Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 12/8-Ц від 23.01.1997

Про порядок сплати податку на добавлену вартість підприємствами залізничного транспорту


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 11

                                      + діуретик
 
 НКПБ-Ш (ФК3-4)     каптоприл + діуретик + (дигіталіс);    діуретик
                     празозин + діуретик + (дигіталіс);    + нітросорбід
                  нітросорбід + гідралазин +               + (дигіталіс)
                     + діуретик + (дигіталіс);
                  нітросорбід + празозин + (дигіталіс);
                  нітросорбід + каптоприл + діуретик +
                               + (дигіталіс)
 
______________________
     Примітка. 1. Показання до призначення препаратів дигіталісу
     - тахісистолічна форма миготливої аритмії.
     2. Діуретична  терапія  передбачає  застосування:
     при НК1   (ФК1-2)   -   тіазидних  діуретиків  або  клопаміду
(бринальдиксу) у помірних дозах;  при НКIIА  (ФК2-3)  -  тіазидних
діуретиків або ж фуросеміду чи урегіту у помірних дозах; НКIIБ-Ш -
фуросеміду або урегіду у комбінації з діуретиками інших груп.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування МОЗ України                    А.П.Картиш
 
 Головний кардіолог МОЗ України                         В.О.Бобров
 
                                          Додаток 20
                                          до наказу Міністерства
                                          охорони здоров'я України
                                          від 30.12.1992 р. N 206
 
                            Пропозиції
          Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска
          щодо  застосування  немедикаментозних  методів
                 лікування кардіологічних хворих
 
     З метою     активізації     впровадження      в      практику
лікувально-профілактичних    установ   України   немедикаментозних
методів    лікування   кардіологічних   хворих   Український   НДІ
кардіології ім. М.Д.Стражеска пропонує:
     1. Ширше  впроваджувати  в  практику  роботи  стаціонарів  та
поліклінік  областей  (міст)  України методи квантової гемотерапії
(внутрішньосудинне лазерне опромінення крові та аутогемотрансфузії
ультрафіолет  (УФ)-опроміненої  крові і сорбційно-ефективні методи
лікування кардіологічних хворих, згідно з наведеними показаннями.
 
   Показання і протипоказання до застосування немедикаментозних
             методів лікування кардіологічних хворих
 
     1. Показання      до      застосування     аутогемотрансфузії
УФ-опроміненої крові: нестабільна стенокардія, що вперше виникла і
прогресує,  гострий  інфаркт міокарда,  периінфарктна стенокардія,
стабільна  стенокардія  з  низькою  толерантністю   до   фізичного
навантаження,     септичний    стан,    інфекційний    ендокардит,
залізодефіцитна анемія,  облітеруючий  атеросклероз,  атеросклероз
судин нижніх кінцівок, розвинута толерантність до нітропрепаратів.
     Протипоказання: всі протипоказання до застосування  гепарину,
порфирія,   висока   фоточутливість,  системний  червоний  вовчак,
наявність новоутворень, хронічні запальні захворювання.
     2. Показання  до  застосування  лазерного  опромінення крові:
показання ті ж самі,  що і для застосування АУФОК плюс  електрична
нестабільність   міокарда   (шлуночкові  порушення  ритму  серця),
цукровий діабет, ревматоїдний артрит, подагра.
     Протипоказання: висока фоточутливість.
     3. Показання    до    застосування    гемосорбції:    сімейна
гіперхолестеринемія,  ІХС  з гіперхолестеринемією,  резистентна до
терапії  гіпертензія,  резистентна  до  терапії  хронічна  серцева
недостатність, порушення функцій печінки і нирок (ХНН, нефротичний
синдром,   гепатаргія),    гіпергідратаційний    синдром,    тяжка
артеріальна   гіпертензія,   прогресуюча   серцева  недостатність,
септичний стан,  інфекційний ендокардит,  резистентна  до  терапії
стенокардія,   системні  захворювання  сполучної  тканини,  гострі
медикаментозні отруєння.
     Протипоказання: тотальне   ураження   міокарда   із   значним
зниженням   насосної   функції   серця,   некореговані   порушення
гемодинаміки  з  систолічним тиском нижче 80 мм рт.ст.,  наявність
внутрішньої    кровотечі    або    внутрішньочерепної    гематоми,
протипоказання до  застосування  гепарину,  анемія  - НB менше 100
г/л.
     4. Показання  до застосування ультрафільтрації крові:  гостра
ниркова   недостатність   при   різних   видах    шоку,    гострий
гломерулонефрит, креатинемія до 15 мг%,  гіперкаліємія   7 мекв/л,
декомпенсація ХПН (зниження клубочкової фільтрації до  15  мл/хв.,
збільшення  вмісту сечовини плазми до 120-150 мг (%),  резистентні
до   терапії,   прогресуючі   і   рецидивуючі    форми    серцевої
недостатності,  набряк  легенів,  в  т.ч.  при  гострому  інфаркті
міокарда.
     Протипоказання: крововилив  у  мозок,  незупинена  кровотеча,
септичний ендокардит, всі протипоказання до застосування гепарину,
анемія - вміст HB   100 г/л,  гіповолемія, гіпотензія - AT   90 мм
рт.ст., еритроцитоз HB   55%.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування МОЗ
 України                                                А.П.Картиш
 
 Головний кардіолог
 Міністерства охорони
 здоров'я України                                       В.О.Бобров
 
                                          Додаток 22
                                          до наказу Міністерства
                                          охорони здоров'я України
                                          від 30.12.1992 р. N 206
 
          Правила посмертної діагностики,  заповнення і
          шифрування лікарських свідоцтв про смерть при
          ішемічній   хворобі   серця  і   артеріальній
                           гіпертензії
 
     Високий рівень смертності  при  хворобах  системи  кровообігу
(ХСК)  визначає  їх провідне місце серед основних медикосоціальних
проблем,  що стоять перед Україною.  Експертиза якості  посмертної
діагностики  найбільш  поширених  захворювань даної групи свідчить
про невиправдане завищення  показників  смертності  населення  при
даній  патології.  Ця ситуація стосується осіб як непрацездатного,
так і працездатного віку.
     Недостовірність статистичних    відомостей    про    здоров'я
населення  веде  до  перекручення  даних  про  виробничі  сили   і
нераціонального  розподілу  національних  ресурсів  при плануванні
охорони здоров'я та розвитку  країни.  У  зв'язку  з  цим  виникла
необхідність  у  виданні  методичних  рекомендацій щодо оформлення
посмертного діагнозу при даній патології.
 
        1. Загальні правила посмертної діагностики хвороб
                        системи кровообігу
 
     У  разі  смерті  хворих  від  ХСК в лікувально-профілактичних
закладах  причина смерті встановлюється на підставі даних медичної
документації і результатів патологоанатомічного дослідження трупа.
Розтин може бути відмінено лише  у  виняткових  випадках  головним
лікарем лікувальної установи.
     При раптовій   смерті   в   позалікарняних   умовах   діагноз
встановлюється  судово-медичним  експертом на підставі результатів
розтину,  спеціальних досліджень і даних медичної документації про
прижиттєвий нагляд за станом здоров'я померлого.
     Всі особи  працездатного  віку,  що  померли  в   лікувальних
установах,   а   також  раптово  померлі  вдома  або  поза  домом,
підлягають обов'язковому розтину.
     Коли смерть   настала   внаслідок   хронічного  захворювання,
посмертний діагноз може  бути  встановлено  лікуючим  (дільничним)
лікарем, заст.  головного лікаря поліклініки по лікувальній роботі
або  завідуючим   поліклінічним   відділенням   лікарні.   Діагноз
встановлюється  після  складання  посмертного  епікризу  за даними
первинної  медичної  документації  (амбулаторної  карти,   історії
хвороби)  з  врахуванням  докладної  інформації  свідків  смерті і
результатів огляду трупа лікарем.  Визначення причини  смерті  без
аналізу  медичної  документації,  патологоанатомічного дослідження
або судово-медичної експертизи не дозволяється.
 
       2. Основні вимоги до патологоанатомічного діагнозу і
              заповнення лікарського свідоцтва про смерть
 
     Патологоанатомічний діагноз  -  заключний етап діагностичного
процесу,  в ході якого клінічні  дані  аналізуються  з  огляду  на
знайдені морфологічні зміни.
     В патологоанатомічному   діагнозі   потрібно   розмежовувати:
основні  і  неосновні,  специфічні і неспецифічні,  безпосередні і
опосередковані,  зовнішні  і  внутрішні,  достатні   і   необхідні
причинні  фактори,  умови  і  приводи.  На  підставі  даних всього
комплексу прижиттєвого і посмертного обстеження в ньому мають бути
відображені:  нозологія,  патогенез  і  морфо-функціональні прояви
захворювання;  встановлено послідовність виникнення цих проявів  і
взаємозв'язок між ними.
     Патологоанатомічний (як і  клінічний)  діагноз  будується  на
підставі  конкретної  нозологічної одиниці,  що входить до рубрики
міжнародної класифікації хвороб 9-го перегляду (МКХ-9) і має  бути
чітко документований морфологічно або клінічно.  Нозологічна форма
в діагнозі не може  бути  підмінена  переліком  знайдених  станів,
симптомів, синдромів.
     При  заповненні  лікарського  свідоцтва  про смерть померлого
від   серцево-судинного   захворювання   основна   причина  смерті
записується у першій частині свідоцтва, яка поділяється на 3 рядки
(а,  б,  в). В пункті а) вказується безпосередня причина смерті. У
пункті  б)  -  основне  ускладнення  захворювання,  що   викликало
безпосередню    причину   смерті   або   форма   серцево-судинного
захворювання.  В пункті  в)  записується  захворювання,  що  стало
причиною  смерті.  Таким чином,  запис причини смерті від ХСК може
закінчитися  пунктом  б)  або  в).  Безпосередня  причина  смерті,
зазначена   в  пункті  а),  повинна  етіологічне  і  патогенетичне
випливати  з   основного   серцево-судинного   захворювання,   яке
викликало смерть, і вказано в пункті б) або в).
     При наявності двох або більше захворювань, кожне з яких могло
викликати   смерть,   як   основна   її   причина   вказується  те
захворювання, перебіг якого був гостріший.
     У другій  частині  відзначаються  інші  важливі захворювання,
наявні до  моменту  смерті,  тобто  ті,  що  вплинули  на  перебіг
основного захворювання, яке викликало смерть, але причинно не були
пов'язані з самий захворюванням або його ускладненням,  що і стало
безпосередньо причиною смерті.
     Для шифрування,  яке в обов'язковому порядку виконується  при
заповненні   свідоцтва   про   смерть,   і  статистичного  аналізу
обирається діагноз,  зазначений останнім в пунктах "б" або "в", до
того  ж  у  померлих  від ішемічної хвороби серця (ІХС) шифрування
завжди проводиться з урахуванням її форми, записаної у пункті "б".
     У сільській    місцевості    посмертний   діагноз   ІХС   або
гіпертонічної хвороби  (ТХ)  має  бути   погоджений   з   районним
кардіологом  (терапевтом) або начмедом ЦРЛ і обов'язково візується
цією посадовою особою.
     Реєстрація смерті   в  усіх  населених  пунктах  здійснюється
органами ЗАГСу,  сільськими (селищними) Радами народних  депутатів
на підставі лікарських свідоцтв про смерть,  які видаються лікарем
під розписку.  У тих випадках,  коли для встановлення  остаточного
діагнозу   потрібні  додаткові  дослідження,  видається  попереднє
лікарське  свідоцтво про смерть, де у графі а) його першого пункту
записується: "Неуточнено  причину  смерті"  (шифр МКХ-9 799.9).  У
свідоцтві про смерть,  що видано  попередньо,  виставляти  діагноз
гострої серцево-судинної патології забороняється.
 
            3. Загальна структура патологоанатомічного
                             діагнозу
 
     Відповідно до  міжнародних  правил,  всі  елементи   діагнозу
розташовуються  з врахуванням патогенетичного принципу.  При цьому
обов'язково виділяються:
     1. Основне   захворювання   -  нозологічна  одиниця  (або  її
еквівалент),  що спричинила смерть безпосередньо або  через  тісно
пов'язані з нею ускладнення.
     2. Ускладнення   основного    захворювання    -    сукупність
патологічних  процесів,  що  патогенетичне  тісно пов'язані з ним.
Перелічуються в патогенетичній послідовності.
     3. Супровідні захворювання - нозологічні одиниці, етіологічно
і патогенетично  не  пов'язані  із  захворюванням,  яке  обумовило
смерть, і не мали на його розвиток в перебігу особливого впливу.
     При наявності  кількох  захворювань   дозволяється   виділяти
комбіноване основне захворювання, що включає декілька нозологічних
одиниць.  При цьому нозологічний і патогенетичний принцип побудови
діагнозу зберігаються.
     Комбіноване основне   захворювання   діагностується   у   тих
випадках,  коли  жодній  із знайдених нозологічних одиниць не може
бути  надано  переваги,  виходячи  з  таких  принципів:  провідним
визначається  патологічний  стан,  який  міг  би  бути  генетичною
основою захворювання;  найважчий за характером і наслідками;  який
розвивався гостро або найбільш ймовірний за частотою.
     У структурі   комбінованого   основного   захворювання   слід
відрізняти:
     1. Конкуруючі захворювання -  нозологічні  одиниці,  кожна  з
яких незалежно від інших могла обумовити смерть хворого.
     2. Поєднані захворювання - нозологічні  форми,  що  одночасно
розвиваються,  кожна з яких не є смертельною, а лише їх сукупність
викликає детальний кінець.
     3. Фонове захворювання - не пов'язане етіологічне з основним,
але що суттєво ускладнило його перебіг.
     Першим вписується  основне  (однокомпонентне або комбіноване)
захворювання: відповідні нозологічні одиниці та їх розшифрування.
     Для статистичного   обліку   записують   у  рубрику  "Основне
захворювання"  ту  нозологічну  форму,  яка  могла   б   визначити
послідовність подій. Коли такої послідовності встановити не можна,
то захворювання,  що мало складніший перебіг,  ставлять  на  перше
місце,  як найвірогіднішу причину смерті, а інші патологічні стани
враховуються, як фон.
 
         4. Формулювання патологоанатомічного діагнозу і
         оформлення лікарського свідоцтва про смерть при
         ішемічній хворобі серця і гіпертонічній хворобі
 
 
     За сучасними   уявленнями   в  основі  ІХС,  як  нозологічної
форми, лежить невідповідність  реального  кровопостачання  дійсним
потребам міокарда при коронарному атеросклерозі.  Всі інші випадки
ішемії міокарда розглядаються як коронарний синдром,  що ускладнює
відповідні нозологічні одиниці, які і є основним захворюванням.
     Патологоанатомічний діагноз  повинен  констатувати  наявність
ІХС;  визначати її форму;  реєструвати ускладнення ІХС, що зіграли
роль  в  настанні смерті; включати супровідні захворювання. У разі
необхідності   в   діагноз   вносяться   фонові  захворювання  або
"комбіноване   основне  захворювання".  При  визначенні  характеру
патологічного  процесу  в  міокарді  доцільно  дотримуватися такої
клініко-морфологічної схеми:
     1. Гостра коронарна недостатність.
     2. Інфаркт    міокарда    (гострий,    типовий,     атиповий,
рецидивуючий, повторний, ареактивний).
     3. Атеросклеротичний кардіосклероз.
     В діагнозі   відзначається   морфологічний   варіант  і  фаза
розвитку інфаркту,  локалізація  некротичних  або  рубцевих  змін.
Принципова  схема побудови патологоанатомічного (судово-медичного)
діагнозу при  ішемічній  хворобі  серця,  що  включає  її  основні
морфологічні  ознаки  та  ускладнення,  в тому числі й комбінації,
представлені в різних конкретних випадках:
     I. ІХС:    ознаки    хронічної    коронарної    недостатності
(атеросклеротичні  ушкодження  магістральних  артерій   серця   із
зазначенням  їх  локалізації,  поширеності,  ступеня  стенозування
артерій  бляшками,  що  організовані  тромбами.  Рубцеві  зміни  в
міокарді,  локалізація,  довжина.  Явища дифузного кардіосклерозу,
компенсаторної  гіпертрофії  та  атрофії м'язових волокон). Ознаки
гострої   коронарної  недостатності  (свіжі  тромби  в  коронарних
артеріях;  крововилив  в  атеросклеротичну  бляшку;  її  розрив  з
утворенням   клапана,  що  закривав  отвір  судини,  або  емболією
дистальних  гілок атероматозними масами). Наявність вогнища ішемії
або  інфаркту міокарда із зазначенням локалізації, розмірів і фази
його розвитку.
     II. Ускладнення   основного  захворювання:  ознаки  хронічної
серцево-судинної недостатності (1)*.  Субендокардіальний  тромбоз;
артеріальні тромбоемболії з їх наслідками (2);  перикардит; гостра
аневризма;  зовнішні  і  внутрішні  розриви  в  ділянці   інфаркту
міокарда, тампонада   серця   (3).   Тромбоемболічні   ускладнення
серцево-судинної   недостатності,   венозна   тромбоемболія   (4).
Гіпостатична  пневмонія  (5).  Декомпенсація серця з термінальними
проявами  серцево-судинної   недостатності,   інтерстиціальний   і
альвеолярний набряк легенів (6). Реанімаційна патологія (7).
_______________
     * Цифри  в  дужках - порядкові номери ускладнень,  якими вони
для зручності позначаються у наведених прикладах.
 
     III. Супровідні захворювання.
     Кожен з  варіантів  розвитку  ІХС має відповідні морфологічні
еквіваленти. Наприклад:
     I. ІХС:   атеросклеротичне  стенозування  коронарних  артерій
(лівої  -  на  рівні  середньої  третини  на  70%,  проксимального
сегмента її передньої нисхідної гілки - до точечного отвору і т.д.
Вказується  максимальний ступінь стенозування відповідної судини).
Крупновогнищевий  (постінфарктний  рубець в передній стінці лівого
шлуночка   розмірами  3,5  на  З  см)  і  дифузний  кардіосклероз,
нерівномірна   гіпертрофія  і  атрофія  м'язових  волокон.  Свіжий
обтуруючий   тромб   у   дистальному  сегменті  правої  коронарної
артерії,  що  утворився  в  ділянці  ушкодженої  атеросклеротичної
бляшки.   Нерівномірне   кровонаповнення   міокарда,  інфаркт,  що
формується  в  ділянці  нижньої  третини  задньої  стінки  правого
шлуночка.
     II. Ускладнення - 1, 6.
     III. Супровідна патологія (СП).
     ІХС: ознаки  хронічної  коронарної   недостатності.   Тромбоз
коронарної  артерії.  Інфаркт  міокарда (ІМ,  що формується в фазі
міомаляції, організації, рубцювання). Ускладнення: 3, 5, 6. СП.
     ІХС: гостра  коронарна недостатність - свіжий коронаротромбоз
(локалізація) при  слабко  виражених  атеросклеротичних  змінах  в
магістральних  артеріях  серця.  Інфаркт  міокарда (фаза розвитку,
локалізація, розміри). Ускладнення: 6, 7. СП.
     ІХС: ознаки хронічної коронарної недостатності. Атиповий ІМ -
некрози  та  ушкодження,  що  формують   велике   інфаркто-подібне
вогнище, локалізація.
     Захворювання, що  викликає   метаболічні   зміни   в   серці,
наприклад, цукровий діабет. Ускладнення: 1, 2, 5, 6. СП.
     ІХС: ознаки  хронічної  коронарної  недостатності.  Протяжний
тромбоз  коронарної артерії.  Рецидивуючий ІМ (що організовується,
локалізація,  розміри,  свіжі вогнища некрозу по його  периферії).
Ускладнення: 1, 4, 5, 6, 7, СП.
     ІХС: ознаки хронічної коронарної недостатності.  Повторний ІМ
-  вогнища  некрозу  в  зоні  постінфарктного  рубця  або поза нею
(інколи в результаті тромбозу коронарної артерії). Ускладнення: 1,
4-7 СП.
     При ішемічному синдромі діагноз починається із  захворювання,
що викликало  метаболічні  розлади  в  міокарді.  Наприклад:   рак
шлунка.   Ускладнення:   шлункова  кровотеча,  вогнища  ушкодження
(некрозів) в міокарді 1, 5, 6. СП.
     При оформленні лікарського свідоцтва про смерть слід мати  на
увазі,  що  основними  її  причинами  при  гострих формах ІХС,  як
правило,  є  гостра  коронарна  недостатність,  інфаркт  міокарда,
постінфарктний    кардіосклероз    (старий    інфаркт   міокарда),
атеросклеротичний кардіосклероз,   що   реєструються   в    пункті

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner