Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 690 від 26.12.2008

Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б В.2.6-48:2008 "Конструкції будинків і споруд. Двері з алюмінієвих сплавів. Загальні технічні умови"


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница






                  МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
 N 146 від 10.06.99                   Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      29 червня 1999 р.
 vd990610 vn146                       за N 418/3711
 
 
           Про внесення змін до Інструкції про службові
             відрядження в межах України та за кордон
 
 
     На  виконання  пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України
від 23.04.99 N 663 ( 663-99-п ) "Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та за кордон" Н А К А З У Ю:
 
     Внести  зміни  до Інструкції про службові відрядження в межах
України  та  за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України від 13.03.98 N 59 ( z0218-98 ) і зареєстрованої в Мін'юсті
31.03.98  за  N  218/2658,  із  змінами і доповненнями,  внесеними
наказом Міністерства  фінансів  України   від   13.08.98   N   165
( z0533-98 ), виклавши її в новій редакції, що додається.
 
 Міністр                                               І.О.Мітюков
 
                                          Затверджено
                                   Наказ   Міністерства   фінансів
                                   України 13.03.98 N 59
                                   ( z0218-98 )
                                   (в редакції наказу Міністерства
                                   фінансів України від 10.06.99
                                   N 146)
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      29 червня 1999 р.
                                      за N 418/3711
 
       Інструкція про службові відрядження в межах України
                           та за кордон
 
     Загальні положення
 
     Службовим   відрядженням  вважається  поїздка  працівника  за
розпорядженням   керівника   підприємства,  об'єднання,  установи,
організації  (далі  -  підприємство)  на  певний  строк  до іншого
населеного  пункту  для виконання службового доручення поза місцем
його постійної роботи.
     Витрати  на  відрядження  особи,  яка  перебуває  в  трудових
відносинах  з  платником  податку,  включаються  до складу валових
витрат   платника   податку   лише  за  наявності  документів,  що
підтверджують  зв'язок  такого  відрядження  з основною діяльністю
підприємства,  а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність
якої   збігається   з  діяльністю  підприємства,  що  направляє  у
відрядження;  укладеного договору (контракту) та інших документів,
які    відрегульовують    або   засвідчують   бажання   встановити
цивільно-правові  відносини;  документів,  що  засвідчують  участь
відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які
проводяться   за  тематикою,  що  стосується  основної  діяльності
підприємства, яке відряджає працівника.
     Підприємство,  що  відряджає  працівника, здійснює реєстрацію
особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою
згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
     Окремим   видом   витрат,   що   не  потребують  спеціального
документального   підтвердження,  є  добові  витрати  (видатки  на
харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи),
норми  яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 23.04.99 N 663 ( 663-99-п ) "Про  норми  відшкодування
витрат на відрядження в межах України та за кордон".
     Добові  витрати  відшкодовуються  в єдиній сумі незалежно від
статусу населеного пункту.
     Днем вибуття  у  відрядження  вважається  день   відправлення
поїзда,  літака,  автобуса або іншого транспортного засобу з місця
постійної роботи  відрядженого  працівника,  а  днем  прибуття  із
відрядження   -   день  прибуття  транспортного  засобу  до  місця
постійної  роботи  відрядженого   працівника.   При   відправленні
транспортного  засобу  до  24-ї  години  включно  днем  вибуття  у
відрядження вважається поточна доба,  а з 0-ї години і  пізніше  -
наступна  доба.  Якщо станція,  пристань,  аеропорт розташовані за
межами  населеного  пункту,  де  працює   відряджений,   у   строк
відрядження  зараховується  час,  який  потрібний  для  проїзду до
станції,  пристані,  аеропорту.   Аналогічно   визначається   день
прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
     На працівника,  який  перебуває  у  відрядженні,  поширюється
режим  робочого часу того підприємства,  до якого він відряджений.
Замість днів відпочинку,  не використаних за час відрядження, інші
дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
     Якщо працівник спеціально відряджений для  роботи  у  вихідні
або  святкові  й  неробочі дні,  то компенсація за роботу в ці дні
виплачується відповідно до чинного законодавства.
     Якщо  працівник  відбуває  у  відрядження у вихідний день, то
йому  після  повернення  з  відрядження  в  установленому  порядку
надається інший день відпочинку.
     За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)
та  середній  заробіток  за час відрядження, в тому числі й за час
перебування в дорозі.
     Середній   заробіток   за   час   перебування   працівника  у
відрядженні  зберігається  на  всі  робочі  дні тижня за графіком,
установленим за місцем постійної роботи.
     Керівник  підприємства може встановлювати додаткові обмеження
щодо  сум  та  мети  використання  коштів, наданих на відрядження.
Указані    обмеження   встановлюються   наказом   (розпорядженням)
керівника підприємства.
 
     I. Порядок відрядження в межах України
 
     1.   Порядок   відрядження   в   межах   України  працівників
підприємств усіх форм власності
 
     1.1.   Направлення   працівника  підприємства  у  відрядження
здійснюється  керівником цього підприємства або його заступником і
оформляється   наказом  (розпорядженням)  із  зазначенням:  пункту
призначення,   назви  підприємства,  куди  відряджений  працівник,
строку й мети відрядження.
     Строк відрядження    визначається    керівником    або   його
заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.
     Термін   відрядження   працівників,   які  направляються  для
виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних  робіт,  не  повинен  перевищувати терміну будівництва
об'єктів.
     1.2.  Рішення про службове відрядження керівників центральних
і  місцевих  органів  виконавчої  влади  приймається відповідно до
вимог постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  27.06.96 N 682
( 682-96-п ) "Про впорядкування  службових  відряджень  керівників
органів державної виконавчої влади".
     1.3. Фактичний час перебування у відрядженні визначається  за
відмітками  в  посвідченні  про  відрядження  щодо вибуття з місця
постійної роботи  й  прибуття  до  місця  постійної  роботи.  Якщо
працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про
день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
     Відмітки  в  посвідченні  про  відрядження  щодо  прибуття та
вибуття  працівника завіряються тією печаткою, якою користується у
своїй   господарській   діяльності  підприємство  для  засвідчення
підпису    відповідної    службової    особи,   на   яку   наказом
(розпорядженням)   керівника   підприємства   покладено  обов'язки
здійснювати  реєстрацію  осіб,  які  вибувають  у  відрядження  та
прибувають з нього.
     1.4.   Заробітна   плата  переказується  поштою  відрядженому
працівникові  на  його  прохання  за рахунок підприємства, що його
відрядило.
     На   час  відрядження  особи,  яка  працює  за  сумісництвом,
середній  заробіток  зберігається  на  тому  підприємстві, що його
відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з
основної  роботи  й  роботи  за  сумісництвом  середній  заробіток
зберігається  за  ним на обох посадах, а видатки для відшкодування
витрат   на  відрядження  розподіляються  між  підприємствами,  що
направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.
     1.5.  За  кожний  день  (включаючи  день від'їзду та приїзду)
перебування  працівника  у відрядженні в межах України, враховуючи
вихідні,  святкові  й  неробочі  дні  та  час перебування в дорозі
(разом  з  вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах
граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України
від 23.04.99 N 663 ( 663-99-п ).
     Визначення  кількості  днів  відрядження  для виплати добових
проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття
до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
     При  відрядженні  працівника  строком на один день або в таку
місцевість,  звідки  працівник  має  змогу  щоденно повертатися до
місця  постійного  проживання,  добові відшкодовуються як за повну
добу.
     Якщо  відсутні  відмітки  в  посвідченні  про відрядження, то
добові не виплачуються.
     1.6.  Підприємство  за  наявності  підтвердних  документів (в
оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання
жилого   приміщення  в  розмірі  фактичних  витрат  з  урахуванням
побутових   послуг,   що  надаються  в  готелях  (прання,  чистка,
лагодження  та  прасування  одягу), за користування холодильником,
телевізором.
     Працівникові,  відрядженому  в межах України, відшкодовується
плата  за  бронювання  місця  в  готелях  у розмірі не більш як 50
відсотків   його   вартості   за  одну  добу,  згідно  з  поданими
підтвердними документами в оригіналі.
     Витрати на   наймання  жилого  приміщення  за  час  вимушеної
зупинки в дорозі,  що  підтверджуються  відповідними  документами,
відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.
     1.7.   Витрати   на  проїзд  до  місця  відрядження  і  назад
відшкодовуються    в    розмірі   вартості   проїзду   повітряним,
залізничним,   водним   і   автомобільним  транспортом  загального
користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із
придбанням  проїзних  квитків і користуванням постільними речами в
поїздах, та страхових платежів на транспорті.
     Відрядженому  працівникові  відшкодовуються витрати на проїзд
транспортом  загального  користування  (крім  таксі)  до  станції,
пристані,  аеропорту,  якщо  вони розташовані за межами населеного
пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у
відрядженні.
     За  наявності  декількох  видів  транспорту, що зв'язує місце
постійної   роботи   з   місцем  відрядження,  адміністрація  може
запропонувати  відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому
слід  користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник
самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
     Відрядженому  працівникові  відшкодовуються  також витрати на
проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за
місцем  відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно
до маршруту, погодженого керівником.
     1.8. Відрядженому  працівникові   понад   установлені   норми
компенсації  витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також
витрати на оплату податку на додану вартість за  придбані  проїзні
документи,  користування  в поїздах постільними речами та наймання
жилого приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.
     1.9. У    разі   тимчасової   непрацездатності   відрядженого
працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати  на
наймання   жилого  приміщення  (крім  випадків,  коли  відряджений
працівник перебуває  на  стаціонарному  лікуванні)  і  сплачуються
добові  протягом усього часу,  поки він не може за станом здоров'я
приступити до виконання покладеного на нього службового  доручення
або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк
не більше двох місяців.
     Тимчасова непрацездатність  відрядженого працівника,  а також
неможливість за станом здоров'я повернутися  до  місця  постійного
проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.
     За період    тимчасової     непрацездатності     відрядженому
працівникові   на  загальних  підставах  виплачується  допомога  з
тимчасової непрацездатності.  Дні тимчасової  непрацездатності  не
включаються до строку відрядження.
     1.10. Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження
видається  грошовий  аванс  у  межах  суми,  визначеної  на оплату
проїзду,  наймання жилого  приміщення  і  добові.  Протягом  трьох
робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний
подати авансовий звіт про витрачену у зв'язку з відрядженням суму.
Разом  з  авансовим  звітом подаються посвідчення про відрядження,
оформлене в установленому порядку,  і документи  в  оригіналі  про
наймання жилого приміщення та проїзд.
     1.11. Витрати  на   відрядження   відшкодовуються   лише   за
наявності  документів  в оригіналі,  що підтверджують вартість цих
витрат,  а саме:  транспортних квитків або  транспортних  рахунків
(багажних   квитанцій),   рахунків  готелів  (мотелів),  страхових
полісів тощо.
     Витрати   у   зв'язку  з  відрядженням,  що  не  підтверджені
відповідними  документами  (крім  добових витрат), працівникові не
відшкодовуються.
     Витрати  у  зв'язку  з  поверненням  відрядженим  працівником
квитка  на  потяг,  літак або інший транспортний засіб можуть бути
відшкодовані  з  дозволу  керівника  підприємства  лише з поважних
причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження
тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.
 
     2.  Додаткові  обмеження при відрядженні державних службовців
та  інших  осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або
частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів
 
     Для   державних   службовців,   а   також   інших  осіб,  які
відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються
(фінансуються)   за   рахунок   бюджетних  коштів,  установлюються
додаткові обмеження відповідно до чинного законодавства.
 
     2.1.  Витрати  на  харчування,  вартість  якого  включена  до
рахунків  на  оплату  вартості  проживання  в готелях або проїзних
документів, оплачуються відрядженими за рахунок добових.
     2.2.   Відшкодування   витрат   вартості   проживання   понад
установлені  граничні  норми та оплата витрат на перевезення понад
30 кілограмів багажу для державних службовців, а також інших осіб,
які   відряджаються   підприємствами,  що  повністю  або  частково
утримуються    (фінансуються)   за   рахунок   бюджетних   коштів,
здійснюються  згідно з підтвердними документами в оригіналі лише з
дозволу керівника.
     Витрати  на  проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні,
на  суднах  морського  флоту  в  каютах, що оплачуються за 1 - 4-ю
групами  тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і
2-ї  категорій,  а  також  повітряним транспортом за квитками 1-го
класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з
дозволу   керівника  підприємства,  згідно  з  поданими  проїзними
документами.
     Відрядженому працівникові за наявності підтвердних документів
відшкодовуються  витрати  на  побутові  послуги,  що  надаються  в
готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи
білизни),  але не більш як 10 відсотків норм добових витрат за всі
дні проживання.
     Відшкодування   витрат   на   службові  телефонні  переговори
проводяться в розмірах, погоджених з керівником.
     Керівники підприємств,  що повністю або частково  утримуються
(фінансуються)  за  рахунок  бюджетних коштів,  особисто вирішують
питання  щодо  відшкодування  своїх  витрат  на   наймання   жилих
приміщень,  що перевищують граничні норми,  встановлені відповідно
до постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  23.04.99  N   663
( 663-99-п  ),  та  витрат  на проїзд у м'якому вагоні,  на суднах
морського флоту в каютах, що оплачуються за 1-4-ю групами тарифних
ставок,  на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а
також  повітряним  транспортом   за   квитками   1-го   класу   та
бізнес-класу.
 
     II. Порядок відрядження за кордон
 
     1. Порядок відрядження за кордон працівників підприємств усіх
форм власності
 
     1.1.  Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу
(розпорядження)    керівника   підприємства   після   затвердження
завдання,   в   якому  визначаються  мета  виїзду,  термін,  умови
перебування  за  кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається
його  копія  з перекладом), і кошторису витрат. Термін відрядження
визначається  керівником,  але не може перевищувати 60 календарних
днів.
     1.2.  Підприємство,  що направляє працівника у відрядження за
кордон, забезпечує його коштами в національній валюті країни, куди
відряджається  працівник,  або  у  вільно  конвертованій  валюті у
вигляді  авансу  на  поточні  витрати  в  розмірах, які обумовлені
реальними  потребами  в  країні  перебування,  з дотриманням вимог
Національного  банку  України  щодо  вивезення іноземної валюти за
кордон.  Працівника ознайомлюють з довідкою-розрахунком на виданий
йому  аванс  та  з  чинними  положеннями  про  звітування  за його
використання.
     Перерахунок  граничних  норм добових витрат, що встановлені в
гривнях,   у  долари  США  здійснюється  за  прогнозним  офіційним
обмінним  курсом  національної  валюти  України  до  долара США на
поточний рік.
     Під   час   перерахунку   норм  у  1999  році  застосовується
прогнозний  офіційний  курс  обміну національної валюти України до
долара США - 4 гривні за долар США.
 
     Приклад
     Перерахунок:  160 грн. : 4,0 = 40,0  дол. США;
                   126 грн. : 4,0 = 31,50 дол. США;
                    90 грн. : 4,0 = 22,50 дол. США;
                    57 грн. : 4,0 = 14,25 дол. США.
 
     У  разі  потреби  авансування  коштами  в національній валюті
країни, куди відряджається працівник, перерахунок граничної норми,
розрахованої  в  доларах  США, у валюту країни, куди відряджається
працівник,    здійснюється   за   крос-курсом,   розрахованим   за
встановленим   Національним   банком  України  офіційним  обмінним
валютним курсом національної валюти України до цих валют та долара
США на день видачі авансу.
 
     Приклад
     Розрахунок добових  витрат   на   прикладі   відрядження   до
Німеччини здійснюється в такому порядку:
     - перерахунок граничної норми добових  витрат,  визначеної  в
гривнях, - у долари США (160 грн.: 4,0 = 40 доларів США);
     -  перерахунок  визначеної  в  доларах  США  граничної  норми
добових  витрат  у  валюту  країни  відрядження  за курсом на день
видачі  авансу: при офіційному обмінному курсі Національного банку
України  станом  на  04.06.99  2,0829  грн. за 1 німецьку марку та
3,9495  грн.  за  1  долар  США  -  гранична  норма добових витрат
становить 75,84 німецької марки за добу (40 доларів США х (3,9495:
2,0829) = 75,84 німецької марки).
 
     Якщо  при  видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має
дробову   частину,   то  допускається  застосування  арифметичного
правила округлення до повної одиниці.
     1.3.  Придбання  валютних  коштів  в  уповноваженому банку та
бухгалтерський   облік  іноземної  валюти  здійснюються  згідно  з
вимогами чинного законодавства.
     1.4. За    час   перебування   у   відрядженні   працівникові
відшкодовуються витрати:
     а) на   проїзд   (включаючи   попереднє  замовлення  квитків,
користування постільними  речами  в  поїздах,  оплату  аеропортних
зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад, так і
за місцем відрядження;
     б) на  оплату  рахунків за проживання в готелях (мотелях) або
наймання інших житлових приміщень,  а  також  уключених  до  таких
рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка,
лагодження та прасування одягу,  білизни, взуття), за користування
холодильником,  телевізором  (крім  каналів,  за  які  встановлено
окрему плату), кондиціонером;
     в) на оплату телефонних рахунків;
     г) на оформлення закордонних  паспортів,  дозволів  на  в'їзд
(віз),  на комісійні (в разі обміну валютних коштів),  обов'язкове
страхування,  інші документально оформлені  витрати,  пов'язані  з
правилами  в'їзду  та  перебування в місці відрядження,  включаючи
будь-які збори та податки,  що  підлягають  сплаті  у  зв'язку  зі
здійсненням таких витрат.
     Указані  в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише
за  наявності  документів (в оригіналі), що підтверджують вартість
цих  витрат,  у  вигляді  рахунків  готелів  (мотелів)  або  інших
суб'єктів,   що   надають   послуги  з  розміщення  та  проживання
відрядженого   працівника,   транспортних   квитків  або  рахунків
(багажних квитанцій), страхових полісів тощо.
     Крім   названих   у   цьому   пункті   витрат,   відрядженому
працівникові  відповідно  до  постанови Кабінету Міністрів України
від 23.04.99 N 663 ( 663-99-п ) "Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та  за  кордон"  (надалі  -  постанова
Кабінету   Міністрів  України  N  663)  відшкодовуються,  у  межах
граничних  норм,  не   підтверджені   документально   витрати   на
харчування  та фінансування інших власних потреб (добові витрати),
що з'явилися у зв'язку з відрядженням.
     1.5. Фактичний час  перебування  у  відрядженні  за  кордоном
визначається:
     а) у разі відрядження до країн,  з якими  встановлено  повний
прикордонний   контроль,  -  за  відмітками  контрольно-пропускних
пунктів Прикордонних військ України в  закордонному  паспорті  або
документі, що його замінює;
     б) у разі відрядження до країн,  з якими не  встановлено  або
спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками сторони, яка
відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.
     Відмітки  в  посвідченні  про  відрядження  щодо  прибуття  і
вибуття  працівника завіряються тією печаткою, якою користується у
своїй   господарській   діяльності  підприємство  для  засвідчення
підпису    відповідної    службової    особи,   на   яку   наказом
(розпорядженням)   керівника   підприємства   покладено  обов'язки
здійснювати  реєстрацію  осіб,  які  вибувають  у  відрядження  та
прибувають з нього;
     в) у разі відсутності відміток відповідно до підпунктів "а" і
"б"  цього  пункту  добові  витрати  відрядженому  працівникові не
відшкодовуються.
     1.6. Виїзд  у  відрядження за кордон і повернення в Україну в
один і той самий день вважається одним днем відрядження.
     1.7.   Добові   витрати  за  час  перебування  у  відрядженні
відшкодовуються в межах граничних норм:
     а)  за  кожний  день  відрядження,  включаючи  день виїзду та
приїзду;
     б) у разі включення  витрат  на  харчування  до  рахунків  на
наймання   жилого   приміщення  та  у  випадках,  коли  відряджені
працівники за  умовами  запрошення  забезпечуються  стороною,  яка
приймає, безкоштовним харчуванням у країні перебування (дорозі), -
в межах граничних норм з урахуванням кількості разів харчування на
добу.  Залежно  від  кількості  разів  харчування на добу впродовж
відрядження перерахунок здійснюється за кожну добу окремо;
     в) якщо  дата  виїзду  у  відрядження  до  країн,   з   якими
встановлено  повний  прикордонний контроль,  або дата повернення з
них не збігається з датами за відмітками в  закордонному  паспорті
чи  документі,  що його замінює,  то добові витрати за час проїзду
територією  України   відшкодовуються   відповідно   до   порядку,
передбаченого для відряджень у межах України;
     г)  якщо  відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою
не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись
з  такої  країни,  має  транзитну зупинку на території України, то
відшкодування  витрат  на відрядження за період проїзду територією
України   здійснюється  в  порядку,  передбаченому  для  службових
відряджень у межах України.
     У    разі    відсутності   такої   зупинки   добові   витрати
відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття
та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
     1.8. Відрядженому  працівникові  відшкодовуються  витрати  на
проїзд до вокзалу,  аеропорту або пристані і з вокзалу,  аеропорту
або пристані (якщо ці пункти розташовані за межами міста) в місцях
відправлення,  призначення та пересадки, а також витрати на проїзд
за  місцем  відрядження  на міському транспорті (рейсові автобуси,
метро,  тролейбуси,  трамваї  тощо  (крім  таксі)  за  умови,   що
працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування.
     У  разі  потреби  пересування  країною  відрядження  керівник
підприємства   може   визначити   відрядженому   працівникові  вид
транспорту,  яким  він може користуватися. Якщо така пропозиція не
надходить,  працівник  самостійно розв'язує питання про вибір виду
транспорту.
     Витрати за   користування  таксі  або  оренду  автотранспорту
можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства.
     Указані витрати відшкодовуються лише за наявності підтвердних
документів.
     1.9.  Працівнику  підприємства,  який направлений на роботу в
зарубіжні  країни  терміном,  що  перевищує 60 календарних днів, і
який  отримує  в  період перебування за кордоном заробітну плату в
іноземній валюті, в разі відрядження в межах країни перебування та
до  інших  країн  добові витрати відшкодовуються в межах граничних
норм.
     У  разі  виїзду у відрядження із зарубіжної країни до України
відшкодування   витрат  на  відрядження  здійснюється  в  порядку,
передбаченому для службових відряджень у межах України.
     Виїзд  у  відрядження  із  зарубіжної  країни  до  України  і
повернення  в  один і той самий день до цих країн вважається одним
днем відрядження.
     1.10.  З  дозволу  керівника може братися до уваги затримка у
відрядженні  (в  разі захворювання або з інших причин, не залежних
від  працівника)  тривалістю  понад  добу,  але  не  більш  як  60
календарних  днів.  Потреба  затримки  повинна  бути  підтверджена
довідкою   дипломатичної  або  консульської  установи  України  за
кордоном.
     За  час затримки в дорозі без поважних причин працівникові не
виплачується  заробітна  плата, не відшкодовуються добові витрати,
витрати на наймання жилого приміщення та інші витрати.
     1.11.  Не  дозволяється  відшкодування  витрат  на алкогольні
напої,  тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми "чайових",
за  винятком  випадків,  коли  суми таких "чайових" включаються до
рахунка згідно із законами країни перебування.
     1.12.  Якщо  сторона, яка приймає, забезпечує відрядженого за
кордон   працівника   додатковими   валютними  коштами  у  вигляді
компенсації  поточних  витрат  (крім  витрат  на  проїзд до країни
призначення  і  назад  та  на  наймання  житлового приміщення) або
добових  витрат,  то  сторона, яка відряджає, виплату йому добових
витрат зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана
стороною,  яка  приймає,  більша  або дорівнює встановленим нормам
добових  витрат, то сторона, яка відряджає, виплату добових витрат
не проводить.
     1.13. У  разі  відрядження за кордон на службовому автомобілі
витрати на пально-мастильні матеріали  відшкодовуються  відповідно
до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.
     Відшкодовуються  також  інші  витрати,  пов'язані з технічним
обслуговуванням,  стоянкою  та  паркуванням службового автомобіля.
Відшкодовуються  збори за проїзд грунтовими, шосейними дорогами та
водними переправами.
     1.14. Якщо працівник отримав аванс на відрядження за кордон і
не  виїхав,  то  він  повинен  протягом  трьох  робочих днів з дня
прийняття   рішення   про   відміну   поїздки  повернути  до  каси
підприємства  зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було
видано аванс.
     1.15.  Після  повернення з відрядження працівник зобов'язаний
протягом  трьох робочих днів подати авансовий звіт про витрачені у
відрядженні кошти.
     Залишок  коштів  понад  суму,  використану згідно з авансовим
звітом,  підлягає  поверненню  працівником  до каси підприємства в
грошових  одиницях, у яких було видано аванс, але не пізніше трьох
робочих  днів  після повернення з відрядження; в разі застосування
корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем - не
пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) -
20 робочих днів.
     У   межах   цих   термінів   керівник  підприємства  (в  разі
відсутності  -  його заступник) зобов'язаний прийняти рішення щодо
затвердження авансового звіту.
     Разом  з  авансовим звітом подаються документи (в оригіналі),
що  підтверджують  вартість оплачених витрат, із зазначенням форми
їх  оплати  (готівкою,  чеком,  кредитною  карткою,  безготівковим
перерахунком).   До   звіту   додається   ксерокопія   відміток  у
закордонному паспорті, яка завірена відділом кадрів або керівником
підприємства.
     1.16.  У  разі  неповернення  працівником  залишку  коштів  у
визначений термін відповідна сума стягується з нього підприємством
у встановленому чинним законодавством порядку.
     1.17.   Якщо   для   остаточного  розрахунку  за  відрядження
необхідно  виплатити додаткові кошти або якщо з поважних причин не
отримано   кошти   на   відрядження,  то  виплата  здійснюється  в
національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до
іноземних  валют, установленим Національним банком України на день
погашення  заборгованості,  але  не пізніше терміну, визначеного в
пункті 1.15 цієї Інструкції.
     У разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти, в
якій  видано  аванс,  на  національну  валюту  країни  відрядження
перерахунок  витрат,  здійснених  у  відрядженні,  що підтверджені
документально,  здійснюється  виходячи з крос-курсу, розрахованого
за   офіційним   обмінним   валютним   курсом,   що   встановлений
Національним банком України на день затвердження авансового звіту.
     1.18.  Не  дозволяється  направляти у відрядження та видавати
аванс  працівнику,  який  не  відзвітував  про  витрачені  кошти в
попередньому відрядженні.
     1.19.   Дозвіл   (погодження)   керівника   підприємства   на
відшкодування витрат понад встановлені норми оформлюється письмово
за довільною формою.
     1.20.  Власник  (або  уповноважена  ним  особа) відповідно до
підпункту   5.4.8   пункту   5.4  статті  5  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку    підприємств"    (   334/94-ВР   )   може
встановлювати додаткові обмеження щодо сум та  цілей  використання
коштів,  наданих  на  відрядження  (відшкодування  добових витрат,
витрат  на  наймання  жилого  приміщення,  на  побутові   послуги,
транспортні витрати та інші витрати). Зазначене має бути оформлене
відповідним наказом (розпорядженням) по підприємству або визначено
в наказі (розпорядженні) про відрядження.
 
     2.  Додаткові  обмеження  для  державних  службовців та інших
осіб,  які направляються у відрядження підприємствами, що повністю
або  частково  утримуються  (фінансуються)  за  рахунок  бюджетних
коштів
 
     2.1.  Порядок  відрядження  за кордон, визначений у Загальних
положеннях та   пунктах   1.1-1.20  розділу  II  цієї  Інструкції,
поширюється на державних службовців і працівників тих підприємств,
що  повністю  або  частково  утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів, з урахуванням таких особливостей:
     2.1.1.  Норми  добових витрат та граничні норми відшкодування
витрат  на  наймання жилого приміщення визначені згідно з додатком
до постанови  Кабінету  Міністрів  України  N  663  (  663-99-п ).
Перерахунок  норм,  визначених  у  гривнях,  в   іноземну   валюту
здійснюється в   порядку,  встановленому  п.1.2  розділу  II  цієї
Інструкції.
     2.1.2.  Добові  витрати  за  час  перебування  у  відрядженні
відшкодовуються:
     а)  за  кожний день перебування у відрядженні, включаючи день
виїзду  та  приїзду, - за нормами, що встановлені для країни, куди
відряджено працівника;
     б)  у  разі  здійснення  відряджень до кількох країн протягом
доби  -  у розмірі середнього арифметичного від норм, установлених
для цих країн;
     в)  при  направленні у відрядження до двох або більше країн -
за  нормами,  що встановлені для відповідних країн, з дня перетину
кордону відповідної країни.
     День  повернення  в  Україну  (перетину кордону) - за нормами
останньої країни відрядження;
     г)  якщо  відряджений  за  кордон  працівник згідно з умовами
запрошення  забезпечується  стороною,  яка  приймає,  безкоштовним
харчуванням  у  країні  відрядження  (в дорозі), або якщо вартість
харчування   включається   до   рахунків   на  наймання  житлового
приміщення  без  визначення  конкретної  суми,  то  добові витрати
відшкодовуються  в  розмірах,  що визначаються у відсотках до норм
добових  витрат  для  даної зарубіжної країни згідно з додатком до
постанови  Кабінету Міністрів України N 663, зокрема: 80 відсотків
- при одноразовому, 55 відсотків - при дворазовому, 35 відсотків -
при триразовому харчуванні;
     ґ) витрати на харчування, вартість якого визначена і включена
до  рахунків  на  оплату  вартості  проживання  в  готелях  або до
проїзних  документів,  оплачуються відрядженим за рахунок добових.
     2.1.3.   Державним   службовцям   і  працівникам  підприємств
України,  які  перебувають за кордоном тривалий термін і отримують
заробітну  плату  в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних
установ  України,  які  перебувають за кордоном у довготерміновому
відрядженні  і  отримують  виплати  в  іноземній  валюті,  в  разі
відрядження    в   межах   країни   перебування   добові   витрати
відшкодовуються  в  розмірі  80  відсотків норм добових витрат для
даної  країни,  згідно  з додатком до постанови Кабінету Міністрів
України  N  663.  У  разі  відрядження  в межах країни перебування
терміном  на одну добу добові витрати відшкодовуються в розмірі 50
відсотків зазначених норм.
     У  разі виїзду у справах відрядження зазначеного працівника з
країни  перебування  до інших країн добові витрати відшкодовуються
за  нормами,  що  встановлені для країни відрядження, й в порядку,
встановленому   підпунктом   2.1.2  пункту  2.1  розділу  II  цієї
Інструкції.
     Якщо  працівника  направлено у відрядження до двох або більше
країн,  то  день  повернення  в  країну перебування (день перетину
кордону)  відшкодовується за нормами останньої країни відрядження.
     2.1.4.   За   час   перебування  у  відрядженні  за  кордоном
працівникові  відшкодовуються,  на  підставі  поданих  в оригіналі
документів  (рахунків,  квитанцій,  проїзних  квитків  тощо), такі
витрати:
     а) на проїзд повітряним, залізничним, водним та автомобільним
транспортом  загального  користування  за  тарифом  2-го класу (на
літаках - економічного, на суднах - 2-го або туристського класу).
     Витрати  на  проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні,
на  суднах  морського  флоту  в  каютах, що оплачуються за 1 - 4-ю
групами  тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і
2-ї  категорій,  а  також  повітряним транспортом за квитками 1-го
класу   та  бізнес-класу  відшкодовуються  в  кожному  конкретному
випадку з дозволу керівника.
     Якщо класифікація  кают  на пасажирських суднах установлена в
категоріях,  то каюти 1, 2 і 3-ї категорій вважаються каютами 1-го
класу, а каюти інших категорій - 2-го (туристського) класу.
     Вартість   проїзду  залізницями  в  країнах  Азії  та  Африки
відшкодовується за тарифами 1-го класу.
     б)  на  бронювання  місць  у готелях - у розмірі не більше 50
відсотків вартості місця за одну добу;
     в) на побутові послуги, вартість яких уключена до рахунка про
оплату  за  наймання жилого приміщення (прання, чистка, лагодження
та  прасування одягу, білизни, взуття), але не більше 10 відсотків
від   норми   добових   витрат,   установленої  для  країни,  куди
відряджається  працівник,  згідно з додатком до постанови Кабінету
Міністрів України N 663, - за всі дні проживання;
     г)  на  перевезення  до  30  кг багажу, крім багажу, вартість
перевезення   якого   включена  до  вартості  квитка  на  той  вид
транспорту,   яким   користується   працівник.  Зазначені  витрати
відшкодовуються в кожному конкретному випадку з дозволу керівника;
     ґ)  на  наймання  житлового  приміщення під час відрядження в
разі  транзитної  зупинки, а також вимушеної затримки в дорозі - у
межах граничних норм, визначених для країни, де відбулася зупинка,
згідно з  додатком  до  постанови Кабінету Міністрів України N 663
( 663-99-п );
     д)  на службові телефонні переговори - у розмірах, погоджених
з керівником.
     2.1.5.  З  дозволу керівника відрядженому працівникові можуть
бути  відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми
відшкодування  витрат  на наймання житлового приміщення, на проїзд
та  службові  телефонні переговори. При цьому зазначені витрати та
витрати, визначені   в  третьому  абзаці  п.1.8  розділу  II  цієї
Інструкції,  належать до компенсаційних, оскільки вони пов'язані з
перебуванням  у  місці  відрядження  і не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу працівника.
     2.2. Цей   Порядок    не    застосовується,    якщо    чинним
законодавством установлене інше.
 
                                              Додаток
                                    до Інструкції   про   службові
                                    відрядження в межах України та
                                    за кордон
 
           Журнал реєстрації посвідчень про відрядження
 
------------------------------------------------------------------
| NN|Прізвище,|Місце | Місце |Дата й   |Дата й   |Дата   |Дата   |
|з/п|ініціали |роботи|відряд-|номер    |номер по-|вибуття|прибут-|
|   |         |та    | ження |наказу   |свідчення|у від- |тя з   |
|   |         |посада|       |(розпо-  |про від- |ряджен-|відряд-|
|   |         |      |       |рядження)|рядження |ня     |ження  |
------------------------------------------------------------------




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner