виключена.
Після нумерації, опису та фотографування об'єктів кожного
квадрата тіла та їх останки поміщають у пластмасові мішки. На
маркувальний талон мішка наносяться номер квадрата, а також номер
тіла або останків, які знайдені у цьому квадраті.
Категорично забороняється складати всі найдені в квадраті
останки в один мішок, тому що це дуже ускладнить ідентифікацію в
зв'язку з попаданням обривків одягу з одних частин тіла на інші та
переносом крові з одного об'єкта на другий.
Коли повітряне судно падає на пухкий ґрунт (вертикально або
під кутом, близьким до прямого), частини його, тіла та частини тіл
можуть занурюватись у вирву на глибину до 10-15 м. Як правило,
така вирва заповнюється водою, і тому перед витяганням воду із
вирви потрібно відкачати.
Обов'язково потрібно зважувати витягнуті останки, щоб знати
приблизно, скільки їх ще потрібно шукати у вирві. Загальна вага
розчленованих трупів завжди буде менше загальної ваги тих самих
нерозчленованих тіл, тому що при розшматуванні під час вибуху
повітряного судна відбувається розбризкування підшкірно-жирового
шару, речовини головного мозку, розпилення внутрішніх органів,
виникнення значної кількості крові. Тому зважування знайдених тіл
або їх частин може дати тільки приблизну уяву про кількість
знайдених тіл.
Після цього складається схема місця події, яка розкреслена на
квадрати, куди заноситься все, що було знайдено при огляді: тіла,
їх частини, останки, уламки повітряного судна, взаєморозташування
цих об'єктів.
9.4. При роботі з тілами або їх останками потрібно бути
обережним, тому що в них можуть укорінитись гострі уламки металу,
скла, якими дуже легко поранитись. Таку саму обережність необхідно
додержувати при огляді літака: після того, як пожежа ліквідована,
паливо, яке витікає, може загорітись; ємності, у яких міститься
легкосамозаймиста речовина, можуть вибухати; у задимленій кабіні
або салоні можливе отруєння високотоксичними газами, які
утворюються при горінні синтетичних матеріалів. Від пожежі метал
стає крихким, і людина в кабіні або салоні може провалитись через
підлогу або може бути придавлена стелею або стіною.
9.5. При вибухові літака та розшматуванні тіл нерідко
виявляються м'які тканини потилично-тім'яної області з вушними
раковинами. Така знахідка має велику цінність для ідентифікації.
Тому, якщо вони зморщилися від дії високої температури, їх
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
