НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 617 від 23.09.1998Про внесення змін і доповнень до Правил продажу продовольчих товарів
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 1
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
17.06.2003 N 157
Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо впровадження національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку у сфері
громадського харчування і побутових послуг,
гармонізованих з міжнародними стандартами
Відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 )
та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.98
N 1706 ( 1706-98-п ) "Про затвердження Програми реформування
системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних
стандартів", а також з метою вироблення методики бухгалтерського
обліку господарських операцій із урахуванням національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського
харчування і побутових послуг, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо впровадження
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері
громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з
міжнародними стандартами, що додаються.
2. Керівнику департаменту політики внутрішньої торгівлі і
побутових послуг Родіонову Ю.Ф. довести цей наказ до
Республіканського комітету з торгівлі, громадського харчування та
побутового обслуговування Автономної Республіки Крим, управлінь
економіки, управлінь з питань торгівлі та побутового
обслуговування населення обласних (міських) державних
адміністрацій.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Державного секретаря Кабана П.С.
Міністр В.Хорошковський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської
інтеграції України
17.06.2003 N 157
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо впровадження національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку у сфері
громадського харчування і побутових послуг,
гармонізованих з міжнародними стандартами
1. Загальні засади з відображення бухгалтерського
обліку в громадському харчуванні та в побутовому
обслуговуванні
1.1. У цих Методичних рекомендаціях надано порядок
відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій
об'єктами господарської діяльності у сфері громадського харчування
та побутових послуг незалежно від організаційно-правової форми та
форми власності відповідно до вимог Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 )
і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у
сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з
міжнародними стандартами (далі ПБО).
Методичні рекомендації висвітлюють питання методології
бухгалтерського обліку згідно з ПБО.
1.2. Питання організації бухгалтерського обліку у сфері
громадського харчування та побутових послуг вирішується власником
або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до
законодавства та установчих документів. Підприємство (підприємець)
самостійно визначає облікову політику, форму бухгалтерського
обліку, затверджує правила документообігу і технологію обробки
облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів
аналітичного обліку, об'єкти і періодичність проведення
інвентаризації активів і зобов'язань.
1.3. Підставою для бухгалтерського обліку господарських
операцій є первинні документи, форми і перелік яких визначаються
нормативними актами.
Інформація, що міститься у прийнятих на облік первинних
документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, у
регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Підприємства для
узагальнення інформації ведуть облік на рахунках відповідно до
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та
Інструкції про його застосування, які затверджені наказом
Міністерства фінансів від 30.11.99 N 291 ( z0892-99, z0893-99 )
(далі - Інструкція N 291).
1.4. Суб'єкти малого підприємництва у сфері громадського
харчування та побутових послуг можуть використовувати спрощену
форму бухгалтерського обліку відповідно до Положення про спрощену
форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва,
затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.09.98 N 196
( z0646-98 ).
Порядок ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку
встановлено Вказівками про склад та порядок заповнення облікових
регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом
Міністерства фінансів від 31.05.96 N 112 ( z0297-96 ).
Малі підприємства самостійно обирають варіант ведення
спрощеної форми бухгалтерського обліку: просту або з використанням
регістрів обліку майна малого підприємства.
Малі підприємства можуть використовувати План рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і
господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, який
затверджено наказом Міністерства фінансів від 19.04.01 N 186
( z0389-01 ) (далі - План рахунків).
1.5. Виготовляючи продукцію власного виробництва, суб'єкти
господарської діяльності у сфері громадського харчування повинні
додержуватися норм витрати сировини, втрат під час кулінарного
обробляння, визначених нормативними документами, перелік яких
наведено в додатку 1, а також норм технологічних карт на фірмові
страви і вироби, державних стандартів, технічних умов тощо.
1.6. Суб'єкти господарської діяльності у сфері громадського
харчування і побутових послуг реалізують продукцію і послуги за
вільними цінами, крім підприємств громадського харчування,
розміщених у військових містечках закритого типу, де граничні
розміри націнок на продукцію визначає Міністерство оборони.
Розрахунок цін продажу на продукцію власного виробництва у
закладах (на підприємствах) громадського харчування проводять у
калькуляційних картках згідно з додатком 2.
2. Бухгалтерський облік у сфері громадського
харчування з використанням національних
положень (стандартів) бухгалтерського
обліку
2.1. Облік товарів у коморі
Запаси товарів для виготовлення продукції громадського
харчування у закладах (на підприємствах) зберігаються у коморах.
Завданнями обліку запасів товарів в коморі є:
організація системи документування руху запасів, обліку їх у
коморі і звітності матеріально відповідальних осіб перед
бухгалтерією;
синтетичний і аналітичний облік запасів у бухгалтерії;
контроль за рухом, станом запасів та збереженням власності
підприємства.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку
інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності
визначені ПБО 9 "Запаси" ( z0751-99 ). Відповідно до його вимог
придбані або вироблені запаси товарів і сировини зараховуються на
баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю
запасів товарів і сировини може бути;
собівартість запасів (фактичні витрати), що придбані за
плату;
собівартість виготовлених власними силами запасів;
справедлива вартість запасів, одержаних від засновників як
внесок до статутного капіталу чи безоплатно або в результаті
обміну на подібні за умови, що балансова вартість переданих
запасів перевищує їх справедливу вартість одержаних запасів;
балансова вартість переданих запасів, придбаних у результаті
обміну на подібні.
Відповідно до ПБО 9 "Запаси" ( z0751-99 ) первісною вартістю
запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що
складається з наступних фактичних витрат:
сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику
(продавцю), за винятком непрямих податків;
сум ввізного мита;
сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які
відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю
запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні
роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця
їх використання, включаючи витрати за страхування ризиків
транспортування запасів);
інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів
і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в
запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі
витрати підприємства на доробку і поліпшення якісно-технічних
характеристик запасів.
Не включаються в первісну вартість сировини, товарів і
продуктів харчування:
наднормативні збитки і нестачі запасів;
витрати за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські й інші подібні витрати, що безпосередньо
не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і доведенням їх до
стану, в якому вони придатні для використання в запланованих
цілях.
Такі витрати належать до витрат того звітного періоду, в
якому вони були здійснені.
Перелік витрат, які включаються в первісну вартість товарів,
містить транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), пов'язані з
придбанням таких запасів. Облік транспортних витрат може бути
організований на підприємстві таким чином: вони можуть або
безпосередньо включатися в собівартість придбаних запасів при
їхньому надходженні, або загальною сумою відбиватися на окремому
субрахунку рахунка обліку запасів. У другому випадку сума
транспортно-заготівельних витрат щомісяця розподіляється між
залишками запасів на кінець звітного періоду та запасами, що
вибули у звітному періоді.
У разі вибуття запасів з комори до структурних підрозділів
(у виробництво, до буфетів, кіосків, кафе) їх оцінюють відповідно
до методів, обумовлених ПБО 9 "Запаси" ( z0751-99 ), а саме:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (далі -
ФІФО);
собівартості останніх за часом надходження запасів (далі -
ЛІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
Розрахунок оцінки собівартості товарів в коморі згідно з
методами середньозваженої собівартості, а також методами ФІФО і
ЛІФО наведено на прикладі.
Приклад. На початку місяця в коморі було 100 кг товару за
ціною 2 грн. за 1 кг. У звітному місяці підприємство отримало
такий же товар у кількості 150 кг за ціною 2,2 грн., а потім ще
200 кг за ціною 2,3 грн. за 1 кг. Таким чином, у кінці місяця в
коморі зберігалося 450 кг товару одного сорту за різними цінами.
250 кг цього товару було відпущено у виробництво і списано у
видаток.
Згідно з методом середньозваженої собівартості оцінка
проводиться щодо кожної одиниці запасів шляхом ділення сумарної
вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і
вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість
запасів, які були на початок звітного місяця, і одержаних запасів
у звітному місяці.
200,0 + 330,0 + 460,0 990,0
Середньозважена = --------------------- = ----- = 2,2 грн.
собівартість 100 + 150 + 200 450
Собівартість відпущеного товару, визначеного згідно з методом
середньозваженої собівартості, становить:
250 x 2,2 = 550,0 грн.
При цьому залишок у коморі за середньозваженою собівартістю
становить у грошовій оцінці:
200 х 2,2 = 440,0 грн.
Згідно з методом ФІФО списуються товари з-під звіту
матеріально відповідальних осіб на рахунки за фактичною
собівартістю у хронологічному порядку: спочатку списуються товари,
які надійшли до комори в першу чергу, потім - у другу і так далі з
урахуванням вартості залишків.
У першу чергу списується залишок товарів у кількості 100 кг,
вартість якого становить:
100 x 2,0 = 200,0 грн.
Потім списуються товари, що були прийняті в другу чергу, у
кількості 150 кг, вартість яких становить:
150 x 2,2 = 330,0 грн.
Таким чином, списано 250 кг на суму:
200,0 + 330,0 = 530,0 грн.
На кінець звітного періоду залишилося 200 кг товару на суму
460,0 грн.
Згідно з методом ЛІФО списуються товари з-під звіту
матеріально відповідальних осіб за фактичною собівартістю
надходження товарів спочатку останньої партії, потім
передостанньої тощо.
Таким чином, в першу чергу списуються товари, які надійшли
останніми, у кількості 200 кг, їх вартість становить:
200 х 2,3 = 460,0 грн.
Потім списуються товари, які надійшли передостанніми. При
цьому необхідно списати 50 кг за вартістю 2,2 грн., яких недостає
до 250 кг:
50 x 2,2 = 110,0 грн.
Таким чином, списано 250 кг на суму:
460,0 + 110,0 = 570,0 грн.
На кінець звітного періоду залишилося 200 кг на суму 420,0
грн., у тому числі 100 кг по 2,0 грн. і 100 кг по 2,2 грн.
Наведені приклади методів списування товарів на реалізацію
стосуються товарів однорідних груп.
На дату балансу запаси товарів відображають в бухгалтерському
обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю
і чистою вартістю реалізації.
Товари у закладах (на підприємствах) громадського харчування
обліковують у місцях зберігання у натурально-вартісному вираженні,
а в бухгалтерії - у вартісному. Облікова ціна товарів, рівень
націнки і ціна продажу визначаються підприємством самостійно і
обумовлюються в наказі про облікову політику підприємства.
Обліковою ціною товарів в коморах закладів (підприємств)
громадського харчування може бути первісна вартість або ціна
продажу.
Якщо заклад (підприємство) громадського харчування реалізує
страви та напівфабрикати через структурні підрозділи та іншим
підприємствам і для формування ціни продажу використовує єдиний
рівень націнок, то в такому випадку облік товарів в коморах ведуть
за цінами продажу.
Облік товарів у коморі за первісною вартістю закладу
(підприємства) громадського харчування ведуть за умови, що
реалізація продукції і товарів у структурних підрозділах
підприємства здійснюється за ціною продажу, до складу якої
включено різні рівні націнки.
У коморах закладів (підприємств) громадського харчування
матеріально відповідальні особи ведуть облік товарів в
натуральному вираженні за найменуванням, кількістю і обліковими
цінами на картках кількісно-сумового обліку або в товарній книзі
комірника.
Картки (книги) кількісно-сумового обліку видаються
матеріально відповідальним особам у бухгалтерії для ведення
аналітичного обліку і після використання повертаються до
бухгалтерії для зберігання.
Записи до цих карток (книг) здійснюють матеріально
відповідальні особи на підставі прибуткових і видаткових
документів за кількістю.
Для оприбуткування вантажів, перевезених автомобільним
транспортом, суб'єкт господарювання у сфері громадського
харчування застосовує товарно-транспортну накладну (типова форма
N 1 - ТН (наказ Міністерства статистики, Міністерства транспорту
від 07.08.96 N 228/253 ( z0483-96 ). Підставою для списання
товарно-матеріальних цінностей закладом (підприємством)
громадського харчування, що здійснив їх відпуск, для
оприбуткування їх підприємством-одержувачем і для дозволу на вивіз
з території підприємства-постачальника, а також для їх
складського, оперативного і бухгалтерського обліку є накладна на
відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою N М-20 (наказ
Державного комітету статистики від 27.07.98 N 263 ( z0508-98 )
"Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про
порядок їх виготовлення, зберігання і застосування"). Прибутковим
документом є також і закупівельний акт, який оформляється згідно з
додатком 5.
Усі прибуткові та видаткові документи матеріально
відповідальні особи здають до бухгалтерії разом з товарним звітом,
зразок якого наведено в додатку 6, в якому відображено рух товарів
і тари в коморі за звітний період. Товарні звіти здаються до
бухгалтерії щодня або не менше ніж один раз на три дні.
Товарний звіт складається у двох примірниках: перший
примірник з документами, що додаються до нього, здається до
бухгалтерії, другий залишається в матеріально відповідальної
особи. Обидва примірники підписуються матеріально відповідальною
Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|