Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 248 від 14.07.2004

Про визначення меж зон митного контролю через державний кордон України в пунктах пропуску Котовської митниці


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 7

між окремими спорудами;
     забезпечувати розподіл  води  в  самому  відстійнику,  вчасно
усувати перекоси кранів лотків, жолобів тощо.
     6.6.4.3. Під час експлуатації  освітлювачів  необхідно  вести
систематичні спостереження за рівномірністю розподілу води по всій
площі освітлювача,  а також за  станом  пристроїв  для  відведення
освітленої води та надлишкового осаду, трубопроводів і лотків.
     6.6.4.4. Осад  з  осадоущільнювача  (продування  освітлювача)
відводять періодично або безперервно без відключення освітлювача.
     6.6.4.5. У  процесі  очищення  відстійників  та  освітлювачів
після видалення  осаду  стіни,  перегородки  і  днище  відстійника
обмивають водою з брандспойта, водночас видаляючи залишки осадів.
     Після  цього  всі  внутрішні  поверхні відстійника обробляють
5%-ним розчином залізного купоросу та заповнюють для   дезинфекції
водою з вмістом  25  мг/л  хлору.   Після  промивки  чистою  водою
відстійник (освітлювач) пускають в експлуатацію.
 
     6.7. Фільтри та контактні освітлювачі.
     6.7.1. Фільтрувальні споруди (фільтри, контактні освітлювачі,
контактні фільтри)  повинні  забезпечити  доведення якості води до
вимог чинного державного стандарту "Вода питна".
     6.7.2. Під  час  експлуатації  фільтрувальних споруд персонал
зобов'язаний:
     забезпечувати рівномірний  розподіл  води  між  фільтрами  на
кожному фільтрі;
     підтримувати задані     швидкості     фільтрування,     вести
спотереження за зростанням втрат напору і якістю фільтрату;
     підтримувати на фільтрах необхідний рівень води;
     вчасно виводити  фільтри  на  промивку  і  вести нагляд за її
якістю;
     вчасно заповнювати водою примивні баки;
     стежити за станом будівельних конструкцій  фільтра,  засувок,
гідро- та електропривода,  приладів автоматики,  промивних насосів
та іншого обладнання;
     вести систематичний  облік  роботи  фільтрувальних  споруд  в
журналі (у  т.ч.  витрат  води  на  промивку),  а  також  термінів
капітального та поточного ремонтів, хімічних обробок завантаження,
гранулометричного  складу  завантаження,   результатів  досліджень
залишкових забруднень у завантаженні тощо;
     підтримувати фільтрувальний   зал   і   фільтри   у належному
санітарному стані;
     перевіряти горизонтальність     розташування     фільтруючого
завантаження, підтримуючих шарів, стан та висоту завантаження.
     6.7.3. Завершення  робочого  циклу  і  необхідність  промивки
завантаження визначається    закінченням    часу    захисної   дії
завантаження (погіршує  якість  води)  або   досягненням  гранично
можливої втрати   напору  в  завантаженні  (зменшується  швидкість
фільтрування нижча встановленого рівня).
     6.7.4. На  господарсько-питних  водопроводах для завантаження
фільтруючих споруд  можна  застосовувати  тільки  матеріали,   які
дозволені Головним      санітарно-епідеміологічним     управлінням
Міністерства охорони  здоров'я  України  та  відповідають  вимогам
Будівельних норм та правил.
     6.7.5. Гранулометричний   склад   завантаження   та    висота
фільтруючого шару  повинні  забезпечувати  досягнення  необхідного
ефекту очистки  води  і  оптимальні  умови   експлуатації   споруд
протягом року.  У  процесі  експлуатації  уточнюють склад і висоту
шару завантаження.
     6.7.6. Перед  завантаженням  у  споруди  фільтруючі матеріали
промивають і  сортують  за  фракціями   за   допомогою   сит   або
гідравлічного класифікатора.
     Матеріали укладають  шарами.   Не   допускаються   відхилення
позначок окремих    ділянок   шару   більше   ніж   на   4-5   мм.
Горизонтальність шарів  фільтруючого  матеріалу   перевіряють   за
рівнем води,  яка  напускається  у  фільтр після укладання кожного
шару.
     У разі необхідності довантаження фільтруючої споруди  верхній
шар фільтруючого  матеріалу  (дрібні фракції та забруднення) треба
видалити.
     6.7.7. Режим  роботи  фільтра визнають з урахуванням місцевих
умов на підставі техніко-економічних показників: витрати та якості
вихідної та очищеної води, тривалості фільтроциклу, витрат води на
промивку, періодичність її  проведення,  необхідності застосування
реагентів перед фільтрувальними спорудами.
     Робочу швидкість фільтрування встановлюють в розрахунку,  щоб
протягом року кількість промивок не перевищувала трьох на добу.
     Не допускаються різкі зміни швидкості фільтрування.
     Кількість промивок  необхідно  узгоджувати  з графіком роботи
очисних споруд і кількістю фільтрів, які працюють на даний час.
     6.7.8. Для  запобігання  виділенню  повітря  у завантаженні і
пов'язаного з ним явищем перемішуванню шарів завантаження під  час
промивки на  швидких  фільтрах  треба підтримувати за змогою вищий
рівень води (не менше 2 метрів над завантаженням).
     6.7.9. Заданий  режим  фільтрування  і  рівномірність  роботи
споруди повинні    забезпечуватися    автоматичними   регуляторами
швидкості   фільтрування.   У   разі   відсутності    допускається
регулювання  цієї  швидкості  вручну за показанням приладів обліку
витрати води.
     Можлива експлуатація    фільтрів   з   перемінною   швидкістю
фільтрування. У  цьому  разі  максимальні  швидкості  не   повинні
перевищувати допустимі за СНиП 2.04.02-84 для даного виду фільтрів
швидкості фільтрування при форсованому режимі.
     Робота пультів  управління,  регуляторів швидкості фільтрації
та контрольно-вимірювальних приладів повинна перевірятися не рідше
одного разу на місяць.
     6.7.10. Періодичність  промивки  завантаження  фільтрувальних
споруд встановлюють  згідно  з цими Правилами.  У тому разі,  коли
впродовж тривалого  часу  погіршення  якості  води  або   зниження
швидкості фільтрування  не спостерігається,  промивку виконують не
рідше одного разу на дві доби.
     Тривалість робочого  циклу контактних освітлювачів не повинна
бути більшою 24 годин влітку і 48 годин в інші пори року. Найменша
тривалість фільтроциклу не повинна бути меншою за 8 годин.
     6.7.11. У процесі вибору режиму промивки  треба  враховувати,
що велика  тривалість  фільтроциклу  призводить  до  накопичення і
закріплення забруднень в завантаженні,  утруднює і погіршує якість
промивки, а  в  деяких  випадках  спричинює  зниження  фільтруючої
здатності завантаження і необхідність його заміни.
     6.7.12. Завантаження  фільтрувальних  споруд  промивають,  як
правило, водою з резервуарів чистої води.  Контактні  освітлювачі,
за узгодженням   з   місцевими   органами  Державного  санітарного
нагляду, можна  промивати  хлорованою   водою   після   барабанних
фільтрів, у цьому разі мутність не повинна перевищувати 10 мг/л, а
колі-індекс - 100.
     6.7.13. Інтенсивність  та  тривалість  промивки  фільтруючого
завантаження встановлюють дослідним шляхом,  беручи до уваги ефект
відмивання завантаження при мінімальних витратах води на промивку.
Режим промивки не повинен призводити до винесення чи перемішування
шарів завантаження.
     До накопичення   експлуатаційних   даних   інтенсивність    і
тривалість промивки можуть прийматися згідно з СНиП 2.04.02-84.
     6.7.14. Під  час  промивок необхідно   суворо   дотримуватися
встановленої послідовності   та   інтервалів   часу   переключення
засувок, заданих швидкостей подачі води і повітря на споруди.
     6.7.15. З  метою  запобігання  зміщенню і перемішуванню шарів
завантаження  під   час   промивки   включення   та    відключення
фільтрувальних споруд  виконують  з поступовим,  за 1-1,5 хвилини,
нарощуванням або зниженням витрати промивної води.
     6.7.16. Засувки   на   трубопроводах  подачі  промивної  води
повинні мати   опломбовані   обмежувачі   витрати   води,   а   їх
розташування розраховано   згідно   з   допустимою   інтенсивністю
промивки  (для  попередження  винесення   фільтруючого   матеріалу
при промивці).
     У залі фільтрів слід  встановлювати  добре  помітний  з  усіх
пультів управління   вторинний   прилад   покажчика  інтенсивності
промивки.
     6.7.17. Якість  відмивання  завантаження  оцінюють  згідно  з
початковою втратою напору за однакової швидкості фільтрування.
     Систематичне зростання  початкової втрати напору свідчить про
те, що режим промивання вибраний невірно,  ефективність промивання
недостатня, і про накопичення забруднень у завантаженні. Кількість
залишкових забруднень треба  регулярно  контролювати  після  10-12
промивок (вона  не  повинна  перевищувати 1 відсотка  за  масою за
3 місяці).
     6.7.18. У  разі накопичення залишкових забруднень у кількості
понад 1 відсотка вживають заходів їх видалення: роблять поверхневе
промивання, обробку  фільтруючого  матеріалу їдким натром,  хлором
або  сірчаним   газом.   Ефективність   цих   заходів   попередньо
перевіряють в лабораторних умовах.
     Якщо хімічна обробка не  забезпечує  необхідного  результату,
фільтруючий матеріал замінюють на новий.
     6.7.19. Після промивання контактних освітлювачів перші порції
освітленої води  скидають  у  стік.  Тривалість скиду встановлюють
дослідним шляхом на основі даних про якість фільтрованої  води  та
її відповідність вимогам ГОСТу 2874-82.
     До накопичення експлуатаційних даних тривалість скиду першого
фільтрату з освітлювачів може бути прийнята:
     у разі промивання очищеною водою - 5-10 хвилин,
     за умови   водоповітряної   промивки   -   5-7  хвилин,  якщо
промивають водою з джерела водопостачання,  - 10-15 і 7-10  хвилин
відповідно.
     6.7.20. У процесі експлуатації фільтрувальних споруд один раз
місяць роблять огляд  поверхні  завантаження,  для  чого  під  час
промивання спускають   воду  нижче  рівня  завантаження.  Дефекти,
виявлені при огляді, негайно ліквідовують.
     У ході    оглядів    визначають   загальний   стан   поверхні
фільтруючого матеріалу,  розподіл  забруднень  (до  промивання)  і
залишкових забруднень  (після промивання),  наявність ям,  тріщин,
відокремлення фільтруючого матеріалу від стінок  споруди,  викидів
підтримуючих шарів на поверхню.
     6.7.21. Горизонтальність підтримуючих шарів перевіряють  один
раз на  6  місяців.  Перевірку  виконують  під  час  промивання за
допомогою щупа із спеціально  встановлених  переносних  містків  з
поручнями.
     6.7.22. Для   захисту    розподільчих    систем    контактних
освітлювачів від  засмічення  виконують промивання сіток,  а також
чищення і  промивання  вхідних  камер.  Сітки  повинні  бути   без
пошкоджень, а рами сіток - щільно прилягати до направляючих. Сітки
слід оглядати один раз на квартал,  розподільчі системи - один раз
на рік.
     6.7.23. Завантаження фільтрувальних споруд,  на які подається
нехлорована вода,  необхідно дезинфікувати  один  раз  на 3 місяці
хлорною водою  з  вмістом  активного  хлору   100-200   мг/л   при
тривалості контакту 8-10 годин.
 
     6.8. Споруди і установки для знезараження води.
     6.8.1. Експлуатація споруд і установок для знезараження  води
повинна забезпечувати доведення бактеріологічних показників якості
води до вимог чинного державного стандарту "Вода питна".
     Дозу активного    хлору  для  знезараження   води   необхідно
встановлювати на основі даних технологічних досліджень.  У разі їх
відсутності для  попередніх  розрахунків  дозу хлору слід приймати
для поверхневих вод після фільтрування у  розмірі  2-3  мг/л,  для
підземних джерел  -  0,7-1,0  мг/л.  Щодо концентрації залишкового
вільного і  зв'язаного   хлору   необхідно   дотримуватися   вимог
державного стандарту "Вода питна".
     6.8.2. Хлорні цехи.
     6.8.2.1. У   процесі   експлуатації  хлорних  цехів  персонал
зобов'язаний:
     систематично вести журнал обліку надходження і витрати хлору;
     забезпечувати безперебійну роботу установок і устаткування;
     контролювати і витримувати подачу заданої дози хлору;
     проводити ревізію хлораторів і  запірної  арматури  не  рідше
одного разу  на квартал (із заміною сальникової набивки),  ревізію
грязьовиків і фільтрів хлору - не рідше одного разу на рік;
     проводити очищення  хлоропроводів  від трихлористого азоту та
інших забруднень - один раз на квартал;
     вчасно за графіком виконувати планово-попереджувальні ремонти
обладнання;
     слідкувати за  вчасним  проведенням  метрологічної  перевірки
контрольно-вимірювальних приладів   та    строками    випробування
посудин, що працюють під тиском;
     слідкувати за  справністю  вентиляційних  систем,  санітарних
колон і систем дегазації витоків хлору та обладнання для дегазації
аварійних посудин з рідким хлором.
     6.8.2.2. Влаштування   та   експлуатація   об'єктів  хлорного
господарства повинні  відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84,  Правил
безпеки   при   виробництві,   зберіганні,   транспортуванні    та
використанні   хлору   (ПБХ-93),   Правил   техніки   безпеки  при
експлуатації систем водопровідно-каналізаційного  господарства  та
цих Правил.
     6.8.2.3. До роботи в хлорних цехах  допускаються  працівники,
які  пройшли навчання за затвердженою програмою та склали іспити з
Правил експлуатації і техніки безпеки при обслуговуванні  хлорного
господарства.   Перевірку   знань  проводять  щорічно.  Результати
перевірки заносяться до спеціального журналу.  Особам,  що  склали
іспит, видають посвідчення встановленої форми.
     6.8.2.4. Бочки-контейнери і  балони  повинні  експлуатуватися
згідно з  Правилами  влаштування і безпечної експлуатації посудин,
що працюють під тиском.
     6.8.2.5. Переміщення    балонів    і   бочок   повинно   бути
механізованим. Вантажопідйомні пристрої повинні мати два гальма. У
ручних талях   одне   гальмо  може  бути  замінено  самогальмуючою
передачею.
     6.8.2.6. Контроль  за  витратою хлору здійснюють за допомогою
вагів. Бочки  або  балони,  встановлені  на  вагах,  з'єднують   з
трубопроводом через компенсатор.
     6.8.2.7. Грязьовики і  випарювачі  повинні  бути  заводського
виготовлення і  мати  необхідну  технічну  документацію (паспорт і
акти випробувань).
     У разі використання як грязьовика хлорного балона підключення
хлоропроводів здійснюється  тільки  через  трійник,  закручений  у
горловину балона. Врізки в балон забороняються.
     6.8.2.9. У хлораторних,  де використовують  хлор  в  балонах,
повинен бути футляр для аварійного спрацювання балону.
     6.8.2.10. У  хлораторних,  що  працюють  на  рідкому   хлорі,
повинна бути дегазаційна яма.  Коло неї слід зберігати запас сухих
реагентів (гіпосульфіту   натрію   і    кальцинованої    соди    у
співвідношенні 1:2) у кількості:  для дегазації балонів - не менше
100 кг, бачок - не менше 1000 кг.
     6.8.2.11. Для  попередження накопичення трихлористого азоту у
випарювачах та  хлоропроводах  необхідно  один  раз   на   квартал
продувати їх  сухим і чистим повітрям (або стисненим азотом) та не
рідше одного разу на рік промивати 5%-ним розчином   кальцинованої
соди, чистою водою та ретельно висушувати теплим сухим повітрям.
     6.8.2.12. Хлорні  об'єкти повинні бути забезпечені телефонним
зв'язком з керівником об'єкта та диспетчером.
 
     6.8.3. Електролізні установки.
     6.8.3.1. Під   час   експлуатації   електролізних   установок
персонал зобов'язаний:
     керуватися інструкціями заводу-виготовлювача;
     забезпечувати необхідний  запас  солі  та   готувати   робочі
розчини солі заданої концентрації;
     підтримувати заданий  режим   роботи   установок   і   подачу
необхідних доз гіпохлориту натрію у воду;
     систематично вентилювати    приміщення,    де     встановлені
електролізери;
     контролювати роботу всіх елементів обладнання установок;
     вести облік витрати електроенергії,  якості води,  тривалості
роботи установок,   вносячи   відповідні   записи    до    журналу
експлуатації;
     вживати заходів до усунення неполадок у роботі установок.
     6.8.3.2. Огляд  і  ремонт  елементів  струмопровідної мережі,
станцій управління і випрямлячів на рідше одного разу на рік.
 
     6.8.4. Бектерицидні установки.
     6.8.4.1. У   процесі   експлуатації  бектерицидних  установок
персонал зобов'язаний:
     вести спостереження   за   роботою  установок  і систематично
реєструвати дані про витрату води,  час роботи ламп, їх електричні
параметри, фізико-хімічні   та  бактеріологічні  показники  якості
води, а також профілактичні  огляди,  очищення  кварцевих  чохлів,
ремонти і заміну ламп;
     забезпечувати подачу на установку заданої кількості води,  не
перевищуючи допустимої подуктивності установки;
     очищати зовнішню поверхню кварцевих чохлів не рідше 1-2 разів
на місяць;
     контролювати режим горіння ламп і вчасно їх замінювати.
     6.8.4.2. Загальну    технічну    експлуатацію   бектерицидної
установки здійснюють згідно  з  інструкцією  заводу-виготовлювача.
Обслуговуючий  персонал  повинен  пройти спеціальну підготовку,  у
тому числі із загальних та додаткових правил техніки  безпеки  для
кожного типу установок.
     6.8.4.3. Перед пуском бектерицидної установки в експлуатацію,
а також  після  ремонтних  робіт,  пов'язаних з відкриттям камери,
необхідно проводити  її  дезинфекцію  хлорною  водою   з   вмістом
активного хлору 25 мг/л при контакті 2 години.
     6.8.4.4. Пуск бактерицидної установки в роботу  з  включенням
ламп без наповнення камер водою забороняється.
     Подача води споживачам дозволяється через 10-15 хвилин  після
запалювання ламп.
 
     6.9. Споруди знезалізнення води.
     6.9.1. Споруди   знезалізнення   води   повинні   забезпечити
видалення з води заліза до рівня вимог ГОСТу 2874-82.
     6.9.2. Під  час  експлуатації   споруд   знезалізнення   води
персонал зобов'язаний:
     забезпечувати задані режими аерації води і роботи фільтрів;
     вчасно відключати фільтри на промивання, забезпечувати задані
інтенсивності подачі  води  та  повітря,  тривалість   промивання,
контролювати ефективність відмивання завантаження фільтру;
     не допускати скидання неочищених промивних вод у водойми;
     вести спостереження   за   вмістом   заліза   у  вихідній  та
обробленій воді та відповідні записи в журналі експлуатації;
     вживати заходів  щодо  усунення  порушень в роботі фільтра та
його обладнання;
     слідкувати за станом завантаження фільтра.
     6.9.3. Споруди  вводять  до  нормальної  експлуатації   після
закінчення процесу     зарядження    завантаження   і встановлення
стабільного режиму роботи.
     6.9.4. Швидкісний  режим  роботи  фільтрів,  необхідність  їх
відключення на промивання,  інтенсивність та тривалість промивання
встановлюють дослідним шляхом з урахуванням місцевих умов,  якості
води і складу споруд.
     6.9.5. Особливу   увагу   приділяють   якості   промивання  і
видаленню відмитого осаду.
     Промивання фільтрів   здійснюють   очищеною   водою.  У  разі
відповідного обгрунтування допускається промивання вихідною водою.
     6.9.6. Аналіз вихідної води на вміст загального заліза і води
з поверхні фільтра на вміст загального та окисного заліза, а також
розчиненого кисеню  і  вільної  вуглекислоти проводять один раз на
добу.
     Аналіз очищеної  води  на  вміст  загального заліза виконують
кожні 4 години.
     Періодичність бектеріологічного    аналізу   погоджується   з
місцевими органами Державного санітарного нагляду.
     6.9.7. Експлуатацію  споруд  знезалізнення  води з реагентною
схемою обробки  проводять  аналогічно  експлуатації   споруд   для
освітлення та знебарвлення води.
 
     6.10. Споруди   повторного   використання  промивних  води  і
обробки осадів.
     6.10.1. Споруди   повторного   використання   промивних   вод
призначено для скорочення втрат води  у  процесі  її  очищення,  а
споруди з  обробки  осадів  -  для  охорони водойм від забруднення
скидами водопровідних очисних споруд.
     6.10.2. Споруди повторного використання промивних вод повинні
забезпечити:
     видалення піску, вигнаного з фільтрів у процесі промивання;

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner