Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 256 від 20.08.1997

Про затвердження переліку радіоактивних препаратів лікувально-діагностичного призначення, зареєстрованих в Україні


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





       ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ
                  ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
 N 23 від 19.05.93                    Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      11 червня 1993 р.
                                      за N 66
 
 
           Про затвердження Інструкції про типи центрів
            геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,02-01-93)
 
 
     Відповідно до   постанови   Кабінету  Міністрів  України  від
1.11.91 р.  N 306 ( 306-91-п ) "Про створення Головного управління
геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України",
"Положення  про  Головне  управління  геодезії,   картографії   та
кадастру при Кабінеті Міністрів України", затвердженого постановою
Кабінету  Міністрів України від 12.11.92 N 622 ( 622-92-п ),  яким
надано право на видання та затвердження нормативно-технічних актів
галузі, - Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити Інструкцію про типи центрів геодезичних пунктів
(ГКНТА-2.01,02-01-93).
     2. Визнати такими, що не застосовуються:
     Інструкція про  побудову  державної  геодезичної мережі СРСР,
М., "Недра", 1986, пп. 48-57, 69;
     Керівництво з побудови геодезичних знаків, М., "Недра", 1969,
розділ 5;
     Центри геодезичних  пунктів  для  території  міст,  селищ  та
промислових майданчиків, М., "Недра", 1972;
     Центри та  репери  державної  геодезичної  мережі  СРСР,  М.,
"Недра", 1973;
     Інструкція з топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000  і  1:500  (ГКІНП-02-033-79),  М.,   "Недра",   1982,   пп.
6.16-6.20;
     Керівництво з астрономічних визначень (ГКІНП-01-153-81),  М.,
"Недра", 1984, п. 2.2;
     Правила закладки центрів та реперів на пунктах  геодезичної і
нівелірної мереж СРСР (ГКІНП-07-016-91), М., ЦНІІГАіК, 1991.
     3. Організаціям,  незалежно  від  форм  власності,   фізичним
особам,  що  займаються  виконанням  топографо-геодезичних  робіт,
прийняти затверджену Інструкцію... для керівництва в роботі.
     4. Інспекції Держгеонагляду прийняти  затверджену  Інструкцію
..... для керівництва в роботі.
     5. Контроль   за   виконанням   наказу  покласти  на  першого
заступника начальника Головного управління Романишина П.О.
 
 Начальник Головного управління                           А.Бондар
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Головного управління
                                      геодезії, картографії та
                                      кадастру при Кабінеті
                                      Міністрів України
                                      19.05.1993  N 23
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      11 червня 1993 р.
                                      за N 66
 
 
                            ІНСТРУКЦІЯ
               про типи центрів геодезичних пунктів
                      (ГКНТА-2.01,02-01-93)
 
 
     Інструкція містить  єдині вимоги до типів центрів геодезичних
пунктів державної геодезичної та нівелірної мереж, мереж місцевого
значення.
     При розробці типів центрів враховані природні умови  України,
вимоги  до зберігання центрів,  надійності їх конструкції в умовах
техногенних  процесів,  можливості  відновлення  в   разі   страти
верхнього центра,  необхідності уніфікації елементів конструкції і
здешевлення вартості.
     Збереженість центрів    забезпечується    чітко    визначеним
зовнішнім оформленням для незабудованих і забудованих територій.
     В Інструкції наводяться ескізи усіх типів центрів геодезичних
пунктів державної геодезичної та нівелірної мереж, мереж місцевого
значення,  а  також  ескізи  зовнішнього  оформлення  пунктів  для
незабудованих і  забудованих  територій  з  їх  чітко  визначеними
розмірами.  Ескізи геодезичних знаків (пірамід, сигналів, турів) в
Інструкції не наводяться.
     При підготовці  до видання враховані зауваження та пропозиції
підприємств   і   організацій   Укргеодезкартографії   та    інших
міністерств та відомств.
 
                       1. Загальна частина
 
     1.1. Геодезична мережа України складається із:
     - державної геодезичної мережі (за каталогом  розділ  "А")  -
астропункти,  тріангуляція, трилатерація, полігонометрія 1, 2, 3 і
4 класів, нівелювання I, II, III і IV класів;
     - геодезичних  мереж  місцевого значення (за каталогом розділ
"Б") - тріангуляція,  трилатерація, полігонометрія 4 класу, 1 та 2
розрядів, технічне нівелювання;
     - спеціальних  геодезичних   мереж,   які   створюються   для
будівництва  відповідальних споруд,  спостереження за осіданням та
деформацією будівель і споруд.
     1.2. Для   закріплення   геодезичної   мережі  на  місцевості
використовують різні конструкції центрів залежно від виду мережі.
     1.3. Конструктивно  геодезичний пункт залежно від виду мережі
включає:
     - зовнішній знак (сигнал, піраміда, тур);
     - центр;
     - зовнішнє оформлення (окопка).
     1.4. Довготривалість    збереження    геодезичних     пунктів
забезпечується   як   вибором   місця   установлення,  максимально
віддаленого від виробничої діяльності людини,  так і конструкцією,
яка не дозволяє порушити центр без застосування механізмів.
     Збереженості пункту та швидкості його  знаходження  допомогає
зовнішнє  оформлення,  яке  забезпечує відведення води від пункту,
робочого місця навколо нього та звертає увагу  сторонніх  осіб  на
наявність споруди.
     1.5. Виготовлення центрів і реперів геодезичної та нівелірної
мереж  передбачається,  в  основному,  централізованим  способом з
використанням багатосекційних розбірних опалубок,  вібраторів  для
ущільнення    бетону,    готових    металевих    центрів    знака,
бетонозмішувачів та іншої техніки.
     1.6. Конструкцією  центрів  рекомендується закладка монтажних
петель,  що  полегшують  переміщення  та  встановлення  центра  за
допомогою механізмів або вручну.
     1.7. Для виготовлення бетону використовується  портландцемент
(марка 300 і вище).
     1.8. При розробці конструкцій геодезичних пунктів (центрів та
реперів) врахована сезонна глибина промерзання грунту 0,75-1,3 м і
наявність на 90% території держави просадочних грунтів.
     1.9. Застосування   установлених  Інструкцією  типів  центрів
геодезичних пунктів обов'язкове для  всіх  організацій,  незалежно
від відомчої належності та форм власності, що виконують геодезичні
роботи на території України,  у тому числі в населених пунктах, на
промислових майданчиках і трасах.
 
                  2. Державна геодезична мережа
 
     У розділі   наведені   описи   конструкції   центрів  пунктів
тріангуляції,  трилатерації,  полігонометрії 1,  2,  3 і 4 класів,
нівелювання   I,   II,   III,   IV  класів,  орієнтирного  пункту,
астрономічного стовпа,  пунктів зразкових базисів 0,  1, 2, 3 та 4
розрядів.
     Описи ілюструються  ескізом  центра  з  розмірами  всіх  його
елементів у сантиметрах.
 
     2.1. Типи центрів геодезичних пунктів 1 і 2 класів
     2.1.1. Враховуючи  особливе  значення  державних  геодезичних
мереж  1  і  2  класів,  Інструкція  установлює для них єдиний тип
центра (тип У 10П, додаток 1).
     2.1.2. Конструктивно   центр  складається  з  п'яти  бетонних
блоків з трьома  металевими  марками,  що  служать  охоронними  та
пізнавальними елементами центра:
 
нижній      - бетонний куб із стороною 20 см з металевою маркою.
              Об'єм - 0,008 куб.м, вага - 16 кг;
 
охоронна    - бетонна плита 50х50х10 з арматурою із дроту
плита         діам.5 мм у вигляді сітки з стороною 10 см та двома
              монтажними петлями. Об'єм - 0,025 куб.м, вага -
              50 кг;
 
внутрішній  - бетонна відсічена піраміда з металевою маркою у
              верхній площині та монтажними петлями. Нижня
              площина 40х40, верхня 20х20, висота 30 см. Об'єм -
              0,02 куб.м, вага - 40 кг;
 
верхній     - бетонна відсічена піраміда з металевою маркою у
              верхній площині та монтажними петлями. Нижня
              площина 20х20, верхня 14х14, висота 70 см. Об'єм -
              0,014 куб.м, вага - 28 кг;
 
пізнавальний
стовп      - бетонний паралелепіпед 10х10х70. Об'єм - 0,007 куб.м,
             вага - 14 кг.
 
     Блоки центра:  охоронна плита і внутрішній центр скріплюються
цементним розчином, між рештою ніяких прокладок не становиться, що
дозволяє зберегти висоту пункту.
 
     2.1.2. Зовнішнє оформлення пунктів 1 і 2  класів  виконується
канавами паралельно до сторін знака (з трьох або чотирьох сторін).
Внутрішній край канав повинен розташовуватись на відстані не менше
100 см від осей стовпів знака.  Ширина канави зверху 120 см, знизу
20 см, глибина 80 см (додаток 24).
     Канави викопуються  тільки  між  стовпами,  без  окопки кутів
знаку, для можливості підходу до центру пункту.
     Земля із канави висипається на зовнішню сторону у формі валу.
     Пізнавальний стовп центра засипається землею для маскування.
     2.1.3. У  випадках  близького  залягання  скелі  з  елементів
центра пункту збирається центр, який вміщує не менше двох блоків з
металевими  марками  з обов'язковим бетонуванням нижнього центра у
виїмку,  вирубану у скелі,  та встановленням на  верхньому  центрі
пізнавального стовпа (тип У 30П, 14ОП, додатки 2 та 3).
     2.1.4. Зовнішнє  оформлення  скельного  центра  пункту,   при
відсутності  туру,  виконується із розташованого поблизу грунту та
скельних уламків з  обов'язковою  засипкою  верхнього  центра  або
пізнавального   стовпа   шаром  на  глибину  не  менше  20  см  та
спорудженням майданчика для спостерігача радіусом не менше  1,5  м
без оформлення окопки (додаток 2).
 
              2.2. Типи центрів геодезичних пунктів
                          3 та 4 класів
 
     2.2.1. Центри     пунктів     тріангуляції,     трилатерації,
полігонометрії  3  та  4 класів споруджуються із чотирьох бетонних
блоків з двома металевими марками (тип У 20П, додаток 4):
 
нижній      - бетонний куб із стороною 20 см з металевою маркою,
              вага - 16 кг;
 
охоронна    - бетонна плита 50х50х10 з арматурою із дроту
плита         діам. 5 мм у вигляді сітки з стороною 10 см та
              двома монтажними петлями, вага - 50 кг;
 
верхній     - бетонна відсічена піраміда з металевою маркою у
              верхній площині та монтажними петлями. Нижня
              площина 20х20, верхня 14х14, висота 100 см, вага -
              40 кг;
 
пізнавальний
стовп       - бетонний паралелепіпед 10х10х70, вага - 14 кг.
 
     2.2.2. Зовнішнє  оформлення  пунктів 3 та 4 класів аналогічне
пунктам 1 та 2 класів (п. 2.1.2).
 
                      2.3. Орієнтирні пункти
 
     2.3.1. Орієнтирний  пункт  закріплюють  верхнім   блоком   (з
маркою) центра пункту тріангуляції 3 і 4 класів на глибину 1 метр.
     У основі блоку установлюється плита (50х50х10 за  п.  2.1.1),
(тип У 5, додаток 5).
     2.3.2. Зовнішнє оформлення  орієнтирного  пункту  виконується
круглою   окопкою.  Внутрішній   діаметр  окопки 1.30 м, зовнішній
3.30 м.  Ширина канави зверху 1.0 м,  знизу 0.2 м,  глибина 0.5 м.
Марка  засипається  землею  для маскування.  У розриві канави може
встановлюватися пізнавальний стовп з охоронною пластиною  (додаток
25).
 
                     2.4. Астрономічний стовп
 
     2.4.1. Астрономічний  стовп  (тип  9)  бетонується  на  місці
установки і складається з бетонної подушки - 100х100х20 см,  нижня
основа  повинна знаходитись на глибині 150 см,  та залізобетонного
стовпа у вигляді  паралелепіпеда,  який  піднімається  над  рівнем
землі на 140 см. Розріз стовпа 50х50 см.
     Астрономічні стовпи споруджуються з використанням  дерев'яної
опалубки  і  арматури  на всю висоту стовпа.  Арматура заздалегідь
зварюється на базі (додаток 6).
     2.4.2. На  скелі,  яка  залягає  на  глибині  менше  150  см,
астрономічний стовп встановлюється без подушки.
     2.4.3. У верхню площину стовпа закладають стандартну металеву
марку.
     2.4.4. У  бокову  стінку  астрономічного  стовпа  вмонтовують
охоронну пластину.  Частину стовпа,  яка  виступає  над  поверхнею
землі, фарбують масляною фарбою яскравого кольору.
     Настил для астрономічних  спостережень  встановлюють  на  час
виконання  робіт,  з  додержанням  вимог  не  торкатися стовпа при
спостереженнях.
     2.4.5. Зовнішнє    оформлення    астрономічного   стовпа   не
виконується.
 
          2.5. Зразковий базис 0, 1, 2, 3 та 4 розрядів
 
     2.5.1. Зразкові базиси "О"  розряду  закріплюються  центрами,
які  спеціально  розробляються  для  кожного  базису,  виходячи  з
гідрогеологічних умов.
     Зразкові базиси   1  і  2  розрядів  закріплюються  центрами,
наведеними в додатках 7, 8 (тип 187, 181к).
     2.5.2. Для  закріплення кінцевих пунктів зразкових базисів 1,
2 розрядів та пунктів,  розташованих на відстані  288,  480,  984,
1486,  2016  та  5000  м від початкового,  використовують два типи
центрів - основний і рядовий (трубчатий).
     2.5.3. Центр  типу (основний) - залізобетонний пілон розрізом
120х120 см у основі і верхній частині 40х40 см, із бетонною плитою
(якорем 250х250 см і висотою 40 см). Основа бетонної плити (якоря)
знаходиться  на   глибині,   яка   перевищує   найбільшу   глибину
промерзання  на  150х250  см.  В разі високого рівня грунтових вод
глибина  закладки  збільшується,   щоб   основа   бетонної   плити
знаходилась в нездавлених породах. Центр встановлюється на грунт з
непорушеною природною щільністю (тип 187, додаток 7).
     2.5.4. До  початку  встановлення  центра  зварюють арматуру з
гарячокатаної сталі (арматурне залізо) діаметрами 12 або 18  мм  і
виготовляють опалубку з металу або дерева.
     За два дні до установки арматури і опалубки на дно  котловану
укладають  шар  бетону  товщиною  10  см.  На цей шар встановлюють
каркас і закріплюють  опалубку.  Підготовлений  об'єм  безперервно
заповнюють бетоном з його ущільненням.
     У верхню площину пілона закладають одну марку. Верхня частина
центра  з  маркою  повинна  підніматися  над  землею  на  120  см,
виконуючи роль штатива для вимірювального приладу.
     Частина знаку,  яка виступає над поверхнею землі,  фарбується
масляною фарбою яскравого кольору.
     Котлован засипають   двома  видами  порід:  пісчано-гравійною
сумішшю  -  простір,  прилягаючий  до  пілона,  та  витягнутим   з
котловану грунтом - інший простір.
     Засипку ущільнюють механічно або заливкою водою.
     2.5.5. Рядовий центр (тип II) - трубчатий. Глибина закладки -
200 см.  Для установки центра пробурюється  свердловина  діаметром
200 мм. В центрі свердловини установлюється на всю глибину сталева
труба діаметром 100 мм,  з товщиною стінок не менше 4 мм, суцільна
або  з'єднана  муфтами.  Зверху труби приварюється марка,  знизу -
металевий диск діаметром на 2-3 см менше діаметра свердловини.
     Нижня частина  свердловини  бетонується,  з трамбуванням,  на
величину 50 см,  а решта  простору  засипається  пісчано-гравійною
сумішшю.
     Верх центра оформляється  колодязем із залізобетонного кільця
діаметром і висотою 700 мм,  з стінками товщиною 10 см і металевою
кришкою.  Об'єм колодязя до  марки  засипається  пісчано-гравійною
сумішшю (додаток 8).
     2.5.6. Зразкові  базиси  3   і   4   розрядів   закріплюються
стандартними  центрами  (верхній  блок  за  п.  2.1.1),  (тип У15,
додаток 9).
     2.5.7. Зовнішнє    оформлення   пунктів   зразкового   базиса
виконується окопкою квадратної форми у вигляді канави.  Внутрішній
край  канави  знаходиться  на  відстані  1.5  м від центра пункту.
Ширина канави 1.2 м,  глибина 0.7 м.  Грунт з канави  відсипається
валиком  за  зовнішнім  краєм  канави.  В напрямку базиса в окопці
робиться розрив шириною 1.0 м (додаток 26).
 
                   3. Державна нівелірна мережа
 
     Державна нівелірна мережа України  призначена  для  поширення
єдиної  системи  висот  на  території  всієї  держави і є висотною
основою всіх топографічних зйомок та інженерно-геодезичних  робіт,
які  виконуються  для  задоволення  потреб народного господарства,
науки і оборони держави.
     Державна нівелірна  мережа  України  поділяється на нівелірні
мережі I, II, III і IV класів.
     Лінії нівелювання  закріплюються віковими,  фундаментальними,
грунтовими та стінними реперами.
     Типи реперів:
     3.1. Вікові репери (тип 173, 174, 175).
     3.2. Фундаментальні репери (тип 161, 164).
     3.3. Грунтові репери (тип 160).
     3.4. Стінні репери (тип 143)
 
                        3.1. Вікові репери
 
     3.1.1. Конструкція   вікового  репера  (тип  173,  174,  175)
залежить від глибини  залягання  геологічно  стійних  структур.  У
залежності  від  цього  вікові  репери  можуть  бути скальними або
грунтовими.
     Збереженість вікового  репера забезпечується якістю закладки,
добротністю матеріалів,  з яких він виготовлений,  а також  місцем
його розташування і зовнішнього оформлення.
     Стабільність вікового репера обумовлюється заглибленням  його
основи  у  нестискуючі  породи  не  менше  ніж на 120 см (трубчаті
репери) і на 10 см (скельно-бетонні).
     Вибір місця  закладки вікового репера повинен виключати вплив
екзогенних і техногенних процесів.
     У всіх  випадках  місце  закладки вікових реперів вибирається
геодезистом разом з геологом.
     Результати вибору     місця    закладки    вікового    репера
затверджуються у Головному  управлінні  геодезії,  картографії  та
кадастру при Кабінеті Міністрів України.
     3.1.2. При заляганні скелі на глибині до 120 см  закладається
група  із  чотирьох  скельних реперів (типу 173),  які знаходяться
один від одного на  відстані  25-50  м.  Висоти  суміжних  реперів
повинні відрізнятися не менше ніж на 15 см.
     3.1.3. Репер  складається  з  марки  (нержавіюча  сталь   або
бронза) і бетонного колодязя з кришкою.
     Розміри колодязя залежать від глибини  залягання  скелі.  При
виході скелі на поверхню землі зовнішні розміри колодязя 50х50 см.
При глибині залягання скелі 50 см і більше - колодязь діаметром до
100 см (додаток 10).
     3.1.4. При заляганні скелі на  глибині  від  120  до  500  см
закладається  віковий  репер  у формі паралелепіпеда у поперечному
розмірі 35х35 см, виготовлений з граніту або високоякісного бетону
(тип 174, додаток 11).
     Основою для репера є бетонна плита  розміром  100х100х40  см.
Репер  розміщується  в  колодязі  діаметром  до  100 см.  Проходка
колодязя здійснюється способом опускання  кілець  під  їх  власною
вагою.  Шви  між  кільцями  штукатуряться.  Верхній  кінець пілона
знаходиться на глибині 100 см від поверхні землі.
     В верхній   частині  пілона  на  відстані  20  см  по  висоті
установлюють дві марки -  горизонтальну  і  вертикальну.  Нижню  і
вертикальну  марку установлюють у північному напрямку від основної
марки.
     Між всіма трьома марками визначають перевищення з точністю до
1 мм.
     Горизонтальні марки закриваються металевим ковпаком.
     Котлован засипається грунтом, а репер у колодязі - гравієм.
     На відстані    100-150    м    від    репера   установлюється
фундаментальний репер із супутником.
     3.1.5. При заляганні нестискуючих порід на глибині більше 500
см закладається віковий трубчатий репер (тип 175, додаток 12).
     Репер закладають у свердловину діаметром близько 250 мм,  яка
просвердлюється на 120 см нижче межі нестискуючих  поряд,  або  не
менше 400 см нижче межі промерзання.
     Репер складається з  металевої  труби  діаметром  100  мм,  з
товщиною  стінок 5-10 мм,  яка заливається бетоном.  Реперна труба
закінчується сталевим наконечником довжиною  не  менше  250  см  з
трьома якорними дисками.
     На величину сталевого наконечника 250 см  репер  бетонується.
Після  цього  у  свердловину до межі бетонування опускають захисну
трубу діам.150-200 мм з сальником у нижній частині і на висоту  70
см заливають рідким бітумом. У верхній частині установлюють гумову
діафрагму, яка зверху на 50 см заливається бітумом.
     У верхній  частині  трубчатого вікового репера на 1.0 м нижче
поверхні землі установлюють бетонне кільце діаметром 100 і висотою
100 см. Кришка кільця розташовується на 60 см нижче рівня землі.
     На реперній  трубі  на  відстані  20  см   одна   від   одної
приварюються  дві  марки із малоокислюючого металу - горизонтальну
та вертикальну.  Колодязь засипається  гравієм.  Поряд  з  віковим
репером  на відстані 100-150 м закладають фундаментальний репер із
супутником.
     У всіх  типах вікових реперів колодязь з кришкою кріпиться на
бітумній основі.
     3.1.6. Віковий  репер окопується квадратною канавою,  сторона
якої з внутрішнього краю дорівнює 200 см. Поперечний розріз канави
знизу - 20 см, зверху - 120 см, глибина - 50 см. Грунт, вийнятий з
канави, укладається за зовнішнім краєм у формі валика.
     По краях   площадки  установлюють  4  пізнавальних  стовпа  з
охоронними пластинами (додаток 26).
 
                    3.2. Фундаментальні репери
 
     3.2.1. У залежності від умов закладки  фундаментальні  репери
діляться на грунтові та скельні.
     3.2.2. Фундаментальний  репер  (тип   161)   виготовляють   у
котловані.  Він являє собою залізобетонний пілон 30х30х60 см, який
становить одне ціле з бетонною плитою 130х130х40 см.
     У верхній  площині  пілона  і  на  північ  від  неї  у  плиті
бетонують   марки   з   малоокислюючого   металу.   Верхню   марку
розташовують   в   130   см  від  поверхні  землі,  основа  репера
розташовується на глибині 250 см.
     З точністю до 1 мм визначається перевищення між марками,  які
закриваються металевими кришками.
     Котлован засипають  грунтом.  В  30 см від поверхні землі над
центром репера установлюють охоронну пізнавальну плиту 30х30х10 см
(додаток 13).
     3.2.3. Зовнішнє оформлення фундаментального репера  виконують
аналогічно   (п.   3.1.6).   На   майданчику   встановлюють   один
пізнавальний стовп з охоронною пластиною (додаток 26).
     3.2.4. Фундаментальний  репер для скельних грунтів закладають
при заляганні скелі до 130 см  (тип  114).  Він  являє  собою  дві
марки,  забетоновані в скелю. Марки розташовують на відстані 5-6 м
одна від одної, з різницею висот між ними не менше 10 см.
     На відстані 30 см від поверхні землі над марками установлюють
пізнавальні плити (додаток 14).
     3.2.5. Зовнішнє   оформлення   фундаментального   репера  для
скельних грунтів складається з окопки канавою прямокутної форми  з
трьох   сторін   закладених   реперів.   Внутрішній   край  канави
розташовується в 100 см від центра  знака.  З  четвертої  сторони,
зверненої  до  реперів,  канава не викопується.  Поперечний розріз
канави в нижній основі 20 см,  зверху 120 см, глибина 50 см. Грунт
з канави укладається за зовнішнім краєм у формі валика.
     Із сторони,  вільної від окопки, поблизу реперів установлюють
2 пізнавальних стовпи з охоронними пластинами (додаток 27).
 
                       3.3. Грунтові репери
 
     3.3.1. Грунтовий    репер    (тип    160)    складається   із
залізобетонного  пілона  у  формі  паралелепіпеда   з   поперечним
розрізом  16х16,  довжиною  120  см  з  маркою у верхній площині і
бетонної плити (якоря) діаметром 48-50 см, висотою 40 см.
     В середині  бетонної плити роблять отвір 20х20х10 см,  у який
встановлюють залізобетонний пілон (додаток 15).
     3.3.2. Грунтовий  репер закладають у свердловину глибиною 180
см і  діаметром  50  см.  Якір  з  пілоном  повинен  скріплюватись
цементним розчином.
     На дно свердловини також  укладають  шар  цементного  розчину
товщиною не менше 3 см.
     3.3.3. Марка грунтового репера  повинна  розташовуватися  від
поверхні землі на глибині 50 см.
     3.3.4. При виході скелі на глибину до 70 см в неї  закладають
марку на цементному розчині.
     Якщо скеля  залягає  на  глибині  від  70  до  150  см,  тоді
закладають  пілон  з  плитою (якорем),  якорочують пілон так,  щоб
марка розташовувалась на глибині 50 см від поверхні землі.  Основу
плити і пілона бетонують.
     3.3.5. Зовнішнє  оформлення  грунтового  репера   виконується
квадратною   окопкою  із  сторонами  140х140  см  між  внутрішніми
сторонами канави. Канава має розміри 120 см зверху, 20 см знизу та
глибину  50  см.  Частина  землі  (грунту)  з  канави  насипається
майданчиком над грунтовим репером,  інша -  валиком  за  зовнішнім
краєм канави. У кутку майданчика установлюють пізнавальний стовп з
охоронною пластиною (додаток 27).
 
                        3.4. Стінні репери
 
     3.4.1. Стінні репери закладають  в  лініях  нівелювання  всіх
класів  у  стіни споруд,  будівель та у вертикальні поверхні скель
(тип 149, додаток 16).
     3.4.2. Стінний  репер  являє  собою  чугунну  відливку певної
форми та розмірів з номером репера і буквою "Д" - державна мережа.
Стінний  репер  тільки  з  номером  відноситься до мереж місцевого
значення.
 
                   4. Мережі місцевого значення
 
     У розділі наводяться описи геодезичного  пункту  на  будівлі,
типи  центрів геодезичних пунктів 1,  2 розрядів на забудованій та
незабудованій  територіях,  марок  планових  і   висотних   мереж,
тимчасових (робочих) центрів.
     4.1. Геодезичний пункт на будівлі  (тип  4)  споруджується  з
цегли  та  металевої труби у вигляді інструментального столика для
кріплення інструменту.  По осі труби  у  цегляній  кладці  будівлі
закладається  марка.  Навколо  труби  виконується  цегляна кладка,
пустоти заливаються цементним розчином.  У  центрі  привареної  до
труби  металевої  пластини  товщиною  не менше 1 см,  із сторонами
20х20 см, по осі труби просвердлюють отвір для станового гвинта. У
верхній   частині   труби  під  пластиною  вирізується  отвір  для
закручування станового гвинта (додаток 17).
     На плоскому   даху   пункт   встановлюється   на   горищевому
перекритті, на двоскатному та дахах інших конструкцій - на несучій
(капітальній) стіні будівлі.
     У всіх    випадках    навколо    спостережного     майданчика
споруджується огорожа.
 
     4.2. Центри  геодезичних пунктів 1 і 2 розрядів закріплюються
бетонним монолітом у вигляді відсіченої чотиригранної піраміди  із
сторонами  у  нижній основі 20-30 см,  у верхній площині 12-14 см,
висотою 70-75 см.
     4.2.1. Марка   центра   пункту   приварюється  до  труби  або
металевого штиря з якорем,  а також може бетонуватися в центрі без
допоміжної арматури.
     4.2.2. На незабудованій території марки центрів пунктів 1,  2
розрядів  закладаються  на  10  см  вище поверхні землі.  Зовнішнє
оформлення центрів пунктів виконується окопкою круглої  (у  плані)
форми,  з канавою шириною 50 см зверху,  20 см знизу і глибиною 30
см.  Внутрішній радіус окопки  1.3  м  (див.  зовнішнє  оформлення
орієнтирного пункта (тип У15Н, додаток 18).
     4.2.3. На  забудованій  території   без   твердого   покриття
(узбіччя   доріг,   газони)   центри   пунктів  1  та  2  розрядів
закладаються на глибину 80-85 см,  на 10 см нижче поверхні  землі.
Зовнішнє оформлення центрів не виконується.
     4.2.4. На забудованій території з  твердим  покриттям  центри
пунктів  1  і 2 розрядів закладають врівень з поверхнею покриття у
містах і селищах міського типу.  В Києві,  Севастополі та обласних
містах  центри  пунктів  закладаються  на  глибину  80-85 см.  Над
центром встановлюється чугунний ковпак з кришкою (тип  У15к,  У15,
додатки 19, 20, 23).
     4.2.5. У  випадках  розташування  пунктів  полігонометрії  на
штучних спорудах (мости,  шляхопроводи, підземні переходи та інше)
вони  закріплюються  монолітом  нижнього  центра  (п.  2.1.1)  або
стандартними марками у бетоні, верхньою площиною врівень з твердим
покриттям.
     4.2.6. У містах і селищах міського типу пункти полігонометрії
1 і 2 розрядів закріплюються стінними знаками.
     У вигляді  стінних  знаків  використовуються відливки стінних
реперів  (тип  143),  конструкцією  яких  передбачений  отвір  для
установки  візірної  цілі.  Від стінних реперів вони відрізняються
відсутністю на лицевій стороні букви "Д", оскільки вони є пунктами
місцевого значення.
     Стінний знак встановлюється на  цементному  розчині  (1:2)  у
стіни будинків та споруд.
     4.2.7. Стінний   знак   полігонометрії   1   і   2   розрядів
супроводжується  тимчасовим  пунктом  у  вигляді  робочого центра,
відлитого з чавуну та бетонованого врівень з  поверхнею  землі  на
глибину до 30 см,  або у вигляді диска,  прикріпленого до твердого
покриття дюбель-цвяхом (додаток 21).
     Окопка тимчасового    пункту,   закладеного   в   грунт,   не
виконується.
 
     4.3. Центри  геодезичних   пунктів   і   репери   нівелювання
закріплюються марками двох типів: чавунними для закладки в бетон і
сталевими для приварювання до труби.
     На лицевій  стороні  марок  передбачається  виступ з отвором,
номер марки і буква "Д" для використання у державних мережах.
     Відсутність букви "Д" вказує на належність до мереж місцевого
значення (додаток 22).
 
                     5. Технічна документація
 
     5.1. Закладка пунктів  державної  геодезичної  та  нівелірної
мереж,   геодезичних   мереж   місцевого  значення  і  спеціальних
геодезичних   мереж   супроводжується   обов'язковим   оформленням
технічної  документації,  яка дає вичерпну інформацію про місце та
умови установки кожного пункту.
     Це особливо  важливо для оцінки стійкості центрів геодезичних
пунктів і їх надійного та швидкого відшукування.
     5.2. Повнота  та обсяг документованої інформації залежить від
точності   закріплюваної   мережі.   Повний   обсяг   документації
оформлюється  на  центри  пунктів  і репери державної геодезичної,
нівелірної та спеціальної геодезичних мереж.
     На пункти  геодезичних  мереж місцевого значення оформлюються
замальовки кожного пункту і акти здачі на збереження.
     5.3. Перелік   обов'язкової   технічної   документації,   яка
оформлюється на центри геодезичних пунктів:
     - карточка  побудови,  обстеження  і відновлення пункту.  Акт
перезакладки.  Контроль  і  приймання.   Наступні   обстеження   і
відновлення геодезичного пункту (додаток 28);
     - карточка закладки геодезичного пункту (додаток 29);
     - список обстеження і відновлення нівелірних реперів (додаток
30);
     - список  обстежених  і  відновлених  нівелірних  реперів  на
геодинамічному полігоні (додаток 31);
     - акт   про   здачу   геодезичних   пунктів  для  нагляду  за
збереженням (додаток 32).
 
  Додатки не наводяться




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner