НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1553 від 24.12.2008Про затвердження протоколів біржових торгів на фондових біржах акціями ВАТ, створених у процесі приватизації
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 4
та її солі), зберігають у тарі з ебоніту, поліетилену, пластмаси
або у скляному посуді, покритому всередині шаром парафіну.
5.18. Леткі кислоти необхідно зберігати в приміщенні з
постійною вентиляцією, оскільки перегрівання посуду з цими
кислотами може викликати його розрив. Забороняється зберігати
вказані кислоти близько від нагрівальних приладів або під дією
сонячних променів і наповнювати ними бутлі більш як на 0,9 їх
місткості.
5.19. Бутлі з кислотами повинні бути без пошкоджень, щільно
закриватися, щоб рідина з них не вихлюпувалася, а кошики, в яких
вони вміщені, повинні мати міцні та надійні ручки. Простір між
бутлем і кошиком заповнюється дерев'яною стружкою або іншим м'яким
матеріалом.
5.20. Бутлі з кислотами необхідно переносити тільки удвох,
тримаючи за ручки кошика, або перевозити на спеціальних візках.
Перед транспортуванням необхідно перевірити справність тари. Не
можна переносити бутлі, тримаючи їх перед собою або на спині.
5.21. Великі ємкості з кислотами потрібно зберігати у
спеціальному ізольованому приміщенні.
5.22. Для розливання кислот та їдких лугів необхідно
обов'язково застосовувати скляні сифони з грушами або спеціальні
штативи, що нахиляються.
5.23. Під час роботи з хімічними речовинами і при їх
зберіганні необхідно враховувати їх взаємодію між собою та з
іншими матеріалами, щоб запобігти виникненню пожеж або інших
небезпечних явищ.
Хімічні речовини, що займаються при взаємодії з іншими
речовинами, та засоби їх гасіння наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Хімічні речовини, що займаються при взаємодії з іншими
речовинами, та засоби їх гасіння
------------------------------------------------------------------
| Хімічна |При взаємодії|Умови, що | Засоби гасіння |
| речовина |з чим відбу- |викликають | |
| |вається за- |або приско- | |
| |горяння або |рюють пожежу| |
| |виділення | | |
| |легкозаймис- | | |
| |тих речовин | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Азотна |Органічні | Взаємодія |Вода, вапно |
|кислота |речовини, го-| | |
| |рючі рідини | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Азотнокислий |Органічні | Взаємодія |Видалення із зони |
|калій і нат- |речовини | |пожежі, вода |
|рій | | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Аміак |Хлор | Взаємодія |Водяна пара |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Ацетон |Повітря, | Взаємодія, |Пінотвірний вогнегас- |
| |переоксид | іскра |ник, вуглекислий газ, |
| |водню | |чотирихлористий вуглець|
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Бензол і |Хлорна кисло-| Взаємодія |Пінотвірний вогнегас- |
|бензин |та, кисень | |ник, вуглекислий газ, |
| | | |чотирихлористий вуглець|
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Водень |Хлор | Сонячне |Водяна пара, вуглекис- |
| | | світло |лий газ |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Гас, гліцерин|Марганцево- | Взаємодія |Пінотвірний вогнегас- |
| |кислий калій | |ник, пісок |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Ефір етиловий|Кисень, хлор,| Взаємодія |Пінотвірний вогнегас- |
| |хлорна кисло-| |ник, вуглекислий газ |
| |та | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Карбід |Вода | Іскра | Сухий пісок |
|кальцію | | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Камфора |Кисень, | Іскра |Пінотвірний вогнегас- |
| |повітря | |ник, пісок, вода |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Колодій |Скипидар, | Взаємодія |Пінотвірний вогнегас- |
| |хлорне вапно | |ник, пісок |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Кислота |Хромова | Взаємодія |Пісок, розпилена вода |
|оцтова |кислота, пе- | | |
| |реоксид нат- | | |
| |рію | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Натрій |Вода | Взаємодія |Сухий пісок |
|металічний | | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Сірка |Переоксид | Взаємодія |Вода, вологий пісок |
| |свинцю, хлор-| | |
| |нувато-кислі | | |
| |солі | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Сірководень |Перекиси, |Взаємодія |Водяна пара, вуглекис- |
| |сильні кисло-| |лий газ |
| |ти | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Метанол |Повітря | Іскра |Пінотвірний вогнегасник|
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Етанол |Хлорна | Взаємодія |Масляна піна |
| |кислота | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Фосфор жовтий|Окисники, | Взаємодія |Пісок, розпилена вода |
| |сірка | | |
|-------------+-------------+------------+-----------------------|
|Целулоїд |Азотна | Нагрівання |Вода, водяна пара |
| |кислота | | |
------------------------------------------------------------------
5.24. Посудини Дьюара з рідким азотом необхідно зберігати в
закритих приміщеннях із природною вентиляцією. Допускається
зберігання посудин за межами приміщень під навісом у заводській
неушкодженій тарі.
Посудини необхідно зберігати тільки у вертикальному
положенні, забороняється зберігати в нахиленому чи горизонтальному
положенні.
Не допускається зберігання посудин в атмосфері, насиченій
парами кислот та лугів.
5.25. Для уникнення підвищеного випаровування рідкого азоту з
посудин не рекомендується розміщувати їх поблизу опалювальних
приладів та на прямому сонячному світлі.
5.26. Зберігання та транспортування імунобіологічних
препаратів необхідно проводити згідно з інструкціями з їхнього
використання. Знищення цих препаратів із простроченим терміном
використання необхідно проводити шляхом автоклавування під тиском
в 0,2 МПа (2 атм.) протягом 1 години.
6. Вимоги до застосування засобів захисту працівників
6.1. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати ГОСТ 12.4.011-89.
6.2. Застосування засобів захисту працівників повинно
забезпечувати:
- видалення шкідливих і небезпечних виробничих факторів,
притаманних прийнятій технології та умовам роботи, з робочої зони;
- зниження вмісту (рівня) шкідливих і небезпечних виробничих
факторів у робочій зоні до припустимих діючими санітарними нормами
рівнів як у штатному режимі, так і у випадках виникнення аварій;
- послаблення впливу шкідливих факторів виробничого
середовища (шуму, теплового випромінювання, вібрації тощо) на
організм працівників.
6.3. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників
необхідно здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного
процесу або виду робіт і наявності небезпечних і шкідливих
виробничих факторів.
6.4. Засоби колективного захисту працівників конструктивно
повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або його елементами
керування таким чином, щоб у разі потреби виникла примусова дія
засобу захисту.
Допускається використовувати засоби колективного захисту як
елементи керування для включення й виключення виробничого
обладнання.
6.5. Засоби колективного захисту працівників повинні бути
розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким
чином, щоб постійно забезпечувалась можливість контролю його
роботи, а також безпечне обслуговування та ремонт.
6.6. Засоби індивідуального захисту необхідно застосовувати в
тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена
конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів,
архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного
захисту.
6.7. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту
працівників визначається ДНАОП 0.00-4.26-96.
6.8. Без засобів індивідуального захисту працівники не
повинні допускатися до роботи.
6.9. Засоби індивідуального захисту повинні мати інструкцію
із зазначенням призначення й строку служби виробу, правил його
експлуатації та зберігання.
6.10. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98, а санітарним одягом, взуттям та
запобіжними засобами відповідно до Норм санітарно-гігієнічного
одягу, взуття та запобіжних засобів, які підлягають безплатній
видачі працівникам ветеринарних науково-дослідних інститутів і
станцій системи Міністерства сільського господарства СРСР.
6.11. Засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття,
рукавиці, рукавички гумові, захисні окуляри, респіратори,
протигази тощо) повинні відповідати характеру та умовам роботи,
забезпечувати безпеку праці і закріплюватися за кожним
працівником. Підбір засобів індивідуального захисту проводять
індивідуально для кожного працівника.
6.12. До респіраторів і протигазів видають інструкції з
їхнього використання та паспорти на протиаерозольні і газові
фільтри, в яких відмічається тривалість їх роботи й найменування
пестициду тощо.
6.13. Працівники лабораторії повинні знати правила
користування засобами індивідуального захисту та найпростіші
методи перевірки їх справності.
6.14. Спецодяг необхідно зберігати окремо від особистого
одягу працівників.
6.15. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
підлягають очищенню, знезараженню чи знешкодженню.
6.16. Прання, хімічне чищення, знезараження, знешкодження та
ремонт спецодягу необхідно проводити централізовано. Не
допускається виносити його з лабораторії та брати додому для
прання й ремонту.
6.17. Не допускається вихід працівників із приміщень
лабораторії у захисному одязі.
6.18. Відповідно до Інструкції про протиепідемічний режим
роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараження
збудниками інфекційних захворювань I-II груп, для забезпечення
протиепідемічного режиму в лабораторіях кожний працівник повинен
бути забезпечений піжамами (три комплекти), халатами протичумними
(шість), халатами медичними (два), косинками (шість), тапочками
шкіряними (дві пари) та іншими видами спеціального та санітарного
одягу, передбаченого нормами.
6.19. Згідно з цією ж Інструкцією для попередження зараження
персоналу, який працює з мікроорганізмами I-II груп, або
матеріалом, підозрілим на інфікованість цими мікроорганізмами,
застосовують захисні (протичумні) костюми I, II, III та IV типів,
складові яких передбачені ДНАОП 0.00-3.01-98 та Нормами
санітарно-гігієнічного одягу, взуття та запобіжних пристосувань,
які підлягають безплатній видачі працівникам ветеринарних
науково-дослідних інститутів і станцій системи Міністерства
сільського господарства СРСР.
6.20. Тип захисного костюма та частота його зміни
визначається залежно від характеру виконуваної роботи.
6.20.1. Костюм I типу (піжама або комбінезон бавовняний,
велика косинка або капюшон, халат протичумний, ватно-марлева маска
або протипиловий і протиаерозольний респіратор, окуляри захисні,
рукавички гумові, шкарпетки, тапочки шкіряні, чоботи (гумові або
кирзові), фартух прогумований з нагрудником, нарукавники
прогумовані, рушник) застосовують під час роботи з патматеріалом,
підозрілим на інфікованість сапом, сказом, меліоїдозом, із
лабораторними тваринами, зараженими вказаними збудниками, і при
всіх маніпуляціях із ними, а також під час роботи з матеріалом,
який може містити пріони.
6.20.2. Костюм II типу (піжама або комбінезон бавовняний,
велика косинка або капюшон, протичумний халат, ватно-марлева маска
або протипиловий і протиаерозольний респіратор, гумові рукавички,
шкарпетки, тапочки шкіряні, чоботи (гумові або кирзові), рушник)
застосовується при зараженні лабораторних тварин, під час роботи з
культурами бруцельозу та з матеріалом, підозрілим на зараженість
сибіркою.
6.20.3. Костюм III типу (піжама, велика косинка, протичумний
халат, гумові рукавички, шкарпетки, тапочки шкіряні або калоші,
рушник) застосовується під час роботи із збудниками хламідіозів,
Ку-гарячки.
6.20.4. Костюм IV типу (піжама, ковпак медичний або мала
косинка, халат протичумний або хірургічний, шкарпетки, тапочки
шкіряні, рушник) застосовується під час роботи з матеріалом
підозрілим на зараженність мікроорганізмами III-IV груп.
6.21. Комбінезон повинний бути з цупкої тканини (полотна,
бязі), із глухою застібкою спереду на гудзики із зав'язками на
кінцях холош і рукавів.
6.22. Протичумний халат повинен бути за типом хірургічного,
але значно довший (до нижньої третини гомілки), при цьому поли
його повинні глибоко заходити одна на одну, а пояс, який
складається з двох частин, пришитих кожна до окремої поли, повинен
бути ширшим і довшим звичайного, щоби його можна було зав'язати
петлею. Зав'язки високого коміра роблять такого самого типу, як і
пояс. Для зав'язування рукавів пришивають одну довгу тасьму.
6.23. Протичумну косинку виготовляють з полотна розміром
90х90х125 сантиметрів.
6.24. Ватно-марлеву маску виготовляють із шматка марлі
розміром 125х50 см. У середній частині шматка у поздовжньому
напрямку вкладають суцільний рівний шар вати розміром 25х17 см
(вага вати 20 г, товщина шару 1,5-2 см). Краї марлі загортають і
під зовнішній її край закладають три шматочки вати. Довгі марлеві
кінці розрізують уздовж, не доходячи до ватного прошарку (довжина
розрізу 50 см). Після цього маску складають, загортають у папір і
стерилізують.
6.25. Захисний костюм одягають до входу в приміщення, де
працюють з заразним матеріалом, або на території осередку зарази.
Костюм одягають у встановленій послідовності, ретельно, щоб у
ньому було зручно і безпечно працювати.
6.26. Послідовність одягання костюма: піжама (комбінезон),
шкарпетки (бахили), чоботи або калоші чи тапочки, капюшон (велика
косинка), протичумний халат, фартух, ватно-марлева маска або
протипиловий і протиаерозольний респіратор, окуляри, нарукавники,
гумові рукавички.
Тасьму на комірі халата та пояс халата зав'язують спереду на
лівому боці, після чого зав'язують тасьму на рукавах.
Маску одягають на обличчя так, щоб закрити рот і ніс, для
чого верхній край маски повинен бути на рівні нижньої частини
орбіт очей, а нижній - під підборіддям. Верхню тасьму маски
зав'язують на потилиці, а нижній - на тім'ї (за типом
пращеподібної пов'язки). Після одягання маски по обидва боки крил
носа закладають ватні тампони і вживають заходів для запобігання
проходженню нефільтрованого повітря.
Усі зав'язки роблять тільки петлею.
6.27. Захисний костюм знімають після роботи у спеціально
відведеному для цього приміщенні (передбокснику тощо), в якому
повинні бути:
- бачок з дезрозчином для обробки зовнішньої поверхні чобіт
або калош;
- місткість з дезрозчином для обробки рук в гумових
рукавичках;
- банка з притертою пробкою з 70% етиловим спиртом для
знезараження окулярів;
- металевий бак з дезрозчином для знезараження халата, маски,
косинки, рушника;
- ємкість з дезрозчином для знезараження знятих гумових
рукавичок.
6.28. Захисний одяг знезаражують після кожного використання
шляхом кип'ятіння або автоклавування.
6.29. Під час знімання захисного костюма руки в гумових
рукавичках занурюють у дезрозчин після зняття кожної частини
костюма. Знімання костюма проводять в такій послідовності:
- чоботи або калоші протирають зверху донизу тампонами, добре
змоченими дезрозчином;
- тампоном з дезрозчином протирають фартух і знімають його,
складаючи зовнішньою стороною всередину;
- знімають нарукавники і верхню пару рукавичок, якщо вони
були необхідні під час роботи;
- знімають окуляри, відтягуючи їх обома руками вперед, догори
і назад за голову;
- ватно-марлеву маску розв'язують і знімають, не торкаючись
обличчя зовнішнім її боком;
- розв'язують зав'язки коміра халата, пояс і, опустивши
верхній край рукавичок, розв'язують зав'язки рукавів, знімають
халат, загортаючи зовнішній бік його всередину;
- знімають косинку, обережно збираючи всі кінці в одну руку
на потилиці;
- знімають чоботи;
- знімають рукавички.
При зніманні костюм складають у бікси або баки.
Після зняття захисного костюма руки обробляють 70% етиловим
спиртом, після чого ретельно миють з милом і приймають душ.
6.30. Під час проведення хімічних досліджень необхідно
використовувати відповідний спецодяг - халат, ковпак, прогумований
або поліетиленовий фартух, нарукавники, окуляри, гумові рукавички,
а при роботі з концентрованими кислотами та лугами - окуляри
захисні, гумові рукавички, нарукавники, гумовий фартух.
6.31. Для роботи в боксі крім спецодягу працівники повинні
мати санітарний одяг (халат бавовняний, ватно-марлеву маску,
окуляри захисні, рукавички хірургічні), а для роботи в боксі
вірусологічного відділу, крім того, необхідно мати бахили
водонепроникні, клейонковий фартух та клейонкові нарукавники.
Санітарний одяг необхідно зберігати в передбокснику.
6.32. У лабораторіях під час роботи з відкритою ртуттю слід
користуватися спецодягом та взуттям, призначеним тільки для роботи
зі ртуттю.
6.33. Працювати зі ртуттю необхідно в наглухо зав'язаному
халаті, який не має кишень, білій косинці або шапочці. Шкіряне або
гумове взуття рекомендується захищати полівінілхлоридними
бахилами. Не можна працювати у м'якому суконному взутті.
На робочих місцях необхідно мати кисневі ізолювальні прилади
або фільтрувальні протигази з коробкою марки "Г" чорно-жовтого
кольору.
6.34. Під час ліквідації аварій з леткими хімічними
речовинами або сполуками необхідно користуватися респіраторами
універсальними типу РУ-60М або протигазовими - РПГ-67 з
протигазовими патронами або фільтрувальними протигазами з
коробками відповідних марок. Для захисту від ртутєорганічних
препаратів використовують патрони марки "Г", від хлор- і
фосфороорганічних пестицидів - марки А і В, кислих парів і газів -
марки В, від аміаку, сірководню, бензойної кислоти,
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
