НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 274/5 від 16.02.2009Про видачу свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 2
відсутність ознак червоточин, ураження гниллю елементів
корпусу дерев'яних суден;
відсутність розшарувань, надрізів, короблень та інших
пошкоджень пластмасових суден і суден з фанери, які можуть
спричинити водопроникнення;
відсутність гофр, бухтин, ум'ятин, а також деформації
елементів корпусу, які послабляють загальну міцність його корпусу.
7.8. Підставою для оцінки технічного стану корпусу як
"обмежено придатний" є наявність будь-якого дефекту, наведеного в
пункті 7.7 цієї Інструкції, який не впливає на загальну міцність
корпусу судна.
7.9. Підставою для оцінки технічного стану корпусу як
"заборонений до експлуатації" є відсутність Свідоцтва про
стабільність і надводний борт (кренування) судна та
невідповідність його наведеним у пункті 7.7 цієї Інструкції
вимогам, що впливають на загальну міцність корпусу.
8. Огляд механізмів судна
8.1. Огляд механізмів здійснюється на підставі
нормативно-правових актів з технічної експлуатації судна, безпеки
мореплавства і охорони праці з метою визначення рівня готовності
механізмів судна до його безпечної експлуатації (додаток 5).
Перевірка в дії механізмів здійснюється протягом 0,5 - 1,0 години
в різних режимах.
8.2. Перевіряються в дії валопроводи, системи, які
обслуговують двигун і судно в цілому, у тому числі на підвищену
шумливість або вібрацію корпусу.
8.3. Перевіряються робочі параметри двигуна (частота
обертання, тиск та температура мастила і охолоджувальної води та
інше), які не повинні виходити за визначені межі.
8.4. Контроль стану двигунів (моторів) під час випробувань
повинен здійснюватися штатними контрольно-вимірювальними
приладами.
8.5. Підставою для оцінки технічного стану механічної
установки як "придатний" є:
справний стан установки в цілому, що забезпечує роботу її в
усіх режимах;
відсутність люфта або бою гребного вала (гвинта), підвищеної
димності, перегріву деталей, вузлів і поверхонь реверсивного
обладнання, упорного підшипника;
відсутність надмірної вібрації, яка викликає виникнення
тріщин у двигуні, фундаменті, у системах і корпусі судна;
надійне кріплення двигуна і його вузлів до фундаментів і
корпусу;
відсутність дефектів (тріщин, деформацій та інше) у
фундаменті, корпусі і навісних агрегатах двигуна, редуктора і
гребного вала;
наявність у системі запалювання стаціонарних двигунів ключа
або стоп-кнопки для вимкнення запалювання;
справність контрольно-вимірювальних приладів;
наявність на підвісних моторах страхувального кінця
(сорліня), а також стопорного пристрою, який попереджує відкидання
мотору при реверсируванні на задній хід;
відповідність потужності двигуна (підвісного мотора) до
корпусу судна;
надійна робота реверсивного пристрою: легкість ходу важеля
вмикання реверса на різних режимах плавання, чітке фіксування
положень "уперед", "назад", "нейтраль", відсутність мимовільного
ввімкнення (вимикання) реверса.
вигородження моторного відділення водонепроникною переборкою
або шторою водонепроникного виконання (для палубних суден).
Підставою для оцінки технічного стану механічної установки як
"заборонений до експлуатації" є невідповідність будь-якій з вимог,
указаних у пункті 7.5 цієї Інструкції.
8.6. Окрім зазначеного, експлуатація двигунів і механізмів
забороняється до усунення таких дефектів:
несправність пускового або реверсивного пристроїв;
несправність допоміжних механізмів, які обслуговують головний
двигун;
поломки або деформації лопастей гребного гвинта;
наявність сторонніх стуків у двигуні і вібрацій валопроводу;
відхилення робочих параметрів двигуна за межі, установлені
заводом-виробником;
наявність тріщин у корпусі двигуна.
9. Огляд електрообладнання судна
9.1. Технічний нагляд за електрообладнанням судна
здійснюється на підставі нормативно-правових актів з технічної
експлуатації, безпеки мореплавства і охорони праці з метою
встановлення придатності і надійності кріплення проводів,
сигнальних та освітлювальних вогнів, приладів, акумуляторів та
виявлення дефектів, які здатні спричинити пожежу, вибух або
травмування людей.
9.2. Комісія з технічного нагляду перевіряє:
надійність кріплення кабелів;
захист кабелів і електропроводів від впливу палива, мастила,
підвищених температур, механічних пошкоджень;
стан сальників у місцях проходу проводів через непроникні
переборки;
стан акумуляторів.
9.3. Акумулятори повинні розташовуватись у герметичних ящиках
з вентиляцією або в місцях, які добре вентилюються. Акумуляторні
банки не повинні мати тріщин. Зовнішні з'єднання батарей повинні
бути виконані надійно, покриті технічним вазеліном і мати полюсне
позначення ("+" і "-"). Електроліт повинен покривати пластини на
1-2 см. Нормальна густина електроліту в лужних акумуляторах
повинна бути 1,17 - 1,25, а в кислотних - 1,20 - 1,28.
9.4. Підставою для оцінки технічного стану електрообладнання
як "придатний" є:
безперебійне електроживлення споживачів, яке забезпечує їх
нормальну роботу;
відсутність на суднах джерел струму напругою більше ніж 24 В;
надійна ізоляція електропроводів, відсутність скручувань та
інших ушкоджень, щільність контактних з'єднань;
наявність герметичних сальникових ущільнень у місцях уведення
електропроводів через водонепроникні переборки та палуби;
водозахисне виконання електропроводів,
сигнально-розпізнавальних вогнів та світильників;
установлення вимикачів, штепсельних рознімань у місцях,
захищених від впливу вологи;
належний стан і надійне кріплення акумуляторних батарей,
наявність вентиляції при розміщенні акумуляторів у закритих
ящиках.
9.5. Підставою для оцінки технічного стану електрообладнання
як "заборонений до експлуатації" є невідповідність одній із
зазначених у пункті 8.4 вимог цієї Інструкції.
9.6. Оцінка "обмежено придатний" щодо вимог цього розділу не
встановлюється.
10. Перевірка протипожежного захисту судна
10.1. Перевірка протипожежного захисту суден здійснюється на
підставі нормативно-правових актів з пожежної безпеки, технічної
експлуатації судна і охорони праці з метою визначення стану
засобів протипожежного захисту і відповідності конструкції судна і
його елементів протипожежній безпеці.
10.2. Підставою для оцінки технічного стану і конструктивного
виконання протипожежного захисту судна як "придатний" є:
розташування паливних баків (цистерн) на відстані не менше
800 мм від двигуна і газовихлопу при відсутності переборок;
розташування вузлів паливної системи стаціонарного двигуна на
протилежному від газовихлопу боці двигуна;
компановка і конструкція, яка унеможливлює злив палива за
борт, а також попадання палива в приміщення (відсіки) суден, які
призначені для розміщення екіпажу;
наявність природної або примусової вентиляції відсіків для
двигуна і вигородок для розміщення паливних баків (цистерн);
виконання вигородок (відсіків), кожухів з вогнезахисних
(самозагасаючих) матеріалів;
наявність теплової ізоляції на димових трубах кухонних плит,
а також на конструкціях, які прилягають до них;
установлення запорного крана (клапана) на паливному
трубопроводі від паливного бака до карбюратора;
обладнання полум'ягасною сіткою усмоктувального патрубка
карбюратора;
розміщення на штатних місцях справного протипожежного
інвентарю, стан якого забезпечує його негайне використання.
10.3. Підставою для оцінки технічного стану протипожежного
захисту судна як "заборонений до експлуатації" є невідповідність
одній із зазначених у пункті 9.2 вимог.
10.4. Оцінка "обмежено придатний" щодо вимог цього розділу не
встановлюється.
11. Перевірка дотримання вимог правил охорони праці
11.1. Перевірка дотримання вимог правил охорони праці на
суднах і місцях їх базування здійснюється з метою визначення їх
стану.
Комісія перевіряє:
11.1.1. Кут відчинення кришок світлових люків і люків,
передбачених для руху людей, аварійних виходів, їх фіксацію
пристроями у відкритому положенні. Кут відчинення має становити не
менше 90 град.
11.1.2. Наявність пристроїв, які утримують кришки ящиків у
відчиненому положенні і запобігають їх непередбаченому відчиненню
і зачиненню.
11.1.3. Кут і правильність відчинення стулчастих
ілюмінаторів, наявність стопорів для утримання штормових кришок і
рам у відчиненому положенні. Ілюмінатори повинні відчинятися
усередину приміщень на кут не менше 90 град.
11.1.4. Наявність сходинок шириною не менше 150 мм і
довжиною, яка дорівнює ширині дверей, розташованих на половині
висоти комінгса. Комінгси дверей висотою більше ніж 350 мм повинні
бути обладнані сходинками з обох боків.
11.1.5. Висоту комінгсів дверей житлових, побутових та
підсобних приміщень, розташованих усередині корпусу, і надбудови
судна.
Висота комінгсів повинна бути не більше ніж 100 мм. У
технічно обгрунтованих випадках висота комінгсів може бути
збільшена до 200 мм.
11.1.6. Кут відчинення дверей приміщень, розташованих
усередині корпусу і надбудови (крім громадських).
Двері у відчиненому положенні не повинні перекривати проходи
і зменшувати встановлені габарити шляхів сполучення і повинні
відчинятися всередину цих приміщень не менше ніж на 90 град.
Двері, які ведуть з відкритих палуб у приміщення, повинні
відчинятися назовні. Кут відчинення повинен бути не менше ніж 170
град. У технічно обгрунтованих випадках на суднах довжиною менше
24 м допускається зменшення кута відчинення зовнішніх дверей. При
цьому ширина проходу в приміщення в разі повного відчинення
зовнішніх дверей повинна бути не менше 500 мм.
11.1.7. Наявність дверних буферів, що автоматично фіксують
двері у відчиненому положенні.
Цими пристроями повинні бути обладнані вхідні двері житлових,
службових, громадських приміщень і всі зовнішні двері, що ведуть з
відкритих палуб до внутрішніх приміщень.
11.1.8. Наявність поверхонь, що запобігають ковзанню.
Згадані поверхні (спецпокриття, рифлення, наплавки крапок
тощо) повинні мати металеві палуби та палуби із синтетичних
матеріалів у місцях виконання промислових і палубних робіт, у
проходах, а також настили машинних відділень. Спецпокриття повинно
виконуватися фарбами, емалями і мастиками, що запобігають
ковзанню. Наплавлені крапки повинні мати сферичну поверхню, що має
висоту 3-5 мм, крок наплавки 50-70 мм.
11.1.9. Припасування і закріплення плит настилів машинних
відділень, наявність отворів або інших пристосувань для їх зняття
й установки.
11.1.10. Наявність страхувальних пристроїв (римів, обухів,
кілець, канатів тощо) страхувальних кінців запобіжних поясів та
штормових леєрів.
У місцях, де можлива небезпека змиву або падіння людини за
борт або з висоти, повинні бути встановлені страхувальні пристрої.
11.1.11. Наявність щитів, пайолів на днищовому наборі
безпалубних суден, стан проходів.
Проходи повинні мати рівну поверхню без конструкцій, що
виступають і перехрещуються (балок, трубопроводів, римів, приводів
арматури тощо). Усі отвори в проходах повинні мати штатне
закриття.
11.1.12. Ширину проходу з боку поста управління головними
механізмами.
На палубних суднах ширина вказаного проходу повинна бути не
менше 700 мм, при дистанційному управлінні - не менше 400 мм, на
безпалубних суднах - не менше 350 мм.
11.1.13. Наявність і облаштування штормових перехідних
леєрів.
Леєри повинні встановлюватися на висоті 1200 мм від палуби,
бути оснащені талрепами і спеціальними рухомими ручками зі
скобами.
11.1.14. Наявність і облаштування штормових поручнів.
На палубних суднах, призначених для плавання на внутрішніх
водоймах, леєри повинні бути передбачені на відкритих палубах, у
коридорах, стінках (переборках), на одному рівні від палуби по
змозі на висоті 1200 мм. Штормові поручні на безпалубних суднах,
що призначені для плавання на внутрішніх водоймах, установлюються
вздовж шляхів сполучення на механізмах і пристроях. Відстань між
поручнями та поверхнями переборок та інших конструкцій судна
повинна бути не менше ніж 60 мм.
11.1.15. Освітлення проходів на палубі, що ведуть до робочих
місць, у житлові або побутові приміщення.
11.1.16. Розміщення рятувальних кругів з линями і наявність
стаціонарного освітлення або пристроїв для закріплення переносних
освітлювальних пристроїв у місцях установки сходень, штормтрапів і
інших зовнішніх трапів.
11.1.17. Ширина зовнішніх і внутрішніх трапів, що мають
нахил, яка повинна бути не менше 600 мм. На суднах довжиною менше
24 м, у місцях, де неможливе влаштування трапів шириною 600 мм,
допускається застосування трапів 500 мм. Нижня сходня вертикальних
трапів повинна розташовуватись не вище 350 мм від палуби
(майданчика), з якої здійснюється вхід на трап.
Крок сходні повинен бути 180-255 мм (залежно від кута нахилу
трапа).
11.1.18. Поверхню сходні металевих трапів.
Поверхня повинна бути з рельєфним візерунком (рифлення тощо).
Сходні, які виготовлені з матеріалів із гладкою поверхнею (окрім
виготовлених з дерева) або покриті такими матеріалами, на
відкритій ширині повинні мати рифлені планки для запобігання
ковзанню.
11.1.19. Огородження або поручні з обох боків трапів.
Висота огородження внутрішніх і зовнішніх трапів повинна бути
на менше 1200 мм. Леєрне огородження трапів, окрім поручня
огородження, повинно мати не менше 2 проміжних леєрів. Леєрні
стійки огородження повинні встановлюватися перпендикулярно до
основи трапа.
11.1.20. Розташування і огородження зовнішніх трапів.
Зовнішні трапи повинні бути встановлені паралельно до
діаметральної площини.
Висота їх огородження повинна бути не менше 1200 мм. Леєрне
огородження трапів, окрім поручня огородження, повинно мати не
менше двох проміжних леєрів.
11.2. Основні вимоги стандартів охорони праці щодо огороджень
на судні
Обов'язковому огородженню підлягають частини обладнання,
механізмів і пристроїв на судні, які рухаються і обертаються, у
тому числі:
відкриті зубчасті, ланцюгові, пасові і черв'ячні передачі;
з'єднувальні муфти;
відкриті вали механізмів і пристроїв та їх приводи;
навивні барабани промислових механізмів.
Обов'язковому огородженню також підлягають усі відкриті
палуби корпусу, надбудов і робочі майданчики, які розташовані на
висоті 500 мм і більше від рівня палуби (настилу). Висота
огородження відкритих палуб корпусу судна повинна бути не менше
1200 мм.
11.3. Буксирний пристрій судна на форштевні і транцевій дошці
безпалубного судна повинен складатися з римів з внутрішнім
діаметром 60-70 мм. Рими виготовляються з металевого прута
діаметром 10-12 мм.
12. Огляд місць базування суден
12.1. Огляд місць базування суден (пристані, причали, пункти
базування) здійснюється комісією з метою перевірки дотримання
вимог нормативно-правових актів з технічної експлуатації суден,
безпеки мореплавства, охорони праці і пожежної безпеки, виключення
самовільного використання суден сторонніми особами, а також правил
прикордонного режиму (у контрольованих прикордонних районах).
12.2. На місцях базування суден комісією перевіряється
виконання таких вимог:
забезпечення цілодобової охорони місця базування;
зберігання підвісних моторів, весел та іншого шкіперського та
промислового майна в приміщеннях;
наявність дублікатів ключів від замкнених приміщень і замків
у причального;
наявність у приміщенні причального (на видному місці)
Інструкції з безпеки праці для членів екіпажів суден та порядок
оформлення відходу-приходу і плавання суден підприємства,
затвердженої у встановленому порядку;
наявність і правильність ведення прошнурованого журналу
відходу-приходу суден підприємства;
наявність і правильність ведення прошнурованого журналу
прогнозів погоди;
наявність дошки прогнозів погоди;
протипожежний стан станції паливно-мастильних матеріалів і
місць базування суден;
засоби зв'язку з найближчим підрозділом Прикордонних військ
України (для місць базування, які розташовані в прикордонній
смузі);
наявність електричного освітлення на території місця
базування суден.
13. Суднові документи і порядок їх оформлення
13.1. Оформлення документів з проведення технічного нагляду
за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства, здійснюється згідно з додатком 13
цієї Інструкції.
13.2. Дані про технічний стан суден за результатами технічних
наглядів аналізуються Укрдержрибгоспом з метою визначення рівня
технічної справності, установлення причин незадовільного
технічного стану і виявлення суден, що не пройшли технічного
нагляду.
13.3. Особи, які експлуатують судна, що не пройшли технічний
нагляд, несуть адміністративну відповідальність згідно із
законодавством.
14. Організація безаварійної експлуатації, нагляду за
безпекою плавання, екологічною безпекою, охороною праці і
промислом
14.1. Систематичний контроль і організація безаварійної
експлуатації, нагляд за безпекою плавання, охороною праці і
промислу маломірних суден здійснюється судновласником разом із
службою капітана рибного порту (портопункту) через проведення:
постійного контролю за технічним станом флоту,
укомплектованості екіпажів суден рятувальними та сигнальними
засобами і наявністю відповідно оформлених суднових документів;
заповнення журналів відходу-приходу, своєчасним отриманням
прогнозів погоди;
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
