НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 2247/573 від 30.11.1999Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок проведення комерційного продажу морських та річкових суден, що плавають під прапором України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 10
розташування на них засобів авіаційного радіотелефонного зв'язку
діапазону ДВЧ;
застосування засобів авіаційного радіотелефонного зв'язку
діапазону ДВЧ підвищеної потужності та спеціальних антен;
організація винесених на траси польотів ретрансляторів
діапазону ДВЧ, які дистанційно керуються з пунктів ОПР;
впровадження в експлуатацію новітніх засобів авіаційного
радіотелефонного зв'язку та авіаційного супутникового
електрозв'язку;
використання для авіаційного повітряного електрозв'язку
радіочастот, які захищені від джерел радіоперешкод та відповідають
вимогам ЕМС.
4.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для районного
диспетчерського обслуговування повітряного руху
4.2.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для районного
диспетчерського обслуговування забезпечує двосторонній
електрозв'язок "повітря - земля" між органами, що здійснюють це
обслуговування, та ПС, які виконують польоти у межах
диспетчерського району.
4.2.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення
районного диспетчерського обслуговування здійснюється згідно з
прийнятою схемою організації повітряного руху в кожному
диспетчерському районі.
4.2.3. У диспетчерському районі авіаційний повітряний
електрозв'язок здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку
діапазону ДВЧ.
4.2.4. У межах диспетчерського району можуть створюватися
такі мережі авіаційного радіозв'язку:
районного диспетчерського центру (РДЦ);
допоміжного районного диспетчерського центру (ДРДЦ).
4.2.5. Кількість мереж авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ
для районного диспетчерського обслуговування визначається
кількістю секторів ОПР, які створюються в межах відповідного
диспетчерського району.
4.2.6. Для забезпечення авіаційним повітряним електрозв'язком
у диспетчерському районі з урахуванням особливостей розповсюдження
радіохвиль діапазону ДВЧ створюються один чи декілька
ретрансляторів цього діапазону. Управління цими ретрансляторами
здійснюється відповідним диспетчерським центром ОПР.
4.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок для диспетчерського
обслуговування підходу
4.3.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
диспетчерського обслуговування підходу забезпечує двосторонній
електрозв'язок "повітря - земля" між органами, що здійснюють це
обслуговування, та ПС, які перебувають під їхнім управлінням.
4.3.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення
диспетчерського обслуговування підходу здійснюється згідно з
прийнятою схемою організації повітряного руху у відповідному
диспетчерському районі.
4.3.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення
диспетчерського обслуговування підходу здійснюється засобами
авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ.
4.3.4. Для забезпечення диспетчерського обслуговування
підходу можуть створюватися такі мережі авіаційного радіозв'язку:
диспетчерського пункту підходу (ДПП);
диспетчерського пункту кола (ДПК);
пункту диспетчера посадки (ПДП).
Ці мережі можуть бути об'єднані залежно від прийнятої схеми
організації та інтенсивності повітряного руху ПС для даного
диспетчерського району. У такому випадку для авіаційного
радіозв'язку призначається єдина частота. Ці дані мають бути
обов'язково наведені в Збірниках аеронавігаційної інформації.
4.4. Авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного
диспетчерського обслуговування повітряного руху
4.4.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного
диспетчерського обслуговування забезпечує двосторонній
електрозв'язок "повітря - земля" між аеродромними диспетчерськими
пунктами (АДП) та ПС, які виконують польоти в зоні аеродромного
руху.
4.4.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок у зоні
аеродромного руху здійснюється згідно з прийнятою схемою
організації повітряного руху для кожного аеродрому.
4.4.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок у зоні
аеродромного руху здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку
діапазону ДВЧ.
4.4.4. У випадку відмови бортових станцій діапазону ДВЧ
можливе використання одностороннього авіаційного радіозв'язку на
частотах радіомаяків дальніх приводних радіостанцій з маркерами
(ДПРМ) та всебічно направлених радіомаяків діапазону ДВЧ (VOR),
які встановлені на даному аеродромі.
4.4.5. Для забезпечення авіаційним повітряним електрозв'язком
аеродромного диспетчерського обслуговування в зоні аеродрому
можуть створюватися такі мережі авіаційного радіозв'язку:
стартового диспетчерського пункту (СДП);
диспетчерського пункту руління (ДПР);
командно-диспетчерського пункту (КДП).
Ці мережі можуть бути об'єднані залежно від прийнятої схеми
організації та інтенсивності руху ПС для даного аеродрому. У
такому випадку для авіаційного радіозв'язку виділяється єдина
частота. Дані про це мають бути обов'язково наведені в Збірниках
аеронавігаційної інформації.
4.5. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
польотно-інформаційного обслуговування
4.5.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
польотно-інформаційного обслуговування має забезпечувати
двосторонній електрозв'язок між органами польотно-інформаційного
обслуговування та ПС у межах району польотної інформації, якщо це
практично можна здійснити.
4.5.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення
польотно-інформаційного обслуговування здійснюється згідно з
прийнятою схемою організації повітряного руху для кожного району
польотної інформації.
4.5.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок у районі
польотно-інформаційного обслуговування здійснюється засобами
авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ. Якщо у регіональній
авіаційній угоді визначена необхідність, то можуть створюватися
інші канали авіаційного радіозв'язку.
4.6. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт
4.6.1. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного
електрозв'язку організовуються для забезпечення електрозв'язку
екіпажів ПС з органами ОПР та морськими суднами у випадку
виникнення особливих ситуацій у польоті.
4.6.2. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного
електрозв'язку використовуються тільки у таких випадках:
якщо перехід з основної мережі на аварійну зможе забезпечити
більш дійову допомогу;
у разі необхідності встановлення та ведення електрозв'язку
між ПС, яке здійснило вимушену посадку, та ПС, яке здійснює
пошуково-рятувальні операції;
для забезпечення роботи аварійних приводних передавачів.
4.6.3. Авіаційний радіотелефонний зв'язок між ПС і
диспетчерськими пунктами ОПР та органами аварійно-рятувальної
служби ЦА здійснюється на єдиній частоті 121,5 МГц міжнародної
аварійно-рятувальної служби.
Згідно з міжнародними домовленостями аварійно-рятувальними
службами можуть застосовуватися також частоти 500 кГц та 2182 кГц
у разі звернення за допомогою до морської аварійно-рятувальної
служби.
У випадках коли для координації пошуково-рятувальних операцій
необхідно використовувати ВЧ, застосовуються частоти 3023 кГц та
5680 кГц.
4.6.4. Для забезпечення роботи аварійних приводних
передавачів, які застосовуються з метою визначення
місцезнаходження ПС за допомогою штучних супутників Землі,
використовується частота 406 МГц.
4.6.5. З метою надання своєчасної допомоги екіпажу та
пасажирам ПС, яке зазнає лиха, авіаційні станції електрозв'язку
здійснюють безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц
під час роботи органів, де розташовані ці станції.
4.6.6. Для забезпечення авіаційного радіотелефонного зв'язку
між ПС, а також між ПС та наземними службами, які зайняті
пошуково-рятувальними роботами, створюється додаткова радіомережа
на частоті 123,1 МГц.
Перехід на додаткову мережу авіаційного повітряного
електрозв'язку здійснюється після встановлення радіотелефонного
зв'язку на частоті 121,5 МГц міжнародної рятувальної служби.
4.6.7. Диспетчерські пункти ОПР обладнуються засобами для
прослуховування повідомлень аварійної мережі авіаційного
повітряного електрозв'язку та ведення радіотелефонного зв'язку з
екіпажами ПС безпосередньо на робочих місцях диспетчерів.
4.6.8. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного
електрозв'язку мають бути забезпечені безперервним автоматичним
записом переговорів наземними засобами об'єктивного контролю.
4.6.9. Порядок встановлення та ведення радіотелефонного
зв'язку бортовою станцією ПС, яке зазнає лиха, із станцією
авіаційного електрозв'язку визначається стандартами та
рекомендованою практикою (SARPS) ІКАО і наведений у п. 4.9.3 цих
Правил.
4.7. Авіаційний повітряний електрозв'язок із використанням
автоматизованого обміну даними з повітряними суднами
4.7.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок із використанням
автоматизованого обміну даними з ПС (електрозв'язок типу "повітря
- земля") призначений для оперативного обміну інформацією з питань
ОПР, яка надається органами ОПР у вигляді формалізованих
повідомлень.
4.7.2. Повідомлення на борт (з борту) ПС передаються
автоматично і відтворюються дисплейними або друкувальними
пристроями.
У системах автоматизованого обміну даними з ПС мають
використовуватися цифрові канали авіаційного електрозв'язку (VDL)
діапазону ДВЧ.
4.7.3. Система VDL забезпечує автоматизований обмін даними
каналом електрозв'язку "повітря - земля" у межах авіаційного
повітряного електрозв'язку ATN. Ця система складається із
наземного та бортового обладнання, яке здатне обробляти інформацію
за протоколами VDL.
4.7.4. Автоматизований обмін даними з ПС (електрозв'язок
"повітря - земля") може здійснюватися за допомогою системи
електрозв'язку для адресації та передавання повідомлень (ACARS).
4.7.5. Система електрозв'язку ACARS використовується для
передавання (приймання) інформації про такі дані:
час зльоту ПС;
час входу (виходу) в (із) повітряні (повітряних) коридори
(коридорів);
зміни в плані польоту;
запас палива;
роботу двигунів;
зміни метеоумов і т.ін.
4.8. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
виробничо-комерційної діяльності
4.8.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для
виробничо-комерційної діяльності забезпечується електрозв'язком
"повітря-земля" між екіпажами ПС та станціями авіаційного
електрозв'язку.
4.8.2. Каналами авіаційного повітряного електрозв'язку для
виробничо-комерційної діяльності здійснюється обмін оперативною
інформацією льотно-експлуатаційних агентств з таких питань:
експлуатації авіаційної техніки;
підготовки вильоту ПС експлуатаційними службами аеропорту;
завантаження ПС;
наявності вільних місць;
обслуговування пасажирів та іншої комерційної інформації.
4.9. Радіотелефонний зв'язок для організації ОПР
4.9.1. Порядок організації радіотелефонного зв'язку
4.9.1.1. Радіотелефонний зв'язок організовується для
забезпечення оперативної взаємодії органів ОПР з екіпажами ПС.
4.9.1.2. Радіооператори станцій авіаційного електрозв'язку та
посадові особи, які допущені до ведення радіотелефонного зв'язку,
зобов'язані знати правила радіообміну та передавання повідомлень і
дотримуватися їх.
4.9.1.3. Відповідно до статті 13 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ) ведення радіообміну між органами ОПР на території
України та екіпажами ПС України здійснюється українською або
російською мовою, а з екіпажами ПС зарубіжних держав - англійською
або російською мовою.
4.9.1.4. Під час ведення радіотелефонного зв'язку необхідно
суворо дотримуватися дисципліни в ефірі.
Перед викликом станції авіаційного електрозв'язку необхідно
прослухати ефір і переконатися в тому, що він не зайнятий і виклик
не завадить роботі іншої станції.
Швидкість мови під час радіообміну не повинна перевищувати
100 слів за хвилину.
4.9.2. Порядок установлення та ведення радіотелефонного
зв'язку з екіпажами ПС
4.9.2.1. Для забезпечення безперервного ОПР станції
авіаційного електрозв'язку зобов'язані проводити постійне
прослуховування ефіру на частотах радіотелефонного зв'язку, які
наведені в Збірниках аеронавігаційної інформації, та негайно
відповідати на виклики.
4.9.2.2. Для ведення радіотелефонного зв'язку з ПС станціям
авіаційного електрозв'язку органів ОПР виділяються позивні
сигнали, які публікуються в Збірниках аеронавігаційної інформації.
4.9.2.3. Під час встановлення стійкого двостороннього
радіотелефонного зв'язку між станціями авіаційного електрозв'язку
та бортовими станціями дозволяється скорочена форма радіообміну.
4.9.2.4. Черговість передавання повідомлень мережами
авіаційного повітряного електрозв'язку повинна відповідати
загальновстановленій в ЦА черговості передавання повідомлень з
урахуванням передавання оповіщень про лихо, терміновість та
небезпеку.
4.9.3. Порядок ведення аварійного та термінового
радіотелефонного зв'язку
4.9.3.1. Аварійний та терміновий радіотелефонний зв'язок
містить усі радіотелефонні повідомлення, які відносяться до стану
лиха та стану терміновості відповідно.
4.9.3.2. Порядок передавання та приймання сигналів лиха
4.9.3.2.1. Сигнал лиха свідчить про те, що бортова станція
(станція авіаційного електрозв'язку), яка викликає, має для
передавання термінове повідомлення про неминучу загрозу ПС
(аеродрому).
4.9.3.2.2. Сигнал лиха має беззаперечний пріоритет перед
усіма іншими повідомленнями.
Станції авіаційного електрозв'язку та бортові станції ПС, які
прийняли сигнал лиха, зобов'язані припинити будь-яке передавання і
продовжувати прослуховування ефіру доти, доки не будуть упевнені в
тому, що повідомлення про лихо прийняла відповідна станція
авіаційного електрозв'язку і що між нею та бортовою станцією ПС,
яке зазнає лиха, встановлено двосторонній електрозв'язок.
4.9.3.2.3. Будь-яка станція авіаційного електрозв'язку, що
проінформована про передавання сигналу лиха, зобов'язана надати
допомогу в разі необхідності встановлення радіотелефонного зв'язку
між екіпажем ПС, яке зазнає лиха, та відповідною станцією
авіаційного електрозв'язку.
4.9.3.2.4. Радіообмін у випадку лиха ведеться відкритим
текстом та складається з повідомлення, яке має відношення до
надання негайної допомоги.
Якщо радіообмін ведеться на робочій частоті станції
авіаційного електрозв'язку, то кожний виклик станції авіаційного
електрозв'язку починається словом "Лихо". У випадку радіообміну на
аварійних частотах це слово може не передаватися.
4.9.3.2.5. Сигнал лиха, що передається бортовою станцією та
приймається станцією авіаційного електрозв'язку, складається з
фрази "Зазнаю лиха" (під час радіообміну англійською мовою
використовується вираз "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY").
На початку кожного наступного повідомлення під час аварійного
радіотелефонного зв'язку дозволяється використовувати
радіотелефонний сигнал лиха.
4.9.3.2.6. Повідомлення у випадку лиха передаються на
міжнародних частотах 121,5 МГц та 8364 кГц (додаткова частота 2182
кГц використовується під час польотів над акваторіями морів). Крім
того, у такому випадку використовуються система розпізнавання та
відповідач вторинної радіолокації.
4.9.3.2.7. Станція авіаційного електрозв'язку, якій ПС
адресувало повідомлення про лихо, або станція авіаційного
електрозв'язку, яка першою підтвердила приймання повідомлення про
лихо, повинна:
а) негайно підтвердити приймання повідомлення про лихо;
б) брати на себе управління зв'язком або в конкретній та
чіткій формі передати управління іншій станції авіаційного
електрозв'язку і сповістити ПС про таку передачу управління;
в) починати негайні дії для якнайшвидшої передачі усієї
необхідної інформації:
відповідному органу ОПР;
відповідному льотно-експлуатаційному агентству або його
представнику відповідно до заздалегідь досягнутої домовленості;
г) попередити інші станції авіаційного електрозв'язку, якщо
це необхідно, про запобігання використанню ними аварійної частоти.
4.9.3.2.8. Станції авіаційного електрозв'язку, яка зазнає
лиха, або станції авіаційного електрозв'язку, яка управляє
аварійним радіотелефонним зв'язком, дозволяється встановити період
мовчання для усіх станцій авіаційної рухомої служби в даному
районі чи для будь-якої станції авіаційного електрозв'язку, яка
втручається в аварійний радіотелефонний зв'язок.
У будь-якому випадку така станція авіаційного електрозв'язку
передає вираз "Припиніть усі передавання" та радіотелефонний
сигнал лиха "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY".
4.9.3.2.9. У випадку коли станції авіаційного електрозв'язку,
яка управляла аварійним радіотелефонним зв'язком, стає відомо, що
ПС більше не зазнає лиха, вона негайно починає дії з метою
якнайшвидшого передавання цієї інформації:
відповідному органу ОПР;
відповідному льотно-експлуатаційному агентству або його
представнику згідно із заздалегідь досягнутою домовленістю.
4.9.3.2.10. Аварійний радіотелефонний зв'язок і період
мовчання завершуються передаванням повідомлення, яке містить вираз
"Аварійний зв'язок припинений". Це передавання ведеться на частоті
або частотах, що використовувалися для цього зв'язку.
Таке повідомлення передається тільки тією станцією
авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним зв'язком.
4.9.3.3. Порядок передавання та приймання сигналів
терміновості
4.9.3.3.1. Сигнал терміновості свідчить про те, що станція
авіаційного електрозв'язку, яка викликає, має для передавання дуже
термінове повідомлення про безпеку ПС або безпеку будь-кого на
його борту.
4.9.3.3.2. Сигнал терміновості радіотелефонним зв'язком
передається триразовим повторенням слова "Терміново", а під час
радіообміну англійською мовою - слова "PAN PAN" ("ПАН ПАН"), яке
передається до виклику.
4.9.3.3.3. Сигнали терміновості мають пріоритет перед усіма
іншими сигналами і повідомленнями, за винятком тих, які
відносяться до сигналів лиха.
Станції авіаційного електрозв'язку, які прийняли сигнал
терміновості, припиняють передавання і прослуховують ефір доти,
доки не будуть упевнені, що повідомлення про терміновість прийняте
відповідною станцією авіаційного електрозв'язку і що між нею та
бортовою станцією ПС, яка передала сигнал терміновості,
встановлено двосторонній радіотелефонний зв'язок.
4.9.3.3.4. Усі станції авіаційного електрозв'язку мережі
авіаційного повітряного електрозв'язку, які прийняли сигнал
терміновості, у разі необхідності повинні надати допомогу у
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
