Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Наказ № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997

Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 2

відповідності   з   діючим  положенням  може  бути  учбовою  базою
медичного інституту, інституту удосконалення лікарів.
     5.16. Забезпечує   рентгенодіагностику   та   рентгенотерапію
відповідним групам шкірно-венеричних хворих.
     5.17. Забезпечує  спеціальні  види  лабораторної  діагностики
вірних та венеричних хворих.
     5.18. Розробляє   і   пропонує   для  затвердження  обласному
управлінню охорони  здоров'я  і  обласному  управлінню  внутрішніх
справ спільні     заходи     профілактики     поширення-венеричних
захворювань.
     5.19. Обласний     шкірно-венерологічний    диспансер    веде
документацію та подає звіти за формою  і  в  термін,  затверджений
Міністерством охорони здоров'я України.
     5.20. Обласний шкірно-венерологічний  диспансер  користується
правами юридичної особи, має відповідні печатки.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги та
 медичного страхування                    А.П.Картиш
 
                                          Додаток 4
                                          до наказу Міністерства
                                          охорони здоров'я України
                                          від 30.12.92 N  207
 
                            Положення
           про міський шкірно-венерологічний диспансер
 
     Міський шкірно-венерологічний  диспансер є медичною установою
по боротьбі з  шкірно-венерологічними  захворюваннями  у  масштабі
міста  і  підпорядковується  відділу (управлінню) охорони здоров'я
міської державної адміністрації.
     1. Міський шкірно-венерологічний диспансер створюється у всіх
містах України, Республіки Крим.
 
     2. Міський шкірно-венерологічний диспансер:
     2.1. Є самостійною установою,  яка має свій штат та необхідну
матеріальну базу.
     2.2. Керівником           диспансеру            призначається
лікар-фахівець-дерматовенеролог,  як правило,  вищої кваліфікації,
що має досвід керівної роботи.
     2.3. Диспансер   має  у  своєму  розпорядженні  приміщення  з
відповідною  територією,  медичним  обладнанням   та   апаратурою,
транспортними засобами, господарським інвентарем та іншим майном.
     2.4. Диспансер знаходиться  на  бюджеті  відповідного  органу
охорони здоров'я.
     2.5. Площа відділень диспансеру,  їх  приміщень  повинна  від
повідати будівельним та санітарним нормам і правилам.
 
     3. Міський  шкірно-венерологічний  диспансер   повинен   мати
стаціонар, поліклінічне відділення.
     3.1.    В    стаціонарі   повинні   бути   дерматологічне   і
венерологічне відділення.
     3.2. Поліклінічне  відділення  повинне  мати   дерматологічне
відділення (кабінети);  венерологічне відділення з  відокремленими
прийомами для  чоловіків,  жінок  та  дітей  (кабінети),  постійну
реєстратуру; статистичний кабінет.
     3.3. Диспансер  повинен  мати   фізіотерапевтичний   кабінет,
лабораторію, в   якій  належить  проводити  клінічні,  біохімічні,
урологічні (при відсутності ЦСЛ), імунологічні дослідження.
 
     4. Міський   шкірно-венерологічний   диспансер  веде  роботу,
керуючись  законодавством  України,  наказами,  інструкціями   МОЗ
України та наказами відповідного органу охорони здоров'я.
 
     5. Міський  шкірно-венерологічний  диспансер  веде  роботу  в
таких напрямах:
     5.1. Здійснює   кваліфіковану    допомогу    населенню    при
шкірно-венеричних захворюваннях.
     5.2. Встановлює  зв'язок  з  іншими  диспансерами   з   метою
спостереження за хворими на венеричні хвороби.
     5.3. Виявляє  джерела  венеричних  та  заразних   захворювань
шкіри,  залучає  до  оглядів членів сімей захворілих та  контролює
якість лікування хворих, виявлених у результаті оглядів.
     5.4.   Веде   систематичний  контроль  за  оглядом  і  якістю
лікування     хворих    венеричними    та    заразними    шкірними
захворюваннями.
     5.5. Веде спеціальний облік згідно з затвердженими формами та
відпрацьовує статистичні матеріали.
     5.6. Розробляє   і   пропонує   для   затвердження   міському
управлінню охорони здоров'я і міському управлінню внутрішніх справ
спільні заходи профілактики поширення венеричних захворювань.
     5.7. Проводить    разом    з    Центром    здоров'я    масову
санітарно-освітню  роботу  з  питань  профілактики  та   лікування
шкірно-венеричних хвороб  серед  населення як у диспансері,  так і
зовні.
     5.8. Встановлює    зв'язок    з    акушерсько-гінекологічними
кабінетами з метою постійного інструктажу у  справі  виявлення  та
лікування венеричних хворих.
     5.9. Разом    з    санітарно-епідеміологічними    установами,
здоровпунктами заводів  та  поліклінічним відділом диспансеру бере
участь  у  боротьбі  з   гноячковими   захворюваннями   шкіри   та
професійними дерматозами.
     5.10. Проводить   регулярно   науково-практичні   конференції
дерматовенерології та     диспансерній     методиці    роботи    з
дерматовенерологами, акушер-гінекологами, урологами та інш.
     5.11. Має право організації відділень та кабінетів анонімного
обстеження та амбулаторного лікування хворих на венеричні і шкірні
хвороби.
     5.12. На базі диспансеру організується денний  стаціонар  для
хворих  на  шкірні хвороби,  а також відділення денного гребування
хворих на венеричні хвороби.
     5.13. Міський шкірно-венерологічний диспансер у відповідності
з діючим положенням може бути базою медичного інституту, інституту
удосконалення лікарів.
     5.14. Диспансер веде документацію та подає звіти за формою  в
термін затверджений Міністерством охорони здоров'я України.
     5.15. Міський  шкірно-венерологічний  диспансер  користується
правами юридичної особи, має відповідні печатки.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування                  А.П.Картиш
 
                                          Додаток 5
                                          наказу Міністерства
                                          охорони здоров'я України
                                          від 30.12.92 від 207
 
                            Положення
         про районний (міжрайонний) шкірно-венерологічний
                            диспансер
 
     1. Районний  (міжрайонний)  шкірно-венерологічний   диспансер
входить    до    структури   центральної   районної   лікарні   та
підпорядковується головному лікарю.
 
     2. Керівництво   лікарні   несе   повну  відповідальність  за
створення необхідних умов праці шкірно-венерологічного диспансеру,
у  т.ч.  укомплектування  медичними кадрами,  матеріально-технічне
обладнання, господарське забезпечення тощо.
 
     3. Районний   шкірно-венерологічний  диспансер  веде  роботу,
керуючись законодавством України,  наказами  та  інструкціями  МОЗ
України,      цим      положенням,      а      також      наказами
лікувально-профілактичного закладу, якому підпорядковується.
 
     4. Районний шкірно-венерологічний диспансер здійснює роботу у
такому напрямку:
     4.1. Проводить лікування венеричних та шкірних хвороб.
     4.2. В обов'язковому випадку  госпіталізує  хворих  заразними
формами сифілісу  (сифіліс I та II свіжий,  сифіліс II рецидивний,
сифіліс  уроджений  ранній)  та  вживає  заходи  до госпіталізації
хворих  ускладненою  гонореєю  та  хворих  на  шкірні хвороби, які
підлягають госпіталізації.
     4.3. Виявляє   джерела  зараження  венеричними  та  заразними
шкірними хворобами,  залучає  до   лікування   виявлених   хворих,
проводить огляди  сімей хворих та контроль за акуратним з'явленням
хворих на  лікування.
     4.4. Веде  облік  хворих  венеричними  та  заразними шкірними
захворюванням і  відповідно  до  статистичних  форм.   У   випадку
виявлення хворих  зі  свіжими  формами  сифілісу,  росту  заразних
хвороб шкіри,  негайно   направляє   повідомлення   до   обласного
шкірно-венерологічного диспансеру   (безвідносно   до  календарних
строків представлення звітів).
     4.5. Проводить   швидкі   лікарняні   огляди   окремих   груп
організованого населення з вжиттям  заходів  з  ліквідації  вогнищ
захворюваності.
     4.6. Організує   силами   своїх   працівників   та   медичних
працівників установ,   які   обслуговують   дітей   та  підлітків,
систематичне  спостереження  за станом   захворюваності   шкірними
хворобами,  з  своєчасним  проведенням  заходів  по ліквідації цих
захворювань.
     4.7. Проводить   систематичну   санітарно-освітню  роботу  по
боротьбі з венеричними та шкірними  хворобами  серед  населення  з
використанням усіх  можливих  методів  та  форм  (бесіди,  лекції,
стінгазети, виставки, кіно, радіо).
     4.3. Розробляє   загальний   план   роботи   по   боротьбі  з
венеричними та шкірними хворобами у  районі,  передбачає  у  цьому
плані  практичну  роль  та  участь  кожної  медичної дільниці,  що
обслуговує  дітей  та  підлітків,  пологове  відділення  ЦРЛ. План
подається  в  орг.  відділ  ЦРЛ  та обласний шкірно-венерологічний
диспансер.
     4.9. Надає  сільським  медичним  дільницям та іншим установам
допомогу в організації лікування та  диспансерного  обслуговування
хворих шкірними та венеричними захворюваннями.
     4.10. Організує  виїзди  лікарів  на  медичні  дільниці   для
обстеження   роботи   по   боротьбі   з  венеричними  та  шкірними
захворюваннями,  проводить консультацію хворих,  а також перевіряє
правильність ведення обліку шкірних та венеричних захворювань.
     4.11. Надає консультативну та лікувальну  допомогу  хворим  з
шкірними  та  венеричними захворюваннями,  що направлені медичними
дільницями.
     4.12. Установлює   практичний   зв'язок  з  усіма,  медичними
дільницями з питань виявлення джерел зараження,  обстеження  сімей
хворих та контролює якість лікування.
     4.13. Контролює   обстеження    у    жіночих    консультаціях
гінекологічних хворих  з метою виявлення та залучення до лікування
жінок, хворих на сифіліс, гонорею, трихомоніаз.
     4.14. Контролює діяльність урологічних кабінетів по виявленню
венеричних хвороб.
     4.15. Організує за допомогою жіночих та дитячих консультацій,
медичних працівників пологових відділень  роботу  по  профілактиці
уродженого  сифілісу з проведенням масової васерманізації вагітних
(у першій та другій половині вагітності).
     4.16. Організує  при  сприянні  органів  охорони  здоров'я та
обласного    шкірно-венерологічного    диспансеру     систематичне
проведення серологічним  (бактеріоскопічних) досліджень у районній
лабораторії та необхідних консультацій фахівців.
     4.17. Організує    масову    санітарно-освітню    роботу    з
профілактики шкірних  та  венеричних  хвороб  з  залученням   усіх
медичних   працівників   району   забезпечення   їх   спеціальними
методичними вказівками.
     4.18. Організує  підвищення  кваліфікації дільничних медичних
працівників  шляхом короткочасного  практичного  стажування  їх  у
диспансері.  Організує  при  сприянні  органів  охорони  здоров'я,
головного лікаря ЦРЛ короткочасні курси для  середнього  медичного
персоналу.
     4.19. Вирішує   в   органах   охорони  здоров'я  питання  про
направлення дільничних медичних працівників на курси стажування  з
дерматології та венерології.
     4.20. Веде  документацію та подає звіти за формою і в термін,
затверджений Міністерством охорони здоров'я України.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування                  А.П.Картиш
 
                                          Додаток 6
                                          до наказу Міністерства
                                          охорони здоров'я України
                                          від 30.12.92 N 207
 
                            Положення
               про головного спеціаліста області по
                        дерматовенерології
 
     1. Головним      обласним      спеціалістом     призначається
висококваліфікований лікар-дерматовенеролог,  як правило, головний
лікар обласного шкірно-венерологічного диспансеру.
 
     2. Головний обласний спеціаліст призначається органом охорони
здоров'я обласної   державної  адміністрації  і  підпорядковується
обласному відділу охорони здоров'я.
 
     3. Головний  дерматовенеролог  області має такі завдання,  як
розробка  та  проведення  заходів,  спрямованих  на   профілактику
шкірно-венерологічних захворювань;    впровадження    у   практику
лікувально-профілактичних закладів нових  методів  діагностики  та
лікування  хворих з метою  зміцнення здоров'я населення,  зниження
захворюваності, у тому числі з тим часовою втратою працездатності,
інвалідності та смертності населення.
     У своїй роботі він  керується  цим  положенням,  наказами  та
вказівками органів охорони здоров'я та іншими нормативними актами.
 
     4. Функції головного дерматовенеролога області:
     - консультує  головних лікарів підлеглих обласному диспансеру
закладів з питань проведення організаційних заходів по боротьбі  з
венеричними хворобами з метою адекватності їх застосування;
     - поквартальне оцінює за статистичними  формами  ефективність
роботи дерматовенерологічної    служби,   її   профілактичного   і
лікувального напрямку;
     - готує  документи  та  звіти  для  органу  охорони  здоров'я
обласної державної адміністрації;
     - відповідає за складання і своєчасне подання заявок на ліки,
реактиви та створення необхідних запасів у підлеглих йому закладах
дерматовенерологічної служби;
     - своєчасно  інформує   орган   охорони   здоров'я   обласної
державної   адміністрації   про   складні   епідемічні   ситуації,
надзвичайні випадки,  порушення   стосовно   дерматовенерологічної
служби;
     - консультує   хворих,   направлених   районними,    міськими
закладами;
     - розглядає  скарги  і  звертання  хворих  з  питань  надання
дерматовенерологічної допомоги;
     - аналізує  фактичний  матеріал  і  використовує   його   для
визначення  необхідних  заходів боротьби з венеричними та шкірними
хворобами;
     - оцінює    методи    роботи,   спрямовані   на   запобігання
розповсюдженню венеричних хвороб  та  їх  ускладнень,  пропонує  і
впроваджує нові заходи та передовий досвід;
     - вивчає    стан    і    якість    медичної    допомоги    по
дерматовенерології,   шляхом   періодичної   особистої   перевірки
лікувально-профілактичних закладів.
 
     5. Головному дерматовенерологу надається право:
     - вжиття  заходів  адміністративного   впливу   до   медичних
працівників,  котрі  припустили  помилки  в  якості і своєчасності
лікування та обстеження хворих, порушили законність;
     - визначати  кратність  і  періодичність  обстеження  окремих
контингентів  населення  на  виявлення   венеричних   захворювань,
виходячи   з   наявної  у  регіоні  епідеміологічної  ситуації  та
затверджувати на рівні органу охорони здоров'я обласної  державної
адміністрації за  погодженням з профспілками відповідні інструкції
про порядок профілактичних оглядів;
   - проводити  перевірку  лікувально-профілактичних  закладів  по
дерматовенерології та виносити пропозиції з покращання їх роботи;
     - подавати на розгляд керівництва МОЗ України, органу охорони
здоров'я обласної державної адміністрації  пропозиції,  спрямовані
на покращання   організації  і  підвищення  рівня  спеціалізованої
медичної допомоги роботи лікувально-профілактичних закладів;
     - за   погодженням   з   органом  охорони  здоров'я  обласної
державної адаптації здійснювати перестановку  кадрів  у  підлеглих
закладах та призначати керівників цих закладів.
 
     6. Головний дерматовенеролог  систематично  удосконалює  свої
знання, стиль, форми та методи роботи.
 
     7. Головний спеціаліст атестується в центральній атестаційній
комісії при МОЗ України.
 
 Начальник Головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування                     А.П.Картиш
 
                                             Додаток 7
                                             до наказу МОЗ України
                                             від 30.12.92 N 207
 
                            Положення
       про кабінет анонімного обстеження і лікування хворих
                  на шкірні та венеричні хвороби
 
     1. Кабінет  анонімного обстеження і лікування організується в
штаті обласного або міського шкірно-венерологічного диспансеру.
 
     2. Організація  кабінету  анонімного  обстеження  і лікування
провадиться наказом відповідного (територіального) органу  охорони
здоров'я за  погодженням  з головним дерматовенерологом області м.
Києва, м.  Севастополя,  Республіки Крим).
 
     3. Територіально  кабінет  анонімного  обстеження і лікування
може розмішуватись в приміщенні дерматовенерологічного закладу або
в окремому   приміщенні,   яке   відповідає   санітарним   вимогам
лікувальних закладів.
 
     4. У   своїй   діяльності  кабінет  анонімного  обстеження  і
лікування  підпорядкований  шкірно-венерологічному  диспансеру,  в
штаті якого організований.
 
     5. Кабінет анонімного обстеження і лікування в  своїй  роботі
керується даним положенням,  наказами та інструкціями МОЗ України,
територіального органу  охорони  здоров'я,  шкірно-венерологічного
диспансеру.
 
     6. До роботи в кабінеті  анонімного  обстеження  і  лікування
залучаються фахівці   (лікарі,   лаборанти   та   середні  медичні
працівники),  кваліфікація яких задовольняє вимоги щодо обстеження
і лікування венеричних захворювань,  їх лабораторної діагностики в
повному обсязі, та на сучасному рівні.
 
     7.  До  структури  кабінету анонімного обстеження і лікування
входять:
    7.1. Каса;
    7.2. Кабінет лікаря (один або кілька в залежності  від  обсягу
роботи);
    7.3. Маніпуляційний кабінет;
    7.4. Фізіотерапевтичний,  сексологічний  та  інші  кабінети  в
залежності від обсягу роботи;
    7.5. Лабораторія   (у  випадку  її  відсутності  повинен  бути

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner