Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 42 від 23.01.2009

Про внесення змін до Положення про Хмельницьку митницю


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 17

кратності (100:1).
     У всіх випадках  велике  значення  для  ефективності  гасіння
пожежі має охолодження водою палуби та інших конструкцій судна.
     Застосування вуглекислоти і пари  справляє  стримувальну  дію
при загрозі вибуху в незруйнованих танках.
     Застосування вуглекислоти для гасіння  пожежі  в  зруйнованих
танках позитивних наслідків не дає.
     9.7.9. При горінні палива в цистерні,  яка не має пошкоджень,
найбільш  ефективним  способом боротьби з вогнем є негайна,  повна
герметизація цистерни і залучення до роботи  стаціонарних  засобів
об'ємного пожежогасіння.
     9.7.10. При  горінні  палива  в  пошкодженій  цистерні  місце
виходу  і  горіння парів палива слід закрити пожежним покривалом і
притиснути  вантажем.  Нагріті  місця   охолоджувати   розпиленими
струменями води.
     Якщо паливо, що горить, витікає через отвір, то останній слід
закрити  негорючим  матеріалом.  Після  припинення  або  зменшення
витікання  гасити  паливо,   що   витекло,   слід   за   допомогою
вогнегасників,  піску, розпилених струменів води (у залежності від
площі горіння).
     9.7.11. При виявленні пожежі в паливній цистерні слід негайно
вжити  всіх  заходів  до  попередження  займання  палива  в  інших
цистернах  шляхом  їх  герметизації,  уведенням в дію стаціонарних
засобів  пожежогасіння  (заповнення  цистерн  вуглекислим   газом,
парою, інертними димовими або вихлопними газами, покриття поверхні
палива піною  тощо),  охолодженням  палуби  та  інших  конструкцій
водою.
     9.7.12. При використанні піни для гасіння рідких вантажів, що
не  розчиняються  у воді,  треба мати на увазі,  що при їх горінні
випари,  які виділяються,  можуть прорвати шар піни  і  зайнятися,
тому  одночасно  з піногасінням необхідно застосувати водяну пару,
вуглекислий газ або інертні гази.
     9.7.13. Для  гасіння невеликих осередків пожежі в приміщеннях
вантажних насосів можуть бути використані  стаціонарні,  переносні
пінні, а також вуглекислотні установки й вогнегасники.
 
     9.8. Організація боротьби з пожежами у вантажних трюмах
     9.8.1.   Основною  причиною  виникнення  пожежі  в  трюмах  є
порушення  правил  пожежної безпеки при вантажно-розвантажувальних
роботах,   використання  світильників  без  плафонів,  захаращення
трюмів   пожежо-,   вибухонебезпечними   матеріалами  (гофротара),
порушення  правил  проведення  вогневих  робіт,  куріння,  а також
порушення правил перевезення і збереження небезпечних вантажів.
     Пожежа у  вантажних  трюмах  звичайно   розвивається   досить
повільно,  але,  розвинувшись,  набуває  великих  розмірів  і може
захопити суміжні трюми і надбудови.
     9.8.2. Гасіння   пожежі  волокнистих  вантажів  і  гофрованої
картонної  тари   у   вантажних   трюмах   повинно   здійснюватися
заповненням   трюму  ефективними  вогнегасними  засобами,  зокрема
високократною  повітряно-механічною  піною.  При  цьому  необхідно
передбачити   запас   змочувачів   поверхнево-активних  речовин  і
пристосувань, які забезпечують додавання їх до води.
     За можливості трюм,  де горіли волокнисті і сипучі матеріали,
слід розвантажити для виявлення  в  товщі  матеріалу  непогашеного
осередку пожежі.
     9.8.3. При визначенні засобів і  способів  гасіння  пожежі  в
завантажених   трюмах   і  виборі  вогнегасних  засобів  необхідно
врахувати фізико-хімічні властивості вантажу,  розташування його в
трюмі   і  в  суміжних  з  ним  приміщеннях,  а  також  можливість
герметизації  люкових  закриттів  і  надійність  закриття  трюмної
вентиляції.
     Гасіння самозаймистих речовин (рибне борошно,  рибні відходи,
дрантя  промаслене  тощо)  має  проводитись  піною,  а  в закритих
приміщеннях - інертними газами і високократною піною.
     9.8.4. При виникненні пожежі в завантажених трюмах потрібно:
     припинити вантажні операції, приймання баласту і палива;
     провести повну   герметизацію   трюмів,  закриттів  вантажних
люків, розтрубів вентиляції, вимкнути штучну вентиляцію;
     увімкнути стаціонарну   систему  пожежогасіння  (парогасіння,
водяного гасіння, газогасіння), передбачену для даного відсіку;
     підготувати до дії стаціонарну систему пожежогасіння сусідніх
відсіків, не охоплених пожежею;
     вести спостереження за переділками з боку суміжних відсіків і
приміщень судна;
     проводити охолодження  забортною  водою  палуб,  переділок та
інших   конструкцій,   трюмів,   завантажених    вогненебезпечними
вантажами, поблизу осередку пожежі;
     проводити при потребі розвантаження суміжних  трюмів,  що  не
охоплені пожежею.
     9.8.5. В особливо  важких  випадках,  коли  немає  можливості
ліквідувати  пожежу  за  допомогою  наявних  на  судні вогнегасних
засобів, трюм потрібно затопити. При цьому необхідно врахувати:
     вплив води,  що  надходить  у  трюм,  на  остійність  і запас
плавучості судна;
     можливість спливання вантажу, що горить, під палубу;
     збільшення в об'ємі (розбухання) окремих вантажів.
     9.8.6. При   виборі  засобів  для  гасіння  пожежі  в  трюмах
потрібно враховувати,  що більшість вантажів,  що перевозяться  на
суднах,  псується  від  води,  піни  і  пари.  Тому слід переважно
застосовувати вуглекислі й інертні гази.
     9.8.7. У   трюмах,  завантажених  ящиками  або  бочками,  для
гасіння пожежі може бути використана пара.
     У трюмах,  завантажених речовинами,  що виділяють при горінні
газ, застосовувати парогасіння дуже небезпечно.
     9.8.8. Вантажні   трюми,   де   гасіння   пожежі  проводилось
стаціонарними  вуглекислотними   установами,   розкриваються   для
вентиляції тільки після прибуття судна в найближчий порт.
     9.8.9. При  пожежі  в  рефрижераторному  відділенні,  коли  в
результаті  підвищення температури підвищується тиск у посудинах і
апаратах,  а  аварійні  клапани  не  спрацьовують,  слід  виконати
аварійний випуск аміаку з усієї системи рефрижераторної установки.
     9.8.10. За  наявності  в  аварійному  приміщенні  балонів   з
аміаком  або  іншими  хладагентами їх слід вилучити з місця пожежі
або ретельно охолоджувати, запобігаючи вибухам.
     Особливо небезпечна поява в зоні пожежі аміаку, який під дією
високої температури розкладається на кисень,  що підтримує горіння
і водень і утворює з повітря вибухонебезпечну суміш.
     9.8.11. Термоізоляцію, що горить, слід розкрити і подавати на
неї воду.
     Застосування інертних газів і парів для гасіння  ізоляції  за
обшивкою неефективне.
     9.8.12. При неможливості доступу в РВ або  трюм,  що  горить,
радикальним засобом гасіння пожежі може бути затоплення аварійного
приміщення.  При   цьому   слід   ретельно   стежити   за   станом
водонепроникних  переділок.  При  порушенні цілості переділок вода
може  затопити  сусідні  з  аварійним  відсіком   приміщення,   що
неприпустимо.
     При прийнятті рішення про затоплення відсіку  слід  урахувати
запас плавучості та остійності судна.
     Затоплення відсіку  є  остаточним   заходом   і   може   бути
застосовано лише в разі нагальної потреби.
 
     9.9. Організація боротьби з пожежами, що виникли в результаті
порушень режимів роботи електрообладнання
     9.9.1. Основними  причинами пожеж при порушенні режиму роботи
електрообладнання є:
     поява перехідних опорів при слабкому контакті струмопровідних
частин унаслідок вібрації або за інших обставин;
     коротке замикання в електричних установках;
     перенавантаження струму,    що    виникає    при    тривалому
використанні   електрообладнання,  розрахованого  на  короткочасну
роботу,  або в результаті підключення споживачів,  потужність яких
вища за допустиму;
     накопичення на трасах кабелів  відкладень  паливно-мастильних
матеріалів  і  пилу  в  результаті неправильної експлуатації ДВЗ і
випускних трактів (газоходів);
     розташування кабельних  трас  у  безпосередній близькості від
газоходів із  порушеною  ізоляцією  або  з  прокладками  фланцевих
з'єднань, що мають пробої.
     9.9.2. Перед гасінням обладнання,  яке горить і перебуває під
напругою,   необхідно  якнайшвидше  зняти  напругу.  Якщо  напругу
відразу  зняти  не  вдається,  то  для  гасіння  пожежі   потрібно
використати  вуглекислотні  вогнегасники,  сухий  пісок  і пожежні
покривала.
     Забороняється застосування     струмопровідних    вогнегасних
засобів.
     9.9.3. Особи,  які беруть участь у гасінні електрообладнання,
що горить і перебуває під напругою,  повинні працювати  в  гумових
рукавичках і,  якщо змога,  стояти на гумових килимках. Працівники
повинні також взувати діелектричні боти або калоші.
     9.9.4. При   знятій  напрузі  електрообладнання,  що  горить,
дозволяється гасити будь-якими вогнегасними засобами.  Однак,  щоб
запобігти псуванню електрообладнання,  гасити його рекомендується,
якщо   є   змога,   вуглекислотою,   а   за   її   відсутності   -
повітряно-механічною  піною.  При  цьому  необхідно врахувати,  що
повітряно-механічна піна і прісна  вода  знижують  опір  ізоляції,
тому після їх застосування електрообладнання слід просушити.
     Застосування морської води або  хімічної  піни  може  вивести
електрообладнання з ладу на довгий строк.
     Вуглекислота не    викликає    зниження    опору     ізоляції
електрообладнання.
     9.9.5. При пожежі в приміщеннях з акумуляторами слід  негайно
припинити   їх   зарядку,   батареї   відключити,   за   допомогою
вентиляторів створити посилену тягу з  приміщення,  чим  запобігти
можливому вибуху газової суміші.
     Осередок пожежі   слід    гасити    пожежними    покривалами,
повітряно-механічною піною на прісній воді.
 
     9.10. Організація гасіння вогненебезпечних вантажів
     9.10.1. Для гасіння  вантажів  класу  1  (вибухових  речовин)
належить  застосовувати  воду  у вигляді компактних або розпилених
струменів.  Кількість  струменів  у  всіх  випадках  повинна  бути
максимальною.
     Найбільш ефективним методом  гасіння  ВР,  що  спалахнули,  і
попередження їх займання при виникненні пожежі в інших приміщеннях
судна є затоплення приміщень з вантажем з одночасним відкачуванням
води з них.
     При гасінні палаючого пороху і ВР можлива  поява  небезпечних
для життя газів - окису азоту, окису вуглецю та інших. У зв'язку з
цим гасіння повинно проводитись лише в ДІА.
     9.10.2. Гази  пропан  і бутан зараховано до класу 2 пожежо- і
вибухонебезпечності.
     Спалах вибухонебезпечної   газової   суміші   може  відбутися
внаслідок її запалювання від  локального  нагріву  або  відкритого
вогню.
     9.10.3. У  разі  вибуху  ємкостей із зрідженим газом речовина
вихлюпується  на  відстань  до  130-150  м,  утворюючи   внаслідок
швидкого   випарування   рідкого  газу  вибухонебезпечну  суміш  з
повітрям.
     Швидкість випаровування  рідкого  бутану з відкритої поверхні
за температури навколишнього  середовища  +4  град.С  і  швидкості
вітру 3 м/с дорівнює 6,9 г/(м2с),  а швидкість вигоряння за цих же
умов становить 73,8 г/(м2с).
     Пропан і  бутан  у  газоподібному  стані важчі за повітря і в
понижених місцях утворюють з ним вибухонебезпечну суміш.
     9.10.4. На  відкритій  поверхні вибухонебезпечна газова хвиля
може досягати  висоти  20  м.  Концентрація  газу  із  збільшенням
відстані від місця його виділення різко зменшується.
     9.10.5. На   дільницях   вантажних    приміщень,    які    не
продуваються, і палубі судна в районі надбудов можуть утворюватися
осередки вибухонебезпечних концентрацій газів.
     Швидкість розповсюдження   полум'я  в  газоповітряній  суміші
становить 0,32-0.35 м/с.
     У звичайних  умовах  зріджені гази не самозагоряються,  але в
присутності окислювачів вони можуть займатися.
     9.10.6. Для  гасіння  пожежі  газів  класу  2  слід ізолювати
палаючий факел від ГГ за допомогою пожежного покривала (цей прийом
гасіння  найбільш  ефективний при горінні газу,  який виходить під
невеликим тиском крізь нещільності в  балонах)  або  за  допомогою
потужних водяних струменів.
     9.10.7.  При  факельному  горінні  газу, що виходить з балону
під  великим  тиском  294,2-588,4 кПа (36 ат), а також при горінні
газу  на  відкритій поверхні слід застосувати "розбавлення", тобто
введення   в  приміщення,  в  якому  відбувається  горіння  газів,
негорючих   речовин   (водяної  пари,  інертних  газів  тощо)  або
інгібіторів.  Цей  прийом  най-більш ефективний при гасінні газів,
які горять у трюмах і в інших приміщеннях судна.
     9.10.8. При  визначенні  найбільш ефективного способу гасіння
газів слід ураховувати місце розташування балонів і  тиск  газу  в
них.
     9.10.9. Для гасіння газових пожеж слід використовувати  воду,
водяну пару, інертні гази і пожежні покривала.
     Гасити  зріджені  гази  на  відкритій палубі водяною парою не
рекомендується,  тому  що  при  температурі,  більшій +100 град.С,
вона сприяє бурхливому випаровуванню зріджених газів.
     9.10.10. При  витіканні зріджених і стиснених газів із балона
через нещільності належить у першу чергу вжити заходів з  усунення
факела  полум'я  від  сусідніх  балонів  і  ємкостей.  Якщо  це не
вдається,  то слід прибрати сусідні балони і ємкості якомога  далі
від палаючого факела.
     9.10.11. У разі вибуху балона або ємкості зі стисненим газом,
коли рідкий газ силою вибуху розкидано на великій площі палуби,  а
також у разі аварії і пошкодження поряд з розташованими балонами і
ємкостями належить:
     розвернути судно таким чином,  щоб гази,  що виходять, вітром
відносило в протилежний від суднових надбудов бік;
     інтенсивно охолоджувати потужними водяними струменями  балони
і ємкості, що потрапили в радіус дії високих температур;
     струмені води подавати також у зону факела горіння;
     дуже пошкоджені  в разі вибуху балони і ємкості з ГГ викинути
за борт;
     змити потужними  водяними струменями палаючий газ з палуби за
борт.
     9.10.12. Для  гасіння  пожежі  ЛЗР  класу 3 слід уживати такі
заходи:
     ізолювання ГР від повітря;
     охолодження ємкостей з палаючою рідиною водою або охолодження
верхніх шарів ГР;
     розбавлення, тобто введення в парову фазу інертних газів.
     9.10.13. Для  гасіння  палаючих  рідин,  що  не  змішуються з
водою, слід застосовувати:
     високократну повітряно-механічну піну;
     заповнення надвантажного     простору     інертним     газом,
вуглекислотою або випарами флегматизувальних рідин;
     воду в дрібно розпиленому стані.
     При застосуванні  комплексних засобів пожежогасіння (інертних
газів,  вуглекислоти,  водяної пари й інших)  вантажні  приміщення
мають бути ретельно загерметизовані.
     9.10.14. Гасіння  палаючих  рідин,  що  змішуються  з  водою,
повинне  проводитись  мильною  піною  на основі пінопорошку ПГП-С,
водою, інертними газами.
     Застосування води  дає  більший ефект,  якщо вона подається у
вигляді водяного пилу, який ізолює ЛЗР від повітря.
     9.10.15. У  всіх  випадках  гасіння ЛЗР,  що горять,  у першу
чергу необхідно охолоджувати ємкості і переділки відсіків,  у яких
відбувається горіння.
     9.10.16. Невеликі пожежі ЛЗР,  що пролилися,  слід гасити  за
допомогою    переносних   вогнегасників,   що   заряджені   сухими
хімікатами,  вуглекислим газом або піною.  Ці  вогнегасники  мають
перевагу в швидкості дії і легкості приведення їх в дію.
     9.10.17. Займання і дуже малі пожежі ЛЗР слід гасити пожежним
покривалом.
     9.10.18. Гасіння   самозаймистих   речовин   категорії    4.2
проводиться  піною,  піною хімічною і високократною,  а в закритих
приміщеннях - інертним газом, парою і високократною піною.
     Гасіння рибного борошна, що горить, повинно проводитись водою
із змочувачем (0,5-2,0%  змочувача). Як змочувачі використовуються
сульфонат, сульфоноли НП-1 і НП-5, змочувач НБ (никаль), допоміжна
речовина ОП-7 і ОП-10, детергент ДС-РАС, піноутворювач ПО-1 тощо.
     При самозайманні  таких  речовин,  як  сажа,  гасіння повинно
здійснюватися дрібнорозпиленим струменем води.
 
     9.11. Організація гасіння нафтової плівки (палива) на воді
     9.11.1. При  горінні  нафтової  плівки  (палива)  на воді,  в
залежності від  площі  її  розповсюдження,  спостерігається  різна
висота  полум'я  -  від  1  до 6 м.  Під дією вітру і течії плівка
переміщується.
     При швидкості  вітру  3,4-12,4 м/с  (36  балів)  плівка  може
рухатись із швидкістю 0,16-0,27 м/с.
     9.11.2. При  висоті  хвилі  до  0,75  м  плівка  нафти горить
суцільною масою,  а при висоті хвилі близько 2,0  м  плівка  нафти
емульсується з водою на гребенях хвиль і не горить.
     9.11.3. При  горінні  палива  біля  борту   судна   необхідно
розвернути його так,  щоб полум'я та дим збивались вітром за борт,
а витікаючі за борт ГР відносило вбік. Після чого прямувати курсом
та швидкістю відносно вітру, сприятливими для боротьби з пожежею.
     9.11.4. Після уточнення обставин слід прийняти  рішення  щодо
безпеки  людей  (екіпажу,  промислових  робітників,  пасажирів  та
інших), щодо методів та засобів локалізації і ліквідації пожежі та
її наслідків.
     Одночасно слід  застосувати   всі   засоби   для   припинення
витікання палива шляхом перекачування його в неушкоджені цистерни,
усунення пошкоджень, створення диференту і крену, що зменшують або
ліквідують вилив палива.
     Слід відганяти  паливо,  що  горить,  від  борту,  для   чого
подавати  суцільні  водяні  струмені  з пожежних стволів під кутом
3040 до поверхні  води  по  краях  рідини,  що  горить,  стискаючи
осередок пожежі.
     Слід застосовувати   піногасіння   для   покриття    поверхні
забортної  води  в  місцях,  що  загрожують судну,  і охолоджувати
корпус у тих місцях водяними струменями.
 
     9.12. Установлення причин пожежі
     9.12.1. Після  ліквідації  пожежі  на  судні,  що перебуває в
морі,  для  з'ясування  причин  її  виникнення   капітан   повинен
призначити  комісію  і  негайно повідомити про те,  що сталося,  в
організації,  які вказані в п.2.3 ИРАС-82. При перебуванні судна в
порту  капітан  також зобов'язаний викликати на судно представника
СПБ.
     9.12.2. Забороняється  до закінчення роботи комісії розбирати
вантаж, що горів, розчищати і прибирати місця пожежі.
     9.12.3. Комісія  з особистою участю капітана повинна оглянути
місце пожежі, розпитати свідків і учасників гасіння пожежі.
     Після з'ясування  причин  комісія  повинна  скласти  акт  про
пожежу.
     9.12.4. В акті про пожежу зазначаються:
     час і місце пожежі;
     ким і коли пожежу було виявлено;
     вжиті заходи і хід гасіння;
     умови, що сприяли розвитку пожежі;
     наслідки пожежі (що згоріло,  що  пошкоджено,  чи  є  людські
жертви і травмовані);
     причини виникнення пожежі;
     висновки і пропозиції комісії.
     9.12.5. До акта про пожежу повинні бути додані документи, які
підтверджують   висновки   комісії:  довідки,  свідчення  свідків,
фотографії, схеми тощо.
     9.12.6. Після з'ясування причин виникнення пожежі і складання
акта належить видати наказ по  судну,  в  якому  потрібно  вказати
причину,  винуватців і заходи з попередження пожеж.  Копії актів і
наказів направити судновласнику,  в басейнову держрибфлотінспекцію
і СПБ.
     9.12.7. Якщо   пожежу   на   судні   за   своїми   наслідками
класифіковано   як   аварію   або   аварійну   подію,  то  порядок
розслідування встановлюється "Положением о  порядке  расследования
аварий   морских   судов".   При  цьому  органам,  які  здійснюють
розслідування, повинні бути передані всі матеріали про пожежу, які
є на судні (акт про пожежу, наказ по судну тощо).
     9.12.8. З метою глибокого аналізу причин, умов їх виникнення,
оцінки  стану  пожежної  безпеки  суден,  прогнозування ситуацій і

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner