НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 2247/573 від 30.11.1999Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок проведення комерційного продажу морських та річкових суден, що плавають під прапором України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 9
SITA, повинні складатися (друкуватися) латинськими літерами та
оформлятися на станціях AFTN як міжнародні.
3.8.4.2. У мережі SITA обробляються телеграми з такими
покажчиками категорії терміновості: SS; QS; QC; QU; QX; QN; QD.
3.8.4.3. Телеграма, яка призначена для передавання із AFTN у
мережу SITA, складається за форматом мережі SITA. До складеної
телеграми додається заголовок, адресний рядок та рядок відправника
AFTN. Телеграма у цьому випадку складається з таких частин:
адресного рядка AFTN;
рядка відправника AFTN;
адресного рядка абонента мережі SITA;
адреси відправника у випадку користування шлюзом AFTN - SITA;
тексту телеграми.
Приклад
Телеграма складена для передавання у мережу SITA
GG UKBBSITX (адресний рядок AFTN);
081020 UKBBYFAX (рядок відправника AFTN);
QN IEVUA6X (адресний рядок абонента мережі SITA);
. KBPTR7X 081020 (рядок відправника у випадку користування
шлюзом);
... TEXT ... (текст телеграми).
3.8.4.3.1. Адресний рядок AFTN містить дволітерний покажчик
терміновості та восьмилітерний адресний покажчик станції-шлюзу
AFTN - SITA.
3.8.4.3.2. Рядок відправника AFTN містить шестизначну групу
цифр (дату та час подання телеграми) і восьмилітерний адресний
покажчик відправника AFTN.
3.8.4.3.3. Адресний рядок абонента мережі SITA містить
дволітерний покажчик терміновості мережі SITA та семилітерний
покажчик абонента, складений за правилами мережі SITA.
3.8.4.3.4. Рядок відправника мережі SITA вміщує семилітерний
адресний покажчик відправника та шестизначну групу цифр.
3.8.4.4. Телеграма, яка надійшла із мережі SITA в AFTN,
складається з таких частин:
адресного рядка AFTN;
рядка відправника (адресного покажчика станції-шлюзу AFTN -
SITA);
адресного рядка абонента мережі SITA;
адреси відправника мережі SITA;
тексту телеграми.
Приклад
Телеграма, яка надійшла із мережі SITA
GG UKBBYFAX (адресний рядок AFTN);
081120 UKBBSITX (рядок відправника AFTN);
QN KBPTR7X (адресний рядок абонента мережі SITA);
. IEVUA6X 081120 (рядок відправника у випадку
користування шлюзом);
... TEXT ... (текст телеграми).
3.8.4.4.1. Адресний рядок AFTN містить дволітерний покажчик
терміновості та восьмилітерний адресний покажчик одержувача AFTN.
3.8.4.4.2. Рядок відправника AFTN містить шестизначну групу
(дату та час) і восьмилітерний адресний покажчик станції-шлюзу
AFTN - SITA, який вказує на те, що повідомлення надійшло з мережі
SITA.
3.8.4.4.3. Адресний рядок абонента мережі SITA містить
дволітерний покажчик терміновості мережі SITA та семилітерний
покажчик адресата, складений за правилами мережі SITA.
3.8.4.4.4. Рядок відправника мережі SITA містить семилітерний
адресний покажчик відправника, складений за правилами мережі SITA,
та шестизначну групу цифр, яка присвоєна повідомленню у мережі
SITA.
3.8.4.5. Формат телеграфного повідомлення мережі SITA
наведений у додатку 13.
3.8.4.6. У мережі SITA довжина повідомлень може складатися із
3500 знаків, що є неприпустимим для подальшого передавання
абонентам AFTN. Тому повідомлення, яке отримане з мережі SITA
довжиною понад 1800 знаків, для подальшого передавання поділяється
на декілька частин відповідно до п. 3.6.9.5 Правил.
3.9. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN)
3.9.1. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) містить
прикладні об'єкти та служби електрозв'язку, які забезпечують
взаємодію наземних підмереж передавання даних, підмереж
передавання даних "повітря - земля" і бортових підмереж
передавання даних шляхом використання загальних інтерфейсних служб
та протоколів, що основані на еталонній моделі взаємозв'язку
відкритих систем (OSI) Міжнародної організації стандартизації
(ISO).
3.9.2. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) забезпечує:
передавання даних щодо ОПР на борт ПС;
обмін інформацією між органами ОПР;
авіаційний оперативний контроль (АОС), авіаційний
адміністративний електрозв'язок (ААС) і т.ін.
3.9.3. У даний час визначені варіанти використання ATN, які
розроблені для забезпечення авіаційного електрозв'язку,
спостереження та інформаційного забезпечення.
Ці варіанти призначені для забезпечення таких видів
обслуговування, що відносяться до організації повітряного руху:
а) обслуговування повітряного руху, а саме:
управління повітряним рухом;
польотно-інформаційне обслуговування (FIS);
оповіщення;
б) організація потоків повітряного руху (ATFM);
в) організація повітряного простору (ASM).
3.9.4. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) передбачає
такі види її застосування:
а) системні, а саме:
контекстне управління (СМ);
довідкова служба ATN (DIR) та інші системні види;
б) використання в каналах авіаційного електрозв'язку "повітря
- земля", а саме:
автоматичне залежне спостереження (ADS);
електрозв'язок "диспетчер - пілот" по лінії передавання даних
(CPDLC);
польотно-інформаційне обслуговування (FIS) та інші види
використання;
в) використання в каналах авіаційного електрозв'язку "земля -
земля", а саме:
електрозв'язок між центрами ОПР (ІСС);
служба обробки повідомлень з ОПР (ATSMHS) та інші види
використання.
3.9.5. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) за допомогою
функцій ІСС та ATSMHS дозволяє здійснювати перехід від існуючих
AFTN та CIDIN до її архітектури.
3.9.6. На системному рівні мережа авіаційного електрозв'язку
(ATN) забезпечує:
способи для спрощення переходу до майбутніх варіантів
прикладних об'єктів та (або) служб електрозв'язку;
можливість передавання керівним органом ОПР вказівок з
управління повітряним рухом ПС, які виконують польоти в його
повітряному просторі;
засновану за заздалегідь установленою стратегією
маршрутизацію;
обмін прикладною інформацією, якщо існує один або більше
дозволених трактів;
ефективне використання підмереж з обмеженою шириною смуги;
з'єднання бортової проміжної системи з декількома наземними
проміжними системами.
Крім того, ATN надає можливість одержувачу повідомлення
визначити ініціатора цього повідомлення, здійснює також інші
функції.
3.9.7. У мережі авіаційного електрозв'язку (ATN) визначені
такі прикінцеві системи, які забезпечують процес обробки
повідомлень:
сервер повідомлень з ОПР;
агент користувача повідомлень з ОПР;
шлюз AFTN/AMHS (мережа авіаційного фіксованого
електрозв'язку/система обробки повідомлень з ОПР);
шлюз CIDIN/AMHS (загальна мережа обміну даними ІКАО/система
обробки повідомлень з ОПР).
Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) дозволяє здійснювати
з'єднання між будь-якою парою прикінцевих систем, які наведені у
табл. 3.2.
Таблиця 3.2
------------------------------------------------------------------
| Прикінцева система 1 ATN | Прикінцева система 2 ATN |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Сервер повідомлень з ОПР |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Шлюз AFTN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Шлюз CIDIN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Агент користувача повідомлень з ОПР |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз AFTN / AMHS | Шлюз AFTN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз CIDIN / AMHS | Шлюз CIDIN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз CIDIN / AMHS | Шлюз AFTN / AMHS |
------------------------------------------------------------------
3.10. Авіаційний наземний електрозв'язок діапазону високих
частот
3.10.1. Організація мереж радіотелефонного зв'язку діапазону
високих частот.
3.10.1.1. Мережі радіотелефонного зв'язку діапазону високих
частот (ВЧ) організовуються підприємствами ЦА в тому разі, коли
здійснити авіаційний наземний електрозв'язок іншими каналами
неможливо.
3.10.1.2. Структура мереж радіотелефонного зв'язку діапазону
ВЧ, технологія використання цих мереж та перелік станцій
авіаційного електрозв'язку визначаються Укравіатрансом.
3.10.2. Порядок встановлення та ведення радіотелефонного
зв'язку діапазону високих частот
3.10.2.1. Радіотелефонний зв'язок між станціями авіаційного
електрозв'язку радіомережі здійснюється згідно з цими Правилами,
які визначають такий порядок цього зв'язку:
встановлення радіотелефонного зв'язку;
ведення переговорів каналами радіотелефонного зв'язку;
облік проведених сеансів радіотелефонного зв'язку.
3.10.2.2. Для встановлення та ведення радіотелефонного
зв'язку на окремих станціях авіаційного електрозв'язку мають бути
радіодані, які містять відомості про частоти, позивні та азимути
станцій авіаційного електрозв'язку, розклад роботи радіомереж.
3.10.2.3. Радіотелефонний зв'язок у мережах авіаційного
наземного електрозв'язку діапазону ВЧ ведеться українською,
російською або англійською мовами.
3.10.2.4. Встановлення радіотелефонного зв'язку зі станціями
авіаційного електрозв'язку провадиться із застосуванням
радіотелефонних позивних, які присвоюються станціям авіаційного
електрозв'язку радіомереж.
Приклад
Виклик: Ярок, я Торець, приймання.
Відповідь: Торець, я Ярок, приймання.
У разі нестійкого радіотелефонного зв'язку позивний станції
авіаційного електрозв'язку повторюється.
Приклад
Виклик: Ярок, Ярок, Ярок, я Торець, я Торець, приймання.
Відповідь: Торець, Торець, я Ярок, приймання.
3.10.2.5. Передавання (приймання) інформації мережами
авіаційного наземного електрозв'язку здійснюється радіооператором,
який повинен зробити запис тексту повідомлення в апаратному
журналі станції авіаційного електрозв'язку. У разі необхідності
він записує прізвище посадової особи, від якої надійшло
повідомлення для передавання. Після цього радіооператор має право
передати повідомлення станції авіаційного електрозв'язку.
3.10.2.6. Радіооператор станції авіаційного електрозв'язку,
який веде приймання, зобов'язаний зробити запис прийнятого тексту
повідомлення в апаратному журналі станції авіаційного
електрозв'язку та негайно передати зміст повідомлення одержувачу.
3.10.2.7. Станції авіаційного електрозв'язку мереж
авіаційного наземного електрозв'язку мають функціонувати згідно з
розпорядком їхньої роботи та на підставі регламенту роботи
відповідних підприємств ЦА.
3.10.2.8. Усі станції авіаційного електрозв'язку, які входять
до складу мереж авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ,
зобов'язані безперервно вести прослуховування ефіру на виділених
для них частотах.
3.10.2.9. З метою перевірки наявності радіотелефонного
зв'язку між станціями авіаційного електрозв'язку радіомережі
необхідно проводити контрольний радіотелефонний зв'язок, який
здійснюється радіооператором у період відсутності радіообміну
через кожні 30 хв.
3.10.2.10. Якість авіаційного електрозв'язку оцінюється
чутністю сигналів, що приймаються від станції авіаційного
електрозв'язку, за шкалою оцінювання чутності сигналів у каналах
авіаційного електрозв'язку, наведеною у додатку 14.
Запити та повідомлення про чутність не передаються, доки
можливе приймання. У випадку нестійких умов радіотелефонного
зв'язку повідомлення про чутність передаються за необхідності.
3.10.2.11. Ведення радіотелефонного зв'язку дозволяється лише
тоді, коли не прослуховується робота станцій авіаційного
електрозв'язку своєї мережі.
Втручатися у роботу станцій авіаційного електрозв'язку
дозволяється тільки у тому разі, коли є необхідність передати
повідомлення про лихо, терміновість або небезпеку.
3.10.2.12. Залежно від тривалості радіообміну рішенням
керівника підприємства ЦА одному радіооператору може бути
дозволено працювати у двох (і більше) радіомережах.
3.10.2.13. Встановлювати радіотелефонний зв'язок у діапазоні
ВЧ та вести радіообмін із станціями авіаційного електрозв'язку,
які не належать даній мережі, категорично забороняється.
3.10.2.14. Мережами авіаційного наземного електрозв'язку
діапазону ВЧ передається тільки службова стисла інформація.
3.10.2.15. Головна станція мережі авіаційного наземного
електрозв'язку діапазону ВЧ зобов'язана вирішувати такі
організаційні питання, які пов'язані з роботою радіомережі:
своєчасно вводити в дію розклад частот та контролювати
перехід на резервні частоти, а також перехід з денної частоти на
нічну і навпаки;
слідкувати за виконанням станціями авіаційного електрозв'язку
даної мережі прийнятого режиму роботи, правил встановлення та
ведення радіообміну;
здійснювати контроль за виконанням вимог цих Правил.
3.10.2.16. Головна станція мережі авіаційного наземного
електрозв'язку діапазону ВЧ має право:
вимагати від станцій авіаційного електрозв'язку даної мережі
негайного припинення порушень правил ведення радіотелефонного
зв'язку та радіодисципліни;
про кожний випадок порушення в роботі станцій авіаційного
електрозв'язку радіомережі негайно доповідати керівнику цієї
станції для вживання відповідних заходів.
Вимоги головної станції зобов'язані виконувати усі станції
авіаційного електрозв'язку мережі беззаперечно.
3.10.2.17. У мережах авіаційного наземного електрозв'язку
діапазону ВЧ може використовуватися, як виняток у особливих
випадках, слуховий радіотелеграфний зв'язок з використанням
телеграфного коду Морзе (додаток 15).
4. Авіаційний повітряний електрозв'язок
4.1. Організаційна структура авіаційного повітряного
електрозв'язку
4.1.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок є основним
засобом зв'язку органів ОПР з екіпажами ПС (двосторонній
електрозв'язок "повітря - земля") та між екіпажами ПС, які
перебувають у польоті, а також засобом отримання сигналів
радіомаяків з місця лиха.
4.1.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок організовується
згідно із структурою повітряного простору України, визначеною
документами Укравіатрансу.
4.1.3. В органах ОПР, на підприємствах, в організаціях та
установах ЦА на підставі прийнятої структури повітряного руху
розробляються схеми організації авіаційного повітряного
електрозв'язку.
4.1.4. Авіаційний повітряний електрозв'язок в ЦА України
поділяється на такі види:
авіаційний повітряний електрозв'язок для районного
диспетчерського обслуговування повітряного руху;
авіаційний повітряний електрозв'язок для диспетчерського
обслуговування підходу;
авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного
диспетчерського обслуговування повітряного руху;
авіаційний повітряний електрозв'язок для
польотно-інформаційного обслуговування;
авіаційний повітряний електрозв'язок для аварійно-рятувальних
та пошуково-рятувальних робіт;
авіаційний повітряний електрозв'язок із використовуванням
автоматизованого обміну даними;
авіаційний повітряний електрозв'язок для
виробничо-комерційної діяльності.
Схема організації авіаційного повітряного електрозв'язку
наведена у додатку 16 ( za001-03 ).
4.1.5. Для двостороннього електрозв'язку "повітря - земля"
органів ОПР з екіпажами ПС використовується радіотелефонний
зв'язок і (або) автоматизований обмін цифровими даними.
4.1.6. Авіаційний повітряний електрозв'язок здійснюється
засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ і як резерв іншими
засобами авіаційного радіозв'язку. Засоби авіаційного радіозв'язку
діапазону ДВЧ є основними.
4.1.7. Перелік каналів авіаційного повітряного
електрозв'язку, їхні радіодані та режими роботи наводяться у
Збірниках аеронавігаційної інформації.
4.1.8. Засоби авіаційного повітряного електрозв'язку для
диспетчерського ОПР мають забезпечувати:
прямий, оперативний, безперервний та вільний від
радіоперешкод двосторонній електрозв'язок "повітря - земля";
постійну готовність до роботи без пошуків і частотного
підстроювання та можливість циркулярного передавання повідомлень;
високу якість електрозв'язку.
Можливе також використання вибіркового виклику ПС (за
системою SELCAL).
4.1.9. Авіаційний повітряний електрозв'язок має бути
надійним. Авіаційний радіозв'язок з ПС вважається втраченим, якщо
протягом 5 хв. з використанням усіх можливих каналів авіаційного
повітряного радіотелефонного зв'язку на неодноразові виклики по
кожному з них екіпаж (диспетчер) не відповідає.
4.1.10. У разі порушення авіаційного радіозв'язку екіпаж ПС і
орган ОПР повинні вжити відповідних заходів для його відновлення.
4.1.11. Переговори диспетчерів УПР з екіпажами ПС та
посадовими особами ЦА, які взаємодіють з цими диспетчерами,
автоматично записуються наземними засобами об'єктивного контролю.
4.1.12. Для забезпечення стійкого та надійного авіаційного
повітряного електрозв'язку обладнання кожної авіаційної станції
має бути резервованим.
За необхідності мають здійснюватися організаційно-технічні
заходи щодо збільшення дальності та забезпечення стійкості
авіаційного радіотелефонного зв'язку з ПС. Такими заходами залежно
від умов є:
використання височин на місцевості та висотних споруд для
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
