Про нову редакцію додатка до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.11.2000 N 319

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
Стр. 5

     а) встановлених  мінімальних  абсолютних  та  відносних висот
польоту в межах району відповідальності;
     б) найнижчого ешелону польоту (нижнього безпечного ешелону);
     в) мінімальних абсолютних та  відносних  висот,  встановлених
для схем, що базуються на радіолокаційному наведенні.
 
     9.9. Інформація про несприятливу погоду
     9.9.1. Інформація про можливість входження повітряного  судна
до   району  з  несприятливими  метеорологічними  умовами  повинна
передаватися екіпажу ПС завчасно для можливості прийняття  рішення
про відповідні дії.
     Залежно від   можливостей   радіолокаторів   (радіолокаційних
комплексів,   систем)  райони  з  несприятливими  метеорологічними
умовами можуть  не  відтворюватися  на  радіолокаційному  дисплеї.
Бортовий метеорологічний радіолокатор,  як правило,  краще виявляє
та визначає несприятливі метеорологічні умови,  ніж радіолокатори,
що використовуються при ОПР.
     9.9.2. При радіолокаційному наведенні  повітряного  судна,  у
зв'язку  з  обходом  району  несприятливих  метеорологічних  умов,
радіолокаційний  диспетчер  повинен  переконатися   в   тому,   що
повітряне  судно може бути повернуте на траєкторію польоту в межах
зони дії радіолокатора,  а якщо це неможливо,  інформувати про  це
екіпаж ПС.
     9.9.3. За наявності  практичної  можливості,  радіолокаційний
диспетчер  передає інформацію відповідному метеорологічному органу
про  місце,   розміри   та   рух   особливих   явищ   погоди,   що
спостерігаються на радіолокаційному дисплеї.
 
        10. Використання радіолокатора при диспетчерському
                 обслуговуванні повітряного руху
 
     10.1. Функції
     10.1.1. Радіолокаційний диспетчер використовує радіолокаційні
дані,  які  відображаються  на   радіолокаційному   дисплеї,   для
виконання   таких   функцій   при   забезпеченні   диспетчерського
обслуговування повітряного руху:
     а) забезпечення  необхідного  радіолокаційного обслуговування
для  поліпшення  використання  повітряного  простору,   скорочення
затримок,  надання  прямих маршрутів та більш оптимальних профілів
польотів, а також для підвищення безпеки польотів;
     б) забезпечення     повітряних     суден,    що    вилітають,
радіолокаційним   наведенням   з   метою   сприяння    організації
прискорення та ефективності потоку повітряних суден та прискорення
набрання висоти до крейсерського рівня польоту;
     в) забезпечення  радіолокаційного наведення з метою вирішення
можливих конфліктних ситуацій;
     г) забезпечення     повітряних    суден,    що    прибувають,
радіолокаційним наведенням  з  метою  організації  прискорення  та
ефективності потоку повітряних суден;
     ґ) забезпечення  радіолокаційного   наведення   для   надання
навігаційної допомоги екіпажам;
     д) забезпечення  ешелонування  та  підтримування  нормального
потоку  повітряного  руху при відмові зв'язку на борту повітряного
судна, яке перебуває в межах зони дії радіолокатора;
     е) забезпечення радіолокаційного моніторингу;
     є) забезпечення диспетчера нерадіолокаційного контролю (де це
можливо)  радіолокаційною  інформацією  про повітряну обстановку у
вигляді:
     - уточненої   інформації  про  місце  повітряних  суден,  які
перебувають під контролем;
     - додаткової інформації щодо іншого руху;
     - інформації щодо будь-яких  суттєвих  відхилень  повітряного
судна  від  умов,  заданих відповідними диспетчерськими дозволами,
включаючи дозволені маршрути,  а також,  у  відповідних  випадках,
відхилень від рівнів польоту.
 
     10.2. Координація  руху,  що перебуває під радіолокаційним та
нерадіолокаційним контролем
     10.2.1. Між  радіолокаційним диспетчером та нерадіолокаційним
диспетчером постійно здійснюється координація щодо всіх повітряних
суден, що виконують контрольовані польоти.
     10.2.2. Будь-який орган ОПР,  що  використовує  радіолокатор,
уживає  відповідних  заходів  щодо  забезпечення координації руху,
який є під радіолокаційним та нерадіолокаційним контролем, а також
щодо   забезпечення   відповідного  ешелонування  між  повітряними
суднами,  які перебувають під радіолокаційним контролем,  та всіма
іншими   контрольованими   повітряними   суднами.   З  цією  метою
радіолокаційний диспетчер  та  нерадіолокаційний  диспетчер  тісно
взаємодіють.
 
     10.3. Застосування ешелонування
     10.3.1. У  разі  передачі   контролю   від   радіолокаційного
диспетчера    нерадіолокаційному    диспетчеру    нерадіолокаційне
ешелонування встановлюється радіолокаційним диспетчером  до  того,
як  повітряне  судно,  що перебуває під радіолокаційним контролем,
перетне межу відповідальності цього диспетчера або перед  тим,  як
воно вийде за межі дії радіолокатора.
     10.3.2. Горизонтальне    радіолокаційне    ешелонування    ПС
застосовується між:
     - ідентифікованими повітряними суднами,  коли є впевненість у
тому, що ідентифікація буде зберігатися;
     - повітряними  суднами,  що   виконують   зліт,   та   іншими
ідентифікованими повітряними суднами.
     10.3.3. Радіолокаційний диспетчер  починає  дії  з  тим,  щоб
відстані  між центрами радіолокаційних відміток цілі були не менше
встановлених мінімумів радіолокаційного ешелонування.
     За будь-яких  обставин  не  дозволяється  допускати збігу або
накладання радіолокаційних  відображень  місця  повітряних  суден,
крім   випадків,   коли  між  повітряними  суднами  забезпечується
вертикальне ешелонування.
     10.3.4. У   тому   випадку,  коли  радіолокаційний  диспетчер
отримав інформацію про повітряне судно,  що виконує контрольований
політ  та  входить  або  має  намір  увійти  найближчим  часом  до
повітряного простору,  у межах якого застосовується радіолокаційне
ешелонування, але радіолокаційний диспетчер ще не ідентифікував це
повітряне  судно,  радіолокаційний  диспетчер  може   продовжувати
надавати  радіолокаційне обслуговування ідентифікованим повітряним
суднам за умов, що:
     а) неідентифіковане  повітряне  судно  буде ідентифіковано за
допомогою ВОРЛ,  або ПОРЛ, якщо воно належить до такого типу, який
може  дати  задовільний  відбитий  сигнал на індикаторі первинного
радіолокатора  під  час  польоту  в   повітряному   просторі,   де
застосовується радіолокаційне ешелонування; та
     б) між    повітряними    суднами,    що    перебувають    під
радіолокаційним  контролем,  та будь-яким іншим повітряним судном,
радіолокаційне     місцезнаходження     якого     спостерігається,
забезпечується радіолокаційне ешелонування до того часу,  доки або
не буде ідентифіковано неідентифіковане повітряне  судно,  або  не
буде встановлено нерадіолокаційне ешелонування.
     10.3.5. Радіолокаційне   горизонтальне   ешелонування    може
забезпечуватися  між повітряним судном,  що злітає,  та попереднім
повітряним судном або іншими повітряними суднами,  що  перебувають
під  радіолокаційним контролем, за умовами, що існує впевненість у
тому,  що повітряне судно, яке злітає, буде ідентифіковане у межах
2  км від торця ЗПС та що до того часу буде встановлено відповідне
ешелонування.
     10.3.6. Радіолокаційне    горизонтальне    ешелонування    не
застосовується між повітряними суднами,  що  виконують  польоти  у
зоні очікування над одним пунктом очікування.
     10.3.7. У  разі  неможливості  забезпечення  радіолокаційного
горизонтального  ешелонування радіолокаційний диспетчер застосовує
вертикальне  ешелонування  або  мінімальні  встановлені  інтервали
нерадіолокаційного горизонтального ешелонування.
 
     10.4. Мінімуми радіолокаційного ешелонування
     Мінімуми радіолокаційного   ешелонування   в   диспетчерських
районах  та  зонах  (СТА,  ТМА,  CTR) установлюються відповідно до
етапу польоту згідно з додатком 1 до цих Правил.
     10.4.1. Мінімальна   відстань  між  повітряними  суднами,  що
прямують одним маршрутом та на одному рівні, становить:
     - за  встановленими  маршрутами  ОПР в диспетчерських районах
АСС, АРР - 20 км (рис. ( za606-04 );
     - у  диспетчерському  районі АРР (ТМА) з використанням АС КПР
за винятком  сегментів  заходження  на  посадку   -  10 км   (рис.
( za606-04 );
     10.4.2. На  сегментах  заходження  на  посадку  та  на  етапі
вильоту (рис.  (  za606-04  ) (у межах диспетчерської зони (CTR на
висотах   польоту   1700  метрів  та  нижче)  застосовуються  такі
мінімуми   радіолокаційного   горизонтального   ешелонування,   що
пов'язані з турбулентністю у сліді:
     ВАЖКЕ (Н) за ВАЖКИМ (Н) - 8 км;
     СЕРЕДНЄ (М) за ВАЖКИМ (Н) та ЛЕГКЕ  (L)  за  СЕРЕДНІМ  (М)  -
10 км;
     ЛЕГКЕ (L) за ВАЖКИМ (Н) - 12 км,  в  усіх  інших  випадках  -
6 км, де
     важкі - усі типи повітряних суден масою 136000 кг та більше;
     середні -  усі  типи  повітряних суден масою менше 136000 кг,
але більше 7000 кг;
     легкі -  усі  типи  повітряних суден масою 7000 кг або менше.
 
     Мінімуми, зазначені у п.10.4.2,  застосовуються  у  випадках,
коли:
     а) повітряне  судно  виконує  політ  безпосередньо  за  іншим
повітряним  судном  на  тій самій висоті або менше ніж 300 м (1000
футів) нижче; або
     б) обидва   повітряних  судна  використовують  одну  ЗПС  або
паралельні ЗПС,  розташовані на відстані  менше  760  м  одна  від
одної; або
     в) повітряне судно перетинає слід іншого повітряного судна на
тій самій висоті або на 300 м (1000 футів) нижче.
 
     10.4.3. У диспетчерських районах (CTA, TMA) при прямуванні на
одному рівні на треках  (рис.  (  za606-04  ),  що  перетинаються,
незалежно   від  кута  перетинання  треків  -  20  км  (мінімальна
відстань,  менше якої повітряні судна не повинні наближатися  одне
до одного).
     10.4.4. У диспетчерських районах (СTA,  TMA) при  перетинанні
рівня  на  зустрічних треках - повздовжній інтервал 30 км у момент
перетинання зайнятого рівня або бічний інтервал  20  км  у  момент
перетинання  рівня  (без  урахування  повздовжнього  інтервалу) за
умови відсутності сходження треків (рис. ( za606-04 ).
      10.4.5.  У  диспетчерських районах (CTA,TMA) при перетинанні
рівня  на  попутних  треках  - повздовжній інтервал 20 км у момент
перетинання  рівня  або бічний інтервал 10 км у момент перетинання
рівня   (без   урахування   повздовжнього   інтервалу)   за  умови
відсутності сходження треків (рис. ( za606-04 ).
     10.4.6. У диспетчерському районі (TMA) при перетинанні  рівня
на  попутних треках при використанні АС КПР - повздовжній інтервал
10  км  у  момент  перетинання  рівня  або бічний інтервал 10 км у
момент  перетинання  рівня  за  умови відсутності сходження треків
(рис. ( za606-04 ).
     10.4.7. Мінімум радіолокаційного горизонтального ешелонування
повітряних суден щодо зон  обмеження  польотів  (заборонених  зон)
становить  10  км,  якщо  є впевненість у тому,  що цей мінімум не
враховано при встановленні зони  обмеження  польотів  (заборонених
зон).
 
     10.5. Передавання радіолокаційного контролю
     10.5.1. Передавання радіолокаційного контролю повинно,  де це
практично   можливо,   забезпечувати   безперервне  радіолокаційне
обслуговування.
     10.5.2. Якщо  використовується ВОРЛ та радіолокаційна система
забезпечує  індикацію  радіолокаційного   місця   на   дисплеї   з
прив'язкою формулярів супроводження,  передавання радіолокаційного
контролю  ПС  між  суміжними  диспетчерськими  пунктами  або   між
сусідніми   органами   ОПР   може  здійснюватися  без  попередньої
координації за умови, якщо:
     а) радіолокаційний   диспетчер,  що  приймає  радіолокаційний
контроль,  має  оновлену  інформацію  про  план  польоту  ПС,   що
передається, у тому числі призначений код ВОРЛ;
     б) радіолокаційне перекриття надає можливість диспетчеру,  що
приймає  радіолокаційний  контроль,  спостерігати  за  рухом ПС на
радіолокаційному     дисплеї     до     здійснення     передавання
радіолокаційного контролю та ідентифікації до виходу екіпажу ПС на
зв'язок;
     в) за   відсутності  диспетчерів  поруч,  вони  повинні  бути
забезпечені  засобами  прямого  зв'язку,  які  дозволяють  негайно
встановити зв'язок між ними;
     г) у  письмових  угодах  між  органами  ОПР   (LoA)   або   в
технологіях роботи диспетчерів повинні бути обговорені такі умови:
напрямки  польоту,  встановлені  рівні  передавання   ПС,   пункти
передачі зв'язку,  узгоджені мінімуми ешелонування між ПС,  у тому
числі мінімум горизонтального  ешелонування  ПС,  що  прямують  на
одному   рівні   в   одному  напрямку,  про  спостереження  ПС  на
радіолокаційному дисплеї тощо;
     ґ) у  LoA  та  технологіях  роботи диспетчерів визначено,  що
процедури  передавання  радіолокаційного  контролю   можуть   бути
призупинені  диспетчером,  що приймає радіолокаційний контроль,  у
будь-який  час  за  умови   попереднього   повідомлення   про   це
диспетчеру, що передає радіолокаційний контроль;
     д) диспетчер,  що приймає радіолокаційний контроль, своєчасно
проінформований про призначений рівень,  швидкість, останні видані
інструкції щодо  радіолокаційного  наведення  ПС,  унаслідок  чого
очікуються зміни у ході польоту в пункті передавання.
     10.5.3. Якщо використовується ПОРЛ і там,  де  застосовується
ВОРЛ,  але не діють умови,  зазначені в пункті 10.5.2, передавання
радіолокаційного контролю між суміжними  диспетчерськими  пунктами
чи органами ОПР може здійснюватися за таких умов:
     а) диспетчеру,  що приймає радіолокаційний контроль, передана
радіолокаційна ідентифікація ПС або вона встановлена безпосередньо
ним самим;
     б) за   відсутності  диспетчерів  поруч,  вони  повинні  бути
забезпечені  засобами  прямого  зв'язку,  які  дозволяють  негайно
встановити зв'язок між ними;
     в) радіолокаційне  ешелонування  від  інших   ПС   відповідає
встановленим  мінімумам  при передаванні радіолокаційного контролю
між радіолокаційними секторами або відповідними органами ОПР;
     г) диспетчер,  що приймає радіолокаційний контроль, своєчасно
проінформований про призначений рівень,  швидкість, останні видані
інструкції  щодо  радіолокаційного  наведення  ПС,  унаслідок чого
очікуються зміни плану польоту в пункті передавання;
     ґ) радіолокаційний диспетчер,  що передає контроль, підтримує
двосторонній  радіозв'язок  з  екіпажем  ПС  до  того  часу,  коли
радіолокаційний  диспетчер,  що  приймає  контроль,  не погодиться
взяти на себе відповідальність  за  забезпечення  радіолокаційного
обслуговування   цього  повітряного  судна.  Після  цього  екіпажу
дається вказівка перейти на відповідну частоту та з цього  моменту
відповідальність за ПС бере на себе радіолокаційний диспетчер,  що
прийняв ПС.
 
     10.6. Керування швидкістю в горизонтальній площині
     10.6.1. Враховуючи   умови,  зазначені  у  цьому  підрозділі,
радіолокаційний диспетчер,  з метою  забезпечення  радіолокаційних
інтервалів   між   ПС  та  зменшення  потреби  у  радіолокаційному
наведенні,  може давати екіпажам ПС, яким надається радіолокаційне
обслуговування,  вказівки  відповідним чином скоригувати швидкість
польоту. Екіпажам ПС може даватися вказівка витримувати:
     - максимальну швидкість (maximum speed);
     - мінімальну  швидкість  з  прибраною  механізацією  та  шасі
(minimum clean speed);
     - мінімальну  швидкість  заходження  на  посадку  (мінімальна
швидкість  з  випущеною  механізацією  та  шасі - minimum approach
speed);
     - конкретно вказану швидкість.
 
     Приклади:
 
------------------------------------------------------------------
|          Фразеологія           |          Phraseology          |
|--------------------------------+-------------------------------|
|ВЫДЕРЖИВАЙТЕ (величина          |MAINTAIN (величина швидкості)  |
|швидкості) КИЛОМЕТРОВ В ЧАС     |KILOMETRES PER HOUR            |
|--------------------------------+-------------------------------|
|УМЕНЬШИТЕ СКОРОСТЬ ДО           |REDUCE TO MINIMUM CLEAN SPEED  |
|МИНИМАЛЬНОЙ                     |                               |
|--------------------------------+-------------------------------|
|НЕ ПРЕВЫШАЙТЕ (величина         |DO NOT EXCEED (величина        |
|швидкості) КИЛОМЕТРОВ В ЧАС     |швидкості) KILOMETRES PER HOUR |
|--------------------------------+-------------------------------|
|УСТАНОВИТЕ НОРМАЛЬНУЮ СКОРОСТЬ  |RESUME NORMAL SPEED            |
|--------------------------------+-------------------------------|
|УМЕНЬШИТЕ СКОРОСТИ ЗАХОДА ДО    |REDUCE TO MINIMUM APPROACH     |
|МИНИМАЛЬНОЙ                     |SPEED                          |
|--------------------------------+-------------------------------|
|ВЫДЕРЖИВАЙТЕ (величина) МАХА    |MAINTAIN MACH (величина) [OR   |
|[ИЛИ БОЛЬШЕ (ИЛИ МЕНЬШЕ)] ДО    |GREATER (OR LESS)] UNTIL       |
|(основна точка)                 |(основна точка)                |
|--------------------------------+-------------------------------|
|НЕ ПРЕВЫШАЙТЕ (величина) МАХА   |DO NOT EXCEED MACH (величина)  |
------------------------------------------------------------------
 
     10.6.2. На  рівнях FL 250 або вище коригування швидкості слід
здійснювати у величинах,  кратних 0,01 МАХА,  а на рівнях нижче FL
250 - величинами приладової швидкості (IAS), кратними 20 км/год.
     10.6.3. Для   підтримування    потрібного    інтервалу    при
використанні   методів   керування   швидкістю  повітряним  суднам
необхідно призначати конкретні швидкості.
     10.6.4. Екіпаж ПС інформує радіолокаційного диспетчера у всіх
випадках,   коли   він   неспроможний   виконати   вказівку   щодо
витримування швидкості. У таких випадках радіолокаційний диспетчер
застосовує альтернативний метод забезпечення необхідного інтервалу
між ПС.
     10.6.5. Слід уникати надання вказівок, які передбачають часту
зміну швидкості,  в тому числі поперемінне збільшення та зменшення
швидкості.
     10.6.6. Керування  швидкістю  не  застосовується  до  ПС,  що
входять або перебувають у зоні очікування.
     10.6.7. Радіолокаційному   диспетчеру   слід  уникати  видачі
вказівок екіпажам повітряних  суден  одночасно витримувати  високі
швидкості  зниження  й  зменшені швидкості польоту,  оскільки такі
маневри, як правило, не сумісні.
     10.6.8. Радіолокаційному   диспетчеру  слід  враховувати,  що
турбореактивним повітряним суднам,  що прибувають,  нижче  FL  150
можна  зменшувати  швидкість  до  400 км/год (не менше),  яка,  як
правило,  відповідає мінімальній швидкості турбореактивного  ПС  з
прибраною  механізацією  та шасі.  На відстанях від 30 до 8 км від
торця ЗПС  радіолокаційний  диспетчер  може  зменшувати  швидкість
турбореактивним повітряним суднам до 300 км/год (не менше).
     10.6.9. Повітряним  суднам,  що  перебувають на проміжному та
заключному  сегментах  заходження  на  посадку,   швидкість   слід
коригувати в межах,  що не перевищують  +-  40  км/год.  Керування
швидкістю  не  слід  застосовувати  після  точки,  що розміщена на
відстані 8 км від порогу ЗПС на сегменті заключного заходження  на
посадку.
 
     Приклад:
 
------------------------------------------------------------------
|          Фразеологія           |          Phraseology          |
|--------------------------------+-------------------------------|
|УМЕНЬШИТЕ (УВЕЛИЧТЕ) СКОРОСТЬ НА|INCREASE (або REDUCE) SPEED BY |
|(значення збільшення (зменшення)|(значення збільшення           |
|швидкості +- 40 км/год)         |(зменшення) швидкості +- 40    |
|КИЛОМЕТРОВ В ЧАС                |км/год) KILOMETRES PER HOUR    |
------------------------------------------------------------------
 
     10.6.10. Радіолокаційному   диспетчеру   тільки   в   окремих
випадках   слід   надавати  вказівку  екіпажу  ПС  щодо  зменшення
швидкості до мінімальної з випущеною механізацією та шасі.
     10.6.11. При видачі дозволу на виконання процедури заходження
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 |
<< Назад | <<< Главная страница