Про затвердження Правил видачі дозволів та сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів дикої фауни і флори, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загроз...

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

Стр. 3

8.3.1. Загальну кислотність молока визначають за
ГОСТ 3624-92.
8.3.2. Активну кислотність (рН) молока визначають за
ГОСТ 26781-85 або за допомогою іонометрів чи рН-метрів різних
типів.
8.3.3. Визначення граничної кислотності молока
Посуд і реактиви. Колба мірна місткістю 1000 куб. см, штатив
з пробірками скляними (висота 150 і діаметр 16 мм), піпетки 1-го і
2-го класів точності місткістю 5 та 10 куб. см; водний розчин
натрію (калію) гідроксиду концентрацією 0,1 моль/куб. дм;
1% спиртовий розчин фенолфталеїну.
Для визначення граничної кислотності готують робочі розчини
з відповідним градусом кислотності. У мірну колбу відміряють
необхідну кількість 0,1 моль/куб. дм розчину натрію (калію)
гідроксиду відповідно до таблиці, додають 10 куб. см 1% спиртового
розчину фенолфталеїну і доливають дистильованої води до мітки.

Таблиця
------------------------------------------------------------------
|Кількість 0,2 моль/куб. дм| 80 | 85 | 90 | 95 | 100 | 105 | 110 |
|розчину натрію (калію) | | | | | | | |
|гідроксиду, куб. см | | | | | | | |
|--------------------------+----+----+----+----+-----+-----+-----|
|Кислотність, град. Т | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
------------------------------------------------------------------

Хід визначення. У пробірки наливають по 10 куб. см розчину
натрію (калію) гідроксиду, приготовленого для визначення
відповідного градуса кислотності.
У кожну пробірку з розчином доливають по 5 куб. см
досліджуваного молока, і вміст пробірки перемішують шляхом
перевертання, попередньо закривши її гумовою пробкою.
Якщо вміст пробірки знебарвлюється, кислотність даного зразка
буде вищою від відповідного даному розчину градуса. I, навпаки,
якщо забарвлення суміші в пробірці зберігається, кислотність
молока нижча, ніж даний розчин.
У лабораторіях ветсанекспертизи ринків звичайно готують
розчин для визначення граничної кислотності 20 град. Т.
8.3.4. За необхідності можна додатково проводити пробу
кип'ятінням. Ця проба є особливо ефективною, якщо змішується
молоко з кислотністю 16-18 град. Т і 27-28 град. Т. Титрована
кислотність такого молока не буде перевищувати 20-22 град. Т, але
проба кип'ятінням буде позитивною (молоко коагулює).
Хід визначення. У пробірку наливають 5 куб. см молока
і кип'ятять протягом хвилини. Якщо молоко при кип'ятінні зсілось,
то його кислотність вища за норму.

8.4. Визначення масової частки жиру проводиться за
ГОСТ 5867-90.

8.5. Визначення чистоти молока проводиться за ГОСТ 8218-89.

8.6. Визначення бактеріального обсіменіння молока за
редуктазною пробою проводиться за ГОСТ 9225-84.

8.7. Визначення масової частки білка проводиться за
ГОСТ 25179-90.
8.7.1. Визначення масової частки білка і СЗМЗ може
проводитися за допомогою аналізатора молока АБМ-1 та інших марок
відповідно до інструкції на даний вид приладу.

8.8. Визначення кількості соматичних клітин у молоці

8.8.1. Визначення кількості соматичних клітин у збірному
молоці
8.8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці за
допомогою 2,5% розчину мастоприму проводиться відповідно до
ГОСТ 23453-90.
8.8.1.2. Визначення кількості соматичних клітин у молоці з
допомогою віскозиметрів ВМЛК, ВМП або іншими атестованими
приладами, що використовуються відповідно до методик, зазначених в
інструкціях щодо їх застосування.
Кислотність досліджуваного молока повинна бути в межах
16-21 град. Т, температура в лабораторії 20 град. С або
від 10 до 30 град. С.

8.8.2. Визначення кількості соматичних клітин у молоці від
однієї корови за допомогою 10% розчину мастидину
Прилади і реактиви. Молочно-контрольні пластинки ПМК-1;
автомат для відмірювання рідини на 1 куб. см; паличка дерев'яна,
пластмасова або скляна з оплавленим кінцем і діаметром не більше
5 мм; 10% водний розчин мастидину.
Хід визначення. У луночку пластинки ПМК-1 уносять 1 куб. см
ретельно перемішаного молока (із кожної чвертки вим'я в окрему
луночку) і додають 1 куб. см 10% розчину мастидину. Молоко з
препаратом інтенсивно перемішують дерев'яною, пластмасовою або
скляною паличкою протягом 10 с. Одержану суміш при безперервному
перемішуванні піднімають з луночки паличкою вгору на 50-70 мм,
після чого протягом 1 хв оцінюють результати аналізу.
Обробка результатів. Реакцію враховують за ступеням утворення
желеподібного згустку (при збільшенні кількості лейкоцитів) та
зміною кольору суміші (при зміні рН).
Реакція негативна (+) - суміш молока з мастидином у вигляді
однорідної рідини або з'являються сліди утворення желе. Колір
суміші світло-бузковий, бузковий, іноді темно-бузковий. Корова не
хворіє маститом.
Реакція сумнівна (++) - утворення слабкого згустку, який
неможливо викинути паличкою з луночки пластинки. Колір суміші від
світло-бузкового до бузкового. Корова хворіє на субклінічний
мастит або перебуває у стадії запуску.
Реакція позитивна - утворення помірного згустку у вигляді
сирого білка курячого яйця (+++), який важко викинути з луночки,
або щільного згустку (++++), що легко викидається паличкою з
луночки пластинки. Колір суміші від темно-бузкового до бузкового.
Корова хвора на мастит.

9. Ветеринарно-санітарна експертиза
молочних продуктів

9.1. Сметану і вершки перевіряють органолептично на
відсутність домішок (особливо кисломолочного сиру) та вибірково -
на вміст масової частки жиру, кислотність та домішки крохмалю.

9.2. Сметана
Смак і запах - чисті, ніжні, кисломолочні, без сторонніх
різко виражених, не властивих сметані присмаків та запахів.
Зовнішній вигляд та консистенція - однорідні, помірно густі та
чисті, без крупинок жиру і білка (кисломолочного сиру), вигляд
глянцевий. Колір від білого до світло-жовтого за всією масою, без
сторонніх відтінків. Масова частка жиру не менше 20%. Кислотність
у межах 60-100 град. Т.

9.3. Вершки
Смак і запах властиві цьому продукту, без сторонніх присмаків
та запахів. Смак злегка солодкуватий. Зовнішній вигляд та
консистенція - однорідні, без грудочок збитого жиру та пластівців
казеїну. Колір білий з жовтуватим відтінком. Масова частка жиру -
не менше 20%. Кислотність - 17-19 град. Т.
9.3.1.Визначення кислотності сметани, вершків проводять у
відповідності до ГОСТ 3624-92.
9.3.2. Визначення масової частки жиру в сметані, вершках
проводять у відповідності до ГОСТ 5867-90.

9.4. Кисломолочний сир
Кисломолочний сир перевіряють органолептично та на
кислотність, а в необхідних випадках - на вміст масової частки
жиру, вологи та домішок соди.
Смак і запах кисломолочного сиру - кисломолочні, чисті,
ніжні, без зайвої кислотності, сторонніх присмаків і запахів.
Консистенція і зовнішній вигляд - однорідна маса, без грудочок,
несипуча і некрупчата. Колір від білого до злегка жовтуватого,
рівномірний за всією масою і без сторонніх відтінків.
Кислотність - не вище 250 град. Т.
Кисломолочний сир, масова частка жиру якого становить 18%,
уважається жирним, 9% - напівжирним. У жирному кисломолочному сирі
вологи не менше 65%, у напівжирному - 73%, у нежирному - 80%.
9.4.1. Визначення кислотності кисломолочного сиру проводять у
відповідності до ГОСТ 3624-92.
9.4.2. Визначення масової частки жиру в кисломолочному сирі
проводять у відповідності до ГОСТ 5867-90.
9.4.3. Масову частку вологи в кисломолочному сирі визначають
у відповідності до ГОСТ 3626-73.

9.5. Кисломолочні продукти
Кисломолочні продукти (ряжанка, кефір, варенець тощо)
досліджують органолептично, вибірково - на кислотність та вміст
масової частки жиру.
9.5.1. Органолептичні показники. Смак і запах кисломолочні,
чисті, без сторонніх, не властивих доброякісному продукту
присмаків та запахів. Консистенція та зовнішній вигляд - згустки
помірно щільні, вид глянцюватий, стійкий, без газоутворення та
значних виділень сироватки на поверхні продукту. Для ряжанки -
згусток злегка тягучий, для варенця допускається наявність
молочних пінок.
Колір ряжанки молочно-білий або кремовий, варенця - з
буруватим відтінком. Масова частка жиру повинна відповідати
жирності незбираного молока в даній місцевості, але не менше 2,8%.
Кислотність - для кислого молока звичайного, ацидофільного та
варенця - 75-120 град. Т, для ряжанки - 85-120 град. Т, кефіру -
80-120 град. Т.
9.5.2. Визначення масової частки жиру в кисломолочних
продуктах проводять у відповідності до ГОСТ 5867-90.
9.5.3. Визначення кислотності кисломолочних продуктів
проводять у відповідності до ГОСТ 3624-92.

9.6. Масло вершкове і топлене
Масло перевіряють органолептично і в необхідних випадках
визначають уміст масової частки жиру, концентрацію хлористого
натрію, наявність вологи і домішок.
9.6.1. Масло вершкове. Смак і запах - характерні для даного
виду масла, без сторонніх, різко виражених присмаків і запахів.
Зовнішній вигляд і консистенція - щільна, однорідна, на розрізі
поверхня слабко блискуча, допускається присутність поодиноких
дрібних крапельок вологи. Колір від білого до світло-жовтого.
Масова частка жиру - не менше 78%, вологість - не більше 20%.
Уміст хлористого натрію в соленому маслі - не більше 1,0%.
Масло топлене. Смак і запах чисті, характерні для даного виду
масла, без сторонніх різко виражених присмаків та запахів.
Зовнішній вигляд і консистенція - м'яка, зерниста, у розтопленому
вигляді масло має бути прозорим, без осаду. Колір від білого до
світло-жовтого, однорідний за всією масою. Масова частка жиру - не
менше 99%. Вологість - не більше 1%.
9.6.2. Визначення масової частки жиру у вершковому маслі
проводять у відповідності до ГОСТ 5867-90.
9.6.3. Визначення масової частки вологи у вершковому маслі
проводять у відповідності до ГОСТ 3626-73.
9.6.4. Визначення масової частки хлористого натрію у
вершковому маслі визначають у відповідності до ГОСТ 3627-81.

9.7. Сир і бринза домашнього приготування
Зазначені продукти повинні бути виготовлені з незбираного
молока, одержаного від здорових тварин (корів, овець, кіз,
буйволиць) із господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб
тварин.
Бринзу і сир перевіряють органолептично, за необхідності
визначають масову частку жиру, уміст хлористого натрію та
вологість.
9.7.1. Смак і запах сиру і бринзи - типові для даного виду
продукту, без сторонніх присмаків і запахів. Масова частка жиру в
сухій речовині - не менше 40-50%. Уміст вологи - не більше 48%, а
хлористого натрію - не більше 4,5%.
9.7.2. Визначення масової частки жиру в сирі і бринзі
домашнього виготовлення проводиться у відповідності до
ГОСТ 5867-90.
9.7.3. Визначення масової частки вологи в сирі і бринзі
домашнього виготовлення проводяться у відповідності до
ГОСТ 3626-73.
9.7.4. Визначення масової частки хлористого натрію в сирі і
бринзі домашнього виготовлення визначають у відповідності до
ГОСТ 3627-81.

9.8. Кумис
Продукт виготовляють з молока здорових кобил та корів при
дотриманні технологічних норм і правил.
У кумисі визначають масову частку жиру і кислотність, як
зазначено в пунктах 9.5.2. і 9.5.3.
9.8.1. Смак і запах кумису - чисті, специфічні для кумису
натурального, без сторонніх, не властивих доброякісному продукту
присмаків і запахів, солодкуватий - для слабкого кумису.
Консистенція рідка, однорідна, газована, піниста. Колір
молочно-білий. Масова частка жиру не менше 1%. Кислотність в
слабкому кумисі (визрівання 1 доба) - 60-80 град. Т, у середньому
(визрівання 2 доби) - 80-100 град. Т, у міцному (визрівання
3 доби) - 101-150 град. Т. Уміст алкоголю: у слабкому кумисі -
0,1-0,3%, у середньому - 0,2-0,4%, у міцному - 1%.
9.8.2. Визначення вмісту алкоголю визначають згідно з
ГОСТ 3629-47.

10. Додаткові дослідження молока
і молочних продуктів

10.1. За підозри на фальсифікацію чи порушення
ветеринарно-санітарних вимог обов'язково проводяться додаткові
необхідні дослідження молока та молочних продуктів.

10.2. До досліджень, які проводяться за необхідності,
належать: визначення фальсифікації молока і молочних продуктів, на
наявність пероксидази в молоці та деяких молочних продуктах,
виявлення бруцельозних антитіл, визначення сухої знежиреної
речовини в маслі без наповнювачів тощо.
10.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
Для визначення натуральності молока необхідно знати густину,
уміст масової частки жиру і сухого знежиреного молочного залишку в
дослідній і стійловій пробах. Стійлову пробу відбирають на фермі
чи у власному господарстві протягом 2 діб після аналізу дослідної
проби.
Ступінь розведення молока водою визначають за формулами

В = СЗМЗ - (СЗМЗ : СЗМЗ) х 100
1

або В = ((Р - Р ) : Р) х 100
1

Ступінь розведення молока збираним молоком визначають за
формулою

ЗМ = ((Ж - Ж ) : Ж) х 100
1

Ступінь розведення молока водою і збираним молоком (подвійна
фальсифікація) визначають за формулами

Д = 100 - (100 х Ж ) : Ж;
1

В = 100 - (100 х СЗМЗ ) : СЗМЗ,
1

де В - кількість води, доданої до молока, %;
СЗМЗ, СЗМЗ - уміст сухого знежиреного молочного залишку
1
відповідно у стійловій і дослідній пробах, %;
Р, Р - густина молока відповідно в стійловій і дослідній
1
пробах, град. А;
ЗМ - кількість доданого збираного молока, %;
Ж, Ж - уміст масової частки жиру в молоці відповідно в
1
стійловій і дослідній пробах, %;
Д - загальна кількість води і збираного молока, доданих до
молока, %.
10.2.2. Визначення інгібуючих речовин (антибіотики, формалін,
пероксид водню та інші мийні, дезінфекційні та консервувальні
речовини) з індикаторами резазурином і метиленовим блакитним
проводять у відповідності до ГОСТ 23454-79.
Якісне визначення наявності антибіотиків і сульфаніламідних
речовин у молоці та молочних продуктах допускається проводити за
допомогою дельвотесту, полютесту, копан-тесту або інших
зареєстрованих діагностикумів згідно з інструкцією з їх
застосування.
10.2.3. Визначення в молоці соди проводиться за
ГОСТ 24065-80.
10.2.4. Визначення в молоці аміаку проводиться за
ГОСТ 24066-80.
10.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню проводиться за
ГОСТ 24067-80.
10.2.6. Фальсифікація молока, сметани і вершків крохмалем
Визначення проводять шляхом додавання в пробірку 5 куб. см
добре перемішаного молока (сметани, вершків) і 2-3 крапель розчину
Люголя. Уміст пробірки ретельно струшують. Поява через 1-2 хв.
синього забарвлення свідчить про присутність у досліджуваній пробі
крохмалю.
10.2.6.1. Для сметани і вершків можна застосувати й інший
метод. На предметне скло наносять невелику краплю сметани
(вершків), накривають її покривним склом, під яке вводять краплю
спиртового розчину йоду. При мікроскопічному дослідженні препарату
добре видно забарвлені в синій колір зерна крохмалю.
10.2.7. Визначення фальсифікації вершкового масла жирами
рослинного походження
У пробірці або хімічному стакані змішують рівні об'єми
досліджуваного масла, насиченого розчину резорцину в бензолі і
міцної азотної кислоти (густина 1,38).
За наявності в пробі рослинної олії з'являється фіолетове
забарвлення.
10.2.8. Дослідження молока кільцевою пробою на бруцельоз
В уленгутівську пробірку (діаметр 5-8 мм) наливають 1 куб. см
молока і 1 краплю кольорового бруцельозного антигену (суспензія
бруцел, забарвлених гематоксиліном) і ставлять у термостат при
температурі 37 град. С на 40-45 хв.
Позитивна реакція характеризується появою у верхньому шарі
рідини кільця синього кольору, при сумнівній реакції - ледь
забарвленого синюватого кільця, а при негативній - ніяких змін не
настає.

Начальник управління
забезпечення протиепізоотичної
роботи Державного департаменту
ветеринарної медицини О.М.Вержиховський

Додаток 1
до п. 4.3 Правил

РЕКОМЕНДОВАНА ПЕРІОДИЧНІСТЬ
контролю показників безпеки сирого
коров'ячого молока

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 |

<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна