НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 1553 від 24.12.2008Про затвердження протоколів біржових торгів на фондових біржах акціями ВАТ, створених у процесі приватизації
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 7
9.7.10. Із дезрозчинів застосовують: 10% розчин гідроксиду
натрію, 3% розчин хлораміну, 6% переоксид водню з 0,6% мийних
засобів (Лотос, Астра, Прогрес), 4% розчин формальдегіду, 0,5%
нейтральний гіпохлорид кальцію. Термін знешкодження 60 хвилин.
Дезінфекційні розчини використовують тільки один раз.
9.7.11. Посудини для проведення дезінфекції повинні бути
чітко позначені і мати кришки.
9.7.12. Обробку посуду, аглютинаційних пластин, скла під час
роботи з культурами лептоспір слід проводити згідно з Настановою
до лабораторної діагностики лептоспірозу.
Пересів штамів лептоспір необхідно проводити в боксі.
9.7.13. Ватні пробки від пробірок з кров'ю спалюють або
збирають у бачки і стерилізують автоклавуванням.
9.7.14. Для доставки до лабораторії проб шкірсировини
використовують тару, що відповідає за своїми габаритами
внутрішньому об'єму автоклава. Проби негайно стерилізують і тільки
тоді пускають у роботу.
9.7.15. Перекладати проби до автоклава або до іншої тари та
автоклавувати їх дозволяється з дотриманням таких заходів безпеки:
- під час роботи з неавтоклавованою сировиною необхідно
взувати гумові чоботи, одягати додатковий халат, гумовий фартух та
рукавиці;
- перекладати неавтоклавовані проби слід тільки на
розстеленій клейонці, яку після закінчення роботи необхідно
простерилізувати в автоклаві;
- тару, в якій доставляли проби, автоклавують, а металевий
посуд обпалюють факелом або паяльною лампою;
- після закінчення роботи гумовий спецодяг слід протерти
дезрозчином, халат проавтоклавувати, рукавиці прокип'ятити.
9.8. Діагностика мікозів та мікотоксикозів
9.8.1. Під час проведення мікологічних досліджень необхідно
виконувати вимоги охорони праці, передбачені для бактеріологічної
діагностики.
9.8.2. Для попередження зараження приміщень лабораторії
спорами грибів висіви з патматеріалу та кормів необхідно проводити
в боксі з дотриманням правил безпеки, викладених у підрозділі 9.2
цих Правил.
9.8.3. Екстракцію кормів, випарювання екстрактів і
хроматографію слід проводити у витяжній шафі при ввімкненій
вентиляції. При цьому не допускається використовувати відкрите
полум'я та електроплитки з відкритою спіраллю.
9.8.4. Трупи лабораторних тварин, які використовували для
біологічних досліджень, знищують шляхом спалювання.
9.8.5. Культури грибів і заражений ними матеріал необхідно
автоклавувати, по можливості, в день закінчення досліджень.
9.8.6. Предметне та покривне скло, піпетки, які були у
використанні, спочатку знезаражують 5% розчином хлораміну, а потім
разом з використаними чашками Петрі автоклавують під тиском в 0,15
МПа (1,5 атм) протягом 2 годин.
9.8.7. Мікотоксини зберігають у сейфі або в окремій,
зачиненій на замок шафі.
9.8.8. Залишки невикористаних кормів, з яких при дослідженні
були виділені токсичні або патогенні гриби, через 1 місяць після
видання експертизи знищують спалюванням.
9.8.9. Під час роботи з досліджуваним матеріалом руки
обробляють 70% етиловим спиртом.
9.8.10. Наприкінці робочого дня в робочих приміщеннях
проводять вологе прибирання з використанням 5% розчину хлораміну.
9.9. Робота в паразитологічному відділі
9.9.1. Роботу із заразним матеріалом проводять тільки в
боксі. Препарати, які підготовлені для дослідження, повинні бути
розміщені на спеціальних підносах (емальованих або виготовлених із
матеріалу, що легко знезаражується). Після дослідження матеріал
автоклавують або спалюють. Предметне та покривне скло,
пастерівські піпетки та інший скляний посуд, кювети, підноси
знезаражують дезінфекційними препаратами.
9.9.2. Штами патогенних культур (токсоплазми, трихомонади),
личинки гельмінтів (фіни, трихінели тощо) і членистоногі повинні
бути на обліку і реєструватися в журналі обліку виділених культур
та їх знищення (додаток 2).
9.9.3. У випадках розсіювання заразного матеріалу негайно
вживають заходи по знезараженню місця, де відбулась аварія.
9.9.4. Під час роботи з матеріалом, який може обумовлювати
появу алергічних процесів (алергенні кліщі тощо), необхідно
вживати заходів для захисту дихальних шляхів (працювати у марлевій
масці, роботу виконувати в настільному боксі).
9.9.5. Під час роботи в паразитологічному відділі необхідно
дотримуватися таких самих вимог протиепідемічного режиму, як і під
час роботи в бактеріологічному відділі (викладені в підрозділі 9.5
цих Правил).
9.10. Робота в хіміко-токсикологічному відділі
9.10.1. Роботу з горючими й отруйними речовинами необхідно
проводити тільки у витяжній шафі.
9.10.2. Для проведення робіт із вибухо- та вогненебезпечними
речовинами їх беруть у мінімальній кількості. Загальний запас
таких речовин у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати
денної потреби, а на робочих місцях - у кількості, яка потрібна
для виконання певної операції.
9.10.3. Нагрівання легкозаймистих речовин (ефір, бензин,
бензол, ацетон, спирт тощо) проводять у витяжній шафі на піщаній
(або водяній) бані із закритим електронагрівом. Не дозволяється
користуватися відкритим полум'ям та опускати колбу з
легкозаймистою рідиною в гарячу воду без попереднього поступового
підігріву.
При перегонці легкозаймистих рідин у холодильник спочатку
пускають холодну воду, а потім умикають нагрів бані.
9.10.4. Відпрацьовані горючі рідини збирають у спеціальну
герметичну тару і передають для регенерації або знищення. Зливання
їх у каналізацію не допускається.
9.10.5. Під час виготовлення робочих розчинів, наважок
хімічних речовин, що викликають ураження шкіри або всмоктуються
через неї, а також під час роботи з речовинами, відомості про дію
яких на шкіру відсутні, необхідно користуватися гумовими
рукавичками.
9.10.6. На склянки з реактивами наклеюють етикетки з назвами
речовин.
9.10.7. Під час роботи з концентрованими кислотами, лугами та
органічними розчинниками необхідно дотримуватися таких заходів
безпеки:
- усі роботи проводити у витяжній шафі;
- одягати окуляри, гумові рукавички, нарукавники й гумовий
фартух;
- концентровану кислоту відбирати з посудини тільки за
допомогою спеціальної піпетки з грушею, сифоном або мірним
циліндром;
- під час приготування розчинів кислот у посудину спочатку
наливати потрібну кількість води, після чого, помішуючи, повільно
вливати кислоту;
- під час виготовлення розчину лугів потрібно наважку лугу
опускати в посудину з широким горлом, залити необхідною кількістю
води і ретельно перемішати;
- розбивання великих шматків їдкого лугу на дрібні проводять
у спеціально відведеному місці. Під час виконання цієї роботи слід
користуватися захисними окулярами, фартухом, рукавицями та
респіратором;
- концентровані кислоти та луги можна виливати в раковину
після їх попередньої нейтралізації або розбавлення водою.
9.10.8. Під час роботи з фосфороорганічними отрутохімікатами
необхідно дотримуватися таких правил безпеки:
- проби патологічного матеріалу, води, кормів та інших
об'єктів для досліджень брати, одягнувши захисний фартух і гумові
рукавички. Проби дозволяється брати у скляні банки з притертими
пробками або в інші посудини, які герметично закриваються;
- проби, які надійшли для досліджень, зберігати у витяжних
шафах;
- після закінчення роботи обробити 1% розчином гідроксиду
натрію або гідрокарбонату натрію предмети та спецодяг, із
наступним промиванням їх чистою водою;
- для обробки рук користуватися нашатирним спиртом,
розведеним наполовину водою (12,5% розчин);
- забруднену тару знешкоджують промиванням гарячим розчином
миючих засобів і потім водою;
- при появі ознак отруєння (головний біль, нудота, блювання,
часте дихання, посилене виділення слини, пітливість, болі в
животі, посмикування м'язів тощо) негайно звернутися до лікаря.
9.10.9. Під час роботи із ртуттю необхідно дотримуватися
таких заходів безпеки:
- витяжні шафи, лабораторні та робочі столи у спеціальних
приміщеннях (ртутних кімнатах) не повинні мати під робочою
поверхнею ящиків;
- ртуть необхідно зберігати в литому товстостінному скляному
посуді під шаром води. У кожну посудину поміщати не більше 1 кг
ртуті. Посуд зі ртуттю необхідно зберігати в гумовому мішку або в
металевій банці. Не дозволяється зберігати ртуть у відкритих
посудинах;
- не користуватися посудом із тонкого скла (колбами, бюксами,
хімічними стаканами тощо);
- перед тим, як переливати ртуть, посудину необхідно
поставити на піддон, що дозволить швидко зібрати ртуть при
випадковому її проливанні;
- не допускати зберігання у відділах несправних або розбитих
приладів та апаратури зі ртутним наповненням;
- не виливати ртуть у каналізаційні раковини. Для забрудненої
ртуті повинна бути банка з водою, закрита гумовою пробкою;
- працювати в гумових рукавичках і стежити за чистотою
спецодягу, який повинен бути зшитий із цупкої бавовняної або
льняної тканини. Для дегазації спецодягу (від діетилртуті)
необхідно пропарювати його перегрітою парою при температурі
120-130 град.C протягом 2 годин;
- перед уживанням їжі, після роботи зі ртуттю, ротову
порожнину потрібно прополоскати слабким розчином бертолетової солі
або перманганату калію, а руки та обличчя помити теплою водою з
милом. Після закінчення роботи прийняти душ.
9.10.10. Ртутні прилади та апаратура повинні бути розміщені
віддалік від дверей, проходів, опалювальних та нагрівальних
приладів.
9.10.11. Апаратуру та прилади з відкритими поверхнями ртуті
розміщують, як правило, у витяжних шафах з відсмоктуванням повітря
не тільки зверху, але й знизу. Швидкість руху повітря при всіх
відкритих стулках під час проведення робіт із шкідливими
речовинами і не пов'язаних з нагріванням ртуті повинна бути не
менше 0,5 м/сек, а при нагріванні ртуті - не менше 1 м/сек.
9.10.12. У приміщеннях для роботи зі ртуттю необхідно
включати вентиляцію за 30 хвилин до початку роботи і виключати
через 30 хвилин після закінчення роботи.
9.10.13. Під час експлуатації балонів із стиснутими або
зрідженими газами (далі - балони) необхідно дотримуватися вимог
ДНАОП 0.00-1.07-94 та вживати таких заходів безпеки:
- ковпаки з балонів слід відгвинчувати та знімати тільки
руками;
- не допускати витікання газів із балонів та газопроводів.
При зниженні тиску за манометром необхідно "обмилити" місця
можливого витікання газу і негайно ліквідувати негерметичність.
При інтенсивному витіканні потрібно повністю перекрити вентиль;
- не курити та не запалювати вогонь у приміщеннях, де
проводяться роботи з горючими газами. Не запалювати сірниками
водень під час роботи з термоіонними та полум'яно-іонізаційними
детекторами;
- не залишати незакріпленими балони, що розміщені у
вертикальному положенні;
- не закріпляти балони за горловину, штуцер або редуктор;
- не кріпити балони до газопроводу, водопроводу тощо;
- вести облік одержуваних зі складу балонів, для чого у
спеціальний журнал вносять порядковий номер балона, дату
одержання, найменування газу в балоні, номер балона та дату його
перевірки, прізвище особи, відповідальної за безпечну експлуатацію
балона, підпис відповідальної особи, дату здавання на склад
порожнього балона, підпис особи, яка здала балон;
- ураховувати, що:
бокові штуцери вентилів балонів, наповнених горючим газом,
мають ліву різьбу, а негорючим - праву;
відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 зовнішня поверхня балонів
фарбується у відповідний колір, залежно від того, який газ в ньому
знаходиться (табл.2).
Таблиця 2
Фарбування і нанесення написів на балони
------------------------------------------------------------------
| Газ | Колір балона | Текст напису | Колір |
| | | |--------------------|
| | | | напису | смуги |
|-------------+--------------+--------------+---------+----------|
|Азот |Чорний |Азот |Жовтий |Коричневий|
|Ацетилен |Білий |Ацетилен |Червоний | _ |
|Бутан |Червоний |Бутан |Білий | _ |
|Водень |Темно-зелений |Водень |Червоний | - |
|Вуглекислота |Чорний |Вуглекислота |Жовтий | _ |
|Гелій |Коричневий |Гелій |Білий | _ |
|Кисень |Голубий |Кисень |Чорний | _ |
|Кисень |Голубий |Кисень |Чорний | - |
|медичний | |медичний | | |
|Повітря |Чорний |Стиснуте |Білий | - |
| | |повітря | | |
------------------------------------------------------------------
9.11. Робота в радіологічному відділі
9.11.1. Перед початком роботи працівники радіологічного
відділу повинні пройти навчання і перевірку знань з правил
безпечної роботи з радіоактивними речовинами відповідно до ДНАОП
0.03-3.24-97 та ДНАОП 0.03-1.72-87.
9.11.2. Захист працівників радіологічного відділу від впливу
іонізуючого випромінювання, а також розташування та обладнання
приміщень радіологічного відділу необхідно здійснювати відповідно
до ДНАОП 0.03-1.72-87 та ДНАОП 0.03-3.24-97, згідно з якими:
- приміщення та установки, призначені для робіт з джерелами
іонізуючого випромінювання, перед початком роботи повинні бути
прийняті комісією, до складу якої входять представники
лабораторії, органів державного санітарно-епідеміологічного
нагляду та інших організацій, передбачених чинними нормативними
актами;
- зберігання джерел іонізуючих випромінювань та робота з ними
дозволяється тільки після оформлення санітарного паспорта.
Санітарний паспорт на право роботи з джерелами іонізуючого
випромінювання оформляють місцеві органи Держсанепіднагляду на
підставі акта приймання нових (реконструйованих) приміщень або
акта санітарного обстеження діючих установ;
- робота з джерелами іонізуючого випромінювання дозволяється
тільки в приміщеннях, вказаних в санітарному паспорті. На дверях
кожного приміщення вказується його призначення, клас робіт, які в
ньому проводяться, та наноситься знак радіаційної безпеки згідно з
ГОСТ 17925-72. Проведення в цих приміщеннях робіт, не пов'язаних
із застосуванням джерел випромінювання, допускається тільки у
випадку, якщо вони викликані виробничою необхідністю і передбачені
у санітарному паспорті;
- до моменту одержання джерел випромінень адміністрація
лабораторії повинна визначити перелік осіб, які будуть працювати з
цими джерелами, і забезпечити відповідне їх навчання та
інструктаж, а також призначити наказом по лабораторії осіб,
відповідальних за радіаційну безпеку, облік та зберігання джерел
випромінювання, організацію збору, зберігання і здачу
радіоактивних відходів, за радіаційний контроль. Одночасно повинні
бути розроблені правила внутрішнього розпорядку, які визначають
обов'язки працівників;
- адміністрація лабораторії повинна розробити, погодити з
органами Держсанепіднагляду та затвердити інструкції з радіаційної
безпеки в лабораторії, в яких викладається порядок проведення
робіт, обліку, зберігання та видачі джерел випромінювання, збору
та видалення радіоактивних відходів, утримання приміщень, заходи
індивідуального захисту, організація проведення радіаційного
контролю, заходи радіаційної безпеки під час проведення
пусконалагоджувальних робіт з джерелами іонізуючих випромінювань,
заходи попередження, виявлення і ліквідації радіаційної аварії.
При зміні умов роботи в інструкції повинні вноситися необхідні
уточнення;
- при виявленні у працівників відхилень у стані здоров'я, що
перешкоджають продовженню роботи з радіоактивними речовинами,
питання про їх тимчасове або постійне переведення на роботу поза
контактом з іонізуючим випромінюванням вирішується в кожному
окремому випадку індивідуально;
- для жінок репродуктивного віку (до 40 років) вводиться
додаткове обмеження опромінення: доза на дільницю таза не повинна
перевищувати 1 бер за будь-які 2 місяці. Для решти працівників
опромінення не повинно перевищувати 5 бер за рік;
- у лабораторії повинен проводитися індивідуальний
дозиметричний контроль із реєстрацією одержаних даних у журналі;
- джерела випромінювання повинні прийматися відповідальною
особою, призначеною наказом керівника лабораторії, яка веде облік
їхньої наявності й руху в лабораторії, у підзвітних осіб, у
сховищах й у відходах;
- радіоактивні речовини, прилади та апарати, що надходять до
лабораторії, беруть на облік у прибутково-видатковому журналі, а
супровідні документи передаються в бухгалтерію для оприбуткування;
- щорічно комісія, призначена керівником лабораторії,
проводить інвентаризацію радіоактивних речовин, приладів та
апаратів;
- працівники лабораторії повинні доповідати відповідальним
особам про всі порушення та відхилення від нормального режиму
роботи, невідповідність засобів індивідуального захисту вимогам до
них;
- скляні ємкості, що містять радіоактивні речовини, необхідно
розміщувати в металевих або пластмасових посудинах, достатніх для
вміщення всієї рідини у випадку, якщо цілість скла порушиться;
- радіоактивні речовини, при зберіганні яких можливе
виділення радіоактивних газів, парів або аерозолів, повинні
зберігатися у витяжних шафах, боксах, камерах у замкнених
посудинах, виготовлених з вогнетривких матеріалів;
- забороняється доторкуватися до радіоактивних препаратів
руками. При роботі з ними слід користуватися різного роду
маніпуляторами;
- під час роботи в умовах можливого аерозольного забруднення
повітря у приміщеннях (роботи з порошками, кіп'ятіння
радіоактивних розчинів тощо) необхідно використовувати засоби
індивідуального захисту органів дихання.
9.11.3. Під час роботи з радіоактивними речовинами необхідно
дотримуватися таких заходів безпеки:
- допускати до роботи з радіоактивними речовинами осіб, які
ознайомлені з основними властивостями цих речовин, знають безпечні
методи роботи і додержуються правил особистої гігієни;
- проводити роботи з радіоактивними речовинами в спецодязі
установленого зразка (халат, шапочка, гумові рукавички);
- не вживати їжу, не пити воду і не курити;
- переливати, випаровувати, пересипати радіоактивні речовини,
а також виконувати інші операції, при яких можливе надходження
радіоактивних речовин у повітря, слід проводити тільки у витяжних
шафах. При цьому вентиляцію вмикають до початку роботи (швидкість
відсмоктування повинна бути не менше 1 м/с);
- проводити маніпуляції з радіоактивними речовинами на
поверхнях, які легко дезактивуються;
- проводити щоденне прибирання приміщень вологим способом;
- систематично проводити вимірювання рівня радіоактивного
забруднення робочих місць у робочих приміщеннях. У випадку
виявлення забруднення вжити термінових заходів для їх повного
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
