Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держмиткому України від 11.09.96 N 420

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года




       АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

                            Н А К А З
 
                        28.04.2004  N 354
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      21 травня 2004 р.
                                      за N 637/9236
 
 
             Про затвердження Інструкції про порядок
        організації та здійснення заходів власної безпеки
           військовослужбовців і працівників Державної
            прикордонної служби України та їх близьких
                             родичів
 
 
     Відповідно до   Законів   України   "Про   державний   захист
працівників суду і  правоохоронних  органів"  (  3781-12  ),  "Про
забезпечення  безпеки  осіб,  які  беруть  участь  у кримінальному
судочинстві" ( 3782-12 ),  "Про  оперативно-розшукову  діяльність"
( 2135-12  ),  пункту 18 статті  19  Закону  України "Про Державну
прикордонну службу України" ( 661-15  ),  підпункту  17  пункту  4
Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України,
затвердженого Указом Президента України від  4  серпня  2003  року
N 797/2003  (  797/2003 ),  з метою забезпечення особистої безпеки
військовослужбовців і працівників  Державної  прикордонної  служби
України та їх близьких родичів Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити   Інструкцію   про   порядок   організації   та
здійснення   заходів   власної   безпеки   військовослужбовців   і
працівників  Державної  прикордонної служби України та їх близьких
родичів (додається).
 
     2. Начальникам  регіональних   управлінь,   органів   охорони
державного кордону, загонів морської охорони, органів забезпечення
організувати вивчення цієї Інструкції та її застосування  під  час
організації оперативно-службової діяльності підпорядкованих частин
і підрозділів.
 
     3. Начальнику  управління  внутрішньої  та  власної   безпеки
Адміністрації  Державної прикордонної служби України,  начальникам
структурних підрозділів управління внутрішньої та власної  безпеки
Державної  прикордонної  служби України в регіональних управліннях
здійснювати  координацію  проведення  заходів  власної  безпеки  в
органах Державної прикордонної служби України.
 
     4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
директора  Департаменту  оперативної   діяльності   -   начальника
управління  внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної
прикордонної служби України.
 
     5. Наказ  довести  до  відома  особового   складу   Державної
прикордонної служби України.
 
 Голова Державної прикордонної
 служби України генерал-полковник                       М.М.Литвин
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Адміністрації
                                      Державної прикордонної
                                      служби України
                                      28.04.2004  N 354
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      21 травня 2004 р.
                                      за N 637/9236
 
 
                            ІНСТРУКЦІЯ
          про порядок організації та здійснення заходів
        власної безпеки військовослужбовців і працівників
             Державної прикордонної служби України та
                       їх близьких родичів
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Ця     інструкція     розроблена      відповідно      до
Кримінально-процесуального кодексу  України  (  1001-05,  1002-05,
1003-05 ),  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення
( 80731-10,  80732-10  ),  Законів  України  "Про державний захист
працівників суду і  правоохоронних  органів"  (  3781-12  ),  "Про
забезпечення  безпеки  осіб,  які  беруть  участь  у кримінальному
судочинстві" ( 3782-12 ),  "Про  оперативно-розшукову  діяльність"
( 2135-12 ),  абзацу тринадцятого статті 9,  частини другої статті
18 Закону України "Про розвідувальні органи України" ( 2331-14  ),
абзацу   шостого   пункту   2   статті   6   Закону  України  "Про
контррозвідувальну діяльність" ( 374-15 ),  пункту  18  статті  19
Закону України   "Про   Державну   прикордонну   службу   України"
( 661-15 ),  підпункту 17 пункту  4  Положення  про  Адміністрацію
Державної   прикордонної   служби  України,  затвердженого  Указом
Президента України від 4 серпня 2003 року N 797/2003 ( 797/2003 ),
з  метою  забезпечення  особистої  безпеки  військовослужбовців  і
працівників Державної прикордонної служби України та  їх  близьких
родичів.
 
     1.2. У  цій  інструкції  під  забезпеченням  власної  безпеки
військовослужбовців і працівників  Державної  прикордонної  служби
України  та  їх  близьких родичів слід розуміти систему заходів їх
державного захисту від перешкоджання виконанню покладених  на  них
законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а також від посягань
на життя,  здоров'я,  житло і майно зазначених осіб та їх близьких
родичів у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб.
 
     1.3. Захисту   підлягають   військовослужбовці  й  працівники
Державної прикордонної служби  України,  які  беруть  безпосередню
участь відповідно у:
     - провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про
адміністративні правопорушення;
     - оперативно-розшуковій діяльності;
     - контролі   за   переміщенням  осіб,  транспортних  засобів,
товарів та інших  предметів  чи  речовин  через  державний  кордон
України.
 
     1.4. Захисту     також     підлягають     особи    з    числа
військовослужбовців і працівників  Державної  прикордонної  служби
України, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а саме:
     - особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або
в іншій формі брала участь (чи сприяла) у виявленні,  припиненні й
розкритті злочинів;
     - потерпілий та його представник у кримінальній справі;
     - свідок;
     - експерт, спеціаліст, понятий.
     Близькі родичі вищезазначених осіб також підлягають  захисту,
якщо  шляхом  погроз або інших протиправних дій щодо них робляться
спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
 
     1.5. Близькі родичі,  які підлягають захисту,  -  це  батьки,
дружина (чоловік),  діти,  рідні брати і сестри, дід, баба, онуки,
посягання на життя,  здоров'я,  житло  і  майно  яких  перешкоджає
співробітникам  Державної  прикордонної  служби  України виконанню
покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав.
 
     1.6. Відповідно до законодавства України військовослужбовці і
працівники  Держприкордонслужби України та їх близькі родичі мають
право:
     а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і
зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів  і  усних
вимог,  що  добровільно  не  виконуються,  для  захисту  особистої
безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;
     б) вимагати  й  одержувати допомогу у виконанні покладених на
них обов'язків,  а в разі необхідності - для особистого захисту, а
також   захисту   свого   житла   і   майна   з  боку  відповідних
правоохоронних та інших державних органів;
     в) здійснювати спеціальні заходи безпеки;
     г) отримувати   компенсаційні   виплати   в   разі   загибелі
працівника,  каліцтва або іншого ушкодження здоров'я,  знищення чи
пошкодження його житла і майна у зв'язку  з  виконанням  службових
обов'язків.
 
     1.7. Життя    і    здоров'я   військовослужбовців   Державної
прикордонної служби України  підлягають  обов'язковому  державному
страхуванню.
 
                   2. Спеціальні заходи безпеки
 
     2.1. Для  забезпечення безпеки осіб,  які підлягають захисту,
недоторканності  їх  житла,  а  також  збереження   їх   майна   з
урахуванням  конкретних обставин можуть застосовуватися відповідно
до законодавства такі заходи:
     а) особиста охорона, охорона житла і майна;
     б) видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення
про небезпеку;
     в) забезпечення засобами зв'язку;
     г) використання  технічних засобів контролю і прослуховування
телефонних та інших переговорів і візуальне спостереження;
     ґ) тимчасове розміщення у місцях, що гарантують безпеку;
     д) забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту;
     е) переведення   до   іншого  місця  служби,  направлення  на
навчання;
     є) відрядження  до  іншого  підрозділу  або  органу Державної
прикордонної служби України.
 
     2.2. У разі  встановлення  даних,  що  свідчать  про  реальну
небезпеку  посягання на осіб,  які підлягають захисту,  вживаються
заходи щодо їх  особистої  охорони,  їх  житла  і  майна.  У  разі
необхідності житло і майно осіб,  взятих під захист,  обладнуються
засобами  протипожежної  і  охоронної  сигналізації,   замінюються
номери  їх  квартирних  телефонів  та  державні  номерні  знаки їх
транспортних     засобів.     Можуть     також     застосовуватися
оперативно-технічні  заходи  відповідно  до  Закону  України  "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ).
 
     2.3. З    метою    вжиття    заходів    особистої     охорони
військовослужбовців  і  працівників  Державної прикордонної служби
України  та  їх  близьких  родичів   керівник   органу   Державної
прикордонної служби України двічі на рік призначає нештатну групу.
До  складу  групи  включають  найбільш  досвідчених   та   фізично
підготовлених  військовослужбовців  на  чолі  з  офіцером,  про що
видається відповідний наказ.  Зазначені військовослужбовці повинні
регулярно проводити тренування з фізичної підготовки,  рукопашного
бою,  стрільби з вогнепальної зброї та застосування спецзасобів. З
групою  додатково  проводиться  навчання з правової підготовки,  у
тому числі  у  взаємодії  із  співробітниками  органів  внутрішніх
справ,   Служби   безпеки   України.   Особлива  увага  при  цьому
звертається на порядок  застосування  зброї  та  спецзасобів.  Для
виконання    заходів    щодо    забезпечення   особистої   охорони
військовослужбовців і працівників  Державної  прикордонної  служби
України  та  їх  близьких  родичів  у  разі необхідності зазначені
військовослужбовці отримують особисту зброю та спецзасоби.
     Обладнання засобами  протипожежної  і охоронної сигналізації,
заміна номерів квартирних телефонів і  державних  номерних  знаків
транспортних   засобів   осіб,  стосовно  яких  вживаються  заходи
особистої   безпеки,   здійснюються   відповідними   органами   за
мотивованим   поданням  керівника  органу  Державної  прикордонної
служби України.  При неможливості їх здійснення  керівник  приймає
відповідне  рішення  про забезпечення особистої безпеки зазначених
осіб іншими заходами.
 
     2.4. Залежно від ступеня загрози життю чи здоров'ю осіб,  які
підлягають  захисту,  з  дотриманням  вимог  законодавства України
можуть   видаватися   вогнепальна   зброя,    спеціальні    засоби
індивідуального  захисту  і  сповіщення  про  небезпеку  та засоби
зв'язку.
     У тимчасове   користування  військовослужбовцю  і  працівнику
Державної прикордонної служби України можуть бути видані:
     - один  пістолет  та  16 патронів,  споряджених у 2 магазини,
кобура для їх носіння;
     - один  пристрій для відстрілу гумових куль та 16 патронів до
нього;
     - один  газовий  пістолет  чи  револьвер  та  8  або  12  (до
револьвера) патронів до нього, заряджених речовинами сльозоточивої
та дратівної дії;
     - радіостанція або мобільний телефон.
 
     2.5. На підставі мотивованої постанови про здійснення заходів
безпеки   видача  зброї,  боєприпасів  до  неї,  а  також  засобів
індивідуального захисту військовослужбовцю та працівнику Державної
прикордонної   служби   України   здійснюється  органом,  де  вони
проходять службу або працюють.
 
     2.6. Особа   із   числа   військовослужбовців,    працівників
Державної прикордонної служби України та їх близьких родичів,  яка
бере участь у кримінальному  судочинстві  як  потерпілий,  або  її
представник у кримінальній справі,  свідок,  експерт,  спеціаліст,
понятий або особа,  яка  заявила  до  правоохоронного  органу  про
злочин  або  в  іншій формі брала участь (чи сприяла) у виявленні,
запобіганні,  припиненні  і  розкритті   злочинів,   на   підставі
мотивованої  постанови  та  медичної  довідки про стан її здоров'я
може отримувати тільки спеціальні засоби індивідуального захисту.
 
     2.7. Близьким  родичам  військовослужбовців  та   працівників
Державної прикордонної служби України і особам,  які беруть участь
у кримінальному судочинстві,  зброя,  боєприпаси до неї,  а  також
засоби індивідуального захисту видаються органами внутрішніх справ
України відповідно до наказу МВС України  від  24  липня  1996  р.
N 523  (  z0556-96  )  "Про  затвердження  Положення  про  порядок
придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної
зброї,  боєприпасів  до  неї,  спеціальних засобів індивідуального
захисту працівниками  судів  і  правоохоронних  органів,  а  також
особами,   які   беруть   участь   у  кримінальному  судочинстві",
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 1996  р.
за  N  556/1581,  із змінами і доповненнями.
     При цьому відповідні посадові  особи  Державної  прикордонної
служби  України  із  залученням  співробітників органів внутрішніх
справ,  Служби безпеки України (за їх згодою) проводять спеціальні
заняття   і  інструктаж  осіб,  стосовно  яких  уживаються  заходи
особистої  безпеки,  щодо  порядку  використання  і  правомірності
застосування     вогнепальної     зброї,    спеціальних    засобів
індивідуального захисту і  сповіщення  про  небезпеку  та  засобів
зв'язку.
 
     2.8. Вогнепальна  зброя,  спеціальні  засоби  індивідуального
захисту   і   сповіщення   про   небезпеку,   видані  у  тимчасове
користування особі,  яка підлягає захисту,  повинні зберігатися  в
металевих сейфах або ящиках,  прикріплених до стіни чи підлоги, за
місцем постійного проживання цих осіб,  які видаються відповідними
службами органів Державної прикордонної служби.
     До зброї не повинні  мати  доступ  сторонні  особи.  Передача
іншим  особам  цієї  зброї,  боєприпасів  та  спеціальних  засобів
індивідуального захисту і сповіщення забороняється.
     За відсутності  потреби та умов зберігання вогнепальної зброї
за  місцем  проживання  або  тимчасового  перебування  особи,  яка
підлягає захисту, зброя підлягає здачі до органу, що її видав.
 
     2.9. З   особою,   якій   видані   зброя,  спеціальні  засоби
індивідуального захисту  і  сповіщення  про  небезпеку  та  засоби
зв'язку,  відпрацьовуються  маршрути  руху зі служби та на службу,
обговорюються лінія поведінки та  потреба  обмеження  відвідування
громадських місць (кафе,  ресторани,  кінотеатри, дискотеки, парки
відпочинку тощо).
 
     2.10. Про втрату зброї,  боєприпасів до неї,  а також засобів
індивідуального  захисту,  засобів  зв'язку особа,  якій вони були
видані,  негайно письмово повідомляє керівництво органу  Державної
прикордонної  служби України та органу внутрішніх справ України за
місцем події або органу внутрішніх справ України,  який їх  видав.
Порушення  кримінальних справ та проведення службових розслідувань
у таких випадках здійснюються відповідно до законодавства України.
 
     2.11. У  разі   загрози   вчинення   насильства   або   інших
протиправних  дій  щодо  осіб,  взятих  під захист,  за письмовими
заявами  або  письмовою   згодою   цих   осіб   може   проводитися
прослуховування   телефонних  та  інших  переговорів  і  візуальне
спостереження.  У  ході  прослуховування  цих   переговорів   може
застосовуватись звукозапис.
     Згідно із   Законом   України    "Про    оперативно-розшукову
діяльність" (  2135-12  )  зазначені  заходи  можуть здійснюватись
управлінням внутрішньої та власної безпеки Державної  прикордонної
служби України в межах заведеної оперативно-розшукової справи.
     За результатами проведення вищезазначених  заходів  керівник,
який  прийняв  рішення,  та  начальник  управління  внутрішньої та
власної  безпеки  вживають  додаткових  спеціальних  заходів  щодо
забезпечення безпеки та здійснюється їх координація.
     Відомості, отримані  в  результаті проведення прослуховування
телефонних  та  інших  переговорів,  є  інформацією  з   обмеженим
доступом, забороняється будь-яке її несанкціоноване розголошення.
 
     2.12. У  разі  необхідності  осіб,  які  підлягають  захисту,
можуть тимчасово розміщувати за їх згодою у місцях,  що гарантують
їх безпеку, в тому числі на об'єктах Державної прикордонної служби
України, в установах та закладах різних форм власності.
     З цією метою  керівники,  які  прийняли  рішення  про  вжиття
заходів  забезпечення безпеки,  письмово звертаються до керівників
місцевих органів влади, відповідних установ та закладів.
     Зазначені особи,   які   тимчасово  розміщені  у  місцях,  що
забезпечують їх безпеку,  зобов'язані обмежити своє спілкування  з
іншими   особами,  їм  забороняється  несанкціоновано  повідомляти
будь-кому про місце свого перебування.
     Відомості щодо місця розміщення зазначених осіб є інформацією
з обмеженим доступом.  Будь-яке  її  несанкціоноване  розголошення
забороняється.
 
     2.13. За  рішенням  керівників   органів,   що   забезпечують
безпеку,   прийнятим  відповідно  до  їх  компетенції,  може  бути
накладено тимчасову або постійну заборону на видачу відомостей про
місце проживання осіб,  взятих під захист, та інших відомостей про
них   адресними   бюро,   паспортними    службами,    підрозділами
Державтоінспекції,  довідковими  службами АТС та іншими офіційними
інформаційно-довідковими службами.
     В окремих  випадках  відомості,  передбачені  частиною першою
цієї  статті,   можуть   вилучатися   в   порядку,   встановленому
законодавством.
     З цією метою  керівники,  які  прийняли  рішення  про  вжиття
заходів  забезпечення  безпеки,  письмово  інформують  відповідний
підрозділ внутрішніх справ або  Служби  безпеки  України.  Офіцери
управління  внутрішньої  та власної безпеки визначають доцільність
здійснення зазначених заходів та в межах  компетенції  організують
взаємодію.
 
     2.14. За  клопотанням  керівників,  які  прийняли рішення про
застосування заходів,  за згодою осіб,  взятих під захист, якщо їх
безпека  не може бути забезпечена іншими заходами,  вони тимчасово
або постійно переводяться до іншого місця служби, направляються на
навчання,  відряджаються до іншого підрозділу або органу Державної
прикордонної  служби  України.
     Зазначене рішення     затверджується     Головою    Державної
прикордонної  служби   України   або   начальником   регіонального
управління  Державної  прикордонної  служби  України відповідно до
номенклатури посад.
     Зазначені заходи   повинні   здійснюватися   без   будь-якого
обмеження житлових, трудових, пенсійних та інших прав осіб, взятих
під захист.
 
          3. Порядок прийняття рішення про застосування
                   спеціальних заходів безпеки
 
     3.1. Рішення   про   вжиття   спеціальних   заходів   безпеки
військовослужбовців  і  працівників  Державної прикордонної служби
України та їх близьких родичів приймають:
     - щодо  осіб,  зазначених  у  п.  1.3,  -  начальники органів
охорони державного кордону України, Морської охорони (прикордонних
загонів,  окремих контрольно-пропускних пунктів,  загонів Морської
охорони);
     - щодо   осіб,  зазначених  у  п.  1.4,  -  Голова  Державної
прикордонної служби  України,  начальники  регіональних  управлінь
Державної  прикордонної  служби  України,  начальники прикордонних
загонів  та   загонів   Морської   охорони,   начальники   окремих
контрольно-пропускних  пунктів,  начальники  органів забезпечення,
ректор Національної академії Державної прикордонної служби України
та начальники навчальних загонів - як командири військових частин,
які згідно з пунктом 3 статті  101  КПК  України  (  1002-05  )  є
керівниками органів дізнання.
     Керівники органів  дізнання  Державної  прикордонної   служби
України  приймають  рішення про вжиття спеціальних заходів безпеки
військовослужбовців і працівників  Державної  прикордонної  служби
України та їх близьких родичів,  які беруть участь у розслідуванні
кримінальних справ про порушення державного кордону України.
 
     3.2. Також таке рішення про застосування заходів безпеки щодо
осіб,  визначених у п.  1.4,