НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 42 від 23.01.2009Про внесення змін до Положення про Хмельницьку митницю
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 11
очищення, знежирювання та фарбування поверхні допускається тільки
за наявності припливно-витяжної вентиляції, яка забезпечує
5-10-разовий обмін повітря на годину при об'ємі приміщень до 250
куб.м та 15-25-разовий обмін повітря на годину при об'ємі
приміщення до 30 куб.м.
6.5.14. Дільниці, де ведуться роботи із застосуванням рідин
для знежирювання, до складу яких входять розчинники або сполуки з
леткими легкозаймистими розчинниками, повинні забезпечуватися
вогнегасниками.
6.5.15. Забороняється фарбування гарячої поверхні, а також
електроапаратури та електродвигунів, які перебувають під напругою.
6.5.16. Фарборозпилювачі, шланги та фарбонагнітальні бачки по
закінченні роботи слід очистити й промити від залишків
лакофарбових матеріалів.
6.5.17. Забороняється застосовувати лакофарбові матеріали та
розчинники невідомого складу, а також речовини і матеріали, на які
відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.
6.5.18. У разі використання імпортних речовин і матеріалів
слід суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що додаються, з
виконання робіт. Потрібно мати сертифікати на ці речовини і
матеріали.
6.5.19. У разі використання ГР їх кількість на робочому місці
не повинна перевищувати вахтової (змінної) потреби.
6.5.20. Ємності з ГР слід відкривати лише перед
використанням, не тримати їх відкритими, після закінчення роботи
здати на склад, тара з-під цих речовин має зберігатися в
спеціально відведеному місці.
6.5.21. При виконанні фарбувальних робіт необхідно періодично
контролювати за допомогою газоаналізаторів повітряне середовище з
метою виявлення шкідливих та вибухонебезпечних парів та газів.
Забороняється проводити фарбувальні роботи при концентрації
парів токсичних речовин у повітрі вище граничнодопустимої
концентрації (надалі - ГДК).
Склад розчинників, які застосовуються в лакофарбових
матеріалах, та їх ГДК указані в "Правилах окраски судов флота
рыбной промышленности СССР".
7. Вимоги до утримання на суднах засобів
протипожежного захисту
7.1. Засоби протипожежного захисту та обладнання. Загальні
положення
7.1.1. Засоби пожежного захисту мають запобігати дії на людей
небезпечних чинників, що виникають у разі вибуху чи пожежі, а
також зберігати матеріальні цінності.
Запобігання дії на людей небезпечних та шкідливих чинників та
зберігання матеріальних цінностей має бути забезпечено:
застосуванням вогнеперешкоджувачів, гідрозатворів, водяних
заслонів, інертних газових чи парових завіс;
захистом апаратів від руйнування під час вибуху за допомогою
пристроїв аварійного скидання тиску;
застосуванням швидкодіючих відсічних та зворотних клапанів;
застосуванням засобів пожежогасіння та відповідних видів
пожежної техніки;
застосуванням автоматичної установки пожежогасіння (надалі -
АУП) та пожежної сигналізації (надалі - ПС);
застосуванням основних конструкцій і матеріалів, у тому числі
таких, які використовуються для облицювання конструкцій, з
регламентованими покажчиками пожежної небезпеки;
застосуванням засобів, які запобігають розливанню та
розтіканню ГР або обмежують їх застосування;
застосуванням просочення конструкцій об'єктів антипіренами та
нанесенням на їх поверхні вогнезахисних фарб (сумішей);
застосуванням пристроїв, які забезпечують обмеження поширення
пожежі;
організацією своєчасного оповіщення та евакуації людей;
застосуванням засобів колективного та індивідуального захисту
людей від небезпечних чинників пожежі; засоби колективного та
індивідуального захисту повинні забезпечити безпеку людей протягом
усього часу дії небезпечних чинників пожежі;
застосуванням засобів протидимного захисту;
улаштуванням протипожежних перепон, герметичних переділок;
улаштуванням аварійного вимикання та перемикання установок та
комунікацій;
застосуванням вогнеперешкоджувальних пристроїв в обладнанні;
установленням заходів вибухозахисту і пожежозахисту в
нормативній документації на конкретні виробничі процеси.
У будовах та спорудах необхідно передбачити технічні засоби,
що стійкі під час пожежі, та вогнестійкі конструкції протягом
часу, необхідного для рятування людей під час пожежі, та
розрахункового часу гасіння пожежі.
7.1.2. Кожне судно в залежності від його розмірів та
призначення повинно бути забезпечене переносними засобами
протипожежної техніки, апаратами, інвентарем, витратними
матеріалами, запасними частинами та інструментом, а також
протипожежним обладнанням у відповідності до Правил Регістру.
Вимоги до розміщення, обладнання та влаштування систем
пожежогасіння і приміщень також повинні відповідати вимогам Правил
Регістру.
Усі системи й засоби пожежогасіння мають бути в справному
стані і готові до негайної дії.
Експлуатація судна при несправних системах пожежогасіння
забороняється.
Забороняється використовувати стаціонарні протипожежні
системи не за призначенням. Виняток становить водяна протипожежна
система, яку дозволяється використовувати для миття палуби,
якірних пристроїв з використанням рукавів господарського
призначення.
7.1.3. До засобів протипожежного захисту належать засоби
пожежогасіння та індивідуального захисту, а також інвентар, що
застосовується при гасінні пожеж; до протипожежного обладнання -
усі системи (переносні, пересувні та стаціонарні) пожежогасіння.
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих і
складських приміщеннях, як правило, повинні встановлюватися
спеціальні пожежні щити (стенди).
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні
засоби пожежогасіння, які можуть застосовуватися в даному
приміщенні.
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути
пофарбовані у відповідні кольори згідно з ДСТУ 3237-95, ГОСТ
12.4.026-76 та іншими чинними стандартами.
На пожежних щитах (стендах) необхідно писати їх порядкові
номери.
Порядковий номер пожежного щита вказують після індексу "ПЩ".
7.1.4. Перевірка наявності, технічного стану, готовності до
дії засобів протипожежного забезпечення та обладнання повинна
здійснюватися начальниками аварійних партій та груп за участю
боцмана і завідуючих приміщеннями не рідше одного разу на місяць,
а також перед кожним виходом у море.
Про результати цих перевірок начальники аварійних партій
повинні доповісти старшому помічнику капітана або помічнику
капітана з пожежної частини (на суднах, де введена в штат ця
посада).
7.1.5. Протипожежні засоби повинні бути завжди готові до
негайного використання і тільки за прямим призначенням: для
боротьби з пожежами, на заняттях та тренувальних навчаннях.
Використані засоби повинні бути в найкоротший термін знову
приведені до готовності й до негайної дії, а ті, які вийшли з ладу
або були списані за актом, - поповнені при першій можливості.
Використання пожежного обладнання, інвентарю та інструменту
для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з
пожежогасінням або навчанням пожежних формувань, не дозволяється.
7.1.6. Пожежне обладнання повинно розміщуватись на палубних
та машинних пожежних постах (надалі - ПП). Забороняється зберігати
його разом з іншим судновим майном.
ПП повинні розташовуватись вище за палубні перебірки в різних
протипожежних зонах. Пост у машинному відділенні доцільно
розташовувати не нижче другого ярусу, причому над входом на пост
повинен бути напис "Пожежний пост" та знак F. Напис наноситься
червоною фарбою літерами заввишки 50-70 мм, завширшки штриха 5-10
мм.
7.1.7. При зберіганні та розміщенні на постах протипожежного
обладнання необхідно дотримуватись комплектності та рівномірності
розподілу засобів протипожежного захисту на загальносуднових
постах.
При цьому треба забезпечити:
надійність кріплення предметів пожежного спорядження на
штатному місці та можливість швидкого зняття його при пожежі;
вільний доступ до засобів протипожежного захисту;
схоронність протипожежних засобів при їх тривалому зберіганні
на судні.
7.1.8. На кожному судні повинно бути не менше трьох
комплектів пожежного спорядження на кожну аварійну партію чи
групу.
7.1.9. Комплект спорядження для пожежних повинен складатися з
таких предметів:
захисного одягу з матеріалу, здатного вберегти шкіру від
тепла, яке випромінюється під час пожежі, від опіків та
ошпарювання (тепло-ізолювального костюму з крагами). Зовнішня
поверхня одягу повинна бути водостійкою;
черевиків та рукавиць з гуми чи іншого неелектропровідного
матеріалу;
жорсткого шолома, що забезпечує ефективний захист від ударів;
переносного акумуляторного ліхтаря безпечної конструкції,
який розрахований на використання впродовж не менше трьох годин і
тип якого схвалений Правилами Регістру;
пожежної сокири з ручкою з деревини твердих порід;
ДІА;
вогнестійкого страхувального троса довжиною не менше 30 м.
Крім того, начальники аварійних партій та керівники гасіння
пожеж мають мати портативну (кишенькову) радіостанцію у
вибухобезпечному виконанні.
7.2. Установки пожежної сигналізації та автоматичні установки
пожежогасіння
7.2.1. Утримання в працездатному стані установки пожежної
сигналізації (надалі - УПС) та АУП повинно забезпечуватися
виконанням вимог СНиП 2.01.02-85, ГОСТ 12.3.046-91 та такими
заходами:
проведенням ТО з метою збереження безвідмовної роботи на
період терміну служби;
матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою
безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах
експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням
працездатності.
Апаратура й обладнання, що входять до складу установок,
повинні відповідати Правилам Регістру, чинним стандартам,
технічним умовам, документації заводів-виробників, бути без
дефектів.
7.2.2. Усі установки мають бути справними і утримуватися в
постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.
Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні
усуватися негайно. Інші несправності усуваються в передбачені
регламентом терміни, про що слід записувати в журналах технічного
стану.
7.2.3. Регламентні роботи з ТО та ППР повинні визначатися на
кожний вид установок і виконуватися згідно з планом-графіком, який
опрацьовується на підставі вимог технічної документації
заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт. Цим
планом-графіком слід передбачати і матеріально-технічне (ресурсне)
забезпечення робіт. ТО та ППР повинні виконуватися спеціально
навченими робітниками зі складу екіпажу судна.
7.2.4. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких
передбачається відключення установок, слід вжити необхідних
заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, що
підлягають захисту.
7.2.5. Шлейфи ПС, лінії керування та зв'язку повинні
контролюватися на режим "Готовність" та піддаватися періодичним
випробуванням на режим "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно
з планом-графіком.
7.2.6. У приміщенні центрального пожежного поста (надалі -
ЦПП) та інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів
керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового
(оперативного) персоналу у разі появи сигналів про пожежу або про
несправність в УПС або АУП.
7.2.7. Станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемою
АПС та установок пожежогасіння, а також інструктивними матеріалами
про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо
оповіщення про пожежу.
7.2.8. На пульті керування ЦПП, на блоках пожежної
автоматики, біля кожного вузла керування і розподільчого пристрою
систем пожежогасіння повинні бути вивішені (установлені) таблички
із зазначенням приміщень, які захищаються.
В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах
управління слід також вивішувати функціональні схеми обв'язування,
на табличках указувати типи та кількість зрошувачів у секції, а
засувки й крани нумерувати відповідно до схеми обв'язування.
Функціональні схеми обв'язування повинні вивішуватися і в насосних
АУП.
7.2.9. Для якісної експлуатації УПС та АУП на судні наказом
або розпорядженням повинні бути призначені:
особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;
персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП.
7.2.10. Особа, відповідальна за експлуатацію установки,
зобов'язана забезпечити:
виконання вимог до утримання установок АПС та пожежогасіння
згідно з НАПБ А.01.001-95, ГОСТ 12.3.046-91;
утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом своєчасного
проведення ТО та ППР;
навчання персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у
захищуваних приміщеннях;
інформування адміністрації про всі випадки відмов та
спрацювань установок;
своєчасне пред'явлення рекламацій:
заводам-виробникам - у разі поставки некомплектних або
неякісних приладів та устаткування;
монтажним організаціям - у разі виявлення неякісного монтажу
або відхилень від проектної документації, не узгоджених з
розробником проекту або органами нагляду;
спеціальним обслуговувальним організаціям - за неякісне і
несвоєчасне ТО та ремонт установок.
7.2.11. Черговий персонал повинен знати:
назву та місцезнаходження приміщень, що захищаються;
порядок визначення працездатності установки в період
експлуатації.
7.2.12. Комплекс охоронно-пожежної сигналізації (надалі -
КОПС) повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від
пожежних та охоронних оповіщувачів.
7.2.13. Пожежні оповіщувачі слід установлювати відповідно до
вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної
документації заводів-виробників. Оповіщувачі повинні бути захищені
від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацьовувань.
Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.
7.2.14. Пожежні оповіщувачі повинні функціонувати цілодобово
і постійно утримуватися в чистоті. До них має бути забезпечений
вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання
до оповіщувачів повинна бути не менше 0,6 м.
7.2.15. Не допускається встановлювати замість несправних
оповіщувачів пожежні оповіщувачі іншого типу або принципу дії, а
також замикати шлейф сигналізації за відсутності оповіщувача у
місці його встановлення.
7.2.16. Клемні коробки приладів повинні бути закриті
захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів - заземлені.
7.2.17. Електроживлення УПС, КОПС та АУП має здійснюватися
згідно з вимогами правил улаштування електроустановок (надалі -
ПУЕ) і будівельних норм.
У разі використання як джерела резервного живлення
акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу
систем сигналізації протягом доби в режимі "Чергування" і не менше
трьох годин - у режимі "Тривога".
7.2.18. Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв
тривоги повинно здійснюватись відповідно до вимог чинних
нормативно-технічних документів.
7.2.19. Приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС
треба встановлювати у приміщеннях із цілодобовим чергуванням
персоналу.
7.2.20. АУП, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні
відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних
документів.
Унесення будь-яких змін у конструкцію установки,
перекомпонування приміщень, які захищаються, та інші
переобладнання допускається здійснювати за погодженням з проектною
організацією, з інформуванням про це органів державного пожежного
нагляду.
7.2.21. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний
не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних
документах.
Пристрої ручного пуску АУП повинні бути опломбовані, захищені
від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і
встановлюватися поза можливою зоною горіння, в доступному місці.
Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися
вказівні знаки, розміщені як у приміщенні, так і поза ним.
7.2.22. Зрошувачі й насадки повинні постійно утримуватися в
чистоті, під час проведення ремонтних робіт бути захищеними від
попадання на них фарби, побілки тощо.
Місця, де є небезпека механічного пошкодження, необхідно
захищати надійними огорожами, які не сприяють поширенню тепла. Не
допускається встановлювати замість тих, що спрацювали, та
несправних зрошувачів пробки й заглушки.
7.2.23. Забороняється:
використовувати трубопроводи АУП для підвішування або
кріплення будь-якого устаткування;
приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до
трубопроводів живлення АУП;
установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на
трубопроводах живлення та розподільних трубопроводах.
7.2.24. Вузли керування систем водяного та пінного
пожежогасіння повинні бути розташовані в приміщеннях з мінімальною
температурою повітря упродовж року не нижче +4 град.С.
7.2.25. Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні
станції, станції пожежогасіння повинні мати аварійне освітлення.
Необхідно проводити щотижневі випробування насосів
автоматичних систем пожежогасіння, про що робити записи в журналі.
7.2.26. Підлягають дозарядці (перезарядці) посудини та балони
установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини або тиск
середовища в яких знизилися відносно значень, установлених
експлуатаційною документацією, на 10% і більше.
Посудини та балони АУП треба захищати від дії на них прямих
сонячних променів та безпосереднього впливу опалювальних або
нагрівальних приладів.
7.2.27. Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння, які
мають електричну частину і призначені для захисту приміщень, у
яких перебувають люди, повинні мати:
сигналізацію, яка оповіщує про подачу в ці приміщення
вогнегасної речовини;
пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з видачею
відповідного сигналу в приміщення чергового персоналу;
пристрої затримання випуску вогнегасної речовини в
приміщення, що захищається.
7.3. Система пожежної сигналізації
7.3.1. Система ПС та попередження про введення в дію засобів
об'ємного пожежогасіння повинна надійно працювати за всіх умов
експлуатації судна, в тому числі при хитавиці, струсах і вібрації,
а також при температурі до -40 град.С, відповідати вимогам СНиП
2.01.02-85 і Правилам Регістру.
7.3.2. Приміщення для зберігання ЛЗР повинні бути обладнані
датчиками ПС у вибухобезпечному виконанні.
7.3.3. Усі приміщення, в які для гасіння пожежі подається
інертний газ і де в цей час можуть перебувати люди, повинні мати
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
