НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № М-20дск від 14.11.2008Наказ Міністерства охорони здоров'я України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
Н А К А З
N 131 від 24.04.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
16 липня 1998 р.
vd980424 vn131 за N 462/2902
Про затвердження Положення про організацію
та проведення наукової та науково-технічної
експертизи
З метою удосконалення системи наукової і науково-технічної
експертизи та на виконання Закону України "Про наукову і
науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про організацію та проведення
наукової та науково-технічної експертизи (додається).
2. У місячний термін подати Положення на реєстрацію до
Мін'юсту України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
міністра Б.Гриньова.
Міністр В.Семиноженко
Затверджено
Наказ Міністерства України у
справах науки і технологій
24.04.98 N 131
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 1998 р.
за N 462/2902
Положення
про організацію та проведення наукової та
науково-технічної експертизи
1. Загальна частина
1.1. Положення про організацію та проведення наукової та
науково-технічної експертизи (далі - Положення) встановлює порядок
організації й проведення наукової та науково-технічної експертизи
державних програм і проектів у галузі фундаментальних, прикладних,
науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також
науково-технічних частин програм різного спрямування та
підпорядкування.
Положення поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які
беруть участь в організації та проведенні експертизи, незалежно
від форм власності та видів діяльності.
1.2. Положення розроблене відповідно до Законів України "Про
наукову і науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ), "Про
екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ), "Про охорону прав на винаходи
і корисні моделі" ( 3687-12 ), "Про охорону прав на промислові
зразки" ( 3688-12 ), "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг" ( 3689-12 ); Указу Президента України від 23.11.96
N 1121/96 "Про Положення про Міністерство України у справах науки
і технологій"; наказу Міністерства праці України від 06.11.96 N 84
( z0681-96 ) "Про Норми оплати праці експертів, які залучаються
для проведення державної наукової та науково-технічної
експертизи", зареєстрованого Міністерством юстиції України
25.11.96 N 681/1706; спільного наказу Державного комітету України
з питань науки, техніки та промислової політики і Міністерства
фінансів України від 27.06.96 N 115/160 ( z0479-96 ) "Порядок
фінансування державної наукової та науково-технічної експертизи",
зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.08.96 N 479/1504;
наказом Державного комітету України з питань науки, техніки та
промислової політики від 29.04.96 N 79 ( z0478-96 ) "Порядок
проведення державної сертифікації діяльності фізичних та юридичних
осіб в сфері наукової та науково-технічної експертизи",
зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.08.96 N 478/1503;
законодавства України, яке стосується відносин у сфері
науково-технічної діяльності.
1.3. Наукова та науково-технічна експертиза (далі -
експертиза) програм, проектів у галузі фундаментальних і
прикладних досліджень, науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт, окремих проектів та пропозицій є
неодмінною умовою перевірки, аналізу, оцінки науково-технічного
рівня об'єктів експертизи, підготовки обгрунтованих висновків
з проблем, що розв'язуються в економіці, науці й техніці. Вона
спрямована на захист національних інтересів держави, підтримку і
розвиток науково-технічного, економічного й оборонного потенціалу
України та відповідає світовому науково-технічному рівню.
1.4. Суб'єктами експертизи виступають юридичні та фізичні
особи, які можуть бути замовниками, організаторами та виконавцями
експертизи (експертами).
1.5. Організаторами експертизи є фізичні та юридичні особи,
які на підставі договорів та доручень з замовниками організовують
та проводять експертизу і подають експертні висновки.
Замовниками експертизи можуть бути органи державної влади і
самоврядування, міністерства, установи, юридичні та фізичні особи,
зацікавлені в проведенні експертизи.
Міннауки України може виступати як замовник, організатор та
виконавець експертизи міжнародних, державних, національних,
галузевих, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм
та проектів і науково-технічних частин програм різного рівня, що
частково або повністю виконуються за рахунок коштів державного
бюджету.
1.6. Об'єктами експертизи є: програми та проекти в галузі
фундаментальних і прикладних досліджень, науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт; міжнародні, державні,
національні, галузеві, міжгалузеві та регіональні, інноваційні
програми; рукописи, монографії, посібники, дисертації,
раціоналізаторські пропозиції, проекти та пропозиції різного
рівня, інші види науково-технічної продукції, щодо яких виникає
потреба в обгрунтованому експертному висновку.
До об'єктів експертизи також належать: державні інвестиційні
програми та проекти, проекти схем розвитку і розміщення
продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства,
проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного
планування, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, робочі
проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію і
технічне переоснащення діючих підприємств, проекти законодавчих та
інших нормативно-правових актів.
1.7. Обов'язковій експертизі підлягають міждержавні,
державні, національні, галузеві, міжгалузеві та регіональні,
інноваційні та інвестиційні програми і проекти.
Обов'язковій науково-технічній експертизі підлягають
науково-технічні проекти на будівництво нових і розвиток діючих
промислових підприємств та інших господарських об'єктів
загальнодержавного значення, які належать до переліку видів
діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну
небезпеку. Цей перелік затверджується Кабінетом Міністрів України.
1.8. Підставами для проведення експертизи є рішення
центральних органів виконавчої влади, договори та угоди на
проведення науково-технічної експертизи, укладені з
міністерствами, іншими органами виконавчої влади, установами та
організаціями, юридичними та фізичними особами.
1.9. Основними завданнями експертизи є: оцінка відповідності
об'єктів експертизи сучасному рівню науково-технічних знань,
тенденціям науково-технічного прогресу, принципам
науково-технічної політики держави, вимогам екологічної безпеки,
економічній доцільності, а також підготовка науково обгрунтованих
експертних висновків.
1.10. Головними принципами експертизи є: компетентність,
об'єктивність і незалежність осіб, установ і організацій, що
проводять експертизу; позавідомчий, міжгалузевий комплексний
характер проведення експертизи; врахування світового рівня
науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та
екологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод; вільний
виклад особистої думки експерта з питань експертного аналізу;
відповідальність за достовірність і повноту аналізу,
обгрунтованість рекомендацій експертизи; аналіз громадської думки
та її об'єктивне врахування при проведенні експертизи.
1.11. Під час проведення експертизи встановлюються
відповідність об'єктів експертизи вимогам національної
економічної, оборонної та екологічної безпеки; науково-технічна
новизна об'єктів експертизи; відповідність технологій, обладнання,
устаткування кращим вітчизняним та зарубіжним аналогам;
відповідність вимогам чинних стандартів, нормам охорони праці,
санітарно-гігієнічним правилам, вимогам технічної безпеки;
реальність термінів упровадження об'єктів експертизи та
актуальність об'єктів на момент її завершення; ступінь економічної
ефективності, матеріаломісткості технологій і обладнання, їх
доцільність з точки зору енергозбереження та енергоефективності.
2. Види експертизи
2.1. Експертиза може бути попередня, первинна, повторна,
додаткова та контрольна.
2.2. Попередня експертиза провадиться з метою встановлення
відповідності об'єкта експертизи правилам та вимогам щодо
оформлення документації, вимогам чинних стандартів, нормам і
правилам технічної та екологічної безпеки.
2.3. Первинна експертиза є основним видом експертизи.
Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх
потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об'єкта
експертизи.
2.4. Повторна експертиза призначається в разі порушення
встановлених вимог і правил під час проведення первинної
експертизи, на вимогу замовника експертизи та наявності його
обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.
2.5. Додаткова експертиза провадиться в разі суттєвої зміни
попередніх обставин виконання проектів на час проведення
експертизи, етапів робіт та за вимогою замовника експертизи.
2.6. Контрольна експертиза провадиться для перевірки
висновків первинної експертизи або окремих її положень з
ініціативи організатора експертизи. За ініціативою замовника
здійснюється також проведення контрольної експертизи.
Для проведення контрольної експертизи залучаються експерти,
які не брали участі в проведенні первинної експертизи. Висновки
контрольної експертизи, якщо вони збігаються з висновками
первинної експертизи, остаточні. Якщо між висновками первинної і
контрольної експертиз існує розбіжність, то організатор продовжує
експертну роботу до остаточного з'ясування питання та вироблення
обгрунтованого висновку.
2.7. Експертиза набуває статусу державної, якщо вона
провадиться державними органами або на виконання їх доручень
академіями наук.
3. Координація діяльності суб'єктів експертизи
3.1. Замовник експертизи подає до організатора експертизи
заяву про проведення експертизи разом з супровідними документами
щодо об'єкта експертизи.
Замовник експертизи формує завдання на проведення експертизи,
забезпечує оплату витрат на її проведення.
3.2. Замовник експертизи має право: визначати умови та термін
проведення експертизи; обирати організатора експертизи; подавати
клопотання про заміну експертів; укладати договори на проведення
експертизи; розривати договори на проведення експертизи за
наявності обгрунтованих претензій про порушення умов договорів,
термінів виконання; подавати зауваження, пояснення, рекомендації
організаторам експертизи; отримувати в письмовій формі остаточні
висновки експертизи; встановлювати вимоги для проведення
контрольної або додаткової експертизи; використовувати результати
експертизи у своїй діяльності; висловлювати оцінки та претензії
щодо якості виконаних робіт; порушувати питання про судову та
фінансову відповідальність за якість виконаних робіт та заподіяні
збитки.
3.3. Замовник експертизи зобов'язаний: передавати
організаторам експертизи всі потрібні матеріали для проведення
експертизи; надавати додаткові матеріали стосовно об'єктів
експертизи; дотримуватися умов договорів щодо проведення
експертизи; своєчасно вносити зміни та доповнення у вихідні дані
про об'єкти експертизи; сприяти проведенню науково обгрунтованої
експертизи; використовувати висновки науково-технічної експертизи
при ухваленні рішень стосовно об'єктів експертизи; забезпечувати
анонімність експертів, захист їхніх прав у разі неправомірних дій
з боку зацікавлених осіб; своєчасно сплачувати витрати на
організацію та проведення експертизи.
3.4. Організатор експертизи має право: укладати договір або
доручення із замовником експертизи та проводити експертизу на
підставі договору; визначати персональний склад експертів, яких
залучають до проведення експертизи; звертатися до замовника
експертизи за додатковою інформацією щодо об'єктів експертизи;
подавати пропозиції про потребу проведення додаткової або
контрольної експертизи.
3.5. Організатор експертизи зобов'язаний: пред'явити
замовнику експертизи документ, який дає право на її проведення
згідно з чинним законодавством; забезпечити залучення
висококваліфікованих експертів до проведення експертизи; вчасно і
якісно виконати договір на проведення експертизи; не допускати без
згоди замовника розголошення висновків експертизи; дотримуватися
вимог авторського права і права власності на об'єкти промислової
та інтелектуальної власності щодо об'єктів експертизи та
матеріалів, поданих для підготовки експертних висновків;
інформувати замовника експертизи про можливі конфліктні ситуації
при проведенні експертизи; не допускати проведення експертизи
авторами проекту або експертами, які зацікавлені в тому чи іншому
характері висновків; забезпечувати анонімність експертів та
конфіденційність інформації, яка міститься у проектах або стала
відома під час їх розгляду, протягом обумовленого терміну
збереження конфіденційності інформації.
3.6. Основним документом, що регламентує стосунки між
замовником і організатором експертизи, є договір на її проведення.
До договору додаються документи, які визначають об'єкт
експертизи та забезпечують її проведення. Склад та зміст цих
документів залежать від типу, характеру та особливостей об'єкта
експертизи і визначаються організатором. Додаткові матеріали,
розрахунки, обгрунтування, потрібні для підготовки висновків
науково-технічної експертизи, мають бути своєчасно подані на
вимогу організатора експертизи.
Документи подаються на паперовому та магнітному носіях.
3.7. Проекти та програми на проведення експертизи повинні
бути оформлені з урахуванням вимог організацій, які організовують
та проводять конкурс, і містити загальну інформацію про авторів та
установу, анотацію, детальний виклад пропозиції, обгрунтування
наукової, науково-технічної та економічної доцільності проекту,
термін виконання, обсяги фінансових витрат на виконання проекту,
головні етапи реалізації, ступінь готовності пропозиції,
порівняння з кращими вітчизняними та зарубіжними аналогами,
енергетичні, водні, матеріальні витрати від упровадження, ступінь
екологічної та техногенної безпеки, вартість та рентабельність
розробок, нових матеріалів та нової техніки, забезпеченість
кадрами та матеріально-технічними ресурсами, ринок споживачів,
попиту та збуту, право на інтелектуальну власність.
3.8. Організатор веде реєстр поданих проектів та надає
авторам проектів довідку про реєстраційний номер та консультації з
процедурних питань.
3.9. Відмова заявника надати вчасно потрібні документи або
виконати корегування розглядається як відсутність цих документів і
може бути підставою для відхилення проекту.
Якщо проект або пропозиція не оформлена належним чином або її
зміст не дає змоги якісно і вчасно провести експертизу,
організатор встановлює термін й умови корекції та доповнення
проектів.
3.10. Автори проекту та замовник несуть персональну
відповідальність щодо відомостей, які становлять державну
таємницю. Це підтверджується експертними висновками про можливість
опублікування матеріалів у пресі та інших засобах масової
інформації. За наявності співвиконавців проекту експертний
висновок може подаватися від будь-якої з організацій за згодою
сторонніх організацій на представлення і розгляд неопублікованих
результатів.
Порядок проведення експертизи проектів, що містять
інформацію, розголошення якої може завдати шкоди національній
безпеці, порушують відповідні міжнародні та конституційні норми і
практику в галузі нерозповсюдження зброї, екологічно небезпечних
технологій, визначається окремим положенням.
3.11. Експертиза міжнародних науково-технічних проектів
проводиться відповідно до міжнародних угод або регулюється окремим
положенням. Міжнародні фонди та організації в науково-технічній
сфері діють на території України за умови офіційного звернення до
Міннауки України або інших органів державної влади.
3.12. Проект може вважатися таким, що відповідає сучасним
вимогам, якщо передбачається вдале розміщення промислового чи
іншого господарського об'єкта, компактне, раціональне розташування
виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на
обраній території, застосування досконалих енергозберігальних,
мало- і безвідходних, нересурсомістких технологій виробництва, що
забезпечують комплексне, максимально повне використання
мінеральних і біологічних ресурсів (особливо корисних копалин),
раціональне та економне використання водних ресурсів, створення
водообмінних циклів, застосування досконалих пилогазоочисних
споруд, забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів
відходів, захист довкілля від шкідливого впливу фізичних факторів,
а також якщо спрямування програм та проектів відповідає визначеним
пріоритетам науково-технічного розвитку.
4. Вимоги до експертного висновку
4.1. Висновок експертизи складається із вступної,
констатувальної та заключної частин.
Підготовлений висновок експертизи має зводитися до трьох
можливих варіантів:
1) проект позитивно оцінюється (погоджується). У довільній
формі подається висновок про відповідність поданих пропозицій
вимогам чинного законодавства, діючих нормативних документів та
актуальності порушених питань. При потребі висновок може
обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання
деяких питань, унесення коректив та ін., виконання яких не
потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу і може бути
перевірене експертними підрозділами в робочому порядку;
2) проект не в повній мірі відповідає вимогам чинного
законодавства, чинних нормативних документів або тенденціям
науково-технічного розвитку. Може повертатися (направлятися) на
доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, щодо
яких потрібні доопрацювання, суттєве корегування, здійснення
додаткового проектного опрацювання, що, по змозі, має
обгрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих
актів, пункти і положення нормативних документів, відповідати
тенденціям науково-технічного розвитку. Строк доопрацювання
встановлюється за домовленістю сторін;
3) проект, реалізація якого суперечитиме вимогам чинного
законодавства або тенденціям науково-технічного розвитку і є
неприйнятною взагалі (за даних умов чи в даний час), оцінюється
негативно і відхиляється. Принципово негативна оцінка повинна бути
максимально обгрунтованою (в тому числі положеннями відповідних
законодавчих і нормативних документів).
Чітка і ясна оцінка проекту у висновках експертизи (за одним
із вказаних варіантів) є обов'язковою. Висновок, що не має такої
оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими
посадовими особами.
4.2. Підготовлений експертний висновок підписується експертом
і керівником організації (установи) - організатором експертизи.
Висновок державної експертизи візується керівником експертного
підрозділу і підписується керівником міністерства, іншого органу
виконавчої влади або уповноваженим заступником. Затвердження
висновку і набуття ним статусу висновку державної експертизи може
здійснюватись також шляхом розміщення відповідного грифа про це на
титульному аркуші висновку. При цьому затвердження здійснюється
керівником міністерства, іншого органу виконавчої влади.
Висновок експертизи має друкуватися на офіційному бланку
організатора експертизи та скріплюватись гербовою печаткою.
4.3. У разі потреби проекти висновків (щодо особливо
важливих, складних, екологічно небезпечних об'єктів) можуть
попередньо обговорюватись на засіданнях Вищої єкспертної ради
Міннауки України або Колегій відповідних міністерств та інших
органів виконавчої влади.
4.4. Для проведення державної експертизи спеціально
створюваними експертними групами міністерств, інших органів
центральної виконавчої влади із залученням позаштатних експертів
керівник експертної групи і відповідальний секретар призначаються,
як правило, зі складу спеціалістів відповідного міністерства,
іншого органу виконавчої влади.
4.5. У разі обгрунтованої незгоди замовника експертизи з
підготовленим за його завданням іншими організаціями експертним
висновком замовник повертає ці матеріали організаторам експертизи
або авторам для доопрацювання і внесення потрібних корективів.
4.6. Висновок експертизи зберігає чинність протягом терміну,
визначеного договором на її проведення. Після закінчення терміну
дії висновку експертизи відповідні об'єкти експертизи підлягають
повторній експертизі.
4.7. Виконавці проекту за дорученням замовника надають
організатору експертизи та стороні, яка фінансує, право здійснення
додаткової експертизи під час виконання проекту або після його
завершення. Виконавці зберігають протягом двох років після
завершення чи припинення здійснення проекту облікову документацію,
включаючи ту, що стосується устаткування, систем даних,
матеріалів, поставок і послуг, які використовувалися.
4.8. Організатор експертизи має право скасувати своє рішення
щодо об'єкта експертизи, якщо в процесі реалізації програми чи
проекту вносяться неузгоджені зміни та доповнення або якщо суттєво
змінені початкові обставини проведення експертизи.
5. Права та обов'язки експертів
5.1. Експертами є фізичні особи, які мають сертифікат на
проведення наукової та науково-технічної експертизи або інший
документ, що його заміняє, високу кваліфікацію, знання з даної
галузі науки або техніки, володіють методикою науково-експертної
оцінки, безпосередньо здійснюють науково-технічну експертизу та
персонально відповідають за достовірність, повноту, об'єктивність
аналізу, обгрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання
на проведення експертизи та чинного законодавства.
Експерти залучаються на підставі договорів або контрактів.
5.2. Питання про порушення прав експерта вирішуються в
судовому порядку, а винні в цьому порушенні несуть
відповідальність у встановленому законодавством порядку.
5.3. Експерт несе відповідальність у межах чинного
законодавства за висновок, реалізація якого призвела до значних
матеріальних збитків.
5.4. Експерт письмово оформляє висновок експертизи. Не
допускається повторне проведення експертизи щодо конкретного
проекту одним і тим самим експертом.
5.5. Експерт має право: брати участь у проведенні експертного
аналізу й оцінці об'єктів експертизи; одержувати на вимогу
додаткові матеріали та інформацію з баз даних щодо об'єктів
експертизи; порушувати питання про відхилення поданих на
експертизу матеріалів; вільно викладати власну думку з питань
об'єктів експертизи, вимог технічної та екологічної безпеки,
санітарно-гігієнічних норм, вимог стандартів; опубліковувати в
засобах масової інформації висновки експертизи, якщо це
передбачено договором або дорученням на проведення експертизи;
вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів
проведення експертизи.
5.6. Експерт зобов'язаний: пред'являти замовнику чи
організатору експертизи документ, який дає право на її проведення;
не допускати розголошення таємної, конфіденційної та комерційної
інформації, яка міститься в матеріалах експертизи або про яку він
дізнався внаслідок проведення експертизи; дотримуватися
встановлених строків та порядку проведення експертизи;
забезпечувати всебічне, якісне, об'єктивне проведення експертизи;
заявляти самовідвід за наявності особистої зацікавленості щодо
конкретних об'єктів експертизи.
5.7. Незалежність експерта забезпечує проведення експертизи у
встановленому законодавством порядку, незважаючи на розпорядження
посадових чи службових осіб, об'єднань громадян та інших
формувань; свободу вибору методів науково-експертного аналізу й
оцінки та викладення особистої думки з питань проведення
експертизи; заборону втручання будь-кого в проведення експертизи,
за винятком випадків, передбачених законодавством.
6. Порядок організації та проведення експертизи
6.1. Організацію та проведення наукової та науково-технічної
експертизи проектів у системі Міннауки України проводить
Управління наукової та науково-технічної експертизи (далі -
Управління експертизи).
6.2. Управління експертизи Міннауки України може укладати
договори або угоди на організацію та проведення експертизи з
Державним центром науково-технічної експертизи або іншими
сертифікованими установами.
6.3. Термін проведення експертизи визначається замовником і,
як правило, не повинен перевищувати 30 календарних днів. У разі
потреби, за погодженням із замовником, термін може бути
продовжений до 45 календарних днів. У виняткових випадках, залежно
від складності проблеми,- до 90 календарних днів.
Термін проведення експертизи в кожному окремому випадку
визначається договорами між виконавцями і замовниками експертизи.
6.4. При проведенні експертизи проектів, доопрацьованих і
відкорегованих згідно з вимогами раніше виконаних висновків
експертизи, термін підготовки остаточних висновків не перевищує 30
календарних днів.
Термін дії висновку експертизи визначається договором, але не
перевищує 2 років від дня його видачі.
Висновок, згідно з яким документація направлена на
доопрацювання, діє до того часу, доки вимоги експертизи не будуть
виконані.
6.5. Проведення експертизи здійснюється за рахунок замовника
експертизи. Сума коштів, спрямованих на проведення експертизи
проектів, визначається договором на проведення експертизи, але не
перевищує норми, встановлені Законом України "Про наукову і
науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ).
6.6. Розмір оплати експертів визначається згідно з "Нормами
оплати праці експертів, які залучаються для проведення державної
наукової та науково-технічної експертизи", затвердженими наказом
Міністерства праці України від 06.11.96 N 84 ( z0681-96 )
(реєстраційний номер Міністерства юстиції України від 25.11.96
N 681/1706), або окремим договором.
6.7. Право на інтелектуальну власність, що може виникнути під
час проведення експертизи, належить замовнику експертизи або
визначається відповідно до договору на її проведення.
6.8. Опрацювання концепцій, організацію конкурсів та
формування міжнародних, державних, галузевих, регіональних програм
здійснює замовник програм. У системі Міннауки України замовником
науково-технічних програм є Департамент прикладних
науково-технічних програм. Організатори експертизи пропозицій, що
подаються на конкурси відповідних програм, надають замовникам
експертизи рекомендації щодо формування програм.
6.9. Для проведення експертизи проектів, що подаються на
конкурс міжнародних, національних, державних програм, організатор
експертизи створює експертні групи. До складу експертних груп
залучаються фахівці, що мають досвід і кваліфікацію з даних
галузей науки і техніки та можуть забезпечити потрібний рівень,
об'єктивність і повноту експертизи, а також можуть входити
представники замовника програм. До складу експертних груп не мають
права входити члени науково-технічної (координаційної) ради
програми, крім її керівника. Експертну групу очолює керівник
експертної групи. З керівником та членами експертної групи
укладаються договори (контракти) на проведення експертизи.
Керівник експертної групи разом з експертами несе персональну
відповідальність за об'єктивність висновків експертизи.
Персональний склад експертної групи затверджується наказом
відповідного міністерства, іншого органу виконавчої влади.
6.10. Керівник експертної групи разом з керівником
науково-технічної ради, Управлінням експертизи та представниками
замовника розробляє регламент проведення експертизи проектів та
перелік обов'язкових експертних оцінок, склад експертів та
розподіл роботи між ними, порядок оплати праці. Перелік експертів
на кожний проект формується експертною групою та затверджується її
керівником.
Передача проектів до експертної групи оформляється
протоколом.
6.11. Експертна група проводить попередню експертизу проектів
на відповідність умовам оголошеного конкурсу. Первинна експертиза
починається за умови позитивної оцінки проекту попередньою
експертизою. Первинна експертиза проводиться експертними групами
із залученням експертів. Кожний проект направляється на експертизу
двом (трьом) експертам. Керівник та члени експертної групи мають
право проводити експертизу на загальних підставах.
6.12. Висновки експертизи проектів затверджуються на
засіданні експертної групи. Дане засідання правочинне, якщо
присутніми є не менше ніж 2/3 її складу. Висновки експертної групи
приймаються простою більшістю присутніх. Протокол засідання
експертної групи затверджується керівником експертної групи та
підписується всіма учасниками засідання. У разі розбіжності
експертної оцінки проектів такі проекти направляються на додаткову
експертизу із залученням інших експертів.
6.13. Пропозиції про внесення проектів до програм та висновки
експертизи стосовно проектів оформляються протоколом та
передаються до Управління експертизи. Окремим розділом протоколу з
обгрунтуванням висновків оформляється перелік проектів, відхилених
на етапі попередньої та первинної експертизи.
Управління експертизи Міннауки України або іншого
міністерства, органів виконавчої влади готує узагальнені висновки
стосовно проведеної експертизи проектів та подає рекомендації
замовнику програми щодо формування відповідної програми. Дані
рекомендації затверджуються міністром або його заступником та
передаються замовнику програми.
6.14. Управління експертизи Міннауки України або іншого
міністерства, органів виконавчої влади проводить контрольну
експертизу виконання завдань.
6.15. Після закінчення терміну виконання програми, а також у
процесі її виконання Управління експертизи може за дорученням
міністерств, інших органів виконавчої влади організовувати
перевірку виконання програм. З цією метою розробляється план
заходів, визначаються критерії оцінки та проводиться підбір
експертів. Ця робота може проводитись науково-технічними або
експертними радами за погодженням з Управлінням експертизи. Не
дозволяється залучати до проведення експертизи проектів експертів,
що брали участь у первинній експертизі.
6.16. Експертиза пропозицій, що подаються поза конкурсом
програм, проводиться Управлінням експертизи Міннауки України або
за його дорученням сертифікованою на це установою.
6.17. Експертиза проектів, які містять відомості, що
становлять державну таємницю, проводиться за окремим положенням.
7. Відповідальність за правопорушення учасників
експертизи
7.1. Правопорушеннями у сфері експертизи вважаються:
невиконання вимог Закону України "Про наукову і науково-технічну
експертизу" ( 51/95-ВР ); проведення експертизи всупереч її
основному цільовому призначенню, сформульованому в договорі на
проведення експертизи; фальсифікація висновків експертизи;
прийняття рішень без проведення експертизи в тих випадках, коли
законодавством встановлено, що проведення такої експертизи є
обов'язковим; вчинення дій, що перешкоджають організації та
проведенню науково-технічної експертизи, або незаконна відмова в
наданні експертним установам, організаціям і тимчасовим експертним
колективам потрібної інформації та матеріалів; невиконання умов
договору або доручення на проведення експертизи; умисне
примушування або створення для експертів й експертних комісій
обставин, які спричиняють незаконне чи необ'єктивне проведення
експертизи або підготовку необгрунтованих чи свідомо недостовірних
висновків; дискредитація або переслідування експертів за
підготовлені ними висновки, не сприятливі для особи чи
організації, які їх дискредитують або переслідують; залучення для
проведення науково-технічної експертизи науково-дослідних робіт і
науково-технічних розробок посадових осіб та фахівців, які є їх
авторами або безпосередньо зацікавленими особами; порушення
суб'єктами експертизи авторського права і прав на об'єкти
промислової власності стосовно об'єкта експертизи, результатів
експертизи, порушення умов конфіденційності щодо інформації,
отриманої експертом у процесі експертної роботи. Особи, винні у
вчиненні зазначених правопорушень при проведенні експертизи,
притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової,
адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним
законодавством.
<< Назад |
<<< Главная страница
|
