Про затвердження Правил видачі дозволів та сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів дикої фауни і флори, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загроз...

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

Стр. 2

молоко, яке за органолептичними та фізико-хімічними показниками не
відповідає вимогам діючого стандарту.
При виявленні органолептичних змін у молоці (кормового
походження) його після пастеризації чи кип'ятіння переробляють на
технічні продукти або використовують для годівлі тварин.
При органолептичних вадах некормового та невстановленого
походження молоко підлягає знищенню.

3.10. Забороняється повертати власнику отримане від здорових
тварин негатункове молоко (але таке, що відповідає встановленим
вимогам за показниками безпеки), що призначалося для реалізації,
без його знешкодження шляхом пастеризації при температурі не нижче
80 град. С з витримкою 20-30 с чи кип'ятіння.
Допускається переробка такого молока на корм для годівлі
тварин або виготовлення технічних продуктів.
На ринках таке молоко та молочні продукти денатурують.

3.11. Не допускається використовувати в їжу молоко і молочні
продукти з умістом заборонених гормональних препаратів,
стимуляторів зросту, антибіотиків тощо, а також із залишковими
кількостями хімічних речовин природного й антропогенного
походження, у тому числі пестицидів, гербіцидів, мікотоксинів,
радіонуклідів тощо, які перевищують значення, установлені
нормативно-правовими та нормативно-технічними актами.

3.12. При виявленні токсичних елементів (свинець, кадмій,
арсеній, ртуть, мідь, цинк), мікотоксинів (афлатоксин М1),
90 137
радіонуклідів ( Sr, Cs), що перевищують установлені рівні
показників безпеки молока та молочних продуктів, їх використовують
на технічні потреби або знищують.
При виявленні в молоці та молочних продуктах залишків
(незалежно від їх кількості) алкалоїдів, ціанідів, зоокумарину,
дифенацину, етилфенацину, бромдіалону та інших антикоагулянтів;
антигельмінтиків, нітрофуранів, сульфаніламідів, антибіотиків,
пестицидів із групи синтетичних піретроїдів, карбофурану,
гербіцидів, фунгіцидів; фосфіду цинку, жовтого фосфору, пропазину,
гептахлору, дихлоральсечовини, поліхлорпінену, поліхлоркамфену,
байгону, севіну, ялану, бентіокарбу, динітроортокрезолу,
нітрофену, метафосу, хлорофосу, тіофосу, карбофосу, ртутєвмісних
пестицидів, інших хімічних речовин, для яких Міністерством охорони
здоров'я України не встановлені рівні показників безпеки, їх
знищують.
Молоко, отримане від тварин, отруєних солями цинку, міді;
препаратами фтору; хлоридом натрію; кислотами; лугами; нітратами і
нітритами; хлором і дезінфектантами, що містять хлор;
газоутворювальними речовинами (аміак, сірчанокислий ангідрид,
чадний газ); сечовиною; азотними і фосфорними добривами; отруйними
рослинами, що містять алкалоїди, у тому числі алкалоїди люпину,
блекоти, дурману, триходесми сивої; глікозиди, сапоніни, ефірні
масла, фотосенсибілізувальні речовини; кормовими добавками
мікробіологічного синтезу, а також молочні продукти, вироблені з
такого молока, утилізують або направляють на корм тваринам після
кип'ятіння.

3.13. При виявленні в молоці залишкових кількостей
антибіотиків, які дозволено використовувати з лікувальною метою і
їх уміст не перевищує чотирьох рівнів показника, його після
пастеризації чи кип'ятіння допускається згодовувати тваринам, які
перебувають на відгодівлі (не пізніше ніж за три місяці до забою),
або утилізувати.

3.14. За наявності в молоці інших інгібуючих речовин (сода,
аміак, мийні речовини тощо) його переробляють на технічні
продукти.

3.15. Забороняється реалізація молока та молочних продуктів з
фальсифікацією: для молока - зняття жиру, додавання води,
крохмалю, соди, цукру та інших домішок; для сметани і вершків -
домішки сиру, крохмалю, борошна тощо; для масла вершкового
коров'ячого - домішки рослинних жирів тощо; для кисломолочних
продуктів - домішки соди тощо.

3.16. Не допускаються до реалізації молоко та одержані з
нього молочні продукти в перші 7 днів після отелення (молозиво) і
останні 7 днів до кінця лактації (стародійне).

3.17. Перед відбором проб молока та молочних продуктів для
проведення ветеринарно-санітарної експертизи визначають санітарний
стан тари (посуду), у якому вони доставлені для реалізації та
температуру молока.
Тара, у якій транспортуються молоко та молочні продукти,
повинна бути чистою, виготовленою з матеріалів, дозволених до
контакту з харчовою продукцією.
На молоко та молочну продукцію, після проведення
ветеринарно-санітарної експертизи, видається експертний висновок,
як зазначено в додатку 4 Положення про державну лабораторію
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, затвердженого наказом
Державного департаменту ветеринарної медицини від 15.04.2002 N 16
( z0404-02 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
29.04.2002 за N 404/6692.

4. Вимоги до реалізації на продовольчих ринках
молока з ферм (господарств) суб'єктів
господарювання

4.1. Виробництво коров'ячого молока на фермах (господарствах)
суб'єктів господарювання повинно перебувати під постійним
державним ветеринарно-санітарним наглядом та контролем.
Реалізація сирого коров'ячого молока з ферм (господарств)
суб'єктів господарювання незалежно від форми власності у вільний
продаж може здійснюватися лише на ринках за таких умов:
відповідності молочної ферми ветеринарно-санітарним вимогам
згідно з нормативно-правовими актами;
наявності дозволу (ветеринарного документа) на реалізацію
молока безпосередньо з ферм, який видає відповідний територіальний
орган державної ветеринарної медицини строком не більше 1 місяця
на підставі благополуччя тварин щодо заразних хвороб, та заяви,
яку подає власник на ім'я Головного державного інспектора
ветеринарної медицини району, де зазначаються: назва господарства;
кількість молока щоденного продажу; населений пункт, у якому
передбачається торгівля; спосіб та час доставки; прізвища
продавців і відповідальних осіб за якість та безпеку продукції. До
заяви додають довідку про погодження місця реалізації, яку
щомісяця поновлюють;
наявності на кожну партію молока товарно-транспортної
накладної із зазначенням показників якості молока (температура,
ступінь чистоти, густина, кислотність, соматичні клітини, масова
частка жиру тощо). Молоко під час виходу з господарства повинно
мати температуру не вище 6 град. С, а під час прибуття на місце
торгівлі - не вище 10 град. С;
термін реалізації молока не повинен перевищувати 12 год. з
моменту доїння;
сире молоко, що реалізується у вільний продаж, має бути не
нижче 1-го ґатунку за всіма показниками відповідно до ДСТУ 3662-97
"Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі".
Продавати сире молоко дозволяється лише на ринку:
у спеціально виділених для цього місцях та за наявності
дозволу на реалізацію, виданого державною лабораторією
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;
місце продажу повинно бути забезпечене водою, милом, чистим
рушником, столом з вологостійким покриттям, що легко піддається
миттю та дезінфекції. На столі прикріплюється трафарет з написом
"Молоко підлягає кип'ятінню";
особи, які продають молоко, повинні мати при собі особисті
медичні книжки, забезпечуватися санітарним одягом (білим халатом і
хусткою) та дотримуватися правил особистої гігієни;
водій повинен мати санітарний паспорт на автомобіль та
особисту медичну книжку;
ємності з молоком на період транспортування опломбовуються.
Забороняється реалізація молока та молочних продуктів поза
територією ринку.

4.2. За потреби молоко перевіряють кільцевою пробою на
бруцельоз. У разі отримання позитивних або сумнівних результатів
його в продаж не допускають, а знищують у присутності власника з
оформленням акта згідно з додатком 6 Положення про державну
лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, та
повідомляють відповідну територіальну державну установу
ветеринарної медицини.

4.3. Контроль показників безпеки сирого молока здійснюють
державні лабораторії ветеринарної медицини. Періодичність контролю
зазначено в додатку 1.

5. Вимоги до реалізації на продовольчих ринках
молока та молочних продуктів від тварин,
які утримуються в особистих підсобних
господарствах населення

5.1. Молоко та молочні продукти, що надходять для продажу на
ринки, підлягають ветеринарно-санітарній експертизі.
Молоко та молочні продукти, отримані від тварин, які
утримуються в особистих підсобних господарствах населення,
допускаються до ветсанекспертизи на ринку за обов'язкової
наявності у власника (продавця, реалізатора):
ветеринарної картки на тварину або ветеринарної довідки
(видається 1 раз на місяць місцевою державною установою
ветеринарної медицини) про ветеринарно-санітарний стан
господарства та стан здоров'я тварини, у тому числі дослідження на
мастит;
особистої медичної книжки, виданої в установленому порядку.
Продаж молока і молочних продуктів, що не пройшли
ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, забороняється.

5.2. На ринку дозволяється реалізовувати молоко та молочні
продукти, виготовлені з молока корів, буйволиць, овець, кіз та
кобил, за умови його дослідження методами, зазначеними в розділах
8, 9 та 10 цих Правил.

5.3. Органолептичні дослідження, визначення ступеня чистоти,
кислотності та густини молока проводять кожного разу в міру
надходження продукту на експертизу.

5.4. Бактеріальне обсіменіння молока (редуктазна проба),
масову частку жиру, а за необхідності й масову частку білка,
визначають при разовому продажу та один раз на місяць при
систематичній реалізації.
У теплий період року бактеріальне обсіменіння молока
визначають не рідше одного разу на 10 днів.

5.5. За підозри, що на ветсанекспертизу надійшло молоко,
отримане від корів, що позитивно реагують на бруцельоз, його
перевіряють кільцевою пробою.
У разі отримання позитивних або сумнівних результатів молоко
в продаж не допускають, а знищують у присутності власника з
оформленням відповідного акта. Про це негайно повідомляють
головного державного інспектора ветеринарної медицини району
(міста).

5.6. Дозволяється при лабораторних дослідженнях на окремий
показник використовувати один з методів, зазначених у даних
Правилах, а також засоби вимірювальної техніки, які за своїми
метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги
цих Правил та зареєстровані органами Держспоживстандарту України.

6. Порядок відбору проб

6.1. Огляду та аналізу підлягають усе молоко й молочні
продукти з кожної доставленої тари. Проби беруть з різних шарів
продукту в кількості: молока - не менше 250 куб. см; сметани,
вершків, масла, сиру, бринзи та інших кисломолочних продуктів -
100 г, як зазначено в додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів
України від 14.06.2002 N 833 ( 833-2002-п ) "Про затвердження
Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і
біотехнологічного походження для проведення досліджень".
Перед узяттям проб молока його ретельно перемішують.

6.2. При доставці молока та вершків у цистернах, флягах,
каністрах перед відбором проб оглядають всю партію, відзначаючи
недоліки в стані тари (забруднення, витік, несправність кришок,
відсутність маркування, пломб тощо). Після розкриття фляг та
відсіків цистерн жир, що скупчився на стінках, знімають шпателем і
перемішують з молоком.

6.3. Проби відбирають кухлем з довгою ручкою, черпаком або
металевою трубкою з внутрішнім діаметром 9 мм. Зразки молока або
вершків поміщають у чистий скляний посуд та закривають.

6.4. Перед відбором проби молоко необхідно перемішати
протягом 3-4 хв колотівкою, не допускаючи сильного піноутворення
та витікання через вінця посуду. У флязі молоко перемішують,
опускаючи і піднімаючи колотівку 8-10 разів.
Після перемішування молоко відбирають трубкою, занурюючи її
так, щоб молоко надходило в трубку одночасно із зануренням.
Середню пробу молока, яка призначена для визначення
органолептичних та фізико-хімічних показників, після перемішування
доводять до температури 20+-2 град. С.

6.5. Проби для бактеріологічних досліджень відбирають у
стерильний посуд з допомогою стерильних відбірників.

6.6. На посуд з пробами наклеюють етикетки із зазначенням
власника молока (молочної продукції), дати та часу відбору проб.
Дослідження молока проводять зразу ж або не пізніше години після
відбору проб.
У теплий період року молоко досліджують на кислотність
упродовж реалізації на прохання споживача.
Бактеріологічні дослідження проводять не пізніше 1-4 год з
моменту відбору проб, зберігаючи їх при температурі не вище
4 град. С.
До отримання результатів дослідження молоко та молочні
продукти реалізовувати забороняється.

6.7. Проби сирого молока, а за необхідності й молочних
продуктів, що вимагають більш складних досліджень (на токсичні
елементи, мікотоксини, антибіотики, пестициди, гормональні
препарати тощо), досліджують періодично.
У разі потреби за рішенням державних органів ветеринарної
медицини частота проведення таких досліджень може змінюватися.
Проби, що направляють для дослідження у державну лабораторію
ветеринарної медицини, повинні бути в скляному посуді, щільно
закупорені, опечатані сургучем і мати супровідний документ (акт
відбору проб).
На посуді прикріплюється етикетка з назвою продукту, дати і
часу відбору проби.

6.8. Якщо відправка відібраних проб молока затримується, їх
зберігають при температурі не вище 4 град. С. Допускається молоко
консервувати для визначення масової частки жиру та білка однією з
таких речовин: 40% формаліном - 1-2 краплі, 33% пероксидом водню -
2-3 краплі, двохромовокислим калієм - 1 куб. см 10% розчину на
100 куб. см молока.

7. Основні характеристики молока

7.1. Молоко коров'яче за зовнішнім виглядом та консистенцією
має бути однорідною рідиною від білого до слабожовтого кольору,
без осаду та пластівців.
Смак і запах - специфічні для молока, без сторонніх, різко
виражених, не властивих свіжому молоку присмаків і запахів. Масова
частка жиру - не нижче 3,2%, білка - 2,8%. Густина - не менше
1027 кг/куб. м. Кислотність 16-20 град. Т (градусів Тернера) або
рН 6,3-6,9. Молоко з кислотністю нижче 16 град. Т (рН нижче 6,3) і
вище 20 град. Т (рН вище 6,9) у реалізацію не допускається.
Ступінь чистоти за еталоном - не нижче II групи. Бактеріальне
обсіменіння - не нижче II класу.

7.2. Молоко козине за смаком та запахом близьке до молока
коров'ячого, але може мати специфічний "козиний" запах. Колір -
білий. Масова частка жиру - не нижче 4%, білка - 3%. Густина -
1027-1038 кг/куб. м. Кислотність - не нижче 15 град. Т. Ступінь
чистоти за еталоном - не нижче II групи. Бактеріальне
обсіменіння - не нижче II класу.

7.3. Молоко овече за смаком і запахом близьке до коров'ячого,
але може мати специфічний запах. Колір білий із слабким жовтуватим
відтінком. Консистенція однорідна, без пластівців і осаду.
Масова частка жиру - не менше 5%, білка - 4%. Густина
1034-1038 кг/куб. м. Кислотність - не вище 24 град. Т. Ступінь
чистоти за еталоном - не нижче II групи. Бактеріальне
обсіменіння - не нижче II класу.

7.4. Молоко кобил солодкуватого, злегка терпкого смаку, зі
специфічним запахом. Свіже молоко - без сторонніх присмаків і
запахів. Колір білий із блакитнуватим відтінком. Масова частка
жиру - не нижче 1%, білка - 1,7%. Густина - 1029-1033 кг/куб. м.
Кислотність - не вище 7 град. Т. Ступінь чистоти за еталоном - не
нижче I групи. Бактеріальне обсіменіння - не нижче II класу.

7.5. Молоко буйволиць за зовнішнім виглядом та консистенцією
є в'язкою рідиною білого кольору, приємного смаку і запаху. Масова
частка жиру - 7-8%, білка - 4%. Густина - 1028-1030 кг/куб. м.
Кислотність 17-19 град. Т. Ступінь чистоти за еталоном - не нижче
II групи. Бактеріальне обсіменіння - не нижче II класу.

8. Методи дослідження молока

8.1. Органолептичні дослідження проводяться за
ГОСТом 28283-89.
За органолептичними дослідженнями визначають запах, смак,
колір та консистенцію молока.
Пробу на смак проводять після пастеризації молока.
Колір молока визначають у циліндрі з прозорого скла в
променях відбитого денного світла.
Консистенцію, зовнішній вид, колір - за слідом, що
залишається на стінці циліндра після стікання струменя молока.

8.2. Визначення густини молока проводиться за ГОСТ 3625-84.
Прилади і посуд. Ареометри для молока типу АМ або з ціною
поділки шкали 0,5 кг/куб. м, або типу АМТ з ціною поділки шкали
1,0 кг/куб. м; циліндри скляні на 250 куб. см, термометри ртутні
або рідинні з діапазоном від 0 до 50 град. С і ціною поділки
0,5-1,0 град. С.
Хід визначення. Густину визначають шляхом занурення молочного
ареометра в скляний циліндр, наповнений досліджуваним молоком,
попередньо ретельно перемішаним (без піни) у кількості до
250 куб. см за температури 20+-5 град. С. При визначенні густини
ареометр не повинен торкатися до стінок циліндра. Перед
визначенням густини молока з відстояним шаром вершків проби
нагрівають до температури 35+-5 град. С, перемішують та
охолоджують до 20+-5 град. С.
Через 2-4 хв після встановлення лактоденсиметра в нерухомому
стані відраховують показники його шкали. Відлік густини молока за
ареометром проводять до цілої поділки, а температури - з точністю
0,5 град. С. Користуючись показниками молочного ареометра,
визначають густину молока згідно з таблицею, наведеною у
додатку 2.

8.3. Визначення кислотності молока

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 |

<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна