НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 2282/5 від 25.12.2008Про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
наказ на призначення осіб, відповідальних та допущених до
експлуатації об'єктів з підвищеною небезпекою згідно з правилами
побудови та безпечної експлуатації цих об'єктів.
6.2.6. Адміністративні керівники, служби охорони праці,
головного механіка, енергетика (залежно від структури та
підпорядкованості підрозділів), а також відповідальні за стан та
безпечну експлуатацію об'єктів з підвищеною небезпекою
забезпечують:
а) дотримання встановленого порядку допуску персоналу до
обслуговування складних механізмів і агрегатів (допуск до роботи
осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань правил
безпечної експлуатації об'єктів, обладнання підвищеної небезпеки,
забороняється);
б) правильну та безпечну експлуатацію об'єктів, обладнання з
підвищеною небезпекою, їх технічне діагностування та випробування
із заповненням відповідних граф паспортів кожної одиниці;
в) своєчасне проведення дефектоскопії відповідних деталей і
вузлів устаткування та інструменту; розгляд і затвердження
дефектних відомостей на ремонт устаткування, актів здачі
устаткування і машин, суден до ремонту та одержання з ремонту;
г) перевірку умов праці, дотримання персоналом правил і норм
безпеки при обслуговуванні, відповідності стану об'єктів,
обладнання з підвищеною небезпекою правилам і нормам їх безпечної
експлуатації; занесення виявлених за результатами перевірок
порушень до Актів перевірок стану охорони праці та в Приписи щодо
усунення виявлених порушень; контроль виконання заходів, які
пов'язані з усуненням порушень за актами перевірок та приписами;
ґ) розробку організаційно-технічних заходів щодо попередження
аварій, пожеж, нещасних випадків і професійних захворювань, які
пов'язані з експлуатацією та ремонтом об'єктів підвищеної
небезпеки;
д) узагальнення матеріалів про конструктивні недоліки
устаткування, механізмів і пристроїв, через які сталися нещасні
випадки або які створили небезпеку травмування працівників;
підготовку відповідних пропозицій для подання вищим організаціям,
а також заводам-виготовлювачам і розробникам (науково-дослідним і
проектно-конструкторським організаціям); підготовку рекламацій для
направлення у вищу організацію (об'єднання) або
заводам-виготовлювачам і розробникам об'єктів і обладнання з
підвищеною небезпекою.
6.2.7. Для виконання робіт на об'єктах з підвищеною
небезпекою працівники зобов'язані проходити попереднє спеціальне
навчання та перевірку знань з охорони праці в терміни, установлені
відповідними галузевими нормативними актами про охорону праці, але
не рідше одного разу на рік.
6.3. Порядок проведення атестації робочих місць
6.3.1. Атестація робочих місць за умовами праці (надалі -
атестація) проводиться на суднах, підприємствах і в організаціях,
де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та
матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних
виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан
здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в
майбутньому.
6.3.2. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин
між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в
галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове
пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в
несприятливих умовах.
6.3.3. Правовою основою для проведення атестації є чинне
законодавство й нормативні акти з питань охорони й гігієни праці,
списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на
пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги й компенсації
залежно від умов праці. Атестація проводиться згідно з чинними
Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та
Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць
за умовами праці.
6.3.4. Атестація робочих місць передбачає встановлення
ступеня шкідливості й небезпеки праці та її характеру за
гігієнічною класифікацією з обгрунтуванням зарахування робочого
місця до відповідної категорії несприятливих умов праці,
підтвердження (визначення) права працівників на пільгове пенсійне
забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші
пільги та компенсації залежно від умов праці.
6.3.5. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення
атестації покладається на керівника об'єднання, підприємства,
судновласника. Обов'язки з організації проведення атестації
робочих місць покладаються на відділ організації праці й
заробітної плати.
6.3.6. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і
повноваження якої визначаються наказом по об'єднанню,
підприємству, судновласника, в строки, передбачені колективним
договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Позачергова атестація проводиться в разі докорінної зміни
умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого
ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його
виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за
участю установ санітарно-епідеміологічної служби.
6.3.7. Атестація робочих місць за умовами праці передбачає:
установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов
праці;
санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища,
важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища й характеру
праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки
праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
установлення ступеня шкідливості й небезпеки праці та її
характеру за гігієнічною класифікацією;
обгрунтування зарахування робочого місця до категорії із
шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими)
умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове
пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах;
складання переліку робочих місць, виробництв, професій та
посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів,
спрямованих на оптимізацію рівня гігієни й безпеки праці.
6.3.8. Для організації проведення атестації керівник
об'єднання, підприємства, судновласник видає наказ.
6.3.9. До складу атестаційної комісії рекомендується вводити
головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й
заробітної плати, служби охорони праці, органів охорони здоров'я,
представників громадських організацій.
6.3.10. Атестаційна комісія:
здійснює організаційне, методичне керівництво й контроль за
проведенням роботи на всіх етапах;
формує всю потрібну правову й нормативно-довідкову базу,
організує її вивчення;
визначає й залучає у встановленому порядку потрібні
організації для проведення спеціальних робіт;
організовує виготовлення планів розташування обладнання по
кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу
робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
порівнює застосований технологічний процес, склад обладнання,
використовувані сировину й матеріали із передбаченими в проектах;
визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів
виробничого середовища та організовує ці дослідження;
прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних
факторів на робочих місцях;
встановлює на основі Державного класифікатора професій
України (ДК 003-95) ( v0257217-95, va257217-95, vb257217-95 )
відповідність найменування професій і посад характеру фактично
виконуваних робіт; у разі відхилень назва професії (посади)
приводиться у відповідність до ДК 003-95 щодо роботи, яка фактично
виконується;
складає на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних
місць Карту умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з
Мінохоронздоров'я;
проводить атестацію і складає перелік робочих місць,
виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;
уточнює діючі пільги, вносить пропозицію на встановлення
нових пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати
на ці потреби;
розробляє заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровлення
працівників.
6.3.11. За результатами атестації складається перелік:
а) робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад,
працівникам яких підтверджено право на пільги й компенсації,
передбачені законодавством;
б) робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад,
працівникам яких пропонується встановити пільги й компенсації за
рахунок коштів підприємства згідно зі ст.26 Закону України "Про
підприємства" ( 887-12 ) і ст.13 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 );
в) робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких
необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
6.3.12. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і
посад, працівникам яких підтверджено право на пільги й
компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення,
передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням
з профспілковим комітетом. Перелік затверджується наказом по
об'єднанню, підприємству, судновласника та зберігається протягом
75 років.
6.3.13. Затверджений перелік робочих місць, виробництв,
робіт, професій, працівникам яких підтверджено (встановлено) право
на пільги та компенсації, є підставою для формування додатків до
колективного договору, де визначаються додаткові до чинного
законодавства пільги й компенсації за рахунок коштів підприємства,
судновласника.
6.3.14. За результатами атестації визначаються невідкладні
заходи щодо поліпшення безпеки й умов праці, термін виконання та
засоби, вартість робіт та джерела фінансування, ефективність
заходів, відповідальні за їх виконання.
6.4. Складання санітарно-технічних паспортів стану умов праці
6.4.1. Паспортизація (оцінка умов праці) здійснюється з метою
визначення безпеки виробничого середовища, забезпечення
раціонального планування поліпшення умов праці, атестації робочих
місць, об'єктивного встановлення пільг та компенсацій. Усі
одержувані в ході паспортизації дані про умови праці заносяться до
відповідних форм санітарно-технічного паспорта стану умов праці у
виробничому підрозділі (цеху, самостійній дільниці, на судні), що
є обов'язковим документом для кожного виробничого підрозділу
(цеху, судна).
6.4.2. На суднах паспорти складаються за наявності хоча б
однієї з наступних умов:
а) перебування суднового екіпажу на судні більше 24 годин;
б) судно має постійну команду або постійні робочі місця;
в) судно важливе в санітарному та протиепідемічному плані.
6.4.3. Паспорти складаються у двох примірниках, один з яких
зберігається в цеху (на судні), а інший - у службі охорони праці.
6.4.4. На суднах санітарно-технічні паспорти заповнюються
заводом-будівельником з урахуванням даних приймально-здавальних
випробувань. Судновласник оновлює зміст паспортів після ремонту
або при виникненні інших обставин, що викликали зміни у стані умов
праці.
6.4.5. Паспортизація умов праці проводиться на державних,
акціонерних, кооперативних та орендних підприємствах, а також у
рибколгоспах та на суднах.
У якості основного паспортизованого об'єкта приймають, як
правило, виробничу дільницю (суднове приміщення, палубу тощо), що
характеризується приблизно однаковими умовами праці для всіх
працівників. Якщо виробничі дільниці територіально роз'єднані або
умови праці на рівні окремих чинників не є однаковими для всіх
робочих місць, то в якості паспортизованого об'єкта має прийматися
група робочих місць з приблизно однаковими умовами праці у складі
дільниці (ланка, бригада, вахта, приміщення тощо) або окреме
робоче місце.
6.4.6. Відповідальною посадовою особою за ведення, правильне
і вчасне заповнення та зберігання санітарно-технічного паспорта є
начальник цеху, дільниці, капітан судна. Методичне керівництво й
консультування з питань ведення та заповнення паспорта здійснюють
фахівці з охорони праці та керівники промислово-санітарних
лабораторій (груп), лабораторій (груп) охорони праці.
6.4.7. Періодичність проведення вимірів та обстежень стану
умов праці, перевірок та випробувань систем захисту повинна
відповідати вимогам ССБП, СНиП, санітарним нормам та іншим нормам
і правилам охорони праці.
Повне обстеження стану умов праці на підприємствах (окрім
суден) повинно проводиться не рідше одного разу на 2 роки, а також
після всіх ремонтів, реконструкцій, при появі інших обставин, що
викликали погіршення стану умов праці.
6.4.8. Усі результати вимірів, обстежень, перевірок та
випробувань заносяться до санітарно-технічного паспорта головами
відповідних комісій, начальниками суднових служб та підписуються
начальником цеху, капітаном судна. На підставі паспортизації
окремих виробничих дільниць та робочих місць складається зведена
таблиця основних показників стану умов праці в цеху, на судні.
6.4.9. Наведені в санітарно-технічному паспорті дані про
умови праці можуть бути використані для вирішення питань про
встановлення пільг та компенсацій, включення до відповідних планів
проведення в оптимальні терміни відповідних профілактичних заходів
з охорони праці.
6.4.10. Кількість вільних сторінок у санітарно-технічному
паспорті має бути достатньою для ведення його протягом 5 років.
Після вичерпання вільних сторінок, ліквідації виробничого
підрозділу, списання судна паспорт повинен зберігатися ще не менше
5 років у службі охорони праці підприємства, організації,
судновласника.
6.4.11. Санітарно-технічний паспорт підлягає поданню
представникам позавідомчих та відомчих наглядових органів
(державних та профспілкових), що контролюють правильність записів
у паспорті, вносять свої зауваження й пропозиції у передбачену для
цього форму паспорта.
6.4.12. Результати паспортизації повинні доводитися
адміністрацією до відома трудового колективу, профкому для
спільного вжиття в разі потреби профілактичних заходів.
6.4.13. У процесі паспортизації враховується з занесенням до
паспорта й кількісно оцінюються передусім такі чинники умов праці,
що відхиляються від норм і беруть участь у формуванні
несприятливих умов праці на робочих місцях у даному виробничому
приміщенні.
6.4.14. При занесенні в санітарно-технічний паспорт даних про
температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря
обов'язково відзначається пора року. Під час оцінки умов праці
враховується лише найбільший бал за одним з параметрів клімату.
Виміри повинні виконуватися на робочих місцях на початку, в
середині і в кінці робочого дня протягом 3-4 днів.
До паспорта вносяться середньостатистичні величини. Дані про
параметри мікроклімату повинні бути заповнені окремо для теплої й
холодної пори року.
6.4.15. Під час контролю шкідливих хімічних речовин або пилу
обов'язково вказуються їхні найменування. Відбір проб при
оцінюванні загазованості та запорошеності не слід проводити в
день, безпосередньо наступний за робочим днем, а також у перші дві
години роботи першої зміни при однозмінній та двозмінній роботі.
6.4.16. Дані щодо вібрації (рівень віброшвидкості) заносяться
в паспорт за тією октавною смугою, у якій спостерігається
найбільше перевищення норм. Дані щодо шуму беруться за шкалою "А"
шумомірів.
6.4.17. При визначенні умов за фізичним навантаженням для
жінок та осіб віком понад 50 років треба враховувати, що для них
фізичні навантаження знижуються на 50%.
У разі потреби використання ЗІЗ, цей чинник умов праці
враховується тільки, якщо ЗІЗ (важкий спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ
органів дихання, слуху та ін.) збільшують фізичні навантаження,
викликають істотні незручності, неприємні відчуття.
6.4.18. Внутрішньозмінний, внутрішньовахтовий режим праці та
відпочинку може вважатися обгрунтованим, якщо він розрахований за
діючими методиками, враховує стан умов праці, підтверджується
відповідною документацією.
6.4.19. Умови праці за чинником освітленості приймаються за
тим її видом (природним або штучним), для якого вона вище. Штучна
освітленість вимірюється в темний час доби. Природна освітленість
вимірюється у світлий час доби при вимкнутому штучному освітленні
й оцінюється за коефіцієнтом природної освітленості. Виміри
освітленості повинні виконуватися на кожному робочому місці (в
робочій зоні) не менше трьох разів, за їх результатами
розраховується середньоарифметична величина, що заноситься в
паспорт.
6.4.20. Умови праці за чинником "Забезпеченість допоміжними
приміщеннями та санітарно-побутовими пристроями" визначаються,
виходячи із загального відсотка забезпеченості, записи за якими
наводяться у відповідній формі санітарно-технічного паспорта. При
цьому в обов'язковому порядку повинні враховуватися:
вимоги СНиП 2.09.04-87 при паспортизації умов праці на
берегових підприємствах;
вимоги "Санитарных правил для морских судов СССР" при
паспортизації умов праці на транспортних і допоміжних суднах;
вимоги "Санитарных правил для морских судов промыслового
флота СССР" при паспортизації умов праці на промислових суднах;
вимоги "Санитарных правил для судов флота рыбной
промышленности внутренних водоемов СССР" при паспортизації умов
праці на суднах внутрішніх водойм.
6.4.21. Оцінка чинника "Рівень технічної безпеки виробничого
обладнання й організація його обслуговування" визначається за
відношенням кількості показників безпеки, що відповідають діючим
вимогам нормативно-технічної документації, до загального числа
показників безпеки, що належать до даного виду обладнання (РТМ
15.083-85), або за відношенням потенційно небезпечних виробничих
чинників обладнання (ГОСТ 12.0.003-74 або ЕТСЭВ 790-77), від дії
яких є захист працюючих, до загального числа потенційно
небезпечних чинників, пов'язаних з обслуговуванням даного
обладнання.
6.4.22. При оцінці чинника "Об'єм і площа виробничих
приміщень на одного працюючого" використовують "Санитарные нормы
проектирования промышленных предприятий" СН-245-71, діючі "Правила
классификации и постройки морских судов" Російського Морського
Регістру судноплавства (або іншого класифікаційного товариства, на
обліку якого стоїть судно, що обстежується), Санітарні правила
..., перелічені в п.7.4.20, інші документи. Забезпеченість норм
виражають у відсотках або у вигляді середньоарифметичної величини
дотримання вимог за об'ємом і площею.
6.4.23. При занесенні до санітарно-технічних паспортів даних
щодо тяжкості й напруженості праці обов'язково вказуються
найменування видів або складові тих чинників, за якими визначався
рівень умов і охорони праці на робочих місцях.
6.4.24. Результати паспортизації умов праці повинні
використовуватися для планування їх поліпшення, виходячи з
загального стану умов праці, наявності або впливу на працівників
небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
6.5. Організація адміністративно-громадського контролю за
станом охорони праці
6.5.1. Терміни проведення контролю та розподіл
відповідальності
6.5.1.1. Контроль за станом охорони праці на підприємствах
здійснюється щодня (щозмінно), щомісяця та щокварталу, а на суднах
щовахтово, щомісяця, перед виходом судна в рейс та після його
закінчення.
6.5.1.2. Безпосередні керівники робіт і посадові особи
здійснюють оперативний контроль за станом охорони праці протягом
усього робочого часу (зміни, вахти), а виконавці робіт -
самоконтроль.
6.5.1.3. За організацію контролю стану охорони праці несуть
персональну відповідальність:
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
