Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 1553 від 24.12.2008

Про затвердження протоколів біржових торгів на фондових біржах акціями ВАТ, створених у процесі приватизації


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 6

     9.4.12. Заборонено  виносити  із карантинних приміщень корми,
спецодяг, інвентар.
     9.4.13. Приміщення  карантину,  після кожної партії переданих
для роботи тварин і після кожного  випадку  виявлення  інфекційної
хвороби, прибирають і дезінфікують.
     9.4.14. Щоб  запобігти   травмуванню   працівників,   дрібних
лабораторних тварин з віварію або ізолятора необхідно переносити в
спеціальних ящиках з висувною кришкою.
 
              Робота у віварії для заражених тварин
 
     9.4.15. Заражених лабораторних тварин утримують  у  закритому
ізольованому приміщенні з окремим входом.
     При проведенні  вірусологічних  досліджень,   для   утримання
тварин,  заражених  вірусом  або  вірусним  матеріалом,  виділяють
окреме ізольоване приміщення (кімнату).
     9.4.16. Персонал,  який обслуговує заражених тварин,  повинен
поверх спецодягу одягати халат,  прогумований фартух, нарукавники,
гумові рукавиці,  взувати гумові чоботи або калоші,  а при потребі
користуватися захисними окулярами і ватно-марлевою маскою.
     9.4.17. В  ізоляторі  віварію  повинен бути металевий бак для
збору заразного матеріалу з кліток,  стіл з  металевим  покриттям,
який встановлюють у кімнаті для зараження лабораторних тварин,  5%
розчин карболової кислоти для дезінфекції  інструменту,  дезрозчин
для   дезінфекції   рукавиць   та   ємкість   із  дезрозчином  для
знезараження кліток.
     9.4.18. Зараження   тварин   повинен   робити   тільки  лікар
ветеринарної   медицини   з    помічником,    який    фіксує    їх
загальноприйнятими  методами,  що  виключають можливість нанесення
травм тваринами (укусів, подряпин тощо).
     Інфікований матеріал  вводять стерильним шприцом,  попередньо
підібраним  і  перевіреним  на  придатність  (притертість   поршня
циліндра, прохідність голки).
     9.4.19. При підозрі на інфікованість патологічного  матеріалу
збудником особливо небезпечної хвороби, зараження тварин проводять
у гумових рукавичках, захисних окулярах та ватно-марлевій масці.
     9.4.20. Заражених  тварин  поміщають  у  клітки  або  банки з
кришками,  які добре закриваються. На клітки та банки прикріпляють
етикетки,   де   вказують   номер   експертизи,   дату  зараження,
найменування матеріалу або культури та кількість заражених тварин.
     9.4.21. Щоденний  нагляд за тваринами веде лікар ветеринарної
медицини або лаборант.
     9.4.22. Кількість    заражених   тварин,   метод   зараження,
матеріал,  дозу та результат спостережень за тваринами заносять  у
журнал   бактеріологічних  досліджень  (ф.12-вет.)  або  в  журнал
вірусологічних досліджень (ф.13-вет.).
     9.4.23. Персонал,  який доглядає тварин,  при виявленні їхніх
трупів повинен повідомити про це лікаря ветеринарної медицини  або
лаборанта, який веде нагляд за зараженими тваринами.
     9.4.24. Рештки кормів та гній спалюють  у  спеціальній  печі.
Стічні   води   спускають   у  спеціальний  закритий  приймач  для
подальшого знезараження.
     9.4.25. Трупи  тварин  із  віварію  до секційної переносять у
вологонепроникній тарі.
     9.4.26. Клітки,   банки,   годівнички   із  залишками  корму,
напувалки,  підстилку та інші предмети з-під загиблих тварин,  які
були заражені споровими збудниками, автоклавують протягом 1 години
під тиском в 0,2 МПа (2,0 атм),  або протягом 2 годин під тиском в
0,15  МПа  (1,5  атм)  або двічі по 1 годині під тиском в 0,15 МПа
(1,5 атм) з інтервалом в 24 години.
     9.4.27. При  зараженні  тварин  неспоровою мікрофлорою та при
негативних результатах досліджень клітки разом  із  підстилкою  та
рештками  корму занурюють у 5%  розчин карболової кислоти,  лізолу
або в 4%  гарячий розчин гідроксиду  натрію  та  залишають  на  24
години.   Банки  з  рештками  кормів  та  підстилкою  автоклавують
протягом 1 години під тиском в 0,15 МПа  (1,5  атм.),  або  вщерть
заливають 5%  розчином карболової кислоти або лізолу на 24 години,
після чого рідину зливають, а банки миють гарячою водою.
     9.4.28. Про  кожну  заражену  тварину  на  основі  експертизи
повинні бути зроблені записи в журналі  про  те,  забита  вона  чи
загинула і на який день, записи про знищення тощо.
     9.4.29. Заражених мишей необхідно тримати у  скляних  банках,
розміщених  в  металевих  клітках  у кімнаті віварію для заражених
тварин,  яка недоступна для гризунів. Цю кімнату зачиняють на ключ
і опечатують.
     Забороняється виставляти  клітки  нижче  ніж  на  0,5  м  над
підлогою і захаращувати ними кімнату.
     9.4.30. У кімнатах,  де розміщені тварини,  заражені вірусним
матеріалом,  необхідно  щоденно  проводити  вологе прибирання з 5%
розчином хлораміну.
     9.4.31. Очищення   кліток   і   банок,   в  яких  утримуються
піддослідні  тварини,  заражені  вірусним  матеріалом,   проводять
обов'язково  в  гумових  рукавицях,  які після очищення кожних 3-5
кліток (банок),  знезаражують зануренням,  не знімаючи з рук, в 5%
розчин  хлораміну або 4%  розчин гідроксиду натрію.  По закінченні
роботи рукавиці і руки дезінфікують,  потім рукавиці  поміщають  у
розчин хлораміну.  Банки, в яких утримувались піддослідні тварини,
після очищення наповнюють 5%  розчином хлораміну або  4%  розчином
гідроксиду  натрію  і  залишають  на 24 години.  Зовнішні поверхні
банок дезінфікують перший раз після видалення з  них  піддослідних
тварин і другий раз - після виливання дезрозчину.
     9.4.32. До закінчення дослідження не проводять  прибирання  у
клітках,   де  утримуються  тварини,  яким  ін'єктували  матеріал,
підозрілий в зараженні збудником сибірки або сказу.
     9.4.33. Заражених кролів, морських свинок і щурів утримують у
металевих  клітках,  установлених  на  металевих  фарбованих   або
оцинкованих  піддонах.  Під час прибирання піддони дезінфікують 5%
розчином карболової кислоти або 10% розчином гідроксиду натрію.
     Дотримання правил  обслуговування  заражених тварин контролює
лікар ветеринарної медицини.
     9.4.34. Знезараження  інфікованого  посуду,  трупів  тварин і
сміття,  заражених вірусним матеріалом,  проводять  з  дотриманням
особливих заходів безпеки.
     Використаний посуд разом із зараженим матеріалом поміщають на
місці роботи у бачки з кришками і заливають 1-2% мильним розчином.
Бачки закривають на замок,  опечатують,  реєструють у спеціальному
журналі  і  автоклавують.  Якщо  з будь-яких причин знезаражуваний
посуд   не   можна   піддати   автоклавуванню,   його   обробляють
кип'ятінням.
     Трупи лабораторних   тварин  спочатку  занурюють  у  бачки  з
дезрозчином,  а  в  кінці  робочого  дня  спеціально   призначений
працівник   збирає  їх  у  загальний  бак  і  спалює.  Якщо  немає
можливості  спалити  трупи  на   місці,   їх   разом   з   бачками
автоклавують.
     У спеціальному журналі реєструють загальну кількість знищених
тварин.
     Сміття з кліток зволожують 5% розчином лізолу чи 10% розчином
гідроксиду  натрію,  збирають у бачки з кришками і разом з бачками
знезаражують в автоклаві, після чого сміття спалюють.
 
             9.5. Робота в бактеріологічному відділі
 
     9.5.1. У  відділі  бактеріологічної  діагностики повинні бути
кімнати для проведення бактеріологічних  досліджень  та  бокс  для
роботи  з  чистими  культурами,  а  також  місце  для приготування
розчинів, фарб, підготовки інших матеріалів.
     9.5.2. При  бактеріологічному  дослідженні харчових продуктів
посіви на живильні середовища проводять в окремому приміщенні.  Не
дозволяється  цю  роботу  виконувати  в  секційній  чи  боксі,  де
працюють з патологічним матеріалом.
     9.5.3. Кожне  робоче  місце  повинно  бути  забезпечене склом
(предметне - у банці,  покривне  -  у  бюксику),  бактеріологічною
петлею,  стерильними пастерівськими піпетками, пінцетом, ножицями,
скальпелем, банками з дезрозчином для відпрацьованого скла (окремо
для  предметного  та  покривного)  та для піпеток,  спиртівкою або
газовим пальником,  пробірками з фізіологічним розчином,  гумовими
грушами, банкою з ватою. Робоче місце лікаря ветмедицини необхідно
додатково забезпечити мікроскопом з освітлювачем  та  маслянкою  з
імерсійним маслом.
     9.5.4. У відділі крім робочих місць працівників повинно  бути
обладнане місце для приготування розчинів,  фарб, підготовки інших
матеріалів та окреме місце для фарбування мазків.
     9.5.5. Місце  для  фарбування  мазків необхідно забезпечувати
набором фарб і фіксувальних рідин,  пісочними годинниками на 1,  2
та  5  хвилин,  бутлем  з  тубусом або промивалкою з дистильованою
водою,  конічною чашкою  (кюветою  або  аналогічною  посудиною)  з
місточком,   газовим   пальником   або   спиртівкою,  пінцетом  та
фільтрувальним папером.
     9.5.6. Матеріал,    що    надійшов    для   бактеріологічного
дослідження, повинен розглядатись, як інфікований.
     9.5.7. Посіви  та пересіви проводять петлею або пастерівською
піпеткою над вогнем спиртівки або пальника.  Після посіву петлю  і
нижню частину петлетримача прожарюють спочатку в нижній, а потім у
верхній третині полум'я,  а пастерівські піпетки поміщують у банку
з дезрозчином.
     9.5.8. При проведенні висівів з матеріалу і пересіві  культур
пастерівською  піпеткою насмоктувати рідини необхідно за допомогою
гумової груші. Не допускається насмоктувати рідини ротом.
     9.5.9. Переливати  інфіковані  рідини  з  посудини в посудину
через вінця недопустимо. Для цієї мети використовують піпетки.
     9.5.10. Усі   маніпуляції  з  культурами  збудників  особливо
небезпечних хвороб або з матеріалом,  підозрілим в зараженні  цими
збудниками, проводять над кюветою.
     9.5.11. Мазки  з  патологічного  матеріалу  або  культур   до
фіксації та фарбування необхідно зберігати під скляним ковпаком.
     9.5.12. Суспензії   досліджуваних   органів,    взятих    для
зараження,  первинні  їхні  висіви,  а  також  мазки зберігають до
закінчення досліджень і виписки експертизи.
     9.5.13. Термостати, холодильники та шафи, в яких зберігаються
посіви (чашки,  пробірки тощо),  в кінці робочого  дня  опечатують
(або опечатують кімнату, в якій вони розміщуються).
     9.5.14. Піпетки,  предметне  й  покривне  скло,  посуд  після
використання спочатку знезаражують 5%  розчином хлораміну,  потім,
як зазначено в п.п.9.5.17 і 9.5.18 цих Правил.
     9.5.15. Заразний  матеріал  з одного приміщення до іншого або
до спільної автоклавної для знезараження  необхідно  переносити  у
спеціальному контейнері, який закривають і пломбують.
     9.5.16. Після  закінчення  досліджень  посіви  (у  пробірках,
чашках  тощо),  шматочки органів або суспензії органів,  взяті для
зараження  лабораторних  тварин,   пастерівські   піпетки,   трупи
лабораторних тварин підлягають знезараженню.
     9.5.17. При виділенні  з  патологічного  матеріалу  збудників
сибірки   або   спорових   анаеробних   хвороб   їх   знезаражують
автоклавуванням протягом 1 години під тиском в 0,2 МПа (2,0  атм.)
або протягом 2 годин під тиском в 0,15 МПа з наступним контрольним
висівом на відповідні живильні середовища.
     Такій самій  обробці  підлягає  інструментарій,  скло та інші
предмети, які були в контакті з інфікованим матеріалом.
     9.5.18. При виділенні неспорових збудників або при негативних
результатах  бактеріологічних  досліджень  знезараження  проводять
автоклавуванням    протягом   1  години   під  тиском  в  0,15 МПа
(1,5 атм.).  При цьому інструментарій,  скло та інші предмети, які
були в контакті з інфікованим матеріалом, знезаражують кип'ятінням
протягом 30 хвилин у 2% розчині гідрокарбонату натрію.
 
              9.6. Робота у вірусологічному відділі
 
     9.6.1. Робота із збудниками вірусних захворювань допускається
тільки   в   типових  або  спеціально  пристосованих  лабораторних
приміщеннях,  які   відповідають   вимогам   повної   ізоляції   і
забезпечені  всіма  засобами  безпеки праці персоналу, що працює в
них.
     9.6.2. Усі  працівники  вірусологічного  відділу  до  і після
роботи проходять санітарну обробку в пропускнику,  який обладнують
індивідуальними шафами для особистих речей, одягу і взуття.
     9.6.3. Дослідження патматеріалу з метою діагностики  вірусних
захворювань    повинно    проводитись   тільки   в   лабораторіях,
забезпечених системою ізольованих кімнат.
     9.6.4. Лабораторні  кімнати,  де  проводять роботу з вірусним
матеріалом,  повинні  складатися  з  двох  відділень,   розділених
скляною перегородкою. Одне відділення (внутрішнє) є боксом.
     9.6.5. Роботу з матеріалом,  інфікованим вірусом, проводять у
боксі на столі з вологонепроникною поверхнею (із металу, мармуру).
     Частину робочого стола (50-80 см)  покривають  трьома  шарами
марлі,  зволоженої 5%  розчином хлораміну. На цій частині стола не
повинно бути жодних предметів,  крім  матеріалів,  які  підлягають
дослідженню (миші для розтину, суспензія мозку тощо).
     9.6.6. Після закінчення роботи марлю,  якою покривали  робоче
місце,  опускають  у  банку  з  дезрозчином,  стіл дезінфікують 5%
розчином хлораміну, або 4% розчином гідроксиду натрію.
     9.6.7. Розтирання  й  емульгування  органів  та  тканин,  які
містять вірус, проводять у ступці з глухим чохлом із 4 шарів марлі
або  в банці з бусами і притертою пробкою,  обгорнутій чохлом із 4
шарів марлі, просоченої 5% розчином хлораміну.
     9.6.8. Кожен   працівник   відділу  під  час  роботи  повинен
користуватися ковпаком і двома халатами,  які мають застібку ззаду
і  дві  кишені  спереду.  Один халат служить для постійної роботи,
другий одягають поверх першого тільки для роботи в  боксі.  Халати
змінюють  у  міру  потреби,  але  не  рідше  1  разу  на  три дні.
Використані халати  складають  у  металеві  коробки  і  до  прання
знезаражують  в автоклаві.  Халат і ковпаки повинні мати мітки про
закріплення їх за даним підрозділом.
     9.6.9. Усі  роботи  необхідно  проводити  в марлевій масці (4
шари марлі на ніс і рот) і в  захисних  окулярах,  які  охороняють
працюючого від крапельної інфекції.
     Протягом дня працівники змінюють стерильні  марлеві  маски  в
міру потреби (перехід з одного боксу в інший, зміна досліджуваного
матеріалу,  механічне  забруднення  маски   тощо).   Зняті   маски
стерилізують в автоклаві.
     9.6.10. Під час  роботи  гумові  рукавички,  в  міру  їхнього
забруднення,  знезаражують,  опускаючи руки в рукавичках у банку з
5% розчином хлораміну.
     9.6.11. По  закінченні  роботи руки в рукавичках промивають у
банці з 5%  розчином хлораміну,  після чого рукавички  знімають  і
знезаражують  повторно,  опускаючи їх на 30 хвилин у другу банку з
таким самим розчином і потім кип'ятять.
     9.6.12. Окуляри   дезінфікують   70%   етиловим   спиртом   і
зберігають на столі в чистій банці.  Окуляри, як і маски, знімають
тільки після знезараження рук дезрозчином.
     9.6.13. Під  час  використання  піпеток   (градуйованих   або
пастерівських)  у  них необхідно вкладати подвійні ватні пробки на
відстані 1 см одна від одної.  Піпетування проводять за  допомогою
гумового балона.
     9.6.14. Під  час  зараження  лабораторних  і  розтину  трупів
загиблих  лабораторних  тварин,  які  заражені збудниками вірусних
захворювань,  необхідно дотримуватися вимог безпеки,  викладених в
пунктах 9.6.15 - 9.6.20 цих Правил.
     9.6.15. Розтин  або  зараження  дрібних  тварин  проводити  в
захисних скляних настільних боксах, дотримуючись правил асептики і
попередження можливого розбризкування інфекційного матеріалу;
     - інтраназальне    зараження    тварин    проводять    тільки
наркотизованим тваринам;
     - роботу  з курячими ембріонами і культурами клітин проводять
тільки в боксах.
     9.6.16. Загиблих  мишей беруть корнцангами,  розтинають їх на
корковій дошці площею не менш як  18  кв.см,  покритій  декількома
шарами  марлі,  зволоженої  5%  розчином  хлораміну,  або в чашках
Петрі.
     9.6.17. Для  виймання  мозку  мишей  закріплюють  на корковій
дошці шпильками спиною вверх. Шкіру в області голови протирають 5%
розчином хлораміну, знімають шкіру з голови, роблять розріз черепа
гострими очними ножицями.
     9.6.18. Мишей  після  розтину  кладуть в бачок з дезрозчином.
Коркову дошку і марлю  після  закінчення  роботи  занурюють  в  5%
розчин хлораміну на 2 години або ж кип'ятять протягом 1 години.
     9.6.19. Інструмент  для  розтину  стерилізують   кип'ятінням,
перед застосуванням його обпалюють над полум'ям спиртівки. Під час
роботи з однією і  тією  ж  твариною  його  періодично  протирають
тампонами,  змоченими  водою,  після  чого  занурюють  у  спирт  і
обпалюють.
     9.6.20. Після   використання   інструмент   (пінцет,  ножиці,
шпильки тощо) потрібно негайно знезаразити кип'ятінням.
     9.6.21. Предмети, які виносять з боксу, в тому числі і клітки
з мишами, протирають зовні марлею, змоченою 5% розчином хлораміну.
Марлю  після  використання  занурюють  у  посудину  з  таким самим
розчином. Забороняється виносити брудний посуд без знезараження за
межі приміщення.
     9.6.22. Під  час  проведення  робіт  з  вірусом  сказу  лікар
ветмедицини  повинен мати помічника (лаборанта),  якого допускають
до роботи за умови набуття ним  практичного  досвіду  і  складання
спеціального   заліку  (теоретичні  знання  з  техніки  безпеки  і
освоєння  методик  зараження   і   розтину   мишей,   приготування
суспензії, розведення її тощо).
     9.6.23. Центрифугу для роботи  з  рикетсіозним  або  вірусним
матеріалом   встановлюють у  передбокснику.  Рідину  розливають  у
склянки або центрифужні пробірки з тугоплавкого скла,  плексигласу
або  металу  і  обов'язково  закривають  пробками  або загвинчують
кришками.
     9.6.24. Під  час  роботи  з  матеріалом,  який  може  містити
пріони, необхідно:
     - одягати захисний костюм типу I;
     - знезараження   патматеріалу    проводити    автоклавуванням
протягом 1 години при тиску в 0,2 МПа (2 атм);
     - з   хімічних   дезінфекційних    засобів    використовувати
гіпохлорид  натрію  (20%  розчин,  експозиція  1 година) або 1Н-2Н
(4-8%)  розчин  гідроксиду  натрію  (експозиція  не  менше  однієї
години);
     - знезараження інструментарію та  інших  предметів  необхідно
проводити заливанням їх 20%  розчином гіпохлориду натрію або 1Н-2Н
розчином гідроксиду натрію, залишаючи при температурі 20 град.C на
ніч.
 
               9.7. Робота в серологічному відділі
 
     9.7.1. Матеріал,  що  надійшов  до  відділу  на  дослідження,
необхідно зберігати в холодильнику.  Не допускається залишати його
в коридорі або інших місцях, доступних для сторонніх осіб.
     9.7.2. У  лабораторії  кров  і  біологічні   рідини   повинні
вважатися потенційно інфікованими матеріалами.
     9.7.3. Миття посуду після попередньої  дезінфекції  необхідно
проводити в гумових рукавичках.
     9.7.4. У  разі  попадання  крові,   сироватки   чи   культури
лептоспір  на  шкіру необхідно обробити її тампоном,  змоченим 70%
етанолом, протягом 2 хвилин.
     Якщо кров  чи  культура  потрапили  на  слизові оболонки,  їх
обробляють струменем води, а потім одним із наведених розчинів: 1%
розчином борної кислоти,  1% розчином протарголу; ротову порожнину
й горло - 70%  етиловим спиртом,  1%  розчином борної кислоти  або
0,05% розчином перманганату калію.
     9.7.5. Не допускається насмоктувати матеріал у піпетки ротом.
Для  цього  необхідно  користуватися автоматичними піпетками,  а у
випадку їхньої відсутності  -  гумовими  грушами,  індивідуальними
піпетками   Флоринського.   Компоненти   слід  розливати  апаратом
Флоринського, шприц-автоматом або іншими приладами.
     9.7.6. Після  закінчення роботи зі столів приймають все зайве
і протирають їх 5% розчином хлораміну або фламбують.
     9.7.7. Відпрацьовані проби крові засипають хлорним вапном або
заливають 10% розчином гідроксиду натрію, нейтральним гіпохлоридом
кальцію  у  співвідношенні  200  гр.  на  1  літр,  перемішують  і
витримують 60 хвилин.
     9.7.8. Промиті  пробірки,  після  попередньої їх дезінфекції,
кип'ятять 30 хвилин у закритих посудинах  у  0,5%  розчині  миючих
засобів або 2% розчині гідрокарбонату натрію протягом 15 хвилин.
     Після обліку  реакції  пробірки  заливають  розчином  миючого
засобу, кип'ятять протягом 10-15 хвилин, після чого їх миють.
     9.7.9. Відпрацьоване предметне скло витримують декілька  днів
у хромовій суміші,  промивають у проточній воді,  витирають чистою
ганчіркою.
     Чисте скло   зберігають   у   суміші   спирту   і   ефіру   у
співвідношенні 1:1 у банці з притертою пробкою.

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner