НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 42 від 23.01.2009Про внесення змін до Положення про Хмельницьку митницю
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 4
вантажів, складування іншого вантажу на трюмні люки.
3.8.6. Твіндечні люки дозволяється тримати відкритими тільки
під час вантажних операцій або за відсутності вантажу в трюмі.
3.8.7. У разі використання у середині трюму
автонавантажувачів чи інших агрегатів малої механізації їх безпеку
в пожежному плані повинна перевірити спеціальна комісія за участю
представника служби пожежної безпеки (надалі - СПБ). У всіх
випадках такий агрегат повинен бути обладнаний надійним
іскрогасником на випускній трубі, не мати інших пристроїв та
вузлів, які утворюють іскри, не мати підтікань мастила та палива.
На катках (колесах) повинна бути справна гумова приробка.
4. Протипожежний режим при експлуатації суден
4.1. Протипожежний режим судна в порту
4.1.1. Пожежна безпека на суднах, що стоять у порту,
забезпечується дотриманням протипожежного режиму, повним і
своєчасним виконанням вимог пожежної безпеки, Загальних правил
морських торгових і рибних портів України, нормативно-правових
актів портів щодо пожежної безпеки, Статуту служби на суднах флоту
рибного господарства України, а також цих Правил.
4.1.2. Усі вимоги СПБ із забезпечення пожежної безпеки в
порту є обов'язковими для всіх суден, що перебувають на акваторії
порту. Ці вимоги слід виконувати беззастережно і в установлені
строки.
Вимоги повинні враховувати такі особливості пожежної безпеки
для суден, які ремонтуються, перебуваючи на акваторії порту:
імовірність займання внаслідок перегрівання переділок у
приміщеннях, де проводяться вогневі роботи, і в суміжних з ними;
імовірність вибухання парів палива та масла в цистернах і
балонах із стисненим газом;
складність дій при гасінні пожежі через наявність токсичних
продуктів, що утворюються під час горіння пофарбованих поверхонь,
ізоляційних та пластмасових матеріалів у замкнутих об'ємах, а
також через дим, що поширюється у приміщення, суміжні з аварійним;
обмеження у використанні для гасіння пожежі ефективних, але
струмопровідних вогнегасних речовин через значну кількість
електрообладнання, що перебуває під напругою;
важкість виявлення осередку пожежі та дій з його гасіння у
зв'язку з поділом судна на велику кількість приміщень, обмеженням
підходів до них та насиченістю технічними засобами;
можливе зниження остійності та запасу плавучості судна при
гасінні пожежі водою.
4.1.3. Безпосередня відповідальність за додержання
пожежобезпечного режиму на судні в порту і своєчасне виконання
всіх вимог СПБ покладається на капітана судна.
4.1.4. Усі судна ФРГ мають мати плани евакуації людей з
приміщень. Плани евакуації повинні містити схематичне позначення
евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розташування
засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати
необхідні пояснювальні тексти. На дверях входу до приміщень слід
вивішувати плани цих приміщень. На судні має бути встановлений
порядок (система) оповіщення про пожежу, який повинен указуватись
у поясненні до плану евакуації або в інструкції і з яким потрібно
ознайомити всіх працівників.
4.1.5. Судно, яке стоїть у порту, повинно мати в повній
справності і готовності до дії протипожежне обладнання і системи.
4.1.6. При стоянці в порту на судні призначається ЧСВ, до
складу якої входить дозір з живучості, який складається з членів
суднового екіпажу і підпорядковується вахтовому помічнику
капітана.
На виробничих суднах для несення ЧСВ дозволяється залучати
виробничий персонал.
На дозір з живучості покладається забезпечення пожежної
безпеки судна.
4.1.7. Особи, які входять до складу дозору з живучості,
зобов'язані періодично (удень - з 6 години 00 хвилин до 22 години
00 хвилин не рідше ніж через дві години, вночі - з 22 години 00
хвилин до 6 години 00 хвилин - через одну годину) робити обхід
судна або за розпорядженням вахтового помічника капітана
невідлучно перебувати в районі проведення вогневих робіт.
Про результати нагляду дозорний доповідає вахтовому помічнику
капітана.
Усі особи дозору з живучості зобов'язані невідлучно
знаходитись на судні. Вони мають право відпочивати не роздягаючись
не більше трьох годин на добу і лише в призначеному вахтовим
помічником капітана приміщенні.
4.1.8. При стоянці судна біля причалу члени ЧСВ повинні знати
номер телефону берегової пожежної частини і пожежних суден порту.
Усі члени ЧСВ повинні знати місцезнаходження найближчих телефонних
апаратів.
4.1.9. При груповій стоянці біля берега суден, на яких
установлена двозмінна вахта, дозволяється несення ЧСВ лише на
одному (черговому) судні.
Порядок несення такого дозору визначає судновласник за
узгодженням з портовою владою (адміністрацією СРП).
4.1.10. При розташуванні суден біля причалів бортом до
причальної стінки відстань між штевнями середніх суден (у межах
однієї лінії) повинна бути не менше п'яти метрів, при розташуванні
суден біля причалів кормою та носом відстань між бортами двох
середніх суден повинна бути не менше 10 м.
4.1.11. Забороняється стоянка суден, що не мають іскрогасного
захисту в районі нафтопричалів і біля місць стоянки танкерів.
4.1.12. Забороняється швартування суден та портових плавучих
засобів до пожежних пірсів.
4.1.13. Забороняється одночасна стоянка бортом до борту двох
суден, завантажених нафтопродуктами першого та другого розрядів, а
також суден, одне з яких має на борту вибухонебезпечні та
легкозаймисті вантажі.
4.1.14. Адміністрація порту та СПБ повинні розробити план
евакуації і розосередження суден у разі виникнення пожежі і
ознайомити з ним капітанів суден.
4.1.15. При пожежі на судні, що стоїть у порту біля причалу,
капітан або особа, що його заміщає, має прийняти рішення -
залишити судно на своєму місці або перевести до більш безпечного.
Судна, завантажені пожежонебезпечними вантажами, мають
негайно відводитись у безпечне місце, зручне для дії берегових
пожежних команд.
Якщо капітан вирішить гасити пожежу на судні біля причалу, то
слід ужити заходів щодо відводу всіх суден, яким може загрожувати
полум'я, а також щодо захисту вантажів і берегових споруд на
причалі.
4.1.16. Гасіння пожежі на суднах, що ремонтуються,
здійснюється силами екіпажів суден, берегових пожежних команд і
рятувальних суден.
4.1.17. У разі пожежі капітан судна (або особа, що його
заміщує) зобов'язаний негайно викликати берегову пожежну команду,
вжити усіх заходів для рятування людей, вантажів та ліквідації
небезпеки.
При пожежі на судні, яке перебуває в іноземному порту,
капітан зобов'язаний сповістити про пожежу портову владу, і далі
організація пожежогасіння повинна проводитись з урахуванням
портових правил і норм, що діють у цій державі.
Берегова пожежна команда викликається лише за наказом
капітана. Рятувальні роботи, як правило, повинні проводитись
одночасно з гасінням пожежі.
Якщо наявних сил і засобів недостатньо для одночасних дій, то
для рятування людей слід використовувати весь особовий склад
учасників пожежогасіння.
До закінчення рятувальних робіт зупинка вентиляції аварійного
приміщення та вимкнення освітлення шляхів виводу людей
неприпустимі.
4.1.18. При пожежі на судні керівництво гасіння пожежі до
повної її ліквідації повинен виконувати капітан судна чи особа, що
його заміщує.
У виняткових випадках при неможливості виконання обов'язків
керівника гасіння пожежі в разі поранення, за відсутності на судні
капітана (особи, що його заміщає), керівництво гасінням пожежі
повинен узяти на себе вахтовий механік або присутній на судні
механік вищого рангу.
4.1.19. Старший пожежний начальник, який прибув на місце
пожежі, є консультантом капітана аварійного судна (або особи, що
його заміщує) і одночасно виконує свої обов'язки з керівництва
підлеглими йому підрозділами.
Як виняток, з розпорядження судновласника чи начальника
порту, а також на прохання капітана аварійного судна (або особи,
що його заміщує) керівництво гасінням пожежі на судні може бути
передано старшому пожежному начальнику.
4.1.20. Якщо пожежа виникла на судні, на якому відсутній
екіпаж, то керує гасінням пожежі старший у званні пожежний
начальник, що прибув на аварійне судно.
4.1.21. Керівник гасіння пожежі зобов'язаний:
оголосити на судні загальносуднову тривогу, із зазначенням
місця або приблизного району пожежі, якщо її точне місце ще не
визначено;
оголосити місце збору аварійних партій і груп;
поставити завдання групі розвідки, що направляється в
аварійні приміщення, для виявлення місця, розмірів, характеру
пожежі, наявності і стану шляхів евакуації людей;
оповістити про пожежу берегову пожежну частину;
зупинити вантажні операції і бункерування;
поставити вимогу про відхід від борту суден, не задіяних у
гасінні пожежі,
ужити заходів щодо гасіння пожежі, використовуючи сили і
засоби поблизу суден на постої та берегових і плавучих пожежних
засобів, які прибули;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування
(евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби; якщо
змога, сповістити людей, яких рятують, про те, що до них надходить
допомога;
видалити за межі небезпечної зони всіх людей, не пов'язаних з
ліквідацією пожежі;
здійснити, при потребі, відключення електроенергії (за
винятком систем протипожежного захисту), зупинення систем
вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком
пристроїв захисту від диму);
здійснити інші заходи, що сприяють гасінню пожежі (її
локалізації) і зменшують можливі матеріальні втрати.
4.1.22. В особливо складних умовах керівником гасіння пожежі
може бути створений оперативний штаб пожежогасіння, що є дорадчим
органом для надання допомоги в управлінні діями учасників гасіння
пожежі.
До складу оперативного штабу пожежогасіння слід увести:
капітана, старшого помічника, старшого механіка аварійного
судна;
спеціалістів пожежного управління флоту (порту) та міста;
представників портового нагляду;
представників інших служб порту при потребі (рятувальної,
охоронної та інших).
4.1.23. Якщо обов'язки керівника гасіння виконує капітан, то
начальником оперативного штабу пожежогасіння призначається старший
пожежний начальник, в інших випадках керівник гасіння пожежі
призначає начальником штабу одного із спеціалістів, що ввійшли до
складу штабу.
4.1.24. Керівник гасіння пожежі повинен:
поставити конкретні завдання прибулим з інших суден аварійним
партіям і групам; підрозділам СПБ;
подати допомогу в ознайомленні з обстановкою на судні та з
обраними шляхами підходу до осередку пожежі.
Крім того, керівник гасіння має ознайомити прибулих з:
оперативно-тактичним планом пожежогасіння (надалі - ОТПП) і
оперативно-тактичною картою пожежогасіння (надалі - ОТКП);
схемою конструктивного пожежного захисту судна;
схемою шляхів евакуації людей, розташуванням паливних та
інших ємкостей з ГР, стиснутими та зрідженими газами тощо.
4.1.25. Основними обов'язками оперативного штабу
пожежогасіння є:
забезпечення виконання рішень керівника гасіння пожежі;
консультація керівника пожежогасіння із специфічних
особливостей об'єкта, що горить;
вивчення та аналіз умов пожежі шляхом безперервної розвідки
та доповідей про результати аналізу керівнику гасіння пожежі;
організація зв'язку;
забезпечення контролю за виконанням наказів керівника гасіння
пожежі;
забезпечення робіт з виконання вирізів в обшивці та
переділках судна, призначених для евакуації людей, та введення сил
і засобів пожежогасіння в осередок пожежі;
виклик, при потребі, додаткових сил та засобів для гасіння
пожежі;
створення резерву з підрозділів, що прибули;
забезпечення охорони місця пожежі та надання медичної
допомоги потерпілим;
забезпечення учасників гасіння харчуванням, обігрівом, зміною
бойового одягу;
збирання відомостей про причину пожежі;
ліквідація наслідків пожежі;
відновлення працездатності технічних засобів, живучості та
функціонування судна в цілому.
4.1.26. При пожежі в порту чи на судні, що стоїть у порту,
всі інші судна зобов'язані готувати до негайного використання
протипожежні та рятувальні засоби, а також головний двигун на
випадок відходу для надання допомоги, зміни місця стоянки чи для
буксирування у безпечне місце інших суден, які не мають ходу.
У разі потреби при гасінні пожежі під час перешвартовки
аварійного судна до іншого причалу або виведення судна на рейд, що
обумовлено небезпекою поширення пожежі на берегові споруди або на
інше судно, та з інших причин, цю операцію слід проводити за
узгодженням з капітаном порту чи особами, що їх заміщають, у міру
можливості, не зупиняючи активних дій гасіння пожежі з
використанням водопіногасних засобів пожежних, рятувальних та
портових буксирів.
Екіпажі суден, які стоять біля борту аварійного судна,
зобов'язані негайно прийти йому на допомогу.
4.1.27. Усі пожежні, рятувальні й буксирні судна за сигналом
пожежної тривоги або за вказівкою адміністрації порту зобов'язані
негайно прямувати до місця пожежі з максимальною швидкістю, не
порушуючи норм безпеки плавання, і по прибутті виконувати
розпорядження керівника пожежогасіння.
4.1.28. Судновласник або капітан судна, готуючи судно (групу
суден) до зимівлі, ремонту або приколу, повинні подати начальнику
порту письмову заяву з додаванням висновків СПБ про виконання
профілактичних протипожежних заходів на судні (групі суден).
4.1.29. До постановки судна на зимівлю його капітан повинен
скласти план заходів із забезпечення живучості судна на період
його стоянки; план затверджує судновласник і узгоджує з
адміністрацією порту.
4.1.30. Судна, що поставлені на зимівлю, повинні мати справне
протипожежне обладнання, готове до дії у відповідності з порою
року та умовами стоянки.
4.1.31. Перед постановкою на зимівлю кожне судно повинно бути
розвантажене, очищене від залишків рідкого палива, ГМ, зайвого
інвентарю, сміття тощо.
4.1.32. Наявність рідкого палива на судні, що зимує, може
бути тільки з дозволу СПБ.
4.1.33. З метою проведення зачистки та дегазації танків,
бункерів, насосних приміщень та ллял, а також зберігання на судні
запасів палива, що не перешкоджає проведенню ремонтних робіт із
застосуванням відкритого вогню, слід силами портової хімічної
лабораторії виконати аналіз повітря в приміщеннях, що
ремонтуються.
За результатами аналізу скласти акт про можливість зберігання
палива. Складати акт слід за участю представників порту, СПБ,
начальника зимововідстійного пункту та капітана судна (групи
суден).
4.1.34. Усі службові та житлові приміщення суден на зимовій
стоянці, а саме: трюми, машинно-котельні приміщення (надалі -
МКП), каюти, кубрики та інші приміщення, де не проводять ремонтних
робіт та не проживає екіпаж (охорона), повинні бути зачинені та
опломбовані, а електропроводка до них знеструмлена.
4.1.35. Забороняється користуватися на суднах, що зимують,
нагрівальними приладами нестаціонарного типу. Користуватися
стаціонарними нагрівальними приладами допускається тільки з
дозволу СПБ.
4.1.36. Біля кожної лінії суден, що зимують, з обох сторін та
між лініями повинні бути створені ополонки, які слід регулярно
очищати від льоду.
4.1.37. Сміття, використані обтиральні та інші горючі відходи
під час стоянки судна біля причалу слід виносити на берег у
спеціально відведені для цієї мети місця.
4.1.38. Завантаження судна проводиться за вантажним планом,
затвердженим капітаном судна і узгодженим з портовою
адміністрацією та СПБ.
4.1.39. Усі роботи, пов'язані з вантажними операціями на
суднах і в порту, повинні проводитись у відповідності з вимогами
правил пожежної безпеки.
4.1.40. Начальники вантажно-розвантажувальних ділянок порту,
а також адміністрація підприємств та організацій, що виконують
вантажні операції на суднах та в порту, несуть повну
відповідальність за виконання протипожежних правил.
4.1.41. Капітани суден зобов'язані за 24 години до відходу
подати заявку в СПБ на огляд судна.
4.2. Протипожежний режим при бункеруванні суден паливом
4.2.1. Бункерування суден паливом - відповідальна операція,
яка підвищує пожежну небезпеку на судні та можливість забруднення
акваторії паливом і як наслідок - виникнення пожежі.
4.2.2. Завантаження і вивантаження нафтопродуктів, у тому
числі й палива, проводиться суднами тільки на території нафтової
ділянки порту, де дотримується спеціальний протипожежний режим.
4.2.3. Завантаження і вивантаження нафтопродуктів, які
перевозяться наливними суднами, проводиться біля причалів, на
безпричальних рейдових пунктах перевалки і на рейдах при бортовому
перевантаженні.
При підході танкера до причалу, біля якого вже завантажує
(вивантажує) нафтопродукти першого розряду інший танкер, вантажні
операції на останньому повинні бути перервані до повного
швартування танкера, що підходить до причалу.
4.2.4. При передачі палива з судна на судно на кожному з них
має бути піднято червоний прапор, а в нічний час - включено
червоний вогонь кругового освітлення.
Першим підіймає прапор або включає червоний вогонь приймальне
судно, засвідчуючи цим свою готовність до приймання рідкого
палива.
Судно, що передає паливо, дублює сигнал, після чого включає
насоси.
4.2.5. У всіх випадках швартування танкера з вантажем палива
до великотоннажного судна біля борту останнього не повинно бути
плавзасобів.
4.2.6. При швартуванні до борту або постановці судна на
бакштив, при прийманні шлангів і одержанні палива всі
розпорядження капітана танкера повинні суворо виконуватися
суднами, яких бункерують.
4.2.7. Під час спільної стоянки танкера і судна, якого
бункерують, повинні бути посилена вахтова служба й ужиті всі
заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
Головні двигуни обох суден повинні бути в повній готовності
до дії у разі негайного відходу суден одне від одного.
Між суднами повинен бути встановлений надійний зв'язок.
4.2.8. Приймання рідкого палива на судно повинно проводитись
через штатний трубопровід, облаштований арматурою, що забезпечує
подачу палива в усі цистерни основного запасу.
Забороняється прокладати приймальні шланги в середині
суднових приміщень, крім приміщення станції приймання-передавання
палива.
4.2.9. При зливанні нафтопродуктів з несамохідної
нафтоналивної баржі на судно або берегову нафтобазу буксирувальне
судно повинно бути поблизу цієї баржі і готове, при потребі, до її
негайного відведення.
4.2.10. Корпус танкера, вантажні шланги і берегові
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
