НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 541 від 13.04.2009Щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 30.10.2008 N 7904/08
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 2
опинилися на території України, стали складовою і невід'ємною
частиною історико-культурної спадщини її народу.
3.12.8. Пам'ятки образотворчого мистецтва
Усі твори образотворчого мистецтва, хронологічні рамки яких
включають кінець XVI ст.
Авторські твори XVII - XVIII ст., а також ті, що
характеризують окремі регіональні школи.
Ікони XVII - XVIII ст., які мають одну або кілька ознак:
авторство, датування, належність до конкретного мистецького
осередку, унікальність з точки зору іконографії, висока якість.
Твори XIX - XX ст.:
класиків українського мистецтва;
іноземних майстрів зі світовим ім'ям;
високоякісні твори маловідомих і невідомих авторів.
3.12.9. Пам'ятки декоративно-ужиткового мистецтва
Високохудожні оригінальні вироби декоративно-ужиткового
мистецтва України XIV - XVII ст.
Високохудожні етнографічно визначені пам'ятки народного
мистецтва України XVIII - XXI ст.
Високохудожні авторські твори народних майстрів України.
Високохудожні вироби провідних промислових підприємств
України XVIII - XXI ст.
Високохудожні авторські твори провідних художників
декоративно-прикладного мистецтва України XX - XXI ст.
Високохудожні оригінальні вироби декоративно-ужиткового
мистецтва зарубіжних країн (іноземного походження).
3.12.10. Меморіальні пам'ятки (включаючи всі типи)
Пам'ятки, пов'язані з видатною історичною подією.
Пам'ятки, пов'язані з видатною особою.
3.12.11. Фото-, кіно-(відео-), фонопам'ятки, що мають
виняткове художнє, меморіальне або документальне значення і
відображають суспільно-політичне, економічне та культурне життя
України з 50-х років XIX ст. до нашого часу.
3.12.12. Інші пам'ятки, які мають ознаки унікальних
3.13. На попередньо відібрані пам'ятки, які рекомендовані для
занесення до Державного реєстру, спеціалісти музею складають
переліки унікальних пам'яток Музейного фонду України (додаток 2).
3.14. На унікальні пам'ятки недержавної частини Музейного
фонду України, крім того, додаються письмові обгрунтовані висновки
фахівців, у яких обов'язково повинно зазначатись, на якій підставі
пам'ятка зарахована до категорії унікальних.
3.15. Переліки пам'яток, які рекомендовано для занесення до
Державного реєстру (у трьох примірниках), та науково уніфіковані
паспорти з кольоровою фотографією пам'ятки розміром 9х13 (в одному
примірнику) надсилаються музеями на розгляд:
Міністерства культури і мистецтв України або іншого
центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого
належить музей, - для музеїв, заснованих на державній формі
власності;
відповідного структурного підрозділу місцевого органу
виконавчої влади - для музеїв, заснованих на комунальній і
недержавній формах власності.
3.16. Разом з витягом з розпорядчих документів вищезазначених
органів виконавчої влади матеріали надсилаються на розгляд
Експертно-фондової комісії Міністерства культури і мистецтв
України.
3.17. Експертно-фондова комісія Міністерства культури і
мистецтв України розглядає матеріали та приймає рішення щодо
схвалення (відхилення) та подання на затвердження в установленому
порядку:
списків пам'яток природи, історії та культури, що мають
виняткове значення для світової та національної
історико-культурної спадщини і мають бути занесені до Державного
реєстру;
списків пам'яток, що зазначені в Державному реєстрі, але з
різних причин (утрати, значного пошкодження і неможливості
відновлення в їх унікальності, а також у разі їх повного фізичного
руйнування) мають бути вилучені з нього.
3.18. Підставою для занесення пам'яток до Державного реєстру
є наказ Міністерства культури і мистецтв України, який разом з
науково уніфікованим паспортом і переліком пам'яток Музейного
фонду України, занесених до Державного реєстру залишається у
Міністерстві культури і мистецтв України.
3.19. Другий примірник наказу разом із затвердженим
Міністерством культури і мистецтв України переліком пам'яток
Музейного фонду України, занесених до Державного реєстру,
надсилається:
до центрального органу виконавчої влади, до сфери управління
якого належить музей, - для музеїв, заснованих на державній формі
власності;
до відповідного структурного підрозділу місцевого органу
виконавчої влади - для музеїв, заснованих на комунальній і
недержавній формах власності, де створюється банк даних Державного
реєстру області.
3.20. Третій примірник документації передається власнику
пам'яток.
3.21. У фондово-обліковій документації музею: книгах
надходжень, інвентарних та спеціальних інвентарних книгах, науково
уніфікованих паспортах робиться позначка про належність предмета
до Державного реєстру з маркуванням "R". Таке маркування згідно з
правилами нанесення облікових позначень відповідно до чинного
законодавства наноситься на предмет. У разі неможливості нанесення
на предмет воно проставляється на його оформленні (рамі, паспарту,
конверті та ін.), етикетці (бирці чи ярлику), які прикріплюються
до предмета.
3.22. Маркування завжди проставляється на певному місці,
установленому для кожної категорії предметів, з використанням для
кожної групи предметів відповідно до матеріалу необхідної фарби,
туші чи олівця, не порушуючи зовнішнього вигляду предметів.
3.23. У музеях ведеться картотека унікальних пам'яток,
занесених до Державного реєстру. Зразок картки додається (додаток
3).
3.24. Щорічно всі власники пам'яток Музейного фонду України
повинні подавати зазначеним органам влади відомості про нові
надходження унікальних пам'яток з метою занесення їх до Державного
реєстру.
4. Порядок вилучення унікальних пам'яток з
Державного реєстру
4.1. Вилучення унікальної пам'ятки з Державного реєстру
здійснюється у крайніх випадках: втрати, значного пошкодження і
неможливості відновлення її унікальності, а також у разі її
повного фізичного руйнування.
4.2. У разі крадіжки унікальна пам'ятка, занесена до
Державного реєстру, залишається у ньому.
4.3. Державний реєстр є підставою для першочергового розшуку
і повернення унікальних пам'яток їх власникам.
4.4. Вилучення унікальної пам'ятки з Державного реєстру
здійснюється за наказом Міністерства культури і мистецтв України,
що видається на підставі:
листа-клопотання музею, витягу з протоколу постанови колегії
центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого
належить музей, або відповідного структурного підрозділу місцевого
органу виконавчої влади; копії рішення фондово-закупівельної
комісії музею, підписаного всіма її членами; обгрунтованих
висновків кваліфікованих реставраторів - для державної частини
Музейного фонду України;
листа-клопотання власника пам'ятки, до якого додається
висновок експертів - профільних спеціалістів з обов'язковим
залученням кваліфікованих реставраторів - для пам'яток недержавної
частини Музейного фонду України.
5. Охорона, зберігання і використання пам'яток Музейного
фонду України, занесених до Державного реєстру
5.1. У рамках чинного законодавства держава сприяє охороні
унікальних пам'яток Музейного фонду України, включених до
Державного реєстру.
5.2. Організація охорони і зберігання пам'яток Музейного
фонду України, включених до Державного реєстру, має забезпечити
повну збереженість їх від негативного впливу сторонніх факторів:
розкрадання, псування, пожеж, стихійного лиха в усіх місцях
зберігання, експонування, використання, реставрації і
транспортування.
5.3. Особи, винні в порушенні порядку охорони, зберігання і
використання пам'яток Музейного фонду України, занесених до
Державного реєстру, несуть відповідальність згідно з чинним
законодавством.
5.4. Унікальні пам'ятки Музейного фонду України, включені до
Державного реєстру, повинні зберігатись у спеціально обладнаних
сховищах, у яких забезпечені оптимальні світловий,
температурно-вологісний і біологічний режими.
5.5. Усі приміщення, де зберігаються пам'ятки, занесені до
Державного реєстру, мають бути оснащені засобами охоронної,
охоронно-пожежної та тривожної сигналізації у три рубежі захисту з
підключенням кожного на окремий ключ пульта централізованої
охорони підрозділу охорони при міськ(рай)органах внутрішніх справ
України.
5.6. Третім рубежем обладнуються пам'ятки, занесені до
Державного реєстру. При цьому забезпечується цілодобове
функціонування локальної сигналізації.
5.7. Унікальні пам'ятки Музейного фонду України, включені до
Державного реєстру, використовуються для розвитку освіти, науки та
культури, залучення громадян до оволодіння надбанням національної
та світової історико-культурної спадщини шляхом:
створення експозицій і виставок та проведення на їх основі
науково-дослідницької і культурно-освітньої роботи;
підготовки та видання каталогів, збірок наукових праць,
окремих монографій, буклетів, путівників тощо;
поширення інформації та надання юридичним і фізичним особам
наукових консультацій щодо складу і змісту унікальних пам'яток та
з інших питань музейної діяльності;
створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем
обліку унікальних пам'яток, входження до міжнародних інформаційних
систем та забезпечення доступу громадян до інформації.
Начальник відділу музеїв управління
культурної спадщини Міністерства
культури і мистецтв України Л.М.Рєзнікова
Додаток 1
до п.3.3 Порядку занесення
унікальних пам'яток
Музейного фонду України до
Державного реєстру
національного культурного
надбання
ВИМОГИ
щодо заповнення науково уніфікованого паспорта на
музейні предмети (рухомі), які входять до складу
державної частини Музейного фонду України
Науково уніфікований паспорт упроваджується з метою
вдосконалення системи обліку, обробки та використання інформації
про музейні предмети, які складають Музейний фонд України.
За науково уніфікованим паспортом здійснюється облік усіх без
винятку предметів основного музейного фонду, у тому числі й
природничих, на етапі їх інвентаризації. Робота з комп'ютерної
інвентаризації ведеться музеями усіх профілів. Науковий опис
предмета за науково уніфікованим паспортом дає змогу ширше і
повноцінніше використовувати музейні зібрання з мінімальними
затратами часу.
Науково уніфікований паспорт складається на спеціальному
бланку у двох примірниках. Форма паспорта і розміри полів можуть,
у разі потреби, змінюватися. Незмінними залишаються назва полів і
їх нумерація. Заповнення полів здійснюється українською мовою
згідно з поясненням. Паспорт заповнюється від руки чітким почерком
або друкується на машинці чи набирається на комп'ютері.
У музеях, де є комп'ютери, науково уніфікований паспорт
використовується в системі автоматизованого обліку музейних
предметів як вихідний інформаційний документ.
Науково уніфікований паспорт зберігається за правилами
зберігання обліково-фондової документації музею.
Науково уніфікований паспорт має 46 реквізитних полів
визначеного формату за відповідними порядковими номерами.
Науково уніфікований паспорт не розрахований на одночасне
складання, його поля заповнюються у міру вивчення музейного
предмета і накопичення інформації про нього. З появою відомостей
або даних про предмет паспорт може поповнюватися додатками на
окремі ознаки чи на групу ознак.
Додаткові відомості наводяться у вкладку-додатку, де
вказуються: ознака музейного предмета (наприклад, автор, розмір чи
ін.) або номер поля паспорта, прізвище й ініціали працівника, який
вніс відомості, дата. Вкладки-додатки оформлюються так, як і
паспорт, тобто пишуться від руки, друкуються на машинці або
набираються на комп'ютері.
У разі потреби вживання словоскорочень слід використовувати
загальноприйняті в українській мові форми. При заповненні науково
уніфікованого паспорта необхідно дотримуватись установленої
термінології, уживаючи термін "музейний предмет", а для
природничих предметів - "зразок", "екземпляр".
Слід уникати повторення інформації про музейний предмет, яка
є у різних полях.
У разі передачі музейного предмета на постійне зберігання до
іншого музею передається і паспорт. При цьому окремі його поля
можуть змінюватися: номер паспорта, відомство, музей, адреса,
відділ, розділ, номер за книгою надходжень, номер за інвентарем,
джерело і спосіб надходження та ін.
Науково уніфікований паспорт
Номер паспорта складається з абревіатури назви музею і номера
предмета за книгою надходжень. У музеях, де облік предметів
здійснювався за інвентарними книгами (старі надходження), номер
паспорта має складатися з абревіатури назви музею і номера
предмета за інвентарною книгою (як виняток).
Наприклад:
Черкаський краєзнавчий музей - паспорт N ЧКМ-10235;
Харківський історичний музей - паспорт N ХІМ-635.
1. Відомство
Записується повна назва відомства, у підпорядкуванні якого
перебуває музей.
Наприклад:
Міністерство культури і мистецтв України;
Національна академія наук України.
2. Адміністративне підпорядкування
Записується назва установи, якій підпорядковано музей за
адміністративно-територіальним поділом.
Наприклад:
Управління культури Чернігівської обласної державної
адміністрації.
3. Музей
Записується повна назва музею.
Наприклад:
Національний музей історії України;
Вінницький краєзнавчий музей;
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".
4. Адреса
Записується адреса музею.
Наприклад:
01025, м.Київ-025, вул. Володимирська, 2.
5. Відділ
Записується повна назва відділу фондів чи групи зберігання,
до якого(ї) віднесено музейний предмет.
Наприклад:
образотворче мистецтво XVIII - XX ст.;
археологія.
6. Розділ
Записується назва розділу відділу фондів.
Наприклад:
графіка XVIII-XX ст.;
антична археологія.
7. Номер за книгою надходжень
Записується порядковий номер, за яким предмет включено до
книги надходжень. Шифр книги надходжень і номер наносяться на
предмет.
Наприклад:
КН-5001.
8. Номер за інвентарною книгою
Записується порядковий номер, за яким предмет включено до
інвентарної книги. Шифр інвентарної книги і номер наносяться на
предмет.
Наприклад:
Інв. N Т-20.
9. Номер за спеціальною інвентарною книгою
Записується порядковий номер, за яким предмет включено до
відповідної спеціальної інвентарної книги обліку музейних
предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.
Шифр спеціальної інвентарної книги і номер наносяться на предмет.
Наприклад:
З-98;
С-1256.
10. Старі інвентарні номери
Записуються усі старі облікові позначення (шифри і номери),
які були нанесені на предмет.
Наприклад:
ЖКМ-224, О-542.
11. Номер колекційного опису
Зазначаються шифр і номер колекційного опису.
Наприклад:
Ф-825.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
