НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 104 від 20.06.1994Про затвердження Положення про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
Н А К А З
17.10.2002 N 175
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 лютого 2003 р.
за N 117/7438
Про Порядок консервації земель
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31
липня 2002 р. N 8661/97 та з метою встановлення порядку
консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське
використання яких є екологічно небезпечним та економічно
неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на
яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а
перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх
здоров'я, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок консервації земель (додається).
Затверджений Порядок має рекомендаційний характер для органів
місцевого самоврядування.
2. Державному комітету України по земельних ресурсах разом з
Українською академією аграрних наук за участю Міністерства
аграрної політики України і Міністерства екології та природних
ресурсів України до 1 березня 2003 року розробити Методичні
рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу
земель, що підлягають консервації.
3. Державному комітету України по земельних ресурсах,
Міністерству аграрної політики України, Українській академії
аграрних наук і Міністерству екології та природних ресурсів
України довести наказ для керівництва в роботі відповідним
місцевим державним органам земельних ресурсів, сільського
господарства і продовольства, Інституту землеустрою УААН та його
філіалам, державним управлінням екології та природних ресурсів в
областях, містах Києві та Севастополі, Республіканському комітету
Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів, а
також Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним радам,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним
адміністраціям.
4. Фінансовому управлінню (Челомбітько Л.А.) передбачити на
2003 рік фінансування робіт з розробки Методичних рекомендацій,
зазначених у пункті 2 цього наказу.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Виконуючий обов'язки
голови Комітету В.В.Кулініч
ПОГОДЖЕНО:
Виконуючий обов'язки
Міністра аграрної
політики України С.І.Мельник
Виконуючий обов'язки
президента Української
академії аграрних наук В.П.Ситник
Міністр екології та
природних ресурсів України С.І.Курикін
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держкомзему України
17.10.2002 N 175
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 лютого 2003 р.
за N 117/7438
ПОРЯДОК
консервації земель
1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 172 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) та доручення Кабінету Міністрів
України від 31 липня 2002 року N 8661/97.
Метою цього Порядку є визначення організаційних засад щодо
консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське
використання яких є екологічно небезпечним та економічно
неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на
яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а
перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх
здоров'я.
Порядок обов'язковий для керівництва в роботі державними
органами виконавчої влади, розповсюджується на власників землі,
землекористувачів, у тому числі орендарів, і має рекомендаційний
характер для органів місцевого самоврядування.
2. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх
господарського використання на визначений термін та залуження або
заліснення.
Консервація земель здійснюється за наявності:
порушення поверхні земельних ділянок унаслідок землетрусів,
зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною
кислотністю або засоленістю та грунтів, забруднених хімічними
речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров'я
людей;
малопродуктивних земель, грунти яких характеризуються
негативними природними властивостями, низькою родючістю;
радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених або
забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами земель
тощо.
3. При віднесенні сільськогосподарських угідь до
деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель
ураховуються основні показники, що характеризують грунтові
властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за
природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку.
4. Консервація земель здійснюється за ініціативи власників
землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, а також за
поданням місцевих землевпорядних або природоохоронних органів.
5. Власник землі або землекористувач, у тому числі орендар,
подає заяву або клопотання до відповідної державної адміністрації
(сільської, селищної, міської ради) за місцезнаходженням земельної
ділянки, указуючи причини необхідності проведення консервації
земель, які передбачені абзацом другим пункту 2 цього Порядку.
До заяви або клопотання додаються:
копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку;
викопіювання із земельно-кадастрового плану орієнтовних меж
земельної ділянки, яка пропонується до консервації;
агрохімічний паспорт земельної ділянки (за наявності);
матеріали власних спостережень (фотознімки), таблиці динаміки
врожайності сільськогосподарських культур тощо.
Якщо деградовані, малопродуктивні й техногенно забруднені
земельні ділянки розташовані на землях запасу, подання про їх
консервацію здійснює місцевий орган земельних ресурсів або
природоохоронний орган.
При виявленні деградованих, малопродуктивних та техногенно
забруднених земель, які перебувають у власності або в
користуванні, у тому числі орендовані, Державна інспекція з
контролю за використанням і охороною земель згідно з Положенням
про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною
земель, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 25
грудня 2002 р. N 1958 ( 1958-2002-п ), видає вказівку (припис) з
питань використання та охорони земель та/або Державна екологічна
інспекція згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17
листопада 2001 р. N 1520 ( 1520-2001-п ), видає припис про
припинення їх господарського використання.
Після отримання вказівки або припису власник землі або
землекористувач, у тому числі орендар, зобов'язаний протягом 30
днів ініціювати проведення робіт з консервації земель.
6. На підставі заяви або клопотання, поданих власником землі
або землекористувачем, у тому числі орендарем, чи подання
місцевого органу земельних ресурсів або природоохоронного органу
відповідна державна адміністрація видає розпорядження (сільська,
селищна, міська рада приймає рішення) про створення комісії з
обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків
про доцільність їх консервації. До складу комісії залучаються
власник, користувач, у тому числі орендар земельної ділянки, а
також представники Кримського республіканського або обласного
державного проектно-технологічного центру охорони родючості
грунтів і якості продукції та землевпорядної організації, які
мають ліцензію на проведення землевпорядних робіт, місцевого
органу земельних ресурсів та природоохоронного органу.
За результатами обстеження земель у натурі (на місцевості)
представниками Кримського республіканського або обласного
державного проектно-технологічного центру охорони родючості
грунтів і якості продукції, землевпорядної організації, місцевого
органу земельних ресурсів та природоохоронного органу складається
звіт про стан земель та надаються пропозиції щодо їх консервації.
7. Комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості)
готує матеріали та висновок про доцільність консервації земель і
подає їх до відповідної державної адміністрації (сільської,
селищної, міської ради).
8. Відповідна державна адміністрація (сільська, селищна,
міська рада) протягом 30 днів розглядає подані матеріали та
висновок і видає розпорядження (приймає рішення) про консервацію
земель державної або комунальної власності. Розпорядження
(прийняття рішення) про консервацію земель, які перебувають у
приватній власності, приймається на підставі договору з власником
земельної ділянки. Згідно з виданим розпорядженням (прийнятим
рішенням) розробляється проект консервації земель.
9. Проект консервації земель складається землевпорядною
організацією, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт,
на замовлення власника землі згідно з договором. При консервації
земель запасу замовником проекту консервації земель є відповідна
державна адміністрація (сільська, селищна, міська рада).
10. Проект консервації земель підлягає державній
землевпорядній експертизі згідно з Положенням про здійснення
державної землевпорядної експертизи, затвердженим наказом
Держкомзему від 11 березня 1997 р. N 39 ( z0171-97 ) і
зареєстрованим Мін'юстом 12 травня 1997 р. за N 171/1975, після
чого подається на затвердження до відповідної державної
адміністрації (сільської, селищної, міської ради).
11. При впровадженні (реалізації) проекту консервації земель
межі земельних ділянок закріплюються у натурі (на місцевості)
межовими знаками. У місцях, де межі збігаються з існуючими
природними елементами організації території (дорогами,
лісосмугами, каналами, валами, валами-дорогами тощо), межові знаки
не ставляться.
Організацією, зазначеною в пункті 9 цього Порядку,
складається акт про перенесення меж земельних ділянок у натуру (на
місцевість). Акт підписується виконавцем робіт, замовником та
представником місцевого органу земельних ресурсів.
12. Проектна документація про консервацію земель, оригінал
акта про перенесення меж земельних ділянок у натуру (на
місцевість) зберігаються у місцевих органах земельних ресурсів.
Власникам землі надається копія акта про перенесення меж
земельних ділянок, визначених під консервацію, у натуру (на
місцевість) та затверджений план їх меж.
13. Зміни до кількісного обліку земель уносяться у міру
освоєння проектних рішень у натурі (на місцевості). Підставою для
внесення змін є акти прийняття виконаних робіт щодо консервації
земельних ділянок тощо.
Облік якості земель відображає відомості, які характеризують
земельні угіддя з природними властивостями, що впливають на їх
родючість, а також за ступенем забруднення грунтів.
14. Після закінчення строку консервації земель, визначених
проектом консервації, комісія, до складу якої входять
представники: відповідної державної адміністрації (сільської,
селищної, міської ради); місцевого органу земельних ресурсів;
природоохоронного органу; Кримського республіканського або
обласного державного проектно-технологічного центру охорони
родючості грунтів і якості продукції; власника земельної ділянки,
проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на
місцевості) і вносить до відповідних органів виконавчої влади
(місцевого самоврядування), які прийняли рішення про консервацію
земель, пропозицію щодо повернення земель до попереднього
використання, продовження термінів консервації або інші
пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне
використання.
15. Загальнодержавні й регіональні програми консервації
земель можуть розроблятися на замовлення зацікавлених органів
виконавчої влади (місцевого самоврядування). Після погодження і
затвердження цих програм відповідними органами виконавчої влади
(місцевого самоврядування) розробка проектів консервації земель та
їх упровадження (реалізація) здійснюються у межах відповідних
адміністративно-територіальних одиниць згідно з пунктами 8-14
цього Порядку.
16. За наявності земель запасу власник земельної ділянки може
звернутися із заявою (клопотанням) до відповідної державної
адміністрації (сільської, селищної, міської ради) про виділення
рівноцінної земельної ділянки взамін земель, які стали екологічно
небезпечними, економічно неефективними, техногенно забрудненими не
з їх вини.
Начальник Управління землеустрою
та охорони земель Ю.М.Альбощий
Додаток
до пункту 3
Порядку консервації
земель
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ,
що характеризують грунтові властивості і зумовлюють
необхідність консервації земель за
природно-сільськогосподарськими зонами *
----------------------------------------------------------------------
| Властивості й | Одиниці виміру | Показники грунтових |
| ознаки грунтів | | властивостей (з |
| | | урахуванням зонального |
| | | місцеположення) |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|1. Еродованість |Ступінь еродованості |Розмиті, сильно- та |
|(змитість та |грунтів |середньозмиті, сильно- та |
|дефльованість) | |середньодефльовані |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|2. Скелетність |Уміст уламків гірських | 20% від об'єму грунту (у |
| |порід розміром понад 3 |30 см шарі грунту) |
| |мм, % | |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|3. Легкий |Уміст фізичної глини |а) зона Полісся - до 5 |
|гранулометричний|(часток діаметром менше|б) зона Лісостепу - до 10 |
|склад |0,01 мм), % |в) Степові зони і південні |
| | |райони Лісостепу (крім |
| | |Західного) - до 20 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|4. Важкий |Уміст фізичної глини |а) у Прикарпатті - понад 50|
|гранулометричний|(часток діаметром менше|у решті зон, провінцій |
|склад |0,01 мм), % |б) на лесових породах - |
| | |понад 75 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|5. Гумусованість|Уміст гумусу, % від |а) у Поліссі - менше 0,6 |
| |ваги грунту |б) у Лісостепу - менше 1,5 |
| | |в) у Степу - менше 2,0 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|6. Реакція |рН |в усіх зонах: |
|грунтового | |а) до 4,0 |
|розчину | |б) понад 8,0 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|7. Уміст |мг/екв на 100 грунту |понад 3,0 |
|рухомого | | |
|алюмінію | | |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|8. Уміст |% від суми ввібраних |а) для автоморфних грунтів |
|увібраного |основ |- понад 5 |
|натрію | |б) для напівгідроморфних і |
| | |гідроморфних грунтів - |
| | |понад 10 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|9. Засолення |% від ваги грунту, у |понад 0,4 |
| |перерахунку на токсичні| |
| |солі | |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|10. |Уміст карбонатів, % від|CaCO більше 30 |
|Карбонатність |ваги грунту | 3 |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|11. Фізична |Об'ємна маса, г/куб.см |понад 1,5 - для суглинкових|
|деградація | |і глинистих грунтів понад |
| | |1,9 - для супіщаних і |
| | |піщаних грунтів |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|12. Хімічне |Граничнодопустима |Перевищення ГДК |
|забруднення |концентрація (ГДК) | |
|----------------+-----------------------+---------------------------|
|13. Радіаційне |Щільність забруднення |Cs-137 - більше 15 Кі/кв.км|
|забруднення |місцевості цезієм-137, |Sr-90 - більше 3 Кі/кв.км |
| |стронцієм-90, Кі/кв.км | |
----------------------------------------------------------------------
---------------
* Перелік основних показників може бути доповнений шляхом
унесення змін до цього наказу.
Начальник Управління землеустрою
та охорони земель Ю.М.Альбощий
<< Назад |
<<< Главная страница
|
