Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 42 від 23.01.2009

Про внесення змін до Положення про Хмельницьку митницю


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 16

коридорна  система,  наявність  вентиляційних  каналів,  відкритих
трапів, природна вентиляція тощо.
     Пожежі в  житлових  і  службових  приміщеннях супроводжуються
значним виділенням диму внаслідок горіння ізоляційних  матеріалів,
фарби, меблів, одягу тощо.
     Швидкість задимлення при цьому досягає 350 куб.м на хвилину.
     Характерною особливістю   розвитку   пожежі   в   житлових  і
службових  приміщеннях  є  розповсюдження  горіння  в   результаті
теплопередачі через металеві переділки і палуби.
     9.2.2. Для гасіння пожежі в житлових і службових  приміщеннях
в основному слід застосовувати системи водогасіння (пожежні стволи
для компактного і розпиленого струменю,  спринклери й інше), а при
потребі й піногасіння.
     Для гасіння пожежі у важкодоступних приміщеннях  судна,  якщо
там   немає   людей,   можна  використовувати  пар,  вуглекислотні
переносні вогнегасники.
     Забороняється використання  парогасіння,  водяного  гасіння і
газогасіння в житлових і службових приміщеннях за наявності в  них
людей.
     При виявленні пожежі на  початковій  стадії  і  на  незначній
площі її гасіння проводять піною і стисненим газом з вогнегасників
або  накривають  поверхню,   що   горить,   парусиною,   пожежними
покривалами тощо.
     9.2.3. При пожежі в  житлових  і  службових  приміщеннях  для
запобігання    посиленню    горіння    і   розповсюдженню   пожежі
рекомендується не відчиняти  дверей,  а  пожежні  стволи  подавати
через  ілюмінатори  або  спеціальні  отвори  в  каютних  дверях чи
переділках.
     9.2.4. При  виникненні  пожежі  в  приміщеннях,  де містяться
дерев'яні та інші горючі предмети, необхідно одночасно з уведенням
в  дію пожежогасних засобів розібрати ці предмети,  використовуючи
протипожежний інструмент.
     Необхідно також  розкрити  декоративну  й ізоляційну обшивки,
які сприяють прихованому поширенню пожежі.
     9.2.5. При розбиранні дерев'яних конструкцій належить:
     мати в готовності до дії пожежні стволи;
     знімати декоративну обшивку так,  щоб ізоляційний матеріал не
падав на людей;
     складати розібрані конструкції охайно, поодаль від проходів;
     додержуватися заходів обережності з  тим,  щоб  не  заподіяти
поранень оточуючим;
     не пошкоджувати,  якщо можна,  трубопроводи, електропроводку,
механізми, прилади.
     Після закінчення гасіння слід ретельно оглянути район пожежі,
унеможлививши повторне загоряння.
 
     9.3. Організація боротьби з пожежами в ліхтарному, малярному,
теслярському та шкіперському приміщеннях
     9.3.1. У ліхтарному,  малярному, теслярському та шкіперському
приміщеннях значна  кількість  ГР  здатна  утворювати  з  повітрям
вибухонебезпечні суміші.
     Ознаками розвитку пожежі в цих приміщеннях  є:
     інтенсивне задимлення внаслідок горіння ЛЗР;
     поширення осередків  горіння  на  палуби,  а  також  у  нижче
розташовані приміщення;
     висока температура й  інтенсивне  випромінювання  на  сусідні
конструкції судна.
     Найбільш інтенсивне  горіння  речовин   спостерігається   між
бочками й бідонами.
     9.3.2. При виявленні пожежі в цих приміщеннях  слід  перш  за
все щільно зачинити двері і заглушити вентиляційні труби пробками.
     9.3.3. Для гасіння слід застосовувати пінні  вогнегасники,  а
для обмеження розтікання нафтопродуктів - пісок.
     Для охолодження  конструкцій   судна   і   переділок   водяні
розпилені  струмені  потрібно  подавати  як  у середину аварійного
приміщення, так і в суміжні приміщення.
     9.3.4. Якщо загорілися рідини, які зберігаються в бідонах, то
слід накрити їх горловини пожежним покривалом, брезентом або іншою
щільною тканиною.
     Щоб уникнути вибуху бідонів і бочок,  особливо  порожніх,  їх
потрібно охолоджувати розпиленими струменями води.
     9.3.5. У    шкіперському    приміщенні    пожежа     звичайно
супроводжується  інтенсивним  задимленням  без  активного горіння,
тому слід відчинити двері  і,  подаючи  розпилений  струмінь  води
всередину, звільнити  приміщення  від  диму.  Після цього потрібно
старанно перевірити обгоріле майно,  полити  його  водою  і,  якщо
змога, винести з приміщення.
     9.3.6. Якщо  ліхтарне,  малярне   і   шкіперське   приміщення
обладнані паро- або вуглекислотною системою гасіння, то при пожежі
слід  увести  в  дію  ці  системи,  щільно   задраївши   двері   і
вентиляційні  розтруби.  У  цьому  разі  пару  і  вуглекислий  газ
потрібно подавати до повної ліквідації пожежі.
 
     9.4. Організація боротьби з пожежами на відкритих палубах  та
надбудовах
     9.4.1. Велика швидкість розповсюдження  пожежі  в  надбудовах
частіш за все паралізує управління судном і ускладнює використання
шляхів евакуації людей з більшості приміщень.
     Складність планування,  незначні розміри проходів і приміщень
ускладнюють дії аварійних партій.
     9.4.2. Основним засобом ліквідації пожежі в надбудові є вода,
можливе  також  використання  повітряно-механічної   високократної
піни.
     9.4.3. При пожежі в надбудові поряд з гасінням  слід  негайно
спустити рятувальні шлюпки.
     9.4.4. Для  гасіння  пожежі  на  зовнішніх  палубах   повинні
використовуватися пінні вогнегасники або вода.  Вантаж, що горить,
необхідно   швидко   розібрати   і   ретельно   перевірити    стан
нижчерозташованих приміщень і трюмів.
     9.4.5. Для гасіння пожежі на відкритих палубах  і  надбудовах
потрібно:
     якщо є змога, розвернути судно так, щоб вогонь відносило вбік
від  горючих  конструкцій,  вантажів  і  матеріалів,  що розміщені
поблизу місця пожежі;
     подавати в осередок пожежі,  якщо можна, з навітряного борту,
найбільшу кількість струменів води;
     охолоджувати водою горючі конструкції, що розташовані поблизу
осередку пожежі, а також вантажі і матеріали;
     вести постійне   спостереження   за  відсіками,  суміжними  з
приміщеннями, що горять;
     збити за  борт струменями води розлиті палаючі нафтопродукти,
якщо не вдається загасити їх.
 
     9.5. Організація  боротьби  з  пожежами  в  машинно-котельних
відділеннях
     9.5.1. Пожежі в МКВ частіш за  все  призводять  до  поширення
горіння  в  суміжні  житлові  і  службові  приміщення  у зв'язку з
відсутньою або недостатньою  герметизацією  і  тепловою  ізоляцією
огороджувальних  конструкцій  (двері  й  переділки  шахт,  палуби,
вентиляційні канали тощо).
     9.5.2. Розлив   ГР   з  витратної  цистерни  сприяє  розвитку
горіння, створює важкі умови для гасіння.
     Особливу    небезпеку    становить   витікання   пального   з
пошкодженого  трубопроводу,  що  перебуває під тиском, коли паливо
виривається  у вигляді струменів з великим розпилом. Це небезпечно
і  для  паливних  танків,  вимірювальні  труби  яких  закінчуються
самозачинними  клапанами  в  МКВ.  Розбризкуючись, паливо покриває
тонким   шаром   вузли   машин   і   механізмів,   трубопроводи  і
концентрується  під  плитним  настилом.  Під дією відкритого вогню
пари  палива й масла, вже нагріті до температури приміщення МКВ, а
іноді  й  вище (на поверхні гарячих трубопроводів і вузлів машин),
миттєво  спалахують, при цьому площа пожежі швидко збільшується, і
стає можливим вибух сумішей випарів ПММ з повітрям.
     У разі    пролитого    зверху    палива    спочатку    пожежа
розповсюджується  у  вертикальному  напрямку  там,  де пари палива
найбільш нагріті. Уже в перші хвилини пожежі відбувається згоряння
основної кількості розлитого палива.
     Припинення надходження  нової  кількості  палива  дає   змогу
локалізувати   пожежу  силами  команди,  оскільки  звичайно  інших
горючих матеріалів (крім фарби і горючої ізоляції  електрокабелів)
для підтримання інтенсивного горіння в МКВ немає.
     9.5.3. У разі пожежі в МКВ передусім слід:
     зупинити головні двигуни;
     припинити подачу палива до двигунів, котлів, цистерн;
     відключити електроенергію від аварійного приміщення;
     зупинити вентилятори,  у КВ - загасити топки.
     Негайно почати боротьбу з пожежею стаціонарними і переносними
засобами пожежогасіння.
     9.5.4. При   пожежі   в  МВ  повинні  бути  вжиті  заходи  до
попередження вибухів балонів з газами в зв'язку із  збільшенням  в
них тиску при підвищенні температури.
     9.5.5. Невеликі осередки пожежі - горіння  дрантя,  розлитого
палива, фарби або інших матеріалів ліквідуються піною з переносних
або  пересувних  вогнегасників  і  розпиленою  водою  з   пожежних
стволів.
     9.5.6. Основні причини пожежі в МКВ:
     виток мазуту,  дизельного  і  моторного палива,  різних типів
мастил тощо;
     нагрів вузлів  двигунів котлів,  турбін,  електричних машин і
іншого обладнання до високих температур;
     іскри при короткому замиканні, спалах при запаленні форсунок,
самочинне загоряння дрантя,  попадання палива на розжарені частини
двигунів;
     несправності випускного тракту двигунів;
     недостатній контроль  за паливною системою при різних режимах
роботи двигуна,  станом ізоляції і системою охолодження випускного
колектора;
     недостатнє (погане)  очищення  глушників   і   інших   вузлів
газовипуску;
     використання електроламп і світильників завищеної потужності;
     використання переносних ламп без захисних ковпаків,  захисних
сіток і напругою вище 12 В;
     куріння в МКВ.
     9.5.7. Основні причини пожежі котлів,  що працюють на рідкому
паливі:
     викид газів з топки;
     необережне поводження  з  вогнем  при  повторному  розпаленні
гарячого котла;
     стикання накопиченого   в   трюмі  КВ  мазуту  з  розжареними
частинами котла (частіше при пошкодженому поді топки);
     використання в КВ відкритого вогню;
     самозаймання промасленого  і  забрудненого  мазутом   шмаття,
клоччя  або  сміття  при  стиканні їх з гарячими частинами котла і
паропроводів;
     виток мазуту   або   масла   з  механізмів  і  трубопроводів,
розташованих над гарячими частинами котла або паропроводів;
     зберігання в КВ горючих речовин;
     наявність мазуту  в  повітряному   коробі,   особливо   після
виведення котла з дії;
     загоряння сажі в газоходах котла;
     вибух  при внесенні відкритого вогню в колектори котла;
     несправний стан електроприладів;
     куріння в заборонених місцях та інше.
     9.5.8.  Найбільш  ефективним  способом  гасіння пожежі в КВ є
припинення доступу повітря до осередку вогню.
     9.5.9. Для гасіння пожежі потрібно застосовувати:
     хімічні пінні й вуглекислотні вогнегасники;
     піну від переносних і стаціонарних піногенераторів, якщо вони
встановлені на судні;
     аерозолі;
     воду, що подається крізь розпилювач;
     парогасіння;
     вуглекислий газ  для  заповнення  КВ  за  наявності  на судні
системи вуглекислотного гасіння пожежі;
     пісок.
     9.5.10. При займанні  палива  під  котлами  і  двигунами  для
гасіння   застосовується   піна,  що  подається  повітряно-пінними
стволами, і розпилена вода з переносних стволів.
     Паливо, що горить під котлами, гасять паром, розпиленою водою
із стаціонарних систем.  При значному підвищенні температури в  МВ
слід включити систему зрошення.
     При горінні палива вище від настилу слід включити стаціонарну
систему  піногасіння або систему водорозпилення.  Якщо після цього
потрібного ефекту не буде досягнуто,  то слід включити стаціонарні
вуглекислотні й водяні установки.
     9.5.11. Якщо за допомогою наявних засобів гасіння  пожежа  не
ліквідована, потрібно негайно:
     припинити подачу палива;
     вивести котли з дії;
     евакуювати особовий склад вахти;
     загерметизувати КВ;
     пустити пару або вуглекислий газ;
     охолоджувати переділки  і  палуби всіх приміщень,  суміжних з
аварійним.
     При пожежі  не слід допускати розповсюдження вогню по трапах,
для запобігання цьому слід використовувати зрошувальну завісу.
     9.5.12. Гасіння  пожежі за допомогою герметизації КВ і впуску
пари або вуглекислотного газу в нього є остаточним заходом.
     9.5.13. Після припинення пожежі відкривати загерметизоване КВ
дозволяється  лише  після  повного  охолодження   його   зовнішніх
поверхонь і повної дегазації від залишків вуглекислого газу.
     9.5.14. Для  ефективного  гасіння  пожежі  потрібно  вимкнути
вентиляцію    і   перекрити   всі   отвори   в   приміщеннях   МКВ
(загерметизувати МКВ).
     При  гасінні  пожежі  в  МВ  найбільш  ефективними засобами є
вуглекислота   і   піна   середньої  (100:1)  і  високої  (1000:1)
кратності,   а   також   розпилена   вода   і  сполуки  на  основі
галоїдовуглеводів.
     При пожежі в МВ найменш ефективне парогасіння.
 
     9.6. Організація боротьби з пожежами у вугільних бункерах
     9.6.1. Найбільшу небезпеку при виникненні пожежі  на  суднах,
які  перевозять  вугілля,  становить  його  самозаймання.  Виникає
самозаймання  в  нижніх  шарах  вугілля, що знаходяться в бункері.
Глибинне  горіння  розвивається  повільно через недостачу повітря.
Температура в осередку горіння досягає 1200-1300 град.С.
     Самозаймання вугілля можна виявити за підвищенням температури
в бункері.
     9.6.2. Найважливішими  факторами,  що  сприяють  самозайманню
вугілля,  є наявність колчеданів,  розміри шматків  вугілля,  його
вологість, температура повітря і стінок бункерів, стан вентиляції,
тривалість зберігання вугілля. Крім того, загоряння може відбутися
на поверхні маси вугілля від будь-якого відкритого джерела вогню.
     9.6.3. Гасіння  поверхневих  пожеж  у   вугільних   бункерах,
трюмах,  вугільних ямах потрібно здійснювати водою, що подається в
осередок пожежі за допомогою пожежних стволів з наступною  штивкою
верхнього шару вугілля.
     9.6.4. Осередок глибинної  пожежі  слід  визначати  щупом  по
місцю  найбільш  нагрітої  частини переділки бункера.  Після цього
потрібно почати вибірку вугілля над  ним  або  прорізати  отвір  в
переділці і в утворену виїмку подавати воду.
     9.6.5. Якщо   пожежа   досягла   значних    розмірів,    слід
загерметизувати    бункер    і    включити   стаціонарну   систему
пожежогасіння.  Якщо в бункері міститься велика  маса  розжареного
вугілля,   то   застосовувати  парогасіння  не  слід,  запобігаючи
можливості вибуху утвореної суміші окису вуглецю і водню.
     9.6.6.   Найбільш   ефективним  способом  гасіння  вугілля  є
затоплення    бункера   водою   з   одночасним   безперервним   її
відкачуванням.
     Не рекомендується при гасінні  вугілля  в  трюмах,  вугільних
бункерах і ямах застосовувати вуглекислий газ і водяну пару.
     9.6.7. Гасіння пожежі в бункері  може  бути  припинено  після
падіння температури   нижче   за   +45   град.С,  потім  необхідно
перевірити  бункер,  усунути  шлак,  а  залишки  вугілля   негайно
використати як паливо.
     9.6.8. Працювати  під  час  пожежі  в   задимленому   бункері
дозволяється  лише  в ДІА,  мати при собі страхувальні троси,  при
потребі  бути  в  термоізоляційному  костюмі,  слід  знати  умовні
сигнали, що передаються за допомогою страхувального троса.
     9.6.9. Для переміщення людей по поверхні  вугілля  в  бункері
потрібно прокладати дошки.
     9.6.10. За особами,  які перебувають при пожежі  в  бункерах,
належить вести безперервний нагляд.
 
     9.7. Організація  боротьби  з  пожежами  в  наливних паливних
відсіках, танках та цистернах
     9.7.1. Основними   причинами  вибуху  і  пожежі  у  вантажних
наливних відсіках, танках й цистернах судна є:
     зіткнення суден;
     іскри,  що  виникають  при  падінні  магнієвих  протекторів в
порожні танки або танки, що промиваються;
     відкритий вогонь;
     іскри від  електрообладнання  у  приміщеннях  та відсіках без
вантажу, що були загазовані при завантаженні або аварії;
     розряди статичної електрики;
     іскри з  газовипускних  труб  танкерів  або  обслуговувальних
суден.
     9.7.2. Пожежа в наливних цистернах  характеризується  великою
швидкістю  розповсюдження  полум'я,  високою  температурою і часто
вибухом парів палива з руйнуванням цистерни,  після чого  охоплене
полум'ям паливо розтікається по судну.
     9.7.3. Слід ураховувати,  що після першого вибуху у вантажних
відсіках  частіш  за  все  виникають  вибухи  і  пожежі у відсіках
суміжних і тих,  що  розташовані  на  значній  віддалі  від  місця
першого вибуху. Це пояснюється такими причинами:
     значними  руйнуваннями  після вибуху;
     великим тиском  вибухової  хвилі,  що  часто розповсюджується
разом з полум'ям;
     нагріванням до     високої     температури     розділювальних
металоконструкцій;
     недостатньою герметизацією вантажних відсіків.
     9.7.4. При пожежі у вантажному  танку  під  час  завантаження
його нафтопродуктами належить:
     негайно припинити   вантажні   операції,   зачинити   клапани
трубопроводів і від'єднати вантажні шланги;
     загерметизувати танки;
     уключити стаціонарну  систему  пожежогасіння даного танка,  а
також системи суміжних з ним танків, не охоплених пожежею;
     посилити спостереження   за   переділками   з  боку  суміжних
приміщень судна;
     охолоджувати забортною   водою   палуби,   переділки  й  інші
конструкції поблизу місця пожежі та в  районі  інших  танків,  які
містять у собі нафтопродукти або гази.
     9.7.5. При пожежі в НВ потрібно:
     негайно припинити   вантажні   операції  і  зачинити  клапани
трубопроводів;
     вивести з дії механізми НВ, відключити їх електропостачання і
від'єднати вантажні шланги;
     провести повну    герметизацію    приміщень    і   відключити
вентиляцію;
     уключити стаціонарну систему пожежогасіння;
     посилити спостереження  за  переділками   з   боку   суміжних
відсіків  і  приміщень  і,  при потребі,  охолоджувати переділки й
палуби водою із пожежних рукавів.
     9.7.6. У  разі  займання  рідкого  палива в закритих сховищах
потрібно мати на увазі, що ГГ, що виділяються в суміші з повітрям,
можуть утворювати вибухонебезпечні суміші.
     Про наявність у приміщеннях небезпечної концентрації  горючих
сумішей належить доповісти капітану судна.
     9.7.7. Для запобігання вибуху ГГ і випарів потрібно:
     ужити заходів щодо обмеження поширення газів і випарів в інші
приміщення;
     з дозволу капітана відключити електропостачання мережі в зоні
накопичення ГГ і випарів;
     ужити всіх  можливих заходів (штучна вентиляція,  розбавлення
інертними    газами,    охолодження    тощо)     до     ліквідації
вибухонебезпечної концентрації горючої суміші.
     9.7.8. Найбільш   ефективним   способом   гасіння    палаючих
нафтопродуктів  у  танках,  на  палубах  і  на воді є піна хімічна
високої  кратності  (1000:1)   і   повітряно-механічна   середньої

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner